Податковий кодекс України

Положення цього пункту не застосовуються до товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, та/або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

93. Тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан в Україні, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, звільняються від оподатковування податком на додану вартість операції з постачання послуг, пов’язаних з програмним забезпеченням військового призначення, міжнародна передача якого підлягає державному контролю, а саме:

послуг з розробки, модифікації, тестування та/або технічної підтримки програмного забезпечення,

послуг з розроблення документації (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки такого програмного забезпечення), та/або

надання майнових прав інтелектуальної власності на програмне забезпечення, у тому числі за ліцензійними договорами.

94. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України товарів, що належать державі в особі Міністерства оборони України, Збройних Сил України, а також інших утворених відповідно до законів України військових формувань, розвідувальних органів, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави, поміщені у митний режим переробки за межами митної території України, та/або продукти їх переробки, які повертаються на митну територію України у митному режимі імпорту після ремонту та/або обслуговування.

95. Тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України (у тому числі шляхом переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту (у тому числі раніше поміщених в інші митні режими) складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів) безпілотних систем (далі - товари), визначених пунктом 9-27 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України , що ввозяться суб’єктами господарювання для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 890 6 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний сплатити суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

На запит контролюючого органу, визначеного підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, митний орган за місцем розташування підприємства, яким для виробництва та/або ремонту безпілотних систем ввезено товари, операції із ввезення на митну територію України яких звільнено від оподаткування податком на додану вартість відповідно до цього пункту, надає протягом 10 робочих днів інформацію про обсяги ввезення таких товарів та копії отриманих звітів про результати їх використання.

Звільнення від оподаткування, встановлене цим пунктом, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з тимчасово окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

96. Тимчасово, до 1 січня 2024 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту морських суден для використання виключно як пошуково-рятувальні одиниці з метою виконання міжнародних договорів України у сфері охорони людського життя на морі, оснащення, обладнання, спорядження, запасних частин та агрегатів таких суден, спорядження, оснащення та обладнання пошуково-рятувальних команд таких суден, що призначені виключно для проведення операцій з пошуку і рятування людей, які зазнають лиха на морі у морському пошуково-рятувальному районі України, визначених підпунктом 17 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України та оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний сплатити суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Звільнення від оподаткування, встановлене цим пунктом, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (держави-агресора) та/або з тимчасово окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Терміни "пошуково-рятувальна одиниця", "пошук", "рятування" та "пошуково-рятувальний район" вживаються у значеннях, наведених у Міжнародній конвенції про пошук і рятування на морі 1979 року. Термін "пошуково-рятувальна команда" означає підготовлений персонал пошуково-рятувальної одиниці, забезпечений спорядженням, оснащенням та обладнанням, що призначені для швидкого та ефективного проведення операцій з пошуку і рятування людей, які зазнають лиха на морі.

97. Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі для цілей цього пункту - окремі види товарів), здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

97.1. Платник податку на додану вартість з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів. Вивезення відповідних товарів за межі митної території України у митному режимі експорту після складення податкової накладної не вважатиметься окремою оподатковуваною операцією у розумінні підпункту "г" пункту 185.1 статті 185 цього Кодексу.

Реєстрація податкової накладної, складеної відповідно до абзацу першого цього підпункту, в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

97.2. Операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів оподатковуються за ставками податку, визначеними пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу:

а) операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що здійснюються платниками податку на додану вартість, у яких за результатами операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів протягом попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року - за фактичний наявний період, починаючи з 11 листопада 2023 року) сума неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням платником податку - резидентом установлених Національним банком України граничних строків розрахунків (після їх закінчення), не перевищує 20 відсотків загальної суми операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком України граничні строки розрахунків, - оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом "б" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу. Порядок розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам цього підпункту, визначаються Кабінетом Міністрів України;

б) операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що здійснюються платниками податку на додану вартість, не зазначеними в підпункті "а" цього підпункту, - оподатковуються за ставками, визначеними підпунктами "а" і "г" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу для операцій з постачання таких товарів на митній території України. До таких операцій ставка, визначена підпунктом "б" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, застосовується виключно після підтвердження факту завершення розрахунків у встановленому цим пунктом порядку (шляхом складення та реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної у порядку та на підставах, визначених підпунктом "в" підпункту 97.4 цього пункту).

Положення абзацу другого підпункту 97.1 цього пункту поширюються, у тому числі, на реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складених платниками податку на додану вартість, зазначеними в підпункті "а" цього підпункту.

У податковій накладній, що складається за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів:

може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД;

одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.

Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, не приймається до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо з дати реєстрації податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, в Єдиному реєстрі податкових накладних минуло 30 календарних днів і не оформлено митну декларацію на такі товари, реєстрація такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних скасовується.

У податковій накладній, яка складається за операціями з постачання на митній території України окремих видів товарів, одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.

97.3. Базою оподаткування для операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів є договірна (контрактна) вартість таких видів товарів, але не менше ніж мінімально допустимі експортні ціни, визначені відповідно до статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин дня реєстрації податкової накладної.

Базою оподаткування для операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів на підставі форвардного контракту є договірна (контрактна) вартість таких окремих видів товарів, зазначена у такому контракті, але не менше ніж мінімально допустимі експортні ціни, визначені відповідно до статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" на дату підписання форвардного контракту за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин дня підписання такого контракту. У разі якщо на дату підписання форвардного контракту мінімально допустимі експортні ціни не були встановлені, база оподаткування визначається за правилами, визначеними абзацом першим цього підпункту.

Для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" ціна операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що відповідає принципу "витягнутої руки", визначається відповідно до статті 39 цього Кодексу, але не може бути меншою за мінімально допустимі експортні ціни, визначені відповідно до статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Після завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів платник податків складає розрахунок коригування на підставі підпункту "в" підпункту 97.4 цього пункту для застосування ставки, визначеної підпунктом "б" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу.

Банк протягом трьох робочих днів, наступних за днем завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів, передає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомлення про таке завершення у вигляді електронного документа з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Порядок подання та форма повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Для цілей цього пункту під завершенням розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів розуміється настання хоча б однієї з таких обставин:

1) завершення банком, що обслуговує платника податку - резидента, здійснення валютного нагляду за дотриманням таким резидентом граничних строків розрахунків за відповідною операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів (крім завершення валютного нагляду у зв’язку із закриттям усіх рахунків резидента у банку та/або зміною обслуговуючого банку в митній декларації);

2) надходження до банку інформації з електронного реєстру митних декларацій про операцію з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, якщо за такою операцією здійснено повну попередню оплату на рахунок резидента у банку в Україні за всю партію товару, оформлену відповідною митною декларацією;

3) надходження на рахунок резидента у банку в Україні грошових коштів у повному обсязі за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, фактурна вартість яких у відповідній митній декларації є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Під час завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів враховуються митні декларації, щодо яких банк отримав інформацію з електронного реєстру митних декларацій, яка подається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше наступного робочого дня після отримання від банку повідомлення про завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів надсилає платнику податку таке повідомлення до електронного кабінету.

97.4. Розрахунок коригування до податкової накладної, складеної за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, складається та підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

а) у зв’язку із зміною кількісних або вартісних показників - виключно до початку оформлення митної декларації, що засвідчує факт вивезення таких товарів за межі митної території України відповідно до вимог митного законодавства;

б) з метою приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації без зміни ставки оподаткування - після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією.

Коригування показників податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, після реєстрації розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначених в абзаці першому цього підпункту, не дозволяється, крім коригування таких показників, як ставка податку та нарахована сума податку відповідно до підпункту "в" цього підпункту;

в) у зв’язку з приведенням розміру ставки, застосованої відповідно до підпункту 97.2 цього пункту, у відповідність з розміром ставки, визначеної підпунктом "б" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, - після завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів та за умови, що такий розрахунок коригування передбачає коригування виключно ставки податку і нарахованої суми податку.

Реєстрація розрахунку коригування до податкової накладної, складеного відповідно до підпункту "а" цього підпункту, в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

97.5. Операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства.

У разі виникнення від’ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, за рахунок коригування податкових зобов’язань на підставі підпункту "в" підпункту 97.4 цього пункту така сума підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 цього Кодексу.

97.6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в автоматичному режимі інформацію, яка міститься у зареєстрованій податковій накладній, складеній за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, в Єдиному реєстрі податкових накладних (з урахуванням розрахунку коригування до податкової накладної, складеного відповідно до підпункту "а" підпункту 97.4 цього пункту, у разі його подання).

1. Вітчизняні підприємства суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, для використання у господарській діяльності, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати контролюючому органу (а контролюючий орган зобов'язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену у такій митній декларації. Перелік устаткування, обладнання та комплектуючих, що ввозяться вітчизняними підприємствами суднобудівної промисловості та не виробляються в Україні, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суб'єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць", тимчасово, з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2022 року включно, при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що звільняються від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному підпунктом 10 пункту 4 розділу ХХI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати контролюючому органу (а контролюючий орган зобов'язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену в такій митній декларації.

2. Для забезпечення виконання норм цього підрозділу податковий вексель не підлягає підтвердженню банком шляхом авалю.

Податковий вексель є податковим звітним документом і підлягає обліку та зберіганню за правилами і в строки, що встановлені для первинних бухгалтерських документів.

Векселедержателем є контролюючий орган за місцем реєстрації векселедавця як платника податку.

3. Податковий вексель видається на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, нарахованого за митною декларацією.

Сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за однією митною декларацією не може бути частково оплачена векселем, а частково - коштами. Вексель видається на повну суму податкового зобов'язання окремо за кожною митною декларацією.

Датою видачі векселя є дата подання митної декларації для митного оформлення.

4. Податковий вексель складається у трьох примірниках із зазначенням суми податку в національній валюті виключно на вексельному бланку, що купується у банку, з урахуванням таких особливостей:

перший примірник податкового векселя - оригінал вексельного бланка, придбаного платником в установі банку;

другий і третій примірники податкового векселя - ксерокопії оригіналу вексельного бланка (неоформленого першого примірника), які мають однаковий із першим примірником номер вексельного бланка;

усі необхідні записи в кожному примірнику податкового векселя виконуються окремо, ксерокопіюванню не підлягають, повинні бути тотожними (крім порядкового номера примірника).

У контролюючому органі, який здійснює митне оформлення ввезених на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, залишається другий примірник векселя. Перший примірник векселя надсилається (передається) цим контролюючим органом не пізніше ніж на третій день від дати надання векселя контролюючому органу, в якому особа зареєстрована як платник податку на додану вартість.

Третій примірник векселя залишається у платника податку, який його видав.

5. Строк погашення податкового векселя для підприємств суднобудівної промисловості настає на дату виникнення податкових зобов'язань по постачанню збудованого судна, для будівництва якого були ввезені устаткування, обладнання та комплектуючі, із застосуванням вексельної форми розрахунків з податку на додану вартість.

Строк погашення податкового векселя для суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць", настає на 60-й календарний день з дня його видачі контролюючому органу.

Погашення податкового векселя здійснюється виключно шляхом перерахування коштів до Державного бюджету України.

Не дозволяється часткове погашення податкового векселя.

Обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, податковий вексель не підлягає індосаменту; проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються.

6. У разі нецільового використання зазначених у пункті 1 цього підрозділу товарів, платник податку зобов'язаний погасити податковий вексель у податковому періоді, на який припадає їх нецільове використання, а також сплатити пеню відповідно до цього Кодексу.

У разі несвоєчасного погашення податкового векселя до платника податку, який видав податковий вексель, застосовуються штрафні санкції у розмірі 1 відсотка суми податку на додану вартість, зазначеної у податковому векселі, за кожен день порушення строку, включаючи день погашення, але не більш як 50 відсотків суми векселя.

7. За умови дотримання вимог щодо формування сум податку на додану вартість, які можуть бути віднесені до податкового кредиту, платник податку має право віднести до податкового кредиту звітного (податкового) періоду суму податку на додану вартість за погашеними у такому звітному (податковому) періоді податковими векселями.

8. До податкової декларації з податку на додану вартість платник податку на додану вартість додає перелік та копії податкових векселів, виданих протягом звітного (податкового) періоду, за який подається декларація.

9. Облік податкових векселів здійснюється контролюючими органами.

Облік податкових векселів контролюючими органами ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Облік податкових векселів контролюючими органами за місцезнаходженням платника податку, яким видано податковий вексель, ведеться у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контроль за погашенням податкових векселів здійснюють контролюючі органи на підставі даних таких векселів, податкових декларацій та документів, що підтверджують сплату сум податку за погашеними векселями.

1. Розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

У разі повернення авансів (інших платежів), отриманих до набрання чинності розділом III цього Кодексу та врахованих у складі валових доходів, на суму такого повернення відбувається коригування доходу звітного податкового періоду, в якому такі аванси (інші платежі) були повернуті у порядку, передбаченому цим Кодексом. Для авансів, отриманих в іноземній валюті, таке коригування відбувається за офіційним валютним курсом гривні до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення такого повернення.

У разі повернення авансів (інших платежів), виданих до набрання чинності розділом III цього Кодексу та врахованих у складі валових витрат, на суму такого повернення відбувається коригування витрат звітного податкового періоду, в якому такі аванси (інші платежі) були повернуті у порядку, передбаченому цим Кодексом.

У разі відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) після набрання чинності розділом III цього Кодексу в рахунок авансів, отриманих до такої дати, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, та здійснені після дати набрання чинності цим Кодексом, за умови, що вони не були включені до складу валових витрат, визнаються витратами на дату відвантаження таких товарів (виконання робіт, надання послуг).

2. З дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Суб’єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць", та суб’єкти індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені пунктом 15 підрозділу 10 цього розділу, авансові внески у 2013 році не сплачують, а податкові зобов’язання визначають на підставі податкової декларації за підсумками першого кварталу, першого півріччя, трьох кварталів та за 2013 рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

3. Пункт 150.1 статті 150 Кодексу, у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, застосовується:

у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення;

у 2012 - 2015 роках з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від’ємне значення (з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат у 2012 - 2014 роках та зменшенню фінансового результату до оподаткування у 2015 році:

звітних (податкових) періодів починаючи з I півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних податкових періодах;

звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах;

звітних (податкових) періодів 2014 року у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2013 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2014 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах;

звітних (податкових) періодів 2015 року у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2014 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах до повного погашення такого від’ємного значення.

При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від’ємного значення об’єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів або зменшує фінансовий результат до оподаткування наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012-2015 років. Таке від’ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від’ємне значення об’єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Для підприємств з доходом за 2011 рік менше 1 мільйона гривень пункт 150.1 статті 150 Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, застосовується з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від’ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року та наступних звітних періодів, що припадають на 2012-2014 роки або зменшує фінансовий результат до оподаткування звітних (податкових) періодів, починаючи з 2015 року до повного погашення такого від’ємного значення.

4-1. Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі. Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.

Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді, в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості відвантажених (наданих) таких товарів (робіт, послуг), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі отримання під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування попередньої (авансової) оплати частини вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у подальшому у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у такому періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, яка так відноситься до собівартості таких товарів (робіт, послуг), як сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг).

Положення цього пункту застосовуються незалежно від того, чи прийняв платник відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень розділу III цього Кодексу.

Положення цього пункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

4-2. Положення підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 цього Кодексу в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", у частині встановлення для великих платників податків порядку врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування у зменшення фінансового результату до оподаткування вперше застосовується при розрахунку об’єкта оподаткування за результатами податкових (звітних) періодів 2022 року.

При цьому сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена станом на 1 січня 2022 року, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування наступних податкових (звітних) періодів у порядку, встановленому підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 цього Кодексу, до повного погашення.

5. Норми пункту 159.1 статті 159 цього Кодексу не поширюються на заборгованість, що виникла у зв'язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів здійснювалися до набрання чинності розділом III цього Кодексу. З метою оподаткування відображення в обліку продавця та покупця такої заборгованості здійснюється до повного погашення чи визнання такої заборгованості безнадійною у такому порядку:

порядок урегулювання сумнівної заборгованості, щодо якої заходи із стягнення розпочато до набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Платник податку - продавець зобов'язаний збільшити дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу витрат або відшкодованої за рахунок страхового резерву і у разі, якщо протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) суд не задовольняє позову (заяви) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позову (заяви) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини;

б) сторони договору досягають згоди щодо продовження строків погашення заборгованості чи списання всієї суми заборгованості або її частини (крім випадків укладення мирової угоди в межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначених законом);

в) продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом строків, визначених законом, або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії строків та при цьому протягом наступних 90 днів не звертається до суду (господарського суду) із заявою про стягнення заборгованості або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

На суму додаткового податкового зобов'язання, розрахованого внаслідок такого збільшення, нараховується пеня у розмірах, визначених законом для несвоєчасного погашення податкового зобов'язання. Зазначена пеня розраховується за строк з першого дня податкового періоду, наступного за періодом, протягом якого відбулося збільшення витрат, до останнього дня податкового періоду, на який припадає збільшення доходу, та сплачується незалежно від значення податкового зобов'язання платника податку за відповідний звітний період. Пеня не нараховується на заборгованість (її частину), списану або розстрочену внаслідок укладення мирової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства починаючи з дати укладення такої мирової угоди.

Якщо в майбутньому (з урахуванням строку позовної давності) такий продавець звертається до суду, то він має право збільшити витрати на суму оскаржуваної заборгованості;

у разі якщо платник податку оскаржує рішення суду в порядку, встановленому законом, збільшення доходу, передбачене цим пунктом, не відбувається до моменту прийняття остаточного рішення відповідним судом;

платник податку - покупець зобов'язаний збільшити доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день з дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором, або визнаної претензією;

б) або 30-й календарний день від дня ухвалення рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом "а" цього пункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповіді на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені законом.

Строки, визначені абзацом "б" цього пункту, застосовуються незалежно від того, розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи з примусового стягнення боргу чи ні.

Зазначене в цьому підпункті збільшення доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" чи "б" цього підпункту.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно чи за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Заборгованість, попередньо віднесена до складу витрат або відшкодована за рахунок страхового резерву, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкових зобов'язань як покупця, так і продавця у зв'язку з таким визнанням.

6. Для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Норми цього підпункту поширюються також на платників податку у разі їх переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

Первісна вартість основних засобів не збільшується на вартість придбання або поліпшення після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об'єктів до такої дати.

7. Дохід не визначається щодо товарів (результатів робіт, послуг), відвантажених (наданих) після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині вартості таких товарів (результатів робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати, у тому числі в період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Витрати не визначаються щодо товарів (результатів робіт, послуг), отриманих (наданих) після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу, у частині вартості таких товарів (робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати, у разі якщо такі аванси були враховані платником податку у складі валових витрат на дату їх оплати, а також у період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Для платників податку на прибуток, що перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну, одночасно з визнанням доходів від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на загальній системі оподаткування до складу витрат включається собівартість таких товарів, робіт, послуг, що склалася в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, пропорційно сумі визнаних доходів.

Комісійні доходи (витрати) та інші платежі, пов'язані із створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), які були включені до об'єкта оподаткування у звітних податкових періодах до набрання чинності розділом III цього Кодексу, не враховуються при визначенні доходів і витрат відповідно до цього Кодексу.

9. У січні - грудні 2015 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. Починаючи з 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються.

10. Встановити ставку податку на прибуток підприємств:

з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки;