ЗАКОН УКРАЇНИ
Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків
( Назва Закону в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 )(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 51, ст.292)( Вводиться в дію Постановою ВР № 475/96-ВР від 30.10.96, ВВР, 1996, № 51, ст.293 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, № 10, ст.36 № 938-XIV від 14.07.99, ВВР, 1999, № 38, ст.339 № 2299-III від 15.03.2001, ВВР, 2001, № 21, ст.103 № 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 16, ст.114 № 2922-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 17, ст.117 № 3047-III від 07.02.2002, ВВР, 2002, № 29, ст.194 № 1294-IV від 20.11.2003, ВВР, 2004, № 13, ст.181 № 2800-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, № 42, ст.465 № 2802-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, № 48, ст.481 № 2804-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, № 42, ст.466 № 3201-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 13, ст.110 № 3273-IV від 22.12.2005, ВВР, 2006, № 16, ст.134 № 3480-IV від 23.02.2006, ВВР, 2006, № 31, ст.268 № 3541-IV від 15.03.2006, ВВР, 2006, № 35, ст.296 )( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 3-рп/2008 від 01.04.2008 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 514-VI від 17.09.2008, ВВР, 2008, № 50-51, ст.384 № 801-VI від 25.12.2008, ВВР, 2009, № 23, ст.278 № 1720-VI від 17.11.2009, ВВР, 2010, № 8, ст.51 № 2258-VI від 18.05.2010, ВВР, 2010, № 29, ст.392 № 2388-VI від 01.07.2010, ВВР, 2010, № 37, ст.496 № 2592-VI від 07.10.2010, ВВР, 2011, № 10, ст.63 № 2850-VI від 22.12.2010, ВВР, 2011, № 28, ст.252 № 2927-VI від 13.01.2011, ВВР, 2011, № 31, ст.304 № 3265-VI від 21.04.2011, ВВР, 2011, № 43, ст.448 № 3267-VI від 21.04.2011, ВВР, 2011, № 44, ст.456 № 3306-VI від 22.04.2011, ВВР, 2011, № 44, ст.471 № 3461-VI від 02.06.2011, ВВР, 2011, № 51, ст.578 № 3462-VI від 02.06.2011, ВВР, 2011, № 52, ст.591 № 3610-VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, № 7, ст.53 № 5042-VI від 04.07.2012, ВВР, 2013, № 26, ст.264 № 5178-VI від 06.07.2012, ВВР, 2013, № 39, ст.517 № 5212-VI від 06.09.2012, ВВР, 2013, № 33, ст.439 № 5518-VI від 06.12.2012, ВВР, 2014, № 8, ст.90 № 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712 )( Щодо втрати чинності Закону № 2592-VI від 07.10.2010 додатково див. Закон № 763-VII від 23.02.2014, ВВР, 2014, № 12, ст.189 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1170-VII від 27.03.2014, ВВР, 2014, № 22, ст.816 № 1697-VII від 14.10.2014, ВВР, 2015, № 2-3, ст.12 № 289-VIII від 07.04.2015, ВВР, 2015, № 25, ст.188 № 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44 № 1983-VIII від 23.03.2017, ВВР, 2017, № 25, ст.289 № 2210-VIII від 16.11.2017, ВВР, 2018, № 6-7, ст.38 № 2258-VIII від 21.12.2017, ВВР, 2018, № 9, ст.50 № 2418-VIII від 15.05.2018, ВВР, 2018, № 33, ст.249 № 79-IX від 12.09.2019, ВВР, 2019, № 44, ст.277 № 122-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 44, ст.278 № 139-IX від 02.10.2019, ВВР, 2019, № 47, ст.310 № 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188 № 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408 № 738-IX від 19.06.2020 № 1089-IX від 16.12.2020 № 1150-IX від 28.01.2021, ВВР, 2021, № 23, ст.197 № 1587-IX від 30.06.2021 № 1953-IX від 14.12.2021 № 2180-IX від 01.04.2022 № 2465-IX від 27.07.2022 № 3585-IX від 22.02.2024 № 3624-IX від 21.03.2024 № 4017-IX від 10.10.2024 )
( У тексті Закону слова "Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку" в усіх відмінках замінено відповідно словами "Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку" у відповідному відмінку згідно із Законом № 3610-VI від 07.07.2011 )
( У тексті Закону слова "Міністерством фінансів України", "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику", "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики" замінено словами "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику" згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
( У тексті Закону слова "законодавство на ринку цінних паперів" та "законодавство про цінні папери" в усіх відмінках замінено словами "законодавство про ринки капіталу та організовані товарні ринки" у відповідному відмінку згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
( У тексті Закону слово "анулювання" замінено словами "припинення дії" згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Цей Закон визначає правові засади здійснення державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків та державного контролю за емісією (видачею) і обігом, укладенням та виконанням фінансових інструментів в Україні.
( Преамбула в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 )
Стаття 1. Визначення термінів
1. Для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) арешт - тимчасове, до скасування відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, позбавлення за ухвалою суду права на розпорядження та користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення порушення профільного законодавства;
2) визначення кредитного рейтингу (рейтингування) - пов’язана з ринками капіталу та організованими товарними ринками діяльність, що провадиться рейтинговим агентством та спрямована на визначення кредитоспроможності об’єкта рейтингування в цілому та/або щодо його окремого боргового зобов’язання;
3) експерт - особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації та висновки під час проведення розслідувань на ринках капіталу та організованих товарних ринках та/або розгляду справ про порушення профільного законодавства;
4) заходи реагування на повідомлення про фактичні або потенційні порушення профільного законодавства (далі - заходи реагування) - дії, що вчиняються з метою оцінювання інформації, отриманої у повідомленні про фактичні або потенційні порушення профільного законодавства, запобігання або усунення таких порушень, зокрема внутрішні перевірки (службові розслідування, службові перевірки), розслідування на ринках капіталу та організованих товарних ринках, повідомлення про кримінальні правопорушення, ініціювання процедур відшкодування завданої шкоди відповідно до законодавства;
5) звітні дані - інформація про учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків та їхню діяльність, що на виконання вимог законодавства подається такими особами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у порядку, строки та за формою, встановленими нею;
6) керівник - особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, або голова та члени колегіального виконавчого органу, голова та члени ради (наглядової ради), голова та члени ради директорів, головний бухгалтер юридичної особи;
7) корпоративне управління - система відносин між учасниками, органами управління юридичної особи та іншими заінтересованими особами, яка забезпечує існування та функціонування організаційної структури та механізмів, через які визначаються цілі юридичної особи, способи їх досягнення, а також здійснюються виконання та моніторинг виконання таких цілей. Корпоративне управління юридичної особи визначає спосіб розподілу повноважень і відповідальності між органами управління такої особи, а також порядок і способи прийняття ними рішень;
8) кредитний рейтинг - умовний вираз кредитоспроможності об’єкта рейтингування в цілому та/або щодо його окремого боргового зобов’язання згідно з національною шкалою кредитних рейтингів;
9) кримінальне правопорушення у сфері ринків капіталу та організованих товарних ринків - кримінальне правопорушення у сфері господарської діяльності, передбачене статтями 199 (у частині виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених державних цінних паперів), 222-1, 223-1, 224, 232 (у частині умисного розголошення професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках), 232-1, 232-2 Кримінального кодексу України;
10) Національна рейтингова шкала (далі - Національна шкала) - шкала, яка поділена на визначені групи рівнів та рівні, кожен з яких характеризує здатність позичальника своєчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки і основну суму за своїми борговими зобов’язаннями, а також його платоспроможність. Національна шкала використовується для оцінки кредитного ризику позичальника - органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання та окремих боргових інструментів - облігацій, іпотечних цінних паперів, позик;
11) профільне законодавство - законодавство про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення, законодавство про акціонерні товариства, законодавство про рекламу фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків, а також законодавство про захист прав споживачів фінансових та супровідних послуг, державне регулювання та нагляд за наданням яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
12) рейтингова оцінка емітента - показник, що характеризує рівень спроможності емітента цінних паперів своєчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки і основну суму за борговими зобов’язаннями відносно боргових зобов’язань інших позичальників;
13) рейтингова оцінка цінних паперів емітента - показник, що характеризує рівень спроможності позичальника (емітента) своєчасно та в повному обсязі обслуговувати зобов’язання за цінними паперами;
14) свідок - фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, пов’язані з предметом розслідування на ринках капіталу та організованих товарних ринках або розгляду справи про порушення профільного законодавства, та стосовно якої винесено постанову про проведення опитування;
15) уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - уповноважена особа Комісії) - службовець Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, уповноважений на проведення інспекції на ринках капіталу та організованих товарних ринках (уповноважений на проведення інспекції), уповноважений на проведення розслідування на ринках капіталу та організованих товарних ринках (уповноважений на проведення розслідування), уповноважений на супроводження або уповноважений на розгляд справ про порушення профільного законодавства (уповноважений на розгляд справ).
2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у таких значеннях:
1) терміни "багатостороння система", "договір про заміну сторони деривативного контракту", "емітент", "інвестори у фінансові інструменти", "правочин щодо фінансових інструментів", "професійна таємниця на ринках капіталу та організованих товарних ринках", "професійні учасники організованих товарних ринків", "ринки капіталу", "учасники ринків капіталу", "системний ризик для функціонування ринків капіталу", "учасники товарних спот-ринків", "фінансові інструменти" - у значеннях, наведених у Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
2) терміни "бездоганна ділова репутація", "ідентифікаційні дані", "члени сім’ї" - у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
3) терміни "близька особа", "потенційний конфлікт інтересів", "реальний конфлікт інтересів" - у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання корупції";
4) термін "правнича допомога" - у значенні, наведеному в Законі України "Про безоплатну правничу допомогу";
5) терміни "суб’єкти системи накопичувального пенсійного забезпечення", "вкладники", "учасники" - у значеннях, наведених у Законі України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування";
6) термін "адміністративна послуга" - у значенні, наведеному в Законі України "Про адміністративні послуги";
7) терміни "заходи раннього втручання", "пруденційні вимоги", "пруденційні нормативи" - у значеннях, наведених у Законі України "Про фінансові послуги та фінансові компанії";
8) термін "недержавний пенсійний фонд" - у значенні, наведеному в Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення";
9) термін "збройна агресія" - у значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України".
( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2804-IV від 06.09.2005, № 3201-IV від 15.12.2005, № 3480-IV від 23.02.2006, № 801-VI від 25.12.2008, № 3267-VI від 21.04.2011, № 2210-VIII від 16.11.2017, № 2418-VIII від 15.05.2018, № 79-IX від 12.09.2019, № 122-IX від 20.09.2019, № 738-IX від 19.06.2020, № 1953-IX від 14.12.2021, № 2465-IX від 27.07.2022; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 2. Завдання та форми здійснення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках капіталу та організованих товарних ринках
1. Державне регулювання та нагляд за діяльністю на ринках капіталу та організованих товарних ринках (далі - державне регулювання та нагляд) здійснюють Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) (далі - Комісія) та інші державні органи у межах повноважень, визначених законом.
2. Завдання Комісії щодо державного регулювання та нагляду полягає у забезпеченні:
1) розвитку ринків капіталу та організованих товарних ринків, їх справедливості, прозорості та ефективності;
2) захисту прав та інтересів інвесторів;
3) зменшення системних ризиків для функціонування ринків капіталу.
3. Комісія здійснює державне регулювання та нагляд на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачені законом, а також у строк - якщо це передбачено законом, шляхом:
1) прийняття нормативно-правових актів Комісії;
2) ліцензування та застосування інших способів авторизації на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
3) ведення реєстрів;
4) здійснення реєстраційних дій щодо юридичних та фізичних осіб та їхніх документів у встановлених законом випадках;
5) реєстрації випусків цінних паперів, звітів про результати емісії цінних паперів та затвердження проспектів цінних паперів;
6) надання адміністративних послуг у сфері ринків капіталу та організованих товарних ринків;
7) здійснення правозастосування;
8) делегування саморегулівній організації професійних учасників ринків капіталу (далі - СРО) у порядку, встановленому законом, повноважень (функцій та/або прав, визначених законом) Комісії або їх частин;
9) координації та забезпечення методологічними рекомендаціями сприяння підвищенню рівня фінансової грамотності інвесторів у фінансові інструменти;
10) захисту прав споживачів фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за наданням яких здійснює Комісія;
11) здійснення інших заходів відповідно до закону.
4. Вимоги, що встановлюються Комісією до професійних учасників ринків капіталу, які є банками, повинні узгоджуватися з відповідними вимогами до банків, встановленими Національним банком України.
( Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 122-IX від 20.09.2019, № 738-IX від 19.06.2020; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 3. Принципи діяльності та гарантії здійснення повноважень Комісії
1. Принципами, на яких ґрунтується діяльність Комісії та якими вона повинна керуватися під час здійснення своїх повноважень, є:
1) встановлення повноважень виключно законом;
2) відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання та нагляду, крім випадків, встановлених цим Законом;
3) підконтрольність, підзвітність та операційна незалежність при здійсненні своїх повноважень;
4) достатність ресурсів та інституційної спроможності для виконання завдань і здійснення своїх повноважень;
5) обґрунтована необхідність розроблення та прийняття нормативно-правових актів або застосування інших заходів державного регулювання;
6) адекватність - відповідність форм та способів здійснення повноважень потребам у вирішенні існуючих проблем та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;
7) ефективність - забезпечення при здійсненні повноважень досягнення максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, громадян та держави;
8) збалансованість - забезпечення балансу інтересів учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, громадян та держави при здійсненні повноважень;
9) передбачуваність, послідовність, прозорість та врахування думки учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків у процесі прийняття нормативно-правових актів Комісією;
10) відповідність працівників Комісії вимогам щодо професійної придатності та іншим вимогам, встановленим цим Законом;
11) виявлення, моніторинг, вжиття заходів щодо зменшення системних ризиків для функціонування ринків капіталу;
12) виявлення та врегулювання неврегульованих правовідносин, що належать до сфери компетенції Комісії;
13) запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у працівників Комісії, а також забезпечення призначення таким працівникам винагороди у спосіб, що унеможливлює створення загрози незалежності та об’єктивності в їхній діяльності;
14) комплексність здійснення правозастосування;
15) недопущення зловживань повноваженнями під час здійснення правозастосування;
16) процесуальна справедливість під час здійснення повноважень, передбачених законом, - дотримання справедливих, неупереджених, співмірних, передбачуваних та визначених законом процедур;
17) пропорційність правозастосування - забезпечення максимально допустимого невтручання у звичайний хід організації внутрішніх процесів особи, щодо якої здійснюється правозастосування, та дотримання розумного балансу між приватними та публічними інтересами, враховуючи ризик-орієнтований підхід, обставини та умови конкретної ситуації, зокрема розміри такої особи, фінансовий стан її та власників істотної участі в ній, види здійснюваної нею діяльності та ризики, притаманні цій діяльності;
18) пріоритетність правозастосування - визначення послідовності прийняття рішень та вжиття інших відповідних заходів, ґрунтуючись на результатах оцінки ризиків у діяльності особи, щодо якої здійснюється правозастосування;
19) розумність строків здійснення правозастосування - прийняття рішень та вжиття інших відповідних заходів у строки, що є об’єктивно необхідними для здійснення правозастосування та не перевищують строки, визначені законодавством;
20) інші принципи, встановлені законом.
2. У разі якщо норми закону чи іншого нормативно-правового акта або різних законів чи нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків та/або Комісії, внаслідок чого можливо прийняти рішення або винести (видати) акт індивідуальної дії на користь учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків або Комісії, рішення приймається або акт індивідуальної дії виноситься (видається) на користь учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків.
3. Втручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, будь-яких інших юридичних чи фізичних осіб у виконання Комісією повноважень, встановлених законом, не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України та цим Законом.
Вплив у будь-якій формі на працівника Комісії з метою перешкоджання виконанню ним службових обов’язків тягне за собою відповідальність згідно із законом.
( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1294-IV від 20.11.2003, № 2804-IV від 06.09.2005, № 5042-VI від 04.07.2012, № 2210-VIII від 16.11.2017 № 738-IX від 19.06.2020; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 4. Діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках, що підлягає ліцензуванню
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку в межах відповідних видів професійної діяльності на ринках капіталу видає ліцензії на такі види діяльності:
1) субброкерська діяльність;
2) брокерська діяльність;
3) дилерська діяльність;
4) діяльність з управління портфелем фінансових інструментів;
5) інвестиційне консультування;
6) андеррайтинг;
7) діяльність з розміщення з наданням гарантії;
8) діяльність з розміщення без надання гарантії;
9) діяльність з організації торгівлі цінними паперами на регульованому фондовому ринку;
10) діяльність з організації укладення деривативних контрактів на регульованому ринку деривативних контрактів;
11) діяльність з організації торгівлі інструментами грошового ринку на регульованому грошовому ринку;
12) діяльність з організації торгівлі цінними паперами на фондовому багатосторонньому торговельному майданчику;
13) діяльність з організації укладення деривативних контрактів на багатосторонньому торговельному майданчику деривативних контрактів;
14) діяльність з організації торгівлі облігаціями на організованому торговельному майданчику облігацій;
15) діяльність з організації укладення деривативних контрактів на організованому торговельному майданчику деривативних контрактів;
16) діяльність з управління активами;
17) діяльність з управління іпотечним покриттям;
18) депозитарна діяльність депозитарної установи;
19) діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування;
20) діяльність із зберігання активів пенсійних фондів;
21) клірингова діяльність з визначення зобов’язань;
22) клірингова діяльність центрального контрагента;
23) діяльність з управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю;
24) діяльність з надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
25) діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку видає ліцензії на провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках:
1) діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах;
2) діяльності з організації укладання деривативних контрактів на товарних біржах.
( Частина друга статті 4 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Ліцензування професійної діяльності здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до законів України, що регулюють таку професійну діяльність, нормативно-правових актів, прийнятих згідно з цими законами.
У разі припинення дії ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування недержавний пенсійний фонд - суб’єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення може подати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку не раніше ніж через три роки з дати припинення дії такої ліцензії нову заяву про її видачу. Разом із заявою про видачу нової ліцензії на надання послуг має бути подано документи, що підтверджують усунення причин припинення дії попередньої ліцензії.
Вимоги до форми подання документів (паперової або електронної) для отримання ліцензії встановлюються нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
( Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2299-III від 15.03.2001, № 2800-IV від 06.09.2005, № 2804-IV від 06.09.2005, № 3273-IV від 22.12.2005, № 3480-IV від 23.02.2006, № 2927-VI від 13.01.2011, № 3265-VI від 21.04.2011, № 5042-VI від 04.07.2012, № 5178-VI від 06.07.2012, № 139-IX від 02.10.2019; в редакції Законів № 79-IX від 12.09.2019, № 738-IX від 19.06.2020 )
Стаття 4-1. Рейтингові агентства та рейтингова оцінка
Рейтингові оцінки, отримання яких відповідно до закону є обов’язковим, мають право визначати виключно уповноважені рейтингові агентства та/або міжнародні рейтингові агентства (разом - Рейтингові агентства). Міжнародні рейтингові агентства обов’язково повинні бути визнані Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Особа набуває право визначати рейтингові оцінки з дати видачі їй Свідоцтва про включення до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств.
Особа включається до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств за результатами конкурсного відбору (далі - конкурс).
Переможцем конкурсу може бути декілька осіб.
Міжнародне рейтингове агентство набуває право визначати рейтингові оцінки з дати включення його до переліку визнаних Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
При визначенні рейтингової оцінки, визначення якої є обов’язковим за законом, уповноважене рейтингове агентство зобов’язане використовувати Національну шкалу.
Національна шкала поділяється на дві групи рівнів - інвестиційний та спекулятивний.
Національна шкала, а також поділ кожної групи рівнів на відповідні рівні затверджується Кабінетом Міністрів України.
Визначення рейтингової оцінки міжнародним рейтинговим агентством здійснюється за шкалою, яка прийнята таким агентством.
Випадки обов’язкового визначення рейтингової оцінки емітентів та цінних паперів визначаються законом.
Визначення рейтингової оцінки потребують такі емітенти:
1) підприємства, у статутних капіталах яких є державна частка;
( Пункт 1 частини одинадцятої статті 4-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2850-VI від 22.12.2010 )
2) підприємства, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;
3) підприємства, які займають монопольне (домінуюче) становище.
Обов’язковість визначення рейтингової оцінки не залежить від форми власності, підпорядкування чи інших ознак емітента.
Визначення рейтингової оцінки, якщо інше не встановлено законом, потребують усі види боргових та іпотечних емісійних цінних паперів, які не розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і можуть розповсюджуватися шляхом публічної пропозиції, купуватися та продаватися на регульованому фондовому ринку, крім облігацій міжнародних фінансових організацій, крім державних цінних паперів та цінних паперів, емітованих Державною іпотечною установою.
( Частина тринадцята статті 4-1 в редакції Закону № 5042-VI від 04.07.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
Обов’язковість визначення рейтингової оцінки цінних паперів не залежить від емітента, способу їхньої емісії, порядку розміщення чи інших ознак.
( Закон доповнено статтею 4-1 згідно із Законом № 3201-IV від 15.12.2005 )
Стаття 5. Комплексна інформаційна система Комісії
1. З метою забезпечення державного регулювання та нагляду Комісія створює комплексну інформаційно-комунікаційну систему (далі - КІС) як інтегровану систему, складові (підсистеми) якої забезпечують, зокрема, здійснення Комісією нагляду за діяльністю учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, вжиття заходів реагування, надання Комісією фізичним та юридичним особам послуг (у тому числі електронних), пов’язаних із здійсненням державного регулювання та нагляду, а також здійснення розкриття інформації учасниками ринків капіталу та професійними учасниками організованих товарних ринків.
2. Порядок функціонування КІС встановлюється Комісією як колегіальним органом. Доступ учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків до КІС здійснюється на безоплатній основі.
3. Комісія може укласти з юридичною особою, 100 відсотків акцій (часток) якої належать державі та яка належить до сфери управління Комісії, договір про технічне, технологічне забезпечення функціонування КІС, умови якого повинні містити, зокрема, обов’язок такої особи (технічного адміністратора) щодо забезпечення збереження та захисту даних, що містяться в КІС.
4. Комісія забезпечує плановий розвиток КІС за рахунок коштів, що спрямовуються на фінансування Комісії.
( Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2592-VI від 07.10.2010, № 738-IX від 19.06.2020; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 6. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
Комісія (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.
Комісія складається з Комісії як колегіального органу та офісу Комісії.
( Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину третю статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину четверту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину п’яту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку затверджується Президентом України.
Гранична чисельність працівників Комісії затверджується Президентом України.
( Частину восьму статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Комісія як колегіальний орган утворюється у складі Голови та семи членів Комісії.
( Частина дев’ята статті 6 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Голова та члени Комісії призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу.
Комісія є правомочною з моменту призначення більше половини її загального кількісного складу.
Основною формою роботи Комісії як колегіального органу є засідання.
Засідання Комісії як колегіального органу вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менше п’яти осіб з її загального кількісного складу.
( Частина тринадцята статті 6 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Рішення з питань порядку денного засідання Комісії як колегіального органу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п’яти осіб від її загального кількісного складу. Голова та члени Комісії мають по одному голосу кожен.
( Частина чотирнадцята статті 6 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину п’ятнадцяту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину шістнадцяту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину сімнадцяту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину вісімнадцяту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину дев’ятнадцяту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину двадцяту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину двадцять першу статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Голова Комісії:
1) очолює Комісію та керує її діяльністю;
( Пункт 1 частини двадцять другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
2) затверджує Регламент Комісії;
3) координує роботу членів Комісії, розподіляє обов’язки між членами Комісії за відповідними напрямами щодо виконання покладених на Комісію завдань;
4) скликає і проводить засідання Комісії, вносить питання до розгляду на її засіданнях, підписує протоколи засідань та рішення Комісії, затверджує порядок денний засідання Комісії;
( Пункт 5 частини двадцять другої статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Пункт 6 частини двадцять другої статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
7) здійснює в установленому порядку представницькі функції щодо діяльності Комісії;
8) має право без спеціальних дозволів представляти Комісію у суді;
9) представляє інтереси Комісії у Кабінеті Міністрів України, має право брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу;
( Пункт 10 частини двадцять другої статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Пункт 11 частини двадцять другої статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
12) видає накази, розпорядження та доручення з питань, що належать до його компетенції;
( Пункт 13 частини двадцять другої статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Пункт 14 частини двадцять другої статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Пункт 15 частини двадцять другої статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
16) затверджує положення про структурні підрозділи офісу Комісії у разі, якщо інше не встановлено цим Законом;
( Пункт 16 частини двадцять другої статті 6 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
17) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
Член Комісії:
1) бере участь у засіданнях Комісії як колегіального органу та голосуваннях з питань, що розглядаються на таких засіданнях;
2) відповідно до обов’язків, визначених згідно з пунктом 3 частини двадцять другої цієї статті:
забезпечує взаємодію Комісії з Верховною Радою України, органом, що здійснює забезпечення діяльності Президента України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами та відомствами, іншими органами та установами;
здійснює керівництво роботою комітету (комітетів) Комісії;
вносить пропозиції щодо розгляду питань на засіданнях Комісії;
підписує документи та здійснює інші повноваження в межах своєї компетенції;
3) за дорученням Голови Комісії:
представляє Комісію в міжнародних організаціях;
бере участь у міжнародних переговорах;
підписує міжнародні угоди з питань, що належать до компетенції Комісії.
( Частина двадцять третя статті 6 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
У разі відсутності Голови Комісії або неможливості здійснення ним своїх повноважень його обов’язки виконує один із членів Комісії за окремим наказом Голови Комісії, а за відсутності такого наказу - за розпорядженням Комісії як колегіального органу.
( Частина двадцять четверта статті 6 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
При Комісії відповідно до цього Закону утворюються та діють Консультаційно-експертна рада при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - КЕР), Бюджетна рада Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Бюджетна рада), інші органи та установи, повноваження яких визначаються законом, а порядок їхньої діяльності - законом та актами Комісії.
( Частина двадцять п’ята статті 6 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Комісія звертається до суду з позовами (заявами) у зв’язку з порушенням профільного законодавства.
( Статтю 6 доповнено новою частиною згідно із Законом № 5212-VI від 06.09.2012; в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину двадцять сьому статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину двадцять восьму статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину двадцять дев’яту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину тридцяту статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину тридцять першу статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Частину тридцять другу статті 6 виключено на підставі Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2802-IV від 06.09.2005, № 2804-IV від 06.09.2005, № 2388-VI від 01.07.2010; в редакції Законів № 2592-VI від 07.10.2010, № 3610-VI від 07.07.2011; текст статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 7. Повноваження Комісії
1. Комісія відповідно до покладених на неї завдань у випадках і в межах, встановлених законом, здійснює такі повноваження:
1) у строки, встановлені законами, забезпечує розроблення та затвердження нормативно-правових актів, передбачених такими законами;
2) узагальнює практику застосування профільного законодавства, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення;
3) вносить на розгляд Президента України, Кабінету Міністрів України, комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належить питання ринків капіталу, у встановленому порядку пропозиції щодо удосконалення актів профільного законодавства, а також бере участь у підготовці проектів актів, розроблення яких здійснюється іншими органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування;
4) ініціює, бере участь у розробленні та підготовці проектів міжнародних договорів України щодо ринків капіталу та організованих товарних ринків, корпоративного управління та захисту прав споживачів фінансових та супровідних послуг;
5) роз’яснює порядок застосування профільного законодавства;
6) роз’яснює перелік дій, що можуть вчинятися виключно за умови отримання відповідної ліцензії на провадження виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках або свідоцтва про внесення до відповідного реєстру;
7) визначає належність дій, що вчиняються на ринках капіталу та організованих товарних ринках, до дій, що можуть вчинятися виключно за умови отримання відповідної ліцензії на провадження виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках або свідоцтва про внесення до відповідного реєстру, а також забороняє вчинення таких дій без отримання відповідної ліцензії або свідоцтва;
8) встановлює факт наявності у правилах функціонування багатосторонньої системи положень, що передбачають обов’язковість централізованого вчинення та централізованого виконання правочинів;
9) приймає рішення про належність/неналежність об’єктів цивільних прав, деривативних контрактів та/або договорів до фінансових інструментів, а також про належність/неналежність об’єктів цивільних прав та/або договорів до деривативних контрактів, які не є фінансовими інструментами;
10) приймає рішення про належність/неналежність фінансових інструментів та/або об’єктів цивільних прав до цінних паперів;
11) здійснює методологічне забезпечення впровадження та розвитку міжнародних стандартів корпоративного управління та узагальнює практику застосування законодавства з питань корпоративного управління;
12) розробляє та затверджує Кодекс корпоративного управління;
13) встановлює вимоги, розробляє та затверджує стандарти корпоративного управління у професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків (крім банків), особах, які провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками, а також здійснює контроль та нагляд за їх дотриманням;
14) встановлює з урахуванням вимог, передбачених частиною десятою статті 76 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", додаткові вимоги щодо корпоративного управління у системно важливих професійних учасниках ринків капіталу, які є банками, за погодженням з Національним банком України;
15) розробляє методичні рекомендації щодо організації системи корпоративного управління професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків;
16) встановлює вимоги, розробляє та затверджує стандарти корпоративного управління у недержавних пенсійних фондах з урахуванням вимог Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", а також здійснює контроль та нагляд за їх дотриманням;
17) встановлює порядок видачі, зупинення, відновлення дії та припинення дії ліцензій, передбачених статтею 4 цього Закону, а також приймає акти щодо видачі, зупинення, відновлення дії та припинення дії таких ліцензій;
18) встановлює порядок видачі, зупинення, відновлення дії та припинення дії свідоцтва про включення до Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги на ринках капіталу та організованих товарних ринках, передбачених Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також приймає акти щодо видачі, зупинення, відновлення дії та припинення дії такого свідоцтва;
