ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Водному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 24, ст. 189):
1) у частині першій статті 16:
у пункті 4 слова "та здійснення їх міжбасейнового перерозподілу" замінити словами "а також міжбасейнового перерозподілу водних ресурсів";
пункт 6 доповнити словами "(крім систем та об’єктів, що забезпечують гідротехнічну меліорацію земель)";
пункт 11 доповнити словами "(крім випадків здійснення зазначених заходів з використанням систем та об’єктів, що забезпечують гідротехнічну меліорацію земель)";
2) у частині першій статті 91 слова "магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах" замінити словами "каналів державного значення та каналів на зрошувальних і осушувальних системах".
2. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):
1) у пункті "є" частини четвертої статті 83 слово "міжгосподарських" виключити;
2) у пункті "ї" частини четвертої статті 84 слова "загальнодержавних та міжгосподарських" виключити;
3) абзац восьмий пункту 3 частини п’ятої статті 186 викласти в такій редакції:
"щодо меліоративних систем, меліоративних мереж та інших складових частин меліоративних систем, складових частин меліоративних мереж - замовником відповідної технічної документації";
4) у частині першій статті 193 слова "меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж" замінити словами "меліоративні системи, меліоративні мережі та інші складові частини меліоративних систем, інші складові частини меліоративних мереж";
5) у підпункті "д" пункту 24 розділу X "Перехідні положення" слова "загальнодержавних та міжгосподарських" виключити.
3. У пункті 8 статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 20, ст. 272; 2003 р., № 23, ст. 146) слово "внутрішньогосподарські" виключити.
4. Абзац четвертий частини першої статті 7 Закону України "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 34, ст. 228 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
"водогосподарські та гідротехнічні споруди, об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем (крім об’єктів інженерної інфраструктури каналів державного значення)".
5. У Законі України "Про меліорацію земель" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 11, ст. 90 із наступними змінами):
"Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
інвестиційна програма оператора об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності (далі - інвестиційна програма), - комплекс короткострокових чи довгострокових (на строк більше одного року) заходів, спрямованих на підвищення рівня надійності та забезпечення ефективного функціонування об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, який містить зобов’язання оператора щодо нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту таких об’єктів, поліпшення якості послуг, що надаються оператором, а також відповідні розрахунки, обґрунтування доцільності та ефективності таких заходів, джерела їх фінансування та графік виконання;
меліоративна мережа - розміщений на землі та/або під землею технологічно цілісний комплекс, що складається з об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи, входить до складу меліоративної системи та забезпечує забір і доставку води з точки водовиділу або її відведення в точку водовиділу;
меліоративна система - технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає меліоративні мережі, а також інші складові частини меліоративної системи (за наявності), взаємодія яких забезпечується шляхом управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом ґрунтів на меліорованих землях;
меліоративні заходи - роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культуртехнічних робіт, поліпшення земель з несприятливими водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкцію) та експлуатацію об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, у тому числі наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення таких робіт;
меліорація земель - комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму ґрунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь;
меліоровані землі - землі, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до проектної документації, затвердженої в установленому порядку;
моніторинг зрошуваних та осушуваних земель - комплекс заходів, спрямованих на збирання, оброблення, зберігання та передачу інформації про стан меліорованих земель і меліоративних систем, їх водний баланс, а також аналіз, оцінку та прогнозування можливого впливу меліоративних заходів на навколишнє природне середовище;
об’єкти інженерної інфраструктури меліоративної системи - насосні станції, колектори, водозабори, дамби та інші гідротехнічні споруди, канали на зрошувальних та осушувальних системах, трубопроводи, інші об’єкти та споруди, пов’язані із забором (подачею) води для потреб зрошення земель чи інших цілей та/або з наданням послуг з осушення земель, та/або із захистом земель від шкідливої дії води, які відповідно до проекту їх будівництва та/або паспорта меліоративної системи входять до її складу;
оператор об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності (далі - оператор), - юридична особа, яка забезпечує експлуатацію об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності;
складова частина меліоративної мережі - один або декілька технологічно пов’язаних об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи, що входять до складу відповідної меліоративної мережі;
складова частина меліоративної системи - меліоративна мережа (меліоративні мережі), канал державного значення, об’єкти інженерної інфраструктури меліоративної системи, розміщені в межах істотно змінених масивів поверхневих вод, інші об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, що відповідно до проекту їх будівництва та/або паспорта меліоративної системи входять до її складу;
територія обслуговування меліоративної мережі (іншої складової частини меліоративної системи) - сукупність земельних ділянок (частин земельних ділянок), щодо яких меліоративною мережею (іншою складовою частиною меліоративної системи) забезпечується зрошення та/або доставка води для інших цілей, осушення, захист від шкідливої дії води;
територія обслуговування оператора об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності (далі - територія обслуговування оператора), - сукупність визначених за даними державного земельного кадастру територій обслуговування меліоративних мереж та інших складових частин меліоративної системи, що закріплені за оператором;
точка водовиділу - місце на каналі на зрошувальних і осушувальних системах, трубопроводі або іншому джерелі зрошення, з якого здійснюється забір води для її доставки водокористувачам у межах території обслуговування меліоративної мережі та/або в яке здійснюється скидання води, відведеної з території обслуговування меліоративної мережі.
Інші терміни вживаються в цьому Законі у таких значеннях:
терміни "канал державного значення", "канал на зрошувальних і осушувальних системах", "насосна станція", "організація водокористувачів" - у значеннях, наведених у Законі України "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель";
термін "істотно змінений масив поверхневих вод" - у значенні, наведеному у Водному кодексі України";
"Стаття 9. Суб’єкти права власності на об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем
Право власності на об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем може належати державі, територіальним громадам сіл, селищ і міст, юридичним особам та громадянам з урахуванням обмежень, визначених законом.
Управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, здійснюють Кабінет Міністрів України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, через операторів, які утворюються та здійснюють свою діяльність відповідно до статей 24-2-24-5 цього Закону.
Право власності на об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем набувається і реалізується в порядку, визначеному законом.
Стаття 10. Виключне право державної власності на окремі об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем
Право власності на об’єкти інженерної інфраструктури каналів державного значення належить виключно державі.
Перелік каналів державного значення затверджує Кабінет Міністрів України.
Передача об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем у публічно-приватне партнерство, концесію здійснюється відповідно до законів України "Про публічно-приватне партнерство", "Про концесію" та не зумовлює перехід права власності на такі об’єкти до приватного партнера, концесіонера.
Стаття 11. Право власності на об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем
Об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем можуть перебувати у державній власності, комунальній (у тому числі у спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст) або приватній власності (крім об’єктів інженерної інфраструктури каналів державного значення) з урахуванням обмежень у використанні земельних ділянок, обтяжень речових прав на них, встановлених відповідно до закону.
Об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній, комунальній власності можуть бути передані в публічно-приватне партнерство, концесію у порядку, встановленому законами України "Про публічно-приватне партнерство", "Про концесію".
Насосні станції, інші об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній та комунальній власності, які є складовою частиною меліоративних систем, можуть бути об’єктом приватизації у разі відповідності всім таким умовам:
насосна станція, інші об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем не використовуються за цільовим призначенням, у тому числі для забору (доставки) або відведення води для потреб гідротехнічної меліорації земель, протягом не менше 10 років;
жодна організація водокористувачів не звернулася у визначеному законом порядку із заявою про отримання у власність таких об’єктів;
щодо таких об’єктів не було розпочато підготовку концептуальної записки щодо здійснення публічно-приватного партнерства або підготовку техніко-економічного обґрунтування здійснення публічно-приватного партнерства або прийнято рішення про здійснення публічно-приватного партнерства, концесії відповідно до законів України "Про публічно-приватне партнерство", "Про концесію".
Одночасно з приватизацією зазначених об’єктів здійснюється приватизація технологічно пов’язаних із ними інших об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що є складовими частинами меліоративної системи (складовими частинами меліоративної мережі), до складу якої входять такі об’єкти.
Приватизація об’єктів, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, речові права на які відповідно до закону підлягають державній реєстрації, проте не були зареєстровані, здійснюється без попередньої реєстрації права власності держави чи територіальної громади на такі об’єкти";
2) статтю 12 виключити;
3) у статті 12-1:
частину другу викласти в такій редакції:
"Юридичні та фізичні особи вправі здійснювати будівництво об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, розміщувати такі об’єкти на належних їм на праві власності або на праві користування земельних ділянках та набувати право власності на відповідні об’єкти";
у частині третій слова "меліоративної мережі та водокористувачами" замінити словами "меліоративної мережі, водокористувачами, власниками (користувачами) земельних ділянок, що осушуються";
4) у статті 13:
абзац п’ятий викласти в такій редакції:
"затвердження переліку каналів державного значення";
абзац сьомий виключити;
5) у частині четвертій статті 14:
абзац третій виключити;
абзац четвертий після слова "проведення" доповнити словом "гідротехнічної";
після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:
"затвердження порядку розроблення паспорта меліоративної системи (складової частини меліоративної системи)".
У зв’язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим;
6) абзац десятий частини першої статті 15 викласти в такій редакції:
"забезпечення збереження та раціонального використання меліоративних систем і мереж, їх складових частин, а також державного майна підприємствами, організаціями та установами, що здійснюють будівництво (реконструкцію) та експлуатацію об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем";
7) статтю 16 викласти в такій редакції:
"Стаття 16. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, належить:
реалізація державної політики у сфері гідротехнічної меліорації земель, участь у розробленні і виконанні державних цільових програм щодо гідротехнічної меліорації земель;
розроблення пропозицій до проекту переліку каналів державного значення;
реалізація єдиної науково-технічної політики у сфері гідротехнічної меліорації земель, організація робіт, спрямованих на впровадження у проектування, будівництво (реконструкцію) та експлуатацію державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, що забезпечують гідротехнічну меліорацію земель, меліоративних систем, що перебувають у державній власності, та окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, а також досягнень науки і техніки, новітніх технологій і передового досвіду;
координація та забезпечення діяльності підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, з питань гідротехнічної меліорації земель;
участь у формуванні та розміщенні державного замовлення на проектування, будівництво (реконструкцію) державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, що забезпечують гідротехнічну меліорацію земель, меліоративних систем, окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем та захисних споруд, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету;
проведення паспортизації меліоративної системи (складової частини меліоративної системи), що перебуває у державній власності;
затвердження правил експлуатації меліоративної системи (складової частини меліоративної системи), що перебуває у державній власності;
розроблення спільно з іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових і методичних документів з питань гідротехнічної меліорації земель;
забезпечення проведення робіт із запобігання пошкодженню та аваріям на об’єктах інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, а також з ліквідації наслідків таких аварій;
виконання функцій розпорядника коштів державного бюджету, що виділяються для проведення гідротехнічної меліорації земель;
участь у реалізації інвестиційної політики у сфері гідротехнічної меліорації земель;
здійснення моніторингу технічного стану об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності;
організація виконання науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт з проблем меліорації земель;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері гідротехнічної меліорації земель;
забезпечення з урахуванням галузевих особливостей проектування, будівництва (реконструкції) державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, що забезпечують гідротехнічну меліорацію земель, об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності;
забезпечення експлуатації державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, що забезпечують гідротехнічну меліорацію земель, об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем (крім об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, переданих організаціям водокористувачів та/або закріплених за операторами), захисних споруд, а також забезпечення проведення планово-запобіжних ремонтів на зазначених об’єктах;
розроблення довгострокових прогнозів і пропозицій щодо основних напрямів розвитку гідротехнічної меліорації земель;
здійснення інших повноважень у сфері гідротехнічної меліорації земель, визначених законом";
8) абзац шостий пункту "а" та пункт "б" частини другої статті 18 виключити;
9) частину четверту статті 19 виключити;
10) у статті 20:
у назві слова "окремих об’єктів інженерної інфраструктури" замінити словами "об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем";
у частині першій:
в абзаці першому слова "меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури" замінити словами "об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем";
абзац другий викласти в такій редакції:
"центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, а також утворені ним підприємства, установи та організації - щодо робіт, які здійснюються відповідно до державних цільових програм щодо меліорації земель";
після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
"оператори - щодо робіт, які здійснюються на закріплених за ними об’єктах інженерної інфраструктури меліоративних систем та на об’єктах інженерної інфраструктури меліоративних систем, будівництво яких здійснюється відповідно до інвестиційних програм таких операторів".
У зв’язку з цим абзаци четвертий і п’ятий вважати відповідно абзацами п’ятим і шостим;
абзац п’ятий викласти в такій редакції:
"юридичні та фізичні особи - щодо робіт, які здійснюються на об’єктах інженерної інфраструктури меліоративних систем, що належать (належатимуть після завершення будівництва) таким особам на праві власності чи іншому речовому праві, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів таких осіб";
11) у статті 22:
у назві і частині першій слова "окремих об’єктів інженерної інфраструктури" замінити словами "об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем";
частини третю - п’яту виключити;
частину сьому викласти в такій редакції:
"Трубопроводи меліоративних систем, розташовані в межах сільськогосподарських угідь, не належать до об’єктів будівництва";
доповнити новою частиною такого змісту:
"У разі якщо для нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції, реставрації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній або комунальній власності, які відповідно до закону можуть бути передані організаціям водокористувачів у разі їх утворення, підприємства, установи та організації, що здійснюють (здійснюватимуть) експлуатацію таких активів, планують залучити кредитні (позикові) кошти, повернення яких здійснюватиметься за рахунок доходів позичальника, отриманих від надання послуг із забору (доставки) та/або відведення води для потреб гідротехнічної меліорації земельних ділянок, а також у разі укладення енергосервісних договорів щодо таких об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній або комунальній власності як об’єкти енергосервісу, потенційний позичальник (потенційний замовник послуг енергосервісу) до укладення договору про надання кредиту (позики) та/або енергосервісного договору зобов’язаний попередньо погодити умови таких договорів із власниками земельних ділянок або їх користувачами (у разі якщо відповідна земельна ділянка передана у користування на умовах оренди, суборенди, емфітевзису, постійного користування), у власності (користуванні) яких сукупно перебуває більше половини земельних ділянок, гідротехнічна меліорація яких забезпечується (забезпечуватиметься) відповідними об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній або комунальній власності. Згода з умовами договору про надання кредиту (позики), енергосервісного договору оформлюється у письмовій формі як заява кожного такого власника (користувача) земельної ділянки та/або протоколом зборів зазначених осіб. Недотримання вимоги щодо попереднього погодження умов договору про надання кредиту (позики) та/або умов енергосервісного договору позбавляє права на отримання від організації водокористувачів компенсації витрат на погашення та обслуговування такого кредиту (позики) та/або на укладення договору про заміну замовника енергосервісу за укладеним енергосервісним договором на організацію водокористувачів у випадках та порядку, визначених частиною сімнадцятою статті 21 Закону України "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель";
12) статтю 24 викласти в такій редакції:
"Стаття 24. Експлуатація об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем
Експлуатація об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем повинна забезпечувати оптимальний водний та повітряний режим ґрунтів, створення умов для високоефективного та екологічно безпечного використання меліорованих земель.
Експлуатація об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи, що перебуває у державній власності, забезпечується відповідно до правил експлуатації меліоративної системи та її складових частин, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель. Замовниками розроблення таких правил експлуатації є балансоутримувачі зазначених об’єктів.
Виконання в зоні розміщення та функціонування об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, а також на прилеглій до них території будь-яких робіт, що можуть вплинути на технічний стан і режим експлуатації таких об’єктів, допускається лише після врахування у проекті виконання відповідних робіт технічних умов, визначених балансоутримувачем зазначених об’єктів.
Об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, можуть використовуватися для потреб, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель, виключно на підставі проектів реконструкції, технічного переоснащення та вдосконалення зазначених об’єктів, розроблених і затверджених у встановленому законодавством порядку.
Експлуатація об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності та не передані організаціям водокористувачів, здійснюється операторами, які утворюються та здійснюють свою діяльність відповідно до статей 24-2-24-5 цього Закону, а також може здійснюватися приватним партнером, концесіонером у разі передачі таких об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем у публічно-приватне партнерство, концесію на умовах, визначених договором публічно-приватного партнерства, концесійним договором.
Експлуатація об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності, здійснюється власниками таких систем або спеціально утвореними ними підприємствами, установами та організаціями.
Експлуатація меліоративних мереж та об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у приватній власності, у тому числі у власності організацій водокористувачів, здійснюється їх власниками або орендарями. Меліоративні мережі та об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у власності організацій водокористувачів, не підлягають передачі в оренду.
Оператор зобов’язаний надавати послуги із забору (доставки) та/або відведення води організаціям водокористувачів та особам, які є власниками меліоративних мереж та окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, на тих самих умовах, на яких він надає аналогічні послуги іншим особам, у тому числі, але не виключно, щодо застосування єдиного принципу (методики) розрахунку відповідного тарифу (ціни) за надання таких послуг та виконання технічних умов.
Оператор зобов’язаний надавати послуги із забору (доставки) та/або відведення води для потреб гідротехнічної меліорації земель та для задоволення інших потреб водокористувачів у водних ресурсах, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель, за наявності відповідної технічної можливості та водних ресурсів усім власникам (користувачам) земельних ділянок, включених до території обслуговування меліоративної мережі (іншої складової частини меліоративної системи), експлуатацію якої здійснює, а також іншим водокористувачам на тих самих умовах, на яких він надає аналогічні послуги іншим особам, у тому числі, але не виключно, щодо застосування єдиного принципу (методики) розрахунку відповідного тарифу (ціни) за надання таких послуг та виконання технічних умов";
13) у статті 24-1:
частину першу виключити;
у частині другій слова і цифри "погоджені з власниками та користувачами земельних ділянок до початку будівництва меліоративної мережі відповідно до статті 22 цього Закону" виключити;
частину третю виключити;
частину п’яту викласти в такій редакції:
"У разі зміни власника меліоративної мережі приватної форми власності новий власник стає правонаступником щодо прав та обов’язків, визначених умовами договорів, укладених попереднім власником з водокористувачами та особами, яким надаються послуги з відведення води";
14) доповнити статтями 24-2-24-5 такого змісту:
"Стаття 24-2. Порядок утворення та статус оператора об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності
Оператор утворюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, для управління, експлуатації, обслуговування, відновлення, будівництва об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, з метою надання послуг із забору (доставки) води та/або відведення води чи захисту земель від шкідливої дії води в межах території обслуговування оператора. Оператор утворюється як державне некомерційне товариство у встановленому законом порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Для експлуатації об’єктів інженерної інфраструктури одного каналу державного значення утворюється лише один оператор. Оператори для експлуатації меліоративних систем, до складу яких не входять канали державного значення, інших складових частин меліоративної системи, складових частин меліоративних мереж, які перебувають у державній власності та не передані організаціям водокористувачів, утворюються з дотриманням принципу економічної ефективності експлуатації таких об’єктів, що передбачає закріплення за одним оператором кількох таких об’єктів, якщо здійснення експлуатації зазначених об’єктів одним оператором є економічно вигіднішим, ніж закріплення зазначених об’єктів за різними операторами.
Оператор може утворюватися шляхом реорганізації державної організації, установи та/або виділу з такої організації, установи.
Примірний статут оператора затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
Стаття 24-3. Майно, що закріплюється за оператором об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності
За оператором закріплюється таке майно:
об’єкти інженерної інфраструктури меліоративної системи, що входять до складу одного каналу державного значення. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, про закріплення за оператором об’єктів інженерної інфраструктури каналу державного значення погоджує Кабінет Міністрів України;
меліоративні системи, до складу яких не входять канали державного значення, меліоративні мережі, інші складові частини меліоративної системи, складові частини меліоративних мереж, що перебувають у державній власності та не передані організаціям водокористувачів. За оператором закріплюються всі технологічно пов’язані об’єкти інженерної інфраструктури меліоративної системи, що входять до складу відповідної меліоративної мережі, іншої складової частини меліоративної системи або складової частини меліоративної мережі, які закріплюються за оператором;
інше майно за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель.
Майно закріплюється за оператором на праві узуфрукта.
Оператор не має права відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, управління, заставу, безоплатне користування закріплені за ним об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, змінювати їх цільове (господарське) призначення та вчиняти щодо них інші правочини, наслідком яких може бути їх відчуження. На такі об’єкти не може бути звернено стягнення, накладено арешт за рішенням суду.
Використання та розпоряджання іншим майном, закріпленим за оператором, а також майном, набутим таким оператором під час провадження господарської діяльності, здійснюються відповідно до закону.
Закріплені за оператором меліоративні мережі (складові частини меліоративних мереж) передаються організації водокористувачів у порядку, визначеному Законом України "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель".
У разі припинення організації водокористувачів та відсутності згоди іншої організації водокористувачів на отримання майна організації, що ліквідується, майно такої організації за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, закріплюється за оператором.
Стаття 24-4. Особливості управління оператором об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності
Органами управління оператора є наглядова рада, утворення якої є обов’язковим відповідно до частини другої цієї статті, та керівник оператора.
Наглядова рада оператора (далі - наглядова рада) утворюється в році, наступному за роком, у якому, за даними фінансової звітності оператора, більше 50 відсотків доходів такого оператора становлять доходи від надання послуг із забору (доставки) води та/або відведення води, та/або захисту земель від шкідливої дії води.
Кількісний склад наглядової ради визначається статутом оператора, має становити непарну кількість осіб та не може бути меншим ніж сім осіб та більшим ніж одинадцять осіб.
До складу наглядової ради входять:
одна особа, яка представляє інтереси держави та призначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель (далі - представник держави);
представники водокористувачів та інших осіб, яким оператор надає послуги із забору (доставки) води, відведення води, захисту земель від шкідливої дії води (далі - представники замовників послуг оператора), у кількості не менше двох третин кількісного складу наглядової ради;
незалежні члени, які обираються на конкурсних засадах конкурсною комісією, що утворюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, більшість членів якої мають становити представники замовників послуг оператора. Обрання представників замовників послуг оператора до складу членів конкурсної комісії здійснюється в порядку, визначеному частинами шостою - дев’ятою цієї статті.
Порядок призначення представника держави, обрання представників замовників послуг оператора та незалежних членів до складу наглядової ради визначає Кабінет Міністрів України з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Представники замовників послуг оператора обираються до складу наглядової ради на загальних зборах замовників послуг оператора з числа запропонованих ними кандидатур. Кількість голосів, що належать замовникам послуг оператора, розраховується за такими правилами:
1) загальна кількість голосів замовників послуг оператора розподіляється між ними пропорційно площі земельних ділянок, що належать кожному замовнику та включені до території обслуговування оператора, до загальної площі земельних ділянок, що належать усім таким замовникам послуг оператора та включені до території обслуговування оператора;
2) у разі якщо замовниками послуг оператора є водокористувачі, які отримують від оператора воду для інших потреб, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель:
для таких замовників послуг умовна площа земельних ділянок визначається шляхом ділення ліміту забору води з об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, закріплених за оператором, що визначений у дозволі на спеціальне водокористування такого водокористувача, на середню норму споживання води для потреб зрошення. Середня норма споживання води для потреб зрошення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики;
умовна площа земельних ділянок, розрахована відповідно до абзацу другого цього пункту, додається до території обслуговування оператора;
кількість голосів, що належать такому замовнику послуг, визначається пропорційно умовній площі земельних ділянок до загальної площі земельних ділянок, що належать усім замовникам послуг оператора та включені до території обслуговування оператора, з урахуванням умовної площі земельних ділянок таких замовників.
У разі якщо для таких замовників послуг оператора, які є органами місцевого самоврядування, з урахуванням суб’єктів господарювання, що здійснюють експлуатацію об’єктів централізованого питного водопостачання, що отримують від оператора воду та належать до сфери управління відповідних органів місцевого самоврядування, а також для водокористувачів, які отримують від оператора воду для інших потреб, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель, кількості голосів, розрахованої за правилами, визначеними частиною шостою цієї статті, недостатньо для обрання до складу наглядової ради щонайменше одного представника від відповідної групи замовників послуг оператора (для зазначених замовників послуг оператора відповідна кількість голосів визначається сукупно в межах кожної із зазначених груп таких замовників за їх загальною кількістю, а не окремо для кожного такого замовника послуг оператора):
1) органи місцевого самоврядування, які є замовниками послуг оператора та/або здійснюють функції з управління суб’єктами господарювання, що здійснюють експлуатацію об’єктів централізованого питного водопостачання, обирають до складу наглядової ради одного представника більшістю голосів осіб, присутніх на загальних зборах замовників послуг оператора (кількість голосів, що належать кожному органу місцевого самоврядування на таких зборах, визначається за правилами, встановленими частиною шостою цієї статті);
2) усі водокористувачі, які отримують від оператора воду для інших потреб, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель (крім суб’єктів господарювання, що здійснюють експлуатацію об’єктів централізованого питного водопостачання та належать до сфери управління відповідних органів місцевого самоврядування), обирають до складу наглядової ради одного представника більшістю голосів водокористувачів, присутніх на загальних зборах замовників послуг оператора (кількість голосів, що належать кожному водокористувачу на таких зборах, визначається за правилами, встановленими частиною шостою цієї статті);
3) голоси, які належать замовникам послуг оператора, зазначеним у цій частині, не враховуються під час проведення загальних зборів замовників послуг оператора, передбачених абзацом першим частини шостої цієї статті.
Кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів, вважаються обраними до складу наглядової ради як представники замовників послуг оператора.
За рішенням замовників послуг оператора, які є членами організації водокористувачів, на загальних зборах замовників послуг оператора, зазначених у частині шостій цієї статті, їхні інтереси може представляти уповноважена особа, яка діє від імені такої організації водокористувачів. У такому разі замовники послуг оператора не мають права брати участь у загальних зборах та голосувати за кандидатів до складу наглядової ради, а загальна кількість їхніх голосів може бути розподілена уповноваженою особою організації водокористувачів між кількома кандидатами.
Представник держави, представники замовників послуг оператора та незалежні члени, обрані до складу наглядової ради відповідно до вимог цієї статті, призначаються як члени наглядової ради центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, зобов’язаний прийняти рішення про призначення до складу наглядової ради незалежних членів та представників замовників послуг оператора не пізніше 10 робочих днів з дня отримання від конкурсної комісії рішення про обрання незалежних членів та подання замовників послуг оператора стосовно осіб, обраних до складу наглядової ради, крім випадків виявлення таким органом влади порушення процедури обрання кандидатів до складу наглядової ради, встановленої цим Законом.
Строк повноважень члена наглядової ради становить три роки. Члени наглядової ради під час виконання своїх обов’язків зобов’язані діяти виключно в інтересах оператора для досягнення мети його діяльності, визначеної статутом такого оператора.
Члени наглядової ради працюють на умовах цивільно-правового договору, що визначає порядок здійснення ними повноважень, права, обов’язки, відповідальність сторін, порядок і умови оплати праці та компенсації витрат, пов’язаних з виконанням функцій члена наглядової ради, страхування відповідальності члена наглядової ради, підстави для дострокового припинення договору, порядок та наслідки його розірвання. Члени наглядової ради мають право на оплату їхньої діяльності та компенсацію витрат, пов’язаних з виконанням ними їхніх функцій за рахунок оператора.
Наглядову раду очолює голова, який обирається з числа її членів простою більшістю голосів від загального складу наглядової ради. Голова наглядової ради може бути переобраний у будь-який час за рішенням більшості членів від загального складу наглядової ради.
Кожний член наглядової ради, включно з головою наглядової ради, має один голос. У разі прийняття наглядовою радою рішення про укладення оператором правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість одного або більше членів наглядової ради, такі члени наглядової ради не мають права голосу та не можуть будь-яким іншим чином брати участь у розгляді наглядовою радою такого питання.
Рішення наглядової ради ухвалюються простою більшістю голосів від її загального складу. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови наглядової ради. Керівник оператора повинен бути присутнім на засіданнях наглядової ради без права голосу, у разі якщо його присутність на такому засіданні визнана наглядовою радою необхідною.
Статут оператора, положення про наглядову раду може передбачати можливість проведення засідання наглядової ради в режимі теле-, відеоконференції чи із застосуванням інших засобів електронних комунікацій, за умови що кожний із членів наглядової ради може одночасно з усіма іншими учасниками брати участь в обговоренні та голосуванні з питань, внесених на розгляд наглядової ради, та/або може передбачати порядок прийняття наглядовою радою рішення шляхом проведення заочного голосування (опитування).
До виключної компетенції наглядової ради належить:
1) обрання, звільнення керівника оператора, контроль за його діяльністю;
2) затвердження за поданням керівника оператора інвестиційної програми оператора;
3) затвердження за поданням керівника оператора тарифу на послуги оператора із забору (доставки) води, відведення води, захисту земель від шкідливої дії води;
4) прийняття рішень щодо залучення кредитних (позикових) коштів;
5) надання згоди на вчинення значних та інших правочинів у випадках, визначених законом та статутом оператора;
6) виконання інших повноважень, віднесених відповідно до закону до виключної компетенції наглядової ради.
Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради оператора, не можуть вирішуватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, та керівником такого оператора.
Керівник оператора обирається наглядовою радою і є підзвітним наглядовій раді.
Стаття 24-5. Особливості здійснення господарської діяльності оператором об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності
Оператор надає послуги із забору (доставки) води для потреб гідротехнічної меліорації земельних ділянок, задоволення інших потреб водокористувачів у водних ресурсах, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель, та/або з відведення води, а також послуги із захисту земель від шкідливої дії води (далі у цій статті - послуги оператора), виконує інші роботи (надає інші послуги), необхідні для забезпечення надання оператором таких послуг.
Оператор надає послуги оператора на підставі таких договорів:
1) про надання послуг із забору (доставки) води - договору на водопостачання, що укладається з:
організаціями водокористувачів для забезпечення потреб гідротехнічної меліорації земельних ділянок, включених до території обслуговування таких організацій, задоволення інших потреб у водних ресурсах водокористувачів, які використовують воду, що доставляється меліоративною мережею організації водокористувачів;
водокористувачами для забезпечення потреб гідротехнічної меліорації земельних ділянок (у разі якщо організація водокористувачів не створена або земельні ділянки таких водокористувачів не включені до території обслуговування організації водокористувачів);
іншими водокористувачами для задоволення їхніх потреб у водних ресурсах, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель;
2) про надання послуг з відведення води, захисту земель від шкідливої дії води - договору, що укладається з:
виконавчим комітетом відповідної місцевої ради - про надання послуг з відведення води та/або захисту від шкідливої дії води земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, визначених згідно з даними Державного земельного кадастру;
організаціями водокористувачів та/або особами, що є власниками (для земель державної та комунальної власності - з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що відповідно до закону розпоряджаються такими землями) або користувачами земельних ділянок (у разі передачі відповідної земельної ділянки у користування на умовах оренди, емфітевзису, постійного користування), відведення води з яких та/або захист від шкідливої дії води яких здійснюється оператором, - про надання послуг з відведення води та/або захисту від шкідливої дії води земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів.
Типові договори про надання оператором послуг із забору (доставки) води, з відведення води, захисту земель від шкідливої дії води затверджує Кабінет Міністрів України.
У разі звернення осіб, визначених частиною другою цієї статті, з пропозицією щодо укладення договору про надання послуг оператор зобов’язаний укласти такий договір, за умови наявності у нього технічної можливості для надання відповідних послуг. У разі відсутності достатнього обсягу води оператор має право відмовити в укладенні договору про надання послуг із забору (доставки) води протягом звітного календарного року особі, яка звернулася з пропозицією щодо укладення такого договору після початку звітного календарного року. Укладення договору про надання послуг оператора в частині відведення води та/або захисту земель від шкідливої дії води є обов’язковим для осіб, визначених пунктом 2 частини другої цієї статті.
Оператор припиняє надання послуг з використання об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи, переданих організації водокористувачів, у день, визначений актом приймання-передачі у власність організації водокористувачів таких об’єктів як день, з якого організація водокористувачів є відповідальною за надання послуг із забору (доставки) води та/або з відведення води особам, земельні ділянки яких включені до території її обслуговування.
Оператор не має права надавати послуги із забору (доставки) води для забезпечення потреб водокористувача, який не має дозволу на спеціальне водокористування, якщо необхідність отримання такого дозволу передбачена законом. Оператор веде облік води, що доставляється на виконання укладених договорів про надання послуг із забору (доставки) води.
Обсяг води, забір (доставка) якої здійснюється оператором за договором, укладеним з організацією водокористувачів, не може перевищувати суми лімітів забору води, визначених дозволами на спеціальне водокористування водокористувачів, забезпечення водою яких здійснює такий оператор, та/або обсягу води, забір та/або використання якого відповідно до закону може здійснюватися без дозволу на спеціальне водокористування. Обсяг води, забір (доставку) якої здійснює оператор за договором, укладеним безпосередньо з водокористувачем, не може перевищувати ліміт забору води, визначений дозволом на спеціальне водокористування такого водокористувача.
У разі зменшення ліміту забору води або відмови у видачі водокористувачу дозволу на спеціальне водокористування організація водокористувачів або водокористувач, який уклав договір з оператором, зобов’язані повідомити про це оператору протягом п’яти днів з дня, коли організації водокористувачів або такому водокористувачу стало відомо про зменшення ліміту забору води або про відмову у видачі дозволу на спеціальне водокористування.
Оператор не має права відмовити в наданні послуг оператора в межах наявного обсягу води у джерелі зрошення та обсягу води, визначеного у дозволі (дозволах) на спеціальне водокористування, виданому (виданих) водокористувачу (водокористувачам), забір (доставку) води яким здійснює оператор, крім випадку наявності заборгованості за укладеним з оператором договором у розмірі, визначеному таким договором, та з інших підстав, визначених законом та/або відповідним договором.
У разі неможливості внаслідок відсутності достатнього обсягу води, дефіциту потужності з постачання води, виникнення аварійної ситуації чи з інших незалежних від оператора обставин у повному обсязі задовольнити потребу у воді всіх осіб, з якими оператор уклав відповідні договори, у першу чергу він задовольняє потреби у воді, що використовується для централізованого питного водопостачання, а постачання наявного обсягу води іншим водокористувачам здійснює пропорційно лімітам забору води, визначеним дозволами на спеціальне водокористування таких осіб (для організації водокористувачів - пропорційно сукупному обсягу лімітів забору води, визначених дозволами на спеціальне водокористування водокористувачів, постачання води яким забезпечує така організація), до сукупного обсягу лімітів забору води всіх водокористувачів, для забезпечення потреб яких оператор здійснює подачу води.
Особа не звільняється від обов’язку оплати фактично наданих їй послуг за відсутності договору про надання послуг оператора, укладеного між такою особою та оператором. У такому разі оплата фактично наданих послуг оператора здійснюється за тарифом, встановленим оператором.
Оператор має право припинити надання послуг оператора за укладеним договором у разі наявності заборгованості іншої сторони договору понад строк та у сумі, що зазначені в такому договорі.
Оператор надає послуги оператора за договірним двоставковим тарифом (ціною), що розраховується відповідно до методики формування тарифу (ціни) на послуги оператора, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. Тариф (ціна) на послуги оператора затверджується керівником оператора або рішенням наглядової ради, якщо в такому операторі утворена наглядова рада відповідно до цього Закону.
