• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Кримінально-процесуальний Кодекс України (від статті 94 до статті 236-8)

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки  | Кодекс України, Кодекс, Закон від 28.12.1960 | Документ не діє
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 28.12.1960
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 28.12.1960
  • Статус: Документ не діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
Кримінально-процесуальний кодекс України
Розділ другий
( від статті 94 до статті 236-6 ) ( ст.1 - ст.93-1 ) ( ст.237 - ст.449 )
Порушення кримінальної справи, дізнання і попереднє слідство
Глава 8
ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
Стаття 94. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи
Приводами до порушення кримінальної справи є:
1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;
2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;
3) явка з повинною;
4) повідомлення, опубліковані в пресі;
5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Стаття 95. Заяви і повідомлення про злочин
Заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими. Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник попереджується про відповідальність за неправдивий донос, про що відмічається в протоколі.
Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. До порушення справи слід пересвідчитися в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну підписку.
Повідомлення підприємств, установ, організацій і посадових осіб повинні бути викладені в письмовій формі.
Повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним, можуть бути усними або письмовими.
Стаття 96. Явка з повинною
У разі явки з повинною встановлюється особа того, хто з'явився, після чого складається протокол, в якому детально викладається зроблена заява. Протокол підписують особа, що з'явилася з повинною, і посадова особа, що склала протокол.
Стаття 97. Обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про злочини і порядок їх розгляду
Прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.
По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одно з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Одночасно вживається всіх можливих заходів, щоб запобігти злочинові або припинити його. За наявності відповідних підстав, що свідчать про реальну загрозу життю та здоров'ю особи, яка повідомила про злочин, слід вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки заявника, а також членів його сім'ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на заявника.
Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситься і на неї може бути принесена апеляція з додержанням порядку і у випадках, передбачених статтями 177, 178 і 190 цього Кодексу.
( Стаття 97 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1381-XIV від 13.01.2000, N 2533-III від21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 98. Порядок порушення справи
При наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.
Справи, зазначені в частині 1 статті 27 цього Кодексу, порушуються народним суддею, а у випадках, передбачених частиною 3 статті 27 цього Кодексу, - прокурором.
Після порушення справи:
1) прокурор направляє справу для провадження попереднього слідства або дізнання;
2) слідчий починає попереднє слідство, а орган дізнання починає дізнання;
3) суд справу про злочин, зазначений у частині першій статті 27 цього Кодексу, призначає до розгляду.
( Стаття 98 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10від 16.04.84, Законом N 358/95-ВР від 05.10.95, N 2533-III від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 98-1. Запобіжне обмеження щодо особи, відносно якої порушено кримінальну справу
У разі, коли кримінальну справу порушено щодо певної особи, прокурор (суддя) вправі прийняти рішення про заборону такій особі виїжджати за межі України до закінчення попереднього розслідування чи судового розгляду, про що виносить мотивовану постанову (ухвалу).
( Кодекс доповнено статтею 98-1 згідно із Законом N 358/95-ВР від05.10.95 )
Стаття 99. Відмова в порушенні справи
При відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.
Якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення, що надійшли, не встановлено підстав для порушення кримінальної справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного або дисциплінарного проступку чи іншого порушення громадського порядку, прокурор, слідчий, орган дізнання, суддя вправі, відмовивши в порушенні кримінальної справи, надіслати заяву або повідомлення на розгляд громадській організації, товариському суду, комісії в справах неповнолітніх, трудовому колективу або адміністрації підприємства, установи, організації для вжиття відповідних заходів впливу або передати матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення.
( Стаття 99 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10від 16.04.84, Законом N 2857-12 від 15.12.92, N 2533-III від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 99-1. Оскарження рішень про відмову в порушенні кримінальної справи
Постанову слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено відповідному прокуророві, а якщо таку постанову винесено прокурором - вищестоящому прокуророві. Скарга подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом семи днів з дня одержання копії постанови.
Постанову прокурора, слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до суду в порядку, передбаченому статтею 236-1 цього Кодексу.
Постанова судді про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом семи днів з дня одержання копії постанови в апеляційному порядку.
( Кодекс доповнено статтею 99-1 згідно з Законом N 2857-12 від15.12.92, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 100. Нагляд прокурора за законністю порушення кримінальної справи
Нагляд за законністю порушення справи здійснює прокурор.
Слідчий і орган дізнання зобов'язані не пізніше доби направити прокуророві копію постанови про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні такої справи.
Якщо справу порушено без законних підстав, прокурор закриває її, а у випадках, коли в цій справі ще не провадилося слідчих дій, скасовує постанову про порушення справи.
У разі безпідставної відмови в порушенні справи слідчим або органом дізнання прокурор своєю постановою скасовує постанову слідчого або органу дізнання і порушує справу.
( Частину п'яту статті 100 виключено на підставі Закону N 2533-III від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )( Стаття 100 із змінами, внесеними згідно з Законами N 2857-12 від15.12.92, N 2533-III від 21.06.2001 - набуває чинностіз 29.06.2001 )
Г л а в а 9
ОРГАНИ ДІЗНАННЯ І ПОПЕРЕДНЬОГО СЛІДСТВА
Стаття 101. Органи дізнання
Органами дізнання є:
1) міліція;
1-1) податкова міліція - у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також у справах про приховування валютної виручки;
2) органи безпеки - у справах, віднесених законом до їх відання;
3) командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ - у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені робітниками і службовцями Збройних Сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків або в розташуванні частини, з'єднання, установи;
4) митні органи - в справах про контрабанду;
5) начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв і виховно-трудових профілакторіїв - у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ;
6) органи державного пожежного нагляду - у справах про пожежі і порушення протипожежних правил;
7) органи охорони державного кордону - у справах про порушення державного кордону;
8) капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.
( Стаття 101 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6834-10від 16.04.84, N 8627-10 від 20.03.85, Законами N 2857-12 від15.12.92, N 2468-12 від 17.06.92, N 85/98-ВР від 05.02.98, N 1134-XIV від 08.10.99 )
Стаття 102. Органи попереднього слідства
Органами попереднього слідства є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі органів безпеки.
( Стаття 102 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від 13.06.63, N 117-08 від 30.08.71, Законом N 2857-12 від 15.12.92, N 85/98-ВР від 05.02.98 )
Г л а в а 10
ДІЗНАННЯ
Стаття 103. Повноваження органів дізнання
На органи дізнання покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили.
Про виявлений злочин і почате дізнання орган дізнання негайно повідомляє прокурора.
( Стаття 103 із змінами, внесеними згідно з Законом N 3351-12 від30.06.93 )
Стаття 104. Порядок провадження дізнання у кримінальних справах
За наявності ознак злочину, що не є тяжким, орган дізнання порушує кримінальну справу і, керуючись правилами кримінально-процесуального закону, проводить слідчі дії до встановлення особи, яка його вчинила. Після цього орган дізнання, додержуючи строків, передбачених частиною 1 статті 108 цього Кодексу, складає постанову про передачу справи слідчому, яку подає прокурору для затвердження.
У разі порушення органом дізнання справи про тяжкий злочин він зобов'язаний передати її слідчому через прокурора після виконання невідкладних слідчих дій у межах строків, передбачених частиною 2 статті 108 цього Кодексу.
Якщо у справі про тяжкий злочин, що передана слідчому, не встановлено особу, яка його вчинила, орган дізнання продовжує виконувати оперативно-розшукові дії і повідомляє слідчого про їх наслідки.
Після вступу слідчого у справу орган дізнання зобов'язаний виконувати доручення слідчого шодо проведення слідчих та розшукових дій.
( Стаття 104 в редакції Закону N 3351-12 від 30.06.93 )
( Стаття 105 виключена на підставі Закону N 3351-12 від 30.06.93 )
Дії органів дізнання у справах, в яких провадження попереднього слідства не є обов'язковим
У справах, в яких провадження попереднього слідства не є обов'язковим, матеріали дізнання є підставою для розгляду справи в суді.
Дізнання в цих справах провадиться за правилами, встановленими цим Кодексом для попереднього слідства, за такими винятками:
1) при провадженні дізнання захисник до участі в справі не допускається;
2) потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач по закінченні дізнання не ознайомлюються з матеріалами справи, а їх лише повідомляють про закінчення дізнання і направлення справи прокуророві;
3) правила, встановлені частиною 2 статті 114 цього Кодексу відносно слідчого, не поширюються на особу, яка провадить дізнання. При незгоді з вказівками прокурора орган дізнання вправі оскаржити їх вищестоящому прокуророві, не зупиняючи виконання цих вказівок.
Після закінчення дізнання орган дізнання надсилає матеріали прокуророві, з затвердження якого справа направляється для розгляду в суді.
Стаття 106. Затримання органом дізнання підозрюваного у вчиненні злочину
Орган дізнання вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, лише при наявності однієї з таких підстав:
1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;
2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;
3) коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.
При наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалася втекти, або коли вона не має постійного місця проживання, або коли не встановлено особи підозрюваного.
Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання зобов'язаний скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місяця, місця затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу про роз'яснення підозрюваному в порядку, передбаченому частиною другою статті 21 цього Кодексу, права мати побачення із захисником з моменту затримання. Протокол підписується особою, яка його склала, і затриманим.
Копія протоколу з переліком прав та обов'язків негайно вручається затриманому і направляється прокурору. На вимогу прокурора йому також надсилаються матеріали, що стали підставою для затримання.
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання негайно повідомляє одного з його родичів.
Протягом сімдесяти двох годин після затримання орган дізнання:
1) звільняє затриманого - якщо не підтвердилась підозра у вчиненні злочину, вичерпався встановлений законом строк затримання або затримання було здійснено з порушенням вимог, передбачених частинами першою і другою цієї статті;
2) звільняє затриманого і обирає щодо нього запобіжний захід, не зв'язаний з триманням під вартою;
3) доставляє затриманого до судді з поданням про обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
У разі оскарження затримання до суду, скарга затриманого негайно надсилається начальником місця попереднього ув'язнення до суду. Скарга розглядається суддею одночасно з поданням органу дізнання про обрання запобіжного заходу. Якщо скарга надійшла після обрання запобіжного заходу, вона розглядається суддею протягом трьох діб з часу надходження. Якщо подання не надійшло або коли скарга надійшла після закінчення сімдесятидвогодинного строку після затримання, скарга на затримання розглядається суддею протягом п'яти діб з часу надходження.
Скарга розглядається з додержанням вимог, передбачених статтею 165-2 цього Кодексу. За результатами розгляду суддя виносить постанову про законність затримання чи про задоволення скарги і визнання затримання незаконним. Копія постанови направляється прокурору, органу дізнання, затриманому і начальнику місця попереднього ув'язнення.
На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція прокурором, особою, щодо якої прийнято рішення, або її захисником чи законним представником. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови суду.
Затримання підозрюваного у вчиненні злочину не може тривати більше сімдесяти двох годин.
Якщо у встановлений законом строк затримання постанова судді про застосування до затриманої особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або постанова про звільнення затриманого не надійшла до установи для попереднього ув'язнення, начальник місця попереднього ув'язнення звільняє цю особу, про що складає протокол і направляє повідомлення про це посадовій особі чи органу, який здійснював затримання.
( Стаття 106 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3084-09від 16.02.78, N 6834-10 від 16.04.84, Законами N 2857-12 від15.12.92, N 3780-12 від 23.12.93, N 2533-III від21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 106-1. Порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину
Порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, визначається Положенням про порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину.
( Кодекс доповнено статтею 106-1 згідно з Указом ПВР N 3084-09від 16.02.78, змінено згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84 )
Стаття 107. Допит підозрюваного у вчиненні злочину
Виклик і допит підозрюваного провадяться з додержанням правил, встановлених статтями 134 - 136, 145 і 146 цього Кодексу.
Якщо підозрюваний був затриманий або до нього було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, його допит проводиться негайно, а при неможливості негайного допиту - не пізніше двадцяти чотирьох годин після затримання. При допиті такого підозрюваного присутність захисника є обов'язковою, за винятком випадків, коли він відмовляється від нього і його відмова прийнята.
Перед допитом підозрюваному має бути роз'яснено його права, передбачені статтею 43-1 цього Кодексу, а також повідомлено, у вчиненні якого злочину він підозрюється, про що робиться відмітка в протоколі його допиту.
( Стаття 107 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10від 16.04.84, Законами N 3780-12 від 23.12.93, N 2533-III від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 108. Строки провадження дізнання
У справі про злочин, що не є тяжким, дізнання провадиться у строк не більше десяти днів, починаючи з моменту встановлення особи, яка його вчинила. Якщо таку особу не встановлено, дізнання зупиняється з додержанням вимог, передбачених статтею 209 цього Кодексу.
У справі про тяжкий злочин дізнання провадиться у строк не більше десяти днів з моменту порушення справи.
У разі обрання до підозрюваного запобіжного заходу у порядку, передбаченому статтею 165-2 цього Кодексу, дізнання провадиться у строк не більше п'яти діб з моменту обрання запобіжного заходу.
( Стаття 108 в редакції Закону N 3351-12 від 30.06.93, із змінами,внесеними згідно із Законом N 2533-III від21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Стаття 109. Закінчення дізнання
Дізнання у справах закінчується складанням постанови про направлення справи для провадження попереднього слідства, яка затверджується прокурором.
За наявності обставин, передбачених статтею 6 цього Кодексу, орган дізнання закриває справу мотивованою постановою, копію якої в добовий строк надсилає прокуророві.
( Стаття 109 в редакції Закону N 3351-12 від 30.06.93 )
Стаття 110. Оскарження дій і постанов органів дізнання
Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені прокуророві.
В разі надходження скарги прокурор зобов'язаний розглянути її протягом десяти днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові.
Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені до суду.
Скарги на дії і постанови органів дізнання розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
( Стаття 110 в редакції Закону N 2857-12 від 15.12.92, із змінами,внесеними згідно із Законом N 2533-III від21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 )
Г л а в а 11
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО СЛІДСТВА
Стаття 111. Провадження попереднього слідства
Попереднє слідство провадиться у всіх справах, за винятком справ про злочини, зазначені у частині 1 статті 27 і статті 425 цього Кодексу, по яких попереднє слідство провадиться у випадках, коли злочин вчинено неповнолітнім чи особою, яка через свої фізичні або психічні вади не може сама здійснювати своє право на захист, а також коли це визнає за необхідне прокурор чи суд.
( Стаття 111 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2631-07від 18.03.70, N 140-09 від 04.09.75, N 1593-09 від 22.12.76, N6347-11 від 03.08.88, N 5822-11 від 29.04.88, N 6976-11 від14.12.88, в редакції Закону N 3351-12 від 30.06.93 )
Стаття 112. Підслідність
У справах про злочини, передбачені статтями 63, 63-1, 66, 69, 69-1, 72, 73, 77, 77-1, 93 - 99, 109, 111 - 113, 115, 115-1, 115-2, 117, 119 - 121, 123, 123-1, 123-2, 124-1, частинами 2 і 3 статті 125, статтями 127 - 129, 129-1, 130 - 134, 134-1, 135, 139, 146, 147, 147-2, 147-3, 157, 158, 163-1, 165 - 176, 176-1, 176-2, 176-3, 176-4, 177, 181-1, 181-2, 183-4, 187-2, 187-3, 187-5, 187-7, 187-8, 188, 188-1, 189, 189-1, 189-2, 189-3, 189-4, 189-5, 190, 190-1, 191-2, 200, 201, 203 - 205, 209, 217-2, 218 - 220, 226, 227, 227-1, 227-2, 228, 228-1, 228-8 - 228-10 частиною 2 статті 229-5, статтями 232 - 245, 245-1, 246 - 252, пунктами "г" і "д" статті 253, статтями 254, 254-1, 254-2, 254-3, 255 - 263 Кримінального кодексу України, попереднє слідство провадиться слідчими прокуратури, а в справах про злочини, передбачені статтями 56, 56-1, 57 - 60, 62, 67, 68, 68-1, 70, 70-1, 71, 75, 75-1, 76, пунктами "а", "б" і "в" статті 253 Кримінального кодексу України, попереднє слідство провадиться також слідчими органів безпеки.
У справах про злочини, передбачені статтями 78, 78-1, 79, частинами 2, 3, і 4 статей 81, 82, частинами 2 і 3 статті 83, статтями 86, 86-2, 87, 88, частинами 2 і 3 статті 89, статтями 90, 91, 100 - 105, частиною 2 статті 107, статтями 108, 108-2, 108-3, 108-4, 110, 116, 118, 122, 124, 136, частинами 2, 3 і 4 статей 140 і 141, статтею 142, частинами 2 і 3 статті 143, статтею 144, частиною 2 статті 145, частиною 2 статті 148, частиною 2 статті 148-4, статтями, 148-5, 148-6, 148-7, 148-8, 153, 153-1, 153-2, 153-3, частинами 2 і 3 статті 154, частиною 2 статті 155, частиною 2 статті 155-1, частиною 2 статті 155-2, частинами 2 і 3 статті 155-3, частиною 2 статті 155-5, частинами 2 і 3 статей 155-6 і 155-7, статтею 155-8, статтею 155-9, статтями 156-2, 156-3, 156-4, 159, частиною 2 статті 160, частиною 2 статті 161, частиною 2 статті 162, частиною 2 статті 162-1, статтями 163, 183, 183-1, 183-3, 184, 185, 187-6, 191, 191-1, 192, 193, 193-1, 194, 194-1, 198-1, 198-2, частинами 3 і 4 статті 199, статтею 202, частиною 2 і 3 статті 206, статтями 206-1, 206-2, 207, 208, 208-1, 208-2, 210, 211, 211-1, 212, частинами 1 і 2 статті 213, статтями 215, 215-2, 215-3, статтями 215-4, 215-5, 217, 217-1, 217-3, 217-4, 220-1, 221, 222 - 224, 225, 228-2, 228-3, 228-4, 228-5, 228-6, 228-7, 229, 229-1, 229-2, 229-3, 229-4, частиною 1 статті 229-5, статтями 229-6, 229-7, 229-8, 229-11, 229-12, 229-13, 229-14, 229-15, 229-16, 229-17, 229-18, 229-19, 229-20 Кримінального кодексу України, у всіх справах про злочини, вчинені неповнолітніми, попереднє слідство провадиться також слідчими органів внутрішніх справ.
У справах про злочини, передбачені статтями 80-3, 80-4, 84, 86-1 Кримінального кодексу України, попереднє слідство провадиться тим органом, який порушив кримінальну справу. Якщо під час розслідування цих справ будуть встановлені злочини, передбачені статтями 165 - 172 Кримінального кодексу України, зв'язані з злочинами, по яких порушена справа, то вони розслідуються органом, що порушив справу.
У справах про злочини, передбачені статтею 80-1, частинами 2 і 3 статті 148-2 Кримінального кодексу України, попереднє слідство провадиться виключно слідчими податкової міліції. Якщо під час розслідування цих справ будуть встановлені злочини, передбачені статтями 84, 86-1, 87, 148, 148-3 - 148-5, 153-1, 156-3, 165 - 172, 194 Кримінального кодексу України, пов'язані зі злочинами, за якими порушено справу, вони розслідуються виключно слідчими податкової міліції.
У справах про злочини, передбачені статтями 178 - 182, 186, 187 Кримінального кодексу України, попереднє слідство провадиться тим органом, до підслідності якого відноситься злочин, у зв'язку з яким порушено дану справу.
( Стаття 112 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВРвід 18.11.63, від 18.01.66, N 1879-08 від03.07.73, N 2718-08 від 17.06.74, N 3086-09 від 16.02.78, N 2942-10 від 24.12.81, N 6591-10 від 29.02.84, N 6834-10 від 16.04.84, N 8627-10 від 20.03.85, N 704-11 від 01.08.85, N 1432-11 від 10.12.85, N 2444-11від 27.06.86, N 2753-11 від 18.08.86, N 4392-11 від 31.07.87, N4452-11 від 21.08.87, N 4981-11 від 25.11.87, N 4995-11 від01.12.87, N 5397-11 від 10.02.88, N 5723-11 від 14.04.88, N6976-11 від 14.12.88, N 7226-11 від 06.03.89, N 7373-11 від14.04.89, N 7617-11 від 16.06.89, N 8711-11 від 19.01.90, N8918-11 від 07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від04.05.90, N 596-12 від 26.12.90, N 597а-12 від 26.12.90, N 647-12від 18.01.91, N 661-12 від 28.01.91, N 1255-12 від 25.06.91, N1434а-12 від 25.08.91, Законом УРСР N 1255-12 від 03.07.91,Законами N 1564-12 від 18.09.91, N 1974-12 від 12.12.91, N 2354-12від 15.05.92, N 2468-12 від 17.06.92, N 2547-12 від 07.07.92, N2613-12 від 17.09.92, N 2703-12 від 16.10.92, N 2935-12 від26.01.93, N 2936-12 від 26.01.93, N 2947-12 від 28.01.93, N3039-12 від 03.03.93, N 3351-12 від 30.06.93, N 3582-12 від11.11.93, N 3785-12 від 23.12.93, N 3888-12 від 28.01.94, N4043-12 від 25.02.94, N 218/94-ВР від 20.10.94, N 246/94-ВР від15.11.94, N 299/94-ВР від 16.12.94, N 64/95-ВР від 15.02.95, N282/95-ВР від 11.07.95, 323/96-ВР від 12.07.96, N 386/96-ВР від01.10.96, N 388/96-ВР від 02.10.96, N N 530/96-ВР від 20.11.96, N44/97-ВР від 05.02.97, N 552/97-ВР від 07.10.97, N 85/98-ВР від05.02.98, N 210/98-ВР від 24.03.98, 1288-XIV від14.12.99, N 1381-XIV від 13.01.2000, N 1587-III від 23.03.2000, N 1685-III від 20.04.2000, N 1945-III від 14.09.2000, N 1981-III від21.09.2000, N 2114-III від 16.11.2000, N 2181-III від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001року, N 2247-III від 18.01.2001, N 2362-III від 05.04.2001, N 2409-III від17.05.2001 )
Стаття 113. Початок провадження попереднього слідства
Попереднє слідство провадиться лише після порушення кримінальної справи і в порядку, встановленому цим Кодексом.
Слідчий зобов'язаний негайно приступити до провадження слідства в порушеній ним чи переданій йому справі. Коли справа порушена слідчим і прийнята ним до свого провадження, то складається єдина постанова про порушення справи і прийняття її до свого провадження. В разі прийняття до свого провадження раніше порушеної справи слідчий виносить окрему постанову про прийняття справи до свого провадження.