органів державного пожежного нагляду (стаття 183);
органів охорони здоров'я (статті 45, 46, статті 167 - 170 (про правопорушення, пов'язані з недодержанням вимог стандартів, норм, правил і технічних умов щодо лікарських засобів), стаття 183 - щодо завідомо неправдивого виклику швидкої медичної допомоги);
органів державної служби з карантину рослин (статті 105 - 106-2);
органів охорони пам'яток історії та культури (стаття 92);
органів державного енергонагляду (стаття 103-1);
органів Державної інспекції з енергозбереження (статті 98, 101-103, 188-14;
органів Міністерства транспорту України (статті 136, 141, 142);
органів зв'язку (статті 144 - 148-4, 188-7);
органів у справах захисту прав споживачів (статті 42-2, 156, 164-6, 164-7);
фінансових органів (статті 164, 164-1);
підприємств і організацій, у віданні яких є електричні мережі (статті 99, 103-1);
підприємств і організацій, які експлуатують магістральні трубопроводи (стаття 138);
органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби (статті 42-1 - 42-3);
органів державного ветеринарного нагляду (статті 42-1 - 42-3);
органів Міністерства праці та соціальної політики України (частина перша статті 41, статті 41-1 - 41-3, 188-1);
лабораторій радіаційного контролю міністерств і відомств України, організацій споживчої кооперації (стаття 42-2);
державних органів реєстрації актів цивільного стану (стаття 212-1);
органів Антимонопольного комітету України (стаття 164-3, 166-1 - 166-4);
органів управління кінематографією (статті 164-6, 164-7, 164-8 (в частині недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу в кіно- і відеомережі));
органів Державної прикордонної служби України (статті 85, 185-10, 191, частина перша статті 203, статті 204 - 206-1);
органів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (стаття 164-8 в частині недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу на каналах мовлення телебачення України);
органів Служби безпеки України (стаття 164 (у частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, ліцензії на проведення якої видає ця Служба), статті 195-5, 212-2, 212-5 і 212-6);
органів податкової служби (статті 51-2, 155-1, 164, 164-5, 177-2);
органів рибоохорони (статті 85, 85-1, 88-1);
органів мисливського господарства (статті 85, 85-1, 88-1);
органів Міністерства екології та природних ресурсів України (статті 85, 85-1, 88, 88-1, 88-2, 90, 91);
органів повітряного транспорту (частина друга статті 112, частина третя статті 133);
органів, що здійснюють контроль за видобутком дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (частина перша статті 189-1);
державних органів управління племінною справою у тваринництві (стаття 107-1);
інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (частина перша статті 96-1);
Національного банку України (статті 164-11, 166-7 - 166-9);
органів державної контрольно-ревізійної служби України (стаття 164-12);
Рахункової палати (статті 164-12, 188-19);
органів управління архівною справою і діловодством (стаття 92-1);
служби державної охорони природно-заповідного фонду України (стаття 91);
органів Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки (стаття 188-16);
органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків - статті 44, 173, 174, 182, 184-1, 185 і 185-7);
спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю (статті 188-17, 212-4);
спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу (стаття 166-9);
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (стаття 166-9);
органів виконавчої влади, що проводять реєстрацію друкованого засобу масової інформації (стаття 186-6);
секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (стаття 188-19);
відділу контролю Апарату Верховної Ради України (стаття 188-19);
2) посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (статті 103-1, 103-2, 104, стаття 105 (за порушення правил боротьби з бур'янами), частина перша статті 106-1, статті 106-2, 149 - 154, 155, 156, 159 - 160, 160-2, 183, 185-1, 186-5; статті 78 - 84 (крім порушень санітарно-гігієнічних правил і норм по охороні атмосферного повітря, а також правопорушень, пов'язаних з перевищенням нормативів рівня шуму, утворюваного автомототранспортними засобами під час роботи);
2-1) посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами селищних, міських рад або місцевими державними адміністраціями (частина друга статті 96-1);
3) власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган (статті 51, 132, 179);
4) посадові особи, уповноважені відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать аеродроми (частини перша, третя, четверта і п'ята статті 111 (про порушення, вчинені на аеродромах, не внесених до державного реєстру аеродромів України, поза територією аеродромів та на посадкових майданчиках));
5) працівники, які здійснюють охорону підприємств, установ, організацій (стаття 179);
6) державні виконавці (статті 51-1, 188-13);
7) секретар судового засідання, секретар суду (статті 185-3, 185-5, частина перша статті 185-6);
8) слідчий, особа, яка провадить дізнання, прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури (частина четверта статті 184, стаття 185-4, частина друга статті 185-6, статті 185-8, 185-11);
9) представники громадських організацій або органів громадської самодіяльності:
член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (статті 92, 132, 148, 154, 160, 179, 185-7, 186-2, 186-4);
громадський інспектор Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (стаття 92);
10) державні інспектори з питань інтелектуальної власності (статті 51-2, 164-9, 164-13);
11) прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури (стаття 212-3);
12) державні інспектори з охорони прав на сорти рослин (стаття 51-2).
У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-12 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати:
1) посадові особи органів, що здійснюють контроль за використанням нафтопродуктів у промисловості та сільському господарстві (стаття 161);
2) член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (статті 65, 66, 70, 73, 77, 82, 89, 90-1, 121 - 128, частини перша і друга статті 129, частини перша і друга статті 130, статті 139, 140, 153 та 202 );
3) позаштатний інспектор Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства (частини перша, третя, четверта і п'ята статті 116, частина друга статті 116-1, частина третя статті 116-2, частина перша статті 117, стаття 118, частина третя статті 129, частини третя і четверта статті 130, частини перша і друга статті 131);
4) громадський лісовий інспектор (статті 63, 64 - 70, 73, 77);
5) громадський мисливський інспектор (стаття 91-2 в частині порушення правил полювання);
6) громадський інспектор органів рибоохорони (стаття 91-2 в частині порушення правил рибальства і охорони рибних запасів);
7) громадський інспектор з охорони довкілля (статті 65-1, 77, 77-1, 78, 82, 89 (щодо диких тварин), статті 91-2, 153);
8) посадові особи підприємств, установ і організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу;
9) посадові особи органів залізничного транспорту (стаття 123);
10) працівники відомчої, сільської пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (команд), протипожежних об'єднань громадян (статті 120, 175, 188-8);
11) посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями і військовозобов'язаними, призваними на збори, - частина четверта статті 122, статті 122-1, 122-2, частина третя статті 123, стаття 124, частини перша і друга статті 130, частина перша статті 132, а також про всі порушення правил дорожнього руху, вчинені особами (крім військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори), які керують транспортними засобами Збройних Сил України та інших військових формувань);
12) адміністрація підприємств, установ і організацій (стаття 132);
( Пункт 13 частини другої статті 255 виключено на підставі Закону N 2787-III від 15.11.2001 )
14) посадові особи органів внутрішніх справ (частина перша статті 59 (про правопорушення, вчинені в межах санітарних зон, джерел водопостачання), частина перша статті 61 (щодо пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв), стаття 77-1);
( Пункт 15 частини другої статті 255 виключено на підставі Закону N 548-IV від 20.02.2003 )
16) посадові особи органів Державної прикордонної служби України (статті 121-1, 195);
17) державні інспектори з охорони прав на сорти рослин (стаття 104-1).
У випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення.
( Стаття 255 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 2444-11 від 27.06.86, N3282-11 від 19.12.86, N 3690-11 від 12.03.87, N 4134-11 від12.06.87, N 4135-11 від 12.06.87, N 4452-11 від 21.08.87, N4982-11 від 25.11.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 7445-11 від27.04.89, N 7545-11 від 19.05.89, N 8411-11 від 23.11.89, N8710-11 від 19.01.90, N 8711-11 від 19.01.90, N 9082-11 від20.04.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 9280-11 від 14.05.90, N 647-12від 18.01.91, N 661-12 від 28.01.91, N 1369-12 від 29.07.91, N1413-12 від 09.08.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 1255-12від 25.06.91, N 2354-12 від 15.05.92, N 2547-12 від 07.07.92, N2704-12 від 16.10.92, N 2857-12 від 15.12.92, N 2977-12 від03.02.93, N 2992-12 від 04.02.93, N 3039-12 від 03.03.93, N3134-12 від 22.04.93, N 3176-12 від 04.05.93, N 3350-12 від30.06.93, N 3582-12 від 11.11.93, N 3683-12 від 15.12.93, N3785-12 від 23.12.93, N 3888-12 від 23.12.94, N 3890-12 від28.01.94, N 4040-12 від 25.02.94, N 4044-12 від 25.02.94, N155/94-ВР від 29.07.94, N 179/94-ВР від 22.09.94, N 209/94-ВР від14.10.94, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 8/95-ВР від 19.01.95, N64/95-ВР від 15.02.95, N 75/95-ВР від 28.02.95, N 79/95-ВР від01.03.95, N 123/95-ВР від 05.04.95, N 296/95-ВР від 11.07.95, N81/96-ВР від 06.03.96, N 323/96-ВР від 12.07.96, N 386/96-ВР від01.10.96, N 489/96-ВР від 13.11.96, N 497/96-ВР від 14.11.96, N23/97-ВР від 23.01.97, N 308/97-ВР від 04.06.97, N 651/97-ВР від19.11.97, N 666/97-ВР від 21.11.97, N 210/98-ВР від 24.03.98, N352-XIV від 23.12.98, N 444-XIV від18.02.99, N 557-XIV від 24.03.99, N 812-XIVвід 02.07.99, 998-XIV від 16.07.99, N 1080-XIV від 21.09.99, N 1381-XIV від 13.01.2000,N 1580-III від 23.03.2000, N 1685-III від20.04.2000, N 1744-III від 18.05.2000, N 1986-III від 21.09.2000, N 2056-III від 19.10.2000,N 2247-III від 18.01.2001, в редакції ЗаконуN 2342-III від 05.04.2001, із змінами, внесенимизгідно із Законами N 2350-III від 05.04.2001,N 2359-III від 05.04.2001, N 2360-III від05.04.2001, N 2362-III від 05.04.2001, N 2550-III від 21.06.2001, N 2703-III від 20.09.2001,N 2747-III від 04.10.2001, N 2787-III від15.11.2001, N 2888-III від 13.12.2001, N 2953-III від 17.01.2002, N 3048-III від07.02.2002, N 394-IV від 26.12.2002, N 249-IV від 28.11.2002 - набирає чинності 11.06.2003 року,N 429-IV від 16.01.2003, N 548-IV від20.02.2003, N 662-IV від 03.04.2003 - набуває чинності01.08.2003 року, N 666-IV від 03.04.2003, N 676-IV від 03.04.2003, N 743-IV від 15.05.2003,N 749-IV від 15.05.2003, N 759-IV від15.05.2003, N 1107-IV від 10.07.2003, N 1128-IV від 11.07.2003, N 1284-IV від 18.11.2003,N 1299-IV від 20.11.2003, N 1410-IV від03.01.2004, N 1703-IV від 11.05.2004, N 1805-IV від 17.06.2004 )
Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Стаття 257. Надіслання протоколу
Протокол надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається
Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 73, 77, частинами першою та третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, частинами третьою, четвертою і п'ятою статті 133-1, статтями 134, 135 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Якщо порушник оспорює стягнення, що на нього накладається за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, то складається протокол про адміністративне правопорушення.
( Стаття 258 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11від 03.04.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 7542-11 від 19.05.89,N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; ЗаконамиN 3785-12 від 23.12.93, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від07.02.97, N 2029-III від 05.10.2000, N 2342-III від 05.04.2001, N 2350-III від05.04.2001, N 1122-IV від 11.07.2003 )
Стаття 259. Доставлення порушника
З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в міліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, чи громадського пункту з охорони громадського порядку працівником міліції, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю - до органів Служби безпеки України її співробітником.
При вчиненні порушень правил користування засобами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху, правил спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил на транспорті порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в міліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього.
При вчиненні лісопорушень, порушень правил полювання, правил рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення, працівники державної лісової охорони, а в лісах колективних сільськогосподарських підприємств - працівники лісової охорони зазначених підприємств, уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, посадові особи інших органів, які здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, працівники служб охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також працівники міліції можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, у міліцію чи в приміщення виконавчого органу сільської, селищної ради. Доставлення порушника може провадитись також членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, громадськими інспекторами охорони природи, громадськими мисливськими інспекторами, громадськими інспекторами органів рибоохорони та громадськими лісовими інспекторами.
При вчиненні правопорушень, зв'язаних з посяганням на охоронювані об'єкти, інше майно, порушника може бути доставлено працівниками воєнізованої охорони у службове приміщення воєнізованої охорони або в міліцію для припинення правопорушень, встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення.
При вчиненні правопорушень, пов'язаних із незаконним придбанням або зберіганням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, порушника може бути доставлено до органів Служби безпеки України її працівником для встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення.
Доставлення порушника має бути проведено в можливо короткий строк.
Перебування доставленої особи у штабі громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадському пункті з охорони громадського порядку, приміщенні виконавчого органу сільської, селищної ради не може тривати більш як одну годину, якщо не встановлено інше.
У разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушень та в разі наявності обставин, зазначених у частині першій цієї статті, доставлення порушника уповноваженими на те посадовими особами здійснюється у підрозділи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
( Стаття 259 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-12від 03.04.86, Законами N 2342-III від 05.04.2001,N 3048-III від 07.02.2002, N 662-IV від03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IVвід 15.05.2003, N 1703-IV від 11.05.2004 )
Глава 20
АДМІНІСТРАТИВНЕ ЗАТРИМАННЯ. ОСОБИСТИЙ ОГЛЯД. ОГЛЯД РЕЧЕЙ І ВИЛУЧЕННЯ РЕЧЕЙ ТА ДОКУМЕНТІВ
Стаття 260. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення
У випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів.
Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
( Стаття 260 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 261. Адміністративне затримання
Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
( Стаття 261 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 262. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України.
Адміністративне затримання провадиться:
1) органами внутрішніх справ - при вчиненні дрібного хуліганства, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог працівника міліції, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України;
2) органами прикордонної служби - у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушення правил використання об'єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України;
3) старшою у місці розташування охоронюваного об'єкта посадовою особою воєнізованої охорони - при вчиненні правопорушень, зв'язаних з посяганням на охоронювані об'єкти, інше;
4) посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків дрібного хуліганства, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів до невиконання вимог цієї особи, порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, дрібного розкрадання державного або колективного майна, у разі вживання спиртних напоїв у громадських місцях, появи в громадських місцях у п'яному вигляді, а також у разі порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами.
5) органами Служби безпеки України - при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, придбанні або зберіганні спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації.
( Стаття 262 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 4134-11 від 12.06.87,N 6347-11 від 03.08.88, N 7445-11 від 27.04.89, N 8918-11 від07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12від 18.01.91; Законами N 64/95-ВР від 15.02.95, N 557-XIV від 24.03.99, N 812-XIV від 02.07.99,N 2342-III від 05.04.2001, N 662-IV від03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IVвід 15.05.2003, N 1299-IV від 20.11.2003, N 1703-IV від 11.05.2004, N 1723-IV від 18.05.2004 )
Стаття 263. Строки адміністративного затримання
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. У виняткових випадках, у зв'язку з особливою потребою законами України може бути встановлено інші строки адміністративного затримання.
Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомлення про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.
Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.
Осіб, які вчинили дрібне хуліганство, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образу їх, публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, може бути затримано до розгляду справи суддею або начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ. До розгляду суддею справи може бути затримано також осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій або проявили неповагу до суду чи торгували з рук у невстановлених місцях. Іноземців та осіб без громадянства, які порушили правила перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України, може бути затримано до розгляду справи суддею або посадовою особою органу Державної прикордонної служби України.
Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складення протоколу, а особи, яка була в стані сп'яніння, - з часу її витвереження.
( Стаття 263 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6347-11від 03.08.88, N 8918-11 від 07.03.90, N 9166-11 від 04.05.90, N647-12 від 18.01.91; Законами N 64/95-ВР від 15.02.95, N 812-XIV від 02.07.99, N 2342-III від 05.04.2001,N 662-IV від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003року, N 743-IV від 15.05.2003, N 1299-IVвід 20.11.2003, N 1723-IV від 18.05.2004 )
Стаття 264. Особистий огляд і огляд речей
Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ і органів прикордонної служби, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів.
Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.
Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовим особами Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ, органів прикордонної служби, природоохоронних органів, державними інспекторами з питань інтелектуальної власності, органів лісоохорони, органів рибоохорони, органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів. При вчиненні порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, а також працівники міліції, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України можуть провадити в установленому порядку огляд транспортних засобів.
Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).
Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.
Особистий огляд, огляд речей у митних установах провадиться в порядку, встановленому Митним кодексом України.
( Стаття 264 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11від 03.04.86; Законами N 3176-12 від 04.05.93, N 2342-III від 05.04.2001, N 662-IV від 03.04.2003 -набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IV від15.05.2003, N 1098-IV від 10.07.2003, N 1703-IV від 11.05.2004 )
Стаття 265. Вилучення речей і документів
Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцях, що їх визначають органи (посадові особи), яким надано право провадити вилучення речей і документів, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують. Вилучені орден, медаль, нагрудний знак до почесного звання СРСР, почесного звання Української РСР, Почесної Грамоти і Грамоти Президії Верховної Ради Української РСР, почесного звання України, відзнаки Президента України, після розгляду справи підлягають поверненню їх законному володільцеві, а якщо він невідомий, надсилаються відповідно до Адміністрації Президента України. Вилучені самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апарати для їх вироблення після розгляду справи підлягають знищенню працівниками міліції.
( Частину другу статті 265 виключено на підставі Закону N 2342-IIIвід 05.04.2001 )
Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.
При вчиненні порушень, передбачених статтями 174, 190 - 195-4 цього Кодексу, працівник міліції, а при вчиненні правопорушень, передбачених статтями 191, 195 цього Кодексу, - також посадова особа прикордонної служби має право вилучити вогнепальну, пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду та холодну зброю, бойові припаси, електрошокові пристрої і спеціальні засоби. Працівник міліції, посадова особа прикордонної служби має право провести особистий огляд і огляд речей порушника в порядку, встановленому статтею 264 цього Кодексу. До особи, яка вчинила правопорушення під час виконання службових обов'язків, вилучення зброї, особистий огляд і огляд речей застосовується лише у невідкладних випадках.
( Частину п'яту статті 265 виключено на підставі Закону N 2350-III від 05.04.2001 )( Частину шосту статті 265 виключено на підставі Закону N 2350-III від 05.04.2001 )
При вчиненні порушень, передбачених частиною другою статті 206-1 цього Кодексу, працівник міліції вилучає транспортний засіб до вирішення питання по суті судом. При вилученні транспортного засобу робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Вилучення транспортного засобу проводиться відповідно до порядку, визначеного Міністерством внутрішніх справ України.
( Стаття 265 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11від 03.04.86, N 4135-11 від 12.06.87, N 7542-11 від 19.05.89, N1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12від 23.12.93, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 323/96-ВР від 12.07.96,N 1685-III від 20.04.2000, N 2342-III від05.04.2001, N 2350-III від 05.04.2001, N 662-IV від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року,N 1299-IV від 20.11.2003 )
Стаття 266. Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп'яніння
Водії, судноводії та інші особи, які керують транспортними засобами, річковими і маломірними суднами і щодо яких є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами або суднами та оглядові на стан сп'яніння.
Направлення зазначених осіб для огляду на стан сп'яніння і проведення огляду їх провадиться в порядку, що визначається Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України і Міністерством юстиції України.
( Стаття 266 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 267. Оскарження адміністративного затримання, огляду і вилучення речей та документів
Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, прокуророві або до суду.
( Стаття 267 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III від 05.04.2001 )
Глава 21
ОСОБИ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПРОВАДЖЕННІ В СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 268. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
( Положення частини першої статті 268, за яким обмежується право на вільний вибір особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, як захисника своїх прав, крім адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи втратили чинність як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду N 13-рп/2000 від 16.11.2000 )
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 157, 160, 160-2, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7 і 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення її від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу.
Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою.
( Стаття 268 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 4452-11 від 21.08.87, N 7445-11 від 27.04.89,N 8918-11 від 07.03.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12 від18.01.91, Законами N 386/96-ВР від 01.10.96, N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 269. Потерпілий
Потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Потерпілого може бути опитано як свідка відповідно до статті 272 цього Кодексу.
Стаття 270. Законні представники
Інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Законні представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.
Стаття 271. Захисник
У розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
Повноваження адвоката на участь у розгляді справи посвідчуються ордером, що його видає адвокатське об'єднання, або відповідною довіреністю на ведення справи.
( Стаття 271 в редакції Закону N 2342-III від05.04.2001 )
Стаття 272. Свідок
Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов'язаний з'явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.
Стаття 273. Експерт
Експерт призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі, коли виникає потреба в спеціальних знаннях.
Експерт зобов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи) і дати об'єктивний висновок у поставлених перед ним питаннях.
Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, ставити особі, яка притягається до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання, що стосуються предмета експертизи; бути присутнім при розгляді справи.
Стаття 274. Перекладач
Перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
Перекладач зобов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи) і зробити повно й точно доручений йому переклад.
Стаття 275. Відшкодування витрат потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам
Потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам відшкодовуються у встановленому порядку витрати, що їх вони зазнали у зв'язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.