• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Податковий кодекс України

Верховна Рада України  | Кодекс України, Кодекс, Закон від 02.12.2010 № 2755-VI
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 02.12.2010
  • Номер: 2755-VI
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 02.12.2010
  • Номер: 2755-VI
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
( Пункт 201.15 статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
201.16. Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 201 доповнено пунктом 201.16 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017 )( Текст статті 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023 )
Стаття 202. Звітні (податкові) періоди
202.1. Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням таких особливостей:
( Абзац перший пункту 202.1 статті 202 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
( Пункт 202.2 статті 202 виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
Стаття 203. Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом
203.1. Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
203.2. Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
( Пункт 203.2 статті 203 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 204 виключено на підставі Закону № 4915-VI від 07.06.2012 )( Статтю 205 виключено на підставі Закону № 4915-VI від 07.06.2012 )
Стаття 206. Особливості оподаткування операцій під час переміщення товарів через митний кордон України залежно від обраного митного режиму
206.1. Під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
206.2. Операції із ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 цього Кодексу, крім операцій:
206.2.1. із ввезення товарів, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 та підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу, а також відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України;
206.2.2. із ввезення із звільненням від оподаткування товарів, що були поміщені в митний режим переробки за межами митної території України та в межах визначеного Митним кодексом України строку повертаються на митну територію України:
у тому самому стані, в якому вони були вивезені за межі митної території України, з дотриманням умов, встановлених Митним кодексом України;
у відремонтованому вигляді, якщо ремонт проведено в рамках гарантійних зобов’язань;
206.2.3. із ввезення з частковим звільненням від оподаткування товарів, що були поміщені:
у митний режим переробки за межами митної території України (крім зазначених у пункті 206.2.2 цієї статті) та в межах визначеного Митним кодексом України строку повертаються на митну територію України. Сплаті підлягає позитивна різниця між сумами податку, розрахованими виходячи із бази оподаткування продуктів переробки та бази оподаткування товарів, вивезених за межі митної території України для переробки, визначеними за правилами, встановленими пунктом 190.1 статті 190 цього Кодексу;
у митний режим переробки на митній території України та в межах визначеного Митним кодексом України строку не вивозяться за межі митної території України. Сплаті підлягає сума податку, розрахована виходячи із бази оподаткування, визначеної за правилами, встановленими пунктом 190.1 статті 190 цього Кодексу, товарів, ввезених на митну територію України для переробки.
206.3. Операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування, крім операцій із ввезення відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Митного кодексу України, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 цього Кодексу.
206.4. Операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу.
206.5. Операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу.
( Пункт 206.5 статті 206 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2497-VIII від 10.07.2018 )
206.6. До операцій із ввезення товарів у митному режимі транзиту застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 17 Митного кодексу України .
206.7. До операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України:
206.7.1. умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 105 Митного кодексу України;
206.7.2. умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 106 Митного кодексу України. Сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок.
206.8. До операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 Митного кодексу України .
206.9. До операцій із вивезення товарів з митної території України на митний склад та операцій із ввезення товарів з-за меж митної території України на митний склад застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 20 Митного кодексу України .
206.10. Операції з товарами, поміщеними в митний режим вільної митної зони, оподатковуються в такому порядку:
206.10.1. операції з вивезення товарів з митної території України до вільної митної зони оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу;
206.10.2. до операцій із ввезення товарів з-за меж митної території України до вільної митної зони застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 21 Митного кодексу України;
206.10.3. операції із ввезення на митну територію України продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим вільної митної зони, оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 цього Кодексу, та сплатою процентів, що підлягали б сплаті у разі розстрочення або відстрочення сплати податку відповідно до статті 100 цього Кодексу.
206.11. Операції з товарами, поміщеними в митний режим безмитної торгівлі, оподатковуються у такому порядку:
206.11.1. до операцій із ввезення товарів з-за меж митної території України в магазин безмитної торгівлі застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 22 Митного кодексу України;
206.11.2. операції з вивезення товарів з митної території України в магазин безмитної торгівлі оподатковуються відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу.
206.12. До операцій із ввезення товарів на митну територію України в митному режимі переробки на митній території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 23 Митного кодексу України .
206.13. До операцій із вивезення товарів з митної території України у митному режимі переробки за межами митної території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 24 Митного кодексу України .
206.14. До операцій із ввезення товарів у митному режимі знищення або руйнування застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 25 Митного кодексу України .
206.15. Операції із ввезення товарів у митному режимі відмови на користь держави у порядку, визначеному главою 26 Митного кодексу України , звільняються від оподаткування податком.
206.16. У разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов’язана сплатити суму податкового зобов’язання, на яку було надане таке звільнення або умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування.
( Стаття 206 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012 )
Стаття 207. Порядок оподаткування туроператорської та турагентської діяльності
207.1. Цією статтею встановлюються особливості оподаткування туристичного продукту (туристичної послуги), що надаються туристичним оператором та туристичним агентом відповідно до законодавства. Туристичний продукт, як комплекс туристичних послуг, з метою оподаткування розглядається як єдина послуга.
207.2. Базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).
207.3. Базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).
207.4. Базою оподаткування туристичного оператора, який здійснює посередницьку діяльність на території України з укладання договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб'єктами туристичної діяльності, є винагорода, яка нараховується (виплачується) йому таким іноземним суб'єктом туристичної діяльності, в тому числі шляхом надання права самостійно утримувати належну такому туроператору суму винагороди із коштів, сплачених замовником (споживачем) туристичних послуг.
207.5. Базою оподаткування для операцій, які здійснюються туристичним агентом, є винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичного продукту (туристичної послуги).
( Пункт 207.5 статті 207 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012 )
207.6. Суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), не відносяться до податкового кредиту та не включаються до бази оподаткування туристичного оператора.
Суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), включаються до податкового кредиту в порядку, визначеному цим Кодексом.
Датою виникнення податкових зобов'язань у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).
Датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною.
( Пункт 207.6 статті 207 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012 )
207.7. Ставка податку, визначена у підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього розділу, застосовується до бази оподаткування, визначеної згідно з пунктами 207.2-207.5 цієї статті.
( Стаття 207 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011 )
Стаття 208. Оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України
208.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування у разі постачання особою-нерезидентом послуг, у тому числі електронних послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платник податку, чи будь-якій іншій особі-резиденту - суб’єкту господарювання, чи постійному представництву нерезидента в Україні.
Правила цієї статті не застосовуються у разі постачання електронних послуг особою-нерезидентом, яку зареєстровано як платника податку відповідно до пункту 208- 1.2 статті 208-1 цього Кодексу, фізичній особі - підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку.
( Пункт 208.1 статті 208 в редакції Законів № 466-IX від 16.01.2020, № 1525-IX від 03.06.2021 )
208.2. Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.
( Абзац перший пункту 208.2 статті 208 із змінами, внесеними згідно із Законом № 962-IX від 04.11.2020 )
При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
( Абзац третій пункту 208.2 статті 208 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
208.3. Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період.
208.4. Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не складається. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".
( Пункт 208.4 статті 208 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
208.5. Отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.
208.5-1. Документом, що підтверджує факт постачання електронних послуг нерезидентом, є будь-який документ, що підтверджує факт оплати вартості таких послуг, у тому числі надісланий в електронній формі засобами електронного зв’язку.
( Статтю 208 доповнено пунктом 208.5-1 згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021 )
208.6. Положення цієї статті не поширюються на постачання особою - нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоди про грант (Проекту ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією.
( Статтю 208 доповнено пунктом 208.6 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 )
Стаття 208-1. Оподаткування електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам, місце постачання яких розташоване на митній території України
208-1.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі постачання таких послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку (далі у цій статті - фізична особа), особою-нерезидентом, яка визначена підпунктом "д" підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу і яку зареєстровано як платника податку відповідно до пункту 208-1.2 цієї статті.
Якщо електронні послуги на митній території України постачаються фізичній особі через посередника, то для цілей оподаткування цим податком вважається, що посередник є постачальником таких електронних послуг. На такого посередника, якщо він є особою-нерезидентом, поширюються правила оподаткування, встановлені цією статтею. Положення цього абзацу не поширюються на осіб-нерезидентів, які постачають електронні послуги за посередницькими договорами у разі, якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника.
208-1.2. Реєстрація як платника податку особи-нерезидента, який постачає електронні послуги фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України, здійснюється на підставі заяви про реєстрацію як платника податку такої особи-нерезидента.
Особа-нерезидент зобов’язана подати заяву про реєстрацію як платника податку, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення нею операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1000000 гривень, яка обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року. Така заява подається до 31 березня включно відповідного календарного року, наступного за роком, у якому така особа-нерезидент досягла передбаченого у цьому пункті обсягу.
Особа-нерезидент, яка не досягла передбаченого у цьому пункті обсягу, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, може подати заяву про реєстрацію як платника податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку звітного (податкового) періоду, з якого така особа-нерезидент вважатиметься платником податку.
Заява про реєстрацію як платника податку разом із копіями витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації такої особи-нерезидента, та документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації.
У заяві про реєстрацію як платника податку зазначаються інформація щодо реєстрації нерезидента у країні нерезидента, ідентифікаційні дані нерезидента, нерезидента, який буде підлягати електронній ідентифікації, дані щодо його представника, електронна адреса, причина реєстрації, інформація щодо підтвердження факту та періоду досягнення суми операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, визначеної для обов’язкової реєстрації платником податку відповідно до абзацу другого цього пункту, а також іноземна валюта (євро або долар США), в якій особа-нерезидент буде сплачувати податок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду заяви про реєстрацію як платника податку та/або поданих документів встановлено, що особа не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, абзацом другим пункту 208-1.2 статті 208-1 цього Кодексу, або існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 208- 1.3 цього Кодексу, а також якщо під час подання заяви не дотримано порядок, встановлений цим пунктом.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом трьох робочих днів після надходження заяви повинен зареєструвати особу-нерезидента платником податку та в той самий термін направити такій особі-нерезиденту через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на адресу електронної пошти, зазначену в заяві про реєстрацію як платника податку, інформацію про:
а) реєстрацію платником податку;
б) індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку;
в) звітний (податковий) період, граничні строки подання податкової звітності з податку та граничні строки і порядок сплати податкових зобов’язань.
Особа-нерезидент, зазначена у цьому пункті, вважається зареєстрованою як платник податку з дати внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або з першого числа звітного (податкового) періоду, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяви про реєстрацію як платника податку, у разі добровільної реєстрації.
Протягом 180 календарних днів з дати реєстрації особи-нерезидента як платника податку така особа-нерезидент направляє до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, офіційний лист, в якому підтверджує відомості, надані при реєстрації як платника податку, у тому числі про свій ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) та про представника нерезидента, якого електронно дистанційно ідентифіковано.
У разі якщо в особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку, відбуваються будь-які зміни в облікових відомостях, така особа-нерезидент повідомляє про зміни в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом подання заяви для перереєстрації протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку.
Форма заяви про реєстрацію особи-нерезидента як платника податку, визначена абзацом першим цього пункту, та форма внесення змін до облікових відомостей встановлюються державною та англійською мовами та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Реєстрація нерезидента як платника податку та взаємодія такої особи- нерезидента з контролюючим органом здійснюються шляхом електронної ідентифікації з використанням доменного імені нерезидента та/або, за бажанням особи-нерезидента, з використанням інших дозволених технологій електронної ідентифікації платника податків, визначених для цілей цього Кодексу. Порядок електронної ідентифікації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, його офіційний переклад англійською мовою розміщується на спеціальному портальному рішенні для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
208-1.3. Анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента здійснюється на підставі:
1) заяви про анулювання реєстрації як платника податку (далі - заява про анулювання реєстрації), яка подається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації;
2) рішення контролюючого органу, якщо:
особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку відповідно до пункту 208- 1.2 цієї статті, за чотири послідовні звітні (податкові) періоди не подає до контролюючого органу спрощених податкових декларацій з податку та/або подає такі декларації, що свідчать про відсутність постачання електронних послуг;
припинено діяльність (ліквідовано) особи-нерезидента в країні реєстрації нерезидента.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом трьох робочих днів після надходження заяви про анулювання реєстрації або прийняття рішення про анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента повинен направити такій особі- нерезиденту в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на адресу електронної пошти, зазначену у заяві про анулювання реєстрації, інформацію про:
дату, з якої реєстрація як платника податку особи-нерезидента буде анульована;
наслідки анулювання реєстрації як платника податку;
строки подання податкової звітності з податку за останній звітний (податковий) період та строки і порядок сплати податкових зобов’язань з податку за останній звітний (податковий) період.
Заява про анулювання реєстрації подається особою-нерезидентом у відповідному звітному (податковому) періоді не пізніше, ніж за три робочі дні до його закінчення. У разі порушення зазначеного у цьому абзаці строку вважається, що така заява подана у перший день наступного звітного (податкового) періоду.
Анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента відбувається останнім днем звітного періоду, в якому подано заяву про анулювання реєстрації, прийнято рішення, передбачене цим пунктом, або з дати припинення діяльності особи-нерезидента в країні нерезидента. При цьому сума надміру сплаченого податку особою-нерезидентом не підлягає поверненню з державного бюджету.
Подання спрощеної податкової декларації за останній звітний (податковий) період та сплата податкового зобов’язання, зазначеного у такій декларації, здійснюються у порядку та строки, визначені цією статтею.
Зазначене у цьому пункті правило щодо анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента не застосовується, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення ним операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1000000 гривень, яка обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року, крім випадку припинення діяльності особи-нерезидента в країні нерезидента.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом трьох робочих днів після надходження заяви про анулювання реєстрації як платника податку від особи-нерезидента, реєстрації як платника податку якого не підлягає анулюванню, повинен направити такій особі-нерезиденту в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на адресу електронної пошти, зазначену в заяві про анулювання реєстрації, інформацію про:
відмову в анулюванні реєстрації як платника податку;
причини такої відмови.
Форма заяви про анулювання реєстрації, визначена абзацом другим цього пункту, форми рішення про анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента та рішення про відмову в анулюванні реєстрації як платника податку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Порядок прийняття рішення про анулювання реєстрації як платника податку особи- нерезидента та рішення про відмову в анулюванні реєстрації як платника податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, його офіційний переклад англійською мовою розміщується на спеціальному портальному рішенні для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
208-1.4. Базовим звітним (податковим) періодом для особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку відповідно до пункту 208- 1.2 цієї статті, є квартал.
Останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається першим днем кварталу, в якому анульовано реєстрацію як платника податку особи-нерезидента, та закінчується днем анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента.
208-1.5. Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до пункту 208- 1.2 цієї статті, електронних послуг є останній день звітного (податкового) періоду, в якому здійснено оплату електронних послуг.
208-1.6. База оподаткування операцій з постачання особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до пункту 208- 1.2 цієї статті, електронних послуг визначається виходячи з вартості таких послуг.
Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до вартості електронних послуг, крім операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.
База оподаткування і сума податку визначаються в іноземній валюті (євро або долар США).
208-1.7. Особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку відповідно до пункту 208- 1.2 цієї статті, не здійснює формування податкового кредиту з податку та не складає податкові накладні на операції з постачання електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
208-1.8. Особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку відповідно до пункту 208- 1.2 цієї статті, складає спрощену податкову декларацію і подає її в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, незалежно від того, чи здійснювалося нерезидентом протягом звітного (податкового) періоду постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
208-1.8.1. У спрощеній податковій декларації зазначаються:
а) найменування особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку;
б) індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку;
в) звітний (податковий) період, за який подається спрощена податкова декларація;
г) договірна вартість постачання електронних послуг, без урахування податку;
ґ) сума податку.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку, самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним спрощеній податковій декларації, вона зобов’язана надіслати уточнюючий розрахунок до такої спрощеної податкової декларації та сплатити суму недоплати.
208-1.8.2. В уточнюючому розрахунку до спрощеної податкової декларації зазначаються:
а) найменування особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку;
б) індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку;
в) дата складання уточнюючого розрахунку до спрощеної податкової декларації;
г) звітний (податковий) період, за який була подана спрощена податкова декларація;
ґ) договірна вартість постачання електронних послуг, яка не була задекларована у спрощеній податковій декларації, без урахування податку, або була надміру задекларована у спрощеній податковій декларації;
д) сума податку, яка не була задекларована у спрощеній податковій декларації, або сума податку, яка була надміру задекларована у спрощеній податковій декларації.
Сума податкового зобов’язання, зазначена особою-нерезидентом в уточнюючому розрахунку до спрощеної податкової декларації, підлягає сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за днем подання такого уточнюючого розрахунку до спрощеної податкової декларації, а сума надміру сплаченого податку, зазначена особою-нерезидентом в уточнюючому розрахунку до спрощеної податкової декларації, автоматично зараховується у рахунок сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів і не може бути повернута на рахунок особи-нерезидента.
Форми спрощеної податкової декларації та уточнюючого розрахунку до неї затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Особливості складання та подання спрощеної податкової декларації та уточнюючого розрахунку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, його офіційний переклад англійською мовою розміщується на спеціальному портальному рішенні для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
Форми спрощеної податкової декларації та уточнюючого розрахунку до неї, інші форми, визначені цією статтею, розміщуються на спеціальному портальному рішенні для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
Спрощена податкова декларація та уточнюючий розрахунок до неї заповнюються державною або англійською мовою.
208-1.9. Сума податкового зобов’язання, зазначена особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до пункту 208- 1.2 цієї статті, підлягає сплаті в іноземній валюті (євро або долар США) протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого пунктом 208-1.8 цієї статті для подання спрощеної податкової декларації, на валютний рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в уповноваженому банку.
Реквізити такого валютного рахунку розміщуються на спеціальному портальному рішенні для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
208-1.10. У разі якщо особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку відповідно до пункту 208- 1.2 цієї статті, у встановлений термін не подає спрощену податкову декларацію або у встановлений термін не сплачує податок, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 30 календарних днів після спливу встановлених термінів направляє такому нерезиденту в передбаченому статтею 58- 1 цього Кодексу порядку повідомлення про необхідність подання спрощеної податкової декларації та/або сплати податку, а також про суму штрафних санкцій за такі порушення.
Штрафні санкції у разі порушення строків подання спрощеної податкової декларації та/або сплати податку застосовуються згідно з главою 11 розділу II цього Кодексу.
208-1.11. Спрощена податкова декларація підлягає виключно камеральній спеціальній перевірці.
Камеральною спеціальною перевіркою вважається перевірка, що проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, зазначених у спрощеній податковій декларації, поданій особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до пункту 208- 1.2 цієї статті цього Кодексу, а також отриманої відповідно до цього пункту інформації.
Термін проведення камеральної спеціальної перевірки не може перевищувати 90 календарних днів, наступних за днем подання спрощеної податкової декларації.
За результатами камеральної спеціальної перевірки, у разі встановлення порушень, складається виключно податкове повідомлення, що містить детальний розрахунок податкового зобов’язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій, а також обставини вчиненого правопорушення, встановлені під час камеральної спеціальної перевірки, та граничні строки сплати грошового зобов’язання.
При проведенні камеральної спеціальної перевірки спрощеної податкової декларації, поданої особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до пункту 208- 1.2 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за рішенням керівника може витребувати в особи-нерезидента узагальнену інформацію про постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, про вартість поставлених послуг та терміни їх оплати.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може надсилати особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку, запити на отримання узагальненої інформації (далі - електронний запит) в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на електронну адресу, зазначену нерезидентом при реєстрації як платника податку.
В електронному запиті зазначаються:
перелік інформації, що запитується;
перелік документів, що пропонується надати;
строк та спосіб надання такої інформації;
наслідки ненадання або несвоєчасного надання відповіді на отриманий запит.
Відповідь на електронний запит надається особою-нерезидентом протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання такого запиту в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
Форма електронного запиту, визначеного цим пунктом, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
208-1.12. Норми цієї статті є спеціальними щодо інших норм цього Кодексу в частині визначення правил оподаткування особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку відповідно до пункту 208- 1.2 цієї статті.
Норми цього Кодексу в частині реєстрації як платника податку, анулювання реєстрації як платника податку та перевірок осіб-нерезидентів, визначених підпунктом "д" підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, застосовуються в обсязі, визначеному цією статтею.
208-1.13. Облік особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку відповідно до пункту 208- 1.2 цієї статті, а також контроль за своєчасністю і повнотою нарахування та сплати податку такою особою-нерезидентом - платником податку здійснюються контролюючим органом.
( Кодекс доповнено статтею 208-1 згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021 )
( Стаття 209 втратила чинність з 1 січня 2017 року - див. підпункт 4 пункту 2 розділу XIX цього Кодексу )
Стаття 210. Спеціальний режим оподаткування діяльності щодо виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату
210.1. У випадках, визначених цією статтею, операції з постачання виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату підлягають оподаткуванню згідно з нормами цієї статті та не підлягають оподаткуванню в загальному порядку, встановленому цим розділом.
210.2. У цій статті терміни вживаються в такому значенні:
культурні цінності - вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату - товари, що належать до товарних позицій за кодами 9701-9706 згідно з УКТ ЗЕД;
дилер - платник податку, який придбаває (набуває за іншими цивільно-правовими договорами), у тому числі шляхом ввезення на митну територію України, культурні цінності, незалежно від мети та цілей їх ввезення, з метою їх подальшого перепродажу, незалежно від того, діє така особа від свого імені або від імені іншої особи за винагороду;
маржинальний прибуток (без урахування податку) - це сума, отримана у вигляді різниці між ціною продажу товарів та ціною їх придбання, розрахованих за звичайними цінами.
У разі продажу культурних цінностей на публічних торгах (аукціонах) його організатор прирівнюється з метою оподаткування до дилера відповідно до цього підпункту.
210.3. У разі постачання культурних цінностей застосовується спеціальна схема оподаткування маржинального прибутку, отриманого дилером, відповідно до положень цієї статті.
210.4. Маржинальна схема застосовується до постачання дилером культурних цінностей, якщо такі цінності були поставлені йому однією із зазначених нижче осіб:
а) особою, що не зареєстрована як платник податку;
б) платником податку, якщо операція з постачання ним таких культурних цінностей звільняється від оподаткування або не підлягає оподаткуванню згідно з цим розділом;
в) платником податку, якщо цим платником податку при постачанні культурних цінностей був нарахований податок за маржинальною схемою;
г) авторами культурних цінностей чи їх правонаступниками.
Маржинальна схема може застосовуватися дилером до операцій з постачання на митній території України культурних цінностей, що були ввезені дилером у митному режимі імпорту.
210.5. Базою оподаткування для операцій з постачання дилером культурних цінностей є його маржинальний прибуток (без урахування податку), до якого застосовується ставка, визначена підпунктом "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу.
На операції з постачання на митній території України дилером, який застосовує правила, встановлені цією статтею, податкова накладна не виписується.
( Абзац другий пункту 210.5 статті 210 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )( Пункт 206.5 статті 208 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
210.6. Дилер, який придбаває культурні цінності в осіб, визначених у пункті 210.4 цієї статті, не має права на податковий кредит.
210.7. На операції з вивезення культурних цінностей у митному режимі експорту нульова ставка податку не застосовується.
210.8. Платник податку, що придбаває культурні цінності в дилера, який застосовує маржинальну схему, не має права вимагати податкову накладну та відносити до податкового кредиту суму податку, сплаченого на маржинальний прибуток.
Дилер зобов'язаний вести окремий податковий облік операцій з придбання та постачання культурних цінностей та окремий облік операцій з придбання та постачання інших товарів/послуг, до яких застосовується загальний режим оподаткування.
Стаття 211. Особливості оподаткування операцій, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему
211.1. На період виконання робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, які виконуються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, або за рахунок коштів, які передбачаються в Державному бюджеті України як внесок України до Чорнобильського фонду "Укриття" для виконання міжнародної програми - Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття" відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоди про грант (проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку, Урядом України і Чорнобильською атомною електростанцією:
звільняються від оподаткування операції з імпорту товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання);
оподатковуються за нульовою ставкою операції з постачання товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання), виконання робіт та постачання послуг на митній території України, що здійснюються в рамках міжнародної технічної допомоги. Суми податку, сплачені платником податку - виконавцем робіт, послуг за контрактом, укладеним з особою-нерезидентом, яка уклала контракт з реципієнтом, відшкодовуються з бюджету протягом місяця, що настає після місяця, в якому подається податкова декларація, за умови наявності належним чином оформлених документів та підтвердження їх матеріалами документальної перевірки.
( Абзац третій пункту 211.1 статті 211 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 )
211.2. Зазначені в цій статті пільги не поширюються на операції, що стосуються підакцизних товарів та товарів 1-24 груп УКТ ЗЕД.
211.3. У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів або виконання робіт та постачання послуг платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку, що повинна бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів або виконання робіт та постачання послуг на митній території України, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, та за період від дати ввезення на митну територію України таких товарів або виконання робіт і постачання послуг до дати збільшення податкових зобов'язань.
РОЗДІЛ VI. АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК
Стаття 212. Платники податку
212.1. Платниками податку є:
212.1.1. Особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.
( Підпункт 212.1.1 пункту 212.1 статті 212 із змінами, внесеними згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019 )
212.1.2. Особа - суб'єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України.
( Підпункт 212.1.2 пункту 212.1 статті 212 із змінами, внесеними згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019 )
212.1.3. Фізична особа - резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства.
212.1.4. Особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку.
212.1.5. Особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до пункту 213.3 статті 213 цього Кодексу.
212.1.6. Особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог.
212.1.7. Особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів у разі порушення таких умов.