Податковий кодекс України. Кодекс від 02.12.2010 №2755-VI

Верховна Рада України Кодекс України, Кодекс, Закон від 02.12.2010 №2755-VI
Остання редакція від 28.11.2020. Внесення змін (закон від 17.11.2020 N 1005-IX /1005-20/)
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Кодекс України, Кодекс, Закон

Дата 02.12.2010

Номер 2755-VI

Статус Діє

Редакції
28.11.2020 внесення змін (закон від 17.11.2020 N 1005-IX /1005-20/) 07.11.2020 внесення змін (закон від 14.07.2020 N 786-IX /786-20/) 14.10.2020 внесення змін (закон від 17.09.2020 N 905-IX /905-20/) 13.08.2020 внесення змін (закон від 21.07.2020 N 821-IX /821-20/) 08.08.2020 внесення змін (закон від 14.07.2020 N 786-IX /786-20/) 01.08.2020 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 129-IX /129-20/) 01.07.2020 внесення змін (закон від 05.12.2019 N 354-IX /354-20/) 01.07.2020 внесення змін (закон від 16.01.2020 N 466-IX /466-20/) 29.05.2020 внесення змін (закон від 13.05.2020 N 591-IX /591-20/) 23.05.2020 внесення змін (закон від 16.01.2020 N 466-IX /466-20/) 01.04.2020 внесення змін (закон від 17.03.2020 N 532-IX /532-20/) 02.04.2020 внесення змін (закон від 30.03.2020 N 540-IX /540-20/) 01.04.2020 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 18.03.2020 внесення змін (закон від 17.03.2020 N 533-IX /533-20/) 18.03.2020 внесення змін (закон від 17.03.2020 N 532-IX /532-20/) 17.03.2020 внесення змін (закон від 17.03.2020 N 530-IX /530-20/) 07.03.2020 внесення змін (закон від 04.02.2020 N 490-IX /490-20/) 29.12.2019 внесення змін (закон від 18.12.2019 N 391-IX /391-20/) 29.12.2019 внесення змін (закон від 03.12.2019 N 323-IX /323-20/) 29.12.2019 внесення змін (закон від 20.12.2019 N 425-IX /425-20/) 27.12.2019 внесення змін (закон від 05.12.2019 N 354-IX /354-20/) 25.12.2019 внесення змін (закон від 05.12.2019 N 344-IX /344-20/) 11.12.2019 внесення змін (закон від 03.12.2019 N 314-IX /314-20/) 20.10.2019 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 129-IX /129-20/) 01.07.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 05.06.2019 визнання неконституційними окремих положень (решение від 05.06.2019 N 3-р(I)/2019 /va03p710-19/) 01.06.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 22.05.2019 внесення змін (закон від 16.05.2019 N 2725-VIII /2725-19/) 01.03.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 25.11.2018 внесення змін (закон від 08.11.2018 N 2611-VIII /2611-19/) 04.10.2018 внесення змін (закон від 06.09.2018 N 2530-VIII /2530-19/) 01.09.2018 внесення змін (закон від 22.05.2018 N 2440-VIII /2440-19/) 15.08.2018 внесення змін (закон від 10.07.2018 N 2497-VIII /2497-19/) 28.07.2018 внесення змін (закон від 03.07.2018 N 2477-VIII /2477-19/) 04.07.2018 внесення змін (закон від 19.06.2018 N 2463-VIII /2463-19/) 19.04.2018 внесення змін (закон від 22.03.2018 N 2374-VIII /2374-19/) 27.02.2018 визнання неконституційними окремих положень (решение від 27.02.2018 N 1-р/2018 /v001p710-18/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 21.12.2016 N 1797-VIII /1797-19/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2245-VIII /2245-19/) 31.12.2017 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2245-VIII /2245-19/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 07.11.2017 N 2176-VIII /2176-19/) 03.12.2017 внесення змін (закон від 07.11.2017 N 2176-VIII /2176-19/) 03.12.2017 внесення змін (закон від 09.11.2017 N 2198-VIII /2198-19/) 10.09.2017 внесення змін (закон від 07.09.2017 N 2146-VIII /2146-19/) 26.07.2017 внесення змін (закон від 13.07.2017 N 2143-VIII /2143-19/) 15.04.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1988-VIII /1988-19/) 15.04.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1989-VIII /1989-19/) 01.03.2017 внесення змін (закон від 20.12.2016 N 1791-VIII /1791-19/) 01.04.2017 внесення змін (закон від 21.12.2016 N 1797-VIII /1797-19/) 25.03.2017 внесення змін (закон від 23.02.2017 N 1910-VIII /1910-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 20.12.2016 N 1795-VIII /1795-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 20.12.2016 N 1791-VIII /1791-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 21.12.2016 N 1797-VIII /1797-19/) 20.11.2016 внесення змін (закон від 06.10.2016 N 1667-VIII /1667-19/) 06.11.2016 внесення змін (закон від 06.10.2016 N 1665-VIII /1665-19/) 01.08.2016 внесення змін (закон від 31.05.2016 N 1389-VIII /1389-19/) 01.07.2016 внесення змін (закон від 02.06.2016 N 1411-VIII /1411-19/) 01.06.2016 внесення змін (закон від 12.04.2016 N 1084-VIII /1084-19/) 01.02.2016 внесення змін (закон від 24.12.2015 N 909-VIII /909-19/) 07.01.2016 внесення змін (закон від 23.12.2015 N 903-VIII /903-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 24.12.2015 N 909-VIII /909-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 24.11.2015 N 812-VIII /812-19/) 20.09.2015 внесення змін (закон від 17.09.2015 N 702-VIII /702-19/) 10.09.2015 внесення змін (закон від 18.06.2015 N 548-VIII /548-19/) 01.09.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 655-VIII /655-19/) 01.09.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 654-VIII /654-19/) 01.09.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 653-VIII /653-19/) 13.08.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 652-VIII /652-19/) 13.08.2015 внесення змін (закон від 15.07.2015 N 609-VIII /609-19/) 29.07.2015 внесення змін (закон від 16.07.2015 N 643-VIII /643-19/) 24.07.2015 внесення змін (закон від 30.06.2015 N 557-VIII /557-19/) 24.07.2015 внесення змін (закон від 30.06.2015 N 555-VIII /555-19/) 23.07.2015 внесення змін (закон від 01.07.2015 N 569-VIII /569-19/) 01.07.2015 внесення змін (закон від 14.05.2015 N 420-VIII /420-19/) 01.07.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 71-VIII /71-19/) 11.06.2015 внесення змін (закон від 12.05.2015 N 381-VIII /381-19/) 29.05.2015 внесення змін (закон від 23.04.2015 N 366-VIII /366-19/) 28.05.2015 внесення змін (закон від 23.04.2015 N 364-VIII /364-19/) 27.05.2015 внесення змін (закон від 22.05.2015 N 482-VIII /482-19/) 14.05.2015 внесення змін (закон від 21.04.2015 N 344-VIII /344-19/) 07.05.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 332-VIII /332-19/) 07.05.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 321-VIII /321-19/) 10.04.2015 внесення змін (закон від 18.03.2015 N 263-VIII /263-19/) 01.04.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 215-VIII /215-19/) 01.04.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 211-VIII /211-19/) 01.04.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 71-VIII /71-19/) 31.03.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 71-VIII /71-19/) 04.03.2015 внесення змін (закон від 02.09.2014 N 1658-VII /1658-18/) 13.03.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 211-VIII /211-19/) 04.03.2015 внесення змін (закон від 13.02.2015 N 206-VIII /206-19/) 17.01.2015 внесення змін (закон від 25.12.2014 N 63-VIII /63-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 72-VIII /72-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 71-VIII /71-19/) 31.12.2014 внесення змін (закон від 25.12.2014 N 54-VIII /54-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 08.11.2014 внесення змін (закон від 07.10.2014 N 1690-VII /1690-18/) 01.11.2014 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 01.10.2014 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 27.09.2014 внесення змін (закон від 12.08.2014 N 1636-VII /1636-18/) 26.09.2014 внесення змін (закон від 02.09.2014 N 1668-VII /1668-18/) 25.09.2014 внесення змін (закон від 02.09.2014 N 1658-VII /1658-18/) 07.09.2014 внесення змін (закон від 14.08.2014 N 1654-VII /1654-18/) 01.09.2014 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 01.09.2014 внесення змін (закон від 10.04.2014 N 1200-VII /1200-18/) 04.09.2014 внесення змін (закон від 12.08.2014 N 1638-VII /1638-18/) 03.08.2014 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 02.08.2014 внесення змін (закон від 04.07.2014 N 1588-VII /1588-18/) 23.07.2014 внесення змін (закон від 01.07.2014 N 1561-VII /1561-18/) 01.07.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 08.06.2014 внесення змін (закон від 20.05.2014 N 1275-VII /1275-18/) 30.05.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1260-VII /1260-18/) 01.05.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 19.04.2014 внесення змін (закон від 10.04.2014 N 1200-VII /1200-18/) 18.04.2014 внесення змін (закон від 08.04.2014 N 1191-VII /1191-18/) 03.04.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 719-VII /719-18/) 01.04.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 21.03.2014 внесення змін (закон від 13.03.2014 N 879-VII /879-18/) 02.03.2014 внесення змін (закон від 23.02.2014 N 767-VII /767-18/) 01.03.2014 внесення змін (закон від 19.12.2013 N 713-VII /713-18/) 02.02.2014 внесення змін (закон від 28.01.2014 N 736-VII /736-18/) 02.02.2014 внесення змін (закон від 28.01.2014 N 732-VII /732-18/) 22.01.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 721-VII /721-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 719-VII /719-18/) 22.01.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 727-VII /727-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 19.12.2013 N 713-VII /713-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 24.10.2013 N 657-VII /657-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 05.09.2013 N 443-VII /443-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 03.09.2013 N 427-VII /427-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 06.09.2012 N 5203-VI /5203-17/) 13.11.2013 внесення змін (закон від 24.10.2013 N 657-VII /657-18/) 01.10.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 422-VII /422-18/) 01.09.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 422-VII /422-18/) 01.09.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 408-VII /408-18/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 404-VII /404-18/) 04.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 403-VII /403-18/) 03.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 407-VII /407-18/) 27.07.2013 внесення змін (закон від 06.12.2012 N 5515-VI /5515-17/) 01.04.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5503-VI /5503-17/) 03.02.2013 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5073-VI /5073-17/) 18.01.2013 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4212-VI /4212-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5503-VI /5503-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.12.2012 N 5519-VI /5519-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5413-VI /5413-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5412-VI /5412-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.09.2012 N 5211-VI /5211-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5083-VI /5083-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5074-VI /5074-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4834-VI /4834-17/) 16.12.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4834-VI /4834-17/) 10.11.2012 внесення змін (закон від 06.11.2012 N 5471-VI /5471-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5412-VI /5412-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5083-VI /5083-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 13.04.2012 N 4652-VI /4652-17/) 14.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5412-VI /5412-17/) 04.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5412-VI /5412-17/) 31.10.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5414-VI /5414-17/) 01.08.2012 внесення змін (закон від 06.07.2012 N 5180-VI /5180-17/) 15.08.2012 внесення змін (закон від 04.07.2012 N 5043-VI /5043-17/) 12.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5083-VI /5083-17/) 05.08.2012 внесення змін (закон від 21.06.2012 N 5019-VI /5019-17/) 03.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5091-VI /5091-17/) 21.07.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4834-VI /4834-17/) 08.07.2012 внесення змін (закон від 07.06.2012 N 4915-VI /4915-17/) 01.07.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4834-VI /4834-17/) 12.06.2012 визнання конституційними окремих положень (решение від 12.06.2012 N 13-рп/2012 /v013p710-12/) 27.05.2012 внесення змін (закон від 15.05.2012 N 4677-VI /4677-17/) 28.04.2012 внесення змін (закон від 24.04.2012 N 4661-VI /4661-17/) 01.04.2012 внесення змін (закон від 23.02.2012 N 4453-VI /4453-17/) 19.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4220-VI /4220-17/) 13.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4279-VI /4279-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4238-VI /4238-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4235-VI /4235-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 12.05.2011 N 3320-VI /3320-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4268-VI /4268-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 17.11.2011 N 4057-VI /4057-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 04.11.2011 N 4014-VI /4014-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3609-VI /3609-17/) 14.12.2011 тлумачення (решение від 14.12.2011 N 18-рп/2011 /v018p710-11/) 24.11.2011 внесення змін (закон від 04.11.2011 N 4014-VI /4014-17/) 11.10.2011 внесення змін (закон від 20.09.2011 N 3741-VI /3741-17/) 01.10.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3609-VI /3609-17/) 07.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3610-VI /3610-17/) 04.08.2011 внесення змін (закон від 08.07.2011 N 3675-VI /3675-17/) 06.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3609-VI /3609-17/) 01.07.2011 внесення змін (закон від 19.05.2011 N 3387-VI /3387-17/) 04.06.2011 внесення змін (закон від 12.05.2011 N 3320-VI /3320-17/) 25.05.2011 внесення змін (закон від 21.04.2011 N 3292-VI /3292-17/) 07.05.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3205-VI /3205-17/) 20.04.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3221-VI /3221-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 23.12.2010 N 2856-VI /2856-17/) 02.12.2010 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
268.5.2. Згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з підпунктом 268.7.2 пункту 268.7 цієї статті, фізичними особами - підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 цієї статті;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом "б" підпункту 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
( Пункт 268.5 статті 268 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.6. Особливості справляння збору
268.6.1. Платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.
268.6.2. Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору відповідно до цього Кодексу та рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
268.6.3. У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому цим Кодексом порядку";
( Пункт 268.6 статті 268 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.7. Порядок сплати збору
268.7.1. Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому - до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.
( Підпункт 268.7.1 пункту 268.7 статті 268 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.7.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.
( Підпункт 268.7.2 пункту 268.7 статті 268 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.7.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
( Стаття 268 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012, № 5083-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 268-1. Збір за місця для паркування транспортних засобів
268-1.1. Платники збору
268-1.1.1. Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
( Підпункт 268-1.1.1 пункту 268-1.1 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
268-1.1.2. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення збору.
( Абзац перший підпункту 268-1.1.2 пункту 268-1.1 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, контролюючому органу в порядку, встановленому розділом I цього Кодексу.
( Абзац другий підпункту 268-1.1.2 пункту 268-1.1 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
268-1.2. Об’єкт і база оподаткування збором
268-1.2.1. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
( Підпункт 268-1.2.1 пункту 268-1.2 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 344-IX від 05.12.2019 )
268-1.2.2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
268-1.3. Ставки збору
268-1.3.1. Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
( Підпункт 268-1.3.1 пункту 268-1.3 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 )
268-1.3.2. При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
( Підпункт 268-1.3.2 пункту 268-1.3 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
268-1.4. Особливості встановлення збору
268-1.4.1. Ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
( Підпункт 268-1.4.1 пункту 268-1.4 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
268-1.5. Порядок обчислення та строки сплати збору
268-1.5.1. Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
268-1.5.2. Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки.
268-1.5.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
( Кодекс доповнено статтею 268-1 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )( Слова "Розділ XIII. Плата за землю" виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 269. Платники земельного податку
( Назва статті 269 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
269.1. Платниками податку є:
269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
269.1.2. землекористувачі.
269.2. Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
( Статтю 269 доповнено пунктом 269.2 згідно із Законом № 4014-VI від 04.11.2011 )
Стаття 270. Об'єкти оподаткування земельним податком
( Назва статті 270 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
270.1. Об'єктами оподаткування є:
270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Стаття 271. База оподаткування земельним податком
( Назва статті 271 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
271.1. Базою оподаткування є:
271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
271.2. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
( Статтю 271 доповнено пунктом 271.2 згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014, № 2628-VIII від 23.11.2018 )( Статтю 272 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 273. Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження), земельним податком
( Назва статті 273 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
273.1. Податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством.
( Пункт 273.1 статті 273 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 2497-VIII від 10.07.2018 )
273.2. Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються відповідно до статті 274 цього Кодексу.
( Пункт 273.2 статті 273 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )( Підпункт 273.2.1 пункту 273.2 статті 273 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )( Підпункт 273.2.2 пункту 273.2 статті 273 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
273.3. Ставки податку за один гектар лісових земель встановлюються відповідно до статей 274 та 277 цього Кодексу.
( Статтю 273 доповнено пунктом 273.3 згідно із Законом № 2497-VIII від 10.07.2018 )
Стаття 274. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)
( Назва статті 274 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
274.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
( Пункт 274.1 статті 274 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012, № 71-VIII від 28.12.2014, № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Закону № 1791-VIII від 20.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 )
274.2. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
( Статтю 274 доповнено пунктом 274.2 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 275 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 276 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 277. Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено
277.1. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
( Стаття 277 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012, № 71-VIII від 28.12.2014, № 1791-VIII від 20.12.2016; в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 )( Статтю 278 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 279 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 280 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 281. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб
( Назва статті 281 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
281.1. Від сплати податку звільняються:
281.1.1. особи з інвалідністю першої і другої групи;
281.1.2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
281.1.3. пенсіонери (за віком);
281.1.4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
281.1.5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
281.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
( Абзац перший пункту 281.2 статті 281 в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017 )
281.2.1. для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;
281.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;
281.2.3. для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
281.2.4. для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
281.2.5. для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
281.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
( Статтю 281 доповнено пунктом 281.3 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
281.4. Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених пунктом 281.2 цієї статті, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі - заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
( Статтю 281 доповнено пунктом 281.4 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
281.5. Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог пункту 284.2 статті 284 цього Кодексу та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
( Статтю 281 доповнено пунктом 281.5 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
Стаття 282. Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб
282.1. Від сплати податку звільняються:
282.1.1. санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських об’єднань осіб з інвалідністю, реабілітаційні установи громадських об’єднань осіб з інвалідністю;
282.1.2. громадські об’єднання осіб з інвалідністю України, підприємства та організації, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та спілками громадських об’єднань осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.
Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
( Абзац другий підпункту 282.1.2 пункту 282.1 статті 282 із змінами, внесеними згідно із Законом № 344-IX від 05.12.2019 )
У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські об’єднання осіб з інвалідністю, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;
282.1.3. бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
( Стаття 282 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 5083-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
282.1.4. дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків), освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
( Пункт 282.1 статті 282 доповнено підпунктом 282.1.4 згідно із Законом № 654-VIII від 17.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 )
282.1.5. державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
( Пункт 282.1 статті 282 доповнено підпунктом 282.1.5 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
282.1.6. державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
( Пункт 282.1 статті 282 доповнено підпунктом 282.1.6 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 283. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком
( Назва статті 283 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
283.1. Не сплачується податок за:
283.1.1. сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;
283.1.2. землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;
283.1.3. земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;
283.1.4. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;
б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;
283.1.5. земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;
283.1.6. земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.
283.1.7. земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі.
( Підпункт 283.1 статті 283 доповнено підпунктом 283.1.7 згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012 )
283.1.8. земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.
( Підпункт 283.1 статті 283 доповнено підпунктом 283.1.8 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 284. Особливості оподаткування платою за землю
( Назва статті 284 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
284.1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
( Абзац перший пункту 284.1 статті 284 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )( Абзац другий пункту 284.1 статті 284 виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
Нові зміни до рішень щодо наданих пільг зі сплати земельного податку надаються відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.
( Абзац третій пункту 284.1 статті 284 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
284.2. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.
284.3. Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
( Абзац другий пункту 284.3 статті 284 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011 )
284.4. Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.
( Статтю 284 доповнено пунктом 284.4 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 )
Стаття 285. Податковий період для плати за землю
( Назва статті 285 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
285.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
285.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Стаття 286. Порядок обчислення плати за землю
286.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
( Абзац другий пункту 286.1 статті 286 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011 - набирає чинності з 1 січня 2012 року у частині надання інформації, необхідної для обчислення земельного податку, відповідними державними органами; із змінами, внесеними згідно із Законами № 5083-VI від 05.07.2012, № 71-VIII від 28.12.2014, № 1797-VIII від 21.12.2016 )
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
( Пункт 286.1 статті 286 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
286.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
( Пункт 286.2 статті 286 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
286.3. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
( Пункт 286.3 статті 286 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012 )
286.4. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
( Пункт 286.4 статті 286 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012 )
286.5. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок.
Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:
розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 цієї статті;
розміру ставки земельного податку;
нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
( Пункт 286.5 статті 286 в редакції Законів № 1797-VIII від 21.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020 )
286.6. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:
1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;
3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
286.7. Юридична особа зменшує податкові зобов'язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до пункту 281.1 статті 281 цього Кодексу за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.
Такий порядок також поширюється на визначення податкових зобов'язань із земельного податку юридичною особою за земельні ділянки, які відведені в порядку, встановленому Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" для безоплатного паркування (зберігання) легкових автомобілів, якими керують особи з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних осіб з інвалідністю або дітей з інвалідністю, які перевозять осіб з інвалідністю (дітей з інвалідністю) з ураженням опорно-рухового апарату.
( Абзац другий пункту 286.7 статті 286 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 344-IX від 05.12.2019 )
Стаття 287. Строк сплати плати за землю
287.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
287.2. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.
( Пункт 287.2 статті 287 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
287.3. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
287.4. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
( Пункт 287.4 статті 287 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
287.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
( Абзац другий пункту 287.5 статті 287 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
287.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
( Пункт 287.6 статті 287 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
287.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
( Пункт 287.7 статті 287 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
287.8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
287.9. У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені статтею 286 цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.
( Статтю 287 доповнено пунктом 287.9 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
287.10. Податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
( Статтю 287 доповнено пунктом 287.10 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 )
Стаття 288. Орендна плата
288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
( Абзац перший пункту 288.1 статті 288 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
( Пункт 288.1 статті 288 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
( Пункт 288.1 статті 288 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
288.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
288.3. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
( Підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 в редакції Законів № 1797-VIII від 21.12.2016, № 2245-VIII від 07.12.2017 )
288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
( Пункт 288.5 статті 288 доповнено підпунктом 288.5.3 згідно із Законом № 557-VIII від 30.06.2015 )
288.5.4. для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.
( Пункт 288.5 статті 288 доповнено підпунктом 288.5.4 згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 )
288.5.5. для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.
( Пункт 288.5 статті 288 доповнено підпунктом 288.5.5 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )( Пункт 288.5 статті 288 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 1166-VII від 27.03.2014; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
288.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
288.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Стаття 289. Індексація нормативної грошової оцінки земель
289.1. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

30 днiв передплати безкоштовно!