• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу Української РСР

Президія Верховної Ради УРСР  | Указ від 16.04.1984 № 6834-X | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Президія Верховної Ради УРСР
  • Тип: Указ
  • Дата: 16.04.1984
  • Номер: 6834-X
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Президія Верховної Ради УРСР
  • Тип: Указ
  • Дата: 16.04.1984
  • Номер: 6834-X
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
У К А З
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
( Указ втратив чинність на підставі Кодексу N 4651-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 9-10, N 11-12, N 13, ст.88 )
Про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу Української РСР (Відомості ВВР, 1984 р., N 18, ст. 351)
( Указ затверджено Законом УРСР N 7131-X від 15.06.84, ВВР, 1984, N 26, ст. 485 )
З метою приведення у відповідність з Конституцією СРСР, Конституцією Української РСР та Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 серпня 1981 року "Про внесення змін і доповнень до Основ кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік", іншими законодавчими актами СРСР, а також дальшого вдосконалення кримінально-процесуального законодавства Української РСР Президія Верховної Ради Української РСР
постановляє:
1. Доповнити Кодекс статтями 14-1, 23-1, 23-2, 43-1, 53-1, 358-1, 395-1 і 408-2 такого змісту:
"Стаття 14-1. Недоторканність житла, охорона особистого життя громадян, таємниці листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень
Громадянам гарантується недоторканність житла. Ніхто не має права без законної підстави увійти в житло проти волі осіб, які проживають в ньому.
Особисте життя громадян, таємниця листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень охороняються законом.
Обшук, виїмка, огляд приміщення у громадян, накладення арешту на кореспонденцію і виїмка її в поштово-телеграфних установах можуть провадитись тільки на підставах і в порядку, встановлених цим Кодексом";
"Стаття 23-1. Подання органу дізнання, слідчого, прокурора в кримінальній справі
Орган дізнання, слідчий, прокурор, встановивши причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, вносять у відповідний державний орган, громадську організацію або службовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов.
Не пізніш як у місячний строк по поданню має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено особу, яка надіслала подання.
Стаття 23-2. Окрема ухвала (постанова) суду
Суд при наявності на те підстав виносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або службових осіб на встановлені по справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів.
Окрему ухвалу (постанову) може бути також винесено при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання, попереднього слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом.
Суд вправі окремою ухвалою (постановою) звернути увагу громадських організацій і трудових колективів на неправильну поведінку окремих громадян на виробництві чи в побуті або на невиконання ними громадського обов'язку. В необхідних випадках копію окремої ухвали (постанови) може бути надіслано до товариського суду.
Суд може окремою ухвалою (постановою) довести до відома відповідного підприємства, установи або організації про виявлені громадянином високу свідомість, мужність при виконанні громадського обов'язки, які сприяли припиненню чи розкриттю злочину.
Окрема ухвала (постанова) суду також виноситься, коли у засудженого до позбавлення волі є неповнолітні діти, які залишилися без нагляду і потребують влаштування або встановлення над ними опіки чи піклування.
Суд за матеріалами судового розгляду вправі винести окрему ухвалу (постанову) і в інших випадках, якщо визнає це за необхідне.
Не пізніш як у місячний строк по окремій ухвалі (постанові) має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено суд, що виніс окрему ухвалу (постанову)";
"Стаття 43-1. Підозрюваний
Підозрюваним визнається:
1) особа, затримана по підозрінню у вчиненні злочину;
2) особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого.
Підозрюваний має право: знати, в чому він підозрюється; давати показання; подавати докази; заявляти клопотання і відводи; вимагати перевірки прокурором правомірності затримання; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого і прокурора.
Про роз'яснення прав підозрюваному зазначається в протоколі затримання або постанові про застосування запобіжного заходу";
"Стаття 53-1. Обов'язок органу дізнання, слідчого, прокурора і суду щодо вжиття заходів до відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями
При закритті кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю в діянні складу злочину або за недоведеністю участі громадянина у вчиненні злочину, а також при постановленні виправдувального вироку орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов'язані роз'яснити громадянинові порядок відновлення його порушених прав і вжити передбачених законом заходів до відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові в результаті незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу взяття під варту.
Підстави і порядок відшкодування шкоди визначаються законодавством Союзу РСР і Української РСР";
"Стаття 358-1. Строки розгляду справи у касаційній інстанції
Суд касаційної інстанції повинен розглянути справу, що надійшла за касаційною скаргою або протестом, у день, призначений судом першої інстанції. В разі особливої складності справи або в інших виняткових випадках розгляд справи може бути перенесено за ухвалою судової колегії або постановою голови обласного, Київського міського суду не більш як на десять днів, за ухвалою судової колегії або постановою Голови Верховного Суду УРСР чи його заступника - не більш як на один місяць.
Про зміну дати розгляду справи суд касаційної інстанції завчасно повідомляє осіб, які беруть участь у справі";
"Стаття 395-1. Окрема ухвала (постанова) суду, що розглядає справу в порядку нагляду
Суд, що розглядає справу в порядку нагляду, при наявності підстав, передбачених статтею 23-2 цього Кодексу, виносить окрему ухвалу (постанову)";
"Стаття 408-2. Порядок скасування умовного засудження і відстрочки виконання вироку, а також звільнення від покарання засудженого, щодо якого виконання вироку відстрочено
Скасування умовного засудження і направлення засудженого для відбування покарання, призначеного вироком, відповідно до частин 5 і 6 статті 45 Кримінального кодексу УРСР провадиться районним (міським) народним судом за місцем проживання засудженого за поданням органу внутрішніх справ, а щодо неповнолітнього - за спільним поданням органу внутрішніх справ і комісії в справах неповнолітніх при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів, або за клопотанням громадської організації чи трудового колективу, яким засудженого передано на перевиховання і виправлення, або трудового колективу, на який судом покладено обов'язок по нагляду за засудженим і проведенню з ним виховної роботи.
Скасування відстрочки виконання вироку до позбавлення волі і направлення засудженого для відбування позбавлення волі, призначеного вироком, відповідно до частини 5 статті 46-1 Кримінального кодексу УРСР провадиться районним (міським) народним судом за місцем проживання засудженого за поданням органу внутрішніх справ, комісії в справах неповнолітніх при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або трудового колективу, на який покладено обов'язок по нагляду за засудженим і проведенню з ним виховної роботи.
Звільнення від покарання засудженого, щодо якого виконання вироку відстрочено, відповідно до частини 6 статті 46-1 Кримінального кодексу УРСР провадиться районним (міським) народним судом за місцем проживання засудженого за поданням органу внутрішніх справ, а щодо неповнолітнього - за спільним поданням органу внутрішніх справ і комісії в справах неповнолітніх при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
При розгляді передбачених у цій статті питань у судовому засіданні беруть участь представники органів, які здійснюють контроль за поведінкою засуджених, а також представники відповідних громадських організацій і трудових колективів або особа, на яку покладено обов'язок по нагляду за засудженим і проведенню з ним виховної роботи.
Ухвала суду в цих питаннях оскарженню не підлягає, але може бути опротестована в порядку нагляду".
2. Статті 15, 16, 19, 21, 22, 23, 24, 55, 73, 157, 163, 227, 265, 340, 357, 382, 384, 385, 387, 388, 391, 442, 443, 445 і 446 викласти в такій редакції;
"Стаття 15. Здійснення правосуддя тільки судом
Правосуддя в кримінальних справах здійснюється тільки судом.
Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповідно до закону.
Стаття 16. Здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед законом і судом
Правосуддя в кримінальних справах здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин";
"Стаття 19. Мова, якою провадиться судочинство
Судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості.
Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.
Слідчі і судові документи, відповідно до встановленого цим Кодексом порядку, вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє";
"Стаття 21. Забезпечення обвинуваченому права на захист
Обвинуваченому забезпечується право на захист.
Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані забезпечити обвинуваченому можливість захищатися встановленими законом засобами і способами від пред'явленого йому обвинувачення і забезпечити охорону його особистих і майнових прав.
Стаття 22. Всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи
Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.
Забороняється домагатись показань обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у справі, шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів.
"Стаття 23. Виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину
При провадженні дізнання, попереднього слідства і судового розгляду кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов'язані виявляти причини і умови, які сприяли вчиненню злочину.
Стаття 24. Нагляд вищестоящих судів за судовою діяльністю
Відповідно до статті 19 Основ кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік нагляд за судовою діяльністю судів Союзу РСР, які діють на території Української РСР, а також судів Української РСР у межах, встановлених законом, здійснює Верховний Суд СРСР.
Верховний Суд УРСР здійснює нагляд за судовою діяльністю всіх судів Української РСР.
Обласні суди, Київський міський суд здійснюють нагляд за судовою діяльністю районних (міських) народних судів даної області, міста Києва";
"Стаття 55. Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи
Суддя, який брав участь у розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в касаційному порядку чи в порядку нагляду, а так само брати участь в новому розгляді справи в суді першої інстанції в разі скасування вироку або ухвали про закриття справи, постановлених з його участю.
Суддя, який брав участь у розгляді справи в касаційному порядку, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої інстанції або в порядку нагляду, а так само в новому розгляді справи в касаційній інстанції після скасування ухвали, постановленої з його участю.
Суддя, який брав участь у розгляді справи в порядку нагляду, не може брати участі в розгляді тієї ж справи в суді першої інстанції і в касаційному порядку, а так само в повторному розгляді справи в порядку нагляду, якщо постанову (ухвалу), винесену з його участю, скасовано.
Суддя, який брав участь у розгляді справи в судовій колегії в кримінальних справах Верховного Суду УРСР, що діяла як суд першої, касаційної або наглядної інстанцій, не може брати участі в розгляді цієї справи на Пленумі Верховного Суду УРСР. Участь у розгляді справи на Пленумі не є перешкодою для участі судді у розгляді тієї ж справи "у складі судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду УРСР";
"Стаття 73. Показання підозрюваного
Підозрюваний вправі давати показання з приводу обставин, що стали підставою для його затримання або застосування запобіжного заходу, а також з приводу всіх інших відомих йому обставин по справі.
Показання підозрюваного підлягають перевірці. Визнання підозрюваним своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі";
"Стаття 157. Обов'язки прокурора при дачі санкції на арешт
Прокурор дає санкцію на арешт підозрюваного або обвинуваченого при наявності підстав, передбачених законом. При вирішенні питання про санкцію на арешт прокурор зобов'язаний ретельно ознайомитися з усіма матеріалами, що містять підстави для взяття під варту, і в необхідних випадках особисто допитати підозрюваного або обвинуваченого, а неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого - у всіх випадках.
Відповідно до статті 30 Закону СРСР "Про прокуратуру СРСР" право давати санкцію на арешт належить: Генеральному прокурору СРСР, Головному військовому прокурору, Прокурору УРСР, прокурорам областей, прокурору міста Києва, їх заступникам, районним і міським прокурорам, а також військовим, транспортним та іншим прокурорам, які діють на правах прокурорів областей, районних або міських прокурорів, і заступникам прокурорів, які діють на правах прокурорів областей";
"Стаття 163. Нагляд командування військової частини
Нагляд командування військової частини за підозрюваним або обвинуваченим, який є військовослужбовцем, полягає у вжитті заходів, передбачених статутами Збройних Сил СРСР, для того, щоб забезпечити належну поведінку та явку підозрюваного або обвинуваченого за викликом особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора, суду. Командування військової частини повідомляється про суть справи, по якій обрано даний запобіжний захід.
Про встановлення нагляду командування військової частини у письмовій формі повідомляє орган, що обрав цей запобіжний захід";
"Стаття 227. Повноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів органами дізнання і попереднього слідства
Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і попереднього слідства, прокурор у межах своєї компетенції:
1) вимагає від органів дізнання попереднього слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, попереднього слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини; перевіряє не менш як один раз на місяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини;
2) скасовує незаконні і необгрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання;
3) дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини;
4) доручає органам дізнання виконання постанов про затримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, по справах, що перебувають у провадженні прокурора або слідчого прокуратури;
5) бере участь у провадженні дізнання і попереднього слідства і в необхідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або розслідування в повному обсязі по будь-якій справі;
6) санкціонує проведення обшуку, накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію та її виїмку, відсторонення обвинуваченого від посади та інші дії слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених цим Кодексом;
7) продовжує строк розслідування і тримання під вартою як запобіжного заходу у випадках і порядку, встановлених цим Кодексом;
8) повертає кримінальні справи органам дізнання і попереднього слідства з своїми вказівками щодо провадження додаткового розслідування;
9) вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного органу попереднього слідства іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного і об'єктивного розслідування;
10) усуває особу, яка провадить дізнання, або слідчого від дальшого ведення дізнання або попереднього слідства, якщо вони допустили порушення закону при розслідуванні справи;
11) порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні; закриває або зупиняє провадження в кримінальних справах; дає згоду на закриття кримінальної справи слідчим або органом дізнання в тих випадках, коли це передбачено цим Кодексом; затверджує обвинувальні висновки (постанови); направляє кримінальні справи до суду;
12) вирішує питання про допущення захисника до участі в справі з моменту пред'явлення обвинувачення відповідно до частини 1 статті 44 цього Кодексу.
Прокурор здійснює також інші повноваження, надані йому цим Кодексом.
Вказівки прокурора органам дізнання і попереднього слідства у зв'язку з порушенням і розслідуванням ними кримінальних справ, дані в порядку, передбаченому цим Кодексом, є для цих органів обов'язковими. Оскарження одержаних вказівок вищестоящому прокуророві не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, передбачених частиною 2 статті 114 цього Кодексу";
"Стаття 265. Участь представників громадських організацій і трудових колективів у судовому розгляді
У судочинстві в кримінальних справах допускається участь представників громадських організацій і трудових колективів.
Представники громадських організацій і трудових колективів можуть бути за ухвалою суду допущені до участі в судовому розгляді кримінальних справ як громадські обвинувачі або громадські захисники.
Громадський обвинувач і громадський захисник виділяються за рішенням загальних зборів громадської організації або трудового колективу, а також зборів колективу цеху, відділу чи іншого підрозділу. Повноваження зазначених осіб стверджуються виписками з протоколів відповідних зборів.
Громадський обвинувач вправі подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, порушувати перед судом клопотання, висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, заявляти відводи, брати участь у судових дебатах, викладаючи суду думку про доведеність обвинувачення, суспільну небезпечність підсудного і вчиненого ним діяння. Громадський обвинувач може висловити міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного і з інших питань справи. Громадський обвинувач вправі відмовитись від обвинувачення, коли дані судового розгляду дають для цього підстави.
Громадський захисник вправі подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, порушувати перед судом клопотання, висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, заявляти відводи, брати участь у судових дебатах, викладаючи суду думку про обставини, що пом'якшують відповідальність підсудного або виправдують його, а також про можливість пом'якшення покарання підсудному, умовного його засудження, відстрочки виконання вироку або звільнення від покарання і передачі на поруки громадській організації чи трудовому колективу, від імені яких громадський захисник виступає, або просити суд про закриття справи з інших підстав, зазначених цьому Кодексі.
У справах неповнолітніх суд вправі залучити до участі в судовому розгляді представників підприємств, установ і організацій, в яких навчався чи працював неповнолітній, комісій та інспекцій у справах неповнолітніх, а в разі потреби й інших організацій (статті 442 і 443 цього Кодексу)";
"Стаття 340. Окрема ухвала суду першої інстанції
Суд, що розглядає справу по першій інстанції, при наявності підстав, передбачених статтею 23-2 цього Кодексу, виносить окрему ухвалу";
"Стаття 357. Суди, що розглядають справи в касаційному порядку
Касаційні, окремі протести і скарги на вироки, ухвали районних (міських) народних судів розглядають судові колегії в кримінальних справах обласних судів, Київського міського суду, на вироки, ухвали обласних судів, Київського міського суду - судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду УРСР";
"Стаття 382. Окрема ухвала суду касаційної інстанції
Суд, що розглядає справу в касаційному порядку, при наявності підстав, передбачених статтею 23-2 цього Кодексу, виносить окрему ухвалу";
"Стаття 384. Особи, які мають право опротестувати вироки, ухвали і постанови суду, що набрали законної сили
Перегляд у порядку нагляду вироку, ухвали і постанови суду, що набрали законної сили, допускається лише за протестом того прокурора, голови суду та їх заступників, яким це право надано законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Протести мають право приносити:
1) Генеральний прокурор СРСР - на вироки, ухвали і постанови будь-якого суду, що діє на території Української РСР;
2) Голова Верховного Суду СРСР - на вироки і ухвали судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду УРСР, яка діє як суд першої інстанції, а також на постанови Пленуму Верховного Суду УРСР;
3) заступники Генерального прокурора СРСР - на вироки, ухвали і постанови будь-якого суду, що діє на території Української РСР, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду УРСР;
4) заступники Голови Верховного Суду СРСР - на вироки і ухвали судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду УРСР, яка діє як суд першої інстанції;
5) Прокурор УРСР, Голова Верховного Суду УРСР та їх заступники - на вироки, ухвали і постанови будь-якого суду Української РСР, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду УРСР;
6) прокурор області, прокурор міста Києва, голова обласного, Київського міського суду - на вироки, ухвали районного (міського) народного суду, а також на касаційні ухвали судової колегії в кримінальних справах обласного, Київського міського суду.
Протести на вироки і ухвали військових трибуналів приносяться відповідно до Положення про військові трибунали.
Особа, яка принесла протест, вправі його відкликати. Протест, принесений прокурором, може бути відкликаний також вищестоящим прокурором. Відкликання протесту допускається лише до початку його розгляду судом.
"Стаття 385. Строки перегляду в порядку нагляду вироку, ухвали і постанови суду
Перегляд у порядку нагляду обвинувального вироку, ухвали і постанови суду в зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин, через м'якість покарання або з інших підстав, що тягнуть за собою погіршення становища засудженого, а також виправдувального вироку або ухвали чи постанови суду про закриття справи допускається лише протягом року після набрання ними законної сили.
Перегляд у порядку нагляду обвинувального вироку, ухвали і постанови суду з інших підстав строком не обмежується";
"Стаття 387. Зупинення виконання вироку, ухвали і постанови суду
Відповідно до статті 48 Основ кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік Генеральний прокурор СРСР, Голова Верховного Суду СРСР, їх заступники, відповідно до їх компетенції, вправі зупинити до вирішення справи в порядку нагляду виконання опротестованих вироку, ухвали і постанови будь-якого суду, що діє на території Української РСР, Головний військовий прокурор і Голова Військової Колегії Верховного Суду СРСР - будь-якого військового трибуналу, а заступник Головного військового прокурора - військового трибуналу армії, флотилії, з'єднання і гарнізону.
Прокурор УРСР, Голова Верховного Суду УРСР та їх заступники вправі зупинити до вирішення справи в порядку нагляду виконання опротестованих вироку, ухвали і постанови будь-якого суду Української РСР, крім постанови Пленуму Верховного Суду УРСР.
При наявності даних, що свідчать про явне порушення закону, названі в цій статті особи вправі одночасно з витребуванням кримінальної справи зупиняти виконання вироку, ухвали і постанови до їх опротестування на строк не більше трьох місяців.
"Стаття 388. Суди, що розглядають справи в порядку нагляду
Справи в порядку нагляду розглядають:
1) президія обласного, Київського міського суду - за протестами Генерального прокурора СРСР, Прокурора УРСР, Голови Верховного Суду УРСР та їх заступників, прокурора області, прокурора міста Києва, голови обласного, Київського міського суду на вироки і ухвали районних (міських) народних судів, постанови народних суддів та касаційні ухвали обласних судів, Київського міського суду;
2) судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду УРСР - за протестами Генерального прокурора СРСР, Прокурора УРСР, Голови Верховного Суду УРСР та їх заступників на вироки і ухвали районних (міських) народних судів, обласних судів, Київського міського суду, а також на постанови президій обласних судів, Київського міського суду і постанови суддів;
3) Пленум Верховного Суду УРСР - за протестами Генерального прокурора СРСР, Прокурора УРСР, Голови Верховного Суду УРСР та їх заступників на вироки і ухвали судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду УРСР і постанови суддів цього ж суду, а також за протестами Голови Верховного Суду СРСР та його заступників на вироки і ухвали судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду УРСР, яка діє як суд першої інстанції, у разі, коли вони суперечать законодавству Союзу РСР або порушують інтереси інших союзних республік.
Якщо в розгляді даної справи в суді першої інстанції або в касаційному порядку брала участь більшість членів президії обласного, Київського міського суду, голова цього суду або прокурор області, прокурор міста Києва при наявності підстав для принесення протесту направляє справу з поданням відповідно Голові Верховного Суду УРСР або Прокурору УРСР для вирішення питання про принесення протесту в порядку нагляду у Верховний Суд УРСР. У тих випадках, коли протест по такій справі принесено Генеральним прокурором СРСР, Прокурором УРСР, Головою Верховного Суду УРСР або їх заступниками, справа розглядається у порядку нагляду судовою колегією в кримінальних справах Верховного Суду УРСР";
"Стаття 391. Розгляд справи в порядку нагляду
Справа в порядку нагляду розглядається президією обласного, Київського міського суду не пізніш як через двадцять днів, а судовою колегією в кримінальних справах Верховного Суду УРСР - не пізніш як через один місяць з дня надходження справи з протестом.
У необхідних випадках на засідання суду, що розглядає справу в порядку нагляду, для дачі пояснень можуть бути запрошені засуджений, виправданий, їх захисники, законні представники неповнолітніх, потерпілий і його представник, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники. Запрошеним на засідання особам забезпечується можливість ознайомлення з протестом.
Розгляд справи розпочинається доповіддю судді. В президії обласного, Київського міського суду справу і протест доповідає член президії або член суду, який раніше не брав участі в розгляді даної справи. В судовій колегії та в Пленумі Верховного Суду УРСР справу і протест доповідає Голова, заступник Голови або член Верховного Суду УРСР.
Після доповіді судді названі в частині 2 цієї статті особи дають пояснення. Потім прокурор підтримує принесений ним чи вищестоящим прокурором протест або дає висновок по справі, що розглядається за протестом голови суду чи його заступника.
Пленум Верховного Суду УРСР і президія обласного, Київського міського суду виносять постанову, а судова колегія Верховного Суду УРСР - ухвалу. Зміст постанови і ухвали повинен відповідати вимогам, зазначеним у статті 378 цього Кодексу.
Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР і президії обласного, Київського міського суду приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів Пленуму чи президії, які беруть участь у голосуванні.
Ухвала судової колегії Верховного Суду УРСР підписується всіма суддями, а постанова президії обласного, Київського міського суду - головуючим. Постанова Пленуму підписується Головою Верховного Суду УРСР і секретарем Пленуму. Ухвала або постанова суду приєднується до справи разом з протестом";
"Стаття 442. Участь у судовому розгляді представників комісій та інспекцій у справах неповнолітніх
Про час і місце розгляду справи неповнолітнього суд повідомляє комісію та інспекцію в справах неповнолітніх. Суд вправі викликати в судове засідання представників комісій та інспекцій у справах неповнолітніх.
Представник комісії в справах неповнолітніх у судовому засіданні вправі заявляти клопотання, ставити запитання підсудному, його законним представникам, потерпілому, свідкам, експертові і спеціалістові, висловлювати думку з приводу найбільш доцільної форми перевиховання підсудного. Зазначені права роз'яснюються представникові комісії в справах неповнолітніх у підготовчій частині судового засідання.
Представник інспекції в справах неповнолітніх має право бути присутнім у залі судового засідання і з дозволу суду дає пояснення.
Названі в цій статті особи у необхідних випадках можуть бути допитані як свідки.
"Стаття 443. Участь у судовому розгляді представників підприємств, установ і організацій
Про час і місце розгляду справи неповнолітнього суд повідомляє підприємство, установу та організацію, в яких навчався чи працював неповнолітній, а в разі потреби й інші організації. Суд вправі викликати в судове засідання представників цих організацій, а також представників громадських організацій за місцем роботи батьків, опікуна або піклувальника підсудного.
Представники зазначених організацій мають право бути присутніми в залі судового засідання і з дозволу суду дають пояснення. В необхідних випадках вони можуть бути допитані як свідки";
"Стаття 445. Питання, що вирішуються судом при постановленні вироку
При постановленні вироку, крім питань, зазначених у статті 324 цього Кодексу, суд зобов'язаний в разі умовного засудження неповнолітнього чи застосування до нього міри покарання, не зв'язаної з позбавленням волі, або відстрочки виконання вироку відповідно до статті 46-1 Кримінального кодексу УРСР обговорити питання про необхідність призначення неповнолітньому громадського вихователя.
"Стаття 446. Зміст вироку
У вироку в справі неповнолітнього, крім даних, передбачених статтями 333, 334 і 335 цього Кодексу, повинно бути зазначено:
у мотивувальній частині - підстави, з яких суд вважає необхідним призначення громадського вихователя;
у резолютивній частині - про необхідність призначення громадського вихователя у випадках умовного засудження, застосування покарання, не зв'язаного з позбавленням волі, або відстрочки виконання вироку відповідно до статті 46-1 Кримінального кодексу УРСР".
3. Частину другу статті 2 викласти в такій редакції:
"Кримінальне судочинство має сприяти зміцненню соціалістичної законності і правопорядку, відверненню і викорененню злочинів, охороні інтересів суспільства, прав і свобод громадян, вихованню громадян у дусі неухильного додержання Конституції СРСР, Конституції Української РСР і радянських законів, поважання правил соціалістичного співжиття".
4. У частині третій статті 3 слова "громадян іноземних держав" і "осіб, що не мають громадянства" замінити відповідно словами "іноземних громадян" і "осіб без громадянства".
5. У статті 6:
у пункті 7 слова "частина 2" замінити словами "частина 3";
пункт 9 доповнити словами "з тієї ж підстави";
у пункті 10 слова "передбачених статтями 276 і 278 цього Кодексу" замінити словами "коли необхідність порушення справи визнано судом, у провадженні якого перебуває кримінальна справа (статті 276 і 278 цього Кодексу)";
доповнити частину першу пунктом 11 такого змісту:
"11) якщо про відмову в порушенні справи по тому ж факту є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора, крім випадків, коли необхідність порушення справи визнано судом, у провадженні якого перебуває кримінальна справа (статті 276 і 278 цього Кодексу)";
у частині третій слова "провадження справи" замінити словами "провадження у справі".
6. У статті 7:
частину другу викласти в такій редакції:
"При закритті кримінальної справи з цих підстав мають додержуватися вимоги, зазначені в частинах 2 і 3 статті 7-1 цього Кодексу";
частину третю після слова "Суд" доповнити словами "своїм вироком".
7. У статті 7-1:
у заголовку слово "винного" замінити словом "особи";
у пункті 4 слова "колективові трудящих" замінити словами "трудовому колективу";
доповнити статтю частинами другою і третьою такого змісту:
"До закриття кримінальної справи особі повинно бути роз'яснено суть діяння, що містить ознаки злочину, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття справи з цієї підстави.
Закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у цій статті, не допускається, якщо особа, яка вчинила діяння, що містить ознаки злочину, проти цього заперечує. В цьому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку".
8. У статті 7-2:
у частині першій слова "особи, яка вчинила злочин" замінити словами "особи, яка вчинила діяння, що містить ознаки злочину, який не являє великої суспільної небезпеки";
частину третю виключити. В зв'язку з цим частину четверту вважати частиною третьою.
9. У статті 8:
у частині першій слова "особи, яка вчинила злочин" замінити словами "особи, яка вчинила діяння, що містить ознаки злочину, який не являє великої суспільної небезпеки";
частину другу виключити. В зв'язку з цим частину третю вважати частиною другою.
10. Частину другу статті 9 викласти в такій редакції:
"Закриття кримінальної справи з цих підстав не допускається, якщо неповнолітній, який вчинив діяння, що містить ознаки злочину, або його законний представник проти цього заперечує".
11. У статті 10:
у частині першій слова "особу, яка вчинила злочин" замінити словами "особу, яка вчинила діяння, що містить ознаки злочину, який не являє великої суспільної небезпеки";
у частині другій слова "вчиненого злочину" замінити словами "вчиненого діяння, що містить ознаки злочину, який не являє великої суспільної небезпеки";
слова "колективу трудящих" і "колектив трудящих" замінити відповідно словами "трудовому колективу", "трудового колективу" і "трудовий колектив";
частину четверту виключити.
12. У статті 12:
заголовок після слова "адміністративного" доповнити словом "стягнення";
частину першу викласти в такій редакції:
"При вирішенні питання про закриття кримінальної справи відповідно до статей 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10 цього Кодексу суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані з'ясувати думку потерпілого і в разі закриття справи повідомити про це потерпілого та його представника. Потерпілий і його представник вправі оскаржити рішення про закриття справи у вищестоящий суд або вищестоящому прокурору";
у частині другій слова "частиною 3" і "його про це. Потерпілий замінити відповідно словами "частиною 2" і "про це потерпілого та його представника. Потерпілий і його представник".
13. У частині першій статті 13 слова "колективу трудящих", "колективу" і "нормам соціалістичного суспільства" замінити відповідно словами "трудового колективу" і "правилам соціалістичного співжиття".
14. У частині першій статті 14 слова "за постановою суду" замінити словами "на підставі судового рішення".
15. У статті 17:
частину третю викласти в такій редакції:
"Народні засідателі при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Народні засідателі користуються рівними правами з головуючим у судовому засіданні у вирішенні всіх питань, які виникають при розгляді справи і постановленні вироку";
у частині четвертій слова "судового нагляду" замінити слово "нагляду".
16. Статтю 20 після частини другої доповнити новою частиною і такого змісту:
"Слухання справ у закритому засіданні суду здійснюється з додержанням усіх правил судочинства".
У зв'язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно частинами четвертою і п'ятою.
17. У статті 25:
частину першу викласти в такій редакції:
"Відповідно до статті 20 Основ кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік нагляд за точним і однаковим виконанням законів Союзу РСР, Української РСР та інших союзних республік у кримінальному судочинстві здійснюється Генеральним прокурором СРСР і підлеглими йому Прокурором УРСР і нижчестоящими прокурорами";
у частині третій слова "Генерального Прокурора СРСР" замінити словами "Генерального прокурора СРСР";
у частині четвертій слова "установами, підприємствами, організаціями" замінити словами "підприємствами, установами, організаціями".
18. У статті 27:
у частині другій слова "У випадках, коли справа про будь-який із зазначених у частині 1 цієї статті злочинів має особливе громадське значення або коли потерпілий" замінити словами "Якщо справа про будь-який із зазначених у частині 1 цієї статті злочинів має особливе громадське значення, а також у виняткових випадках, коли потерпілий у такій справі чи в справі про злочин, зазначений у частині 2 цієї статті";
частину четверту після слів "участі в справі" доповнити словами "про злочин, зазначений у частині 1 цієї статті";
частину п'яту вважати частиною другою, а частини другу, третю і четверту - відповідно частинами третьою, четвертою і п'ятою.
19. У статті 28:
у частині другій слова "Передача справи на розгляд товариського суду або передача винного на поруки не звільняє його" і "ним" замінити відповідно словами "Закриття справи з підстав, зазначених у статтях 7 і 7-1 цього Кодексу, не звільняє особу" і "нею";
частину п'яту викласти в такій редакції:
"Цивільний позивач і цивільний відповідач при розгляді цивільного позову в кримінальній справі або позову про відшкодування матеріальних збитків, завданих особою, щодо якої справу закрито з підстав, зазначених у статтях 7 і 7-1 цього Кодексу, звільняються від сплати державної пошлини".
20. У частині другій статті 29 і частині п'ятій статті 264 слова "Прокурор вправі пред'явити або підтримати" замінити словами "Прокурор пред'являє або підтримує".
21. У статті 31 слова "договорами та угодами, укладеними СРСР і УРСР з іноземними державами" замінити словами "Української РСР та міжнародними договорами СРСР і Української РСР".
22. У статті 32:
пункти 1 і 5 після слів "обласний" і "обласного" доповнити відповідно словами "Київський" і "Київського";
у пункті 4 слова "судового нагляду" замінити словом "нагляду";
пункт 6 викласти в такій редакції:
6) "Прокурор" - Генеральний прокурор СРСР, Прокурор УРСР, прокурор області, прокурор міста Києва, районний, міський прокурор, військовий прокурор, транспортний прокурор та інші прокурори, прирівняні до прокурорів областей, районних або міських прокурорів, їх заступники і помічники, прокурори управлінь і відділів прокуратур, які діють у межах своєї компетенції";
пункт 8 після слова "обвинувачений" доповнити словом "підозрюваний".
23. У статті 34:
заголовок і частину першу після слова "обласному" доповнити словами "Київському міському";
у пункті 3 частини першої слова "статтею 147" замінити словами "статтями 147, 147-1";
частину другу після слова "обласний" доповнити словами "Київський міський", а слова "вилучити її з народного суду і прийняти" замінити словами "прийняти її".
24. У частині третій статті 38 слова "області вирішує голова обласного" замінити словами "області, міста Києва вирішує голова відповідно обласного, Київського міського".
25. У частині першій статті 43 слова "притягнення до кримінальної відповідальності" замінити словами "притягнення як обвинуваченого".
26. Статтю 44 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
"У справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені особами в стані неосудності, а також про злочини осіб, які захворіли на душевну хворобу після вчинення злочину, захисник допускається до участі в справі з моменту встановлення факту душевного захворювання особи".
У зв'язку з цим частини третю, четверту і п'яту вважати відповідно частинами четвертою, п'ятою і шостою.
27. У частині другій статті 45 слова "і у випадках" замінити словами "у випадках"; доповнити цю частину словами "а у випадках, передбачених пунктом 7 частини першої цієї статті, - з моменту встановлення факту душевного захворювання особи".
28. У статті 47:
у частині першій слова "у частині 4" замінити словами "у частині 5";
доповнити статтю частиною четвертою такого змісту:
"Орган попереднього слідства, прокурор, суд, в провадженні яких перебуває справа, а також завідуючий юридичною консультацією і президія колегії адвокатів у порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР і Української РСР, вправі звільнити обвинуваченого повністю або частково від оплати юридичної допомоги".
29. Статтю 48 доповнити частиною шостою такого змісту:
"Адвокат, представник професійної спілки та іншої громадської організації не має права розголошувати відомості, повідомлені йому в зв'язку із здійсненням захисту".
30. Частину третю статті 49 викласти в такій редакції:
"Громадянин, визнаний потерпілим від злочину, вправі давати показання у справі. Потерпілий і його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слідства, а у справах, в яких попереднє слідство не провадилося, - після віддання обвинуваченого до суду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду і постанови народного судді".
31. У статті 60:
пункт 2 частини першої після слова "експерти" доповнити словом "спеціалісти";
частину другу після слова "потерпілим" доповнити словами "і його представником".
32. У статті 61:
частину першу після слів "експерт" і "цивільний позивач" доповнити відповідно словами "спеціаліст" і "цивільний відповідач";
після частини першої доповнити статтю новою частиною такого змісту:
"Адвокат не може брати участі у справі як захисник також і тоді, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або коли він брав участь у справі як перекладач чи понятий, а також коли в розслідуванні або розгляді справи бере участь службова особа, з якою адвокат перебуває у родинних стосунках".
У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
33. У статті 63:
частину першу після слів "експерт" і "громадський обвинувач" доповнити відповідно словами "спеціаліст" і "суддя";
після частини першої доповнити статтю новою частиною такого змісту:
"Адвокат не може брати участі у справі як представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача також і за обставин, зазначених у частині 2 статті 61 цього Кодексу".
У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
34. У частині першій статті 65 слова "органи дізнання" замінити словами "орган дізнання".
35. Частину другу статті 68 викласти в такій редакції:
"Свідок може бути допитаний про обставини, які підлягають встановленню по даній справі, в тому числі про факти, що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного, та його взаємовідносини з ними".