( Частина друга статті 112 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5064-VI від 05.07.2012 )
У справах про злочини, передбачені статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 201, 209, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 261, 265-1, 294, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 361, 361-1, 361-2, 362, 363, 363-1, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України, досудове слідство провадиться слідчими органів Служби безпеки України. Якщо під час розслідування злочинів, передбачених зазначеними статтями, будуть встановлені злочини, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 368, 423, 424, 425, 426 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою особою, якщо вони пов'язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, вони розслідуються слідчими органів Служби безпеки України.
У справах про злочини, передбачені статтями 204, 209, частинами 2, 3, 4 статті 212, частинами 2, 3, 4 статті 212-1, статтями 216, 219 Кримінального кодексу України, досудове слідство провадиться слідчими податкової міліції. Якщо під час розслідування цих злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192, 200, 201, 205, 213, 222, 222-1, 358 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, вони розслідуються слідчими податкової міліції.
У справах про злочини, передбачені статтею 191, частиною другою статті 205, статтями 210, 211, 255, 256, 257 Кримінального кодексу України, досудове слідство провадиться тим органом, який порушив кримінальну справу. Якщо під час розслідування цих та інших справ будуть встановлені злочини, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 368, 369, 370 Кримінального кодексу України, пов'язані із злочинами, про які порушено справу, вони розслідуються тим органом, що порушив справу.
У справах про злочини, передбачені статтями 209-1, 384, 385, 386, 387, 388, 396 Кримінального кодексу України, досудове слідство провадиться тим органом, до підслідності якого відноситься злочин, у зв'язку з яким порушено дану справу.
Якщо під час розслідування кримінальної справи буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, і які не підслідні тому органу, який здійснює у справі досудове слідство, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим слідством, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.
( Стаття 112 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від 18.11.63, від 18.01.66, N 1879-VIII від 03.07.73, N 2718-VIII від 17.06.74, N 3086-IX від 16.02.78, N 2942-X від 24.12.81, N 6591-X від 29.02.84, N 6834-X від 16.04.84, N 8627-X від 20.03.85, N 704-XI від 01.08.85, N 1432-XI від 10.12.85, N 2444-XI від 27.06.86, N 2753-XI від 18.08.86, N 4392-XI від 31.07.87, N 4452-XI від 21.08.87, N 4981-XI від 25.11.87, N 4995-XI від 01.12.87, N 5397-XI від 10.02.88, N 5723-XI від 14.04.88, N 6976-XI від 14.12.88, N 7226-XI від 06.03.89, N 7373-XI від 14.04.89, N 7617-XI від 16.06.89, N 8711-XI від 19.01.90, N 8918-XI від 07.03.90, N 9082-XI від 20.04.90, N 9166-XI від 04.05.90, N 596-XII від 26.12.90, N 597а-XII від 26.12.90, N 647-XII від 18.01.91, N 661-XII від 28.01.91, N 1255-XII від 25.06.91, N 1434а-XII від 25.08.91, Законом УРСР N 1255-XII від 03.07.91, Законами N 1564-XII від 18.09.91, N 1974-XII від 12.12.91, N 2354-XII від 15.05.92, N 2468-XII від 17.06.92, N 2547-XII від 07.07.92, N 2613-XII від 17.09.92, N 2703-XII від 16.10.92, N 2935-XII від 26.01.93, N 2936-XII від 26.01.93, N 2947-XII від 28.01.93, N 3039-XII від 03.03.93, N 3351-XII від 30.06.93, N 3582-XII від 11.11.93, N 3785-XII від 23.12.93, N 3888-XII від 28.01.94, N 4043-XII від 25.02.94, N 218/94-ВР від 20.10.94, N 246/94-ВР від 15.11.94, N 299/94-ВР від 16.12.94, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 282/95-ВР від 11.07.95, N 323/96-ВР від 12.07.96, N 386/96-ВР від 01.10.96, N 388/96-ВР від 02.10.96, N 530/96-ВР від 20.11.96, N 44/97-ВР від 05.02.97, N 552/97-ВР від 07.10.97, N 85/98-ВР від 05.02.98, N 210/98-ВР від 24.03.98, 1288-XIV від 14.12.99, N 1381-XIV від 13.01.2000, N 1587-III від 23.03.2000, N 1685-III від 20.04.2000, N 1945-III від 14.09.2000, N 1981-III від 21.09.2000, N 2114-III від 16.11.2000, N 2181-III від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року, N 2247-III від 18.01.2001, N 2362-III від 05.04.2001, N 2409-III від 17.05.2001, в редакції Закону N 2670-III від 12.07.2001, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2953-III від 17.01.2002, N 430-IV від 16.01.2003 - набуває чинності 11.06.2003, N 669-IV від 03.04.2003, N 850-IV від 22.05.2003, N 903-IV від 05.06.2003, N 1125-IV від 11.07.2003, N 1703-IV від 11.05.2004, N 1723-IV від 18.05.2004, N 2289-IV від 23.12.2004, N 2598-IV від 31.05.2005, N 3108-IV від 17.11.2005, N 3169-IV від 01.12.2005, N 3504-IV від 23.02.2006, N 3480-IV від 23.02.2006, N 170-V від 21.09.2006, N 534-V від 22.12.2006, N 578-V від 11.01.2007, N 965-V від 19.04.2007, N 966-V від 19.04.2007, N 1071-V від 24.05.2007, N 270-VI від 15.04.2008, N 801-VI від 25.12.2008, N 894-VI від 15.01.2009, N 1508-VI від 11.06.2009, N 1708-VI від 05.11.2009, N 2258-VI від 18.05.2010, N 2262-VI від 18.05.2010, N 2339-VI від 15.06.2010, N 2756-VI від 02.12.2010, N 2808-VI від 21.12.2010, N 2852-VI від 22.12.2010, N 2924-VI від 13.01.2011, N 3267-VI від 21.04.2011, N 3207-VI від 07.04.2011, Кодексом N 3393-VI від 19.05.2011, Законом N 3718-VI від 08.09.2011, N 4025-VI від 15.11.2011, N 4194-VI від 20.12.2011, N 5065-VI від 05.07.2012 )
Стаття 113. Початок провадження досудового слідства
Досудове слідство провадиться лише після порушення кримінальної справи і в порядку, встановленому цим Кодексом.
Слідчий зобов'язаний негайно приступити до провадження слідства в порушеній ним чи переданій йому справі. Коли справа порушена слідчим і прийнята ним до свого провадження, то складається єдина постанова про порушення справи і прийняття її до свого провадження. В разі прийняття до свого провадження раніше порушеної справи слідчий виносить окрему постанову про прийняття справи до свого провадження.
Копію постанови про прийняття справи до свого провадження слідчий протягом доби надсилає прокуророві.
Стаття 114. Повноваження слідчого
При провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.
В разі незгоди слідчого з вказівками прокурора про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину і обсяг обвинувачення, про направлення справи для віддання обвинуваченого до суду або про закриття справи слідчий вправі подати справу вищестоящому прокуророві з письмовим викладом своїх заперечень. В цьому разі прокурор або скасовує вказівки нижчестоящого прокурора, або доручає провадження слідства в цій справі іншому слідчому.
Слідчий по розслідуваних ним справах вправі давати органам дізнання доручення і вказівки про провадження розшукних та слідчих дій і вимагати від органів дізнання допомоги при провадженні окремих слідчих дій. Такі доручення і вказівки слідчого є для органів дізнання обов'язковими.
В справах, в яких досудове слідство є обов'язковим, слідчий вправі в будь-який момент приступити до провадження досудового слідства, не чекаючи виконання органами дізнання дій, передбачених статтею 104 цього Кодексу.
Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.
При проведенні різних слідчих дій слідчий вправі використовувати машинопис, звукозапис, стенографування, кінозйомку і відеозапис.
( Стаття 114 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від18.01.66, N 6834-X від 16.04.84, Законом N 2533-III від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 114-1. Повноваження начальника слідчого відділу
Начальник слідчого відділу здійснює контроль за своєчасністю дій слідчих по розкриттю злочинів і запобіганню їм, вживає заходів до найбільш повного, всебічного і об'єктивного провадження досудового слідства в кримінальних справах.
Начальник слідчого відділу має право перевіряти кримінальні справи, давати вказівки слідчому про провадження досудового слідства, про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про провадження окремих слідчих дій, передавати справу від одного слідчого іншому, доручати розслідування справи декільком слідчим, а також брати участь у провадженні досудового слідства та особисто провадити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.
Вказівки начальника слідчого відділу в кримінальній справі даються слідчому у письмовій формі і є обов'язковими для виконання.
Оскарження цих вказівок прокуророві не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 114 цього Кодексу.
Вказівки прокурора в кримінальних справах, які дані відповідно до правил, встановлених цим Кодексом, обов'язкові для начальника слідчого відділу. Оскарження цих вказівок вищестоящому прокуророві не зупиняє їх виконання.
( Кодекс доповнено статтею 114-1 згідно з Указом ПВР від18.01.66 )
Стаття 115. Затримання слідчим підозрюваного у вчиненні злочину
Слідчий вправі затримати і допитати особу, підозрювану у вчинені злочину, за підставами і в порядку, передбаченими статтями 106, 106-1 і 107 цього Кодексу.
Затримання підозрюваного у вчиненні злочину співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним службових обов'язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу.
( Стаття 115 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3084-IX від 16.02.78, N 6834-X від 16.04.84,Законом N 3111-III від 07.03.2002 )
Стаття 116. Місце провадження досудового слідства
Досудове слідство провадиться в тому районі, де вчинено злочин. Коли місце вчинення злочину невідоме, а також з метою найбільш швидкого і повного розслідування його, слідство може провадитися за місцем виявлення злочину або за місцем перебування підозрюваного, обвинуваченого, або за місцем перебування більшості свідків чи за визначенням прокурора.
Слідчий, встановивши, що дана справа йому не підслідна, зобов'язаний провести всі невідкладні дії, після чого передає справу прокуророві для направлення її за підслідністю.
( Стаття 116 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X від 16.04.84, із Законом N 1125-IV від11.07.2003 )
Стаття 117. Розв'язання спорів про підслідність
Спір про підслідність між слідчими в межах одного й того ж району розв'язує районний прокурор, між слідчими транспортної прокуратури, що діє на правах районної або міської прокуратури, - транспортний прокурор, який діє на правах районного, міського прокурора.
Спір про підслідність між слідчими різних районів Автономної Республіки Крим, області розв'язує прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, між слідчими різних транспортних прокуратур, що діють на правах районних, міських прокуратур, - транспортний прокурор, який діє на правах прокурора області, між слідчими різних районів міста - прокурор міста Києва, міський прокурор або їх заступники.
Якщо справу порушено в декількох районах або містах різних областей, спір про підслідність розв'язує Генеральний прокурор України або його заступник.
( Стаття 117 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X від 16.04.84, Законом N 2857-XII від15.12.92 )
Стаття 118. Окремі доручення
Слідчий має право провадити слідчі дії в інших слідчих районах і вправі доручити провадження цих дій відповідному слідчому або органу дізнання, які зобов'язані це доручення виконати в десятиденний строк.
У межах міста або району, хоч і поділеного на кілька слідчих дільниць, слідчий зобов'язаний особисто провадити всі слідчі дії.
Стаття 119. Провадження слідства в справі декількома слідчими
Якщо розслідування особливо складної справи доручається декільком слідчим, то про це зазначається в постанові про порушення справи або виноситься окрема постанова. Один з цих слідчих призначається старшим, він приймає справу до свого провадження і безпосередньо керує діями інших слідчих.
Постанова про призначення в справі декількох слідчих оголошується обвинуваченому.
Стаття 119-1. Міжнародна слідча група
За письмовою угодою Генеральної прокуратури України та компетентних органів іноземних держав для проведення розслідування на території України може бути створена міжнародна слідча група, до складу якої включаються представники органів прокуратури, дізнання та досудового слідства України та компетентного органу однієї або більше заінтересованих іноземних держав.
Міжнародна слідча група може бути створена у разі:
1) розслідування особливо складних справ або необхідності проведення процесуальних дій на території України та інших держав;
2) якщо компетентні органи України та кількох держав провадять розслідування злочину, обставини якого потребують здійснення скоординованих спільних дій;
3) в інших випадках, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Про створення міжнародної слідчої групи для проведення розслідування на території України та про участь прокурора, представників органу дізнання і досудового слідства України у міжнародній слідчій групі, створеній в іноземній державі, Генеральний прокурор України або його заступник виносить постанову на підставі угоди з компетентним органом іноземної держави.
У постанові про створення міжнародної слідчої групи для проведення розслідування на території України визначається мета створення такої групи, зазначаються її склад та керівник, а також може встановлюватися строк, на який така група створюється.
Постанова про створення міжнародної слідчої групи на території України оголошується обвинуваченому.
( Кодекс доповнено статтею 119-1 згідно із Законом N 3529-VI від 16.06.2011 )
Стаття 119-2. Порядок діяльності міжнародної слідчої групи
Проведення слідчих та інших процесуальних дій міжнародної слідчою групою здійснюється за правилами надання міжнародної правової допомоги, але не потребує звернення до компетентних органів іноземної держави із запитом (дорученням) про міжнародну правову допомогу.
У складі міжнародної слідчої групи прокурори, представники органу дізнання та досудового слідства України зносяться та обмінюються матеріалами розслідувань з представниками компетентних органів іноземних держав безпосередньо.
Керівником міжнародної слідчої групи на території України є представник органу досудового слідства України. Керівник міжнародної слідчої групи приймає справу до свого провадження, безпосередньо керує діями членів групи, визначає її завдання і виконавців слідчих та інших процесуальних дій.
( Кодекс доповнено статтею 119-2 згідно із Законом N 3529-VI від 16.06.2011 )
Стаття 120. Строки досудового слідства
Досудове слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру або до закриття чи зупинення провадження в справі. Цей строк може бути продовжено районним, міським прокурором, військовим прокурором армії, флотилії, з'єднання, гарнізону та прирівняним до них прокурором у разі неможливості закінчити розслідування - до трьох місяців.
В особливо складних справах строк досудового слідства, встановлений частиною 1 цієї статті, може бути продовжено прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області, прокурором міста Києва, військовим прокурором округу, флоту і прирівняним до них прокурором або їх заступниками на підставі мотивованої постанови слідчого - до шести місяців.
Далі продовжувати строк досудового слідства можуть лише у виняткових випадках Генеральний прокурор України або його заступники.
При поверненні судом справи для провадження додаткового слідства, а також відновленні закритої справи строк додаткового слідства встановлюється прокурором, який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження. Дальше продовження зазначеного строку провадиться на загальних підставах.
Правила, викладені в цій статті, не поширюються на справи, в яких не встановлено особу, що вчинила злочин. Перебіг строку слідства в таких справах починається з дня встановлення особи, яка вчинила злочин.
( Стаття 120 в редакції Закону N 1960-XII від10.12.91, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2857-XII від 15.12.92, N 3351-XII від 30.06.93, N 658-IV від 03.04.2003 )
Стаття 121. Недопустимість розголошення даних досудового слідства
Дані досудового слідства можна оголосити лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсягу, в якому вони визнають можливим.
У необхідних випадках слідчий попереджає свідків, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, захисника, експерта, спеціаліста, перекладача, понятих, а також інших осіб, які присутні при провадженні слідчих дій, про обов'язок не розголошувати без його дозволу даних досудового слідства. Винні в розголошенні даних досудового слідства несуть кримінальну відповідальність за статтею 387 Кримінального кодексу України.
( Стаття 121 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X від 16.04.84, Законом N 2670-III від12.07.2001 )
Стаття 122. Порядок роз'яснення прав потерпілому
Слідчий, визнавши особу потерпілою від злочину, роз'яснює їй її права, передбачені статтею 49 цього Кодексу, відмічає про це в постанові, що засвідчується підписом потерпілого.
У випадках, коли злочином завдана майнова шкода громадянинові, підприємству, установі чи організації, слідчий роз'яснює потерпілому і його представникові право заявляти цивільний позов, про що відмічає в протоколі допиту або направляє потерпілому письмове повідомлення, копію якого приєднує до справи.
( Стаття 122 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X від 16.04.84 )
Стаття 123. Визнання цивільним позивачем
Якщо в справі заявлено цивільний позов, слідчий зобов'язаний скласти мотивовану постанову про визнання потерпілого цивільним позивачем або про відмову в цьому.
Про винесення постанови повідомляється цивільний позивач або його представник. У разі явки цивільного позивача або його представника йому роз'яснюються права, передбачені статтею 50 цього Кодексу, про що робиться відмітка на постанові, яка засвідчується підписом цивільного позивача чи його представника.
Стаття 124. Притягнення як цивільного відповідача
Визнавши необхідним притягти в справі цивільного відповідача, слідчий виносить мотивовану постанову. Постанова оголошується цивільному відповідачеві або його представникові. При цьому йому роз'яснюються права, передбачені статтею 51 цього Кодексу, про що робиться відмітка на постанові, яка засвідчується підписом цивільного відповідача або його представника.
Стаття 125. Обов'язок забезпечення цивільного позову і передбаченої законом конфіскації майна
Слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєї ініціативи зобов'язаний вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову, склавши про це постанову.
В справах про злочини, за які кримінальним законом передбачена конфіскація майна, слідчий зобов'язаний вжити необхідних заходів до забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, склавши про це постанову.
Стаття 126. Порядок забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна
Забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду.
Майно, на яке накладено арешт, описується і може бути передане на зберігання представникам підприємств, установ, організацій або членам родини обвинуваченого чи іншим особам. Особи, яким передано майно, попереджаються під розписку про кримінальну відповідальність за його незбереження.
Не підлягають описові предмети першої потреби, що використовуються особою, у якої проводиться опис, і членами її родини. Перелік цих предметів визначено в Додатку до Кримінального кодексу України.
Арешт майна і передача його на зберігання оформляються протоколом, який підписується особою, що проводила опис, понятими і особою, яка прийняла майно на зберігання. До протоколу додається підписаний цими особами опис переданого на зберігання майна.
Для встановлення вартості описаного майна в необхідних випадках запрошується спеціаліст, який також підписує протокол і опис майна з його оцінкою.
Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
( Стаття 126 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X від 16.04.84; Законом N 2631-IV від02.06.2005 )
Стаття 127. Залучення понятих
При провадженні обшуку, виїмки, огляду, пред'явленні осіб і предметів для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події, опису майна обов'язкова присутність не менше двох понятих.
До участі у проведенні освідування поняті можуть бути залучені у разі, якщо слідчий визнає це за необхідне.
Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані в справі. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники органів дізнання і досудового слідства.
Поняті, присутні при провадженні зазначених вище слідчих дій, засвідчують своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаним діям.
Зауваження понятого з приводу проведених слідчих дій підлягають обов'язковому занесенню до протоколу.
За наявності відповідних підстав поняті мають право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України.
( Стаття 127 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X від 16.04.84, Законами N 2857-XII від15.12.92, N 1381-XIV від 13.01.2000 )
Стаття 128. Залучення перекладача
У випадках, передбачених статтею 19 цього Кодексу, слідчий при провадженні слідчих дій запрошує перекладача.
Перекладач повинен з'явитися за викликом слідчого і зробити повно і точно доручений йому переклад.
Слідчий роз'яснює перекладачеві його обов'язки і попереджає про кримінальну відповідальність за відмову виконати обов'язки перекладача, а також за завідомо неправильний переклад, про що відбирає від нього підписку.
Перекладач за наявності відповідних підстав має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України.
Правила цієї статті поширюються на особу, запрошену до участі в процесі для роз'яснення знаків німого або глухого.
( Стаття 128 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1381-XIV від 13.01.2000 )
Стаття 128-1. Участь спеціаліста при проведенні слідчих дій
У необхідних випадках для участі у проведенні слідчої дії може бути залучений спеціаліст, який не заінтересований в результатах справи. Виклик слідчим спеціаліста є обов'язковим для керівника підприємства, установи чи організації, де працює спеціаліст.
Спеціаліст зобов'язаний: з'явитися на виклик; брати участь у проведенні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні знання і навики для сприяння слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів; звертати увагу слідчого на обставини, пов'язані з виявленням та закріпленням доказів; давати пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні слідчої дії.
Спеціаліст вправі: звертатися з дозволу слідчого із запитаннями до осіб, які беруть участь у проведенні слідчої дії; робити заяви, пов'язані з виявленням, закріпленням і вилученням доказів. Спеціаліст за наявності відповідних підстав має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України.
Перед початком слідчої дії, в якій бере участь спеціаліст, слідчий пересвідчується в особі та компетентності спеціаліста, з'ясовує його стосунки з обвинуваченим і потерпілим та роз'яснює спеціалістові його права і обов'язки. Про виконання слідчим цих вимог зазначається у протоколі слідчої дії.
В разі відмови або ухилення спеціаліста від виконання своїх обов'язків слідчий повідомляє про це адміністрацію підприємства, установи чи організації за місцем роботи спеціаліста або громадську організацію для відповідного реагування.
( Кодекс доповнено статтею 128-1 згідно з Указом ПВР N 117-VIII від 30.08.71; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X від 16.04.84, Законом N 1381-XIVвід 13.01.2000 )
Стаття 128-2. Присутність представника компетентного органу іноземної держави
Під час виконання запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу на території України згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 471 цього Кодексу представнику компетентного органу іноземної держави може бути дозволено бути присутнім при проведенні слідчих та інших процесуальних дій.
Представник компетентного органу іноземної держави має право при проведенні слідчих та інших процесуальних дій робити нотатки, ознайомлюватися з протоколом слідчої дії та висловлювати зауваження і доповнення до протоколу, які підлягають обов'язковому занесенню до протоколу; з дозволу дізнавача, слідчого, прокурора ставити запитання свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам та учасникам процесу; застосовувати відповідно до статей 85-1 та 85-2 цього Кодексу технічні засоби. Про присутність представника компетентного органу іноземної держави зазначається у протоколі слідчої дії. Представник компетентного органу іноземної держави, присутній при проведенні слідчих дій, підписує протокол разом з іншими учасниками.
( Кодекс доповнено статтею 128-2 згідно із Законом N 3529-VI від 16.06.2011 )
Стаття 129. Розгляд клопотань слідчим
Клопотання підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, а також потерпілого і його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників про виконання будь-яких слідчих дій слідчий зобов'язаний розглянути в строк не більше трьох діб і задовольнити їх, якщо обставини, про встановлення яких заявлені клопотання, мають значення для справи.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в клопотанні складається мотивована постанова.
( Стаття 129 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-VIII від 30.08.71, N 6834-X від 16.04.84;Законом N 3780-XII від 23.12.93 )
Стаття 130. Постанова слідчого і прокурора
Про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова.
У постанові зазначається місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство, і обгрунтування прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення.
Г л а в а 12
ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ І ДОПИТ ОБВИНУВАЧЕНОГО
Стаття 131. Притягнення як обвинуваченого
Коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою, слідчий виносить мотивовану постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого.
Стаття 132. Постанова про притягнення як обвинуваченого
У постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути зазначено: хто склав постанову; місце і час її складання; назву справи; прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, день, місяць та рік його народження; злочин, у вчиненні якого обвинувачується дана особа, час, місце та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому, і стаття кримінального закону, якою передбачений цей злочин.
Коли обвинувачений притягається до відповідальності за вчинення декількох злочинів, що підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, в постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути вказано, які саме дії ставляться обвинуваченому в вину по кожній з цих статей.
Копія постанови негайно надсилається прокуророві.
Стаття 133. Строк пред'явлення обвинувачення
Обвинувачення повинно бути пред'явлено не пізніше двох днів з моменту винесення слідчим постанови про притягнення даної особи як обвинуваченого і в усякому разі не пізніше дня явки обвинуваченого або його приводу.
Стаття 134. Порядок виклику обвинуваченого
Обвинувачений викликається до слідчого по телефону, телефонограмою, телеграмою або повісткою, яка вручається обвинуваченому під розписку, з зазначенням часу вручення.
В разі тимчасової відсутності обвинуваченого повістка для передачі йому вручається під розписку кому-небудь з дорослих членів сім'ї, які разом з ним проживають, житлово-експлуатаційній організації або адміністрації за місцем його роботи.
Обвинувачений, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця попереднього ув'язнення.
( Стаття 134 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-VIII від 30.08.71, N 6834-X від 16.04.84 )
Стаття 135. Обов'язковість явки обвинуваченого
Обвинувачений зобов'язаний з'явитися за викликом слідчого у призначений строк.
В разі неявки без поважних причин обвинувачений підлягає приводу.
Поважними причинами неявки обвинуваченого до слідчого в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання повістки, хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють його можливості своєчасно з'явитися до слідчого.
Стаття 136. Привід обвинуваченого
Привід обвинуваченого здійснюється органами внутрішніх справ та Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України (щодо військовослужбовців та працівників Збройних Сил України) за мотивованою постановою слідчого. Привід обвинуваченого, крім виняткових випадків, здійснюється удень.
Привід обвинуваченого без досудового виклику може бути застосований тільки в тих випадках, коли обвинувачений ухиляється від слідства або коли його місце проживання чи перебування не зареєстровано.
Постанова про привід оголошується обвинуваченому перед її виконанням.
( Стаття 136 із змінами, внесеними згідно Указом ПВР N 6834-X від 16.04.84, Законами N 743-IV від15.05.2003, N 1276-VI від 16.04.2009 )
Стаття 137. Встановлення місця перебування обвинуваченого
Коли місце перебування обвинуваченого невідоме, а також, коли він ухиляється від слідства, слідчий до закінчення строку, встановленого для провадження досудового слідства, зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів до встановлення місця перебування обвинуваченого.
Стаття 138. Оголошення розшуку обвинуваченого
Коли місце перебування особи, щодо якої винесена постанова про притягнення її в справі як обвинуваченого, не встановлене, слідчий оголошує її розшук. При наявності підстав, передбачених у статті 155 цього Кодексу, слідчий може обрати щодо обвинуваченого, який розшукується, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Розшук може бути оголошений як під час досудового слідства, так і одночасно з його зупиненням.
Стаття 139. Розшук обвинуваченого
Про оголошення розшуку слідчий складає постанову, в якій зазначає потрібні відомості про особу розшукуваного. Постанова про розшук і обрання запобіжного заходу направляється до відповідних органів розшуку.
Після оголошення розшуку слідчий продовжує вживати всіх необхідних заходів для встановлення місця перебування обвинуваченого.
При затриманні обвинуваченого, якого розшукували і щодо якого обрано як запобіжний захід тримання під вартою, орган розшуку негайно доповідає про це прокуророві за місцем затримання. Прокурор протягом двадцяти чотирьох годин зобов'язаний перевірити, чи дійсно затриманий є тією особою, яка розшукується, і, упевнившись в наявності законних підстав для арешту, дає санкцію на відправлення заарештованого етапом до місця провадження слідства.
Стаття 140. Порядок пред'явлення обвинувачення
При пред'явленні обвинувачення особі присутність захисника є обов'язковою, крім випадків, коли він відмовляється від нього і його відмова прийнята.
Слідчий, упевнившись в особі обвинуваченого, оголошує йому постанову про притягнення як обвинуваченого, роз'яснює суть пред'явленого обвинувачення та вручає копію постанови про притягнення як обвинуваченого.
Про пред'явлення обвинувачення, роз'яснення його суті і вручення копії постанови слідчий складає протокол із зазначенням години і дати пред'явлення обвинувачення, який підписується обвинуваченим, слідчим та захисником.
У разі відмови обвинуваченого поставити підпис у протоколі слідчий робить на ньому відмітку про відмову від підпису і зазначає мотиви відмови, про що сповіщає прокурора.
( Стаття 140 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3780-XII від 23.12.93, N 1833-III від 22.06.2000, N 2533-III від 21.06.2001 - набуває чинності з29.06.2001 )
Стаття 141. Зміна і доповнення обвинувачення
Якщо під час досудового слідства виникне необхідність змінити пред'явлене обвинувачення або доповнити його, слідчий зобов'язаний заново пред'явити обвинувачення з виконанням вимог, встановлених статтями 131, 132, 133 і 140 цього Кодексу.
Якщо під час досудового слідства частина пред'явленого обвинувачення не знайшла свого підтвердження, слідчий своєю постановою закриває справу в цій частині обвинувачення, про що оголошує обвинуваченому.
Стаття 142. Роз'яснення обвинуваченому його прав на слідстві
При пред'явленні обвинувачення слідчий зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому, що він під час провадження досудового слідства має право:
1) знати, в чому його обвинувачують;
2) давати показання щодо пред'явленого йому обвинуваченню або відмовитися давати показання і відповідати на запитання;
3) подавати докази;
4) заявляти клопотання про допит свідків, про проведення очної ставки, про проведення експертизи, про витребування і приєднання до справи доказів, а також заявляти клопотання з усіх інших питань, які мають значення для встановлення істини в справі;
5) заявляти відвід слідчому, прокуророві, експертові, спеціалістові і перекладачеві;
6) з дозволу слідчого бути присутнім при виконанні окремих слідчих дій;
7) знайомитися з усіма матеріалами справи після закінчення досудового слідства;
8) мати захисника і побачення з ним до першого допиту;
9) подавати скарги на дії та рішення слідчого і прокурора.
