• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330)

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки  | Кодекс України, Кодекс, Закон від 07.12.1984 № 8073-X
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 07.12.1984
  • Номер: 8073-X
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 07.12.1984
  • Номер: 8073-X
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати:
1) посадові особи органів, що здійснюють контроль за використанням нафтопродуктів у промисловості та сільському господарстві (стаття 161);
2) член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (стаття 202);
3) інспектор з безпеки на морському та річковому транспорті (частини перша, третя, четверта і п’ята статті 116, частина друга статті 116-1, частина третя статті 116-2, частина перша статті 117, стаття 118, частина третя статті 129, частини третя і четверта статті 130);
4) громадський лісовий інспектор (статті 63, 64-70, 73, 76, 77);
( Пункт 5 частини другої статті 255 виключено на підставі Закону № 2558-VI від 23.09.2010 )( Пункт 6 частини другої статті 255 виключено на підставі Закону № 2558-VI від 23.09.2010 )
7) громадський інспектор з охорони довкілля (статті 48, 63 - 70, 73, 76 - 77-1, 78, 82, частини перша і третя статті 85, стаття 89 (щодо диких тварин), статті 91-4, 153);
7-1) громадський інспектор сільського господарства (статті 52 - 53-1, 53-3, 53-4);
( Пункт 8 частини другої статті 255 виключено на підставі Закону № 2558-VI від 23.09.2010 )
9) посадові особи органів залізничного транспорту (частина перша статті 123);
10) працівники відомчої, сільської пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (команд), протипожежних об’єднань громадян (статті 120, 175, 188-8);
11) посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, - частина четверта статті 122, стаття 122-2, частина третя статті 123, стаття 124, частини перша і друга статті 130, а також про всі порушення правил дорожнього руху, вчинені особами (крім військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів), які керують транспортними засобами Збройних Сил України та інших військових формувань);
( Пункт 12 частини другої статті 255 виключено на підставі Закону № 586-VI від 24.09.2008 )( Пункт 13 частини другої статті 255 виключено на підставі Закону № 2787-III від 15.11.2001 )( Пункт 14 частини другої статті 255 виключено на підставі Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )( Зміни до пункту 14 частини другої статті 255 див. в Законі № 5459-VI від 16.10.2012 )( Пункт 15 частини другої статті 255 виключено на підставі Закону № 548-IV від 20.02.2003 )
16) посадові особи органів Державної прикордонної служби України (частини перша і третя статті 85, статті 121-1, 195, частина перша статті 203, статті 204, 205, 206);
17) державні інспектори сільського господарства (стаття 104-1);
18) посадові особи національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (стаття 188-36);
19) особи, уповноважені на проведення перевірок під час здійснення ними архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п’ятої), частини перша та друга статті 188-42);
20) єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду (статті 65, 65-1, 66, 72, 73, 77, 77-1, частини перша і третя статті 85);
21) державні виконавці (статті 183-1, 188-13 - у частині, що стосується невиконання законних вимог державного виконавця);
22) члени громадських організацій осіб з інвалідністю (частина шоста статті 152-1);
23) посадові особи органів Служби безпеки України (статті 203-1 і 204-4).
У випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення.
( Стаття 255 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 2010-11 від 03.04.86, № 2444-11 від 27.06.86, № 3282-11 від 19.12.86, № 3690-11 від 12.03.87, № 4134-11 від 12.06.87, № 4135-11 від 12.06.87, № 4452-11 від 21.08.87, № 4982-11 від 25.11.87, № 6347-11 від 03.08.88, № 7445-11 від 27.04.89, № 7542-11 від 19.05.89, № 8411-11 від 23.11.89, № 8710-11 від 19.01.90, № 8711-11 від 19.01.90, № 9082-11 від 20.04.90, № 9166-11 від 04.05.90, № 9280-11 від 14.05.90, № 647-12 від 18.01.91, № 661-12 від 28.01.91, № 1369-12 від 29.07.91, № 1413-12 від 09.08.91, № 1818-12 від 15.11.91; Законами № 1255-12 від 25.06.91, № 2354-12 від 15.05.92, № 2547-12 від 07.07.92, № 2704-12 від 16.10.92, № 2857-12 від 15.12.92, № 2977-12 від 03.02.93, № 2992-12 від 04.02.93, № 3039-12 від 03.03.93, № 3134-12 від 22.04.93, № 3176-12 від 04.05.93, № 3350-12 від 30.06.93, № 3582-12 від 11.11.93, № 3683-12 від 15.12.93, № 3785-12 від 23.12.93, № 3888-12 від 23.12.94, № 3890-12 від 28.01.94, № 4040-12 від 25.02.94, № 4044-12 від 25.02.94, № 155/94-ВР від 29.07.94, № 179/94-ВР від 22.09.94, № 209/94-ВР від 14.10.94, № 244/94-ВР від 15.11.94, № 8/95-ВР від 19.01.95, № 64/95-ВР від 15.02.95, № 75/95-ВР від 28.02.95, № 79/95-ВР від 01.03.95, № 123/95-ВР від 05.04.95, № 296/95-ВР від 11.07.95, № 81/96-ВР від 06.03.96, № 323/96-ВР від 12.07.96, № 386/96-ВР від 01.10.96, № 489/96-ВР від 13.11.96, № 497/96-ВР від 14.11.96, № 23/97-ВР від 23.01.97, № 308/97-ВР від 04.06.97, № 651/97-ВР від 19.11.97, № 666/97-ВР від 21.11.97, № 210/98-ВР від 24.03.98, № 352-XIV від 23.12.98, № 444-XIV від 18.02.99, № 557-XIV від 24.03.99, № 812-XIV від 02.07.99, № 998-XIV від 16.07.99, № 1080-XIV від 21.09.99, № 1381-XIV від 13.01.2000, № 1580-III від 23.03.2000, № 1685-III від 20.04.2000, № 1744-III від 18.05.2000, № 1986-III від 21.09.2000, № 2056-III від 19.10.2000, № 2247-III від 18.01.2001, в редакції Закону № 2342-III від 05.04.2001, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2350-III від 05.04.2001, № 2359-III від 05.04.2001, № 2360-III від 05.04.2001, № 2362-III від 05.04.2001, № 2550-III від 21.06.2001, № 2703-III від 20.09.2001, № 2747-III від 04.10.2001, № 2787-III від 15.11.2001, № 2888-III від 13.12.2001, № 2953-III від 17.01.2002, № 3048-III від 07.02.2002, № 394-IV від 26.12.2002, № 249-IV від 28.11.2002 - набирає чинності 11.06.2003 року, № 429-IV від 16.01.2003, № 548-IV від 20.02.2003, № 662-IV від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, № 666-IV від 03.04.2003, № 676-IV від 03.04.2003, № 743-IV від 15.05.2003, № 749-IV від 15.05.2003, № 759-IV від 15.05.2003, № 1107-IV від 10.07.2003, № 1128-IV від 11.07.2003, № 1284-IV від 18.11.2003, № 1299-IV від 20.11.2003, № 1410-IV від 03.02.2004, № 1703-IV від 11.05.2004, № 1805-IV від 17.06.2004, № 2188-IV від 18.11.2004, № 2322-IV від 12.01.2005, № 2600-IV від 31.05.2005, № 2598-IV від 31.05.2005, № 2635-IV від 02.06.2005, № 2806-IV від 06.09.2005 № 2899-IV від 22.09.2005, № 3078-IV від 15.11.2005, № 3201-IV від 15.12.2005, № 3349-IV від 17.01.2006, № 3475-IV від 23.02.2006, № 3504-IV від 23.02.2006, № 424-V від 01.12.2006, № 577-V від 11.01.2007, № 622-V від 08.02.2007, № 695-V від 22.02.2007, № 956-V від 19.04.2007, № 1033-V від 17.05.2007, № 271-VI від 15.04.2008, № 586-VI від 24.09.2008, № 801-VI від 25.12.2008, № 885-VI від 15.01.2009, № 1180-VI від 19.03.2009, № 1254-VI від 14.04.2009, № 1386-VI від 21.05.2009, № 1508-VI від 11.06.2009, № 1825-VI від 21.01.2010, № 1827-VI від 21.01.2010, № 2181-VI від 13.05.2010, № 2258-VI від 18.05.2010, № 2299-VI від 01.06.2010, № 2374-VI від 29.06.2010, № 2430-VI від 06.07.2010, № 2453-VI від 07.07.2010, № 2479-VI від 09.07.2010, № 2511-VI від 09.09.2010, № 2518-VI від 09.09.2010, № 2558-VI від 23.09.2010, № 2677-VI від 04.11.2010, № 2735-VI від 02.12.2010, № 2808-VI від 21.12.2010, № 2947-VI від 13.01.2011, № 3045-VI від 17.02.2011, № 3161-VI від 17.03.2011, № 3163-VI від 17.03.2011, № 3207-VI від 07.04.2011, № 3261-VI від 21.04.2011, № 3384-VI від 19.05.2011, Кодексом № 3393-VI від 19.05.2011, Законами № 3454-VI від 02.06.2011, № 3521-VI від 16.06.2011, № 3565-VI від 05.07.2011, № 3610-VI від 07.07.2011, № 3720-VI від 08.09.2011, № 4025-VI від 15.11.2011, № 4220-VI від 22.12.2011, № 4319-VI від 12.01.2012, № 4444-VI від 23.02.2012, № 4452-VI від 23.02.2012, № 4652-VI від 13.04.2012, № 4950-VI від 07.06.2012, № 5076-VI від 05.07.2012, № 5284-VI від 18.09.2012, № 5411-VI від 02.10.2012, № 5456-VI від 16.10.2012, № 5459-VI від 16.10.2012, № 5460-VI від 16.10.2012, № 5461-VI від 16.10.2012, № 5462-VI від 16.10.2012, № 5463-VI від 16.10.2012, № 5496-VI від 20.11.2012, № 5502-VI від 20.11.2012, № 5518-VI від 06.12.2012, № 221-VII від 18.04.2013, № 383-VII від 03.07.2013, № 709-VII від 21.11.2013, № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014; № 1261-VII від 13.05.2014, № 1283-VII від 29.05.2014, № 1314-VII від 05.06.2014, № 1600-VII від 22.07.2014, № 1602-VII від 22.07.2014, № 1648-VII від 14.08.2014, № 1697-VII від 14.10.2014, № 1700-VII від 14.10.2014, № 1701-VII від 14.10.2014, № 77-VIII від 28.12.2014, № 158-VIII від 05.02.2015, № 193-VIII від 12.02.2015, № 198-VIII від 12.02.2015, № 320-VIII від 09.04.2015, № 322-VIII від 09.04.2015, № 530-VIII від 17.06.2015, № 576-VIII від 02.07.2015, № 596-VIII від 14.07.2015, № 597-VIII від 14.07.2015, № 649-VIII від 17.07.2015, № 731-VIII від 08.10.2015, № 734-VIII від 03.11.2015, № 772-VIII від 10.11.2015, № 834-VIII від 26.11.2015, № 888-VIII від 10.12.2015, № 922-VIII від 25.12.2015 - щодо введення в дію зміни див. пункт 1 розділу IX Закону № 922-VIII від 25.12.2015; № 1379-VIII від 19.05.2016, № 1404-VIII від 02.06.2016, № 1540-VIII від 22.09.2016, № 1666-VIII від 06.10.2016, № 1727-VIII від 03.11.2016, № 1742-VIII від 15.11.2016, № 1774-VIII від 06.12.2016, № 1798-VIII від 21.12.2016, № 1952-VIII від 16.03.2017, № 1977-VIII від 23.03.2017, № 1982-VIII від 23.03.2017, № 2059-VIII від 23.05.2017, № 2081-VIII від 06.06.2017, № 2109-VIII від 22.06.2017, № 2118-VIII від 22.06.2017, № 2119-VIII від 22.06.2017, № 2120-VIII від 22.06.2017, № 2136-VIII від 13.07.2017, № 2234-VIII від 07.12.2017, № 2262-VIII від 21.12.2017, № 2293-VIII від 27.02.2018, № 2444-VIII від 22.05.2018, № 2475-VIII від 03.07.2018, № 2505-VIII від 12.07.2018 )
Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
( Стаття 256 із змінами, внесеними згідно із Законом № 586-VI від 24.09.2008, № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014 )
Стаття 257. Надіслання протоколу
Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення.
У разі вчинення корупційного правопорушення службовою особою, яка працює в апараті суду, протокол разом з іншими матеріалами надсилаються до суду вищої інстанції для визначення підсудності.
Особа, яка склала протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, одночасно з надісланням його до суду надсилає органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, де працює особа, яка притягається до відповідальності, повідомлення про складення протоколу із зазначенням характеру вчиненого правопорушення та норми закону, яку порушено.
( Стаття 257 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1697-VII від 14.10.2014 )
Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається
Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п’ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п’ятою статті 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202-203-1, 204-2, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в’їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
( Положення частини шостої статті 258 втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду № 23-рп/2010 від 22.12.2010 )
У разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Стаття 259. Доставлення порушника
З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю - до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу.
При вчиненні порушень правил користування засобами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху, правил спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, правил пожежної безпеки, санітарних норм на транспорті порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в поліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього.
При вчиненні лісопорушень, порушень правил полювання, правил рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення, працівники державної лісової охорони, а в лісах колективних сільськогосподарських підприємств - працівники лісової охорони зазначених підприємств, уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, посадові особи інших органів, які здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, працівники служб охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також поліцейські можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, у поліцію чи в приміщення виконавчого органу сільської, селищної ради. Доставлення порушника може провадитись також членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, громадськими інспекторами охорони природи, громадськими мисливськими інспекторами, громадськими інспекторами органів рибоохорони та громадськими лісовими інспекторами.
У разі вчинення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення порушення, уповноважені посадові особи органів охорони культурної спадщини, адміністрацій історико-культурних заповідників та історико-культурних заповідних територій можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, до поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі вчинення порушень земельного законодавства, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення порушення, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, до поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення.
При вчиненні правопорушень, зв’язаних з посяганням на охоронювані об’єкти, інше майно, порушника може бути доставлено працівниками воєнізованої охорони у службове приміщення воєнізованої охорони або в поліцію для припинення правопорушень, встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення.
При вчиненні правопорушень, пов’язаних із незаконним зберіганням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, порушника може бути доставлено до органів Служби безпеки України її працівником для встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення.
Доставлення порушника має бути проведено в можливо короткий строк.
Перебування доставленої особи у штабі громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадському пункті з охорони громадського порядку, приміщенні виконавчого органу сільської, селищної ради не може тривати більш як одну годину, якщо не встановлено інше.
У разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків правопорушень та в разі наявності обставин, зазначених у частині першій цієї статті, доставлення порушника уповноваженими на те посадовими особами здійснюється у підрозділи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
У разі порушення іноземцем або особою без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення порушення, уповноважені посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, його територіальних органів і підрозділів можуть доставляти таких осіб у приміщення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, його територіальних органів і підрозділів, до поліції, до пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, для встановлення особи порушника і з’ясування обставин правопорушення.
Глава 20
ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
( Назва глави 20 в редакції Закону № 586-VI від 24.09.2008 )
Стаття 260. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення
У випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним застосуванням заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, проводиться в порядку, встановленому законом.
( Стаття 260 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2342-III від 05.04.2001, № 586-VI від 24.09.2008, № 3565-VI від 05.07.2011, № 222-VIII від 02.03.2015 )
Стаття 261. Адміністративне затримання
Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.
( Стаття 261 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2342-III від 05.04.2001, № 1379-VIII від 19.05.2016 )
Стаття 262. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України.
Адміністративне затримання провадиться:
1) органами внутрішніх справ (Національною поліцією) - при вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні насильства в сім’ї, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог поліцейського, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України;
2) органами прикордонної служби - у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду - виїзду, вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушення правил використання об’єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, невиконання рішення про заборону в’їзду в Україну, порушення порядку в’їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього;
3) старшою у місці розташування охоронюваного об’єкта посадовою особою воєнізованої охорони - при вчиненні правопорушень, зв’язаних з посяганням на охоронювані об’єкти, інше майно;
4) посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків військових адміністративних правопорушень, дрібного хуліганства, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів до невиконання вимог цієї особи, порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, дрібного викрадення чужого майна, у разі розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях, появи у громадських місцях у п’яному вигляді, порушення правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, а також у разі порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами;
5) органами Служби безпеки України - при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, зберіганні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації;
6) посадовими особами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів - у разі вчинення прихованої від огляду передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах і установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів;
7) посадовими особами, уповноваженими на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, - при порушенні законодавства про перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства і транзитний проїзд через територію України.
Стаття 263. Строки адміністративного затримання
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години.
Осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, порушили порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзду з них, порушили прикордонний режим, режим у пунктах пропуску через державний кордон України або режимні правила у контрольних пунктах в’їзду-виїзду, правила використання об’єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також іноземців та осіб без громадянства, які не виконали рішення про заборону в’їзду в Україну, порушили правила перебування в Україні або транзитного проїзду через територію України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення - до трьох діб.
Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.