ЗАКОН УКРАЇНИ
Про місцеве самоврядування в Україні
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 24, ст.170)( Із змінами, внесеними згідно із Законом № 163-XIV від 06.10.98, ВВР, 1998, № 48, ст.292 )( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду № 7-рп/99 від 06.07.99 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 997-XIV від 16.07.99, ВВР, 1999, № 41, ст.372 № 1366-XIV від 11.01.2000, ВВР, 2000, № 9, ст.67 з Рішенням Конституційного Суду № 1-рп/2000 від 09.02.2000 Законами № 1841-III від 22.06.2000, ВВР, 2000, № 46, ст.393 № 2182-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, № 9, ст.39 № 2419-III від 17.05.2001, ВВР, 2001, № 31, ст.149 № 2470-III від 29.05.2001, ВВР, 2001, № 32, ст.172 № 2493-III від 07.06.2001, ВВР, 2001, № 33, ст.175 № 2628-III від 11.07.2001, ВВР, 2001, № 49, ст.259 )( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду № 11-рп/2001 від 13.07.2001 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 254-IV від 28.11.2002, ВВР, 2003, № 4, ст.31 № 594-IV від 06.03.2003, ВВР, 2003, № 24, ст.159 № 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 27, ст.209 № 703-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 28, ст.216 № 862-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, № 37, ст.301 № 969-IV від 19.06.2003, ВВР, 2003, № 45, ст.360 № 1160-IV від 11.09.2003, ВВР, 2004, № 9, ст.79 № 1377-IV від 11.12.2003, ВВР, 2004, № 15, ст.228 )( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду № 21-рп/2003 від 25.12.2003 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1419-IV від 03.02.2004, ВВР, 2004, № 19, ст.259 № 1577-IV від 04.03.2004, ВВР, 2004, № 23, ст.323 )( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду № 12-рп/2004 від 20.05.2004 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2055-IV від 06.10.2004, ВВР, 2005, № 9, ст.172 № 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, № 7-8, ст.162 № 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, № 18-19, ст.267 № 2554-IV від 21.04.2005, ВВР, 2005, № 21, ст.303 № 2806-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, № 48, ст.483 № 2813-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, № 49, ст.519 № 2960-IV від 06.10.2005, ВВР, 2006, № 2-3, ст.35 № 3167-IV від 01.12.2005, ВВР, 2006, № 12, ст.104 № 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9, № 10-11, ст.96 № 3266-IV від 22.12.2005, ВВР, 2006, № 16, ст.133 № 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, № 7-8, ст.66 № 609-V від 07.02.2007, ВВР, 2007, № 15, ст.194 № 698-V від 22.02.2007, ВВР, 2007, № 20, ст.282 № 749-V від 15.03.2007, ВВР, 2007, № 18-19, ст.269 № 812-V від 22.03.2007, ВВР, 2007, № 25, ст.340 № 997-V від 27.04.2007, ВВР, 2007, № 33, ст.440 № 1026-V від 16.05.2007, ВВР, 2007, № 34, ст.444 № 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року )( Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, № 27-28, ст.253 № 509-VI від 16.09.2008, ВВР, 2008, № 48, ст.358 № 520-VI від 18.09.2008, ВВР, 2009, № 6, ст.19 № 806-VI від 25.12.2008, ВВР, 2009, № 19, ст.260 )( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду № 7-рп/2009 від 16.04.2009 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1180-VI від 19.03.2009, ВВР, 2009, № 32-33, ст.485 № 1254-VI від 14.04.2009, ВВР, 2009, № 36-37, ст.511 № 1275-VI від 16.04.2009, ВВР, 2009, № 38, ст.534 № 1825-VI від 21.01.2010, ВВР, 2010, № 10, ст.107 № 1878-VI від 11.02.2010, ВВР, 2010, № 18, ст.141 № 2367-VI від 29.06.2010, ВВР, 2010, № 34, ст.486 № 2388-VI від 01.07.2010, ВВР, 2010, № 37, ст.496 № 2389-VI від 01.07.2010, ВВР, 2010, № 37, ст.497 № 2404-VI від 01.07.2010, ВВР, 2010, № 40, ст.524 № 2457-VI від 08.07.2010, ВВР, 2010, № 48, ст.564 № 2479-VI від 09.07.2010, ВВР, 2010, № 49, ст.571 № 2756-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 23, ст.160 № 3038-VI від 17.02.2011, ВВР, 2011, № 34, ст.343 № 3460-VI від 02.06.2011, ВВР, 2011, № 51, ст.577 № 3610-VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, № 7, ст.53 № 4154-VI від 09.12.2011, ВВР, 2012, № 29, ст.332 № 4710-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 8, ст.75 № 4711-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 14, ст.89 № 4719-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 15, ст.97 № 4875-VI від 05.06.2012, ВВР, 2013, № 17, ст.154 № 5029-VI від 03.07.2012, ВВР, 2013, № 23, ст.218 № 5067-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 24, ст.243 № 5203-VI від 06.09.2012, ВВР, 2013, № 32, ст.409 № 5400-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 40, ст.537 № 5404-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.550 № 5406-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.551 № 5461-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 5, ст.62 № 5477-VI від 06.11.2012, ВВР, 2013, № 50, ст.693 № 5492-VI від 20.11.2012, ВВР, 2013, № 51, ст.716 № 5498-VI від 20.11.2012, ВВР, 2013, № 52, ст.729 № 224-VII від 14.05.2013, ВВР, 2014, № 11, ст.132 № 379-VII від 02.07.2013, ВВР, 2014, № 14, ст.251 № 402-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.708 № 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712 № 563-VII від 17.09.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.731 № 1170-VII від 27.03.2014, ВВР, 2014, № 22, ст.816 № 1184-VII від 08.04.2014, ВВР, 2014, № 18-19, ст.696 № 1198-VII від 10.04.2014, ВВР, 2014, № 23, ст.874 № 1283-VII від 29.05.2014, ВВР, 2014, № 29, ст.943 № 1508-VII від 17.06.2014, ВВР, 2014, № 34, ст.1167 № 1697-VII від 14.10.2014, ВВР, 2015, № 2-3, ст.12 № 1700-VII від 14.10.2014, ВВР, 2014, № 49, ст.2056 № 76-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 6, ст.40 - щодо набрання чинності норм зазначеного Закону див. "Прикінцеві положення" № 116-VIII від 15.01.2015, ВВР, 2015, № 13, ст.85 № 157-VIII від 05.02.2015, ВВР, 2015, № 13, ст.91 № 191-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 21, ст.133 № 322-VIII від 09.04.2015, ВВР, 2015, № 25, ст.194 № 490-VIII від 02.06.2015, ВВР, 2015, № 30, ст.287 № 577-VIII від 02.07.2015, ВВР, 2015, № 35, ст.341 № 595-VIII від 14.07.2015, ВВР, 2015, № 37-38, ст.366 № 630-VIII від 16.07.2015, ВВР, 2015, № 39, ст.375 № 650-VIII від 17.07.2015, ВВР, 2015, № 40-41, ст.382 № 834-VIII від 26.11.2015, ВВР, 2016, № 1, ст.9 № 835-VIII від 26.11.2015, ВВР, 2016, № 2, ст.17 № 842-VIII від 26.11.2015, ВВР, 2016, № 2, ст.19 № 888-VIII від 10.12.2015, ВВР, 2016, № 3, ст.30 № 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44 № 911-VIII від 24.12.2015, ВВР, 2016, № 5, ст.50 № 917-VIII від 24.12.2015, ВВР, 2016, № 3, ст.34 № 936-VIII від 26.01.2016, ВВР, 2016, № 10, ст.99 № 995-VIII від 04.02.2016, ВВР, 2016, № 10, ст.108 № 1405-VIII від 02.06.2016, ВВР, 2016, № 28, ст.533 № 1492-VIII від 07.09.2016, ВВР, 2016, № 43, ст.736 - положення щодо застосування пробаційних програм набирають чинності з 1 січня 2018 року № 1540-VIII від 22.09.2016, ВВР, 2016, № 51, ст.833 № 1774-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2017, № 2, ст.25 № 1812-VIII від 17.01.2017, ВВР, 2017, № 7-8, ст.51 № 1834-VIII від 07.02.2017, ВВР, 2017, № 11, ст.101 № 1848-VIII від 09.02.2017, ВВР, 2017, № 12, ст.134 № 1850-VIII від 09.02.2017, ВВР, 2017, № 13, ст.143 № 2119-VIII від 22.06.2017, ВВР, 2017, № 34, ст.370 № 2189-VIII від 09.11.2017, ВВР, 2018, № 1, ст.1 № 2206-VIII від 14.11.2017, ВВР, 2018, № 5, ст.32 № 2262-VIII від 21.12.2017, ВВР, 2018, № 15, ст.120 № 2268-VIII від 18.01.2018, ВВР, 2018, № 10, ст.54 № 2376-VIII від 22.03.2018, ВВР, 2018, № 18, ст.168 № 2515-VIII від 04.09.2018, ВВР, 2018, № 43, ст.343 № 2581-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.371 № 2621-VIII від 22.11.2018, ВВР, 2019, № 2, ст.9 № 2646-VIII від 06.12.2018, ВВР, 2019, № 4, ст.32 № 2671-VIII від 17.01.2019, ВВР, 2019, № 18, ст.73 № 155-IX від 03.10.2019, ВВР, 2019, № 48, ст.325 - щодо набрання чинності див. пункт 1 розділу XII № 164-IX від 03.10.2019, ВВР, 2019, № 49, ст.331 № 199-IX від 17.10.2019, ВВР, 2019, № 51, ст.377 № 233-IX від 29.10.2019, ВВР, 2019, № 51, ст.380 № 263-IX від 31.10.2019, ВВР, 2020, № 2, ст.5 № 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188 № 447-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 29, ст.189 № 463-IX від 16.01.2020, ВВР, 2020, № 31, ст.226 № 465-IX від 16.01.2020, ВВР, 2020, № 30, ст.206 № 540-IX від 30.03.2020, ВВР, 2020, № 18, ст.123 № 554-IX від 13.04.2020, ВВР, 2020, № 37, ст.277 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року № 562-IX від 16.04.2020, ВВР, 2020, № 35, ст.259 № 677-IX від 04.06.2020, ВВР, 2020, № 42, ст.346 № 711-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 46, ст.394 № 805-IX від 16.07.2020, ВВР, 2020, № 36, ст.273 № 1009-IX від 17.11.2020, ВВР, 2021, № 4, ст.31 № 1025-IX від 02.12.2020, ВВР, 2021, № 15, ст.126 № 1060-IX від 03.12.2020, ВВР, 2021, № 22, ст.196 № 1116-IX від 17.12.2020 № 1150-IX від 28.01.2021, ВВР, 2021, № 23, ст.197 № 1258-IX від 19.02.2021, ВВР, 2021, № 21, ст.189 № 1320-IX від 04.03.2021 № 1414-IX від 27.04.2021, ВВР, 2021, № 28, ст.233 № 1423-IX від 28.04.2021, ВВР, 2023, №№ 9-10, ст.25 № 1427-IX від 29.04.2021, ВВР, 2021, № 30, ст.241 № 1638-IX від 14.07.2021, ВВР, 2021, № 39, ст.321 № 1639-IX від 14.07.2021, ВВР, 2021, № 48, ст.387 № 1684-IX від 15.07.2021, ВВР, 2021, № 47, ст.382 - вводиться в дію з 08.11.2021 № 1702-IX від 16.07.2021, ВВР, 2021, № 41, ст.339 - вводиться в дію з 01.01.2022 № 1818-IX від 21.10.2021, ВВР, 2022, № 2, ст.8 № 1882-IX від 16.11.2021, ВВР, 2023, № 5, ст.13 № 1914-IX від 30.11.2021, ВВР, 2023, №№ 4-5, ст.11 № 1971-IX від 16.12.2021 № 2010-IX від 26.01.2022, ВВР, 2023, № 14, ст.32 № 2292-IX від 31.05.2022 № 2320-IX від 20.06.2022, ВВР, 2023, № 17, ст.75 № 2321-IX від 20.06.2022 № 2392-IX від 09.07.2022, ВВР, 2023, № 17, ст.76 № 2394-IX від 09.07.2022 № 2465-IX від 27.07.2022, ВВР, 2023, №№ 18-19, ст.81 № 2518-IX від 15.08.2022, ВВР, 2023, №№ 23-24, ст.90 № 2698-IX від 19.10.2022, ВВР, 2023, № 28, ст.97 № 2804-IX від 01.12.2022, ВВР, 2023, № 55, ст.161 № 2827-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, № 46, ст.114 № 2834-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, № 46, ст.116 № 2849-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, №№ 47-50, ст.120 № 3022-IX від 10.04.2023, ВВР, 2023, № 65, ст.225 № 3137-IX від 30.05.2023, ВВР, 2023, № 77, ст.269 № 3322-IX від 10.08.2023, ВВР, 2023, № 90, ст.346 № 3441-IX від 08.11.2023 № 3504-IX від 08.12.2023, ВВР, 2023, № 135, ст.792 № 3590-IX від 22.02.2024 № 3599-IX від 23.02.2024 № 3603-IX від 23.02.2024 № 3633-IX від 11.04.2024, ВВР, 2024, № 19, ст.78 № 3668-IX від 24.04.2024, ВВР, 2024, № 30, ст.213 № 3703-IX від 09.05.2024 № 3706-IX від 09.05.2024, ВВР, 2024, № 30, ст.222 № 3764-IX від 04.06.2024 № 3817-IX від 18.06.2024 № 3870-IX від 17.07.2024 № 3979-IX від 18.09.2024 № 3991-IX від 08.10.2024 № 4017-IX від 10.10.2024 )
( У тексті Закону слова "інвалід", "дитина-інвалід" та "інвалід з дитинства" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "особа з інвалідністю", "дитина з інвалідністю" та "особа з інвалідністю з дитинства" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 2581-VIII від 02.10.2018 )
( У тексті Закону слова "громадський порядок" в усіх відмінках замінено словами "громадська безпека і порядок" у відповідному відмінку згідно із Законом № 1702-IX від 16.07.2021 - вводиться в дію з 01.01.2022 )
( У тексті Закону слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
Цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Основні терміни, використані в цьому Законі
Основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення:
територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр;
( Абзац другий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 562-IX від 16.04.2020 )
адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто, район у місті, селище, село;
( Офіційне тлумачення абзацу третього статті 1 див. в Рішенні Конституційного Суду № 11-рп/2001 від 13.07.2001 )
місцевий референдум - форма прийняття територіальною громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого голосування;
загальні збори жителів - зібрання всієї або частини територіальної громади для участі у вирішенні питань місцевого значення;
( Абзац п'ятий статті 1 в редакції Закону № 3703-IX від 09.05.2024 )
представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення;
районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст;
загальний склад ради - кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону;
склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку;
правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради;
виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами;
органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста;
посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету;
делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад;
право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування;
бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування;
районний бюджет - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст районного значення, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання;
обласний бюджет - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання;
поточний бюджет - доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для покриття поточних видатків;
бюджет розвитку - доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази;
мінімальний бюджет місцевого самоврядування - розрахунковий обсяг місцевого бюджету, необхідний для здійснення повноважень місцевого самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб, який гарантується державою;
мінімальний рівень соціальних потреб - гарантований державою мінімальний рівень соціальних послуг на душу населення в межах усієї території України;
самооподаткування - форма залучення на добровільній основі за рішенням зборів громадян за місцем проживання коштів населення відповідної території для фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру;
( Абзац двадцять четвертий статті 1 виключено на підставі Закону № 1638-IX від 14.07.2021 )
адміністративний центр територіальної громади - населений пункт (село, селище, місто), що має розвинену інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території територіальної громади та в якому розміщується представницький орган місцевого самоврядування територіальної громади;
( Статтю 1 доповнено абзацом двадцять п'ятим згідно із Законом № 562-IX від 16.04.2020 )
територія територіальної громади - нерозривна територія, в межах якої територіальна громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції і законів України, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування;
( Статтю 1 доповнено абзацом двадцять шостим згідно із Законом № 562-IX від 16.04.2020 )
конференція жителів - проведення загальних зборів жителів шляхом зібрання делегатів жителів всієї території територіальної громади або її окремої частини, уповноважених представляти інтереси інших жителів відповідної території на підставі рішень загальних зборів, проведених у межах дрібніших частин території територіальної громади, для участі у вирішенні питань місцевого значення;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3703-IX від 09.05.2024 )
житель - громадянин України, який задекларував або зареєстрував місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання/перебування якого підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - житель, який проживає), крім військовослужбовця строкової служби, фізичної особи, яка за вироком суду перебуває у місці позбавлення волі.
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 3703-IX від 09.05.2024 )
Стаття 2. Поняття місцевого самоврядування
1. Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
2. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Стаття 3. Право громадян на участь у місцевому самоврядуванні
1. Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.
2. Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.
Стаття 4. Основні принципи місцевого самоврядування
Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:
народовладдя;
законності;
гласності;
колегіальності;
поєднання місцевих і державних інтересів;
виборності;
правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;
підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;
державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;
судового захисту прав місцевого самоврядування.
Стаття 5. Система місцевого самоврядування
1. Система місцевого самоврядування включає:
територіальну громаду;
сільську, селищну, міську раду;
сільського, селищного, міського голову;
виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
( Абзац шостий частини першої статті 5 виключено на підставі Закону № 1638-IX від 14.07.2021 )( Абзац сьомий частини першої статті 5 виключено на підставі Закону № 805-IX від 16.07.2020 )
районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
( У частину першу статті 5 включено абзац сьомий згідно із Законом № 1009-IX від 17.11.2020 )
органи самоорганізації населення.
2. У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.
Стаття 6. Територіальні громади
1. Первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
2. Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об’єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.
3. Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об’єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.
( Стаття 6 в редакції Закону № 157-VIII від 05.02.2015 )
Стаття 6-1. Форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення
1. Формами участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення є:
1) місцевий референдум;
2) загальні збори (конференція) жителів;
3) місцева ініціатива;
4) громадські слухання;
5) участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету;
6) публічні консультації;
7) консультативно-дорадчий орган при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування;
8) громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
9) інші форми участі, що не суперечать закону.
2. Участь територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення може здійснюватися безпосередньо та/або з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, якщо інше не передбачено законом.
( Закон доповнено статтею 6-1 згідно із Законом № 3703-IX від 09.05.2024 )
Стаття 7. Місцевий референдум
1. Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.
2. Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування.
3. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.
4. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території.
5. Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми.
Стаття 8. Загальні збори (конференція) жителів
1. Загальні збори (конференція) жителів є формою участі жителів у вирішенні питань місцевого значення.
2. Загальні збори жителів можуть проводитися на території всієї територіальної громади або в окремих її частинах (у межах міста, одного чи кількох районів у місті, села, селища, мікрорайону, кварталу, вулиці, майдану, площі, бульвару, проспекту, шосе, шляху, провулка, узвозу, проїзду, будинку).
У випадках, визначених статутом територіальної громади, може скликатися конференція жителів. Обрання делегатів конференції жителів здійснюється на загальних зборах жителів, що передують конференції жителів та проводяться у межах дрібніших частин території територіальної громади (у межах міста, одного чи кількох районів у місті, села, селища, мікрорайону, кварталу, вулиці, майдану, площі, бульвару, проспекту, шосе, шляху, провулка, узвозу, проїзду, будинку).
3. Загальні збори жителів є повноважними за умови участі в них більше половини жителів з правом голосу, які проживають на території проведення загальних зборів, а в разі скликання конференції жителів - більше двох третин кількості делегатів, визначеної за квотою.
Право голосу на загальних зборах (конференції) жителів мають жителі території, на якій вони проводяться, яким виповнилося 18 років.
4. Рішення загальних зборів (конференції) жителів приймаються більшістю голосів жителів з правом голосу, які беруть участь у відповідних зборах (конференції), оформлюються протоколом та підлягають врахуванню органами місцевого самоврядування у їхній діяльності.
За результатами проведених загальних зборів (конференції) жителів складається протокол, що має містити відомості про:
1) дату і місце їх проведення, територію проведення загальних зборів (конференції) жителів;
2) кількість жителів з правом голосу території, на якій проводяться загальні збори, або кількість делегатів конференції, визначену за квотою;
3) кількість жителів території, на якій проводяться загальні збори (конференція) жителів, з правом голосу (делегатів конференції), які брали участь у загальних зборах (конференції) жителів, із зазначенням прізвища, власного імені (усіх власних імен) та по батькові (за наявності), числа, місяця і року народження, місця задекларованого або зареєстрованого проживання (фактичного проживання/перебування, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи), серії (за наявності) та номера документа (документів), що посвідчує (посвідчують) особу, підтверджує (підтверджують) громадянство України та місце проживання (перебування) особи, що засвідчуються підписом таких учасників;
4) питання місцевого значення, щодо якого приймалося рішення, або кандидатури делегатів на конференцію жителів, хід їх обговорення;
5) кількість жителів (делегатів конференції), які підтримали рішення, із зазначенням прізвища, власного імені (усіх власних імен) та по батькові (за наявності), числа, місяця і року народження, місця задекларованого або зареєстрованого проживання (фактичного проживання/перебування, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи), серії (за наявності) та номера документа (документів), що посвідчує (посвідчують) особу, підтверджує (підтверджують) громадянство України та місце проживання (перебування) особи, що засвідчуються підписом таких учасників;
6) результати голосування по кожному питанню або кожній кандидатурі.
Копії протоколів загальних зборів жителів, на яких обиралися делегати конференції, додаються до протоколу конференції.
Персональні дані учасників загальних зборів (конференції) жителів є конфіденційною інформацією. Особи, які мають доступ до цієї інформації для виконання вимог цього Закону, несуть відповідальність за її незаконну обробку.
Рішення загальних зборів (конференції) жителів враховуються органами місцевого самоврядування у їхній діяльності лише щодо території проведення загальних зборів (конференції) жителів.
Рішення загальних зборів (конференції) жителів розглядаються радою на наступній черговій сесії з обов’язковим запрошенням осіб, уповноважених загальними зборами (конференцією) жителів, з правом на виступ.
Розгляд радою рішень, прийнятих загальними зборами (конференцією) жителів, здійснюється відповідно до закону і прийнятих відповідно до нього положень регламенту ради, що визначають порядок підготовки і розгляду питань порядку денного на сесії ради.
За результатами розгляду рішень загальних зборів (конференції) жителів рада приймає рішення.
5. Ініціатором загальних зборів (конференції) жителів може бути:
1) ініціативна група жителів;
2) сільська, селищна, міська рада;
3) сільський, селищний, міський голова;
4) виконавчий орган сільської, селищної, міської ради;
5) постійна депутатська комісія;
6) орган самоорганізації населення - у межах території своєї діяльності;
7) староста - у межах відповідного старостинського округу.
6. У статуті територіальної громади визначаються:
1) порядок ініціювання загальних зборів (конференції) жителів;
2) квоти (норми представництва) на конференції жителів у разі її проведення;
3) територія проведення загальних зборів (конференції) жителів;
4) порядок скликання, підготовки, проведення загальних зборів (конференції) жителів;
5) порядок прийняття рішень загальними зборами (конференцією) жителів;
6) порядок інформування жителів про результати розгляду та реалізації рішень загальних зборів (конференції) жителів;
7) інші питання щодо організації та проведення загальних зборів (конференції) жителів.
7. Органи місцевого самоврядування надають організаційну і технічну допомогу у проведенні загальних зборів (конференції) жителів.
( Стаття 8 в редакції Закону № 3703-IX від 09.05.2024 )
Стаття 9. Місцева ініціатива
1. Жителі мають право ініціювати розгляд радою у порядку місцевої ініціативи будь-якого питання, віднесеного до повноважень органів місцевого самоврядування.
2. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається статутом територіальної громади, рішенням районної, обласної ради.
3. Місцева ініціатива розглядається на наступній черговій сесії ради з обов’язковим запрошенням членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи з правом на виступ.
Розгляд радою місцевої ініціативи здійснюється відповідно до положень регламенту ради, що визначають порядок підготовки і розгляду питань порядку денного на сесії ради.
4. За результатами розгляду місцевої ініціативи рада приймає рішення.
5. Місцева ініціатива вноситься на розгляд ради в письмовій формі.
6. Статутом територіальної громади, рішенням районної чи обласної ради визначаються:
1) порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради;
2) вимоги щодо кількісного складу та порядку утворення ініціативної групи;
3) кількість підписів, яку необхідно зібрати на підтримку місцевої ініціативи;
4) порядок і спосіб збору підписів;
5) порядок інформування жителів про результати розгляду та реалізацію місцевої ініціативи радою;
6) інші питання щодо реалізації місцевої ініціативи.
( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2388-VI від 01.07.2010; в редакції Закону № 3703-IX від 09.05.2024 )
Стаття 10. Ради - представницькі органи місцевого самоврядування
1. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
2. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
3. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
4. Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.
5. Чисельність працівників органів місцевого самоврядування встановлюється відповідною радою у межах загальної чисельності, визначеної типовими штатами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 10 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
6. Для реалізації своїх повноважень сільські, селищні, міські, районні, обласні ради можуть утворювати консультативно-дорадчі органи.
( Статтю 10 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 2827-IX від 13.12.2022 )
Стаття 11. Виконавчі органи рад
1. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
2. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
3. У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.
Стаття 12. Сільський, селищний, міський голова
1. Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
2. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.
( Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 806-VI від 25.12.2008 )
3. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
4. Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.
( Частина четверта статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012 )( Офіційне тлумачення положень частини четвертої статті 12 див. в Рішенні Конституційного Суду № 12-рп/2004 від 20.05.2004 )
5. На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
6. Повноваження сільських, селищних, міських голів можуть бути тимчасово покладені на керівника відповідної військово-цивільної адміністрації відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації".
( Статтю 12 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 650-VIII від 17.07.2015 )( Офіційне тлумачення положень статті 12 див. в Рішеннях Конституційного Суду № 7-рп/99 від 06.07.99, № 21-рп/2003 від 25.12.2003 )
Стаття 13. Громадські слухання
1. Жителі мають право проводити громадські слухання - зустрічатися для обговорення питань з депутатами сільської, селищної, міської ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких заслуховувати зазначених осіб, порушувати питання та вносити пропозиції щодо вирішення питань місцевого значення.
2. Громадські слухання можуть проводитися на території всієї територіальної громади або в окремих її частинах (у межах міста, одного чи кількох районів у місті, села, селища, мікрорайону, кварталу, вулиці, майдану, площі, бульвару, проспекту, шосе, шляху, провулка, узвозу, проїзду, будинку).
3. Ініціатором громадських слухань може бути:
1) ініціативна група жителів;
2) сільська, селищна, міська рада;
3) сільський, селищний, міський голова;
4) виконавчий орган сільської, селищної, міської ради;
5) постійна депутатська комісія;
6) орган самоорганізації населення - у межах території своєї діяльності;
7) староста - у межах відповідного старостинського округу.
4. Проведення громадських слухань є обов’язковим щодо:
1) прийняття, внесення змін до статуту територіальної громади;
2) проектів програмних документів (концепцій, програм, стратегій, планів), крім стратегічного плану розвитку територіальної громади та змін до нього;
3) проекту бюджету місцевого самоврядування;
4) інших питань, визначених законом або статутом територіальної громади.
5. Пропозиції щодо вирішення питань місцевого значення, внесені за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду з прийняттям відповідного рішення органами та посадовими особами місцевого самоврядування, до компетенції яких належить порушене питання, протягом 30 календарних днів з дня проведення громадських слухань. Рішення, прийняте за результатами розгляду пропозицій громадських слухань, підлягає оприлюдненню із зазначенням обґрунтування для врахування пропозиції чи вмотивованої відмови.
Органи чи посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані запросити представників ініціатора громадських слухань до участі в розгляді пропозицій, внесених за результатами громадських слухань, з правом на виступ.
Розгляд сільською, селищною, міською радою пропозицій, внесених за результатами громадських слухань, здійснюється відповідно до закону і прийнятих відповідно до нього положень регламенту ради, що визначають порядок підготовки і розгляду питань порядку денного на сесії ради.
6. Статутом територіальної громади визначаються:
1) порядок ініціювання, підготовки та проведення громадських слухань;
2) територія проведення громадських слухань;
3) порядок прийняття пропозицій громадських слухань;
4) порядок розгляду пропозицій громадських слухань посадовими особами та виконавчими органами ради;
5) порядок інформування жителів про результати розгляду та реалізацію пропозицій громадських слухань;
6) інші питання, пов’язані з проведенням громадських слухань.
7. Органи місцевого самоврядування надають організаційну та технічну допомогу у проведенні громадських слухань.
( Стаття 13 в редакції Закону № 3703-IX від 09.05.2024 )