• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Податковий кодекс України

Верховна Рада України  | Кодекс України, Кодекс, Закон від 02.12.2010 № 2755-VI
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 02.12.2010
  • Номер: 2755-VI
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 02.12.2010
  • Номер: 2755-VI
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
( Абзац другий підпункту 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3474-IX від 21.11.2023 )
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
( Абзац четвертий підпункту 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 )
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.
( Підпункт 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).
У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 57.1- 1.3 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу "витягнутої руки" в операціях, визнаних відповідно до статті 39 цього Кодексу контрольованими. Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною статтею 136 цього Кодексу базовою (основною) ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена статтею 136 цього Кодексу базова (основна) ставка.
( Абзац сьомий підпункту 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1797-VIII від 21.12.2016, № 2245-VIII від 07.12.2017, № 3474-IX від 21.11.2023 )
Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.
При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.
57.1-1.3. Авансовий внесок, передбачений підпунктом 57.1-1.2 цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів:
на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 57.1-1.2 цього пункту. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
( Абзац другий підпункту 57.1-1.3 пункту 57.1-1 статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;
фізичним особам.
57.1-1.4. Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV цього Кодексу.
( Абзац третій підпункту 57.1-1.4 пункту 57.1-1 статті 57 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 )
57.1-1.5. Авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу або міжнародних договорів України.
57.1-1.6 Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.
( Пункт 57.1-1 статті 57 доповнено підпунктом 57.1-1.6 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
57.1-1.7. Авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого - сьомого підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
( Пункт 57.1-1 статті 57 доповнено підпунктом 57.1-1.7 згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020 )
57.1-1.8. Резиденти Дія Сіті - платники податку на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.
( Пункт 57.1-1 статті 57 доповнено підпунктом 57.1-1.8 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021 )( Статтю 57 доповнено пунктом 57.1-1 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
57.2. У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
( Пункт 57.2 статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4915-VI від 07.06.2012, № 2245-VIII від 07.12.2017 )
57.3. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
( Абзац перший пункту 57.3 статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013 )
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
( Пункт 57.3 статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014, № 466-IX від 16.01.2020 )
57.4. Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
57.5. Фізичні особи - платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені цим Кодексом, через банки (у тому числі із застосуванням єдиного рахунку в порядку, визначеному статтею 35- 1 цього Кодексу) або небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей.
( Абзац перший пункту 57.3 статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законами № 190-IX від 04.10.2019, № 466-IX від 16.01.2020; в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023 )
У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
( Абзац другий пункту 57.5 статті 57 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015 )
Стаття 58. Податкове повідомлення-рішення
58.1. Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій ( митній ) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;
завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;
наявності помилок при визначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.
58.1.1. Податкове повідомлення-рішення містить:
1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання та/або податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;
2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених цим Кодексом);
3) граничні строки сплати грошового зобов’язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної;
4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;
5) граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов’язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.
58.1.2. У разі якщо податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у пункті 58.1.1 цієї статті, повинно містити:
1) обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання та/або податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо:
обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу I цього Кодексу письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);
періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення;
розрахунку суми податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість;
у разі якщо перевіркою виявлено факти заниження (ненарахування та/або неутримання) платником податків, у тому числі податковим агентом, податкових зобов’язань - додатково зазначається граничний строк сплати таких податкових зобов’язань, у тому числі за відповідні податкові (звітні) періоди, по яких виявлено таке заниження (ненарахування та/або неутримання);
надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу;
нормативної підстави - посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої було зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов’язань платника податків;
2) посилання на акт документальної перевірки;
3) детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми цього Кодексу та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок;
4) інформацію щодо наявності обставин, які відповідно до цього Кодексу пом’якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності.
( Пункт 58.1 статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5083-VI від 05.07.2012, № 655-VIII від 17.07.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
58.2. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.
Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо платників податків.
У Єдиному реєстрі податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків, міститься інформація про:
1) дати складання, надіслання (вручення) та отримання платником податків податкового повідомлення-рішення;
2) дату відкликання або зміни податкового повідомлення-рішення;
3) визначену суму (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання та/або податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та дати настання граничного строку їх сплати;
4) стан узгодження сум, зазначених у пункті 3 цієї частини;
5) строки сплати сум, зазначених у пункті 3 цієї частини;
6) виникнення податкового боргу платника податків, дату та номер податкової вимоги;
7) оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку.
У Єдиному реєстрі податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків, може міститися інша інформація.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є технічним адміністратором Єдиного реєстру податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків.
Для цілей внесення відомостей до Єдиного реєстру податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків, технічним адміністратором надається доступ центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальним органам до Єдиного реєстру податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків.
Порядок інформаційної взаємодії між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальними органами та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальними органами щодо надання доступу до Єдиного реєстру податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
( Пу нкт 58.2 статті 58 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
58.3. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
( Пункту 58.3 статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012, № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )( Пункт 58.4 статті 58 виключено на підставі Закону № 655-VIII від 17.07.2015 )
Стаття 58-1. Податкове повідомлення особі-нерезиденту
58-1.1. Податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи- нерезидента, якщо особа-нерезидент не зареєструвалася як платник податку на додану вартість у випадках та порядку, передбачених статтею 208- 1 цього Кодексу.
58-1.2. Податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, якщо така особа- нерезидент:
не подає спрощену податкову декларацію у встановлений термін;
не сплачує узгоджену суму грошових зобов’язань з податку на додану вартість у встановлений термін;
здійснює інше порушення вимог цього Кодексу, за яке відповідно до цього Кодексу передбачена відповідальність у вигляді штрафної (фінансової) санкції.
Таке податкове повідомлення надсилається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на електронну адресу особи-нерезидента, зазначену нею при реєстрації як платника податку на додану вартість відповідно до статті 208- 1 цього Кодексу, протягом 30 календарних днів після спливу встановлених термінів сплати узгодженої суми податкових зобов’язань та/або подання спрощеної податкової декларації та/або встановлення факту іншого порушення вимог цього Кодексу.
58-1.3. Податкове повідомлення особі-нерезиденту, зазначене у цій статті, повинно містити:
підставу для його складання та/або нарахування грошового зобов’язання;
суму грошового зобов’язання, що повинна сплатити особа-нерезидент;
граничні строки та порядок сплати такого грошового зобов’язання;
реквізити валютного рахунка, відкритого центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в уповноваженому банку, на який сплачується грошове зобов’язання;
попередження про необхідність подання спрощеної податкової декларації;
граничні строки та порядок оскарження такого податкового повідомлення.
До податкового повідомлення особі-нерезиденту додається розрахунок грошового зобов’язання.
Форма податкового повідомлення особі-нерезиденту і розрахунку грошового зобов’язання встановлюються державною та англійською мовами та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
58-1.4. Сума грошового зобов’язання, зазначена у податковому повідомленні особі-нерезиденту, підлягає сплаті протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання такого податкового повідомлення, або оскарженню у порядку, передбаченому пунктом 56.24 статті 56 цього Кодексу.
58-1.5. Несплачена узгоджена сума грошового зобов’язання, зазначена у податковому повідомленні, стягується відповідно до статті 104-1 цього Кодексу. При цьому норми статей 59, 60, 87-101 цього Кодексу не застосовуються.
( Кодекс доповнено статтею 58-1 згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021 )
Стаття 59. Податкова вимога
59.1. У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Абзац третій пункту 59.1 статті 59 в редакції Закону № 1072-IX від 04.12.2020 )( Пункт 59.1 статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 )( Пункт 59.2 статті 59 виключено на підставі Закону № 404-VII від 04.07.2013 )
59.3. Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
( Абзац перший пункту 59.3 статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 )
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
( Абзац другий пункту 59.3 статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
59.4. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
( Пункт 59.4 статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012 )
59.5. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
( Пункт 59.5 статті 59 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012 )
Стаття 60. Відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги
60.1. Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
60.2. У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.
60.3. У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.
60.4. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
60.5. У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
60.6. Якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
( Пункт 60.6 статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012 )( Пункт 60.7 статті 60 виключено на підставі Закону № 404-VII від 04.07.2013 )
ГЛАВА 5. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ
Стаття 61. Визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення
61.1. Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
( Абзац перший пункту 61.1 статті 61 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 )( Абзац другий пункту 61.1 статті 61 виключено на підставі Закону № 404-VII від 04.07.2013 )( Пункт 61.1 статті 61 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
61.2. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
61.3. Органи Служби безпеки України, Національної поліції України, прокуратури, інші правоохоронні органи та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у перевірках, що проводяться контролюючими органами, та проводити перевірки суб’єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.
( Пункт 61.3 статті 61 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1293-IX від 02.03.2021; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 - застосовується з 25 вересня 2021 року )
Стаття 62. Способи здійснення податкового контролю
62.1. Податковий контроль здійснюється шляхом:
62.1.1. ведення обліку платників податків;
62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;
62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин;
62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу;
( Пункт 62.1 статті 62 доповнено підпунктом 62.1.4 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
62.1.5. обліку та моніторингу діяльності фінансових агентів відповідно до статті 39-3цього Кодексу.
( Пункт 62.1 статті 62 доповнено підпунктом 62.1.5 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023 )
ГЛАВА 6. ОБЛІК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
Стаття 63. Загальні положення щодо обліку платників податків
63.1. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
63.2. Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, у тому числі нерезидентів, зазначених у пункті 64.5 статті 64 цього Кодексу, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.
( Абзац другий пункту 63.2 статті 63 із змінами, внесеними згідно із Законами № 466-IX від 16.01.2020, № 2888-IX від 12.01.2023 )
63.3. З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків, у тому числі визначити, що облік такого платника податків здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, та його структурні підрозділи в разі створення.
( Абзац другий пункту 63.3 статті 63 із змінами, внесеними згідно з Законами № 5083-VI від 05.07.2012, № 657-VII від 24.10.2013, № 1797-VIII від 21.12.2016, № 2245-VIII від 07.12.2017; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
( Абзац четвертий пункту 63.3 статті 63 із змінами, внесеними згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013 )
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
63.4. Взяття на облік платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів здійснюється після їх державної реєстрації чи включення відомостей про них до відповідних державних реєстрів на умовах, що визначаються законодавчими актами України, крім випадків, визначених цим Кодексом, коли органами реєстрації є контролюючі органи або коли проведення державної реєстрації платника податків у відповідному статусі законодавством не передбачається.
63.5. Всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.
63.6. Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Податковим номером є:
1) ідентифікаційний код юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента і нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами у разі взяття на облік:
компаніям, організаціям, утвореним відповідно до законодавства інших держав;
іноземним дипломатичним представництвам та консульським установам, представництвам міжнародних організацій в Україні;
уповноваженим особам за договорами про спільну діяльність, управителям майна за договорами управління майном, інвесторам (операторам) за угодами про розподіл продукції, виконавцям проектів (програм) міжнародної технічної допомоги та представництвам донорських установ в Україні, іншим особам та платникам у разі додаткового взяття їх на облік;
3) реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи.
Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім’ям, по батькові, серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України у формі книжечки або номером діючого паспорта громадянина України у формі картки, що оформлений із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі - серія та номер паспорта). До паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, що свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Така відмітка вноситься:
контролюючими органами - до паспортів громадян України у формі книжечки. Порядок внесення такої відмітки встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики;
органом, що здійснює оформлення паспорта громадянина України у формі картки, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інформаційна взаємодія між Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та Єдиним державним демографічним реєстром щодо обміну відомостями про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків) або право здійснювати платежі за серією (за наявності) та номером паспорта здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
( Пункт 63.6 статті 63 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023 )
63.7. Контролюючий орган зазначає податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому.
( Абзац перший пункту 63.7 статті 63 із змінами, внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014, № 2888-IX від 12.01.2023 )
Кожен платник податків зазначає податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних інструкціях щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
( Абзац другий пункту 63.7 статті 63 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023 )
63.8. Особливості обліку платників податків за окремими податками, а також окремих категорій платників податків установлюються відповідними розділами цього Кодексу.
63.9. Документи, що подаються платниками податків для взяття на облік у контролюючих органах, перевіряються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, і в разі виявлення помилок або подання недостовірних відомостей повертаються для виправлення. Платники податків, які не подали протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих документів, виправлених документів для взяття на облік у контролюючих органах або повторно подали такі документи з помилками, несуть відповідальність відповідно до закону.
( Пункт 63.9 статті 63 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
63.10. Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, визначаються:
( Пункт 63.10 статті 63 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
63.10.1. порядок обліку платників податків і зборів;
63.10.2. перелік документів, які подаються для взяття на облік платників податків, а також порядок подання таких документів;
63.10.3. форми заяв, свідоцтв та документів з питань реєстрації та обліку платників податків.
63.11. Контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.
63.12. Інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.
( Пункт 63.12 статті 63 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 )
63.13. З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та власному офіційному веб-сайті дані про взяття на облік як платників податків юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік.
( Абзац перший пункту 63.13 статті 63 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1797-VIII від 21.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020 )
Доступ до зазначених веб-порталу та веб-сайту є безоплатним та вільним.
Зазначені дані містять такі відомості про платника податків:
податковий номер (для юридичної особи та її відокремленого підрозділу);
найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;
місцезнаходження;
дата та номер запису про взяття на облік;
найменування та ідентифікаційний код контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків;
відомості про надіслання відповідним контролюючим органом до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей у зв’язку з припиненням юридичної особи, що передбачені законодавством.
( Абзац дев'ятий пункту 63.13 статті 63 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )( Статтю 63 доповнено пунктом 63.13 згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013 )
63.14. Для цілей цієї глави датою отримання документів (відомостей, заяв, запитів та інших документів) є:
для поданих у паперовому вигляді - дата надходження до відповідного контролюючого органу;
для поданих у електронному вигляді - час та дата надходження такого електронного документа, що зазначені в електронному повідомленні (квитанції), сформованому програмним забезпеченням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку.
Якщо документ, поданий у електронному вигляді, надійшов пізніше 16 години робочого (операційного) дня, датою його отримання вважається наступний після нього робочий (операційний) день.
( Статтю 63 доповнено пунктом 63.14 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
Стаття 64. Взяття на облік юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб
64.1. Взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі постійних представництв, як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у день отримання зазначених відомостей контролюючими органами.
Дані про взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, як платників податків і зборів у контролюючих органах передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у день взяття на облік таких платників податків у порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Подарунки та знижки з нагоди свята

Приєднуюсь