Земельний кодекс України

Верховна Рада України Кодекс України, Закон, Кодекс від 25.10.2001 №2768-III
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Кодекс України, Закон, Кодекс

Дата 25.10.2001

Номер 2768-III

Статус Діє

Редакції
24.07.2021 внесення змін (закон від 17.06.2020 N 711-IX /711-20/) 06.07.2021 внесення змін (закон від 18.05.2021 N 1444-IX /1444-20/) 01.07.2021 внесення змін (закон від 28.04.2021 N 1423-IX /1423-20/) 01.07.2021 внесення змін (закон від 31.03.2020 N 552-IX /552-20/) 17.06.2021 внесення змін (закон від 19.02.2021 N 1259-IX /1259-20/) 27.05.2021 внесення змін (закон від 28.04.2021 N 1423-IX /1423-20/) 13.02.2021 внесення змін ( від 17.12.2020 N 1116-IX /1116-20/) 16.10.2020 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 124-IX /124-20/) 16.07.2020 внесення змін (закон від 05.12.2019 N 340-IX /340-20/) 07.06.2020 внесення змін (закон від 13.04.2020 N 554-IX /554-20/) 21.02.2020 внесення змін (закон від 29.10.2019 N 233-IX /233-20/) 13.02.2020 внесення змін (закон від 14.01.2020 N 440-IX /440-20/) 16.01.2020 внесення змін (закон від 05.12.2019 N 340-IX /340-20/) 29.12.2019 внесення змін (закон від 19.12.2019 N 402-IX /402-20/) 01.01.2020 внесення змін (закон від 04.12.2019 N 329-IX /329-20/) 01.01.2020 внесення змін (закон від 29.10.2019 N 232-IX /232-20/) 17.11.2019 внесення змін (закон від 31.10.2019 N 264-IX /264-20/) 20.10.2019 внесення змін (закон від 03.10.2019 N 155-IX /155-20/) 17.10.2019 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 132-IX /132-20/) 09.08.2019 внесення змін (закон від 06.06.2019 N 2745-VIII /2745-19/) 07.02.2019 внесення змін (закон від 20.12.2018 N 2666-VIII /2666-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 10.07.2018 N 2498-VIII /2498-19/) 04.11.2018 внесення змін (закон від 02.10.2018 N 2581-VIII /2581-19/) 12.10.2018 внесення змін (закон від 20.03.2018 N 2354-VIII /2354-19/) 01.04.2018 внесення змін (закон від 01.03.2018 N 2314-VIII /2314-19/) 07.03.2018 внесення змін (закон від 18.01.2018 N 2269-VIII /2269-19/) 31.12.2017 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2236-VIII /2236-19/) 18.12.2017 внесення змін (закон від 23.05.2017 N 2059-VIII /2059-19/) 28.09.2017 внесення змін (закон від 05.09.2017 N 2145-VIII /2145-19/) 04.06.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1983-VIII /1983-19/) 16.04.2017 внесення змін (закон від 14.03.2017 N 1923-VIII /1923-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 06.12.2016 N 1774-VIII /1774-19/) 02.11.2016 внесення змін (закон від 06.10.2016 N 1669-VIII /1669-19/) 19.10.2016 внесення змін (закон від 20.09.2016 N 1533-VIII /1533-19/) 19.10.2016 внесення змін (закон від 20.09.2016 N 1532-VIII /1532-19/) 05.10.2016 внесення змін (закон від 02.06.2016 N 1404-VIII /1404-19/) 04.08.2016 внесення змін (закон від 14.07.2016 N 1472-VIII /1472-19/) 03.04.2016 внесення змін (закон від 18.02.2016 N 1012-VIII /1012-19/) 01.03.2016 внесення змін (закон від 10.12.2015 N 888-VIII /888-19/) 29.12.2015 внесення змін (закон від 08.12.2015 N 862-VIII /862-19/) 20.12.2015 внесення змін (закон від 24.11.2015 N 818-VIII /818-19/) 09.12.2015 внесення змін (закон від 10.11.2015 N 767-VIII /767-19/) 01.07.2015 внесення змін (закон від 14.05.2015 N 417-VIII /417-19/) 27.06.2015 внесення змін (закон від 02.06.2015 N 497-VIII /497-19/) 28.06.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 222-VIII /222-19/) 06.06.2015 внесення змін (закон від 14.05.2015 N 418-VIII /418-19/) 06.06.2015 внесення змін (закон від 12.05.2015 N 388-VIII /388-19/) 05.04.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 191-VIII /191-19/) 12.03.2015 внесення змін (закон від 11.02.2015 N 180-VIII /180-19/) 06.09.2014 внесення змін (закон від 01.07.2014 N 1556-VII /1556-18/) 13.08.2014 внесення змін (закон від 17.04.2014 N 1223-VII /1223-18/) 09.07.2014 внесення змін (закон від 17.06.2014 N 1507-VII /1507-18/) 05.12.2013 внесення змін (закон від 24.10.2013 N 661-VII /661-18/) 09.11.2013 внесення змін (закон від 10.10.2013 N 639-VII /639-18/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 406-VII /406-18/) 04.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 402-VII /402-18/) 27.07.2013 внесення змін (закон від 02.07.2013 N 365-VII /365-18/) 27.07.2013 внесення змін (закон від 02.07.2013 N 366-VII /366-18/) 01.07.2013 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5293-VI /5293-17/) 13.06.2013 внесення змін (закон від 17.05.2012 N 4709-VI /4709-17/) 05.01.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5496-VI /5496-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.09.2012 N 5245-VI /5245-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3613-VI /3613-17/) 20.12.2012 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5494-VI /5494-17/) 09.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5462-VI /5462-17/) 06.12.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5395-VI /5395-17/) 03.12.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5394-VI /5394-17/) 07.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5406-VI /5406-17/) 05.09.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5070-VI /5070-17/) 04.09.2012 внесення змін (закон від 21.06.2012 N 5018-VI /5018-17/) 19.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5077-VI /5077-17/) 08.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5059-VI /5059-17/) 05.08.2012 внесення змін (закон від 21.06.2012 N 5003-VI /5003-17/) 06.05.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4226-VI /4226-17/) 08.04.2012 внесення змін (закон від 15.03.2012 N 4539-VI /4539-17/) 22.03.2012 внесення змін (закон від 23.02.2012 N 4442-VI /4442-17/) 21.03.2012 внесення змін (закон від 23.02.2012 N 4444-VI /4444-17/) 01.01.2002 Набрання чинності 13.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4215-VI /4215-17/) 13.01.2012 внесення змін (закон від 20.12.2011 N 4188-VI /4188-17/) 30.12.2011 внесення змін (закон від 20.12.2011 N 4174-VI /4174-17/) 05.10.2011 внесення змін (закон від 08.07.2011 N 3687-VI /3687-17/) 07.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3613-VI /3613-17/) 17.07.2011 внесення змін (закон від 16.06.2011 N 3521-VI /3521-17/) 17.07.2011 внесення змін (закон від 16.06.2011 N 3523-VI /3523-17/) 07.05.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3205-VI /3205-17/) 09.04.2011 внесення змін (закон від 03.03.2011 N 3123-VI /3123-17/) 01.04.2010 тлумачення (решение від 01.04.2010 N 10-рп/2010 /v010p710-10/) 05.02.2011 внесення змін (закон від 14.01.2011 N 2949-VI /2949-17/) 30.11.2010 внесення змін (решение від 30.11.2010 N 22-рп/2010 /v022p710-10/) 18.01.2011 внесення змін (закон від 23.12.2010 N 2880-VI /2880-17/) 15.01.2011 внесення змін (закон від 22.12.2010 N 2850-VI /2850-17/) 05.01.2011 внесення змін (закон від 02.12.2010 N 2740-VI /2740-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 23.12.2010 N 2856-VI /2856-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 08.07.2010 N 2471-VI /2471-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 08.07.2010 N 2457-VI /2457-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 13.05.2010 N 2182-VI /2182-17/) 30.10.2010 внесення змін (закон від 01.07.2010 N 2404-VI /2404-17/) 12.10.2010 внесення змін (закон від 09.09.2010 N 2518-VI /2518-17/) 17.08.2010 внесення змін (закон від 09.07.2010 N 2480-VI /2480-17/) 31.07.2010 внесення змін (закон від 04.06.2009 N 1443-VI /1443-17/) 23.07.2010 внесення змін (закон від 29.06.2010 N 2367-VI /2367-17/) 30.04.2010 внесення змін (закон від 27.04.2010 N 2154-VI /2154-17/) 16.03.2010 внесення змін (закон від 11.02.2010 N 1878-VI /1878-17/) 02.02.2010 внесення змін (закон від 19.01.2010 N 1783-VI /1783-17/) 01.01.2010 внесення змін (закон від 05.11.2009 N 1702-VI /1702-17/) 01.01.2010 внесення змін (закон від 25.06.2009 N 1561-VI /1561-17/) 15.12.2009 внесення змін (закон від 17.11.2009 N 1559-VI /1559-17/) 10.12.2009 внесення змін (закон від 05.11.2009 N 1702-VI /1702-17/) 08.12.2009 внесення змін (закон від 05.11.2009 N 1708-VI /1708-17/) 08.12.2009 внесення змін (закон від 05.11.2009 N 1704-VI /1704-17/) 22.09.2005 визнання неконституційними окремих положень (решение від 22.09.2005 N 5-рп/2005 /v005p710-05/) 02.07.2009 внесення змін (закон від 04.06.2009 N 1442-VI /1442-17/) 01.07.2009 внесення змін (закон від 05.06.2009 N 1474-VI /1474-17/) 01.05.2009 внесення змін (закон від 05.03.2009 N 1066-VI /1066-17/) 03.02.2009 внесення змін (закон від 15.01.2009 N 875-VI /875-17/) 22.05.2008 визнання неконституційними окремих положень (решение від 22.05.2008 N 10-рп/2008 /v010p710-08/) 14.01.2009 внесення змін (закон від 25.12.2008 N 800-VI /800-17/) 14.10.2008 внесення змін (закон від 16.09.2008 N 509-VI /509-17/) 04.06.2008 внесення змін (закон від 03.06.2008 N 309-VI /309-17/) 01.01.2008 внесення змін (закон від 28.12.2007 N 107-VI /107-17/) 20.06.2007 внесення змін (закон від 27.04.2007 N 997-V /997-16/) 13.01.2007 внесення змін (закон від 19.12.2006 N 490-V /490-16/) 01.01.2007 внесення змін (закон від 19.12.2006 N 489-V /489-16/) 31.03.2006 внесення змін (закон від 08.02.2006 N 3404-IV /3404-15/) 02.03.2006 внесення змін (закон від 09.02.2006 N 3415-IV /3415-15/) 01.01.2006 внесення змін (закон від 20.12.2005 N 3235-IV /3235-15/) 11.01.2005 внесення змін (закон від 14.12.2004 N 2229-IV /2229-15/) 30.12.2004 внесення змін (закон від 20.04.2004 N 1694-IV /1694-15/) 07.12.2004 внесення змін (закон від 06.10.2004 N 2059-IV /2059-15/) 04.06.2004 внесення змін (закон від 12.05.2004 N 1709-IV /1709-15/) 27.04.2004 внесення змін (закон від 18.03.2004 N 1626-IV /1626-15/) 01.01.2004 внесення змін (закон від 27.11.2003 N 1344-IV /1344-15/) 01.01.2004 внесення змін (закон від 05.06.2003 N 898-IV /898-15/) 15.10.2003 внесення змін (закон від 11.09.2003 N 1158-IV /1158-15/) 06.08.2003 внесення змін (закон від 11.07.2003 N 1119-IV /1119-15/) 31.07.2003 внесення змін (закон від 10.07.2003 N 1103-IV /1103-15/) 11.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 762-IV /762-15/) 26.04.2003 внесення змін (закон від 03.04.2003 N 675-IV /675-15/) 01.01.2002 внесення змін (закон від 20.12.2001 N 2905-III /2905-14/) 25.10.2001 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 3-4, ст.27)( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2905-III від 20.12.2001, ВВР, 2002, № 12-13, ст.92 № 675-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 28, ст.213 № 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247 № 898-IV від 05.06.2003, ВВР, 2003, № 38, ст.313 - набирає чинності з 01.01.2004 № 1103-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, № 7, ст.48 № 1119-IV від 11.07.2003, ВВР, 2004, № 7, ст.57 № 1158-IV від 11.09.2003, ВВР, 2004, № 8, ст.67 )( Додатково див. Закон № 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, № 17-18, ст.250 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1626-IV від 18.03.2004, ВВР, 2004, № 26, ст.361 № 1694-IV від 20.04.2004, ВВР, 2005, № 4, ст.83 № 1709-IV від 12.05.2004, ВВР, 2004, № 35, ст.416 № 2059-IV від 06.10.2004, ВВР, 2005, № 2, ст.25 № 2229-IV від 14.12.2004, ВВР, 2005, № 4, ст.103 )( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2005 від 22.09.2005 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9, № 10-11, ст.96 - зміни діють у 2006 році № 3415-IV від 09.02.2006, ВВР, 2006, № 26, ст.209 № 3404-IV від 08.02.2006, ВВР, 2006, № 21, ст.170 № 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, № 7-8, ст.66 № 490-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, № 9, ст.78 № 997-V від 27.04.2007, ВВР, 2007, № 33, ст.440 № 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року )( Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, № 27-28, ст.253 № 509-VI від 16.09.2008, ВВР, 2008, № 48, ст.358 № 800-VI від 25.12.2008, ВВР, 2009, № 19, ст.257 № 875-VI від 15.01.2009, ВВР, 2009, № 23, ст.282 № 1066-VI від 05.03.2009, ВВР, 2009, № 29, ст.396 № 1442-VI від 04.06.2009, ВВР, 2009, № 42, ст.633 № 1443-VI від 04.06.2009, ВВР, 2009, № 47-48, ст.719 № 1474-VI від 05.06.2009, ВВР, 2009, № 44, ст.656 - зміни діють до 1 вересня 2012 року № 1559-VI від 17.11.2009, ВВР, 2010, № 1, ст.2 № 1561-VI від 25.06.2009, ВВР, 2009, № 51, ст.755 № 1702-VI від 05.11.2009, ВВР, 2010, № 5, ст.40 № 1704-VI від 05.11.2009, ВВР, 2010, № 5, ст.41 № 1708-VI від 05.11.2009, ВВР, 2010, № 5, ст.44 № 1783-VI від 19.01.2010, ВВР, 2010, № 9, ст.86 № 1878-VI від 11.02.2010, ВВР, 2010, № 18, ст.141 )( Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні Конституційного Суду № 10-рп/2010 від 01.04.2010 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2154-VI від 27.04.2010, ВВР, 2010, № 22-23, № 24-25, ст.263 - зміни застосовуються у 2010 році № 2182-VI від 13.05.2010, ВВР, 2010, № 31, ст.419 № 2367-VI від 29.06.2010, ВВР, 2010, № 34, ст.486 № 2404-VI від 01.07.2010, ВВР, 2010, № 40, ст.524 № 2457-VI від 08.07.2010, ВВР, 2010, № 48, ст.564 № 2471-VI від 08.07.2010, ВВР, 2010, № 49, ст.569 № 2480-VI від 09.07.2010, ВВР, 2011, № 1, ст.1 № 2518-VI від 09.09.2010, ВВР, 2011, № 4, ст.22 )( Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 22-рп/2010 від 30.11.2010 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2740-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 18, ст.122 № 2850-VI від 22.12.2010, ВВР, 2011, № 28, ст.252 № 2856-VI від 23.12.2010, ВВР, 2011, № 29, ст.272 № 2880-VI від 23.12.2010, ВВР, 2011, № 30, ст.275 № 2949-VI від 14.01.2011, ВВР, 2011, № 32, ст.318 № 3123-VI від 03.03.2011, ВВР, 2011, № 37, ст.376 № 3205-VI від 07.04.2011, ВВР, 2011, № 41, ст.413 № 3521-VI від 16.06.2011, ВВР, 2012, № 4, ст.16 № 3523-VI від 16.06.2011, ВВР, 2012, № 4, ст.18 № 3613-VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, № 8, ст.61 № 3687-VI від 08.07.2011, ВВР, 2012, № 18, ст.157 № 4174-VI від 20.12.2011, ВВР, 2012, № 29, ст.338 № 4188-VI від 20.12.2011, ВВР, 2012, № 29, ст.341 № 4215-VI від 22.12.2011, ВВР, 2012, № 31, ст.382 № 4226-VI від 22.12.2011, ВВР, 2012, № 37, ст.444 № 4442-VI від 23.02.2012, ВВР, 2012, № 49, ст.553 № 4444-VI від 23.02.2012, ВВР, 2012, № 49, ст.555 № 4539-VI від 15.03.2012, ВВР, 2012, № 51, ст.573 № 4709-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 7, ст.65 № 5003-VI від 21.06.2012, ВВР, 2013, № 19-20, ст.189 № 5018-VI від 21.06.2012, ВВР, 2013, № 22, ст.212 № 5059-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 25, ст.251 № 5070-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 28, ст.303 № 5077-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 28, ст.305 № 5245-VI від 06.09.2012, ВВР, 2013, № 36, ст.472 № 5293-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 43, ст.616 № 5394-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 40, ст.534 № 5395-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 40, ст.535 № 5406-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.551 № 5462-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 6-7, ст.80 № 5494-VI від 20.11.2012, ВВР, 2014, № 1, ст.3 № 5496-VI від 20.11.2012, ВВР, 2014, № 1, ст.4 № 365-VII від 02.07.2013, ВВР, 2014, № 14, ст.248 № 366-VII від 02.07.2013, ВВР, 2014, № 17, ст.587 № 402-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.708 № 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712 № 639-VII від 10.10.2013, ВВР, 2014, № 22, ст.770 № 661-VII від 24.10.2013, ВВР, 2014, № 22, ст.780 № 1223-VII від 17.04.2014, ВВР, 2014, № 26, ст.896 № 1507-VII від 17.06.2014, ВВР, 2014, № 31, ст.1060 № 1556-VII від 01.07.2014, ВВР, 2014, № 37-38, ст.2004 № 180-VIII від 11.02.2015, ВВР, 2015, № 16, ст.108 № 191-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 21, ст.133 № 222-VIII від 02.03.2015, ВВР, 2015, № 23, ст.158 № 388-VIII від 12.05.2015, ВВР, 2015, № 28, ст.249 № 417-VIII від 14.05.2015, ВВР, 2015, № 29, ст.262 № 418-VIII від 14.05.2015, ВВР, 2015, № 26, ст.224 № 497-VIII від 02.06.2015, ВВР, 2015, № 31, ст.293 № 767-VIII від 10.11.2015, ВВР, 2015, № 52, ст.483 № 818-VIII від 24.11.2015, ВВР, 2016, № 2, ст.16 № 862-VIII від 08.12.2015, ВВР, 2016, № 3, ст.26 № 888-VIII від 10.12.2015, ВВР, 2016, № 3, ст.30 № 1012-VIII від 18.02.2016, ВВР, 2016, № 16, ст.160 № 1404-VIII від 02.06.2016, ВВР, 2016, № 30, ст.542 № 1472-VIII від 14.07.2016, ВВР, 2016, № 34, ст.592 № 1532-VIII від 20.09.2016, ВВР, 2016, № 44, ст.746 № 1533-VIII від 20.09.2016, ВВР, 2016, № 44, ст.747 № 1669-VIII від 06.10.2016, ВВР, 2016, № 47, ст.801 № 1774-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2017, № 2, ст.25 № 1923-VIII від 14.03.2017, ВВР, 2017, № 17, ст.203 № 1983-VIII від 23.03.2017, ВВР, 2017, № 25, ст.289 № 2059-VIII від 23.05.2017, ВВР, 2017, № 29, ст.315 № 2145-VIII від 05.09.2017, ВВР, 2017, № 38-39, ст.380 № 2236-VIII від 07.12.2017, ВВР, 2018, № 5, ст.36 № 2269-VIII від 18.01.2018, ВВР, 2018, № 12, ст.68 № 2314-VIII від 01.03.2018, ВВР, 2018, № 15, ст.121 № 2354-VIII від 20.03.2018, ВВР, 2018, № 16, ст.138 № 2498-VIII від 10.07.2018, ВВР, 2018, № 37, ст.277 № 2581-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.371 № 2628-VIII від 23.11.2018, ВВР, 2018, № 49, ст.399 № 2666-VIII від 20.12.2018, ВВР, 2019, № 7, ст.42 № 2745-VIII від 06.06.2019, ВВР, 2019, № 30, ст.119 № 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295 № 132-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.299 № 155-IX від 03.10.2019, ВВР, 2019, № 48, ст.325 - щодо набрання чинності змін див. пункт 1 № 232-IX від 29.10.2019, ВВР, 2019, № 51, ст.379 № 233-IX від 29.10.2019, ВВР, 2019, № 51, ст.380 № 264-IX від 31.10.2019, ВВР, 2020, № 2, ст.6 № 329-IX від 04.12.2019, ВВР, 2020, № 13, ст.67 № 340-IX від 05.12.2019, ВВР, 2020, № 12, ст.66 № 402-IX від 19.12.2019, ВВР, 2020, № 20, ст.141 № 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188 № 552-IX від 31.03.2021, ВВР, 2020, № 20, ст.142 № 554-IX від 13.04.2020, ВВР, 2020, № 37, ст.277 № 711-IX від 17.06.2021, ВВР, 2020, № 46, ст.394 № 1116-IX від 17.12.2020 № 1259-IX від 19.02.2021 № 1423-IX від 28.04.2021 № 1444-IX від 18.05.2021 )( У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами "статутний капітал" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 2850-VI від 22.12.2010 )( У тексті Кодексу слова "адміністративно-територіальне утворення" у всіх відмінках і числах замінено словами "адміністративно-територіальна одиниця" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 3613-VI від 07.07.2011 )( У тексті Кодексу слова "іноземна юридична особа" в усіх відмінках і числах замінено словами "юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави" у відповідному відмінку і числі; слова "іноземні громадяни" в усіх відмінках замінено словом "іноземці" у відповідному відмінку згідно із Законом N 1423-IX від 28.04.2021 )
Розділ I
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Глава 1
Основні положення
Стаття 1. Земля - основне національне багатство
1. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
2. Право власності на землю гарантується.
3. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Стаття 2. Земельні відносини
1. Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
2. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
3. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Стаття 3. Регулювання земельних відносин
1. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
2. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Стаття 4. Земельне законодавство та його завдання
1. Земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.
2. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Стаття 5. Принципи земельного законодавства
Земельне законодавство базується на таких принципах:
а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;
б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави;
в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом;
г) забезпечення раціонального використання та охорони земель;
ґ) забезпечення гарантій прав на землю;
д) пріоритету вимог екологічної безпеки.
Глава 2
Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин
Стаття 6. Повноваження Верховної Ради України в галузі земельних відносин
До повноважень Верховної Ради України в галузі земельних відносин належить:
а) прийняття законів у галузі регулювання земельних відносин;
б) визначення засад державної політики в галузі використання та охорони земель;
в) затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель;
г) встановлення і зміна меж районів і міст;
ґ) погодження питань, пов’язаних із припиненням права постійного користування особливо цінними землями відповідно до цього Кодексу;
( Пункт "ґ" статті 6 в редакції Законів № 5245-VI від 06.09.2012, № 711-IX від 17.06.2021 )
д) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до Конституції України.
Стаття 7. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин
До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин на території республіки належить:
а) розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад;
б) забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель;
в) погодження загальнодержавних програм використання та охорони земель, участь у їх реалізації в межах території Автономної Республіки Крим;
г) затвердження та участь у реалізації республіканських програм використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земель;
( Пункт "ґ" статті 7 виключено на підставі Закону № 509-VI від 16.09.2008 )
д) координація діяльності районних і міських (міст республіканського значення) рад у галузі земельних відносин;
е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
є) координація здійснення контролю за використанням та охороною земель;
( Пункт "ж" статті 7 виключено на підставі Закону № 1923-VIII від 14.03.2017 )
з) встановлення та зміна меж сіл, селищ, що не входять до складу відповідного району;
( Пункт "з" статті 7 в редакції Закону № 5003-VI від 21.06.2012 )
и) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Стаття 8. Повноваження обласних рад у галузі земельних відносин
До повноважень обласних рад у галузі земельних відносин належить:
( Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1423-IX від 28.04.2021 )
а) розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області;
( Пункт "а" абзаца першого статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1423-IX від 28.04.2021 )( Пункт "б" статті 8 виключено на підставі Закону № 509-VI від 16.09.2008 )
в) забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель;
г) погодження загальнодержавних програм використання та охорони земель, участь у їх реалізації на відповідній території;
ґ) затвердження та участь у реалізації регіональних програм використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земель;
д) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
е) організація землеустрою;
( Пункт "є" статті 8 виключено на підставі Закону № 1923-VIII від 14.03.2017 )
ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ, що не входять до складу відповідного району, або у разі, якщо районна рада не утворена;
( Пункт "ж" статті 8 в редакції Закону № 5003-VI від 21.06.2012 )
з) вирішення земельних спорів;
и) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Стаття 9. Повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин
До повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин належить:
( Абзац перший частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1423-IX від 28.04.2021 )
а) розпорядження землями територіальної громади міста;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування в порядку, передбаченому цим Кодексом;
( Пункт "г" частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1423-IX від 28.04.2021 )
ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб міста;
( Пункт "ґ" частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1423-IX від 28.04.2021 )
д) припинення права користування земельними ділянками комунальної власності у випадках, передбачених цим Кодексом;
( Пункт "д" частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1423-IX від 28.04.2021 )
е) прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок;
є) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади;
ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах;
з) організація землеустрою;
и) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
і) здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;
ї) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства;
й) інформування населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок;
( Пункт "к" статті 9 виключено на підставі Закону № 1923-VIII від 14.03.2017 )
л) вирішення земельних спорів;
м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Стаття 10. Повноваження районних рад у галузі земельних відносин
До повноважень районних рад у галузі земельних відносин належить:
( Абзац перший частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1423-IX від 28.04.2021 )
а) розпорядження землями на праві спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району;
( Пункт "а" частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1423-IX від 28.04.2021 )( Пункт "б" статті 10 виключено на підставі Закону № 509-VI від 16.09.2008 )( Пункт "в" статті 10 виключено на підставі Закону N 1423-IX від 28.04.2021 )
г) забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель;
ґ) організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів;
( Пункт "д" статті 10 виключено на підставі Закону № 1923-VIII від 14.03.2017 )( Пункт "е" статті 10 виключено на підставі Закону N 1423-IX від 28.04.2021 )
е-1) встановлення та зміна меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району;
( Статтю 10 доповнено пунктом "е-1" згідно із Законом № 5003-VI від 21.06.2012 )
є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Стаття 11. Повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин
Повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.
Стаття 12. Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин
( Назва статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 888-VIII від 10.12.2015 )
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:
( Абзац перший частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1423-IX від 28.04.2021 )
а) розпорядження землями комунальної власності територіальних громад;
( Офіційне тлумачення положення пункту "а" статті 12 див. в Рішенні Конституційного Суду № 10-рп/2010 від 01.04.2010 ) ( Пункту "а" статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1423-IX від 28.04.2021 )
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
( Офіційне тлумачення положення пункту "б" статті 12 див. в Рішенні Конституційного Суду № 10-рп/2010 від 01.04.2010 )
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
( Офіційне тлумачення положення пункту "в" статті 12 див. в Рішенні Конституційного Суду № 10-рп/2010 від 01.04.2010 )
г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу;
( Офіційне тлумачення положення пункту "г" статті 12 див. в Рішенні Конституційного Суду № 10-рп/2010 від 01.04.2010 ) ( Пункту "г" статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1423-IX від 28.04.2021 )
ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;
( Пункту "ґ" статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1423-IX від 28.04.2021 )
д) організація землеустрою;
( Пункт "е" статті 12 виключено на підставі Закону N 1423-IX від 28.04.2021 )
є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;
ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;
з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;
и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;
і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;
ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;
й) вирішення земельних спорів;
к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:
1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;
2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
( Статтю 12 доповнено частиною другою згідно із Законом № 888-VIII від 10.12.2015 )
Глава 3
Повноваження органів виконавчої влади в галузі земельних відносин
Стаття 13. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин
До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить:
а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;
б) реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель;
в) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному законом;
( Пункт "в" частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1559-VI від 17.11.2009 )
г) координація проведення земельної реформи;
ґ) розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель;
д) організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою;
е) встановлення порядку проведення моніторингу земель;
е-1) внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст;
( Частину першу статті 13 доповнено пунктом "е-1" згідно із Законом № 1923-VIII від 14.03.2017 )
є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Стаття 14. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі земельних відносин
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі земельних відносин належить:
а) участь у розробленні загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель;
б) участь у формуванні державної політики в галузі охорони та раціонального використання земель;
в) організація моніторингу земель;
г) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
( Стаття 14 в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012 )
Стаття 14-1. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі земельних відносин
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі земельних відносин належить:
а) участь у реалізації загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель;
б) участь у розробці проектів нормативно-правових актів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів;
в) координація і забезпечення здійснення оцінки впливу на довкілля;
( Пункт "в" частини першої статті 14-1 в редакції Закону № 2059-VIII від 23.05.2017 )
г) внесення пропозицій щодо формування державної політики в галузі охорони та раціонального використання земель;
ґ) здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони земель;
д) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
( Кодекс доповнено статтею 14-1 згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012 )
Стаття 14-2. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у галузі земельних відносин
До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у галузі земельних відносин, належить здійснення державного контролю за додержанням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами, створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства іноземної держави, вимог законодавства про використання та охорону земель щодо:
консервації деградованих і малопродуктивних земель;
збереження водно-болотних угідь;
виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок;
здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;
додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель;
додержання правового режиму використання територій водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон;
( Абзац восьмий статті 14-2 в редакції Закону № 711-IX від 17.06.2021 )
вирішення інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України.
( Кодекс доповнено статтею 14-2 згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012 )
Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, належать:
а) здійснення нормативно-правового забезпечення у сфері земельних відносин;
б) забезпечення проведення земельної реформи;
в) розробка та забезпечення реалізації загальнодержавних, регіональних програм використання та охорони земель;
( Пункт "г" частини першої статті 15 виключено на підставі Закону N 1423-IX від 28.04.2021 )
ґ) забезпечення ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, охорони земель;
( Пункт "ґ" частини першої статті 15 в редакції Законів № 497-VIII від 02.06.2015, N 1423-IX від 28.04.2021 )
д) розроблення економічного механізму регулювання земельних відносин;
е) участь у розробленні заходів щодо розвитку ринку земель;
є) міжнародне співробітництво в галузі земельних відносин;
ж) здійснення інших повноважень, визначених законами України.
( Пункт "ж" частини першої статті 15 в редакції Закону N 1423-IX від 28.04.2021 )( Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законами № 309-VI від 03.06.2008, № 4444-VI від 23.02.2012; в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012 )( Зміни до статті 15 див. в Законах № 5245-VI від 06.09.2012, № 365-VII від 02.07.2013 )
Стаття 15-1. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить:
а) внесення в установленому порядку пропозицій щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин;
б) участь у розробленні та виконанні державних, галузевих, регіональних та місцевих програм з питань регулювання земельних відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, у проведенні моніторингу земель, територіальному плануванні;
в) організація проведення робіт, пов'язаних із реалізацією земельної реформи;
г) проведення відповідно до законодавства моніторингу земель та охорони земель;
ґ) ведення та адміністрування Державного земельного кадастру;
д) участь у державному регулюванні планування територій;
( Пункт "д" частини першої статті 15-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 365-VII від 02.07.2013 )
е) організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у порядку, встановленому законом;
( Пункт "е" частини першої статті 15-1 в редакції Закону N 1423-IX від 28.04.2021 )
є) здійснення заходів щодо вдосконалення порядку ведення обліку і підготовки звітності з регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, формування екомережі;
є-1) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;
( Частину першу статті 15-1 доповнено пунктом "є-1" згідно із Законом № 365-VII від 02.07.2013 )
є-2)-участь у формуванні та реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних;
( Частину першу статті 15-1 доповнено пунктом "є-2" згідно із Законом № 554-IX від 13.04.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року )
ж) вирішення інших питань, визначених законами України.
( Пункт "ж" частини першої статті 15-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1423-IX від 28.04.2021 )( Кодекс доповнено статтею 15-1 згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012 )( Статтю 15-2 виключено на підставі Закону N 1423-IX від 28.04.2021 )
Стаття 16. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин
До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин належить:
а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;
б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і республіканських програм з питань використання та охорони земель;
в) координація здійснення землеустрою і державного контролю за використанням та охороною земель;
г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок;
ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному законом;
( Пункт "ґ" частини першої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1559-VI від 17.11.2009 )
д) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок;
д-1) внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст;
( Частину першу статті 16 доповнено пунктом "д-1" згідно із Законом № 1923-VIII від 14.03.2017 )
е) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Стаття 17. Повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин
До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить:
а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;
б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель;
в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель;
г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок;
ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом;
( Пункт "ґ" частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1559-VI від 17.11.2009 )
д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст;
е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок;
є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів;
є-1) внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст у порядку, визначеному законом;
( Частину першу статті 16 доповнено пунктом "є-1" згідно із Законом № 1923-VIII від 14.03.2017 )
ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Стаття 17-1. Повноваження державних органів приватизації у галузі земельних відносин
Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.
( Кодекс доповнено статтею 17-1 згідно із Законами № 3235-IV від 20.12.2005, № 489-V від 19.12.2006, № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону № 309-VI від 03.06.2008 )
Розділ II
ЗЕМЛІ УКРАЇНИ
Глава 4
Склад та цільове призначення земель України
Стаття 18. Склад земель
1. До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
2. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
3. Україна за межами її території може мати на праві державної власності земельні ділянки, правовий режим яких визначається законодавством відповідної країни.
Стаття 19. Категорії земель
1. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
2. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
3. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
( Статтю 19 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 711-IX від 17.06.2021 )
( Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3404-IV від 08.02.2006 )
Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок
1. При встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.
При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.
2. Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:
земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;
земельних ділянок приватної власності - їх власниками.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.
Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).
3. Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.
Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках:
передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;
віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;
зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).
4. При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.
Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.
5. Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.
Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.
6. Зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує:
розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);
прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).
7. Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі:
якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);
якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;
зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, - з Кабінетом Міністрів України.
ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Розділ I
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Глава 1
Основні положення
Стаття 1. Земля - основне національне багатство
1. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
2. Право власності на землю гарантується.
3. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Стаття 2. Земельні відносини
1. Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
2. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
3. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Стаття 3. Регулювання земельних відносин
1. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
2. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Стаття 4. Земельне законодавство та його завдання
1. Земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.
2. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Стаття 5. Принципи земельного законодавства
Земельне законодавство базується на таких принципах:

30 днiв передплати безкоштовно!