Податковий кодекс України. Кодекс від 02.12.2010 №2755-VI

Верховна Рада України Кодекс України, Кодекс, Закон від 02.12.2010 №2755-VI
Остання редакція від 18.03.2020. Внесення змін (закон від 17.03.2020 N 533-IX /533-20/)
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Кодекс України, Кодекс, Закон

Дата 02.12.2010

Номер 2755-VI

Статус Діє

Редакції
18.03.2020 внесення змін (закон від 17.03.2020 N 533-IX /533-20/) 18.03.2020 внесення змін (закон від 17.03.2020 N 532-IX /532-20/) 17.03.2020 внесення змін (закон від 17.03.2020 N 530-IX /530-20/) 07.03.2020 внесення змін (закон від 04.02.2020 N 490-IX /490-20/) 29.12.2019 внесення змін (закон від 18.12.2019 N 391-IX /391-20/) 29.12.2019 внесення змін (закон від 03.12.2019 N 323-IX /323-20/) 29.12.2019 внесення змін (закон від 20.12.2019 N 425-IX /425-20/) 27.12.2019 внесення змін (закон від 05.12.2019 N 354-IX /354-20/) 25.12.2019 внесення змін (закон від 05.12.2019 N 344-IX /344-20/) 11.12.2019 внесення змін (закон від 03.12.2019 N 314-IX /314-20/) 20.10.2019 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 129-IX /129-20/) 01.07.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 05.06.2019 визнання неконституційними окремих положень (решение від 05.06.2019 N 3-р(I)/2019 /va03p710-19/) 01.06.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 22.05.2019 внесення змін (закон від 16.05.2019 N 2725-VIII /2725-19/) 01.03.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 25.11.2018 внесення змін (закон від 08.11.2018 N 2611-VIII /2611-19/) 04.10.2018 внесення змін (закон від 06.09.2018 N 2530-VIII /2530-19/) 01.09.2018 внесення змін (закон від 22.05.2018 N 2440-VIII /2440-19/) 15.08.2018 внесення змін (закон від 10.07.2018 N 2497-VIII /2497-19/) 28.07.2018 внесення змін (закон від 03.07.2018 N 2477-VIII /2477-19/) 04.07.2018 внесення змін (закон від 19.06.2018 N 2463-VIII /2463-19/) 19.04.2018 внесення змін (закон від 22.03.2018 N 2374-VIII /2374-19/) 27.02.2018 визнання неконституційними окремих положень (решение від 27.02.2018 N 1-р/2018 /v001p710-18/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 21.12.2016 N 1797-VIII /1797-19/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2245-VIII /2245-19/) 31.12.2017 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2245-VIII /2245-19/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 07.11.2017 N 2176-VIII /2176-19/) 03.12.2017 внесення змін (закон від 07.11.2017 N 2176-VIII /2176-19/) 03.12.2017 внесення змін (закон від 09.11.2017 N 2198-VIII /2198-19/) 10.09.2017 внесення змін (закон від 07.09.2017 N 2146-VIII /2146-19/) 26.07.2017 внесення змін (закон від 13.07.2017 N 2143-VIII /2143-19/) 15.04.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1988-VIII /1988-19/) 15.04.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1989-VIII /1989-19/) 01.03.2017 внесення змін (закон від 20.12.2016 N 1791-VIII /1791-19/) 01.04.2017 внесення змін (закон від 21.12.2016 N 1797-VIII /1797-19/) 25.03.2017 внесення змін (закон від 23.02.2017 N 1910-VIII /1910-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 20.12.2016 N 1795-VIII /1795-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 20.12.2016 N 1791-VIII /1791-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 21.12.2016 N 1797-VIII /1797-19/) 20.11.2016 внесення змін (закон від 06.10.2016 N 1667-VIII /1667-19/) 06.11.2016 внесення змін (закон від 06.10.2016 N 1665-VIII /1665-19/) 01.08.2016 внесення змін (закон від 31.05.2016 N 1389-VIII /1389-19/) 01.07.2016 внесення змін (закон від 02.06.2016 N 1411-VIII /1411-19/) 01.06.2016 внесення змін (закон від 12.04.2016 N 1084-VIII /1084-19/) 01.02.2016 внесення змін (закон від 24.12.2015 N 909-VIII /909-19/) 07.01.2016 внесення змін (закон від 23.12.2015 N 903-VIII /903-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 24.12.2015 N 909-VIII /909-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 24.11.2015 N 812-VIII /812-19/) 20.09.2015 внесення змін (закон від 17.09.2015 N 702-VIII /702-19/) 10.09.2015 внесення змін (закон від 18.06.2015 N 548-VIII /548-19/) 01.09.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 655-VIII /655-19/) 01.09.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 654-VIII /654-19/) 01.09.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 653-VIII /653-19/) 13.08.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 652-VIII /652-19/) 13.08.2015 внесення змін (закон від 15.07.2015 N 609-VIII /609-19/) 29.07.2015 внесення змін (закон від 16.07.2015 N 643-VIII /643-19/) 24.07.2015 внесення змін (закон від 30.06.2015 N 557-VIII /557-19/) 24.07.2015 внесення змін (закон від 30.06.2015 N 555-VIII /555-19/) 23.07.2015 внесення змін (закон від 01.07.2015 N 569-VIII /569-19/) 01.07.2015 внесення змін (закон від 14.05.2015 N 420-VIII /420-19/) 01.07.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 71-VIII /71-19/) 11.06.2015 внесення змін (закон від 12.05.2015 N 381-VIII /381-19/) 29.05.2015 внесення змін (закон від 23.04.2015 N 366-VIII /366-19/) 28.05.2015 внесення змін (закон від 23.04.2015 N 364-VIII /364-19/) 27.05.2015 внесення змін (закон від 22.05.2015 N 482-VIII /482-19/) 14.05.2015 внесення змін (закон від 21.04.2015 N 344-VIII /344-19/) 07.05.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 332-VIII /332-19/) 07.05.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 321-VIII /321-19/) 10.04.2015 внесення змін (закон від 18.03.2015 N 263-VIII /263-19/) 01.04.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 215-VIII /215-19/) 01.04.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 211-VIII /211-19/) 01.04.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 71-VIII /71-19/) 31.03.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 71-VIII /71-19/) 04.03.2015 внесення змін (закон від 02.09.2014 N 1658-VII /1658-18/) 13.03.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 211-VIII /211-19/) 04.03.2015 внесення змін (закон від 13.02.2015 N 206-VIII /206-19/) 17.01.2015 внесення змін (закон від 25.12.2014 N 63-VIII /63-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 72-VIII /72-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 71-VIII /71-19/) 31.12.2014 внесення змін (закон від 25.12.2014 N 54-VIII /54-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 08.11.2014 внесення змін (закон від 07.10.2014 N 1690-VII /1690-18/) 01.11.2014 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 01.10.2014 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 27.09.2014 внесення змін (закон від 12.08.2014 N 1636-VII /1636-18/) 26.09.2014 внесення змін (закон від 02.09.2014 N 1668-VII /1668-18/) 25.09.2014 внесення змін (закон від 02.09.2014 N 1658-VII /1658-18/) 07.09.2014 внесення змін (закон від 14.08.2014 N 1654-VII /1654-18/) 01.09.2014 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 01.09.2014 внесення змін (закон від 10.04.2014 N 1200-VII /1200-18/) 04.09.2014 внесення змін (закон від 12.08.2014 N 1638-VII /1638-18/) 03.08.2014 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 02.08.2014 внесення змін (закон від 04.07.2014 N 1588-VII /1588-18/) 23.07.2014 внесення змін (закон від 01.07.2014 N 1561-VII /1561-18/) 01.07.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 08.06.2014 внесення змін (закон від 20.05.2014 N 1275-VII /1275-18/) 30.05.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1260-VII /1260-18/) 01.05.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 19.04.2014 внесення змін (закон від 10.04.2014 N 1200-VII /1200-18/) 18.04.2014 внесення змін (закон від 08.04.2014 N 1191-VII /1191-18/) 03.04.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 719-VII /719-18/) 01.04.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 21.03.2014 внесення змін (закон від 13.03.2014 N 879-VII /879-18/) 02.03.2014 внесення змін (закон від 23.02.2014 N 767-VII /767-18/) 01.03.2014 внесення змін (закон від 19.12.2013 N 713-VII /713-18/) 02.02.2014 внесення змін (закон від 28.01.2014 N 736-VII /736-18/) 02.02.2014 внесення змін (закон від 28.01.2014 N 732-VII /732-18/) 22.01.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 721-VII /721-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 719-VII /719-18/) 22.01.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 727-VII /727-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 19.12.2013 N 713-VII /713-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 24.10.2013 N 657-VII /657-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 05.09.2013 N 443-VII /443-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 03.09.2013 N 427-VII /427-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 06.09.2012 N 5203-VI /5203-17/) 13.11.2013 внесення змін (закон від 24.10.2013 N 657-VII /657-18/) 01.10.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 422-VII /422-18/) 01.09.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 422-VII /422-18/) 01.09.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 408-VII /408-18/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 404-VII /404-18/) 04.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 403-VII /403-18/) 03.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 407-VII /407-18/) 27.07.2013 внесення змін (закон від 06.12.2012 N 5515-VI /5515-17/) 01.04.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5503-VI /5503-17/) 03.02.2013 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5073-VI /5073-17/) 18.01.2013 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4212-VI /4212-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5503-VI /5503-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.12.2012 N 5519-VI /5519-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5413-VI /5413-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5412-VI /5412-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.09.2012 N 5211-VI /5211-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5083-VI /5083-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5074-VI /5074-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4834-VI /4834-17/) 16.12.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4834-VI /4834-17/) 10.11.2012 внесення змін (закон від 06.11.2012 N 5471-VI /5471-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5412-VI /5412-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5083-VI /5083-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 13.04.2012 N 4652-VI /4652-17/) 14.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5412-VI /5412-17/) 04.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5412-VI /5412-17/) 31.10.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5414-VI /5414-17/) 01.08.2012 внесення змін (закон від 06.07.2012 N 5180-VI /5180-17/) 15.08.2012 внесення змін (закон від 04.07.2012 N 5043-VI /5043-17/) 12.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5083-VI /5083-17/) 05.08.2012 внесення змін (закон від 21.06.2012 N 5019-VI /5019-17/) 03.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5091-VI /5091-17/) 21.07.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4834-VI /4834-17/) 08.07.2012 внесення змін (закон від 07.06.2012 N 4915-VI /4915-17/) 01.07.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4834-VI /4834-17/) 12.06.2012 визнання конституційними окремих положень (решение від 12.06.2012 N 13-рп/2012 /v013p710-12/) 27.05.2012 внесення змін (закон від 15.05.2012 N 4677-VI /4677-17/) 28.04.2012 внесення змін (закон від 24.04.2012 N 4661-VI /4661-17/) 01.04.2012 внесення змін (закон від 23.02.2012 N 4453-VI /4453-17/) 19.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4220-VI /4220-17/) 13.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4279-VI /4279-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4238-VI /4238-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4235-VI /4235-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 12.05.2011 N 3320-VI /3320-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4268-VI /4268-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 17.11.2011 N 4057-VI /4057-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 04.11.2011 N 4014-VI /4014-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3609-VI /3609-17/) 14.12.2011 тлумачення (решение від 14.12.2011 N 18-рп/2011 /v018p710-11/) 24.11.2011 внесення змін (закон від 04.11.2011 N 4014-VI /4014-17/) 11.10.2011 внесення змін (закон від 20.09.2011 N 3741-VI /3741-17/) 01.10.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3609-VI /3609-17/) 07.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3610-VI /3610-17/) 04.08.2011 внесення змін (закон від 08.07.2011 N 3675-VI /3675-17/) 06.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3609-VI /3609-17/) 01.07.2011 внесення змін (закон від 19.05.2011 N 3387-VI /3387-17/) 04.06.2011 внесення змін (закон від 12.05.2011 N 3320-VI /3320-17/) 25.05.2011 внесення змін (закон від 21.04.2011 N 3292-VI /3292-17/) 07.05.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3205-VI /3205-17/) 20.04.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3221-VI /3221-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 23.12.2010 N 2856-VI /2856-17/) 02.12.2010 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
( Абзац шостий підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
266.4.2. Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
( Абзац четвертий підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 )( Підпункт 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 із змінами, внесеними згідно із Законами № 652-VIII від 17.07.2015, № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 )
266.4.3. Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до:
об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту;
об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
( Пункт 266.4 статті 266 доповнено підпунктом 266.4.3 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
266.5. Ставка податку
266.5.1. Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
( Підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 )
266.6. Податковий період
266.6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
266.7. Порядок обчислення суми податку
266.7.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
( Підпункт "а" підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
( Підпункт "б" підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
( Підпункт "в" підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;
( Підпункт "г" підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
( Підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 доповнено підпунктом "ґ" згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
266.7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
( Абзац третій підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
266.7.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
266.7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
( Підпункт 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 )
266.7.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
266.8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком
266.8.1. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
( Підпункт 266.8.1 пункту 266.8 статті 266 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
266.8.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
266.9. Порядок сплати податку
266.9.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків.
( Абзац другий підпункту 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
266.10. Строки сплати податку
266.10.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
266.10.2. У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.
( Пункт 266.10 статті 266 доповнено підпунктом 266.10.2 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 )
266.10.3. Податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
( Пункт 266.10 статті 266 доповнено підпунктом 266.10.3 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 )( Стаття 266 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 267. Транспортний податок
267.1. Платники податку
267.1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.
267.2. Об’єкт оподаткування
267.2.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
( Абзац перший підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 )
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального";
( Абзац другий підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 )
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
( Підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )( Підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
267.3. База оподаткування
267.3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
267.4. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
267.5. Податковий період
267.5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
267.6. Порядок обчислення та сплати податку
267.6.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
267.6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
267.6.3. Органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.
З 1 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
( Абзац другий підпункту 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2611-VIII від 08.11.2018 )
Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
( Підпункт 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 )
267.6.4. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
267.6.5. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
267.6.6. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
267.6.7. У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.
( Пункт 267.6 статті 267 доповнено підпунктом 267.6.7 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
267.6.8. У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
( Пункт 267.6 статті 267 доповнено підпунктом 267.6.8 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
267.6.9. У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.
( Пункт 267.6 статті 267 доповнено підпунктом 267.6.9 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
267.6.10. Фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
( Абзац п'ятий підпункту 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
Фізичні особи - нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування".
( Пункт 267.6 статті 267 доповнено підпунктом 267.6.10 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
267.7. Порядок сплати податку
267.7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
267.8. Строки сплати податку
267.8.1. Транспортний податок сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації";
( Стаття 267 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4014-VI від 04.11.2011, № 5083-VI від 05.07.2012, № 5412-VI від 02.10.2012; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 268. Туристичний збір
268.1. Туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.
268.2. Платники збору
268.2.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті.
( Підпункт 268.2.1 пункту 268.2 статті 268 із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:
а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;
б) особи визначені підпунктом "в" підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом "б" підпункту 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
( Підпункт "б" підпункту 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 )
в) особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого);
г) ветерани війни;
ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
е) діти віком до 18 років;
є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади;
ж) члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення, визначені відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, які тимчасово розміщуються такою фізичною особою у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом "б" підпункту 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті, що належать їй на праві власності або на праві користування за договором найму.
( Підпункт 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 доповнено підпунктом "ж" згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.3. Ставка збору
268.3.1. Ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті, у розмірі до 0,5 відсотка - для внутрішнього туризму та до 5 відсотків - для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
( Пункт 268.3 статті 268 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.4. База справляння збору
268.4.1. Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті.
( Пункт 268.4 статті 268 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.5. Податкові агенти та місця проживання (ночівлі)
268.5.1. Згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
268.5.2. Згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з підпунктом 268.7.2 пункту 268.7 цієї статті, фізичними особами - підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 цієї статті;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом "б" підпункту 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
( Пункт 268.5 статті 268 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.6. Особливості справляння збору
268.6.1. Платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.
268.6.2. Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору відповідно до цього Кодексу та рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
268.6.3. У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому цим Кодексом порядку";
( Пункт 268.6 статті 268 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.7. Порядок сплати збору
268.7.1. Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому - до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.
( Підпункт 268.7.1 пункту 268.7 статті 268 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.7.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.
( Підпункт 268.7.2 пункту 268.7 статті 268 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.7.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
( Стаття 268 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012, № 5083-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 268-1. Збір за місця для паркування транспортних засобів
268-1.1. Платники збору
268-1.1.1. Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
( Підпункт 268-1.1.1 пункту 268-1.1 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
268-1.1.2. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення збору.
( Абзац перший підпункту 268-1.1.2 пункту 268-1.1 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, контролюючому органу в порядку, встановленому розділом I цього Кодексу.
( Абзац другий підпункту 268-1.1.2 пункту 268-1.1 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
268-1.2. Об'єкт і база оподаткування збором
268-1.2.1. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
( Підпункт 268-1.2.1 пункту 268-1.2 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 344-IX від 05.12.2019 )
268-1.2.2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
268-1.3. Ставки збору
268-1.3.1. Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
( Підпункт 268-1.3.1 пункту 268-1.3 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 )
268-1.3.2. При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
( Підпункт 268-1.3.2 пункту 268-1.3 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
268-1.4. Особливості встановлення збору
268-1.4.1. Ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
( Підпункт 268-1.4.1 пункту 268-1.4 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
268-1.5. Порядок обчислення та строки сплати збору
268-1.5.1. Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об'єкта оподаткування.
268-1.5.2. Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки.
268-1.5.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
( Кодекс доповнено статтею 268-1 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )( Слова "Розділ XIII. Плата за землю" виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 269. Платники земельного податку
( Назва статті 269 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
269.1. Платниками податку є:
269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
269.1.2. землекористувачі.
269.2. Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
( Статтю 269 доповнено пунктом 269.2 згідно із Законом № 4014-VI від 04.11.2011 )
Стаття 270. Об'єкти оподаткування земельним податком
( Назва статті 270 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
270.1. Об'єктами оподаткування є:
270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Стаття 271. База оподаткування земельним податком
( Назва статті 271 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
271.1. Базою оподаткування є:
271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
271.2. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
( Статтю 271 доповнено пунктом 271.2 згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014, № 2628-VIII від 23.11.2018 )( Статтю 272 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 273. Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження), земельним податком
( Назва статті 273 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
273.1. Податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством.
( Пункт 273.1 статті 273 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 2497-VIII від 10.07.2018 )
273.2. Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються відповідно до статті 274 цього Кодексу.
( Пункт 273.2 статті 273 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )( Підпункт 273.2.1 пункту 273.2 статті 273 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )( Підпункт 273.2.2 пункту 273.2 статті 273 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
273.3. Ставки податку за один гектар лісових земель встановлюються відповідно до статей 274 та 277 цього Кодексу.
( Статтю 273 доповнено пунктом 273.3 згідно із Законом № 2497-VIII від 10.07.2018 )
Стаття 274. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)
( Назва статті 274 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
274.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
( Пункт 274.1 статті 274 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012, № 71-VIII від 28.12.2014, № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Закону № 1791-VIII від 20.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 )
274.2. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
( Статтю 274 доповнено пунктом 274.2 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 275 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 276 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 277. Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено
277.1. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
( Стаття 277 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012, № 71-VIII від 28.12.2014, № 1791-VIII від 20.12.2016; в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 )( Статтю 278 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 279 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 280 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 281. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб
( Назва статті 281 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
281.1. Від сплати податку звільняються:
281.1.1. особи з інвалідністю першої і другої групи;
281.1.2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
281.1.3. пенсіонери (за віком);
281.1.4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
281.1.5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
281.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
( Абзац перший пункту 281.2 статті 281 в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017 )
281.2.1. для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;
281.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;
281.2.3. для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
281.2.4. для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
281.2.5. для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
281.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
( Статтю 281 доповнено пунктом 281.3 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
281.4. Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
( Статтю 281 доповнено пунктом 281.4 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 282. Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб
282.1. Від сплати податку звільняються:
282.1.1. санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських об’єднань осіб з інвалідністю, реабілітаційні установи громадських об’єднань осіб з інвалідністю;
282.1.2. громадські об’єднання осіб з інвалідністю України, підприємства та організації, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та спілками громадських об’єднань осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.