Документ підготовлено в системі iplex
Верховна Рада України | Кодекс України, Закон від 07.12.1984 № 8073-X
( Стаття 221 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 2444-11 від 27.06.86, № 4452-11 від 21.08.87, № 6347-11 від 03.08.88, № 6976-11 від 14.12.88, № 7445-11 від 27.04.89, № 8710-11 від 19.01.90, № 8711-11 від 19.01.90, № 8918-11 від 07.03.90, № 9082-11 від 20.04.90, № 9166-11 від 04.05.90, № 647-12 від 18.01.91, № 661-12 від 28.01.91, № 1369-12 від 29.07.91, № 1413-12 від 09.08.91; Законами № 1255-12 від 25.06.91, № 2857-12 від 15.12.92, № 2992-12 від 04.02.93, № 3039-12 від 03.03.93, № 3350-12 від 30.06.93, № 3582-12 від 11.11.93, № 3785-12 від 23.12.93, № 3888-12 від 28.01.94, № 179/94-ВР від 22.09.94, № 244/94-ВР від 15.11.94, № 8/95-ВР від 19.01.95, № 64/95-ВР від 15.02.95, № 123/95-ВР від 05.04.95, № 210/95-ВР від 02.06.95, № 358/95-ВР від 05.10.95, № 386/96-ВР від 01.10.96, № 666/97-ВР від 21.11.97, № 210/98-ВР від 24.03.98, № 352-XIV від 23.12.98, № 812-XIV від 02.07.99, № 998-XIV від 16.07.99, № 1080-XIV від 21.09.99, № 1381-XIV від 13.01.2000, № 1587-III від 23.03.2000, № 1685-III від 20.04.2000, № 1744-III від 18.05.2000, № 1969-III від 21.09.2000, № 1986-III від 21.09.2000, № 2056-III від 19.10.2000, № 2114-III від 16.11.2000, № 2247-III від 18.01.2001, в редакції Закону № 2342-III від 05.04.2001, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2350-III від 05.04.2001, № 2359-III від 05.04.2001, № 2550-III від 21.06.2001, № 2703-III від 20.09.2001, № 2747-III від 04.10.2001, № 2787-III від 15.11.2001, № 2953-III від 17.01.2002, № 249-IV від 28.11.2002 - набирає чинності 11.06.2003 року, № 548-IV від 20.02.2003, № 666-IV від 03.04.2003, № 676-IV від 03.04.2003, № 749-IV від 15.05.2003, № 759-IV від 15.05.2003, № 1122-IV від 11.07.2003, № 1128-IV від 11.07.2003, № 1299-IV від 20.11.2003, № 1703-IV від 11.05.2004, № 1745-IV від 03.06.2004, № 2188-IV від 18.11.2004, № 2247-IV від 16.12.2004, № 2322-IV від 12.01.2005, № 2635-IV від 02.06.2005, № 2806-IV від 06.09.2005, № 2899-IV від 22.09.2005, № 3078-IV від 15.11.2005, № 3201-IV від 15.12.2005, № 3504-IV від 23.02.2006, № 534-V від 22.12.2006, № 577-V від 11.01.2007, № 695-V від 22.02.2007, № 1033-V від 17.05.2007, № 586-VI від 24.09.2008, № 801-VI від 25.12.2008, № 1180-VI від 19.03.2009, № 1508-VI від 11.06.2009, № 2181-VI від 13.05.2010, № 2258-VI від 18.05.2010, № 2453-VI від 07.07.2010, № 2511-VI від 09.09.2010, № 2518-VI від 09.09.2010, № 2677-VI від 04.11.2010, № 2808-VI від 21.12.2010, № 3163-VI від 17.03.2011; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3261-VI від 21.04.2011, № 3384-VI від 19.05.2011, № 3454-VI від 02.06.2011, № 3521-VI від 16.06.2011, № 3565-VI від 05.07.2011, № 3720-VI від 08.09.2011, № 4025-VI від 15.11.2011, № 4220-VI від 22.12.2011, № 4319-VI від 12.01.2012, № 4444-VI від 23.02.2012, № 4950-VI від 07.06.2012, № 5411-VI від 02.10.2012, № 5459-VI від 16.10.2012, № 5496-VI від 20.11.2012, № 221-VII від 18.04.2013, № 243-VII від 16.05.2013, № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014, № 1207-VII від 15.04.2014, № 1600-VII від 22.07.2014, № 1602-VII від 22.07.2014, № 1700-VII від 14.10.2014, № 77-VIII від 28.12.2014, № 158-VIII від 05.02.2015, № 198-VIII від 12.02.2015, № 320-VIII від 09.04.2015, № 597-VIII від 14.07.2015, № 649-VIII від 17.07.2015, № 731-VIII від 08.10.2015, № 734-VIII від 03.11.2015, № 772-VIII від 10.11.2015, № 834-VIII від 26.11.2015, № 1404-VIII від 02.06.2016, № 1977-VIII від 23.03.2017, № 1982-VIII від 23.03.2017, № 2059-VIII від 23.05.2017, № 2081-VIII від 06.06.2017, № 2118-VIII від 22.06.2017, № 2119-VIII від 22.06.2017, № 2120-VIII від 22.06.2017, № 2136-VIII від 13.07.2017, № 2234-VIII від 07.12.2017, № 2293-VIII від 27.02.2018, № 2444-VIII від 22.05.2018, № 2473-VIII від 21.06.2018, № 2475-VIII від 03.07.2018, № 2612-VIII від 08.11.2018, № 2628-VIII від 23.11.2018, № 2646-VIII від 06.12.2018, № 2657-VIII від 18.12.2018, № 2747-VIII від 06.06.2019, № 114-IX від 19.09.2019, № 199-IX від 17.10.2019, № 377-IX від 12.12.2019, № 463-IX від 16.01.2020, № 530-IX від 17.03.2020, № 554-IX від 13.04.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року, № 768-IX від 14.07.2020, № 805-IX від 16.07.2020, № 1000-IX від 06.11.2020, № 1054-IX від 03.12.2020, № 1231-IX від 16.02.2021, № 1367-IX від 30.03.2021, № 1582-IX від 29.06.2021, № 1886-IX від 17.11.2021, № 1965-IX від 15.12.2021, № 2200-IX від 14.04.2022 )
Стаття 221-1. Місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд.
Місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Справа розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду вищої інстанції, а постанова вищого спеціалізованого суду - до апеляційної палати вищого спеціалізованого суду.
Постанова судді Верховного Суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Касаційного кримінального суду і переглядається у складі колегії з трьох суддів.
( Кодекс доповнено статтею 221-1 згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010; в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1995-IX від 25.01.2022 )
Стаття 222. Органи Національної поліції.
Органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п’ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п’ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п’ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев’ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195 ).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
( Стаття 222 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 1117-11 від 16.10.85, № 2444-11 від 27.06.86, № 3282-11 від 19.12.86, № 4134-11 від 12.06.87, № 4135-11 від 12.06.87, № 4452-11 від 21.08.87, № 7542-11 від 19.05.89, № 1369-12 від 29.07.91, № 1818-12 від 15.11.91; Законами № 3785-12 від 23.12.93, № 3890-12 від 28.01.94, № 155/94-ВР від 29.07.94, № 244/94-ВР від 15.11.94, № 64/95-ВР від 15.02.95, № 296/95-ВР від 11.07.95, № 148/96-ВР від 25.04.96, № 398/96-ВР від 02.10.96, № 55/97-ВР від 07.02.97, № 812-XIV від 02.07.99, № 1744-III від 18.05.2000, № 2247-III від 18.01.2001, № 2342-III від 05.04.2001, № 2350-III від 05.04.2001, № 1299-IV від 20.11.2003, № 2247-IV від 16.12.2004, № 2899-IV від 22.09.2005, № 586-VI від 24.09.2008, № 2742-VI від 02.12.2010, № 3163-VI від 17.03.2011, Кодексом № 3393-VI від 19.05.2011, Законом № 3565-VI від 05.07.2011, № 4950-VI від 07.06.2012, № 5459-VI від 16.10.2012, № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014, № 596-VIII від 14.07.2015, № 901-VIII від 23.12.2015, № 1982-VIII від 23.03.2017, № 2109-VIII від 22.06.2017, № 2120-VIII від 22.06.2017, № 2475-VIII від 03.07.2018, № 2612-VIII від 08.11.2018, № 2754-VIII від 11.07.2019, № 54-IX від 11.09.2019, № 224-IX від 29.10.2019, № 1000-IX від 06.11.2020, № 1054-IX від 03.12.2020, № 1231-IX від 16.02.2021 )
Стаття 222-1. Органи Державної прикордонної служби України.
Органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду - виїзду, порушенням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію, невиконанням рішення про заборону в’їзду в Україну, порушенням порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї, а також з порушенням порядку в’їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього (стаття 202, частина друга статті 203, стаття 203-1 (щодо порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в’їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), статті 204-2, 204-4 ).
Від імені органів Державної прикордонної служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
начальники органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України та їх заступники;
інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону України.
Уповноважені посадові особи органів Державної прикордонної служби України можуть стягувати накладені ними штрафи незалежно від їх розміру в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон, контрольних пунктах в’їзду-виїзду та місцях їх дислокації виключно за допомогою безготівкових платіжних терміналів.
( Кодекс доповнено статтею 222-1 згідно із Законом № 812-XIV від 02.07.99; в редакції Закону № 662-IV від 03.04.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1299-IV від 20.11.2003, № 1207-VII від 15.04.2014, № 2293-VIII від 27.02.2018 )
Стаття 222-2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, законодавства про перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, про транзитний проїзд через територію України, невиконанням рішення про заборону в’їзду в Україну, а також питання щодо реєстрації місця проживання (статті 200, 201, частина перша статті 203, стаття 203-1 (крім порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в’їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), статті 204, 205, 206 ).
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.
( Кодекс доповнено статтею 222-2 згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 888-VIII від 10.12.2015, № 2293-VIII від 27.02.2018 )
Стаття 223. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані із самовільним випалюванням рослинності або її залишків, порушенням встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, здійсненням суб’єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, невиконанням приписів, розпоряджень та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки (статті 77, 77-1, 120, 175, 175-2, 188-8 ).
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки і його заступники, головні державні інспектори з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та їх заступники, старші державні інспектори України з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, державні інспектори з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
( Стаття 223 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3282-11 від 19.12.86, Законом № 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону № 651/97-ВР від 19.11.97; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1155-IV від 11.09.2003, № 5404-VI від 02.10.2012, № 5459-VI від 16.10.2012, № 1187-IX від 03.02.2021; в редакції Закону № 1366-IX від 30.03.2021 )
Стаття 224. Органи залізничного транспорту.
Органи залізничного транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на залізничному транспорті, правил пожежної безпеки на залізничному транспорті (статті 109, 110, частина перша статті 120, частина перша статті 133, частина перша статті 134, абзац другий статті 135, стаття 136).
Від імені органів залізничного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
начальники станцій та їх заступники, начальники локомотивних (вагонних) депо, начальники пасажирських поїздів (механіки-бригадири пасажирських поїздів);
контролери-ревізори пасажирських поїздів, ревізори-інструктори пасажирських поїздів, ревізори по контролю доходів, дорожні майстри, начальники дистанцій колії, начальники дистанцій сигналізації та зв’язку;
начальник Управління відомчої воєнізованої охорони Укрзалізниці та його заступники, начальники служб (загонів) відомчої воєнізованої охорони залізниць та їх заступники, начальники відділів (секторів) Управління відомчої воєнізованої охорони Укрзалізниці, начальники відділів (секторів) служби (загону) відомчої воєнізованої охорони залізниць та їх заступники, начальники команд (пожежних поїздів) відомчої воєнізованої охорони залізниць та їх заступники, старші інструктори та інструктори служб (загонів) відомчої воєнізованої охорони залізниць, начальники відділень команд (пожежних поїздів) відомчої воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів, начальники груп воєнізованої охорони залізниць, старші в місці розташування станцій посадові особи відомчої воєнізованої охорони залізниць.
( Абзац п’ятий частини другої статті 224 виключено на підставі Закону № 352-XIV від 23.12.98 )
Розмір штрафу, що накладається начальниками пасажирських поїздів (механіками-бригадирами пасажирських поїздів), дорожніми майстрами, начальниками відділень команд (пожежних поїздів) відомчої воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів, не може перевищувати сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 224 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3282-11 від 19.12.86, Законами № 55/97-ВР від 07.02.97, № 352-XIV від 23.12.98, № 2342-III від 05.04.2001, № 885-VI від 15.01.2009, № 2742-VI від 02.12.2010, № 5502-VI від 20.11.2012, № 1187-IX від 03.02.2021 )
Стаття 225. Органи морського і внутрішнього водного транспорту.
Органи морського і внутрішнього водного транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил охорони порядку і безпеки плавання на морському і внутрішньому водному транспорті, правил користування морськими суднами та суднами внутрішнього плавання, правил охорони порядку і безпеки плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил випуску судна у плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, в акваторії морського порту, правил реєстрації суден, правил користування малими, спортивними суднами та водними мотоциклами, правил безпечної експлуатації баз для стоянки малих суден, правил пожежної безпеки на морському і внутрішньому водному транспорті, допуск до керування морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом осіб, які перебувають у стані сп’яніння, передачу керування судном особі, яка перебуває у стані сп’яніння, керування річковими, малим, спортивним судном або водним мотоциклом судноводіями у стані сп’яніння, у тому числі вчинене особами, які не мають права керування плавучими засобами, ухилення від проходження огляду на стан сп’яніння, недопуск на судна внутрішнього водного плавання посадових осіб, уповноважених на проведення перевірок суден, перевезення ручної поклажі понад установлені норми морським і внутрішнім водним транспортом, безквитковий проїзд на суднах морського і внутрішнього водного транспорту, порушення порядку провадження господарської діяльності (у частині порушення порядку провадження господарської діяльності у сферах морського і внутрішнього водного транспорту), невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і внутрішнього водного транспорту (статті 114, 115, 116, 116-1, 116-2, 116-3, 118, 118-1, частина перша статті 120, частина третя статті 129, частина перша статті 134, абзац десятий статті 135, стаття 164 (у частині порушення порядку провадження господарської діяльності у сферах морського і внутрішнього водного транспорту), стаття 188-15 цього Кодексу).
Від імені органів морського і внутрішнього водного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 114, статтею 118-1 цього Кодексу, - капітан судна, судноводій;
2) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами четвертою, п’ятою, шостою, сьомою, восьмою, дев’ятою, десятою і одинадцятою статті 114 цього Кодексу, - керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, капітан морського порту, його заступники;
3) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 115 цього Кодексу, - керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, державний інспектор центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, капітан морського порту, його заступники, капітан судна та судноводій;
4) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 116 і 118 цього Кодексу, - державний інспектор центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, інспектор служби капітана морського порту;
5) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 116-1, частинами першою, другою, третьою, п’ятою і шостою статті 116-2, частинами четвертою, п’ятою і шостою статті 116-3, частиною третьою статті 129 цього Кодексу, - керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, капітан морського порту, його заступники;
6) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 116-3 цього Кодексу, - керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, державний інспектор центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту;
7) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 120 цього Кодексу, - керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, капітан морського порту, його заступники, капітан судна;
8) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 134 та абзацом десятим статті 135 цього Кодексу, - капітан морського порту, капітан судна та судноводій;
9) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 164 (у частині порушення порядку провадження господарської діяльності у сферах морського і внутрішнього водного транспорту) цього Кодексу, - керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники;
10) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-15 цього Кодексу, - керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, його заступники, капітан морського порту, його заступники.
( Стаття 225 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3282-11 від 19.12.86, Законами № 55/97-ВР від 07.02.97, № 352-XIV від 23.12.98, № 2342-III від 05.04.2001; в редакції Закону № 2686-III від 13.09.2001; із змінами, внесеними згідно із Законами № 586-VI від 24.09.2008, № 4709-VI від 17.05.2012, № 5502-VI від 20.11.2012, № 2617-VIII від 22.11.2018; в редакції Закону № 1054-IX від 03.12.2020 )
( Статтю 226 виключено на підставі Закону № 2686-III від 13.09.2001 )
( Статтю 227 виключено на підставі Закону № 2686-III від 13.09.2001 )
Стаття 228. Центральний орган виконавчої влади з питань цивільної авіації.
Центральний орган виконавчої влади з питань цивільної авіації розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил безпеки польотів, правил поведінки на повітряному судні, правил міжнародних польотів, правил пожежної безпеки на повітряному транспорті (стаття 111, частина перша статті 112, стаття 113, частина друга статті 120).
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори, уповноважені на проведення перевірок посадові особи центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів та їх заступники.
Розмір штрафу, що накладається державними інспекторами та уповноваженими на проведення перевірок посадовими особами центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації, керівниками аеропортів, начальниками служб авіаційної безпеки аеропортів та їх заступниками, не може перевищувати ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 228 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3282-11 від 19.12.86, Законами № 55/97-ВР від 07.02.97, № 352-XIV від 23.12.98, № 2342-III від 05.04.2001, № 2360-III від 05.04.2001; в редакції Кодексу № 3393-VI від 19.05.2011 )
Стаття 229. Органи автомобільного транспорту та електротранспорту.
Органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв’язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частина п’ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п’ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).
Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частини перша, друга, четверта, п’ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п’ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135 );
2) на пасажирському електротранспорті (тролейбус, трамвай) - керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п’ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий та восьмий статті 135).
( Стаття 229 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 3282-11 від 19.12.86, № 7542-11 від 19.05.89; Законами № 3785-12 від 23.12.93, № 2029-III від 05.10.2000, № 586-VI від 24.09.2008, № 885-VI від 15.01.2009, № 1512-VI від 11.06.2009, № 5502-VI від 20.11.2012, № 1812-VIII від 17.01.2017, № 1582-IX від 29.06.2021 )
( Статтю 230 виключено на підставі Закону № 8/95-ВР від 19.01.95 )
Стаття 230-1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальних органів або недопущенням посадових осіб цих органів до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом (стаття 188-6).
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, - штраф до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його заступники та уповноважені ним посадові особи - штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Кодекс доповнено статтею 230-1 згідно із Законом № 666/97-ВР від 21.11.97; в редакції Закону № 1725-IV від 18.05.2004; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1027-VI від 19.02.2009, № 5462-VI від 16.10.2012, № 1320-IX від 04.03.2021 )
