Стаття 197. Проживання без паспорта
Проживання громадян, зобов'язаних мати паспорт, без паспорта або за недійсним паспортом, проживання без реєстрації -
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 197 із змінами, внесеними згідно із Законами N 296/95-ВРвід 11.07.95, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III від05.04.2001 )
Стаття 198. Умисне зіпсуття паспорта чи втрата його з необережності
Умисне зіпсуття паспорта чи недбале зберігання паспорта, що спричинило його втрату -
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 198 із змінами, внесеними згідно із Законами N 296/95-ВРвід 11.07.95, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Стаття 199. Допущення проживання без паспорта
Допущення особами, відповідальними за додержання правил паспортної системи, проживання громадян без паспортів або за недійсними паспортами чи без реєстрації, а так само допущення громадянами проживання у займаних ними жилих приміщеннях осіб без паспортів, без реєстрації -
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 199 із змінами, внесеними згідно із Законами N 296/95-ВРвід 11.07.95, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III від05.04.2001 )
Стаття 200. Прийняття на роботу без паспорта
Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Те саме порушення, допущене посадовою особою після застосування до неї протягом року заходу адміністративного стягнення за такі дії, -
тягне за собою накладення штрафу від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 200 із змінами, внесеними згідно із Законами N 296/95-ВР від 11.07.95, N 55/97-ВР від 07.02.97, 390/97-ВР від 20.06.97 )
Стаття 201. Незаконне вилучення паспортів і прийняття їх у заставу
Незаконне вилучення посадовими особами паспортів у громадян або прийняття паспортів у заставу -
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 201 із змінами, внесеними згідно із Законами N 296/95-ВРвід 11.07.95, N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Стаття 202. Порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України
Порушення прикордонного режиму або режиму у пунктах пропуску через державний кордон України -
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 202 із змінами, внесеними згідно із Законами N 296/95-ВРвід 11.07.95, N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 812-XIV від 02.07.99 )
Стаття 203. Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України
Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами, або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку реєстрації, або пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України -
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Чинність цієї статті не поширюється на випадки, коли іноземці чи особи без громадянства з наміром набути статусу біженця незаконно перетнули державний кордон України і перебувають на території України протягом часу, необхідного для звернення до відповідного органу міграційної служби із заявою про надання їм статусу біженця відповідно до Закону України "Про біженців".
( Стаття 203 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 812-XIV від 02.07.99, в редакції Закону N 2247-III від 18.01.2001, із змінами, внесеними згідно із Законом N 177-IV від 26.09.2002 )
Стаття 204. Порушення порядку працевлаштування, надання житла, реєстрації, прописки або виписки іноземців та осіб без громадянства та оформлення для них документів
Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних суб'єктів господарської діяльності, що діють на території України, встановленого порядку працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, спрямовані на їх незаконну реєстрацію, прописку або виписку, оформлення документів на проживання, -
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 204 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 2247-III від 18.01.2001 )
Стаття 204-1. Незаконне перетинання державного кордону України
Перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без встановлених документів чи дозволу відповідних органів державної влади -
тягне за собою накладення штрафу від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Чинність цієї статті не поширюється на випадки повернення в Україну громадян України, які незаконно перетнули державний кордон України, а так само прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства для використання ними права на притулок або набуття статусу біженця, якщо вони в установлений законом термін звернулися до відповідних органів державної влади.
( Кодекс доповнено статтею 204-1 згідно із Законом N 2247-III від 18.01.2001 )
Стаття 205. Невжиття заходів до забезпечення своєчасної реєстрації іноземців і осіб без громадянства
Невжиття громадянами, які запросили в Україну іноземців і осіб без громадянства в приватних справах і надали їм жилу площу, заходів до забезпечення у встановленому порядку їх своєчасної реєстрації -
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 205 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2247-III від 18.01.2001, N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 206. Порушення порядку надання іноземцям і особам без громадянства житла, транспортних засобів та інших послуг
Надання громадянами іноземцям і особам без громадянства житла, транспортних засобів чи надання їм інших послуг, на порушення встановлених правил перебування іноземців і осіб без громадянства в Україні і правил транзитного проїзду їх через територію України, -
тягне за собою попередження або накладення штрафу від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 206 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2247-III від 18.01.2001, N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 207. Неповернення капітаном іноземного судна перепусток на право сходження на берег осіб суднового екіпажу
Неповернення капітаном іноземного судна, крім військового, на контрольно-пропускний пункт перепусток на право сходження на берег осіб суднового екіпажу і перебування їх на території порту і портового міста під час стоянки судна в порту України, за винятком випадків неподання перепустки внаслідок самовільної неявки особи суднового екіпажу, -
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 207 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВРвід 07.02.97, N 2342-III від 05.04.2001 )( Статтю 208 виключено на підставі Закону N 2415-III від 17.05.2001 )( Статтю 208-1 виключено на підставі Закону N 2415-III від 17.05.2001 )( Статтю 209 виключено на підставі Закону N 2415-III від 17.05.2001 )
Стаття 210. Порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу
Порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах -
тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті або частиною першою статті 211 цього Кодексу, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 210 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11від 03.04.86, Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону N 308/97-ВР від 04.06.97, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 211. Умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрата їх з необережності
Умисне зіпсуття або недбале зберігання військовозобов'язаними і призовниками обліково-військових документів (військових квитків і посвідчень про приписку до призовних дільниць), яке спричинило їх втрату, -
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті або частиною першою статті 210 цього Кодексу, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Стаття 211 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11від 03.04.86, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 308/97-ВР від04.06.97 )
Стаття 211-1. Неявка на виклик у військовий комісаріат
Неявка громадян на виклик у військовий комісаріат без поважних причин для приписки до призовної дільниці -
тягне за собою накладення штрафу до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
( Доповнено статтею 211-1 згідно з Указом ПВР N 2010-11 від03.04.86, із змінами, внесеними згідно із Законом N 308/97-ВР від04.06.97 )
Стаття 211-2. Неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць
Неподання керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами житлово-експлуатаційних організацій, підприємств, установ та організацій, які здійснюють експлуатацію будинків, власниками будинків, органами місцевого самоврядування, яким делеговано ведення первинного обліку військовозобов'язаних і призовників, підрозділами по роботі з кадрами підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності щорічно в строки, встановлені Міністерством оборони України, до відповідних районних (міських) військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, -
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Кодекс доповнено статтею 211-2 згідно з Указом ПВР N 2010-11від 03.04.86, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВРвід 07.02.97, N 308/97-ВР від 04.06.97, N 2342-III від05.04.2001 )
Стаття 211-3. Прийняття на роботу військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку
Прийняття керівниками або іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів на роботу (навчання) військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, -
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Кодекс доповнено статтею 211-3 згідно з Указом ПВР N 2010-11від 03.04.86, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВРвід 07.02.97, N 308/97-ВР від 04.06.97 )
Стаття 211-4. Незабезпечення сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкода їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці
Незабезпечення керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів на вимогу військових комісаріатів сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати або перешкода зазначених посадових осіб своєчасній явці громадян на збірні пункти чи призовні дільниці -
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Кодекс доповнено статтею 211-4 згідно з Указом ПВР N 2010-11від 03.04.86, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВРвід 07.02.97, N 308/97-ВР від 04.06.97 )
Стаття 211-5. Несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати
Несвоєчасне подання керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами житлово-експлуатаційних організацій, підприємств, установ і організацій, що здійснюють експлуатацію будинків, а також власниками будинків у військові комісаріати і органи місцевого самоврядування, на які покладено ведення первинного обліку військовозобов'язаних і призовників, домових книг, карток прописки і обліково-військових документів (військових квитків, посвідчень про приписку до призовних дільниць) на жильців, які є віськовозобов'язаними або призовниками, для оформлення взяття на військовий облік або зняття з обліку, а також несповіщення їх про виклик у військові комісаріати -
тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Кодекс доповнено статтею 211-5 згідно з Указом ПВР N 2010-11від 03.04.86, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВРвід 07.02.97, N 308/97-ВР від 04.06.97, N 2342-III від05.04.2001 )
Стаття 211-6. Неподання відомостей про військовозобов'язаних і призовників
Неподання відомостей про всіх військовозобов'язаних і призовників, визнаних інвалідами незалежно від групи інвалідності, посадовими особами медико-соціальних експертних комісій, на яких покладено обов'язок подавати такі відомості у військові комісаріати, -
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неподання посадовими особами органів реєстрації актів громадянського стану районним (міським) військовим комісаріатам відомостей про зміну військовозобов'язаними і призовниками прізвища, імені, по батькові про внесення до записів актів громадянського стану змін про дату і місце їх народження, а також про випадки реєстрації смерті військовозобов'язаних і призовників -
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Кодекс доповнено статтею 211-6 згідно з Указом ПВР N 2010-11від 03.04.86, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВРвід 07.02.97, N 308/97-ВР від 04.06.97, N 2342-III від05.04.2001 )( Стаття 212 виключена на підставі Закону N 2354-12 від 15.06.92 )
Стаття 212-1. Повідомлення неправдивих відомостей органам рагсу
Утаювання обставин, що перешкоджають одруженню, або повідомлення завідомо неправдивих відомостей органам реєстрації актів громадянського стану -
тягне за собою накладення штрафу від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Кодекс доповнено статтею 212-1 згідно із Законом N 2547-12 від 07.07.92, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 212-2. Порушення законодавства про державну таємницю
Порушення законодавства про державну таємницю, а саме:
1) недодержання встановленого законодавством порядку передачі державної таємниці іншій державі чи міжнародній організації;
2) засекречування інформації:
про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту;
про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися та загрожують безпеці громадян;
про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти та культури населення;
про факти порушень прав і свобод людини і громадянина;
про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;
іншої інформації, яка відповідно до законів та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не може бути засекречена;
3) безпідставне засекречування інформації;
4) надання грифа секретності матеріальним носіям конфіденційної або іншої таємної інформації, яка не становить державної таємниці, або ненадання грифа секретності матеріальним носіям інформації, що становить державну таємницю, а також безпідставне скасування чи зниження грифа секретності матеріальних носіїв секретної інформації;
5) порушення встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці;
6) невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці;
7) провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, без отримання в установленому порядку спеціального дозволу на провадження такої діяльності, а також розміщення державних замовлень на виконання робіт, доведення мобілізаційних завдань, пов'язаних з державною таємницею, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, яким не надано спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею;
8) недодержання вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва, прийому іноземних делегацій, груп, окремих іноземців та осіб без громадянства та проведення роботи з ними;
9) невиконання норм і вимог технічного захисту секретної інформації, внаслідок чого виникає реальна загроза порушення цілісності цієї інформації або просочування її технічними каналами,-
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Кодекс доповнено статтею 212-2 згідно із Законом N 1080-XIV від 21.09.99 )
Стаття 212-3. Порушення права на інформацію
Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України "Про інформацію" або "Про звернення громадян", -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Посадові особи, на яких поширюється дія Закону України "Про боротьбу з корупцією", притягаються до відповідальності за такі діяння відповідно до Закону України "Про боротьбу з корупцією.
( Кодекс доповнено статтею 212-3 згідно із Законом N 676-IV від 03.04.2003 )
Стаття 212-4. Порушення законодавства в галузі державного експортного контролю
Порушення законодавства в галузі державного експортного контролю, а саме:
1) проведення переговорів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення експорту товарів військового призначення, а також товарів подвійного використання, на поставки яких до відповідної іноземної держави встановлено часткове ембарго, без отримання відповідного позитивного висновку спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю;
2) неподання або несвоєчасне подання спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю звітів та відповідних документів про підсумки проведення переговорів, зазначених у пункті 1 цієї статті, а також про фактично здійснені міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного використання на підставі отриманих дозволів чи висновків, а також про використання цих товарів у заявлених цілях;
3) навмисне знищення документів, пов'язаних з укладанням чи виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання, на підставі яких були отримані дозволи, висновки чи міжнародні імпортні сертифікати, до закінчення строку їх зберігання, передбаченого законом, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Кодекс доповнено статтею 212-4 згідно із Законом N 749-IV від 15.05.2003 )
Розділ III. ОРГАНИ, УПОВНОВАЖЕНІ РОЗГЛЯДАТИ СПРАВИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Глава 16
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 213. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються:
1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад;
( Пункт третій статті 213 виключений на підставі Закону N 244/94-ВР від 15.11.94 )
4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями);
5) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
( Стаття 213 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 214. Розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення
Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).
Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання.
( Стаття 214 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94; N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 215. Порядок утворення колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення
Адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою.
Порядок утворення інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також порядок розгляду справ у цих органах визначаються законами України.
( Стаття 215 із змінами, внесеними згідно із Законом N 244/94-ВР від 15.11.94, в редакції Закону N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 216. Правомочність засідань колегіальних органів
Адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення при наявності не менш як половини членів їх складу, а виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад - при наявності не менш як двох третин від загального складу виконавчого комітету.
Правомочність засідань інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законодавством України.
( Стаття 216 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 217. Повноваження посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення
посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пункті 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.
( Стаття 217 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III від 05.04.2001 )
Глава 17
ПІДВІДОМЧІСТЬ СПРАВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 218. Адміністративні комісії
Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 92-1, 99, 103-1 - 105, частинами першою, третьою, четвертою і п'ятою статті 111 (за порушення, вчинені на аеродромах, не внесених до державного реєстру аеродромів України, поза територією аеродромів та на посадкових майданчиках), статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 159, 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтями 181-1, 182, 183, 186, 186-1, 189, 189-1, 196, 212-1 цього Кодексу.
Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 92, 92-1, статтею 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 103-1, 103-2, 104, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 141, 142, 150-152, 155, 156, 159, 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтями 182, 183, 186, 186-1, 196, 212-1 цього Кодексу.
( Частину третю статті 218 виключено на підставі Закону N 2342-III від 05.04.2001 )( Стаття 218 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 2444-11 від 27.06.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 3690-11 від 12.03.87, N 4134-11 від 12.06.87, N 4135-11 від 12.06.87, N 4452-11 від 21.08.87, N 6976-11 від 14.12.88, N 7542-11 від 19.05.89, N 8711-11 від 19.01.90, N 8918-11 від 07.07.92, N 1369-12 від 29.07.91; Законами N 2354-12 від 15.05.92, N 2547-12 від 07.07.92, N 2977-12 від 03.02.93, N 3785-12 від 23.12.93, N 3888-12 від 23.12.94, N 3890-12 від 28.01.94, N 4044-12 від 25.02.94, N 84/94-ВР від 05.07.94, N 209/94-ВР від 14.10.94, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 79/95-ВР від 01.03.95, N 296/95-ВР від 11.07.95, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 386/96-ВР від 01.10.96, 497/96-ВР від 14.11.96, N 308/97-ВР від 04.06.97; N 352-XIV від 23.12.98, N 998-XIV від 16.07.99, N 1969-III від 21.09.2000, N 2342-III від 05.04.2001, N 2360-III від 05.04.2001, N 2550-III від 21.06.2001, N 2888-III від 13.12.2001, N 548-IV від 20.02.2003 )
Стаття 219. Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад
Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 92, 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 104, 141, 142, 152, 159, 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтями 182, 183, 186-1.
( Стаття 219 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 2444-11 від 27.06.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 4135-11 від 12.06.87, N 6976-11 від 14.12.88; Законами N 2547-12 від 07.07.92, N 3785-12 від 23.12.93, N 209/94-ВР від 14.10.94, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 148/96-ВР від 25.04.96, в редакції Закону N 2342-III від 05.04.2001 )( Стаття 220 виключена на підставі Закону N 244/94-ВР від 15.11.94 ) ( Стаття 220 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91 )( Статтю 220-1 виключено на підставі Закону N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)
Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 41, статтями 41-1 - 41-3, 42-1 - 42-3, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 46-1, 51 - 51-2, 85, 85-1, 88 - 88-2, 90, 91, 96-1, 98, 101-103, частиною першою статті 106-1, статтями 106-2, 107-1, частиною другою статті 112, статтями 121, 122, 122-1, 122-2, 123, 124, 130, 132, частиною третьою статті 133, статтею 146, частиною другою статті 154, статтею 155-1, частинами першою і третьою статті 156, статтями 157, 160, 160-2, 162, 164, 164-3, 164-5 - 164-13, 166-1 - 166-4, 166-7 - 166-9, 173 - 173-2, 174, 177-2, частиною третьою статті 178, частинами першою, другою і третьою статті 181, статтями 184 - 185-11, 186-2, 186-4 - 188-1, 188-13, 188-14, 188-16, 188-17 частиною першою статті 189-1, статтями 190, 191, 193, 195-1 - 195-4, 204-1, 212-2, 212-3, 212-4 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
( Стаття 221 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 2444-11 від 27.06.86, N 4452-11 від 21.08.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 6976-11 від 14.12.88, N 7445-11 від 27.04.89, N 8710-11 від 19.01.90, N 8711-11 від 19.01.90, N 8918-11 від 07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12 від 18.01.91, N 661-12 від 28.01.91, N 1369-12 від 29.07.91, N 1413-12 від 09.08.91; Законами N 1255-12 від 25.06.91, N 2857-12 від 15.12.92, N 2992-12 від 04.02.93, N 3039-12 від 03.03.93, N 3350-12 від 30.06.93, N 3582-12 від 11.11.93, N 3785-12 від 23.12.93, N 3888-12 від 28.01.94, N 179/94-ВР від 22.09.94, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 8/95-ВР від 19.01.95, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 123/95-ВР від 05.04.95, N 210/95-ВР від 02.06.95, N 358/95-ВР від 05.10.95, N 386/96-ВР від 01.10.96, N 666/97-ВР від 21.11.97, N 210/98-ВР від 24.03.98, N 352-XIV від 23.12.98, N 812-XIV від 02.07.99, N 998-XIV від 16.07.99, N 1080-XIV від 21.09.99, N 1381-XIV від 13.01.2000, N 1587-III від 23.03.2000, N 1685-III від 20.04.2000, N 1744-III від 18.05.2000, N 1969-III від 21.09.2000, N 1986-III від 21.09.2000, N 2056-III від 19.10.2000, N 2114-III від 16.11.2000, N 2247-III від 18.01.2001, в редакції Закону N 2342-III від 05.04.2001, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2350-III від 05.04.2001, N 2359-III від 05.04.2001, N 2550-III від 21.06.2001, N 2703-III від 20.09.2001, N 2747-III від 04.10.2001, N 2787-III від 15.11.2001, N 2953-III від 17.01.2002, N 249-IV від 28.11.2002 - набирає чинності 11.06.2003 року, N 548-IV від 20.02.2003, N 666-IV від 03.04.2003, N 676-IV від 03.04.2003, N 749-IV від 15.05.2003, N 759-IV від 15.05.2003 )
Стаття 222. Органи внутрішніх справ (міліція)
Органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, за порушення правил паспортної системи, правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України іноземців і осіб без громадянства, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (частина перша статті 44, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя і четверта статті 109, статті 110, 111, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, статті 122-3, 124-1 - 128-1, частини перша і друга статті 129, стаття 132, частини перша, друга, четверта і п'ята статті 133, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), статті 137, 139, 140, 161, 164-4, 173, 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 192, 194, 195, статті 197-201, 203, 204, 205, 206).
Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, частиною другою статті 106-1, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 109, статтями 110, 111, частиною третьою статті 114, частиною першою статті 115, статтею 116-2, частиною другою статті 117, частинами першою і другою статті 119, частинами першою, другою і п'ятою статті 133, частиною другою статті 135, статтею 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), статтями 137, 161, статтями 164-4, 173, статтею 203 цього Кодексу, - начальники органів внутрішніх справ та їх заступники, а статтями 176, 177, частинами першою і другою статті 178, статтями 192, 194, 195, 197-201, 203, 204, 205, 206 цього Кодексу - начальники або заступники начальників районних, міських, районних у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ;
за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 109, статтями 110, 111, частиною третьою статті 114, частиною першою статті 115, статтею 116-2, частиною другою статті 117, частинами першою і другою статті 133, частиною другою статті 135 цього Кодексу, крім того, - начальники лінійних пунктів міліції, а за порушення, передбачені частиною третьою статті 109, статтею 110 цього Кодексу, - також і інші працівники міліції, на яких покладено нагляд за додержанням відповідних правил. Розмір штрафу, що накладається начальниками лінійних пунктів міліції, не може перевищувати чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 176, 177 частинами першою і другою статті 178 цього Кодексу, крім того - начальники або заступники начальників органів внутрішніх справ на транспорті, інших органів внутрішніх справ, прирівнених до районних, міських, районних у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ, начальники відділень міліції, що є в системі органів внутрішніх справ, а за правопорушення, передбачені статтею 177 і частинами першою та другою статті 178 цього Кодексу, - також дільничні інспектори (старші дільничні інспектори) міліції;
( Абзац четвертий пункту 1 частини другої статті 222 виключено на підставі Закону N 2342-III від 05.04.2001 )
2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 121-1, 122-3, 124-1, частинами першою і другою статті 126, частинами третьою і четвертою статті 127, статтями 128, 128-1, частинами першою і другою статті 129, частиною четвертою статті 133, статтями 139, 140 цього Кодексу, - начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, Головного управління) Державної автомобільної інспекції, начальник або заступник начальника відділу (управління, Головного управління) дорожньої міліції, командир або заступник командира окремого підрозділу дорожньо-патрульної служби. В разі відсутності у районному, міському, районному у місті відділі внутрішніх справ відділення (відділу) Державної автомобільної інспекції зазначені справи розглядаються начальником або заступником начальника відділу внутрішніх справ. У розгляді таких справ можуть брати участь представники трудових колективів і громадських організацій;
3) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 125, частиною третьою статті 126, частинами першою і другою статті 127 цього Кодексу, - працівники Державної автомобільної інспекції, які мають спеціальні звання.
( Стаття 222 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 2444-11 від 27.06.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 4134-11 від 12.06.87, N 4135-11 від 12.06.87, N 4452-11 від 21.08.87, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 3890-12 від 28.01.94, N 155/94-ВР від 29.07.94, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 296/95-ВР від 11.07.95, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 398/96-ВР від 02.10.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 812-XIV від 02.07.99, N 1744-III від 18.05.2000, N 2247-III від 18.01.2001, N 2342-III від 05.04.2001, N 2350-III від 05.04.2001 )
