У разі якщо прийнятим законом передбачено прийняття нормативно-правових актів Комісії та/або необхідність внесення змін до чинних актів Комісії, розроблення та прийняття відповідних актів забезпечується Комісією у строки, встановлені таким законом.
2. Акти Комісії поділяються на акти:
1) обов’язкового характеру:
а) індивідуальної дії - постанови, розпорядження, запити про вжиття заходів, запити про надання інформації;
б) загальної дії (нормативно-правові акти) - рішення;
2) необов’язкового характеру:
а) індивідуальної дії - рекомендації за результатами проведення інспекції або за результатами здійснення пруденційного нагляду та нагляду на консолідованій основі;
б) загальної дії - методичні рекомендації, орієнтовні (невиключні) переліки, роз’яснення, концепції, стратегії.
3. Комісія як колегіальний орган та службовці Комісії можуть видавати внутрішні розпорядження та інші документи з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань роботи Комісії та її офісу.
Передбачені цією частиною документи не належать до актів Комісії.
4. Акти Комісії розробляються та приймаються в порядку, встановленому статтями 30 і 31 цього Закону, з урахуванням вимог, передбачених цією статтею.
5. Нормативно-правові акти та інші акти загальної дії приймаються виключно Комісією як колегіальним органом. Порядок розроблення та прийняття актів загальної дії встановлюється Комісією як колегіальним органом з урахуванням вимог закону.
Розгляд проектів нормативно-правових актів Комісії, не включених до плану нормотворчої діяльності Комісії на поточний рік, на засіданні Комісії не допускається. Розгляд таких проектів може здійснюватися виключно після внесення відповідних змін щодо їх включення до плану нормотворчої діяльності Комісії на поточний рік.
6. Акти Комісії індивідуальної дії, що приймаються Комісією як колегіальним органом, а також акти Комісії індивідуальної дії, що виносяться уповноваженими на розгляд справ, приймаються (виносяться) після надання можливості особі, стосовно якої приймається (виноситься) такий акт, щонайменше у письмовій формі, надати свої пояснення щодо суті питання, що є предметом відповідного акта Комісії.
( Частина шоста статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
7. Акти Комісії (крім нормативно-правових актів) набирають чинності з дня їх прийняття, якщо такими актами не встановлено пізніший строк набрання ними чинності.
8. Нормативно-правові акти Комісії підлягають оприлюдненню в порядку, передбаченому частиною шостою статті 30 цього Закону.
Інші акти Комісії, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Комісії у встановлених законодавством випадках, за винятком частин, що містять інформацію з обмеженим доступом. Обсяг інформації, що не підлягає оприлюдненню, визначається Комісією, зокрема на підставі клопотання заінтересованих осіб, з урахуванням вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Комісія забезпечує вільний доступ до оприлюднених актів Комісії на своєму офіційному веб-сайті.
9. Порядок набрання чинності та офіційного оприлюднення рішень Комісії встановлюється статтею 30 цього Закону.
10. Комісія у затвердженому нею порядку веде реєстр актів Комісії.
11. Комісія відповідно до вимог та в порядку, встановлених цим Законом, розробляє та приймає нормативно-правові акти, обов’язкові до виконання органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків та їх об’єднаннями.
Контроль за виконанням нормативно-правових актів Комісії та актів індивідуальної дії Комісії здійснюється Комісією у порядку, передбаченому законом. За порушення вимог таких актів Комісія застосовує заходи впливу контрольного характеру.
12. Нормативно-правові акти Комісії повинні відповідати Конституції та законам України, нормативно-правовим актам вищої юридичної сили або міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Нормативно-правові акти Комісії не потребують погодження або схвалення органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, іншими юридичними особами, крім випадків, прямо передбачених законом.
Комісією або судом акти Комісії можуть бути скасовані або їх дія зупинена.
Акти Комісії можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Звернення до суду щодо оскарження рішення Комісії не зупиняє його дію.
( Закон доповнено статтею 29 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 30. Порядок затвердження нормативно-правових актів Комісії
1. Проекти нормативно-правових актів Комісії до їх оприлюднення підлягають розгляду на засіданні відповідного комітету Комісії та попередньому схваленню на засіданні Комісії.
2. З метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань проекти нормативно-правових актів Комісії після їх попереднього схвалення Комісією підлягають оприлюдненню шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Комісії разом з відповідними документами, що містять результати аналізу (для Комісії та учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків) відповідних потенційних витрат і позитивних наслідків, пов’язаних з прийняттям такого нормативно-правового акта, а також з посиланням на принципи, передбачені частиною першою статті 3 цього Закону.
Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється Комісією і не може становити менше 10 робочих днів з дня, наступного за днем оприлюднення проекту нормативно-правового акта Комісії. У разі якщо оприлюднений проект нормативно-правового акта Комісії передбачає запровадження нових форм здійснення державного регулювання та нагляду, в тому числі викладення чинного акта Комісії в новій редакції, строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції, не може становити менше 20 робочих днів з дня, наступного за днем оприлюднення такого проекту.
Строки, передбачені абзацом другим цієї частини для приймання зауважень та пропозицій, встановлюються Комісією з урахуванням розумних строків, достатніх для підготовки таких зауважень та пропозицій.
3. Комісія інформує КЕР про схвалення проекту нормативно-правового акта та його опублікування на офіційному веб-сайті Комісії.
( Установити, що тимчасово, до затвердження персонального складу Консультаційно-експертної ради при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, вимоги частини третьої статті 30 не застосовуються - див. пункт 5 розділу II Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
4. Усі зауваження та пропозиції щодо проекту нормативно-правового акта Комісії, одержані протягом установленого строку, підлягають обов’язковому опрацюванню та узагальненню офісом Комісії.
При прийнятті нормативно-правового акта Комісія розглядає отримані зауваження та пропозиції, що були попередньо опрацьовані та узагальнені офісом Комісії, та повністю чи частково їх враховує або вмотивовано відхиляє.
Вимоги абзацу другого цієї частини застосовуються виключно щодо одержаних Комісією зауважень та пропозицій до останньої редакції проекту нормативно-правового акта, оприлюднення якої передувало прийняттю такого нормативно-правового акта.
Інформація про результати розгляду зауважень та пропозицій підлягає обов’язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті Комісії протягом п’яти робочих днів з дня такого розгляду на засіданні Комісії.
5. Нормативно-правові акти Комісії підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України, крім випадків, прямо визначених законом.
Державна реєстрація нормативно-правового акта Комісії здійснюється у строк до 10 робочих днів з дня, наступного за днем направлення такого акта до Міністерства юстиції України. Передбачений цим абзацом строк не може бути продовжений.
Державна реєстрація нормативно-правового акта Комісії полягає у проведенні правової експертизи щодо його відповідності Конституції України та законам України, нормативно-правовим актам вищої юридичної сили та/або міжнародним договорам України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, прийнятті рішення про державну реєстрацію такого акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та внесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Підставою для відмови у державній реєстрації нормативно-правового акта Комісії може бути виключно його невідповідність Конституції України та законам України, нормативно-правовим актам вищої юридичної сили та/або міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі повернення нормативно-правового акта Комісії без державної реєстрації Міністерство юстиції України має зазначити виключний перелік зауважень, що стали підставою для відмови у державній реєстрації. У разі врахування Комісією усіх висловлених Міністерством юстиції України зауважень нормативно-правовий акт Комісії підлягає обов’язковій державній реєстрації протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем повторного подання такого акта на державну реєстрацію.
Міністерство юстиції України повідомляє Комісію про державну реєстрацію нормативно-правового акта Комісії або про відмову в державній реєстрації такого акта не пізніше завершення робочого дня, наступного за днем прийняття відповідного рішення.
6. Комісія, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини, забезпечує офіційне опублікування свого нормативно-правового акта не пізніше закінчення робочого дня, наступного за днем отримання офіційного повідомлення про державну реєстрацію такого акта відповідно до частини п’ятої цієї статті.
Нормативно-правові акти Комісії з питань, передбачених пунктами 109-112 частини першої статті 7 цього Закону, та в інших випадках, прямо визначених законом, не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та офіційно опубліковуються після їх прийняття Комісією.
Офіційним опублікуванням нормативно-правового акта Комісії вважається його оприлюднення на офіційному веб-сайті Комісії.
7. Нормативно-правовий акт Комісії набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, якщо пізніший строк набрання чинності не встановлений у такому акті та/або не передбачений законом.
Нормативно-правові акти Комісії щодо внесення змін до порядку подання, форми та/або змісту регульованої інформації, інших звітних даних, що подаються до Комісії, набирають чинності не раніше першого числа першого місяця звітного періоду, наступного за днем офіційного оприлюднення такого акта.
8. Комісія відповідно до вимог цього Закону у встановленому нею порядку здійснює відстеження результативності прийнятих нею нормативно-правових актів (оцінку стану впровадження таких актів, досягнення ними цілей, задекларованих при їх прийнятті) та перегляд таких актів.
Комісія регулярно, але не менше одного разу протягом двох років, здійснює узагальнений комплексний аналіз актуальності всіх своїх нормативно-правових актів та визначає необхідність перегляду таких актів, а також доцільність перегляду профільного законодавства в цілому.
( Закон доповнено статтею 30 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 31. Порядок затвердження актів Комісії рекомендаційного (необов’язкового) характеру
1. З метою забезпечення загального, однакового та послідовного застосування норм права у процесі регулювання одних і тих самих правовідносин, сприяння безпеці та стабільності функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків Комісія видає методичні рекомендації, орієнтовні (невиключні) переліки, роз’яснення порядку застосування профільного законодавства.
2. Комісія здійснює аналіз відповідних потенційних витрат і позитивних результатів, пов’язаних з виданням актів, передбачених частиною першою цієї статті, для учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, а також для цілей державного регулювання та нагляду.
З метою здійснення аналізу, передбаченого абзацом першим цієї частини, у разі доцільності та з огляду на сферу охоплення, характер і вплив відповідного акта, Комісія може проводити відкриті публічні консультації.
Аналіз потенційних витрат і позитивних наслідків, пов’язаних з виданням актів, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі якщо відкриті публічні консультації, передбачені абзацом другим цієї частини для такого аналізу, не були проведені - також причини непроведення відкритих публічних консультацій щодо такого аналізу оприлюднюються на офіційному веб-сайті Комісії.
3. Відкриті публічні консультації, передбачені частиною другою цієї статті, можуть бути проведені, зокрема, шляхом:
1) розгляду КЕР;
2) розміщення на офіційному веб-сайті Комісії форми зворотного зв’язку для надання відповіді на поставлені запитання;
3) надсилання адресних анкет-опитувальників;
4) проведення відкритих слухань.
4. Комісія може залучати КЕР, органи державної влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування до підготовки (розроблення) проектів актів Комісії, передбачених частиною першою цієї статті.
У разі якщо Комісія не залучає КЕР до підготовки (розроблення) проектів актів, вона у найкоротший строк повідомляє КЕР про підстави такого незалучення.
( Установити, що тимчасово, до затвердження персонального складу Консультаційно-експертної ради при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, вимоги абзацу другого частини четвертої статті 31 не застосовуються - див. пункт 5 розділу II Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
5. Акти, передбачені частиною першою цієї статті, не повинні відтворювати положення профільного законодавства, на роз’яснення яких вони видаються. З метою уникнення дублювання актів з одних і тих самих питань та забезпечення формування послідовної позиції Комісії при роз’ясненні відповідних норм профільного законодавства у ході підготовки зазначених актів Комісія обов’язково проводить огляд раніше виданих актів, передбачених частиною першою цієї статті, з тих самих та пов’язаних питань.
6. Учасники ринків капіталу та професійні учасники організованих товарних ринків звільняються від відповідальності, у разі якщо вони діяли відповідно до роз’яснення або рекомендації Комісії.
7. Комісія проводить узагальнення актів, передбачених частиною першою цієї статті, які підлягають оприлюдненню на її офіційному веб-сайті.
( Закон доповнено статтею 31 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 32. Нагляд на ринках капіталу та організованих товарних ринках
1. Нагляд на ринках капіталу та організованих товарних ринках - це система превентивних заходів, що передбачає з метою виконання завдань, визначених частиною другою статті 2 цього Закону, постійне збирання, оброблення та аналіз Комісією інформації про учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, а також про правовідносини між ними.
2. У процесі здійснення нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках Комісія здійснює такі заходи:
1) отримання у випадках, передбачених законом, регулярних та нерегулярних звітних даних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, регульованої інформації;
2) отримання інформації шляхом направлення запитів про надання інформації;
3) отримання в режимі реального часу інформації про торговельну діяльність на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках з можливістю ідентифікації учасників торгів та/або їхніх клієнтів;
4) аналіз інформації, передбаченої пунктами 1-3 цієї частини;
5) направлення рекомендацій та/або запитів про вжиття заходів, зокрема за результатами здійснення пруденційного нагляду та нагляду на консолідованій основі.
3. Нагляд на ринках капіталу та організованих товарних ринках здійснюється у таких формах:
1) пруденційний нагляд;
2) нагляд за ринковою поведінкою.
4. Пруденційний нагляд здійснюється Комісією відповідно до цього Закону та інших актів профільного законодавства з метою забезпечення фінансової стійкості окремого професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків і стабільності фінансової системи загалом, виявлення, запобігання та мінімізації потенційних ризиків у діяльності професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, зокрема ризиків невиконання зобов’язань перед клієнтами та/або інвесторами, та захисту інших їхніх законних інтересів, а також своєчасного реагування на можливі негативні наслідки в діяльності таких професійних учасників.
5. Пруденційний нагляд здійснюється шляхом:
1) оцінювання та контролю рівня, характеру та особливостей ризиків діяльності професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, у тому числі ризиків, які такий професійний учасник створює для фінансової стабільності, оцінювання та контролю окремих видів діяльності (операцій) професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, у тому числі визначення рівня безпечності та стабільності його операцій, виявлення недоліків та негативних тенденцій у його діяльності;
2) оцінювання якості системи корпоративного управління, системи внутрішнього контролю професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків з урахуванням характеру його діяльності;
3) оцінювання та контролю фінансового стану професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, стану дотримання ним пруденційних вимог;
4) перевірки достовірності, зрозумілості, узгодженості та повноти звітних даних професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, що подаються до Комісії відповідно до вимог законодавства, у частині дотримання пруденційних вимог;
5) виявлення фактів здійснення ризикової діяльності, ознаки якої визначено профільним законодавством, яка загрожує інтересам клієнтів та кредиторів професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, та запобігання здійсненню такої діяльності;
6) контролю та забезпечення дотримання пруденційних вимог професійним учасником ринків капіталу та організованих товарних ринків;
7) застосування до професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків коригувальних заходів та/або заходів раннього втручання.
6. Нагляд за ринковою поведінкою здійснюється Комісією з метою захисту прав та законних інтересів учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, забезпечення ефективності та цілісності ринків капіталу та організованих товарних ринків, прозорості та відкритості їх функціонування, а також забезпечення функціонування належного конкурентного середовища на зазначених ринках та підвищення довіри до них, у тому числі за рахунок зменшення системних ризиків для функціонування ринків капіталу до мінімально можливих рівнів.
7. Нагляд за ринковою поведінкою здійснюється шляхом контролю за дотриманням установлених профільним законодавством вимог щодо:
1) правил провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, а також діяльності, пов’язаної з ринками капіталу та організованими товарними ринками, що здійснюється відповідно до розділу VI Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
2) захисту прав клієнтів (у тому числі потенційних клієнтів) професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, осіб, які відповідно до розділу VI Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками, а також споживачів фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за наданням яких здійснює Комісія;
3) поширення маркетингових матеріалів професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків та/або осіб, які відповідно до розділу VI Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками, інформації про методи пропозиції та продажу такими професійними учасниками та/або особами послуг, залучення ними до надання послуг посередників, іншої інформації про діяльність таких професійних учасників та/або осіб;
4) розкриття інформації, яка надається клієнтам професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, осіб, які відповідно до розділу VI Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" провадять діяльність, пов’язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками, до, під час та після надання послуг;
5) прозорості діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, у тому числі розкриття структури власності та інформації, яка розкривається відповідно до закону;
6) ділової репутації та інших кваліфікаційних вимог;
7) діяльності СРО;
8) запобігання та врегулювання конфлікту інтересів учасниками ринків капіталу та професійними учасниками організованих товарних ринків;
9) запобігання правопорушенням на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
10) добросовісності конкуренції на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
11) виконання фізичними та юридичними особами положень Закону України "Про акціонерні товариства".
8. Комісія з метою забезпечення функцій нагляду здійснює аналіз та контроль даних фінансової звітності, яка подається та/або оприлюднюється відповідно до вимог законодавства учасниками ринків капіталу (крім інвесторів у фінансові інструменти, які не є інституційними інвесторами або не належать до інших категорій учасників ринків капіталу), професійними учасниками організованих товарних ринків та небанківськими фінансовими групами, переважна діяльність у яких здійснюється фінансовими установами, нагляд за якими здійснює Комісія, її відповідності міжнародним стандартам фінансової звітності або національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку.
9. Як складову нагляду за ринковою поведінкою Комісія також здійснює нагляд за дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів фінансових та/або супровідних послуг у порядку та межах, встановлених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".
( Закон доповнено статтею 32 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 33. Проведення інспекцій на ринках капіталу та організованих товарних ринках
1. Комісія проводить інспекції з метою забезпечення дотримання вимог профільного законодавства, виявлення та зменшення ризиків невідповідності діяльності осіб, щодо яких проводяться інспекції, таким вимогам, а також зменшення негативних наслідків реалізації таких ризиків.
Предметом інспекції може бути дотримання вимог профільного законодавства кількома особами, щодо яких проводиться інспекція.
2. Комісія має право проводити інспекції щодо таких осіб:
1) учасники ринків капіталу та професійні учасники організованих товарних ринків;
2) юридична особа, якій припинено дію ліцензії, передбаченої статтею 4 цього Закону, - щодо дотримання вимог законодавства, що регулює дії такої юридичної особи у разі припинення дії такої ліцензії;
( Пункт 2 частини другої статті 33 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
3) юридична особа, якій припинено дію свідоцтва про включення до Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги на ринках капіталу та організованих товарних ринках, передбаченого статтею 79 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", - щодо дотримання вимог законодавства, що регулює дії такої юридичної особи у разі припинення дії такого свідоцтва;
( Пункт 3 частини другої статті 33 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
4) юридична особа, якій припинено дію свідоцтва про включення до Реєстру торгових репозиторіїв, передбаченого статтею 88 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", - щодо дотримання вимог законодавства, що регулює дії такої юридичної особи у разі припинення дії такого свідоцтва;
( Пункт 4 частини другої статті 33 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
5) юридична особа, яка подала заяву про видачу ліцензії, передбачену статтею 71 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
6) юридична особа, яка подала заяву про включення до Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги на ринках капіталу та організованих товарних ринках, передбачену статтею 79 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
7) юридична особа, яка подала заяву про включення до Реєстру торгових репозиторіїв, передбачену статтею 88 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
Інспекція, передбачена пунктом 1 цієї частини, щодо Національного банку України може проводитися лише у формі безвиїзної інспекції та стосуватися виключно:
діяльності з управління активами інституційних інвесторів, діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, депозитарної діяльності із зберігання активів пенсійних фондів, що провадяться Національним банком України для забезпечення функціонування корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України;
депозитарної діяльності депозитарної установи, що провадиться Національним банком України, у разі якщо така діяльність не пов’язана із здійсненням Національним банком України грошово-кредитної політики, валютного регулювання та операцій, пов’язаних з обслуговуванням державного боргу.
Інспекція, передбачена пунктом 1 цієї частини, щодо інвестора у фінансові інструменти, який не є інституційним інвестором, не належить до інших категорій учасників ринків капіталу, не є професійним учасником організованих товарних ринків, проводиться з урахуванням особливостей, передбачених частиною п’ятою цієї статті, та виключно з підстав, визначених частиною дев’ятою цієї статті.
Інспекція, передбачена пунктами 2,3 і 4 цієї частини, може бути проведена не пізніше ніж протягом трьох років з дня припинення дії ліцензії або свідоцтва.
3. Інспекції проводяться з дотриманням принципу об’єктивності, який полягає в обов’язку уповноважених на проведення інспекції у рівній мірі вживати заходів для встановлення обставин, що свідчать і про дотримання, і про порушення вимог профільного законодавства.
4. Строк проведення інспекції не може перевищувати 30 робочих днів з дня початку її проведення. За наявності обґрунтованих підстав такий строк може бути продовжений не більш як на 15 робочих днів.
5. Інспекції можуть бути планові та позапланові.
Інспекції можуть бути безвиїзними (безвиїзний нагляд) та виїзними (інспекційна перевірка).
Виїзні інспекції проводяться у приміщеннях учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, крім інвесторів у фінансові інструменти, які не є інституційними інвесторами або не належать до інших категорій учасників ринків капіталу та учасників товарних спот-ринків, а також осіб, зазначених у пунктах 2-7 частини другої цієї статті.
Виїзні інспекції проводяться у приміщеннях учасників ринків капіталу (крім інвесторів у фінансові інструменти, які не є інституційними інвесторами, не належать до інших категорій учасників ринків капіталу, не є професійними учасниками організованих товарних ринків) та професійних учасників організованих товарних ринків, а також осіб, зазначених у пунктах 2-7 частини другої цієї статті.
У разі проведення виїзної інспекції щодо професійного учасника ринків капіталу, який є банком, така виїзна інспекція проводиться виключно у приміщеннях, в яких безпосередньо здійснюється професійна діяльність на ринках капіталу.
Безвиїзні інспекції проводяться у приміщеннях Комісії.
Щодо інвесторів у фінансові інструменти, які не є інституційними інвесторами, не належать до інших категорій учасників ринків капіталу, не є професійними учасниками організованих товарних ринків, можуть проводитися виключно позапланові безвиїзні інспекції. У разі проведення передбаченої першим реченням цього абзацу інспекції щодо інвестора у фінансові інструменти, який не є інституційним інвестором, не належить до інших категорій учасників ринків капіталу, не є професійним учасником організованих товарних ринків, така особа за її згоди може бути запрошена до приміщення Комісії та не несе відповідальності за неявку.
Особа, щодо якої проводиться виїзна інспекція, зобов’язана забезпечити уповноваженим на проведення інспекції умови для проведення такої інспекції та вільний доступ у робочий час до приміщень, у яких проводиться інспекція.
Уповноважені на проведення інспекції мають право на доступ до приміщень, зазначених в абзаці третьому цієї частини, у робочий час (з 9 години до 18 години) лише у разі наявності відповідної постанови Комісії про проведення інспекції, а також документів, що посвідчують їх особу.
Уповноважені на проведення інспекції перед початком проведення виїзної інспекції зобов’язані, крім випадків проведення контрольованої послуги відповідно до статті 35 цього Закону, пред’явити особі, щодо якої чи у приміщенні якої проводитиметься інспекція, службове посвідчення та надати копію постанови Комісії про проведення інспекції, відповідно до якої їм доручено здійснити інспекцію, а також у випадках, встановлених Комісією, - інші визначені Комісією документи. У разі непред’явлення документів, визначених першим реченням цього абзацу, уповноважені на проведення інспекції не мають права проводити виїзну інспекцію.
6. Періодичність здійснення планових інспекцій визначається Комісією з урахуванням встановлених частиною другою статті 2 цього Закону завдань Комісії щодо державного регулювання та нагляду, а також принципів діяльності Комісії та інших положень, передбачених статтею 3 цього Закону.
Планова інспекція здійснюється не частіше одного разу на рік. Комісія затверджує план інспекцій на наступний календарний рік не пізніше 25 грудня поточного року та оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті не пізніше ніж у 10-денний строк після затвердження.
Комісія зобов’язана офіційним каналом зв’язку повідомити особу, щодо якої проводиться планова інспекція, про проведення такої інспекції не пізніш як за 10 календарних днів до її початку.
7. Порядок проведення інспекцій, у тому числі винесення постанови про проведення позапланової інспекції, встановлюється Комісією.
8. Комісія має право на проведення позапланової інспекції щодо осіб, зазначених у частині другій цієї статті, з таких підстав:
1) виявлення у звітних даних, що подаються до Комісії, інформації, що вказує на недотримання особою вимог профільного законодавства та/або надання такою особою недостовірної інформації;
2) наявність інформації, що може свідчити про порушення особою вимог профільного законодавства, - у разі якщо така особа не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на запит про надання інформації, в якому зазначаються такі можливі порушення профільного законодавства та який надісланий у встановленому цим Законом порядку;
3) перевірка виконання особою запиту про вжиття заходів або розпорядження про усунення порушення профільного законодавства;
4) неподання особою у встановлений профільним законодавством строк звітних даних, інших документів та інформації, подання яких вимагається профільним законодавством та/або відповідно до письмової вимоги Комісії у випадках, передбачених цим Законом;
5) наявність фактів, що свідчать про погіршення фінансового стану особи та/або підвищення ступеня ризику від здійснюваної такою особою діяльності;
6) результати аналізу звернень з інформацією, підтвердженою відповідними документами (їх копіями), щодо порушень законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, що були вчинені особою та спричинили шкоду правам та законним інтересам споживачів фінансових послуг.
Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення особою вимог законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, несуть відповідальність, передбачену законом;
7) інші обґрунтовані підстави, визначені нормативно-правовими актами Комісії.
9. Комісія має право на проведення позапланових безвиїзних інспекцій щодо інвесторів у фінансові інструменти, які не є інституційними інвесторами, не належать до інших категорій учасників ринків капіталу, не є професійними учасниками організованих товарних ринків, виключно з підстав дотримання вимог:
1) законодавства про акціонерні товариства;
2) розділу XII Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" щодо протидії зловживанням на ринках капіталу.
10. У разі наявності підстави (підстав), зазначеної (зазначених) у пунктах 1-7 частини сьомої та пунктах 1, 2 частини восьмої цієї статті, доцільність проведення позапланової інспекції визначається Комісією.
11. Під час проведення позапланової інспекції з’ясовуються лише ті питання, що є предметом такої інспекції та необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення. При цьому у постанові Комісії про проведення позапланової інспекції такі питання обов’язково зазначаються у предметі інспекції разом із зазначенням підстави (підстав) для проведення такої інспекції. У разі виявлення необхідності з’ясування інших питань, ніж ті, які були зазначені у предметі позапланової інспекції у відповідній постанові Комісії, зміни до такої постанови не вносяться, а для з’ясування таких питань Комісією виноситься постанова про проведення нової позапланової інспекції.
За винятком випадків, передбачених другим реченням цього абзацу, повторне проведення інспекції забороняється у разі, якщо питання, що мають бути предметом такої інспекції, були перевірені під час раніше проведеної інспекції. Комісія може винести постанову про проведення повторної інспекції виключно у разі, якщо стосовно уповноваженого на проведення інспекції, який раніше проводив зазначену інспекцію, розпочато дисциплінарне провадження або такій особі повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке вважається корупційним кримінальним правопорушенням відповідно до Кримінального кодексу України.
12. У постанові Комісії про проведення позапланової інспекції має бути зазначено:
1) особу, щодо якої проводиться інспекція, предмет та підстави проведення інспекції, дату початку проведення інспекції, перелік уповноважених на проведення інспекції;
2) інформацію щодо засобів правового захисту особи, щодо якої проводиться інспекція, зокрема: право надавати усні або письмові пояснення, збирати і подавати докази, право отримувати правничу допомогу, право оскаржити постанову про проведення інспекції в судовому порядку;
3) інформацію щодо встановленої законом відповідальності за перешкоджання у проведенні інспекції.
13. Комісія зобов’язана офіційним каналом зв’язку повідомити особу, щодо якої проводитиметься позапланова інспекція, про проведення такої інспекції не пізніше дня її початку, крім випадків проведення контрольованої послуги відповідно до статті 35 цього Закону.
14. Уповноважені на проведення інспекції для з’ясування питань, передбачених предметом інспекції, зазначеним у постанові Комісії про проведення інспекції, у процесі проведення інспекції мають право:
1) після вручення постанови особі, щодо якої проводиться виїзна інспекція, вимагати визначення такою особою контактної особи - координатора, який здійснюватиме координацію взаємодії уповноважених на проведення інспекції з особами, які братимуть участь у проведенні інспекції. У разі проведення інспекції щодо професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків таким координатором є керівник підрозділу комплаєнсу (особа, яка одноосібно здійснює функції такого підрозділу), якщо інше не передбачено внутрішніми документами такого професійного учасника;
2) приймати рішення про проведення виїзної інспекції;
3) надавати особам, щодо яких проводиться інспекція, іншим особам, пов’язаним з проведенням операції на ринках капіталу та організованих товарних ринках, попередній перелік інформації, що буде запитана у ході проведення інспекції, з метою здійснення такими особами підготовки до надання відповідної інформації;
4) вимагати надання доступу до пов’язаних з предметом інспекції інформації та речей (у тому числі носіїв інформації);
5) вимагати надання будь-якої інформації (незалежно від способу її збереження або відображення), пов’язаної з предметом інспекції, у тому числі копій документів, що засвідчені особою, щодо якої проводиться інспекція (або її уповноваженою особою), або іншою особою, пов’язаною з проведенням операції на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
6) вимагати надання письмових пояснень щодо запитань, пов’язаних з предметом інспекції;
7) здійснювати аудіо-, фото- та/або відеофіксацію проведення інспекції;
8) вимагати від особи, щодо якої проводиться інспекція, продовження строку збереження будь-якої інформації, що може бути пов’язана з предметом інспекції, на строк, що не перевищує період інспекції та шість місяців після її завершення. Не вважається порушенням вимог, передбачених цим пунктом, передача такої інформації, зокрема оригіналів документів, до державних та комунальних органів, установ та організацій у встановленому законодавством порядку;
9) долучати до матеріалів інспекції документи та інші матеріали, пов’язані з предметом інспекції;
10) у разі встановлення у ході інспекції фактів, що можуть свідчити про наявність порушень профільного законодавства, з метою усунення таких порушень та зменшення їх негативних наслідків направляти запити про вжиття заходів;
11) проводити інтерв’ю (зокрема з використанням засобів відео-, аудіозв’язку) з керівниками, посадовими особами та іншими працівниками особи, щодо якої проводиться інспекція, за їхньої згоди та з попереднім повідомленням контактної особи - координатора, визначеної відповідно до пункту 1 цієї частини, а також проводити інтерв’ю (зокрема з використанням засобів відео-, аудіозв’язку) з будь-якою іншою особою, яка висловила згоду на проведення такого інтерв’ю.
Передбачене цим пунктом інтерв’ю проводиться на добровільній основі щодо питань, пов’язаних з предметом інспекції, та може бути проведено за бажанням осіб у письмовій формі;
12) організовувати та проводити контрольовані послуги відповідно до статті 35 цього Закону;
13) залучати інших працівників Комісії до заходів, що проводяться у процесі проведення інспекції;
14) звертатися до Національної поліції України з повідомленням про перешкоджання у доступі до приміщень, в яких має проводитися виїзна інспекція з урахуванням вимог, передбачених частиною п’ятою цієї статті, та/або перешкоджання проведенню виїзної інспекції у приміщенні особи, щодо якої проводиться інспекція;
15) здійснювати інші повноваження, визначені цим Законом.
15. Особи, щодо яких проводиться інспекція, мають право на:
1) отримання правничої допомоги;
2) отримання копії постанови Комісії про проведення інспекції та інших документів, визначених Комісією;
3) ненадання доступу до приміщення, в якому проводитиметься виїзна інспекція, у разі ненадання документів, передбачених пунктом 2 цієї частини, та/або непред’явлення уповноваженим на проведення інспекції його службового посвідчення;
4) отримання інформації про заплановану тривалість проведення інспекції. У разі якщо під час проведення інспекції виникла вірогідність завершення інспекції в інший строк, ніж було повідомлено особі, щодо якої проводиться інспекція, уповноважені на проведення інспекції зобов’язані повідомити таку особу про зазначену вірогідність;
5) отримання пояснень щодо того, яким чином інформація, що запитується у процесі інспекції, пов’язана з предметом інспекції;
6) надання коментарів, пропозицій, пояснень та/або заперечень щодо інформації, що передається уповноваженим на проведення інспекції;
7) надання доказів з питань, пов’язаних з предметом інспекції;
8) отримання проекту звіту про результати проведення інспекції;
9) надання коментарів, пропозицій, пояснень та/або заперечень до проекту звіту про результати проведення інспекції;
10) отримання копії постанови Комісії про завершення проведення інспекції;
11) здійснення аудіо-, фото- та/або відеофіксації проведення виїзної інспекції;
12) здійснення інших прав, передбачених законом.
Особа, щодо якої проводиться інспекція, набуває прав, передбачених цією частиною, з моменту її повідомлення про проведення щодо неї інспекції.
16. Особи, з якими у процесі проведення інспекції відповідно до пункту 11 частини чотирнадцятої цієї статті проводиться інтерв’ю, мають право на:
1) отримання правничої допомоги;
2) отримання пояснень щодо того, яким чином запитання, поставлені під час інтерв’ю, пов’язані з предметом інспекції;
3) ознайомлення протягом розумного строку з документами, наданими уповноваженими на проведення інспекції під час інтерв’ю;
4) вимогу щодо організації проведення інтерв’ю у письмовій формі;
5) ознайомлення із зафіксованою під час (за результатами) інтерв’ю інформацією;
6) надання коментарів, пропозицій, пояснень та/або заперечень щодо зафіксованої під час (за результатами) інтерв’ю інформації;
7) виправлення (за потреби) стенограми чи протоколу інтерв’ю;
8) відмову від інтерв’ю або від продовження вже розпочатого інтерв’ю на будь-якому етапі. Зазначена у цьому пункті відмова не тягне за собою відповідальності для особи, яка її вчинила;
9) здійснення інших прав, передбачених законом.
17. Уповноважені на проведення інспекції фіксують у порядку, встановленому Комісією, результати заходів, здійснених ними у процесі проведення інспекції, шляхом складання відповідних документів (зокрема постанов, стенограм, протоколів), які підписуються всіма учасниками проведення таких заходів. У разі відмови особи від такого підписання відомості про таку відмову включаються до тексту відповідного документа.
18. Фізичні та юридичні особи зобов’язані не перешкоджати проведенню інспекції шляхом:
1) ненадання відповідно до вимог цієї статті інформації, пов’язаної з предметом інспекції, або надання такої інформації не в повному обсязі, або надання недостовірної інформації;
2) надання інформації у формі або у спосіб, що унеможливлює чи ускладнює її використання;
3) знищення документів, інформації, у тому числі що міститься в інформаційних системах (базах даних), інших матеріалів, що пов’язані з предметом інспекції;
4) перешкоджання в процесі виїзної інспекції у доступі до приміщень, який здійснюється з урахуванням вимог та обмежень, передбачених частиною п’ятою цієї статті.
19. За результатами проведення інспекції в порядку, визначеному цією статтею, оформлюється звіт про результати проведення інспекції, виноситься постанова Комісії про завершення проведення інспекції та можуть надаватися рекомендації та/або вживатися інші заходи за результатами інспекції.
У разі якщо в процесі інспекції виявлено ознаки порушення вимог профільного законодавства, звіт про результати проведення інспекції повинен містити детальний опис фактів, що підтверджують вчинення такого правопорушення.
Форма звіту про результати проведення інспекції, вимоги до нього та порядок його оформлення встановлюються нормативно-правовим актом Комісії.
20. За результатами проведення інспекції уповноважений на проведення інспекції складає проект звіту про результати проведення інспекції.
Проект звіту про результати проведення інспекції не пізніше ніж за 14 днів до завершення строку проведення інспекції надсилається особі, щодо якої проводиться інспекція. У супровідному листі до такого проекту звіту зазначається строк, протягом якого особа, щодо якої проводиться інспекція, може надати свої коментарі, пропозиції (зокрема щодо необхідності додаткового здійснення заходів, передбачених частиною чотирнадцятою цієї статті), пояснення та/або заперечення до такого проекту звіту.
Уповноважений на проведення інспекції розглядає коментарі, пропозиції, пояснення та/або заперечення, подані до проекту звіту про проведення інспекції особою, щодо якої проводиться інспекція, враховує такі коментарі, пропозиції, пояснення та/або заперечення або вмотивовано відхиляє їх, про що зазначає у тексті проекту звіту про результати проведення інспекції. У разі внесення змін до тексту проекту звіту про результати проведення інспекції такий проект повторно надсилається особі, щодо якої проводиться інспекція, для повторного надання коментарів, пропозицій, пояснень та/або заперечень із зазначенням строку для такого надання. Повторно отримані коментарі, пропозиції, пояснення та/або заперечення опрацьовуються в порядку, передбаченому першим реченням цього абзацу, для складання остаточного тексту звіту про проведення інспекції.
Строки, передбачені цією частиною для надання коментарів, пропозицій, пояснень та/або заперечень до проекту звіту про результати проведення інспекції, не повинні становити для кожного такого строку менше п’яти робочих днів з дня відповідного отримання проекту звіту про результати проведення інспекції особою, щодо якої проводиться інспекція, та не повинні виходити за межі загального максимального строку проведення інспекції, встановленого відповідно до частини четвертої цієї статті.
21. У разі якщо в процесі інспекції виявлено ризики невідповідності діяльності особи, щодо якої проводиться інспекція, вимогам профільного законодавства, з метою зменшення негативних наслідків реалізації таких ризиків уповноважені на проведення інспекції надають рекомендації щодо усунення цих ризиків із зазначенням строків реалізації (виконання) таких рекомендацій. Такі рекомендації у разі їх надання надсилаються особі, щодо якої проводиться інспекція, разом з проектом звіту.
Особа, щодо якої проводиться інспекція, у встановлені уповноваженими на проведення інспекції строки в межах загального максимального строку проведення інспекції, визначеного відповідно до частини четвертої цієї статті, повідомляє уповноважених на проведення інспекції про згоду з наданими рекомендаціями та строками їх виконання або повідомляє про незгоду з такими рекомендаціями разом з відповідним обґрунтуванням.
Заходи, що вживаються Комісією за результатами наданих рекомендацій, визначаються Комісією в межах наданих законом повноважень.
22. За результатами проведення процедур, передбачених частиною двадцятою цієї статті, уповноважений на проведення інспекції оформлює остаточний текст звіту про результати проведення інспекції та подає його на розгляд Комісії.
23. Протягом трьох робочих днів з дня подання уповноваженим на проведення інспекції звіту про результати проведення інспекції Комісія за результатом розгляду такого звіту може:
1) винести постанову Комісії про завершення проведення інспекції; або
2) за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням максимального строку проведення інспекції, встановленого відповідно до частини четвертої цієї статті, продовжити проведення інспекції, зокрема з метою належного реагування на коментарі, пропозиції, пояснення та/або заперечення, отримані від особи, щодо якої проводиться інспекція.
24. Розгляд звіту про результати проведення інспекції здійснюється у порядку, встановленому Комісією. Звіт про результати проведення інспекції є невід’ємною частиною постанови Комісії про завершення проведення інспекції.
25. Після винесення постанови Комісії про завершення проведення інспекції Комісія може вжити один або декілька з таких заходів:
1) направлення особі, щодо якої проводилася інспекція, запиту про вжиття заходів;
2) направлення матеріалів інспекції до правоохоронних органів, Національного банку України, інших державних органів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та/або органів місцевого самоврядування відповідно до їхньої компетенції;
3) передання матеріалів інспекції уповноваженому на супроводження;
4) передання матеріалів інспекції уповноваженому на проведення розслідування;
5) направлення матеріалів інспекції регуляторам ринків капіталу та організованих товарних ринків іноземних держав - у разі виявлення в таких матеріалах ознак вчинення правопорушень особами, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюються такими регуляторами.
Заходи, передбачені цією частиною, можуть вживатися протягом одного року з дня винесення постанови Комісії про завершення проведення інспекції.
26. У разі виявлення інформації, що свідчить про порушення вимог профільного законодавства, якщо цього вимагають обставини справи, для захисту інтересів держави та/або учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків заходи, передбачені пунктами 2-5 частини двадцять п’ятої цієї статті, можуть вживатися уповноваженими на проведення інспекції невідкладно після виявлення ознак відповідного правопорушення.
У разі виявлення інформації, що свідчить про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення, уповноважений на проведення інспекції направляє матеріали інспекції, що містять таку інформацію, до правоохоронних органів.
Вимога щодо заборони розголошення інформації, встановлена частиною двадцять сьомою цієї статті, не поширюється на випадки, передбачені цією частиною.
27. Уповноваженим на проведення інспекції, крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється розголошувати будь-яку інформацію, пов’язану з проведенням інспекції, та/або щодо заходів, що вживаються Комісією за наслідками розгляду звіту про результати проведення інспекції.
28. Проведення інспекції або вчинення окремих дій у процесі проведення інспекції може бути оскаржено до суду.
