Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального

пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння - пристрої, призначені для вдихання аерозолів (пари), які утворюються внаслідок нагрівання продуктів, що містять у своєму складі тютюн (продукти його переробки), без їх згоряння.

Терміни "пальне", "електронна сигарета", "рідини, що використовуються в електронних сигаретах" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Податковому кодексі України.

Терміни "введення в обіг тютюнового виробу", "електронна сигарета", "замінники тютюну", "заправний контейнер", "зовнішнє упакування", "інгредієнт", "куріння тютюнових виробів", "новітній тютюновий виріб", "нюхальний тютюн", "одинична пачка", "предмети, пов’язані з вживанням тютюнових виробів", "робоче місце", "сигарета", "сигара", "сигарила", "смако-ароматична добавка", "смола", "споживач тютюнового виробу", "тютюн", "тютюн для кальяну", "тютюн для люльки", "тютюн для перорального вживання", "тютюн для самокруток", "тютюновий дим" вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення";

сусло - свіжовіджатий сік, що одержують при подрібненні та пресуванні винограду чи мезги, плодів, ягід, та/або розчин натурального бджолиного меду, призначені для виробництва виноматеріалів.

винний дистилят - спиртовий дистилят, отриманий шляхом дистиляції (перегонки) виноградного вина (з вмістом летких кислот не більше 2 грами на 1 літр у перерахунку на оцтову кислоту) або вина кріпленого для дистиляції чи шляхом повторної дистиляції отриманого дистиляту, з фактичною міцністю не більше 86 % об., вмістом летких речовин, що походять виключно від дистиляції використаної сировини, 1,25 грама і більше на 1 літр спирту при 100 % об., максимальним вмістом метанолу 2 грами на 1 літр спирту при 100 % об.;

пивний дистилят - спиртовий дистилят, отриманий шляхом прямої дистиляції за нормального тиску свіжого пива до міцності не більше 86 % об., при цьому дистилят повинен мати органолептичні характеристики, похідні від пива;

спиртовий дистилят - спирт, отриманий шляхом дистиляції (перегонки) після спиртового бродіння сільськогосподарської продукції, який не має характеристик спирту етилового, зберігає аромат і смак використаної сировини та відповідає товарній позиції 2208 згідно з УКТ ЗЕД.

До спиртових дистилятів відносяться спирт коньячний, спирт плодовий, дистилят виноградний спиртовий, спирт-сирець плодовий, зерновий, винний, пивний дистиляти та інші спиртові дистиляти, передбачені законодавством;

коньячна технологія - процес виробництва коньяків України та алкогольних напоїв за коньячною технологією із спирту коньячного, отриманого шляхом дистиляції виноматеріалів коньячних на спеціальних мідних апаратах з фракціонуванням з подальшою витримкою у дубовій тарі або емальованих чи нержавіючих ємностях з дубовою клепкою;

малі виробництва дистилятів - суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють виробництво спиртових дистилятів на обладнанні, виробничі потужності якого не перевищують 20000 декалітрів у перерахунку на 100-відсотковий спирт за календарний рік, та спиртних напоїв із використанням спиртових дистилятів виключно власного виробництва (не придбаних), з подальшим їх розливом у споживчу тару та реалізацією, об’єм реалізації яких не перевищує 10000 декалітрів за календарний рік. Матеріально-технічна база малих виробництв дистилятів має відповідати вимогам, встановленим статтею 2-3 цього Закону. Малі виробництва дистилятів не можуть бути пов’язаними особами у значенні, наведеному у підпункті 14.1.159 підпункту 14.1 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України, з іншими виробниками дистилятів, про що зазначається в заяві про видачу ліцензії.

категорії спиртних напоїв - встановлена цим Законом та Законом України "Про географічні зазначення спиртних напоїв" класифікація спиртних напоїв на підставі їхніх фізичних, хімічних та/або органолептичних характеристик, складу та способу виробництва;

спиртний напій - напій алкогольний, призначений для споживання людиною, міцністю від 15 % об. (включно із спиртними напоями категорії "яєчний лікер" міцністю від 14 % об.), одержаний в один із таких способів або шляхом їх поєднання:

дистиляція отриманих шляхом природного спиртового бродіння продуктів із сільськогосподарської продукції з додаванням або без додавання ароматизаторів чи ароматичних харчових продуктів;

мацерація або подібна обробка рослинної сировини у спирті етиловому із сільськогосподарської продукції та/або спиртовому дистиляті із сільськогосподарської продукції, та/або спиртному напої;

додавання (окремо або в поєднанні) ароматизаторів, ароматичних харчових продуктів, барвників, підсолоджувачів та/або іншої сільськогосподарської продукції, та/або харчових продуктів, інших інгредієнтів, використання яких у виробництві спиртних напоїв дозволено законодавством, до спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або спиртного напою.

Якщо для виробництва спиртного напою додається вода питна (у тому числі демінералізована, пом’якшена, оброблена за допомогою зворотного осмосу), вміст спирту у спиртному напої після додавання води повинен відповідати вмісту спирту за об’ємом, встановленому для відповідної категорії спиртних напоїв.

Не вважаються спиртними напоями алкогольні напої, що класифікуються у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 та 2207 згідно з УКТЗЕД. Для виробництва спиртних напоїв використовуються спирт етиловий (товарна підкатегорія 2207 10 00 90 згідно з УКТЗЕД) та спиртові дистиляти (товарна позиція 2208 згідно з УКТЗЕД), одержані виключно із сільськогосподарської продукції;

офіційна назва спиртного напою - назва категорії спиртних напоїв, вимогам якої відповідає спиртний напій. Для спиртного напою, що не відповідає вимогам жодної з категорій спиртних напоїв, офіційною назвою є назва "спиртний напій" або назва, встановлена нормативно-правовим актом, а в разі його відсутності - нормативним документом, за умови наявності в маркуванні спиртного напою терміна "спиртний напій".

Виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спиртових дистилятів, біоетанолу здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію на виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу.

Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.

Виробництво біоетанолу забороняється на акцизних складах, на яких здійснюється виробництво та/або зберігання інших видів спирту етилового (крім зберігання спирту етилового-сирцю, що використовується для виробництва біоетанолу).

Виробництво спирту етилового денатурованого забороняється на акцизних складах, на яких здійснюється виробництво та/або зберігання спирту етилового неденатурованого.

Виробництво алкогольних напоїв для реалізації на території України здійснюється з використанням спирту етилового, що відповідає товарній підкатегорії 2207 10 00 90 згідно з УКТ ЗЕД (спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 % об. або більше), та спиртових дистилятів, що відповідають товарній позиції 2208 згідно з УКТ ЗЕД, які одержані виключно із сільськогосподарської продукції та мають статус українських товарів відповідно до Митного кодексу України.

Виробництво спирту коньячного здійснюється суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію, повний технологічний цикл виробництва коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією, забезпечені спеціальною тарою для витримки спиртів та кваліфікованими фахівцями. Виробництво спирту коньячного також здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію, здійснюють переробку винограду та виробництво виноматеріалів виноградних, забезпечені дубовою тарою або нержавіючими чи емальованими ємностями з дубовою клепкою для витримки спирту коньячного, кваліфікованими фахівцями та власними виробничими потужностями з виробництва спирту коньячного. Виробництво коньяку України також здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форми власності шляхом купажу коньячних спиртів українського та/або неукраїнського походження без будь-яких обмежень щодо часток їх використання у виробництві, витриманих не менше трьох років у дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємностях з дубовою клепкою. Післякупажний відпочинок коньяків встановлюється рішенням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Виробництво рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності за умови одержання ліцензії.

Виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії.

Виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання. При цьому приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання спирту, розташовані на території суб’єкта господарювання, який виробляє спирт етиловий, та приміщення, в яких здійснюється виробництво біоетанолу, та місця зберігання біоетанолу, розташовані на підприємстві, яке виробляє біоетанол, вважаються акцизним складом. Акцизним складом також вважаються виробничі приміщення на території суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), де суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) виробляється, обробляється (переробляється) горілка та лікеро-горілчані вироби, та його складські приміщення, в яких зберігається, одержується чи відправляється горілка та лікеро-горілчані вироби. На акцизних складах постійно діють представники податкового органу за місцем розташування акцизного складу. Акцизні склади повинні бути обладнані витратомірами - лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників обсягу виробленого спирту етилового. Відпуск спирту етилового без наявності витратоміра - лічильника обсягу виробленого спирту етилового забороняється. Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів - лічильників обсягу виробленого спирту етилового встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання спирту, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб - суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються документ, що підтверджує право користування цим приміщенням, та довідка про відповідність місця зберігання спирту вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Довідка про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом п'яти календарних днів від дати подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання спирту до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі.

Виключення місць зберігання з Єдиного реєстру здійснюється податковим органом, який вносив його до Єдиного реєстру, на підставі письмової заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), що був заявником такого місця зберігання спирту, або у разі анулювання ліцензії, виданої такому суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) відповідно до цього Закону, шляхом прийняття відповідного письмового розпорядження не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення передбачених цим Законом підстав.

Податковий орган повинен видати суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), що був заявником, засвідчену копію письмового розпорядження про виключення місця зберігання спирту з Єдиного реєстру протягом трьох робочих днів з моменту його прийняття.

Податковий орган за місцем розташування акцизного складу призначає свого представника (представників) на такому складі.

Копія рішення про призначення представника (представників) податкового органу у день прийняття такого рішення надсилається власнику акцизного складу.

Представник (представники) податкового органу здійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за дотриманням встановленого порядку відпуску спирту етилового та сплати акцизного податку з нього.

Порядок роботи представників податкового органу на акцизному складі встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому розпорядок роботи представників податкового органу повинен відповідати режиму роботи акцизного складу, встановленому його власником.

Виробництво дистиляту виноградного спиртового і спирту-сирцю плодового здійснюється суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) за наявності ліцензій незалежно від форми власності з правом реалізації як сировини іншим суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають ліцензії на виробництво.

Малі виробництва виноробної продукції здійснюють виробництво та розлив у споживчу тару алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки самостійно вирощених/вироблених та/або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження.

Малі виробництва дистилятів здійснюють виробництво та розлив у споживчу тару спиртних напоїв виключно власного виробництва (не придбаних).

Виробництво пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форми власності за умови наявності ліцензії на право виробництва пального.

Приватизація єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, місця зберігання спирту якого внесені до Єдиного реєстру, є підставою для внесення відповідних змін до Єдиного реєстру. Податковий орган за заявою суб’єкта господарювання, який приватизував відповідний єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, протягом п’яти робочих днів з дня надходження заяви видає переоформлену довідку про внесення місць зберігання спирту до Єдиного реєстру.

Обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, що відноситься до товарної підкатегорії 8478 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (обладнання для підготовки або обробки тютюну), яке імпортується на митну територію України, зберігається та використовується на митній території України, підлягає внесенню до Єдиного реєстру обладнання.

Відомості про обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок включаються до Єдиного реєстру обладнання на підставі відомостей, що надаються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

В Єдиному реєстрі обладнання повинні міститися відомості про:

суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), який здійснив ввезення обладнання або є власником обладнання: для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження, код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб - суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) - прізвище, ім’я, по батькові, місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті);

суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), який здійснює зберігання або використання обладнання (у разі передачі обладнання на зберігання чи в користування іншим суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва)): для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження, код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб - суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) - прізвище, ім’я, по батькові, місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті);

підставу ввезення обладнання на митну територію України або набуття права власності на обладнання;

модель та серійний номер обладнання;

місцезнаходження обладнання;

дату включення обладнання до Єдиного реєстру обладнання;

дату внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання;

підставу та дату виключення обладнання з Єдиного реєстру обладнання.

Внесення даних до Єдиного реєстру обладнання здійснюється на підставі письмової заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) - імпортера або власника обладнання. До заяви додається документ, що підтверджує ввезення обладнання на митну територію України або право власності на обладнання.

Заява подається не пізніше 10 робочих днів з дня завершення митного оформлення обладнання, ввезеного на митну територію України, або набуття права власності на обладнання.

У разі зміни будь-яких відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, крім змін, пов’язаних із зміною права власності на обладнання, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), за заявою якого відповідне обладнання внесено до Єдиного реєстру обладнання, має подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання.

Заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, подається не пізніше 10 робочих днів з дня зміни таких відомостей. Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у заяві про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, несе заявник.

У разі переходу права власності або знищення обладнання таке обладнання підлягає виключенню з Єдиного реєстру обладнання. Заява про виключення подається не пізніше 10 робочих днів з дня настання однієї з подій, зазначених у цій частині, суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), за заявою якого відповідне обладнання внесено до Єдиного реєстру обладнання. До заяви додаються документи, що підтверджують перехід права власності або знищення обладнання.

Ведення Єдиного реєстру обладнання та надання відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує вільний та безоплатний доступ до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання.

Відомості, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, надаються у вигляді витягу з Єдиного реєстру обладнання. Витяг з Єдиного реєстру обладнання видається юридичній особі або фізичній особі - підприємцю, органам державної влади (посадовим особам) за письмовим запитом протягом двох робочих днів з дня подання такого запиту.

Форма витягу з Єдиного реєстру обладнання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Матеріально-технічна база малого виробництва виноробної продукції включає:

земельні ділянки, що належать суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі будь-якого речового права, визначеного законодавством України, на яких суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) вирощує плоди, ягоди, виноград, а також розміщує товарну пасіку;

відокремлені нежитлові приміщення, призначені для здійснення господарської діяльності, що належать суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі будь-якого речового права, визначеного законодавством України;

власну або залучену на договірних засадах акредитовану відповідно до законодавства лабораторію для проведення робіт з перевірки якості та безпечності вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових;

обладнання для виробництва та розливу у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових, а саме забезпечення:

подрібнення, пресування плодів, ягід, винограду;

бродіння та відстоювання сусла з плодів, ягід, винограду, меду;

зберігання або витримки виноматеріалів плодово-ягідних, виноградних, напоїв медових;

розливу вин плодово-ягідних, виноградних, напоїв медових у споживчу тару;

санітарної обробки технологічного обладнання, винопроводів та інвентарю згідно з вимогами законодавства.

Переробку плодів, ягід, винограду, виготовлення, зберігання та обробку виноматеріалів плодово-ягідних, виноградних та/або медових малі виробництва виноробної продукції проводять з використанням типового обладнання і технологічних ємностей, виготовлених із корозійностійких матеріалів, відповідно до вимог Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

Вимоги до матеріально-технічної бази малих виробництв виноробної продукції визначаються цим Законом.

Форма декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, порядок її подання та реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Матеріально-технічна база малого виробництва дистилятів включає:

відокремлені нежитлові приміщення (цехи, підвали, ангари), призначені для здійснення господарської діяльності, що належать та/або знаходяться у користуванні суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі будь-якого речового права, визначеного законодавством України;

власну або залучену на договірних засадах акредитовану відповідно до законодавства лабораторію для проведення робіт з перевірки якості та безпечності спиртових дистилятів та спиртних напоїв;

обладнання для виробництва спиртових дистилятів, виробництва та розливу у споживчу тару спиртних напоїв, а саме для забезпечення:

приймання, вимірювання, зберігання сировини;

підготовки, подрібнення та/або пресування сировини;

мацерації сировини (за необхідності);

отримання сусла та підготовки його до бродіння;

спиртового бродіння сусла;

зберігання виноматеріалів плодово-ягідних, виноградних, медових (за необхідності);

перегонки (дистиляції) спиртової бражки та/або ректифікації;

купажування, коригування спиртних напоїв (за необхідності);

зберігання або витримки спиртових дистилятів та/або спиртних напоїв;

розливу спиртних напоїв у споживчу тару;

санітарної обробки технологічного обладнання та інвентарю згідно з вимогами законодавства.

Переробку плодів, ягід, винограду, зерна та солоду, виготовлення та зберігання виноматеріалів плодово-ягідних, виноградних, медових, виготовлення спиртової бражки проводять з використанням типового технологічного обладнання і ємностей, виготовлених із матеріалів, призначених для контакту з харчовими продуктами, відповідно до вимог Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

Вимоги до матеріально-технічної бази малих виробництв дистилятів визначаються цим Законом.

Декларація відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв дистилятів вимогам законодавства подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Форма декларації відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв дистилятів вимогам законодавства, порядок її подання та реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, видаються та анулюються органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією видаються лише тим суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають повний технологічний цикл виробництва, включаючи викурку і витримку. Суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), який отримав ліцензію на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією, має право здійснювати оптову торгівлю спиртом коньячним без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю.

Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), який отримав ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (вин виноградних, вин плодово-ягідних або напоїв медових) та виробляє їх з виноматеріалів (виноградних, плодово-ягідних або медових) виключно власного виробництва (не придбаних), має право здійснювати оптову торгівлю зазначеними алкогольними напоями без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю.

Ліцензії на виробництво спирту етилового та біоетанолу видаються суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) - юридичним особам, а на виробництво спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - усім суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва).

Ліцензії на виробництво тютюнових виробів видаються лише суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або на інших не заборонених законодавством підставах володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, включаючи виготовлення тютюнової суміші, сигаретні цехи, за умови що використання для виробництва таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов’язкової реєстрації суб’єкта господарювання відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

Ліцензії на право виробництва пального видаються, анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво рідин, що використовуються в електронних сигаретах, копії зазначених документів не подають.

Для отримання ліцензії на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, суб’єкт господарювання подає нарочно, поштою або в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяву, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У такій заяві зазначаються:

найменування суб’єкта господарювання, код ЄДРПОУ (для фізичних осіб - суб’єктів господарювання - прізвище, ім’я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті);

адреса місця виробництва рідини, що використовується в електронних сигаретах.

Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додаються:

копії засновницьких документів;

атестат виробництва, виданий центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства, а для малих виробництв виноробної продукції та малих виробництв дистилятів - зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства (крім виробництва пального);

договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);

документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Суб’єкт господарювання у разі зміни будь-яких відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (крім змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), зобов’язаний повідомити орган, який видав ліцензію, про такі зміни протягом 30 днів з дня, наступного за днем їх настання.

Для отримання ліцензії на право виробництва пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт для виробництва пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального;

документ, що підтверджує акредитацію випробувальної лабораторії з визначення показників якості пального, виданий уповноваженим органом, та договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);