• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Бюджетний кодекс України

Верховна Рада України  | Кодекс України, Кодекс, Закон від 08.07.2010 № 2456-VI
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 08.07.2010
  • Номер: 2456-VI
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 08.07.2010
  • Номер: 2456-VI
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
( Частина перша статті 91 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 92 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 93. Передача коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків місцевих бюджетів
( Назва статті 93 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )
1. Місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету, у тому числі якщо на території територіальної громади недостатньо бюджетних установ, інших суб’єктів господарювання комунальної власності, які забезпечують надання публічних послуг, визначених пунктом 2 частини першої статті 86 цього Кодексу.
( Частина перша статті 93 в редакції Законів № 79-VIII від 28.12.2014, № 837-VIII від 26.11.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1081-IX від 15.12.2020 )( Частину другу статті 93 виключено на підставі Закону № 837-VIII від 26.11.2015 )
3. Передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладання договору.
( Частина третя статті 93 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2233-VIII від 07.12.2017 )( Частину четверту статті 93 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )( Частину п'яту статті 93 виключено на підставі Закону № 1081-IX від 15.12.2020 )
Глава 15.
( Главу 15 виключено на підставі Закону № 1081-IX від 15.12.2020 )
Глава 16. МІЖБЮДЖЕТНІ ТРАНСФЕРТИ
Стаття 96. Види міжбюджетних трансфертів
1. Міжбюджетні трансферти поділяються на:
1) базову дотацію (трансферт, що надається з державного бюджету місцевим бюджетам для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій);
( Пункт 1 частини першої статті 96 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
2) субвенції;
3) реверсну дотацію (кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій);
( Пункт 3 частини першої статті 96 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
4) додаткові дотації.
Стаття 97. Трансферти, що надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам
1. У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам:
1) базова дотація;
( Пункт 1 частини першої статті 97 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )( Пункт 2 частини першої статті 97 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
3) субвенції на здійснення державних програм соціального захисту;
4) додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок надання пільг, встановлених державою;
( Пункт 4 частини першої статті 97 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )( Пункт 4-1 частини першої статті 97 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
4-2) додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я;
( Частину першу статті 97 доповнено пунктом 4-2 згідно із Законом № 2233-VIII від 07.12.2017 )
5) субвенція на виконання інвестиційних проектів;
6) освітня субвенція;
( Пункт 6 частини першої статті 97 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3614-VI від 07.07.2011; в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
6-1) субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами;
( Частину першу статті 97 доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 2621-VIII від 22.11.2018 )( Пункт 7 частини першої статті 97 виключено на підставі Закону № 914-VIII від 24.12.2015 )( Пункт 8 частини першої статті 97 виключено на підставі Закону № 2709-IX від 03.11.2022 )( Пункт 9 частини першої статті 97 виключено на підставі Закону № 914-VIII від 24.12.2015 )
10) субвенція на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження;
( Пункт частини першої статті 97 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )( Пункт 11 частини першої статті 97 виключено на підставі Закону № 1081-IX від 15.12.2020 )
11-1) субвенція на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;
( Частину першу статті 97 доповнено пунктом 11-1 згідно із Законом № 1763-VIII від 17.11.2016 )
12) інші додаткові дотації та інші субвенції.
( Пункт частини першої статті 97 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
2. Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, яка вперше визначена законом про Державний бюджет України, затверджуються Кабінетом Міністрів України не пізніше 30 днів з дня набрання ним чинності.
Розподіл додаткових дотацій між місцевими бюджетами здійснюється на підставі критеріїв, визначених Кабінетом Міністрів України.
( Частину другу статті 97 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 3614-VI від 07.07.2011 )
3. У Державному бюджеті України затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів.
( Частина третя статті 97 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )( Частину четверту статті 97 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 98. Горизонтальне вирівнювання податкоспроможності обласних бюджетів
1. Горизонтальне вирівнювання податкоспроможності обласних бюджетів здійснюється окремо за надходженнями податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб з урахуванням таких параметрів:
1) кількість населення;
2) надходження податку на прибуток підприємств, визначеного пунктом 1- 1 частини першої статті 66 цього Кодексу, за останній звітний бюджетний період;
3) надходження податку на доходи фізичних осіб, визначеного пунктом 1 частини першої статті 66 цього Кодексу, за останній звітний бюджетний період;
4) індекси податкоспроможності відповідного обласного бюджету, що визначаються окремо за надходженнями податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб.
2. Індекс податкоспроможності відповідного обласного бюджету є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності такого бюджету порівняно з аналогічним середнім показником по всіх обласних бюджетах України у розрахунку на одну людину.
3. При здійсненні вирівнювання враховується значення індексу податкоспроможності відповідного обласного бюджету.
Якщо значення індексу:
в межах 0,9-1,1 - вирівнювання не здійснюється;
менше 0,9 - надається базова дотація відповідному обласному бюджету в обсязі 80 відсотків суми, необхідної для досягнення значення такого індексу забезпеченості відповідного бюджету 0,9;
( Дію абзацу п'ятого частини третьої статті 98 зупинено на 2024 рік згідно із Законом № 3460-IX від 09.11.2023 ) більше 1,1 - передається реверсна дотація з відповідного обласного бюджету в обсязі 50 відсотків суми, що перевищує значення такого індексу 1,1.( Стаття 98 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5428-VI від 16.10.2012, № 1592-VII від 04.07.2014; в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 99. Горизонтальне вирівнювання податкоспроможності бюджетів місцевого самоврядування, крім бюджетів міст Києва та Севастополя і районів у містах
( Назва статті 99 із змінами, внесеними згідно із Законами № 837-VIII від 26.11.2015, № 2233-VIII від 07.12.2017; в редакції Закону № 907-IX від 17.09.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року )
1. Горизонтальне вирівнювання податкоспроможності бюджетів місцевого самоврядування, крім бюджетів міст Києва та Севастополя і районів у містах, здійснюється з урахуванням таких параметрів:
( Абзац перший частини першої статті 99 із змінами, внесеними згідно із Законом № 837-VIII від 26.11.2015; в редакції Закону № 907-IX від 17.09.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року )
1) кількість населення;
2) надходження податку на доходи фізичних осіб, визначеного пунктом 1 частини першої статті 64 цього Кодексу, за останній звітний бюджетний період;
3) індекс податкоспроможності відповідного бюджету.
( Частина перша статті 99 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2233-VIII від 07.12.2017 )
2. Індекс податкоспроможності є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності бюджету місцевого самоврядування порівняно з аналогічним середнім показником по всіх бюджетах місцевого самоврядування в Україні (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) у розрахунку на одну людину.
( Частина друга статті 99 із змінами, внесеними згідно із Законами № 837-VIII від 26.11.2015, № 2233-VIII від 07.12.2017; в редакції Закону № 907-IX від 17.09.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року )
3. При здійсненні вирівнювання враховується значення індексу податкоспроможності відповідного бюджету.
Якщо значення індексу:
в межах 0,9-1,1 - вирівнювання не здійснюється;
менше 0,9 - надається базова дотація відповідному бюджету в обсязі 80 відсотків суми, необхідної для досягнення значення такого індексу забезпеченості відповідного бюджету 0,9;
( Дію абзацу п'ятого частини третьої статті 99 зупинено на 2024 рік згідно із Законом № 3460-IX від 09.11.2023 ) більше 1,1 - передається реверсна дотація з відповідного бюджету в обсязі 50 відсотків суми, що перевищує значення такого індексу 1,1.( Стаття 99 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 100. Індекс податкоспроможності місцевого бюджету
1. Індекси податкоспроможності місцевих бюджетів не можуть змінюватися і переглядатися частіше, ніж один раз на рік, крім випадків:
виділення нових або зміни статусу вже існуючих адміністративно-територіальних одиниць;
( Абзац третій частини першої статті 100 виключено на підставі Закону № 2042-IX від 15.02.2022 )
зміни податкового законодавства.
Зміна обсягу надходжень податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб за відповідний бюджетний період, у тому числі у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням, повинна бути підтверджена органами стягнення.
( Абзац п'ятий частини першої статті 100 в редакції Закону № 2042-IX від 15.02.2022 )( Стаття 100 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 101. Міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами
( Частину першу статті 101 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради можуть передбачати у відповідних бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів:
1) субвенції на утримання об'єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування;
( Пункт 2 частини другої статті 101 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )( Пункт 3 частини другої статті 101 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
4) субвенції на виконання інвестиційних проектів, у тому числі на будівництво або реконструкцію об'єктів спільного користування;
5) дотації та інші субвенції.
( Пункт 5 частини другої статті 101 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )
Умови надання субвенцій, зазначених у цій частині статті, визначаються відповідним договором сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
( Частину третю статті 101 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )( Частину четверту статті 101 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )( С таттю 102 виключено на підставі Закону № 293-IX від 14.11.2019 )
Стаття 103. Додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг
( Назва статті 103 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )
1. Надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів.
( Частина перша статті 103 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 103-1 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 103-1. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах
1. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах надається за рахунок джерел формування державного дорожнього фонду, визначених пунктом 1 частини другої статті 24-2 цього Кодексу, з урахуванням положень частини четвертої статті 24-2 цього Кодексу.
( Абзац перший частини першої статті 103-1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1081-IX від 15.12.2020, № 2042-IX від 15.02.2022 )
У законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги зазначеної субвенції окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя.
2. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах розподіляється таким чином:
90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на погашення та обслуговування місцевого боргу за місцевими запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 30 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету. Обсяги та напрями використання коштів за рахунок таких місцевих запозичень затверджуються відповідною обласною державною адміністрацією з подальшим погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету;
( Абзац другий частини другої статті 103-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2621-VIII від 22.11.2018; в редакції Закону № 677-IX від 04.06.2020 )
10 відсотків загального обсягу субвенції надається бюджету міста Києва на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання вулиць і доріг комунальної власності у місті Києві.
( Частина друга статті 103-1 в редакції Закону № 2233-VIII від 07.12.2017 )
3. Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.
( Частина третя статті 103-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2233-VIII від 07.12.2017 )
4. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання зазначеної субвенції.
( До Кодексу включено статтю 103-1 згідно із Законом № 1763-VIII від 17.11.2016 )
Стаття 103-2. Освітня субвенція
1. Освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у таких типах закладів освіти:
1) початкові школи, гімназії (крім дошкільних підрозділів у таких закладах), ліцеї;
( Пункт 1 частини першої статті 103-2 в редакції Закону № 1081-IX від 15.12.2020 )
2) спеціальні школи;
( Пункт 2 частини першої статті 103-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1081-IX від 15.12.2020 )
3) заклади спеціалізованої освіти: мистецькі, спортивні, військові (військово-морські, військово-спортивні), наукові ліцеї, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою;
( Пункт 3 частини першої статті 103-2 в редакції Закону № 1081-IX від 15.12.2020 )
4) дитячі будинки, навчально-реабілітаційні центри, інклюзивно-ресурсні центри;
5) заклади професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти;
6) заклади фахової передвищої освіти і коледжі державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти.
( Частина перша статті 103-2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1789-VIII від 20.12.2016, № 1794-VIII від 20.12.2016, № 2233-VIII від 07.12.2017, № 2621-VIII від 22.11.2018; в редакції Закону № 293-IX від 14.11.2019 )
2. У законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги освітньої субвенції окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів і бюджетів місцевого самоврядування.
( Частина друга статті 103-2 в редакції Закону № 907-IX від 17.09.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року )
3. Освітня субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі формули , яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, та затверджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати, зокрема, такі параметри:
1) кількість учнів закладів загальної середньої освіти, учнів, які здобувають повну загальну середню освіту в закладах професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної власності, студентів, які здобувають повну загальну середню освіту в закладах фахової передвищої освіти і коледжах державної та комунальної власності, у міській та сільській місцевості, гірських населених пунктах;
( Абзац другий частини третьої статті 103-2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1789-VIII від 20.12.2016, № 2621-VIII від 22.11.2018; в редакції Закону № 293-IX від 14.11.2019 )
2) розрахункова наповнюваність класів;
( Пункт 2 частини третьої статті 103-2 в редакції Закону № 2233-VIII від 07.12.2017 )
3) навчальні плани.
( Абзац четвертий частини третьої статті 103-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1789-VIII від 20.12.2016; пункт 3 частини третьої статті 103-2 в редакції Закону № 2233-VIII від 07.12.2017 )
Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості, що використовується для розподілу освітньої субвенції, визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням зазначених параметрів.
( Частину третю статті 103-2 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1081-IX від 15.12.2020 )
При цьому у складі зазначеної субвенції передбачається резерв коштів, обсяг якого не може перевищувати 1 відсотка загального обсягу субвенції.
( Абзац частини третьої статті 103-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1789-VIII від 20.12.2016 )
Кабінет Міністрів України здійснює розподіл резерву освітньої субвенції та може визначати напрями використання таких коштів.
( Частину третю статті 103-2 доповнено абзацом згідно із Законом № 1789-VIII від 20.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2233-VIII від 07.12.2017 )
4. Залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти державної та комунальної власності, зазначених у частині першій цієї статті.
( Частина четверта статті 103-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019 )( Кодекс доповнено статтею 103-2 згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 103-3 виключено на підставі Закону № 914-VIII від 24.12.2015 )
Стаття 103-3. Субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами
1. Субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами спрямовується на надання державної підтримки для здобуття освіти дітьми сліпими та із зниженим зором, глухими та із зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, з порушенням інтелектуального розвитку, із складними порушеннями розвитку (у тому числі з розладами аутичного спектра) у закладах та установах освіти відповідно до частини другої цієї статті.
2. За рахунок субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами здійснюються видатки на:
1) оплату праці фахівців (перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України) на основі укладених цивільно-правових договорів за:
проведення (надання) психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) відповідно до індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних класах (групах) закладів дошкільної та загальної середньої освіти (крім закладів дошкільної освіти (ясел-садків) компенсуючого типу, будинків дитини, закладів дошкільної освіти (дитячих будинків) інтернатного типу, спеціальних шкіл, санаторних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів);
надання психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг із забезпечення освітнього процесу осіб з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів позашкільної, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти державної та комунальної власності;
( Абзац третій пункту 1 частини другої статті 103-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019 )
2) придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, що дають змогу опанувати навчальну програму, для осіб з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів дошкільної та загальної середньої освіти (крім закладів дошкільної освіти (ясел-садків) компенсуючого типу, будинків дитини, закладів дошкільної освіти (дитячих будинків) інтернатного типу, спеціальних шкіл, санаторних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів), закладів позашкільної, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти державної та комунальної власності. Типовий перелік спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти;
( Пункт 2 частини другої статті 103-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019 )
3) оснащення кабінетів та/або ресурсних кімнат у відповідних закладах освіти та інклюзивно-ресурсних центрах для надання психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг особам з особливими освітніми потребами (придбання методичного, навчального та програмного забезпечення, предметів, матеріалів і обладнання, у тому числі довгострокового користування).
3. У законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги зазначеної субвенції окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя відповідно до кількості осіб з особливими освітніми потребами.
Розподіл субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами здійснюється між місцевими бюджетами у порядку, визначеному Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями відповідно до кількості осіб з особливими освітніми потребами, та затверджується рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, рішенням про обласний бюджет.
4. Залишки коштів за субвенцією на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції.
( До Кодексу включено статтю 103-3 згідно із Законом № 2621-VIII від 22.11.2018 )
( Статтю 103-4 виключено на підставі Закону № 2709-IX від 03.11.2022 )
( Статтю 103-5 виключено на підставі Закону № 914-VIII від 24.12.2015 )
Стаття 103-6. Додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я
1. Додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я спрямовується на:
1) видатки закладів освіти, визначених у частині першій статті 103-2 цього Кодексу (крім видатків на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників закладів освіти, визначених пунктами 1-4 частини першої статті 103-2 цього Кодексу, а також закладів освіти, визначених пунктами 5 і 6 частини першої статті 103-2 цього Кодексу, в частині здобуття повної загальної середньої освіти);
( Пункт 1 частини першої статті 103-6 в редакції Закону № 293-IX від 14.11.2019 )
2) видатки закладів охорони здоров’я, визначених у пункті 3 частини першої статті 89 та у пункті 3 частини першої статті 90 цього Кодексу, на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.
2. У законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я для обласних бюджетів.
3. Додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я розподіляється між обласними бюджетами з урахуванням таких параметрів:
1) кількість населення;
2) надходження доходів місцевих бюджетів області, визначених пунктом 1 частини першої статей 64 і 66 цього Кодексу, за відповідний звітний період року, що передує плановому;
3) приведений індекс відносної податкоспроможності зведеного бюджету області;
4) кількість учнів закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти.
Розподіл додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я здійснюється в таких пропорціях:
10 відсотків обсягу - пропорційно до питомої ваги кількості наявного населення області станом на 1 січня року, що передує плановому;
40 відсотків обсягу - пропорційно до питомої ваги приведеного індексу відносної податкоспроможності зведеного бюджету області;
50 відсотків обсягу - пропорційно до питомої ваги кількості учнів закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти станом на 1 січня року, що передує плановому.
( Частина третя статті 103-6 в редакції Закону № 293-IX від 14.11.2019 )
4. Приведений індекс відносної податкоспроможності є коефіцієнтом, що визначається як сума середнього індексу податкоспроможності зведених бюджетів областей, значення якого дорівнює 1, та показника, що відображає різницю між середнім індексом податкоспроможності зведених бюджетів областей та індексом податкоспроможності відповідного зведеного бюджету області.
Індекс податкоспроможності відповідного зведеного бюджету області є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності зведеного бюджету такої області порівняно з аналогічним середнім показником зведених бюджетів областей у розрахунку на одну людину.
5. Розподіл додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я здійснюється між місцевими бюджетами у порядку, визначеному обласними державними адміністраціями, за погодженням з Кабінетом Міністрів України та затверджується рішенням про обласний бюджет.
( Частина п'ята статті 103-6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2621-VIII від 22.11.2018 )( Кодекс доповнено статтею 103-6 згідно із Законом № 2233-VIII від 07.12.2017 )
Стаття 104. Субвенції на утримання об'єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування
1. Субвенція на утримання об'єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування надається з одного місцевого бюджету іншому для компенсації відповідних видатків.
2. Умови утримання об'єктів спільного користування чи ліквідації негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування та надання субвенції визначаються на договірних засадах між надавачем субвенції та її отримувачем.
Стаття 105. Субвенції на виконання інвестиційних проектів
1. Надання субвенцій на виконання інвестиційних проектів ґрунтується на таких основних принципах:
1) принцип об'єктивності та відкритості - отримувач субвенції визначається за прозорими процедурами;
2) принцип єдності - розподіл коштів має забезпечити реалізацію системи національних цінностей і завдань інноваційного розвитку та сприяти зменшенню відмінностей в рівні життя населення різних регіонів країни;
3) принцип збалансованого розвитку - надання державної підтримки територіям з урахуванням їх потенціалу;
4) принцип цільового використання коштів - субвенція використовується виключно на мету, визначену її надавачем, з урахуванням прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку країни і відповідної території, прогнозу місцевого бюджету.
( Пункт 4 частини першої статті 105 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2646-VIII від 06.12.2018 )
2. Субвенції на виконання інвестиційних проектів надаються з державного бюджету місцевим бюджетам з урахуванням таких основних засад:
1) економічної ефективності досягнення цілей інвестиційного проекту із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів на виконання інвестиційних проектів;
2) направленості субвенції виключно на створення, приріст чи оновлення основних фондів комунальної форми власності (насамперед на завершення будівництва та реконструкції об’єктів із ступенем будівельної готовності понад 70 відсотків);
( Пункт 2 частини другої статті 105 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4318-VI від 12.01.2012 )
3) фінансової забезпеченості інвестиційних проектів, строк впровадження яких довший, ніж бюджетний період, необхідними фінансовими ресурсами місцевих бюджетів, кредитами (позиками), залученими під державні та/або місцеві гарантії, та коштами субвенції на їх виконання впродовж усього строку впровадження;
4) рівня забезпеченості об’єктами виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури, що підвищує інвестиційну привабливість території;
( Пункт 4 частини другої статті 105 в редакції Закону № 4318-VI від 12.01.2012 )( Пункт 5 частини другої статті 105 виключено на підставі Закону № 4318-VI від 12.01.2012 )
6) участі бюджету - отримувача субвенції:
( Абзац другий пункту 6 частини другої статті 105 виключено на підставі Закону № 907-IX від 17.09.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року )
для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів і бюджетів місцевого самоврядування, крім бюджету міста Києва, - не менш як 3 відсотки від обсягу такої субвенції;
( Абзац третій пункту 6 частини другої статті 105 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5428-VI від 16.10.2012, № 176-VIII від 10.02.2015;в редакції Закону № 907-IX від 17.09.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року )
для бюджету міста Києва - не менш як 5 відсотків від обсягу такої субвенції;
( Абзац четвертий пункту 6 частини другої статті 105 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5428-VI від 16.10.2012 )( Пункт 6 частини другої статті 105 в редакції Закону № 4318-VI від 12.01.2012 )
7) обґрунтування спроможності подальшого утримання за рахунок коштів місцевих бюджетів об'єктів комунальної власності.
3. Розподіл субвенції на виконання інвестиційних проектів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням завдань і заходів державної стратегії регіонального розвитку, регіональних стратегій розвитку на підставі формалізованих параметрів, що базуються на фактичних та прогнозних показниках економічного та соціального розвитку відповідної території (основними з яких є показники обсягу промислового виробництва, обсягу валової продукції сільського господарства, обсягу інвестицій в основний капітал, рівня щільності населення, рівня безробіття населення, доходів населення у розрахунках на одну особу, середньомісячної заробітної плати працівників).
( Частина третя статті 105 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4318-VI від 12.01.2012 )( Статтю 106 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 107 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 108. Порядок перерахування міжбюджетних трансфертів
1. Міжбюджетні трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам перераховуються з рахунків державного бюджету органами Казначейства України бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва і Севастополя, іншим бюджетам місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти.
( Частина перша статті 108 із змінами, внесеними згідно із Законами № 79-VIII від 28.12.2014, № 907-IX від 17.09.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року )
2. Порядок перерахування міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, реверсної дотації, а також порядок перерахування міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами визначаються Кабінетом Міністрів України і мають забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту перерахування трансфертів.
Відповідно до розпису Державного бюджету України органами Казначейства України здійснюється перерахування базової дотації та реверсної дотації щодекадно, освітньої субвенції - двічі на місяць, а субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами - один раз на місяць.
( Абзац другий частини другої статті 108 в редакції Закону № 212-VIII від 02.03.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 914-VIII від 24.12.2015, № 2621-VIII від 22.11.2018, № 2709-IX від 03.11.2022 )( Частина друга статті 108 в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )( Частину третю статті 108 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )( Частину четверту статті 108 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )( Частину п'яту статті 108 виключено на підставі Закону № 79-VIII від 28.12.2014 )
6. Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій та додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій та додаткових дотацій. При цьому обсяги субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів розподіляються у порядку, визначеному відповідним законом про місцеві вибори. Особливості розподілу обсягів освітньої субвенції щодо резерву коштів та перерозподілу обсягів такої субвенції між місцевими бюджетами можуть визначатися законом про Державний бюджет України.
( Частина шоста статті 108 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2592-VI від 07.10.2010, № 2856-VI від 23.12.2010, № 5428-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 212-VIII від 02.03.2015, № 595-VIII від 14.07.2015, № 914-VIII від 24.12.2015, № 293-IX від 14.11.2019, № 2709-IX від 03.11.2022 )
7. Місцева державна адміністрація може приймати рішення щодо розподілу та перерозподілу обсягів трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам у період між сесіями відповідної місцевої ради за умови делегування нею таких повноважень місцевій державній адміністрації з наступним внесенням змін до рішення про місцевий бюджет.
( Статтю 108 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 5428-VI від 16.10.2012 )
Розділ V.
КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Глава 17. КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Стаття 109. Повноваження Верховної Ради України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства
1. Верховна Рада України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства у процесі:
1) розгляду Бюджетної декларації;
( Пункт 1 частини першої статті 109 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4731-VI від 17.05.2012; в редакції Закону № 2646-VIII від 06.12.2018 )
2) розгляду проекту та прийняття закону про Державний бюджет України;
3) внесення змін до закону про Державний бюджет України;
4) виконання закону про Державний бюджет України, у тому числі шляхом заслуховування звітів про виконання Державного бюджету України (включаючи звіти головних розпорядників коштів державного бюджету про використання ними бюджетних коштів та результати виконання відповідних бюджетних програм);
5) розгляду річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України;
6) використання кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій.
( Пункт 6 частини першої статті 109 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2646-VIII від 06.12.2018 )
Верховна Рада України здійснює контроль за діяльністю Рахункової палати щодо виконання нею повноважень, визначених законом.
( Абзац частини першої статті 109 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2592-VI від 07.10.2010; в редакції Закону № 176-VIII від 10.02.2015 )
2. До повноважень Комітету Верховної Ради України з питань бюджету належать:
1) підготовка питання щодо Бюджетної декларації та попередній розгляд проекту закону про Державний бюджет України;
( Пункт 1 частини другої статті 109 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4731-VI від 17.05.2012, № 2646-VIII від 06.12.2018 )