ЗАКОН УКРАЇНИ
( Закон втратив чинність на підставі Кодексу № 2597-VIII від 18.10.2018, ВВР, 2019, № 19, ст.74 )
Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 31, ст.440)( Вводиться в дію Постановою ВР № 2344-XII від 14.05.92, ВВР, 1992, № 31, ст.441 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 3292-XII від 17.06.93 , ВВР, 1993, № 29, ст.308 № 4036-XII від 25.02.94 , ВВР, 1994, № 27, ст.224 № 90/95-ВР від 14.03.95 , ВВР, 1995, № 14, ст. 93 № 177-XIV від 14.10.98 , ВВР, 1998, № 49, ст.301 )( В редакції Закону № 784-XIV від 30.06.99, ВВР, 1999, № 42-43, ст.378 - набуває чинності з 01.01.2000 )( Дію Закону щодо банкрутства вугледобувних, вуглепереробних та шахтовуглебудівних підприємств вугільної промисловості України зупинено до 01.01.2000 на підставі Закону № 1240-XIV від 18.11.99, ВВР, 1999, № 51, ст.457 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2181-III від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року, ВВР, 2001, № 10, ст.44 № 2238-III від 18.01.2001 , ВВР, 2001, № 11, ст.52 Кодексом № 2341-III від 05.04.2001 , ВВР, 2001, № 25-26, ст.131 - набуває чинності 01.09.2001 Законами № 2740-III від 20.09.2001 , ВВР, 2002, № 5, ст.30 № 2922-III від 10.01.2002 , ВВР, 2002, № 17, ст.117 № 3088-III від 07.03.2002 , ВВР, 2002, № 33, ст.235 № 594-IV від 06.03.2003 , ВВР, 2003, № 24, ст.159 № 597-IV від 06.03.2003 , ВВР, 2003, № 24, ст.160 № 672-IV від 03.04.2003 , ВВР, 2003, № 28, ст.210 - набуває чинності 31.05.2003 року № 762-IV від 15.05.2003 , ВВР, 2003, № 30, ст.247 № 1096-IV від 10.07.2003 , ВВР, 2004, № 6, ст.38 № 1294-IV від 20.11.2003 , ВВР, 2004, № 13, ст.181 № 1499-IV від 17.02.2004 , ВВР, 2004, № 22, ст.312 № 1713-IV від 12.05.2004 , ВВР, 2004, № 33-34, ст.403 № 2354-IV від 18.01.2005 , ВВР, 2005, № 9, ст.186 № 2453-IV від 03.03.2005 , ВВР, 2005, № 16, ст.258 № 2454-IV від 03.03.2005 , ВВР, 2005, № 16, ст.259 № 2597-IV від 31.05.2005 , ВВР, 2005, № 25, ст.334 № 2711-IV від 23.06.2005 , ВВР, 2005, № 33, ст.430 № 2801-IV від 06.09.2005 , ВВР, 2005, № 48, ст.480 № 3107-IV від 17.11.2005 , ВВР, 2006, № 8, ст.88 № 3108-IV від 17.11.2005 , ВВР, 2006, № 1, ст.18 № 3201-IV від 15.12.2005 , ВВР, 2006, № 13, ст.110 № 3273-IV від 22.12.2005 , ВВР, 2006, № 16, ст.134 № 398-V від 30.11.2006 , ВВР, 2007, № 3, ст.31 № 435-V від 12.12.2006 , ВВР, 2007, № 9, ст.71 № 489-V від 19.12.2006 , ВВР, 2007, № 7-8, ст.66 № 585-V від 11.01.2007 , ВВР, 2007, № 13, ст.133 )( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду № 5-рп/2007 від 20.06.2007 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 107-VI від 28.12.2007 , ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 )( Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 309-VI від 03.06.2008 , ВВР, 2008, № 27-28, ст.253 № 675-VI від 17.12.2008 , ВВР, 2009, № 15, ст.192 № 1442-VI від 04.06.2009 , ВВР, 2009, № 42, ст.633 № 1790-VI від 23.12.2009 , ВВР, 2010, № 9, ст.88 № 2133-VI від 15.04.2010 , ВВР, 2010, № 26, ст.269 № 2435-VI від 06.07.2010 , ВВР, 2010, № 46, ст.539 № 2464-VI від 08.07.2010 , ВВР, 2011, № 2-3, ст.11 № 2675-VI від 04.11.2010 , ВВР, 2011, № 12, ст.80 № 2850-VI від 22.12.2010 , ВВР, 2011, № 28, ст.252 № 3265-VI від 21.04.2011 , ВВР, 2011, № 43, ст.448 № 3795-VI від 22.09.2011 , ВВР, 2012, № 21, ст.197 № 4442-VI від 23.02.2012 , ВВР, 2012, № 49, ст.553 № 4452-VI від 23.02.2012 , ВВР, 2012, № 50, ст.564 № 4650-VI від 23.02.2012 , ВВР, 2013, № 8, ст.66 № 4711-VI від 17.05.2012 , ВВР, 2013, № 14, ст.89 № 5083-VI від 05.07.2012 , ВВР, 2013, № 33, ст.435 № 5213-VI від 06.09.2012 , ВВР, 2013, № 32, ст.413 № 5405-VI від 02.10.2012 , ВВР, 2013, № 40, ст.540 )( В редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011, ВВР, 2012, № 32-33, ст.413 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 5410-VI від 02.10.2012 , ВВР, 2013, № 42, ст.586 № 5493-VI від 20.11.2012 , ВВР, 2013, № 50, ст.697 № 5518-VI від 06.12.2012 , ВВР, 2014, № 8, ст.90 № 155-VII від 22.03.2013 , ВВР, 2014, № 10, ст.106 № 224-VII від 14.05.2013 , ВВР, 2014, № 11, ст.132 № 238-VII від 15.05.2013 , ВВР, 2014, № 11, ст.137 № 245-VII від 16.05.2013 , ВВР, 2014, № 12, ст.178 № 406-VII від 04.07.2013 , ВВР, 2014, № 20-21, ст.712 № 1258-VII від 13.05.2014 , ВВР, 2014, № 28, ст.936 № 1571-VII від 03.07.2014 , ВВР, 2014, № 34, ст.1176 № 1702-VII від 14.10.2014 , ВВР, 2014, № 50-51, ст.2057 № 77-VIII від 28.12.2014 , ВВР, 2015, № 11, ст.75 № 423-VIII від 14.05.2015 , ВВР, 2015, № 30, ст.269 № 835-VIII від 26.11.2015 , ВВР, 2016, № 2, ст.17 № 848-VIII від 26.11.2015 , ВВР, 2016, № 3, ст.25 № 901-VIII від 23.12.2015 , ВВР, 2016, № 4, ст.44 № 1403-VIII від 02.06.2016 , ВВР, 2016, № 29, ст.535 № 1404-VIII від 02.06.2016 , ВВР, 2016, № 30, ст.542 № 1414-VIII від 14.06.2016 , ВВР, 2016, № 32, ст.555 № 1983-VIII від 23.03.2017 , ВВР, 2017, № 25, ст.289 № 2147-VIII від 03.10.2017 , ВВР, 2017, № 48, ст.436 № 2269-VIII від 18.01.2018 , ВВР, 2018, № 12, ст.68 № 2320-VIII від 13.03.2018 , ВВР, 2018, № 16, ст.136 )( У тексті Закону слова "арбітражний суд", "перевірена в порядку нагляду" замінено у всіх відмінках відповідно словами "господарський суд", "оскаржена у встановленому порядку" згідно із Законом № 3088-III від 07.03.2002 )( У тексті Закону слова "Арбітражний процесуальний кодекс України" в усіх відмінках замінено словами "Господарський процесуальний кодекс України" у відповідному відмінку згідно із Законом № 762-IV від 15.05.2003 )( Текст Закону після слів "представник працівників боржника" в усіх відмінках доповнено словами "уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю" згідно із Законом № 3107-IV від 17.11.2005 )( Текст Закону після слів "пенсійне страхування" доповнено словами "та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування" згідно із Законом № 435-V від 12.12.2006 )( У тексті Закону слова "страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування" замінено словами "єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" згідно із Законом № 2464-VI від 08.07.2010 )( У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами "статутний капітал" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 2850-VI від 22.12.2010 )( У тексті Закону слова "орган державної податкової служби" в усіх відмінках і числах замінено словами "орган доходів і зборів" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )( У тексті Закону слова "Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" та "Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" у всіх відмінках замінено словами "Фонд соціального страхування України" у відповідному відмінку згідно із Законом № 77-VIII від 28.12.2014 )( У тексті Закону слова "особа, яка бере участь у справі", "порушення провадження", "провадження у справі про банкрутство, порушеного", "провадження в яких порушено", "порушує провадження", "порушено провадження", "порушив провадження", "припинення провадження", "припиняє провадження", "провадження підлягає припиненню", "провадження припинено", "припиняється провадження", "припинити провадження" у всіх відмінках і числах замінено відповідно словами "учасник (учасники) справи", "відкриття провадження (проваджень)", "провадження у справі про банкрутство, відкритого", "провадження в яких відкрито", "відкриває провадження", "відкрито провадження", "відкрив провадження", "закриття провадження", "закриває провадження", "провадження підлягає закриттю", "провадження закрито", "закривається провадження", "закрити провадження" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 )
Цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. Для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:
арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України;
банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
боржник - юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов’язаннями, які виникли у фізичної особи у зв’язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов’язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом;
( Абзац четвертий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1258-VII від 13.05.2014 )
грошове зобов’язання - зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов’язань відносяться також зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов’язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов’язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов’язань боржника, в тому числі зобов’язань щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов’язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов’язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом;
заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника;
( Абзац шостий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1258-VII від 13.05.2014 )
значні правочини (договори) - правочини (договори) щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення правочину (договору);
кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя);
неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності;
( Абзац дев’ятий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1258-VII від 13.05.2014 )
офіційне оприлюднення - оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет;
погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредиторів, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну зобов’язання або припинення зобов’язання в інший спосіб, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними;
правочини (договори), щодо яких є заінтересованість - правочини (договори), сторонами яких є заінтересовані особи зі сторони боржника, арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів;
представник працівників боржника - особа, уповноважена загальними зборами (конференцією), на яких присутні не менш як дві третини штатної чисельності працівників боржника, або відповідним рішенням первинної профспілкової організації боржника (а за наявності кількох первинних організацій - їх спільним рішенням) представляти їх інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу;
сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут);
уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена загальними зборами учасників (акціонерів), що володіють більш як половиною статутного капіталу боржника, представляти їхні інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу;
( Абзац п’ятнадцятий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1258-VII від 13.05.2014 )
учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
( Абзац шістнадцятий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1258-VII від 13.05.2014 )
Термін "портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" .
( Частину першу статті 1 доповнено абзацом сімнадцятим згідно із Законом № 835-VIII від 26.11.2015 )
Стаття 2. Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство
1. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
( Частину другу статті 2 виключено на підставі Закону № 1258-VII від 13.05.2014 )
3. Законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
Провадження у справі про визнання емітента іпотечних облігацій неплатоспроможним (банкрутом) здійснюється у порядку, передбаченому цим Законом, з урахуванням норм Закону України "Про іпотечні облігації".
4. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій боржників регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
( Частина четверта статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1258-VII від 13.05.2014 )
5. Положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - казенних підприємств.
6. Провадження у справах про банкрутство боржників, які здійснюють діяльність, пов’язану з державною таємницею, регулюється з урахуванням особливостей, передбачених законодавством про державну таємницю.
( Частина шоста статті 2 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом № 1258-VII від 13.05.2014 )
7. Провадження у справах про банкрутство за участю кредиторів-нерезидентів регулюється цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
8. Порядок виконання в Україні рішень судів іноземних держав у справах про банкрутство визначається міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі відсутності міжнародних договорів України рішення судів іноземних держав у справах про банкрутство визнаються на території України взаємно, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 3. Державний орган з питань банкрутства
1. Державний орган з питань банкрутства:
сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у тому числі процедур банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків;
організовує систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);
установлює вимоги для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
формує Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів) України, що є складовою частиною Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
( Абзац п'ятий частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 835-VIII від 26.11.2015 )
встановлює порядок подання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) державному реєстратору відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо яких відкрито провадження у справі про банкрутство, необхідних для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
( Абзац шостий частини першої статті 3 в редакції Закону № 835-VIII від 26.11.2015 )
установлює порядок проведення аналізу фінансово-господарського стану суб’єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства і організовує проведення такого аналізу при відкритті провадження (проваджень) у справах про банкрутство державних підприємств і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків;
установлює типові форми плану санації і мирової угоди, перелік майна, яке включається до ліквідаційної маси у справах про банкрутство;
готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
готує та затверджує типові документи щодо проведення процедур банкрутства, методичні рекомендації;
здійснює інші передбачені законодавством повноваження.
2. Для забезпечення виконання повноважень державний орган з питань банкрутства може залучати відповідні організації та спеціалістів у порядку і на умовах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 4. Організація діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)
1. Арбітражні керуючі є суб’єктами незалежної професійної діяльності.
2. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.
Одна і та ж особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону.
3. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Стаття 5. Заходи щодо запобігання банкрутству боржника та позасудові процедури
1. Засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов’язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника.
2. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов’язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.
3. Засновниками (учасниками, акціонерами) боржника, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов’язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство).
4. У разі надання боржнику фінансової допомоги він бере на себе відповідні зобов’язання перед особами, які надали таку допомогу, в порядку, встановленому законом.
5. Санація боржника до порушення справи про банкрутство - система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитор боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.
6. Санація державних підприємств до порушення справи про банкрутство провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України, державних підприємств та інших джерел фінансування. Обсяг коштів для проведення санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щороку встановлюється законом про Державний бюджет України.
Умови та порядок проведення санації державних підприємств до порушення справи про банкрутство за рахунок інших джерел фінансування погоджуються із суб’єктом управління об’єктами державної власності у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Санація державних підприємств до порушення справи про банкрутство провадиться згідно з цим Законом.
Стаття 6. Санація боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство
1. Ініціювати процедуру санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство мають право боржник або кредитор.
Згода між боржником і кредитором (кредиторами) щодо проведення санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство може бути досягнута як до, так і після виникнення заборгованості боржника.
Санацію боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство може бути передбачено правочином (договором), на підставі якого виникло грошове зобов’язання боржника.
2. Процедуру санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство може бути введено за наявності:
відповідної письмової згоди власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника;
відповідної письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п’ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку;
плану санації, який повинен бути письмово погоджений усіма забезпеченими кредиторами та схвалений загальними зборами кредиторів боржника.
3. План санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство може містити умови, передбачені в частинах першій та другій статті 29 і частині четвертій статті 79 цього Закону.
Умови плану санації щодо задоволення вимог кредиторів, які не брали участі в голосуванні або голосували проти схвалення плану санації боржника, повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які голосували за схвалення плану санації.
План санації може передбачити поділ кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимог та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів. Умовами плану санації може встановлюватися різний порядок задоволення вимог для кредиторів різних категорій.
Умови плану санації, а також мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюються на вимоги всіх кредиторів, що виникли до затвердження плану санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.
План санації може передбачати призначення керуючого санацією. Порядок призначення, повноваження керуючого санацією визначаються у плані санації.
4. Загальні збори кредиторів скликаються боржником шляхом письмового повідомлення усіх кредиторів за даними бухгалтерського обліку боржника.
Боржник повинен розмістити оголошення про проведення загальних зборів кредиторів на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України.
Порядок проведення зборів кредиторів визначається Положенням про порядок проведення санації до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.
5. Боржник або представник кредиторів, уповноважений загальними зборами кредиторів, протягом п’яти днів з дня схвалення кредиторами плану санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство повинен подати до господарського суду за місцезнаходженням боржника заяву про його затвердження.
До заяви про затвердження такого плану санації додаються:
план санації;
протокол засідання загальних зборів кредиторів, на якому було прийнято рішення про схвалення плану санації;
список кредиторів із зазначенням їх найменування, поштової адреси, ідентифікаційного коду (номера) та суми заборгованості;
письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні чи проголосували проти схвалення плану санації, за їх наявності.
За подання заяви про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство справляється судовий збір.
6. Протягом п’яти днів з дня отримання заяви про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство господарський суд виносить ухвалу про прийняття заяви про затвердження плану санації до розгляду, в якій зазначаються час та місце проведення судового засідання. Копія ухвали надсилається боржнику та всім кредиторам, зазначеним у заяві.
Ухвала про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство оскарженню не підлягає.
7. Повідомлення про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство публікується на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Повідомлення має містити найменування боржника і його ідентифікаційний код, номер справи, найменування господарського суду, у провадженні якого перебуває справа, а також дату першого судового засідання у справі.
8. Господарський суд повинен розглянути заяву про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство протягом одного місяця з дня прийняття відповідної заяви до розгляду.
Господарський суд зобов’язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану санації, навіть якщо на засіданні загальних зборів кредиторів такий кредитор голосував за схвалення плану санації.
Господарський суд виносить ухвалу про відмову в затвердженні плану санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо:
при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування загальних зборів кредиторів;
кредитор, який не брав участі в голосуванні або ж голосував проти схвалення плану санації, доведе, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Законом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації;
відсутнє письмове погодження плану санації усіма забезпеченими кредиторами;
боржником були надані недостовірні дані щодо кредиторської заборгованості.
В інших випадках господарський суд виносить ухвалу про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство та вводить мораторій на задоволення вимог кредиторів. Мораторій поширюється на вимоги кредиторів, що виникли до затвердження плану санації.
Винесення ухвали про відмову у затвердженні плану санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство не є перешкодою для повторного схвалення такого плану санації загальними зборами кредиторів відповідно до вимог чинного законодавства та звернення боржника до суду із заявою про його затвердження.
9. Строк дії процедури санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство не може перевищувати 12 місяців з дня затвердження судом відповідного плану санації.
Протягом дії цієї процедури не може бути порушено справу про банкрутство боржника за його заявою або за заявою будь-кого з кредиторів.
Протягом процедури санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство діє мораторій на задоволення вимог кредиторів.
10. Положення про порядок проведення санації до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство затверджується Вищим господарським судом України.
Стаття 7. Судові процедури, які застосовуються щодо боржника
1. Відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства:
розпорядження майном боржника;
мирова угода;
санація (відновлення платоспроможності) боржника;
ліквідація банкрута.
2. Санація боржника або ліквідація банкрута здійснюється з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
3. Залежно від категорії боржника, виду його діяльності та наявності у нього майна господарський суд застосовує загальний, спеціальний або спрощений порядок провадження у справі про банкрутство.
Загальний порядок передбачає застосування процедури розпорядження майном з подальшим переходом до процедур санації, ліквідації або мирової угоди.
Спеціальний порядок передбачає залучення до участі у справі додаткових учасників, продовження строків санації, збігу процедур розпорядження майном та санації.
Спрощений порядок застосовується під час ліквідації банкрута без застосування процедур розпорядження майном та санації.
4. Боржник, щодо якого були застосовані судові процедури банкрутства, вважається особою, що не має неврегульованих грошових зобов’язань.
Стаття 8. Оскарження судових рішень у процедурі банкрутства
1. Ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
2. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.
3. У касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
4. Ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.
Розділ ІІ
ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО
Стаття 9. Порядок розгляду справ про банкрутство
1. Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
( Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1258-VII від 13.05.2014 )
Стаття 10. Підвідомчість, підсудність, підстави для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство
1. Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або місцем проживання боржника - фізичної особи.
( Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1258-VII від 13.05.2014 )
2. Право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.
3. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
4. Суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов’язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
( Частина четверта статті 10 в редакції Закону № 5518-VI від 06.12.2012 )
5. Якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Стаття 11. Заява про порушення справи про банкрутство
1. Заява про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити:
найменування господарського суду, до якого подається заява;
ім’я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
перелік документів, що додаються до заяви.
2. До заяви про порушення справи про банкрутство додаються:
( Абзац другий частини другої статті 11 виключено на підставі Закону № 5410-VI від 02.10.2012 )
докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті;
довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом;
рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили;
відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора;
( Абзац сьомий частини другої статті 11 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом № 1404-VIII від 02.06.2016 )
докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).
3. До заяви боржника додаються також:
установчі документи боржника - юридичної особи;
бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора – його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором;
довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
перелік осіб, що мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, терміну виконання та підстав виникнення;
відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду;
копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо);
рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство;
інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
4. Боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.
5. Боржник зобов’язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:
задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності);
під час ліквідації боржника не у зв’язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;
в інших випадках, передбачених цим Законом.
6. Заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
7. До заяви кредитора додаються також:
копія виконавчого документа;
докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів;
до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.
8. Заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.
Кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Така заява підписується всіма кредиторами, які об’єднали свої вимоги до боржника.
9. За подання заяви про порушення справи про банкрутство справляється судовий збір у порядку, передбаченому законом.
Стаття 12. Прийняття заяви про порушення справи про банкрутство
1. У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п’яти днів з дня її надходження виносить ухвалу, в якій зазначаються:
дата проведення підготовчого засідання суду;
прізвище, ім’я та по батькові арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство господарський суд має право вирішити питання про:
зобов’язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство;
вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби.
2. Підготовче засідання суду проводиться не пізніше чотирнадцятого дня з дня винесення ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов’язань кредиторам тощо) - не пізніше тридцятого дня.