• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Податковий кодекс України

Верховна Рада України  | Кодекс України, Кодекс, Закон від 02.12.2010 № 2755-VI
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 02.12.2010
  • Номер: 2755-VI
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 02.12.2010
  • Номер: 2755-VI
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
( Абзац другий підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 )
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
( Підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )( Підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
267.3. База оподаткування
267.3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
267.4. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
267.5. Податковий період
267.5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
267.6. Порядок обчислення та сплати податку
267.6.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
267.6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
267.6.3. Органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.
З 1 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
( Абзац другий підпункту 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2611-VIII від 08.11.2018 )
Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
( Підпункт 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 )
267.6.4. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
267.6.5. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
267.6.6. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
267.6.7. У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.
( Пункт 267.6 статті 267 доповнено підпунктом 267.6.7 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
267.6.8. У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
( Пункт 267.6 статті 267 доповнено підпунктом 267.6.8 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
267.6.9. У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.
( Пункт 267.6 статті 267 доповнено підпунктом 267.6.9 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
267.6.10. Фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
( Абзац п'ятий підпункту 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
Фізичні особи - нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування".
( Пункт 267.6 статті 267 доповнено підпунктом 267.6.10 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
267.7. Порядок сплати податку
267.7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
267.8. Строки сплати податку
267.8.1. Транспортний податок сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації";
( Стаття 267 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4014-VI від 04.11.2011, № 5083-VI від 05.07.2012, № 5412-VI від 02.10.2012; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 268. Туристичний збір
268.1. Туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.
268.2. Платники збору
268.2.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті.
( Підпункт 268.2.1 пункту 268.2 статті 268 із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:
а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;
б) особи визначені підпунктом "в" підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом "б" підпункту 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
( Підпункт "б" підпункту 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 )
в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
г) ветерани війни;
ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
е) діти віком до 18 років;
є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади;
ж) члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення, визначені відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, які тимчасово розміщуються такою фізичною особою у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом "б" підпункту 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті, що належать їй на праві власності або на праві користування за договором найму.
( Підпункт 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 доповнено підпунктом "ж" згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.3. Ставка збору
268.3.1. Ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті, у розмірі до 0,5 відсотка - для внутрішнього туризму та до 5 відсотків - для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
( Пункт 268.3 статті 268 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.4. База справляння збору
268.4.1. Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті.
( Пункт 268.4 статті 268 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.5. Податкові агенти та місця проживання (ночівлі)
268.5.1. Згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
268.5.2. Згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з підпунктом 268.7.2 пункту 268.7 цієї статті, фізичними особами - підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 цієї статті;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом "б" підпункту 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
( Пункт 268.5 статті 268 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.6. Особливості справляння збору
268.6.1. Платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.
268.6.2. Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору відповідно до цього Кодексу та рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
268.6.3. У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому цим Кодексом порядку";
( Пункт 268.6 статті 268 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.7. Порядок сплати збору
268.7.1. Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому - до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.
( Підпункт 268.7.1 пункту 268.7 статті 268 в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.7.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.
( Підпункт 268.7.2 пункту 268.7 статті 268 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 )
268.7.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
( Стаття 268 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012, № 5083-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 268-1. Збір за місця для паркування транспортних засобів
268-1.1. Платники збору
268-1.1.1. Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
( Підпункт 268-1.1.1 пункту 268-1.1 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
268-1.1.2. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення збору.
( Абзац перший підпункту 268-1.1.2 пункту 268-1.1 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, контролюючому органу в порядку, встановленому розділом I цього Кодексу.
( Абзац другий підпункту 268-1.1.2 пункту 268-1.1 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
268-1.2. Об'єкт і база оподаткування збором
268-1.2.1. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" .
( Підпункт 268-1.2.1 пункту 268-1.2 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
268-1.2.2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
268-1.3. Ставки збору
268-1.3.1. Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
( Підпункт 268-1.3.1 пункту 268-1.3 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 )
268-1.3.2. При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
( Підпункт 268-1.3.2 пункту 268-1.3 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
268-1.4. Особливості встановлення збору
268-1.4.1. Ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
( Підпункт 268-1.4.1 пункту 268-1.4 статті 268-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
268-1.5. Порядок обчислення та строки сплати збору
268-1.5.1. Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об'єкта оподаткування.
268-1.5.2. Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки.
268-1.5.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
( Кодекс доповнено статтею 268-1 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )( Слова "Розділ XIII. Плата за землю" виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 269. Платники земельного податку
( Назва статті 269 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
269.1. Платниками податку є:
269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
269.1.2. землекористувачі.
269.2. Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
( Статтю 269 доповнено пунктом 269.2 згідно із Законом № 4014-VI від 04.11.2011 )
Стаття 270. Об'єкти оподаткування земельним податком
( Назва статті 270 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
270.1. Об'єктами оподаткування є:
270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Стаття 271. База оподаткування земельним податком
( Назва статті 271 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
271.1. Базою оподаткування є:
271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
271.2. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
( Статтю 271 доповнено пунктом 271.2 згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014, № 2628-VIII від 23.11.2018 )( Статтю 272 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 273. Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження), земельним податком
( Назва статті 273 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
273.1. Податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством.
( Пункт 273.1 статті 273 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 2497-VIII від 10.07.2018 )
273.2. Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються відповідно до статті 274 цього Кодексу.
( Пункт 273.2 статті 273 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )( Підпункт 273.2.1 пункту 273.2 статті 273 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )( Підпункт 273.2.2 пункту 273.2 статті 273 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
273.3. Ставки податку за один гектар лісових земель встановлюються відповідно до статей 274 та 277 цього Кодексу.
( Статтю 273 доповнено пунктом 273.3 згідно із Законом № 2497-VIII від 10.07.2018 )
Стаття 274. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)
( Назва статті 274 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
274.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
( Пункт 274.1 статті 274 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012, № 71-VIII від 28.12.2014, № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Закону № 1791-VIII від 20.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 )
274.2. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
( Статтю 274 доповнено пунктом 274.2 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 275 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 276 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 277. Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено
277.1. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
( Стаття 277 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012, № 71-VIII від 28.12.2014, № 1791-VIII від 20.12.2016; в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 )( Статтю 278 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 279 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )( Статтю 280 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 281. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб
( Назва статті 281 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
281.1. Від сплати податку звільняються:
281.1.1. інваліди першої і другої групи;
281.1.2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
281.1.3. пенсіонери (за віком);
281.1.4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
281.1.5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
281.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
( Абзац перший пункту 281.2 статті 281 в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017 )
281.2.1. для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;
281.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;
281.2.3. для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
281.2.4. для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
281.2.5. для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
281.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
( Статтю 281 доповнено пунктом 281.3 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
281.4. Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
( Статтю 281 доповнено пунктом 281.4 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 282. Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб
282.1. Від сплати податку звільняються:
282.1.1. санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
282.1.2. громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.
Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" .
У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;
282.1.3. бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
( Стаття 282 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 5083-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
282.1.4. дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків), освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
( Пункт 282.1 статті 282 доповнено підпунктом 282.1.4 згідно із Законом № 654-VIII від 17.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 )
282.1.5. державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
( Пункт 282.1 статті 282 доповнено підпунктом 282.1.5 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
282.1.6. державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
( Пункт 282.1 статті 282 доповнено підпунктом 282.1.6 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 283. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком
( Назва статті 283 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
283.1. Не сплачується податок за:
283.1.1. сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;
283.1.2. землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;
283.1.3. земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;
283.1.4. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;
б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;
283.1.5. земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;
283.1.6. земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.
283.1.7. земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі.
( Підпункт 283.1 статті 283 доповнено підпунктом 283.1.7 згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012 )
283.1.8. земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.
( Підпункт 283.1 статті 283 доповнено підпунктом 283.1.8 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
Стаття 284. Особливості оподаткування платою за землю
( Назва статті 284 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
284.1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
( Абзац перший пункту 284.1 статті 284 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 )
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
( Абзац другий пункту 284.1 статті 284 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.
284.2. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.
284.3. Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
( Абзац другий пункту 284.3 статті 284 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011 )
284.4. Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.
( Статтю 284 доповнено пунктом 284.4 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 )
Стаття 285. Податковий період для плати за землю
( Назва статті 285 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
285.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
285.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Стаття 286. Порядок обчислення плати за землю
286.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
( Абзац другий пункту 286.1 статті 286 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011 - набирає чинності з 1 січня 2012 року у частині надання інформації, необхідної для обчислення земельного податку, відповідними державними органами; із змінами, внесеними згідно із Законами № 5083-VI від 05.07.2012, № 71-VIII від 28.12.2014, № 1797-VIII від 21.12.2016 )
286.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
( Пункт 286.2 статті 286 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 )
286.3. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
( Пункт 286.3 статті 286 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012 )
286.4. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
( Пункт 286.4 статті 286 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012 )
286.5. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.