• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування

Верховна Рада України  | Закон від 08.07.2010 № 2464-VI
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 08.07.2010
  • Номер: 2464-VI
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 08.07.2010
  • Номер: 2464-VI
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших законних представників;
відомості про членів сім’ї, які перебувають на утриманні застрахованої особи, та її дітей;
відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України;
інформація про судимість за вчинення кримінального правопорушення у випадках, передбачених законодавством, а також інформація про позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
інформація про шкоду життю та здоров’ю, завдану особі внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам;
( Пункт 3 частини четвертої статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2980-IX від 20.03.2023 )
інша інформація, необхідна для обчислення та призначення виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Якщо фізична особа має право на пільги згідно з кількома законами, до реєстру застрахованих осіб включається інформація про всі ознаки такого статусу. У разі якщо фізична особа, яка має і використовує право на пільги на підставі одного із законів України, використовує також своє право на інші пільги як член сім’ї пільговика, який має право на пільги згідно з іншими законами, така фізична особа включається до реєстру застрахованих осіб також як член сім’ї пільговика. Перелік та складові ознак особливостей статусу особи, що включаються до персональної електронної облікової картки, визначаються Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;
4) частина картки, що відображає здійснення виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування:
вид страхової виплати;
вид соціальної пільги;
вид соціальної виплати;
дата, з якої призначено виплату;
дата початку та закінчення виплати (пільги);
сума виплати (помісячні суми виплати);
індексація страхової виплати;
5) частина картки, що відображає трудову діяльність особи, у тому числі за період до 1 січня 2004 року (далі - електронна трудова книжка). Відомості, зазначені в цьому пункті стосовно періодів роботи та інших періодів, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, зараховувалися до стажу роботи та займаних особою посад за період до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі", вносяться до даних реєстру застрахованих осіб на підставі трудової книжки особи, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній - документів, передбачених порядком підтвердження наявного стажу роботи за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановленим Кабінетом Міністрів України. Порядок та черговість подання відомостей для створення електронних трудових книжок визначаються Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Якщо особа зобов’язана проходити профілактичний медичний огляд, до реєстру застрахованих осіб вноситься інформація про обов’язковість проходження особою такого огляду.
( Пункт 5 частини четвертої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2682-IX від 18.10.2022 )
Персоніфіковані відомості, включені до електронної облікової картки особи, зберігаються протягом усього життя особи, а після її смерті - протягом 75 років.
Інформація, що зазнавала змін, зберігається з відповідною приміткою.
( Частина четверта статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5492-VI від 20.11.2012, № 2148-VIII від 03.10.2017, № 440-IX від 14.01.2020; в редакцції Закону № 1217-IX від 05.02.2021 )( Частину п'яту статті 20 виключено на підставі Закону № 1217-IX від 05.02.2021 )
6. Зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Зміна до відомостей про прізвище, ім’я та по батькові особи на поточний момент, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дату народження, місце народження, стать, громадянство, освіту, серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України, номер телефону, адресу місця проживання, а також до відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини другої цієї статті, може вноситися за заявою застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
( Абзац другий частини шостої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2682-IX від 18.10.2022 )( Частина статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 341-IX від 05.12.2019; в редакцції Закону № 1217-IX від 05.02.2021 )
7. Відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Стаття 21. Захист інформації Державного реєстру
1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійний фонд забезпечують захист інформації Державного реєстру відповідно до законодавства.
( Частина перша статті 21 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013, із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020, в редакції Закону № 115-IX від 19.09.2019 )
2. Захист інформації Державного реєстру забезпечується шляхом:
додержання вимог щодо захисту інформації, встановлених відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;
використання засобів обчислювальної техніки, програмного забезпечення, засобів зв'язку та інших засобів, які відповідають установленим вимогам щодо захисту інформації;
здійснення контролю за станом роботи щодо захисту інформації.
3. Контроль за додержанням вимог щодо захисту інформації Державного реєстру здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації спеціального зв'язку та захисту інформації.
( Частина третя статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 1262-VII від 13.05.2014 )
Стаття 22. Посвідчення застрахованої особи
( Стаття 22 набирає чинності з 1 січня 2014 року - див. п.1 розділу VIII цього Закону; дію статті 22 зупинено до 1 січня 2026 року - див. пункт 1- 1 розділу VIII цього Закону )
1. Особи, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, одержують посвідчення застрахованої особи, яке є єдиним для всіх видів страхування.
( Абзац перший частини першої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5316-VI від 02.10.2012 )
Порядок видачі та зразок посвідчення застрахованої особи затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Посвідчення застрахованої особи має номер, що відповідає номеру облікової картки застрахованої особи в Державному реєстрі і не змінюється протягом усього життя застрахованої особи.
2. Номер посвідчення застрахованої особи є обов'язковим для використання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, фізичними особами у разі виплати доходів, з яких сплачується єдиний внесок.
3. За невиконання вимог, передбачених частиною другою цієї статті, посадові особи несуть відповідальність згідно із законом.
Розділ VI
ПОВНОВАЖЕННЯ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ, ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ ТА ФОНДУ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ У СФЕРІ ЗБОРУ ТА ОБЛІКУ ЄДИНОГО ВНЕСКУ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗБІР ТА ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ЄДИНОГО ВНЕСКУ
( Назва розділу VI із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 23. Повноваження Пенсійного фонду та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
1. На виконання своїх повноважень Пенсійний фонд та Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття мають право безоплатно отримувати від податкових органів відомості про суми надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій та суми коштів, перерахованих на їхні рахунки, а в разі виявлення розбіжностей - письмову інформацію про причини таких розбіжностей.
( Частина перша статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
2. Пенсійний фонд та Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зобов’язані надавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості про свої рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для перерахування на них страхових коштів та завчасно повідомляти про зміну таких рахунків.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Пенсійний фонд, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття здійснюють обмін інформацією у випадках, передбачених цим Законом. Порядок здійснення такого обміну визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
( Частина друга статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020, в редакції Закону № 115-IX від 19.09.2019 )( Стаття 23 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
Стаття 24. Обов’язки банків, небанківських надавачів платіжних послуг щодо дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску
( Назва статті 24 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023 )
1. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг під час відкриття рахунків зобов’язані отримувати відомості про платників єдиного внеску з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для підтвердження їх взяття на облік у податковому органі як платників єдиного внеску. Під час відкриття рахунків особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, банки, небанківські надавачі платіжних послуг зобов’язані вимагати від таких осіб документи, що підтверджують їх взяття на облік у податковому органі як платників єдиного внеску.
( Частина перша статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4839-VI від 24.05.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 465-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023 )
2. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні інструкції на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником платіжних інструкцій про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України та центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення.
У разі невиконання цієї вимоги банки, небанківські надавачі платіжних послуг за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному податковому органу суму, що дорівнює сумі несплаченого єдиного внеску, з правом зворотної вимоги до платників єдиного внеску щодо відшкодування цієї суми.
( Частина друга статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 341-IX від 05.12.2019, № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023 )
Стаття 25. Заходи впливу та стягнення
1. Рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
( Абзац перший частини першої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі несплати або несвоєчасної сплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", положення цієї статті застосовуються виключно щодо суми страхових внесків, що має сплачуватися платником єдиного внеску.
( Частину першу статті 25 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2497-VIII від 10.07.2018 )( Частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
2. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
3. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
4. Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
( Абзац перший частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 465-IX від 16.01.2020 )
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
( Абзац частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 465-IX від 16.01.2020 )
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
( Абзац частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 465-IX від 16.01.2020 )
У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інформує про це платників єдиного внеску.
( Частину четверту статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2497-VIII від 10.07.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
( Абзац частини четвертої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
( Абзац частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов’язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
( Частину четверту статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.
( Частину четверту статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 465-IX від 16.01.2020 )
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
( Частину четверту статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
( Абзац частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
( Абзац частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Законів № 440-IX від 14.01.2020, № 465-IX від 16.01.2020 )
Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.
( Частину четверту статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020 )
У випадках, зазначених в абзаці одинадцятому цієї частини, податковий орган також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
( Абзац частини четвертої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020, № 465-IX від 16.01.2020 )
5. Вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
( Частина п'ята статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
6. За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
7. Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.
8. У разі ліквідації юридичної особи - платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:
ліквідаційна комісія - щодо юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується;
юридична особа - щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу - платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:
засновники або учасники юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов'язаннями;
юридична особа - щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу - платника єдиного внеску, що ліквідується;
правонаступники юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов'язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов'язки.
9. Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.
( Частина дев'ята статті 25 в редакції Закону № 1030-IX від 02.12.2020 )
10. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
11. Податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:
( Абзац перший частини одинадцятої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
( Пункт 1 частини одинадцятої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;
( Пункт 2 частини одинадцятої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 77-VIII від 28.12.2014 )
3) за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;
( Пункт 3 частини одинадцятої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5292-VI від 18.09.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 77-VIII від 28.12.2014, № 440-IX від 14.01.2020 )( Пункт 4 частини одинадцятої статті 25 виключено на підставі Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання такої звітності, у порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом України.
( Частину одинадцяту статті 25 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 77-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Законів № 115-IX від 19.09.2019, № 3219-IX від 30.06.2023 )
12. Податкові органи застосовують до банків, небанківських надавачів платіжних послуг такі фінансові санкції:
( Абзац перший частини дванадцятої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020, № 2888-IX від 12.01.2023 )
1) за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки податкових органів або на єдиний рахунок сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум;
( Пункт 1 частини дванадцятої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020, № 559-IX від 13.04.2020 )
2) за порушення вимог, передбачених частиною другою статті 24 цього Закону, накладають на банки, небанківських надавачів платіжних послуг штраф у розмірі 100 відсотків суми єдиного внеску, яка підлягає сплаті платниками.
( Пункт 2 частини дванадцятої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 465-IX від 16.01.2020, № 2888-IX від 12.01.2023 )
13. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до податкового органу або позову до суду.
( Абзац другий частини тринадцятої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
14. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
( Абзац перший частини чотирнадцятої статті 25 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.
( Абзац другий частини чотирнадцятої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 909-VIII від 24.12.2015, № 440-IX від 14.01.2020, № 559-IX від 13.04.2020 )
Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов’язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
( Абзац третій частини чотирнадцятої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 115-IX від 19.09.2019 з урахуванням змін, внесених Законом № 465-IX від 16.01.2020 )
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів.
( Частину чотирнадцяту статті 25 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013, із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
15. Рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.
( Абзац перший частини п'ятнадцятої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк податковий орган про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.
( Абзац другий частини п'ятнадцятої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 909-VIII від 24.12.2015, № 440-IX від 14.01.2020 )
Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.
Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
16. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
17. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
( Частину вісімнадцяту статті 25 виключено на підставі Закону № 406-VII від 04.07.2013 )( Частину дев'ятнадцяту статті 25 виключено на підставі Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
Стаття 26. Відповідальність за порушення цього Закону
1. Посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за:
порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску;
неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності (відомостей) про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку);
( Абзац третій частини першої статті 26 в редакції Закону № 115-IX від 19.09.2019 )
подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом.
2. Застраховані особи, які не подають інформацію для внесення до Державного реєстру або подають недостовірну інформацію, притягаються до відповідальності згідно із законом.
3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за розголошення інформації про застрахованих осіб, невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків, визначених цим Законом, несуть відповідальність згідно із законом.
( Абзац перший частини третьої статті 26 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013, із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020, в редакції Закону № 115-IX від 19.09.2019 )
Суми коштів, безпідставно стягнені податковими органами з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню з рахунків податкового органу в триденний строк з дня прийняття рішення податковими органами або судом про безпідставність їх стягнення з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
( Абзац другий частини третьої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; в редакції Закону № 440-IX від 14.01.2020 )
Розділ VIII
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім підпункту 8 частини першої статті 1, підпунктів 7 та 8 (в частині пред'явлення посвідчення застрахованої особи), 9 частини другої статті 6, абзацу другого підпункту 1 частини третьої статті 20, статті 22 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2014 року.
1-1. Зупинити дію підпункту 8 частини першої статті 1, підпунктів 7, 8 (в частині пред'явлення посвідчення застрахованої особи) та 9 частини другої статті 6, абзацу третього підпункту 1 частини четвертої статті 20, статті 22 цього Закону до 1 січня 2026 року.
( Розділ VIII доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 76-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2148-VIII від 03.10.2017, № 1217-IX від 05.02.2021 )
1-2. Установити, що виплата резидентом України доходу фізичним особам - нерезидентам, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері кінематографії не на території України, не є об’єктом нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
( Розділ VIII доповнено пунктом 1-2 згідно із Законом № 1977-VIII від 23.03.2017 )
2. З дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 10, ст. 77), нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону.
3. З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням із фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
( Абзац другий пункту 3 розділу VIII в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012, із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; в редакції Закону № 115-IX від 19.09.2019 )
4. У період до перетворення Пенсійного фонду на неприбуткову самоврядну організацію відповідно до пункту 12 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" завдання та функції Пенсійного фонду та його територіальних органів щодо збору та ведення обліку єдиного внеску виконують відповідно Пенсійний фонд та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.
5. До запровадження подання до Пенсійного фонду звітності щодо персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено єдиний внесок, та інших відомостей відповідно до частини другої статті 20 цього Закону стосовно всіх застрахованих осіб роботодавці, фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подавати до територіальних органів Пенсійного фонду персоніфіковані відомості про застрахованих осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, а також осіб, яких звільнено з роботи за період після подання останнього звіту щодо персоніфікованого обліку, в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
( Пункт 5 розділу VIII із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 341-IX від 05.12.2019 )
6. У разі погашення до 1 січня 2011 року заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що виникла до 1 липня 2010 року, заборгованість із сплати фінансових санкцій (пені та штрафів) підлягає списанню.
Суми заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що утворилася на 1 січня 2011 року, та із сплати штрафних санкцій (пені), нарахованих на суму заборгованості із сплати страхових внесків, підлягають розстроченню не більш як на 60 календарних місяців у порядку та на умовах, установлених Законом України "Про погашення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
( Пункт 6 розділу VIII доповнено абзацом другим згідно із Законом № 332-VII від 18.06.2013 )
7. Заборгованість із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, не погашена станом на 1 січня 2011 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, підлягає розстроченню не більш як на 60 календарних місяців починаючи з 1 січня 2011 року.
Розстрочена сума підлягає сплаті (в тому числі пеня і штрафні санкції) рівними частками щокварталу не пізніше 20 числа місяця, що настає після зазначеного періоду, незалежно від факту виплати заробітної плати за цей період.
Повідомлення про розстрочення суми заборгованості, пені та штрафних санкцій надсилається платникам у встановленому Пенсійним фондом порядку .
Суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
7-1. Платникам, які протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо стимулювання сплати поточних платежів з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та погашення заборгованості до Пенсійного фонду України" подали заяву до відповідного органу Пенсійного фонду України‚ надається право на розстрочення сум заборгованості із сплати страхових внесків, які не погашені на день укладення договору про розстрочення сум заборгованості із сплати страхових внесків, за період до 31 грудня 2010 року, у разі якщо на день подання заяви у платника немає заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Суми заборгованості із сплати страхових внесків, які не погашені на день укладення зазначеного договору , розстрочуються та підлягають сплаті рівними частинами протягом 24 календарних місяців починаючи з місяця подання платником заяви до відповідного органу Пенсійного фонду України.
Заяви, подані платником, що надійшли пізніше шестимісячного строку з дня набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо стимулювання сплати поточних платежів з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та погашення заборгованості до Пенсійного фонду України", не розглядаються.
Орган Пенсійного фонду України у десятиденний строк з дня отримання заяви приймає рішення про розстрочення сум заборгованості та укладає з платником договір про розстрочення сум заборгованості із сплати страхових внесків за формою затвердженою Пенсійним фондом України.
Зазначений договір підлягає достроковому розірванню, якщо платник не сплачує в повному обсязі розстрочені платежі із сплати страхових внесків та/або поточні платежі з єдиного внеску.
Платнику, який відповідно до укладеного договору в повному обсязі погасить заборгованість із страхових внесків і не допустить виникнення нової заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період дії такого договору, штраф та пеня, пов'язані з цією заборгованістю, нараховані і не сплачені або ті, які підлягають нарахуванню відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", списуються в порядку, встановленому Пенсійним фондом України".