Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330). Кодекс від 07.12.1984 №8073-X

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки Кодекс України, Кодекс, Закон від 07.12.1984 №8073-X
Увага! Не остання редакція від 10.03.1999. Внесення змін (закон від 18.02.1999 N 444-XIV /444-14/)
Реквізити

Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки

Тип Кодекс України, Кодекс, Закон

Дата 07.12.1984

Номер 8073-X

Статус Діє

Редакції
22.08.2019 внесення змін (закон від 08.11.2018 N 2612-VIII /2612-19/) 03.07.2019 внесення змін (закон від 06.06.2019 N 2740-VIII /2740-19/) 27.06.2019 внесення змін (закон від 06.06.2019 N 2747-VIII /2747-19/) 07.02.2019 внесення змін (закон від 21.06.2018 N 2473-VIII /2473-19/) 07.02.2019 внесення змін (закон від 21.12.2017 N 2258-VIII /2258-19/) 02.02.2019 внесення змін (закон від 10.07.2018 N 2501-VIII /2501-19/) 19.01.2019 внесення змін (закон від 18.12.2018 N 2657-VIII /2657-19/) 11.01.2019 внесення змін (закон від 06.12.2018 N 2646-VIII /2646-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 31.12.2018 внесення змін (закон від 22.05.2018 N 2444-VIII /2444-19/) 23.11.2018 визнання неконституційними окремих положень (решение від 23.11.2018 N 10-р/2018 /v010p710-18/) 27.09.2018 внесення змін (закон від 21.12.2017 N 2262-VIII /2262-19/) 28.08.2018 внесення змін (закон від 03.07.2018 N 2475-VIII /2475-19/) 02.08.2018 внесення змін (закон від 12.07.2018 N 2505-VIII /2505-19/) 23.07.2018 внесення змін (закон від 22.06.2017 N 2118-VIII /2118-19/) 25.05.2018 внесення змін (закон від 22.05.2018 N 2444-VIII /2444-19/) 29.04.2018 внесення змін (закон від 27.02.2018 N 2293-VIII /2293-19/) 06.02.2018 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2234-VIII /2234-19/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2245-VIII /2245-19/) 15.12.2017 внесення змін (закон від 03.10.2017 N 2147-VIII /2147а-19/) 18.12.2017 внесення змін (закон від 23.05.2017 N 2059-VIII /2059-19/) 26.10.2017 внесення змін (закон від 22.06.2017 N 2109-VIII /2109-19/) 04.08.2017 внесення змін (закон від 22.06.2017 N 2120-VIII /2120-19/) 03.08.2017 внесення змін (закон від 13.07.2017 N 2136-VIII /2136-19/) 02.08.2017 внесення змін (закон від 22.06.2017 N 2119-VIII /2119-19/) 19.07.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1982-VIII /1982-19/) 09.07.2017 внесення змін (закон від 06.06.2017 N 2081-VIII /2081-19/) 10.06.2017 внесення змін (закон від 17.01.2017 N 1817-VIII /1817-19/) 07.05.2017 внесення змін (закон від 17.01.2017 N 1812-VIII /1812-19/) 26.04.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1977-VIII /1977-19/) 16.04.2017 внесення змін (закон від 16.03.2017 N 1952-VIII /1952-19/) 05.01.2017 внесення змін (закон від 21.12.2016 N 1798-VIII /1798-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 06.12.2016 N 1774-VIII /1774-19/) 04.12.2016 внесення змін (закон від 15.11.2016 N 1742-VIII /1742-19/) 30.11.2016 внесення змін (закон від 02.11.2016 N 1723-VIII /1723-19/) 30.11.2016 внесення змін (закон від 03.11.2016 N 1727-VIII /1727-19/) 26.11.2016 внесення змін (закон від 22.09.2016 N 1540-VIII /1540-19/) 02.11.2016 внесення змін (закон від 06.10.2016 N 1666-VIII /1666-19/) 05.10.2016 внесення змін (закон від 02.06.2016 N 1404-VIII /1404-19/) 11.06.2016 внесення змін (закон від 10.11.2015 N 772-VIII /772-19/) 18.06.2016 внесення змін (закон від 19.05.2016 N 1379-VIII /1379-19/) 04.04.2016 внесення змін (закон від 10.12.2015 N 888-VIII /888-19/) 01.04.2016 внесення змін (закон від 25.12.2015 N 922-VIII /922-19/) 10.02.2016 внесення змін (закон від 15.01.2015 N 124-VIII /124-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 26.11.2015 N 834-VIII /834-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 05.06.2014 N 1314-VII /1314-18/) 28.12.2015 внесення змін (закон від 23.12.2015 N 901-VIII /901-19/) 26.11.2015 внесення змін (закон від 08.10.2015 N 731-VIII /731-19/) 26.11.2015 внесення змін (закон від 03.11.2015 N 734-VIII /734-19/) 06.10.2015 внесення змін (закон від 14.07.2015 N 597-VIII /597-19/) 30.09.2015 внесення змін (закон від 17.06.2015 N 530-VIII /530-19/) 20.09.2015 внесення змін (закон від 22.07.2014 N 1602-VII /1602-18/) 01.09.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 320-VIII /320-19/) 22.08.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 649-VIII /649-19/) 12.08.2015 внесення змін (закон від 16.07.2015 N 629-VIII /629-19/) 08.08.2015 внесення змін (закон від 14.07.2015 N 596-VIII /596-19/) 09.08.2015 внесення змін (закон від 02.07.2015 N 576-VIII /576-19/) 28.06.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 222-VIII /222-19/) 26.05.2015 тлумачення (решение від 26.05.2015 N 5-рп/2015 /v005p710-15/) 09.05.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 322-VIII /322-19/) 26.04.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 198-VIII /198-19/) 26.04.2015 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1700-VII /1700-18/) 31.03.2015 тлумачення (решение від 31.03.2015 N 2-рп/2015 /v002p710-15/) 10.04.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 193-VIII /193-19/) 01.04.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 77-VIII /77-19/) 28.03.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 192-VIII /192-19/) 05.03.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 187-VIII /187-19/) 05.03.2015 внесення змін (закон від 05.02.2015 N 158-VIII /158-19/) 04.03.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 198-VIII /198-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 77-VIII /77-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 14.08.2014 N 1648-VII /1648-18/) 25.11.2014 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1701-VII /1701-18/) 26.10.2014 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1697-VII /1697-18/) 17.08.2014 внесення змін (закон від 22.07.2014 N 1600-VII /1600-18/) 07.07.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1258-VII /1258-18/) 22.06.2014 внесення змін (закон від 29.05.2014 N 1283-VII /1283-18/) 08.06.2014 внесення змін (закон від 20.05.2014 N 1275-VII /1275-18/) 04.06.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1261-VII /1261-18/) 27.04.2014 внесення змін (закон від 15.04.2014 N 1207-VII /1207-18/) 02.03.2014 внесення змін (закон від 23.02.2014 N 767-VII /767-18/) 02.02.2014 внесення змін (закон від 28.01.2014 N 732-VII /732-18/) 01.02.2014 внесення змін (закон від 21.11.2013 N 709-VII /709-18/) 22.01.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 721-VII /721-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 03.07.2013 N 383-VII /383-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5404-VI /5404-17/) 16.11.2013 внесення змін (закон від 24.10.2013 N 656-VII /656-18/) 23.10.2013 внесення змін (закон від 19.09.2013 N 590-VII /590-18/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 406-VII /406-18/) 13.06.2013 внесення змін (закон від 17.05.2012 N 4709-VI /4709-17/) 08.06.2013 внесення змін (закон від 16.05.2013 N 243-VII /243-18/) 18.05.2013 внесення змін (закон від 18.04.2013 N 221-VII /221-18/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.12.2012 N 5518-VI /5518-17/) 05.01.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5502-VI /5502-17/) 05.01.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5496-VI /5496-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.07.2012 N 5178-VI /5178-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3613-VI /3613-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.06.2011 N 3460-VI /3460-17/) 12.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5461-VI /5461-17/) 09.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5462-VI /5462-17/) 05.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5460-VI /5460-17/) 02.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5463-VI /5463-17/) 01.12.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5288-VI /5288-17/) 18.11.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5459-VI /5459-17/) 18.11.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5456-VI /5456-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 13.04.2012 N 4652-VI /4652-17/) 04.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5411-VI /5411-17/) 04.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5316-VI /5316-17/) 18.10.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5284-VI /5284-17/) 13.10.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5289-VI /5289-17/) 21.09.2012 внесення змін (закон від 23.02.2012 N 4452-VI /4452-17/) 16.09.2012 внесення змін (закон від 22.09.2011 N 3778-VI /3778-17/) 15.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5076-VI /5076-17/) 03.08.2012 внесення змін (закон від 21.06.2012 N 5007-VI /5007-17/) 02.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5065-VI /5065-17/) 09.11.2011 внесення змін (закон від 06.10.2011 N 3830-VI /3830-17/) 05.07.2012 внесення змін (закон від 07.06.2012 N 4950-VI /4950-17/) 01.07.2012 внесення змін (закон від 02.06.2011 N 3454-VI /3454-17/) 15.06.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4837-VI /4837-17/) 17.06.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4847-VI /4847-17/) 19.04.2012 внесення змін (закон від 22.03.2012 N 4565-VI /4565-17/) 06.04.2012 внесення змін (закон від 07.12.2011 N 4082-VI /4082-17/) 21.03.2012 внесення змін (закон від 23.02.2012 N 4444-VI /4444-17/) 05.02.2012 внесення змін (закон від 12.01.2012 N 4319-VI /4319-17/) 19.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4220-VI /4220-17/) 17.01.2012 внесення змін (закон від 15.11.2011 N 4025-VI /4025-17/) 05.01.2012 внесення змін (закон від 08.09.2011 N 3720-VI /3720-17/) 18.12.2011 внесення змін (закон від 19.05.2011 N 3384-VI /3384-17/) 25.11.2011 внесення змін (закон від 21.04.2011 N 3261-VI /3261-17/) 01.11.2011 внесення змін (закон від 08.09.2011 N 3718-VI /3718-17/) 11.10.2011 визнання неконституційними окремих положень (решение від 11.10.2011 N 10-рп/2011 /v010p710-11/) 11.10.2011 визнання конституційними окремих положень (решение від 11.10.2011 N 10-рп/2011 /v010p710-11/) 18.09.2011 внесення змін (закон від 17.02.2011 N 3045-VI /3045-17/) 16.09.2011 внесення змін (кодекс украины від 19.05.2011 N 3393-VI /3393-17/) 07.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3610-VI /3610-17/) 13.08.2011 внесення змін (закон від 05.07.2011 N 3565-VI /3565-17/) 05.08.2011 внесення змін (закон від 16.06.2011 N 3532-VI /3532-17/) 17.07.2011 внесення змін (закон від 16.06.2011 N 3521-VI /3521-17/) 14.07.2011 внесення змін (закон від 16.06.2011 N 3530-VI /3530-17/) 05.07.2011 внесення змін (закон від 02.12.2010 N 2735-VI /2735-17/) 01.07.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3207-VI /3207-17/) 15.04.2011 внесення змін (закон від 17.03.2011 N 3163-VI /3163-17/) 13.04.2011 внесення змін (закон від 17.03.2011 N 3161-VI /3161-17/) 16.02.2010 внесення змін (закон від 21.01.2010 N 1825-VI /1825-17/) 08.03.2011 внесення змін (закон від 04.11.2010 N 2677-VI /2677-17/) 05.02.2011 внесення змін (закон від 13.01.2011 N 2947-VI /2947-17/) 05.01.2011 внесення змін (закон від 21.12.2010 N 2808-VI /2808-17/) 06.01.2011 внесення змін (закон від 02.12.2010 N 2742-VI /2742-17/) 22.12.2010 визнання неконституційними окремих положень (решение від 22.12.2010 N 23-рп/2010 /v023p710-10/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 09.09.2010 N 2511-VI /2511-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 08.07.2010 N 2464-VI /2464-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 11.06.2009 N 1508-VI /1508-17/) 16.10.2010 внесення змін (закон від 23.09.2010 N 2558-VI /2558-17/) 12.10.2010 внесення змін (закон від 09.09.2010 N 2518-VI /2518-17/) 20.08.2010 внесення змін (закон від 18.05.2010 N 2258-VI /2258-17/) 03.08.2010 внесення змін (закон від 07.07.2010 N 2453-VI /2453-17/) 23.07.2010 внесення змін (закон від 29.06.2010 N 2374-VI /2374-17/) 27.07.2010 внесення змін (закон від 06.07.2010 N 2430-VI /2430-17/) 22.07.2010 внесення змін (закон від 09.07.2010 N 2479-VI /2479-17/) 07.07.2010 внесення змін (закон від 15.06.2010 N 2339-VI /2339-17/) 30.06.2010 внесення змін (закон від 01.06.2010 N 2299-VI /2299-17/) 15.05.2010 внесення змін (закон від 13.05.2010 N 2181-VI /2181-17/) 16.02.2010 внесення змін (закон від 21.01.2010 N 1827-VI /1827-17/) 08.12.2009 внесення змін (закон від 05.11.2009 N 1708-VI /1708-17/) 05.06.1996 внесення змін (закон від 15.05.1996 N 196/96-ВР /196/96-ВР/) 06.03.1996 внесення змін (закон від 06.03.1996 N 81/96-ВР /81/96-ВР/) 11.07.2009 внесення змін (закон від 11.06.2009 N 1512-VI /1512-17/) 25.06.2009 внесення змін (закон від 03.06.2009 N 1435-VI /1435-17/) 19.06.2009 внесення змін (закон від 21.05.2009 N 1393-VI /1393-17/) 13.06.2009 внесення змін (закон від 21.05.2009 N 1386-VI /1386-17/) 11.06.2009 внесення змін (закон від 14.04.2009 N 1254-VI /1254-17/) 30.04.2009 внесення змін (закон від 19.03.2009 N 1180-VI /1180-17/) 12.03.2009 внесення змін (закон від 18.12.2008 N 692-VI /692-17/) 11.03.2009 внесення змін (закон від 19.02.2009 N 1027-VI /1027-17/) 03.02.2009 визнання конституційними окремих положень (решение від 03.02.2009 N 4-рп/2009 /v004p710-09/) 04.02.2009 внесення змін (закон від 15.01.2009 N 885-VI /885-17/) 14.01.2009 внесення змін (закон від 25.12.2008 N 801-VI /801-17/) 01.01.2009 внесення змін (закон від 25.09.2008 N 599-VI /599-17/) 16.11.2008 внесення змін (закон від 24.09.2008 N 586-VI /586-17/) 07.05.2008 внесення змін (закон від 15.04.2008 N 271-VI /271-17/) 01.01.2008 внесення змін (закон від 16.05.2007 N 1026-V /1026-16/) 20.06.2007 внесення змін (закон від 11.05.2007 N 1014-V /1014-16/) 19.06.2007 внесення змін (закон від 17.05.2007 N 1033-V /1033-16/) 14.06.2007 внесення змін (закон від 19.04.2007 N 956-V /956-16/) 31.03.2007 внесення змін (закон від 14.03.2007 N 736-V /736-16/) 16.03.2007 внесення змін (закон від 22.02.2007 N 695-V /695-16/) 11.03.2007 внесення змін (закон від 01.12.2006 N 424-V /424-16/) 28.02.2007 внесення змін (закон від 08.02.2007 N 622-V /622-16/) 20.01.2007 внесення змін (закон від 11.01.2007 N 577-V /577-16/) 17.01.2007 внесення змін (закон від 22.12.2006 N 534-V /534-16/) 12.01.2007 внесення змін (закон від 12.12.2006 N 435-V /435-16/) 01.01.2007 внесення змін (закон від 23.02.2006 N 3475-IV /3475-15/) 25.03.2006 внесення змін (закон від 23.02.2006 N 3504-IV /3504-15/) 02.03.2006 внесення змін (закон від 12.01.2006 N 3336-IV /3336-15/) 10.02.2006 внесення змін (закон від 17.01.2006 N 3349-IV /3349-15/) 14.01.2006 внесення змін (закон від 15.12.2005 N 3201-IV /3201-15/) 07.01.2006 внесення змін (закон від 15.11.2005 N 3078-IV /3078-15/) 05.01.2006 внесення змін (закон від 06.09.2005 N 2806-IV /2806-15/) 13.12.2005 внесення змін (закон від 17.11.2005 N 3108-IV /3108-15/) 25.10.2005 внесення змін (закон від 22.09.2005 N 2899-IV /2899-15/) 30.06.2005 внесення змін (закон від 02.06.2005 N 2635-IV /2635-15/) 30.06.2005 внесення змін (закон від 31.05.2005 N 2598-IV /2598-15/) 22.06.2005 внесення змін (закон від 31.05.2005 N 2600-IV /2600-15/) 16.02.2005 внесення змін (закон від 12.01.2005 N 2322-IV /2322-15/) 13.01.2005 внесення змін (закон від 16.12.2004 N 2247-IV /2247-15/) 11.01.2005 внесення змін (закон від 18.11.2004 N 2188-IV /2188-15/) 14.12.2004 внесення змін (закон від 18.11.2004 N 2197-IV /2197-15/) 03.08.2004 внесення змін (закон від 24.06.2004 N 1876-IV /1876-15/) 08.07.2004 внесення змін (закон від 17.06.2004 N 1805-IV /1805-15/) 26.06.2004 внесення змін (закон від 03.06.2004 N 1745-IV /1745-15/) 09.06.2004 внесення змін (закон від 18.05.2004 N 1723-IV /1723-15/) 09.06.2004 внесення змін (закон від 11.05.2004 N 1703-IV /1703-15/) 08.06.2004 внесення змін (закон від 18.05.2004 N 1725-IV /1725-15/) 07.06.2004 внесення змін (закон від 18.11.2003 N 1284-IV /1284-15/) 02.03.2004 внесення змін (закон від 03.02.2004 N 1410-IV /1410-15/) 08.01.2004 внесення змін (закон від 11.12.2003 N 1377-IV /1377-15/) 23.12.2003 внесення змін (закон від 20.11.2003 N 1299-IV /1299-15/) 23.12.2003 внесення змін (закон від 18.11.2003 N 1280-IV /1280-15/) 09.12.2003 внесення змін (закон від 18.11.2003 N 1254-IV /1254-15/) 19.11.2003 внесення змін (закон від 10.07.2003 N 1098-IV /1098-15/) 02.10.2003 внесення змін (закон від 11.09.2003 N 1155-IV /1155-15/) 12.08.2003 внесення змін (закон від 11.07.2003 N 1122-IV /1122-15/) 09.08.2003 внесення змін (закон від 11.07.2003 N 1128-IV /1128-15/) 06.08.2003 внесення змін (закон від 10.07.2003 N 1107-IV /1107-15/) 01.08.2003 внесення змін (закон від 03.04.2003 N 662-IV /662-15/) 20.06.2003 внесення змін (закон від 22.05.2003 N 860-IV /860-15/) 11.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 762-IV /762-15/) 11.06.2003 внесення змін (закон від 28.11.2002 N 249-IV /249-15/) 07.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 759-IV /759-15/) 05.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 749-IV /749-15/) 05.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 743-IV /743-15/) 06.05.2003 внесення змін (закон від 03.04.2003 N 676-IV /676-15/) 25.04.2003 внесення змін (закон від 03.04.2003 N 666-IV /666-15/) 22.03.2003 внесення змін (закон від 20.02.2003 N 548-IV /548-15/) 12.03.2003 внесення змін (закон від 20.02.2003 N 552-IV /552-15/) 11.02.2003 внесення змін (закон від 16.01.2003 N 429-IV /429-15/) 29.01.2003 внесення змін (закон від 26.12.2002 N 394-IV /394-15/) 28.11.2002 внесення змін (закон від 28.11.2002 N 254-IV /254-15/) 07.03.2002 внесення змін (закон від 07.02.2002 N 3048-III /3048-14/) 17.01.2002 внесення змін (закон від 17.01.2002 N 2953-III /2953-14/) 16.01.2002 внесення змін (закон від 13.12.2001 N 2888-III /2888-14/) 14.12.2001 внесення змін (закон від 15.11.2001 N 2787-III /2787-14/) 31.10.2001 внесення змін (закон від 04.10.2001 N 2747-III /2747-14/) 16.10.2001 внесення змін (закон від 20.09.2001 N 2703-III /2703-14/) 13.09.2001 внесення змін (закон від 13.09.2001 N 2686-III /2686-14/) 11.07.2001 внесення змін (закон від 21.06.2001 N 2550-III /2550-14/) 24.05.2001 внесення змін (закон від 24.05.2001 N 2443-III /2443-14/) 17.05.2001 внесення змін (закон від 17.05.2001 N 2415-III /2415-14/) 05.05.2001 внесення змін (закон від 05.04.2001 N 2350-III /2350-14/) 20.02.2001 внесення змін (закон від 18.01.2001 N 2247-III /2247-14/) 11.02.2001 внесення змін (закон від 21.12.2000 N 2171-III /2171-14/) 19.12.2000 внесення змін (закон від 16.11.2000 N 2114-III /2114-14/) 19.10.2000 внесення змін (закон від 19.10.2000 N 2056-III /2056-14/) 05.10.2000 внесення змін (закон від 05.10.2000 N 2029-III /2029-14/) 21.09.2000 внесення змін (закон від 21.09.2000 N 1986-III /1986-14/) 23.08.2000 внесення змін (закон від 13.07.2000 N 1929-III /1929-14/) 09.06.2000 внесення змін (закон від 18.05.2000 N 1744-III /1744-14/) 20.04.2000 внесення змін (закон від 20.04.2000 N 1685-III /1685-14/) 20.04.2000 внесення змін (закон від 23.03.2000 N 1580-III /1580-14/) 25.02.2000 внесення змін (закон від 13.01.2000 N 1381-XIV /1381-14/) 01.02.2000 внесення змін (закон від 11.01.2000 N 1368-XIV /1368-14/) 19.01.2000 внесення змін (закон від 22.12.1999 N 1342-XIV /1342-14/) 18.01.2000 внесення змін (закон від 14.12.1999 N 1288-XIV /1288-14/) 07.12.1999 внесення змін (закон від 17.11.1999 N 1228-XIV /1228-14/) 30.10.1999 внесення змін (закон від 08.10.1999 N 1142-XIV /1142-14/) 19.10.1999 внесення змін (закон від 21.09.1999 N 1080-XIV /1080-14/) 07.10.1999 внесення змін (закон від 14.09.1999 N 1040-XIV /1040-14/) 27.08.1999 внесення змін (закон від 16.07.1999 N 998-XIV /998-14/) 04.08.1999 внесення змін (закон від 09.07.1999 N 898-XIV /898-14/) 08.07.1999 внесення змін (закон від 08.07.1999 N 863-XIV /863-14/) 02.07.1999 внесення змін (закон від 02.07.1999 N 812-XIV /812-14/) 24.03.1999 внесення змін (закон від 24.03.1999 N 557-XIV /557-14/) 10.03.1999 внесення змін (закон від 18.02.1999 N 444-XIV /444-14/) 19.01.1999 внесення змін (закон від 23.12.1998 N 352-XIV /352-14/) 28.04.1998 внесення змін (закон від 24.03.1998 N 210/98-ВР /210/98-ВР/) 25.02.1998 внесення змін (закон від 04.02.1998 N 73/98-ВР /73/98-ВР/) 16.12.1997 внесення змін (закон від 21.11.1997 N 666/97-ВР /666/97-ВР/) 19.11.1997 внесення змін (закон від 19.11.1997 N 651/97-ВР /651/97-ВР/) 20.06.1997 внесення змін (закон від 04.06.1997 N 308/97-ВР /308/97-ВР/) 18.03.1997 внесення змін (закон від 07.02.1997 N 55/97-ВР /55/97-ВР/) 11.02.1997 внесення змін (закон від 23.01.1997 N 23/97-ВР /23/97-ВР/) 29.12.1996 внесення змін (закон від 14.11.1996 N 497/96-ВР /497/96-ВР/) 26.11.1996 внесення змін (закон від 13.11.1996 N 489/96-ВР /489/96-ВР/) 23.10.1996 внесення змін (закон від 02.10.1996 N 398/96-ВР /398/96-ВР/) 01.10.1996 внесення змін (закон від 01.10.1996 N 386/96-ВР /386/96-ВР/)
Документ підготовлено в системі iplex
Кодекс України про адміністративні правопорушення
(статті 213 - 330)
( Про порядок застосування заходів адміністративного стягнення у вигляді штрафу додатково див. Закон N 2467-12 від 17.06.92 )
Розділ III. ОРГАНИ, УПОВНОВАЖЕНІ РОЗГЛЯДАТИ СПРАВИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Глава 16
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 213. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються:
1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, селищних, сільських Рад народних депутатів;
2) виконавчими комітетами селищних, сільських Рад народних депутатів;
( Пункт третій статті 213 виключений на підставі ЗаконуN 244/94-ВР від 15.11.94 )( Пункт третій статті 213 виключений на підставі ЗаконуN 244/94-ВР від 15.11.94 )
3) районними (міськими), районними в містах комісіями в справах неповнолітніх;
4) районними (міськими) судами (суддями);
5) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
( Стаття 213 із змінами, внесеними згідно із Законом N 244/94-ВРвід 15.11.94 )
Стаття 214. Розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, сільських, селищних Рад народних депутатів вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).
Виконавчі комітети сільських, селищних Рад народних депутатів, судді районних (міських) судів, органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання.
( Стаття 214 із змінами, внесеними згідно із Законом N 244/94-ВРвід 15.11.94 )
Стаття 215. Порядок утворення колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення
Адміністративні комісії утворюються відповідними Радами народних депутатів у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
( Частина друга статті 215 виключена на підставі Закону N 244/94-ВР від 15.11.94 )( Частина друга статті 215 виключена на підставі Закону N 244/94-ВР від 15.11.94 )
Районні (міські), районні в містах комісії в справах неповнолітніх утворюються відповідними Радами народних депутатів у складі голови, заступника голови, звільненого відповідального секретаря і членів комісії. При потребі до складу комісії може бути введено також посаду інспектора по роботі з дітьми. Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення у цих комісіях встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Порядок утворення інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також порядок розгляду справ у цих органах визначається законодавчими актами України.
( Стаття 215 із змінами, внесеними згідно із Законом N 244/94-ВРвід 15.11.94 )
Стаття 216. Правомочність засідань колегіальних органів
Адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення при наявності не менш як половини членів їх складу, а виконавчі комітети селищних, сільських Рад народних депутатів - при наявності не менш як двох третин від загального складу виконавчого комітету.
Правомочність засідань інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законодавством України.
( Стаття 216 із змінами, внесеними згідно із Законом N 244/94-ВРвід 15.11.94 )
Стаття 217. Повноваження посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення
посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пункті 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законодавчими актами України та постановами Кабінету Міністрів України.
( Стаття 217 із змінами, внесеними згідно із Законом N 244/94-ВРвід 15.11.94 )
Глава 17
ПІДВІДОМЧІСТЬ СПРАВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 218. Адміністративні комісії
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, статтею 92, 97-1 - 105, частинами першою, третьою і четвертою статті 111 (за порушення, вчинені на аеродромах, не підвідомчих Міністерству цивільної авіації СРСР, або в районі таких аеродромів), статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149 - 152, 154-156, 158, 159, 160-1, 164, 164-6 - 164-8, 166, 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтями 181-1 - 183, 186, 186-1, 188, 189, 189-1, 196, 212-1 цього Кодексу.
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах селищних, сільських Рад народних депутатів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 92, 99 і 100 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 103-1, 103-2, 104, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 141, 142, 150-152, 155, 156, 158, 159, 160-1, 166, 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтями 182, 183, 186, 186-1, 196, 212-1 цього Кодексу. У випадках значної віддаленості населених пунктів від районного центру комісії можуть як виняток розглядати також справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 176, 177 і частинами першою та другою статті 178 цього Кодексу. Переліки таких населених пунктів установлюються виконавчими комітетами обласних Рад народних депутатів.
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, селищних, сільських Рад народних депутатів розглядають також справи про правопорушення, адміністративна відповідальність за які встановлюється рішеннями місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів відповідно до статті 5 цього Кодексу.
( Стаття 218 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 2010-11 від 03.04.86,N 2444-11 від 27.06.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 3690-11 від12.03.87, N 4134-11 від 12.06.87, N 4135-11 від 12.06.87,N 4452-11 від 21.08.87, N 6976-11 від 14.12.88, N 7542-11 від19.05.89, N 8711-11 від 19.01.90, N 8918-11 від 07.07.92,N 1369-12 від 29.07.91; Законами N 2354-12 від 15.05.92, N 2547-12від 07.07.92, N 2977-12 від 03.02.93, N 3785-12 від 23.12.93,N 3888-12 від 23.12.94, N 3890-12 від 28.01.94, N 4044-12 від25.02.94, N 84/94-ВР від 05.07.94, N 209/94-ВР від 14.10.94,N 64/95-ВР від 15.02.95, N 79/95-ВР від 01.03.95, N 296/95-ВР від11.07.95, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 148/96-ВР від 25.04.96, N386/96-ВР від 01.10.96, 497/96-ВР від 14.11.96, N 308/97-ВР від04.06.97; N 352-XIV від 23.12.98 )
Стаття 219. Виконавчі комітети селищних, сільських Рад народних депутатів
Виконавчі комітети селищних, сільських Рад народних депутатів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 92, 99 і 100 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтею 104, статтями 141, 142, 152, 155, 156, 158, 159, 166, 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтями 182, 183, 186-1, а також про правопорушення, відповідальність за які встановлюється рішеннями місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів відповідно до статті 5 цього Кодексу. У випадках значної віддаленості населених пунктів від районного центру виконавчі комітети селищних, сільських Рад народних депутатів можуть як виняток розглядати також справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 176, 177 і частинами першою та другою статті 178 цього Кодексу. Переліки таких населених пунктів установлюються виконавчими комітетами обласних Рад народних депутатів.
( Стаття 219 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 2010-11 від 03.04.86, N2444-11 від 27.06.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 4135-11 від12.06.87, N 6976-11 від 14.12.88; Законами N 2547-12 від 07.07.92,N 3785-12 від 23.12.93, N 209/94-ВР від 14.10.94, N 81/96-ВР від06.03.96, N 148/96-ВР від 25.04.96 )
( Стаття 220 виключена на підставі Закону N 244/94-ВР від 15.11.94 )
Комісії в справах неповнолітніх
Районні (міські), районні у містах комісії в справах неповнолітніх розглядають справи про адміністративні правопорушення неповнолітніх, крім справ про правопорушення, передбачені статтею 185 цього Кодексу. Справи про правопорушення, передбачені статтями 51, 121-127, частинами першою і другою статті 130, частинами першою і другою статті 131, статтями 173, 174, 190-195 цього Кодексу, розглядаються ними лише в тих випадках, коли орган (посадова особа), до якого надійшла справа про зазначені правопорушення, передає справу на розгляд цих комісій. Комісії в справах неповнолітніх розглядають також справи щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють, про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 180, частинами першою, третьою, четвертою і п'ятою статті 184 цього Кодексу.
( Стаття 220 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91 )
Стаття 220-1. Комісії по боротьбі з пияцтвом
Комісії по боротьбі з пияцтвом при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 156 і 179 цього Кодексу.
( Доповнено статтею 220-1 згідно з Указом ПВР N 316-11 від29.05.85 )
Стаття 221. Районні (міські) суди (судді)
Судді районних (міських) судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 41, статтями 41-1, 41-2, 41-3, 42-1, 42-2, 42-3 частиною першою статті 44, статтями 44-1, 46-1, 51 - 51-2, частиною першою статті 106-1, частиною п'ятою статті 121, частиною другою статті 130, статтями 146, 157, 160, 160-2, 160-4, 164-3, 166-1 - 166-4, 173, 173-1, частиною третьою статті 178, частинами першою, другою і третьою статті 181, статтею 184-1, статтями 184, 184-1, 184-2 - 185-9, 186-2, 186-4, 186-5, 187, 188-1 і 208-1 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
( Стаття 221 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 2444-11 від 27.06.86, N 4452-11 від 21.08.87, N6347-11 від 03.08.88, N 6976-11 від 14.12.88, N 7445-11 від27.04.89, N 8710-11 від 19.01.90, N 8711-11 від 19.01.90, N8918-11 від 07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від04.05.90, N 647-12 від 18.01.91, N 661-12 від 28.01.91, N 1369-12від 29.07.91, N 1413-12 від 09.08.91; Законами N 1255-12 від25.06.91, N 2857-12 від 15.12.92, N 2992-12 від 04.02.93, N3039-12 від 03.03.93, N 3350-12 від 30.06.93, N 3582-12 від11.11.93, N 3785-12 від 23.12.93, N 3888-12 від 28.01.94, N179/94-ВР від 22.09.94, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 8/95-ВР від19.01.95, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 123/95-ВР від 05.04.95, N210/95-ВР від 02.06.95, N 358/95-ВР від 05.10.95, N 386/96-ВР від01.10.96, N 666/97-ВР від 21.11.97, N 210/98-ВР від 24.03.98, N 352-XIV від 23.12.98 )
Стаття 222. Органи внутрішніх справ (міліція)
Органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, порушення правил про валютні операції, за порушення правил паспортної системи, правил прикордонного режиму, правил перебування в СРСР і транзитного проїзду через територію СРСР іноземних громадян і осіб без громадянства, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (частина перша статті 44, частина друга статті 106-1, стаття 106-2, частини перша, друга, третя і четверта статті 109, статті 110, 111, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя і четверта статті 121, статті 122-128-1, статті 121 - 128-1, частини перша і друга статті 129, частина перша статті 130, статті 132, 133, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), статті 137, 139, 140, 161, 162, 164-4, 173, 174, 176, 177, 178, 181-2, 190 - 195-4, статті 197-206).
Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, частиною другою статті 106-1, статтею 106-2, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 109, статтями 110, 111, частиною третьою статті 114, частиною першою статті 115,статтею 116-2, частиною другою статті 117, частинами першою і другою статті 119, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 133, частиною другою статті 135, статтею 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), статтями 137, 161, 162, статтями 164-4, 173, 174, статтями 202, 203 цього Кодексу, - начальники органів внутрішніх справ та їх заступники, а статтями 176, 177, 178, 181-2, 190 - 195-4, 197-202, 204-206 цього Кодексу - начальники або заступники начальників відділів (управлінь) внутрішніх справ виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів;
за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 109, статтями 110, 111, частиною третьою статті 114, частиною першою статті 115, статтею 116-2, частиною другою статті 117, частинами першою, другою і третьою статті 133, частиною другою статті 135 цього Кодексу, крім того, - начальники лінійних пунктів міліції, а за порушення, передбачені частиною третьою статті 109, статтею 110 цього Кодексу, - також і інші працівники міліції, на яких покладено нагляд за додержанням відповідних правил. Розмір штрафу, що накладається начальниками лінійних пунктів міліції, не може перевищувати чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 176, 177 і 178 цього Кодексу, крім того - начальники або заступники начальників органів внутрішніх справ на транспорті, інших органів внутрішніх справ, прирівнених до відділів (управлінь) внутрішніх справ виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів, начальники відділень міліції, що є в системі органів внутрішніх справ, а за правопорушення, передбачені статтею 177 і частинами першою та другою статті 178 цього Кодексу, - також дільничні інспектори (старші дільничні інспектори) міліції;
за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 181-2 цього Кодексу, крім того, - начальники або заступники начальників органів внутрішніх справ на транспорті, а також начальники відділень міліції, що є в системі органів внутрішніх справ;
2) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною четвертою статті 121, статтею 121-1, частиною четвертою статті 122, статтями 122-1, 122-2, 122-3, частинами першою і третьою статті 123, статтями 124, 124-1, частинами першою і другою статті 126, частинами третьою і четвертою статті 127, статтями 128, 128-1, частинами першою і другою статті 129, частиною першою статті 130, статтею 132, частиною четвертою статті 133, статтями 139, 140 цього Кодексу, - начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, Головного управління) Державної автомобільної інспекції, начальник або заступник начальника відділу (управління, Головного управління) дорожньої міліції, командир або заступник командира окремого підрозділу дорожньо-патрульної служби. В разі відсутності у відділі внутрішніх справ виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів відділення (відділу) Державної автомобільної інспекції зазначені справи розглядаються начальником або заступником начальника відділу внутрішніх справ. У розгляді таких справ можуть брати участь представники трудових колективів і громадських організацій;
3) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 121, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною другою статті 123, статтею 125, частиною третьою статті 126, частинами першою і другою статті 127 цього Кодексу, - працівники Державної автомобільної інспекції, які мають спеціальні звання.
( Стаття 222 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 2444-11 від 27.06.86, N3282-11 від 19.12.86, N 4134-11 від 12.06.87, N 4135-11 від12.06.87, N 4452-11 від 21.08.87, N 7542-11 від 19.05.89, N1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12від 23.12.93, N 3890-12 від 28.01.94, N 155/94-ВР від 29.07.94, N244/94-ВР від 15.11.94, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 296/95-ВР від11.07.95, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 398/96-ВР від 02.10.96,N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Стаття 223. Органи державного пожежного нагляду
Органи державного пожежного нагляду розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанням приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду (статті 120, 175, 188-8).
Від імені органів державного пожежного нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) головні державні інспектори з пожежного нагляду центрального та територіальних органів державного пожежного нагляду та їх заступники - штраф на громадян до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) головні державні інспектори з пожежного нагляду місцевих органів державного пожежного нагляду, державні інспектори з пожежного нагляду центрального та територіальних органів державного пожежного нагляду - штраф на громадян до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) державні інспектори з пожежного нагляду - штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 223 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11від 19.12.86, Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 651/97-ВР від 19.11.97 )
Стаття 224. Органи залізничного транспорту
Органи залізничного транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на залізничному транспорті, правил пожежної безпеки на залізничному транспорті (статті 109, 110, частина перша статті 120, частина перша статті 133, частина перша статті 134, частини перша і третя статті 135, стаття 136).
Від імені органів залізничного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
начальники станцій та їх заступники, начальники локомотивних (вагонних) депо, начальники пасажирських поїздів (механіки-бригадири пасажирських поїздів);
контролери-ревізори пасажирських поїздів, ревізори-інструктори пасажирських поїздів, ревізори по контролю доходів, дорожні майстри, начальники дистанцій колії, начальники дистанцій сигналізації та зв'язку;
начальник відділу Управління воєнізованої охорони Міністерства шляхів СРСР та його заступник, начальники відділів (загонів, команд, пожежних поїздів) та їх заступники, старші інструктори та інструктори по протипожежній профілактиці, начальники відділень (караулів) команд, пожежних поїздів воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів, старші в місці розташування станцій посадові особи воєнізованої охорони;
( Абзац п'ятий частини другої статті 224 виключено на підставі Закону N 352-XIV від 23.12.98 )
головний санітарний лікар залізничного транспорту та його заступник, головні санітарні лікарі залізниць та їх заступники, головні санітарні лікарі метрополітенів, головні санітарні лікарі відділків залізниць, головні санітарні лікарі лінійних дільниць.
Розмір штрафу, що накладається начальниками пасажирських поїздів (механіками-бригадирами пасажирських поїздів), дорожніми майстрами, начальниками відділень (караулів) команд, пожежних поїздів воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів не може перевищувати чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 224 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11від 19.12.86, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 352-XIV від 23.12.98 )
Стаття 225. Органи морського транспорту
Органи морського транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на морському транспорті, правил пожежної безпеки на морському транспорті ( статті 114, 115, частина перша статті 120, частина друга статті 133, частина перша статті 134, частини перша і третя статті 135, стаття 136).
Від імені органів морського транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
начальники портів та їх заступники, начальники районів портів, капітани портів та їх заступники, начальники змін, старші капітани і капітани портового нагляду, начальники морських вокзалів та їх заступники, капітани суден;
начальники загонів та їх заступники, начальники окремих команд, старші інструктори та інструктори по протипожежній профілактиці загонів, окремих команд воєнізованої охорони, старші в місці розташування портів посадові особи воєнізованої охорони Міністерства морського флоту СРСР.
Розмір штрафу, що накладається начальниками змін, старшими капітанами і капітанами портового нагляду, не може перевищувати чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 225 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11від 19.12.86, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 352-XIV від 23.12.98 )
Стаття 226. Органи річкового транспорту
Органи річкового транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на річковому транспорті, правил пожежної безпеки на річковому транспорті (частини перша, друга і четверта статті 116, частина перша статті 116-1, статті 116-2, 117, частина перша статті 120, частина третя статті 129, частини третя і четверта статті 130, частини перша і друга статті 131, частина друга статті 133, частина перша статті 134, частини перша і третя статті 135, стаття 136).
Від імені органів річкового транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальник Української республіканської інспекції судноплавства та його заступники, начальник служби безпеки судноводіння та його заступники, начальники лінійних інспекцій, старші капітани-інспектори і капітани-інспектори інспекцій судноплавства, начальники річкових портів та їх заступники, капітани річкових портів, начальники пристаней і вокзалів, начальники районів портів і начальники шлюзів, старші капітани і капітани портового нагляду, капітани суден, старша у місці розташування порту (пристані) посадова особа воєнізованої охорони виробничого об'єднання "Головрічфлот" Міністерства транспорту Української РСР (начальник об'єднаного загону, начальник загону, командир, пожежний інструктор) та ревізори цього виробничого об'єднання.
( Стаття 226 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 3282-11 від 19.12.86, N 7542-11 від 19.05.89, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 352-XIV від 23.12.98 )
Стаття 227. Державна інспекція по маломірних суднах Української РСР
Державна інспекція по маломірних суднах Української РСР розглядає справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил реєстрації та обліку піднаглядних їй суден і правил користування цими суднами, а також базами (спорудами) для їх стоянок (частини перша, третя, четверта і п'ята статті 116, частина друга статті 116-1, частина третя статті 116-2, частина перша статті 117, стаття 118, частина третя статті 129, частини третя і четверта статті 130, частини перша і друга статті 131).
Від імені Державної інспекції по маломірних суднах Української РСР розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) державні інспектори по маломірних суднах - штраф на громадян і посадових осіб до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) начальники державних інспекцій по маломірних суднах областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, начальники басейнових державних інспекцій по маломірних суднах та їх заступники, начальник Державної інспекції по маломірних суднах Української РСР та його заступник - штраф на громадян до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення судноводіїв права керування суднами, піднаглядними інспекціям по маломірних суднах.
( Стаття 227 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1818-12 від 15.11.91;Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Стаття 228. Органи повітряного транспорту
Органи повітряного транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на повітряному транспорті, правил пожежної безпеки на повітряному транспорті, правил про міжнародні польоти (стаття 111 (крім порушень, вчинених на аеродромах, не підвідомчих Міністерству цивільної авіації СРСР, або в районі таких аеродромів), статті 112, 113, частина друга статті 120, частина третя статті 133, частина друга статті 135, стаття 137).
Від імені органів повітряного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 111 (крім порушень, вчинених на аеродромах, не підвідомчих Міністерству цивільної авіації СРСР, або в районі таких аеродромів), статтею 112, частиною другою статті 120, частиною третьою статті 133, частиною другою статті 135, статтею 137 цього Кодексу:
начальник Українського управління цивільної авіації та його заступники, командири об'єднаних авіазагонів (об'єднаних авіаескадрилей) та їх заступники, начальники аеропортів та їх заступники, начальники служби організації перевезень авіапідприємств (аеропортів), начальник Головної інспекції (по безпеці польотів) Міністерства цивільної авіації СРСР, начальник інспекції (по безпеці польотів) Українського управління цивільної авіації, командири повітряних суден;
начальник Контрольно-ревізійного управління Міністерства цивільної авіації СРСР та його заступник, начальники відділів, головні ревізори, старші ревізори, ревізори цього управління; начальник контрольно-ревізійного відділу Українського управління цивільної авіації та його заступник, старші ревізори, комерційні ревізори, ревізори цього відділу;
( Абзац четвертий пункту першого частини другої статті 228 виключено на підставі Закону N 352-XIV від 23.12.98 )
начальник санітарно-епідеміологічного відділу, головний санітарний лікар центральної санітарно-епідеміологічної станції Міністерства цивільної авіації СРСР, головний лікар санітарно-епідеміологічної станції цивільної авіації;
начальники загонів і окремих команд воєнізованої охорони авіапідприємств (аеропортів).
Розмір штрафу, що накладається старшими ревізорами, комерційними ревізорами, ревізорами контрольно-ревізійного відділу Українського управління цивільної авіації, начальниками служби організації перевезень авіапідприємств (аеропортів), начальниками окремих команд воєнізованої охорони авіапідприємств (аеропортів), не може перевищувати чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 113 цього Кодексу, - начальник Українського управління цивільної авіації та його заступники.
( Стаття 228 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11від 19.12.86, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 352-XIV від 23.12.98 )
Стаття 229. Органи автомобільного транспорту та електротранспорту
Органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина п'ята статті 133, частина друга статті 134, частина четверта статті 135).
Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) на пасажирському автомобільному транспорті - начальник пасажирського управління та його заступники, головні ревізори, ревізори Міністерства транспорту Української РСР; начальники територіально-виробничих (виробничих) об'єднань автомобільного транспорту, їх заступники, начальники пасажирських відділів і контрольних служб цих об'єднань; директори (начальники) автотранспортних підприємств, об'єднань автостанцій, автовокзалів (автостанцій) та їх заступники; контролери і ревізори територіально-виробничих (виробничих) об'єднань автомобільного транспорту та автотранспортних підприємств;
2) на пасажирському електротранспорті (тролейбус, трамвай) - начальники трамвайно-тролейбусних управлінь, начальники трамвайно-тролейбусних депо, начальники служб руху і районів руху трамвайно-тролейбусних управлінь, контролери трамвайно-тролейбусних управлінь.
( Стаття 229 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3282-11від 19.12.86, N 7542-11 від 19.05.89; Законом N 3785-12 від23.12.93 )
( Стаття 230 виключена на підставі Закону N 8/95-ВР від 19.01.95)
Правові і технічні інспектори праці професійних спілок
Правові і технічні інспектори праці професійних спілок розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням законодавства про працю і правил щодо охорони праці (стаття 41).
Розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) за порушення законодавства про працю - правові інспектори праці - штраф у розмірі до десяти карбованців і головні правові інспектори праці - до п'ятдесяти карбованців;
2) за порушення правил щодо охорони праці - технічні інспектори праці - штраф у розмірі до десяти карбованців і головні технічні інспектори праці - до п'ятдесяти карбованців.
Стаття 230-1. Органи Міністерства праці та соціальної політики України
Органи Міністерства праці та соціальної політики України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з невиконанням законних вимог посадових осіб державної інспекції праці Міністерства праці та соціальної політики України (стаття 188-6).
Від імені органів Міністерства праці та соціальної політики України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
Головний державний інспектор праці - заступник Міністра праці та соціальної політики України, його заступники; головні державні інспектори праці територіальних державних інспекцій праці, їх заступники; державні інспектори праці Головної державної інспекції праці - штраф до дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
державні інспектори праці територіальних державних інспекцій праці - штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Кодекс доповнено статтею 230-1 згідно із Законом N 666/97-ВРвід 21.11.97 )
Стаття 231. Органи Державного комітету України по нагляду за охороною праці
Органи Держнаглядохоронпраці України розглядають справи: про порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт, зберігання, використання та обліку вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам Держнаглядохоронпраці України, про порушення законодавства про надра, а також невиконання законних вимог органів Держнаглядохоронпраці України (частина друга статті 41, (за винятком порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статті 47, 57, 58, 93, 94, 188-4). Від імені органів Держнаглядохоронпраці України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам Держнаглядохоронпраці України, а також невиконання законних вимог органів Держнаглядохоронпраці України:
державні інспектори - штраф до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
головні державні інспектори, начальники інспекцій Держнаглядохоронпраці України та їх заступники - штраф до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
начальники управлінь і відділів Держнаглядохоронпраці України та їх заступники - штраф до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Голова Держнаглядохоронпраці України та його заступники - штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за порушення законодавства про надра, нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам Держнаглядохоронпраці України, а також невиконання законних вимог органів Держнаглядохоронпраці України:
державні інспектори - штраф до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
головні державні інспектори, начальники інспекцій Держнаглядохоронпраці України та їх заступники - штраф до дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
начальники управлінь і відділів Держнаглядохоронпраці України та їх заступники - штраф до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Голова Держнаглядохоронпраці України та його заступники - штраф до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 231 із змінами, внесеними згідно із Законами N 8/95-ВРвід 19.01.95, N 55/97-ВР від 07.02.9, N 352-XIV від23.12.98 )
( Стаття 232 виключена на підставі Закону N 8/95-ВР від 19.01.95 )
Органи держатоменергонагляду
Органи держатоменергонагляду розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил, норм та інструкцій по безпечному веденню робіт на об'єктах, підконтрольних органам держатоменергонагляду (стаття 95).
Від імені органів держатоменергонагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) начальники інспекцій держатоменергонагляду - штраф у розмірі до тридцяти карбованців;
2) начальники управлінь округів держатоменергонагляду та їх заступники - штраф у розмірі до п'ятдесяти карбованців;
3) Голова Державного комітету СРСР по нагляду за безпечним веденням робіт в атомній енергетиці та його заступники - штраф у розмірі до ста карбованців.
Стаття 233. Органи інспекцій Міністерства машинобудування СРСР і Міністерства середнього машинобудування СРСР
Органи інспекцій Міністерства машинобудування СРСР і Міністерства середнього машинобудування СРСР розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил, норм та інструкцій по безпечному веденню робіт на підконтрольних об'єктах.
Стаття 234. Митні органи
Митні органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням митних правил і контрабандою (статті 208, 208-1 і 209).
Від імені митних органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальники митниць або їх заступники.
( Стаття 234 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 158-12від 03.08.90 )
Стаття 234-1. Органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні
Органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164-2).
Від імені державної контрольно-ревізійної служби в Україні розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: начальник Головного контрольно-ревізійного управління України та його заступники, начальники контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники.
( Доповнено статтею 234-1 згідно із Законом N 2941а-12 від26.01.93 )
Стаття 234-2. Органи державної податкової служби України
Органи державної податкової служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з реалізацією, прийняттям на комісію або зберіганням з метою продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка (стаття 164-5), а також з порушенням порядку проведення розрахунків із споживачами (стаття 155-1).
Від імені органів державної податкової служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальник Головної державної податкової інспекції України та його заступники, начальники державних податкових інспекцій Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст і районів у містах та їх заступники.
( Кодекс доповнено статтею 234-2 згідно із Законом N 323/96-ВРвід 12.07.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 23/97-ВРвід 23.01.97 )
Стаття 235. Військові комісаріати
Військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу, про умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрату їх з необережності, про неявку на виклик у військовий комісаріат, про неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць, про прийняття на роботу військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку, про незабезпечення сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці, про несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати, про неподання відомостей про військовозобов'язаних і призовників (статті 210, 211 - 211-6).
Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари.
( Стаття 235 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11від 03.04.86, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91, в редакції Закону N 308/97-ВР від04.06.97 )
Стаття 236. Органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби
Органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням державних санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (стаття 42), а також про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 41, статтями 78, 80 - 83, 90-1, 95, 167, 168-1, 170 (коли вони є порушеннями санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), та статтею 188-11 цього Кодексу.
Від імені органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об'єктів нагляду, визначених законодавством, мають право:
1) головний державний санітарний лікар України та його заступники, головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць та їх заступники, головні державні санітарні лікарі районів, міст, районів у містах, лінійних підрозділів та об'єктів водного, залізничного, повітряного транспорту, об'єктів, що мають особливий режим роботи, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, з'єднань, частин та підрозділів і їх заступники;
2) лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби - щодо адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 41, а також статтями 42, 78, 80 - 83, 95, 167, 168-1, 170 (коли вони є порушеннями санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм).
( Стаття 236 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11від 19.12.86, Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від07.02.97; в редакції Закону N 352-XIV від 23.12.98 )
( Статтю 237 виключено на підставі Закону N 352-XIV від 23.12.98 )
Медичні служби Міністерства оборони СРСР, Міністерства внутрішніх справ СРСР і Комітету державної безпеки СРСР, що здійснюють санітарний нагляд
Медичні служби Міністерства оборони СРСР, Міністерства внутрішніх справ СРСР і Комітету державної безпеки СРСР, що здійснюють санітарний нагляд, розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (в тому числі по охороні атмосферного повітря) відповідно на об'єктах, розташованих на території військових містечок і навчальних центрів Міністерства оборони СРСР, та на об'єктах, підвідомчих Міністерству внутрішніх справ СРСР і Комітету державної безпеки СРСР (стаття 42).
Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення на посадових осіб мають право:
1) головний епідеміолог Міністерства оборони СРСР та його заступник - штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; начальник Центральної санітарно-епідеміологічної лабораторії Міністерства оборони СРСР, а також головні епідеміологи видів Збройних Сил СРСР, військових округів, округів ППО, груп військ і флотів - штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) начальник Центральної санітарно-епідеміологічної станції Міністерства внутрішніх справ СРСР та його заступник, а також начальник санітарно-епідеміологічного загону внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ СРСР - штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) начальники санітарно-епідеміологічних станцій Міністерства внутрішніх справ Української РСР і управлінь внутрішніх справ виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів, а також начальники санітарно-епідеміологічних станцій виправно-трудових установ - штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4) начальник санітарно-епідеміологічної станції Комітету державної безпеки СРСР та його заступник, а також головний епідеміолог військ Комітету державної безпеки СРСР - штраф до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
5) начальник медичної служби Комітету державної безпеки Української РСР, начальники медичних служб управлінь Комітету державної безпеки Української РСР по областях, а також начальники санітарно-епідеміологічних загонів військ Комітету державної безпеки СРСР - штраф до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 237 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Стаття 238. Органи державного ветеринарного контролю
Органи державного ветеринарного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушеннями правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107).
Від імені органів державного ветеринарного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення:
1) головний державний інспектор ветеринарної медицини України та його заступники - штраф на громадян до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб - до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) головні державні інспектори ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головний державний інспектор ветеринарної медицини на транспорті і державному кордоні та їх заступники - штраф на громадян до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб - до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) головні державні інспектори ветеринарної медицини міст, районів, районів у містах, залізниць, транспортних і прикордонних пунктів - штраф на громадян до половини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб - до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4) завідуючі дільничними лікарнями державної ветеринарної медицини, дільницями ветеринарної медицини, начальники ветеринарного нагляду на дезинфекційно-промивальних станціях і пунктах, завідуючі лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках - штраф на громадян до половини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на посадових осіб - до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Посадовими особами органів державної ветеринарної медицини штраф може стягуватися на місці з громадян до половини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і з посадових осіб - до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
( Стаття 238 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11від 03.04.86; Законами N 4045-12 від 25.02.94, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Стаття 238-1. Органи земельних ресурсів
Органи земельних ресурсів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства в галузі використання і охорони земель та порядку регулювання земельних відносин (статті 52, 53, 53-1, 53-2, 54, 55, 56, 188-5 цього Кодексу).
Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Голова Державного комітету України по земельних ресурсах та його заступники, Голова Державного комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах і єдиному кадастру та його заступники, начальники обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь та їх заступники, начальники міських (міст обласного та районного підпорядкування), районних управлінь (відділів) земельних ресурсів та їх заступники, інженери-землевпорядники сіл і селищ.
( Кодекс доповнено статтею 238-1 згідно із Законом N 2977-12 від 03.02.93, в редакції Закону N 81/96-ВР від06.03.96 )
Стаття 238-2. Органи державної служби з карантину рослин
Органи державної служби з карантину рослин України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил щодо боротьби з карантинними шкідниками і хворобами рослин та бур'янами, а також вивезенням матеріалів, що не пройшли карантинну перевірку або відповідну обробку (статті 105 і 106).
Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) начальник Головної державної інспекції з карантину рослин України - Головний державний інспектор з карантину рослин України та його заступники - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) головні державні інспектори з карантину рослин Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва та їх заступники - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) державні інспектори з карантину рослин - штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадяні на посадових осіб - до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кодекс України про адміністративні правопорушення
(статті 213 - 330)
Розділ III. ОРГАНИ, УПОВНОВАЖЕНІ РОЗГЛЯДАТИ СПРАВИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Глава 16
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 213. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються:
1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, селищних, сільських Рад народних депутатів;
2) виконавчими комітетами селищних, сільських Рад народних депутатів;
3) районними (міськими), районними в містах комісіями в справах неповнолітніх;
4) районними (міськими) судами (суддями);
5) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Стаття 214. Розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, сільських, селищних Рад народних депутатів вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).
Виконавчі комітети сільських, селищних Рад народних депутатів, судді районних (міських) судів, органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання.
Стаття 215. Порядок утворення колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення
Адміністративні комісії утворюються відповідними Радами народних депутатів у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.