Податковий кодекс України

Верховна Рада України Кодекс України, Кодекс, Закон від 02.12.2010 №2755-VI
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Кодекс України, Кодекс, Закон

Дата 02.12.2010

Номер 2755-VI

Статус Діє

Редакції
01.08.2021 внесення змін (закон від 01.07.2021 N 1600-IX /1600-20/) 25.07.2021 внесення змін (закон від 01.07.2021 N 1605-IX /1605-20/) 21.07.2021 внесення змін (закон від 15.06.2021 N 1539-IX /1539-20/) 02.07.2021 внесення змін (закон від 03.06.2021 N 1525-IX /1525-20/) 15.06.2021 внесення змін (закон від 15.04.2021 N 1402-IX /1402-20/) 23.04.2021 внесення змін (закон від 13.04.2021 N 1383-ІХ /1383-20/) 28.03.2021 внесення змін (закон від 02.03.2021 N 1293-IX /1293-20/) 25.02.2021 внесення змін (закон від 17.12.2020 N 1115-IX /1115-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 16.01.2020 N 466-IX /466-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 17.12.2020 N 1117-IX /1117-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 01.12.2020 N 1017-IX /1017-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 04.11.2020 N 962-IX /962-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 14.07.2020 N 786-IX /786-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 16.01.2020 N 466-IX /466-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 04.10.2019 N 190-IX /190-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 129-IX /129-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 19.09.2019 N 116-IX /116-20/) 23.12.2020 внесення змін (закон від 04.11.2020 N 962-IX /962-20/) 20.12.2020 внесення змін (закон від 01.12.2020 N 1016-IX /1016-20/) 10.12.2020 внесення змін (закон від 04.12.2020 N 1072-IX /1072-20/) 28.11.2020 внесення змін (закон від 17.11.2020 N 1005-IX /1005-20/) 07.11.2020 внесення змін (закон від 14.07.2020 N 786-IX /786-20/) 14.10.2020 внесення змін (закон від 17.09.2020 N 905-IX /905-20/) 13.08.2020 внесення змін (закон від 21.07.2020 N 821-IX /821-20/) 08.08.2020 внесення змін (закон від 14.07.2020 N 786-IX /786-20/) 01.08.2020 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 129-IX /129-20/) 01.07.2020 внесення змін (закон від 05.12.2019 N 354-IX /354-20/) 01.07.2020 внесення змін (закон від 16.01.2020 N 466-IX /466-20/) 29.05.2020 внесення змін (закон від 13.05.2020 N 591-IX /591-20/) 23.05.2020 внесення змін (закон від 16.01.2020 N 466-IX /466-20/) 01.04.2020 внесення змін (закон від 17.03.2020 N 532-IX /532-20/) 02.04.2020 внесення змін (закон від 30.03.2020 N 540-IX /540-20/) 01.04.2020 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 18.03.2020 внесення змін (закон від 17.03.2020 N 533-IX /533-20/) 18.03.2020 внесення змін (закон від 17.03.2020 N 532-IX /532-20/) 17.03.2020 внесення змін (закон від 17.03.2020 N 530-IX /530-20/) 07.03.2020 внесення змін (закон від 04.02.2020 N 490-IX /490-20/) 29.12.2019 внесення змін (закон від 18.12.2019 N 391-IX /391-20/) 29.12.2019 внесення змін (закон від 03.12.2019 N 323-IX /323-20/) 29.12.2019 внесення змін (закон від 20.12.2019 N 425-IX /425-20/) 27.12.2019 внесення змін (закон від 05.12.2019 N 354-IX /354-20/) 25.12.2019 внесення змін (закон від 05.12.2019 N 344-IX /344-20/) 11.12.2019 внесення змін (закон від 03.12.2019 N 314-IX /314-20/) 20.10.2019 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 129-IX /129-20/) 01.07.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 05.06.2019 визнання неконституційними окремих положень (решение від 05.06.2019 N 3-р(I)/2019 /va03p710-19/) 01.06.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 22.05.2019 внесення змін (закон від 16.05.2019 N 2725-VIII /2725-19/) 01.03.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 25.11.2018 внесення змін (закон від 08.11.2018 N 2611-VIII /2611-19/) 04.10.2018 внесення змін (закон від 06.09.2018 N 2530-VIII /2530-19/) 01.09.2018 внесення змін (закон від 22.05.2018 N 2440-VIII /2440-19/) 15.08.2018 внесення змін (закон від 10.07.2018 N 2497-VIII /2497-19/) 28.07.2018 внесення змін (закон від 03.07.2018 N 2477-VIII /2477-19/) 04.07.2018 внесення змін (закон від 19.06.2018 N 2463-VIII /2463-19/) 19.04.2018 внесення змін (закон від 22.03.2018 N 2374-VIII /2374-19/) 27.02.2018 визнання неконституційними окремих положень (решение від 27.02.2018 N 1-р/2018 /v001p710-18/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 21.12.2016 N 1797-VIII /1797-19/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2245-VIII /2245-19/) 31.12.2017 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2245-VIII /2245-19/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 07.11.2017 N 2176-VIII /2176-19/) 03.12.2017 внесення змін (закон від 07.11.2017 N 2176-VIII /2176-19/) 03.12.2017 внесення змін (закон від 09.11.2017 N 2198-VIII /2198-19/) 10.09.2017 внесення змін (закон від 07.09.2017 N 2146-VIII /2146-19/) 26.07.2017 внесення змін (закон від 13.07.2017 N 2143-VIII /2143-19/) 15.04.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1988-VIII /1988-19/) 15.04.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1989-VIII /1989-19/) 01.03.2017 внесення змін (закон від 20.12.2016 N 1791-VIII /1791-19/) 01.04.2017 внесення змін (закон від 21.12.2016 N 1797-VIII /1797-19/) 25.03.2017 внесення змін (закон від 23.02.2017 N 1910-VIII /1910-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 20.12.2016 N 1795-VIII /1795-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 20.12.2016 N 1791-VIII /1791-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 21.12.2016 N 1797-VIII /1797-19/) 20.11.2016 внесення змін (закон від 06.10.2016 N 1667-VIII /1667-19/) 06.11.2016 внесення змін (закон від 06.10.2016 N 1665-VIII /1665-19/) 01.08.2016 внесення змін (закон від 31.05.2016 N 1389-VIII /1389-19/) 01.07.2016 внесення змін (закон від 02.06.2016 N 1411-VIII /1411-19/) 01.06.2016 внесення змін (закон від 12.04.2016 N 1084-VIII /1084-19/) 01.02.2016 внесення змін (закон від 24.12.2015 N 909-VIII /909-19/) 07.01.2016 внесення змін (закон від 23.12.2015 N 903-VIII /903-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 24.12.2015 N 909-VIII /909-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 24.11.2015 N 812-VIII /812-19/) 20.09.2015 внесення змін (закон від 17.09.2015 N 702-VIII /702-19/) 10.09.2015 внесення змін (закон від 18.06.2015 N 548-VIII /548-19/) 01.09.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 655-VIII /655-19/) 01.09.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 654-VIII /654-19/) 01.09.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 653-VIII /653-19/) 13.08.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 652-VIII /652-19/) 13.08.2015 внесення змін (закон від 15.07.2015 N 609-VIII /609-19/) 29.07.2015 внесення змін (закон від 16.07.2015 N 643-VIII /643-19/) 24.07.2015 внесення змін (закон від 30.06.2015 N 557-VIII /557-19/) 24.07.2015 внесення змін (закон від 30.06.2015 N 555-VIII /555-19/) 23.07.2015 внесення змін (закон від 01.07.2015 N 569-VIII /569-19/) 01.07.2015 внесення змін (закон від 14.05.2015 N 420-VIII /420-19/) 01.07.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 71-VIII /71-19/) 11.06.2015 внесення змін (закон від 12.05.2015 N 381-VIII /381-19/) 29.05.2015 внесення змін (закон від 23.04.2015 N 366-VIII /366-19/) 28.05.2015 внесення змін (закон від 23.04.2015 N 364-VIII /364-19/) 27.05.2015 внесення змін (закон від 22.05.2015 N 482-VIII /482-19/) 14.05.2015 внесення змін (закон від 21.04.2015 N 344-VIII /344-19/) 07.05.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 332-VIII /332-19/) 07.05.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 321-VIII /321-19/) 10.04.2015 внесення змін (закон від 18.03.2015 N 263-VIII /263-19/) 01.04.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 215-VIII /215-19/) 01.04.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 211-VIII /211-19/) 01.04.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 71-VIII /71-19/) 31.03.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 71-VIII /71-19/) 04.03.2015 внесення змін (закон від 02.09.2014 N 1658-VII /1658-18/) 13.03.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 211-VIII /211-19/) 04.03.2015 внесення змін (закон від 13.02.2015 N 206-VIII /206-19/) 17.01.2015 внесення змін (закон від 25.12.2014 N 63-VIII /63-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 72-VIII /72-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 71-VIII /71-19/) 31.12.2014 внесення змін (закон від 25.12.2014 N 54-VIII /54-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 08.11.2014 внесення змін (закон від 07.10.2014 N 1690-VII /1690-18/) 01.11.2014 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 01.10.2014 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 27.09.2014 внесення змін (закон від 12.08.2014 N 1636-VII /1636-18/) 26.09.2014 внесення змін (закон від 02.09.2014 N 1668-VII /1668-18/) 25.09.2014 внесення змін (закон від 02.09.2014 N 1658-VII /1658-18/) 07.09.2014 внесення змін (закон від 14.08.2014 N 1654-VII /1654-18/) 01.09.2014 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 01.09.2014 внесення змін (закон від 10.04.2014 N 1200-VII /1200-18/) 04.09.2014 внесення змін (закон від 12.08.2014 N 1638-VII /1638-18/) 03.08.2014 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 02.08.2014 внесення змін (закон від 04.07.2014 N 1588-VII /1588-18/) 23.07.2014 внесення змін (закон від 01.07.2014 N 1561-VII /1561-18/) 01.07.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 08.06.2014 внесення змін (закон від 20.05.2014 N 1275-VII /1275-18/) 30.05.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1260-VII /1260-18/) 01.05.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 19.04.2014 внесення змін (закон від 10.04.2014 N 1200-VII /1200-18/) 18.04.2014 внесення змін (закон від 08.04.2014 N 1191-VII /1191-18/) 03.04.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 719-VII /719-18/) 01.04.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 21.03.2014 внесення змін (закон від 13.03.2014 N 879-VII /879-18/) 02.03.2014 внесення змін (закон від 23.02.2014 N 767-VII /767-18/) 01.03.2014 внесення змін (закон від 19.12.2013 N 713-VII /713-18/) 02.02.2014 внесення змін (закон від 28.01.2014 N 736-VII /736-18/) 02.02.2014 внесення змін (закон від 28.01.2014 N 732-VII /732-18/) 22.01.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 721-VII /721-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 719-VII /719-18/) 22.01.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 727-VII /727-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 19.12.2013 N 713-VII /713-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 24.10.2013 N 657-VII /657-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 05.09.2013 N 443-VII /443-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 03.09.2013 N 427-VII /427-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 06.09.2012 N 5203-VI /5203-17/) 13.11.2013 внесення змін (закон від 24.10.2013 N 657-VII /657-18/) 01.10.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 422-VII /422-18/) 01.09.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 422-VII /422-18/) 01.09.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 408-VII /408-18/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 404-VII /404-18/) 04.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 403-VII /403-18/) 03.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 407-VII /407-18/) 27.07.2013 внесення змін (закон від 06.12.2012 N 5515-VI /5515-17/) 01.04.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5503-VI /5503-17/) 03.02.2013 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5073-VI /5073-17/) 18.01.2013 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4212-VI /4212-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5503-VI /5503-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.12.2012 N 5519-VI /5519-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5413-VI /5413-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5412-VI /5412-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.09.2012 N 5211-VI /5211-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5083-VI /5083-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5074-VI /5074-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4834-VI /4834-17/) 16.12.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4834-VI /4834-17/) 10.11.2012 внесення змін (закон від 06.11.2012 N 5471-VI /5471-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5412-VI /5412-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5083-VI /5083-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 13.04.2012 N 4652-VI /4652-17/) 14.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5412-VI /5412-17/) 04.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5412-VI /5412-17/) 31.10.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5414-VI /5414-17/) 01.08.2012 внесення змін (закон від 06.07.2012 N 5180-VI /5180-17/) 15.08.2012 внесення змін (закон від 04.07.2012 N 5043-VI /5043-17/) 12.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5083-VI /5083-17/) 05.08.2012 внесення змін (закон від 21.06.2012 N 5019-VI /5019-17/) 03.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5091-VI /5091-17/) 21.07.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4834-VI /4834-17/) 08.07.2012 внесення змін (закон від 07.06.2012 N 4915-VI /4915-17/) 01.07.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4834-VI /4834-17/) 12.06.2012 визнання конституційними окремих положень (решение від 12.06.2012 N 13-рп/2012 /v013p710-12/) 27.05.2012 внесення змін (закон від 15.05.2012 N 4677-VI /4677-17/) 28.04.2012 внесення змін (закон від 24.04.2012 N 4661-VI /4661-17/) 01.04.2012 внесення змін (закон від 23.02.2012 N 4453-VI /4453-17/) 19.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4220-VI /4220-17/) 13.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4279-VI /4279-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4238-VI /4238-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4235-VI /4235-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 12.05.2011 N 3320-VI /3320-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4268-VI /4268-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 17.11.2011 N 4057-VI /4057-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 04.11.2011 N 4014-VI /4014-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3609-VI /3609-17/) 14.12.2011 тлумачення (решение від 14.12.2011 N 18-рп/2011 /v018p710-11/) 24.11.2011 внесення змін (закон від 04.11.2011 N 4014-VI /4014-17/) 11.10.2011 внесення змін (закон від 20.09.2011 N 3741-VI /3741-17/) 01.10.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3609-VI /3609-17/) 07.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3610-VI /3610-17/) 04.08.2011 внесення змін (закон від 08.07.2011 N 3675-VI /3675-17/) 06.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3609-VI /3609-17/) 01.07.2011 внесення змін (закон від 19.05.2011 N 3387-VI /3387-17/) 04.06.2011 внесення змін (закон від 12.05.2011 N 3320-VI /3320-17/) 25.05.2011 внесення змін (закон від 21.04.2011 N 3292-VI /3292-17/) 07.05.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3205-VI /3205-17/) 20.04.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3221-VI /3221-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 23.12.2010 N 2856-VI /2856-17/) 02.12.2010 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
170.11.2. У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 цього Кодексу, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.
170.11.3. Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов'язання платника податку:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
170.11.4. Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.
170.12. Оподаткування доходів, отриманих фізичними особами у вигляді плати (відсотків), що розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки.
170.12.1. Податковим агентом платника податку при нарахуванні (виплаті) на його користь плати (відсотків), що розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки, є кредитна спілка, що оподатковує такий дохід за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
( Підпункт 170.12.1 пункту 170.12 статті 170 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1588-VII від 04.07.2014, № 71-VIII від 28.12.2014, № 909-VIII від 24.12.2015 )
170.12.2. Кредитна спілка, що виплачує плату (відсотки), що розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки, платникам цього податку, надає контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок про нараховану плату (відсотки) та утриманий на неї податок.
170.13. Оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній.
170.13.1. Платник податку - резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень статті 39-2 цього Кодексу та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
170.13.2. У разі якщо контрольована іноземна компанія розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила:
170.13.2.1. у разі розподілу контролюючою особою прибутку контрольованої іноземної компанії (його частини) до моменту подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, до такого фактично отриманого (розподіленого) доходу застосовується ставка податку, визначена підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу.
При цьому відповідна частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу після подання звіту про контрольовані іноземні компанії;
170.13.2.2. у разі розподілу контролюючою особою прибутку контрольованої іноземної компанії (його частини) після подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, але до закінчення другого календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку контрольованої іноземної компанії, відображеного в податковій декларації, із застосуванням ставки податку, визначеної підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу. Контролююча особа - резидент України має право подати уточнюючу річну податкову декларацію, що відображає результати такого перерахунку. При цьому отримана частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена);
170.13.2.3. у разі розподілу контролюючою особою прибутку контролюючої іноземної компанії (його частини) після моменту подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, після закінчення календарного другого року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється. При цьому отримана частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена);
170.13.2.4. сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією.
Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, - сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.
Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.
При цьому сума зменшення податку на доходи фізичних осіб, визначеного абзацом першим цього підпункту, не може перевищувати суму податкового зобов’язання фізичної особи щодо прибутку такої контрольованої іноземної компанії.
170.13.3. Сума прибутку контрольованої іноземної компанії, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) відповідно до підпункту 39-2.3.2.7 підпункту 39-2.3.2 пункту 39-2.3 статті 39-2 цього Кодексу, вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою.
Така сума включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи звітного періоду, протягом якого контрольованою іноземною компанією отримано дивіденди, і підлягає оподаткуванню:
отримана від юридичних осіб України - платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування) за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу;
отримана від інститутів спільного інвестування, суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток, за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу.
При цьому така сума не враховується під час визначення частини прибутку контрольованої іноземної компанії згідно з підпунктом 39-2.3.2.7 підпункту 39-2.3.2 пункту 39-2.3 статті 39-2 цього Кодексу, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 цього Кодексу.
( Статтю 170 доповнено пунктом 170.13 , набуває чинності 01.01.2022 р. згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020, № 1117-IX від 17.12.2020 )
170.13-1. Оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній.
Не підлягають оподаткуванню:
дивіденди, отримані платником податку в порядку, визначеному підпунктом 170.13.3 пункту 170.13 статті 170 цього Кодексу, раніше оподатковані на рівні української компанії;
доходи у грошовій та/або натуральній формі, що не є розподілом прибутку, отримані платником податків - акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) від іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у тому числі при ліквідації (припиненні) такої іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у межах вартості грошових коштів та/або майна, раніше внесеного таким платником податку (членами його сім’ї першого та другого ступенів споріднення) і облікованого у якості капіталу іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи відповідно до міжнародних стандартів фінансового обліку;
доходи у грошовій та/або натуральній формі, отримані при ліквідації (припиненні) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків - акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у разі дотримання усіх таких умов:
а) процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата не раніше 1 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2020 року (не пізніше 31 грудня 2021 року - у разі, якщо рішення акціонерів або інших уповноважених осіб про ліквідацію (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи прийняте не пізніше 30 червня 2020 року).
У разі якщо рішення акціонерів або інших уповноважених осіб про ліквідацію (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи прийнято до 1 липня 2020 року, однак процедура ліквідації (припинення) не може бути завершена до 31 грудня 2020 року у зв’язку з обмеженнями та/або вимогами, встановленими особистим законом іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, чи у зв’язку з участю іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи в судовому спорі, умова щодо строків завершення процедури ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи вважається виконаною, якщо процедура ліквідації (припинення) завершена протягом 365 послідовних календарних днів після дати завершення дії таких обмежень та/або завершення судового спору.
У разі якщо особистим законом іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи передбачено вимоги щодо мінімального періоду володіння платником податків акціями (частками, паями) цієї іноземної юридичної особи та/або її дочірньої організації та/або іноземного утворення без статусу юридичної особи, при недотриманні яких у такого платника податків виникає обов’язок сплатити відповідну суму іноземного податку, і при цьому початок такого періоду припадає на період до 1 січня 2020 року, а закінчення такого періоду припадає на дату після 31 грудня 2020 року, умова щодо строків завершення процедури ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи є виконаною, якщо процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи завершена протягом 365 послідовних календарних днів від дати завершення періоду мінімального володіння акціями (частками, паями);
б) платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансового обліку, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.
( Статтю 170 доповнено пунктом 170.13-1, набуває чинності 01.01.2022 р. згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020, № 1117-IX від 17.12.2020 )
Стаття 171. Особи, відповідальні за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податку до бюджету
171.1. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
171.2. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:
а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;
б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.
Стаття 172. Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна
172.1. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
( Абзац перший пункту 172.1 статті 172 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
( Пункт 172.1 статті 172 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 )
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
172.2. Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.
( Абзац перший пункту 172.2 статті 172 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1383-IX від 13.04.2021 )
Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному цією статтею для об’єктів нерухомого майна.
( Пункт 172.2 статті 172 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
172.3. Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку.
Єдина база даних звітів про оцінку (далі - Єдина база) - державна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних, програмне забезпечення, модуль електронного визначення оціночної вартості, сервіс послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості.
Єдина база забезпечує:
1) внесення, оновлення, створення, зберігання, передавання та автоматичне оприлюднення відповідної інформації про об’єкт нерухомості та його вартість (крім інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки);
2) реєстрацію, авторизацію (ідентифікацію) суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів) та нотаріусів;
3) внесення суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) звітів про оцінку та інформації з них напряму та безпосередньо до Єдиної бази;
4) реєстрацію і зберігання звітів про оцінку в Єдиній базі з автоматичним присвоєнням кожному звіту унікального реєстраційного номера;
5) електронне визначення оціночної вартості об’єктів нерухомості та автоматичне формування на запит фізичних і юридичних осіб електронних довідок про оціночну вартість об’єктів нерухомості з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера;
6) автоматичний обмін інформацією і документами, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет.
Власником Єдиної бази, прав інтелектуальної власності на Єдину базу та її програмного забезпечення є держава в особі Фонду державного майна України.
Фонд державного майна України є держателем, розпорядником та адміністратором Єдиної бази, а також власником всієї інформації, що міститься в ній.
Єдина база повинна забезпечувати збереження та належний захист всієї інформації щодо об’єктів нерухомості, оціночна вартість яких визначається та перевіряється, можливість доступу до інформації суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів), нотаріусів та контролюючих органів у межах повноважень.
Інформація Єдиної бази про об’єкт нерухомості та його вартість, у тому числі звіти про оцінку, автоматично оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України в режимі реального часу (крім інформації з обмеженим доступом). До такої інформації забезпечується відкритий, прямий неавторизований доступ з можливістю завантаження у форматі відкритих даних.
Для цілей цього пункту до інформації з обмеженим доступом не належить інформація про суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів).
Порядок ведення Єдиної бази затверджується Фондом державного майна України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
З метою формування інформаційної основи для визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості Фонд державного майна України використовує інформаційні джерела з відкритим доступом та дані про ціни, зазначені в договорах купівлі-продажу об’єктів нерухомості, внесені нотаріусами до Єдиної бази, а також дані про ринкову вартість об’єктів нерухомості, внесені до Єдиної бази на підставі звітів про оцінку.
Визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості здійснюється автоматично, на підставі даних про об’єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази будь-якою особою за допомогою мережі Інтернет, що підтверджуються офіційними документами на такий об’єкт. Перелік даних, які вносяться особою до Єдиної бази з метою визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, затверджується Фондом державного майна України.
За результатом визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості Єдиною базою формується довідка про його оціночну вартість з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера.
Якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об’єкта.
Внесення інформації зі звітів про оцінку до Єдиної бази здійснюється суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) на підставі звіту про оцінку, електронна версія якого зберігається в Єдиній базі. Перелік даних про об’єкт нерухомості зі звіту про оцінку, які вносяться суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) до Єдиної бази з метою реєстрації звіту у Єдиній базі, затверджується Фондом державного майна України. Звіти про оцінку реєструються в Єдиній базі суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису оцінювачів, які безпосередньо проводили оцінку.
Реєстрація звіту про оцінку з присвоєнням йому унікального реєстраційного номера здійснюється Єдиною базою за умови, що визначена у звіті про оцінку ринкова вартість об’єкта нерухомості перебуває в межах допустимого 25-відсоткового цінового діапазону ринкових цін на співставні об’єкти нерухомості, інформація про які міститься у Єдиній базі. Алгоритми встановлення Єдиною базою співставних об’єктів нерухомості визначаються Фондом державного майна України.
У разі якщо визначена у звіті про оцінку ринкова вартість об’єкта нерухомості виходить за межі допустимого 25-відсоткового цінового діапазону, Єдина база автоматично відмовляє в реєстрації такого звіту. У такому разі особа, яка використовує звіт про оцінку, або суб’єкт оціночної діяльності (оцінювач) має право протягом п’яти робочих днів з дня відмови у реєстрації звіту про оцінку звернутися через Єдину базу або письмово до Фонду державного майна України із заявою про забезпечення рецензування звіту про оцінку відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність". Фонд державного майна України розглядає таку заяву не більше п’яти робочих днів з моменту отримання та приймає відповідне рішення. Зазначене рішення не пізніше наступного робочого дня після його прийняття реєструється Фондом державного майна України в Єдиній базі. Звіт про оцінку за результатами рецензування підлягає реєстрації в Єдиній базі із присвоєнням йому унікального реєстраційного номера, за умови прийняття такого рішення.
Доступ, внесення, перевірка інформації до/з Єдиної бази здійснюються безоплатно. Формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості здійснюється безоплатно.
Звіт про оцінку, не зареєстрований у Єдиній базі, без присвоєного унікального реєстраційного номера відповідно до вимог цієї статті або з дати реєстрації якого минуло більше шести місяців, для цілей оподаткування не застосовується. Єдина база не присвоює унікальний реєстраційний номер звіту про оцінку, якщо з дати звіту про оцінку (або у разі здійснення рецензування звіту про оцінку - з дати завершення такого рецензування) минуло більше п’яти робочих днів.
Під час посвідчення правочинів з продажу (обміну) об’єктів нерухомості нотаріус перевіряє зміст електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості на достовірність даних про об’єкт нерухомості, унікальний реєстраційний номер та дату формування цієї довідки або реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та наявність присвоєного йому унікального реєстраційного номера, а також звіряє інформацію про суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) та ринкову вартість об’єкта нерухомості, які містяться у звіті про оцінку, з даними Єдиної бази.
Довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості за результатами електронного визначення оціночної вартості є чинною впродовж 30 календарних днів з дня її формування Єдиною базою.
Доступ нотаріуса до Єдиної бази для перевірки факту формування Єдиною базою довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості чи реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та присвоєння йому унікального реєстраційного номера, а також для внесення до Єдиної бази інформації про ціну об’єкта нерухомості, зазначену в договорі купівлі-продажу, що ним посвідчується, є безоплатним.
У разі обміну об’єкта нерухомості на інший (інші) об’єкти нерухомості дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження об’єкта нерухомості, визначеного:
а) абзацом першим пункту 172.1 цієї статті, - не оподатковується;
б) пунктом 172.2 цієї статті, - оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.
( Пункт 172.3 статті 172 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2245-VIII від 07.12.2017, № 466-IX від 16.01.2020; в редакції Закону № 354-IX від 05.12.2019 - щодо набрання чинності змін див. пункт 1 розділу II )
172.4. Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об’єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до пункту 172.3 цієї статті, та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази інформацію про ціну договору купівлі-продажу.
Нотаріус щокварталу в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені ним протягом звітного кварталу договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію про ціну таких договорів та розмір сплаченого податку у розрізі кожного договору.
( Пункт 172.4 статті 172 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017; в редакції Закону № 354-IX від 05.12.2019 - щодо набрання чинності змін див. пункт 1 розділу II )
172.5. Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:
а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;
б) особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов'язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації.
( Пункт 172.5 статті 172 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011 )
172.6. У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку.
172.7. Одночасно з дією пункту 172.4 цієї статті, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).
( Пункт 172.7 статті 172 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
172.8. Для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.
172.9. Дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується згідно із цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною у пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
( Пункт 172.9 статті 172 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
172.10. Продаж резидентами та нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об'єкта нерухомості підлягає оподаткуванню згідно з положеннями цієї статті.
172.11. Порядок визначення оціночної вартості нерухомості та об'єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), визначається Фондом державного майна України.
( Пункт 172.11 статті 172 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 )
Стаття 173. Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна
173.1. Дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.
Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.
( Абзац другий пункту 173.1 статті 173 в редакції Закону № 5413-VI від 02.10.2012 )
Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної, ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
( Абзац пункту 173.1 статті 173 в редакції Закону № 5413-VI від 02.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 354-IX від 05.12.2019 - щодо набрання чинності змін див. пункт 1 розділу II )
Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
( Абзац пункту 173.1 статті 173 в редакції Закону № 5413-VI від 02.10.2012 )
173.2. Як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.
( Абзац другий пункту 173.2 статті 173 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
( Пункт 173.2 статті 173 доповнено абзацом згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )( Пункт 173.2 статті 173 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; в редакції Закону № 5413-VI від 02.10.2012 )
173.3. У разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.
( Абзац перший пункту 173.3 статті 173 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 466-IX від 16.01.2020 )
У разі продажу (обміну) об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи - підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.
( Абзац другий пункту 173.3 статті 173 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 )
173.4. Під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею:
нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі;
( Абзац другий пункту 173.4 статті 173 в редакції Закону № 5413-VI від 02.10.2012 )
при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів;
( Абзац пункту 173.4 статті 173 в редакції Закону № 5413-VI від 02.10.2012 )
якщо при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.
( Абзац пункту 173.4 статті 173 в редакції Закону № 5413-VI від 02.10.2012 )
Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу (міни), про вартість кожного договору та про суму сплаченого податку у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку;
( Абзац пункту 173.4 статті 173 в редакції Закону № 5413-VI від 02.10.2012 )
суб'єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, обчисленого в установленому цим Кодексом порядку, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
( Пункт 173.4 статті 173 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
Для цілей цього пункту платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.
У разі ухвалення судом, третейським судом рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, у власності якої перебував об'єкт рухомого майна, відчужений за таким рішенням, на підставі відображення ним доходу від такого відчуження у складі загального річного оподатковуваного доходу.
( Пункт 173.5 статті 173 виключено на підставі Закону № 4834-VI від 24.05.2012 )
173.6. Дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується згідно з цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною у пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
( Пункт 173.6 статті 173 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
173.7. Продаж резидентами та нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об'єкта рухомого майна підлягає оподаткуванню згідно з положеннями цієї статті.
173.8. Для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування. Норми цієї статті не застосовуються до операцій з валютними цінностями, які оподатковуються відповідно до підпункту 165.1.51 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
( Пункт 173.8 статті 173 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012 )
Стаття 174. Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав
174.1. Об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:
а) об'єкт нерухомості;
б) об'єкт рухомого майна, зокрема:
предмет антикваріату або витвір мистецтва;
природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;
будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;
інші види рухомого майна;
в) об'єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права;
г) сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця - учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення;
ґ) готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.
174.2. Об'єкти спадщини оподатковуються:
174.2.1. за нульовою ставкою:
а) об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;
( Підпункт "а" підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 в редакції Закону № 1910-VIII від 23.02.2017 - застосовується до доходів, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року платником податків у вигляді спадщини/дарунка )
б) вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б", "ґ" пункту 174.1 цієї статті, що успадковується особою, яка є особою з інвалідністю I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б" пункту 174.1, що успадковуються дитиною з інвалідністю;
в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;
174.2.2. за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у підпункті 174.2.1 цього пункту;
( Підпункт 174.2.2 пункту 174.2 статті 174 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1910-VIII від 23.02.2017 - застосовується до доходів, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року платником податків у вигляді спадщини/дарунка )
174.2.3. за ставкою, визначеною у пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу, для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.
( Підпункт 174.2.3 пункту 174.2 статті 174 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
174.3. Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.
( Абзац другий пункту 174.3 статті 174 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4661-VI від 24.04.2012, № 1910-VIII від 23.02.2017 - застосовується до доходів, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року платником податків у вигляді спадщини/дарунка )
174.4. Нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.
При цьому у такому податковому розрахунку обов’язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником податку, зазначеним у підпункті 174.2.2 цього пункту.
Нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини.
( Пункт 174.4 статті 174 в редакції Закону № 1910-VIII від 23.02.2017 - застосовується до доходів, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року платником податків у вигляді спадщини/дарунка )
174.5.
( Абзац перший пункту 174.5 статті 174 виключено на підставі Закону № 4834-VI від 24.05.2012 )
У разі переходу права на отримання страхових виплат згідно із статтею 1229 Цивільного кодексу України податковим агентом є страхувальник - фінансова установа.
174.6. Об’єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.
Доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або самозайнятою особою, оподатковуються на загальних підставах, передбачених цим розділом для оподаткування додаткового блага.
( Абзац другий пункту 174.6 статті 174 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )( Пункт 174.6 статті 174 в редакції Закону № 1910-VIII від 23.02.2017 - застосовується до доходів, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року платником податків у вигляді спадщини/дарунка )
174.7. Вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, отриманих у спадщину чи дарунок, які підлягають оподаткуванню згідно з цією статтею, визначається у порядку, встановленому абзацом третім пункту 173.1 статті 173 цього Кодексу.
( Статтю 174 доповнено пунктом 174.7 згідно із Законом № 5413-VI від 02.10.2012 )
174.8. У разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, ринкова вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.
( Абзац перший пункту 174.8 статті 174 із змінами, внесеними згідно із Законом № 354-IX від 05.12.2019 - щодо набрання чинності змін див. пункт 1 розділу II )
Якщо об’єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, ринкова вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.
( Абзац другий пункту 174.8 статті 174 із змінами, внесеними згідно із Законом № 354-IX від 05.12.2019 - щодо набрання чинності змін див. пункт 1 розділу II )
В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість або ринкова вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена відповідно до пункту 172.3 статті 172 цього Кодексу.
( Абзац третій пункту 174.8 статті 174 із змінами, внесеними згідно із Законом № 354-IX від 05.12.2019 - щодо набрання чинності змін див. пункт 1 розділу II )( Статтю 174 доповнено пунктом 174.8 згідно із Законом № 1910-VIII від 23.02.2017 - застосовується до доходів, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року платником податків у вигляді спадщини/дарунка )
Стаття 175. Визначення суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом з метою нарахування податкової знижки
175.1. Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
175.2. У разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до пункту 175.3 цієї статті.
У разі якщо будинок (квартиру, кімнату) збудовано за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, нарахована в перший рік погашення такого кредиту, може бути включена до податкової знижки за результатами звітного податкового року, в якому збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання, з послідовним перенесенням права на включення до податкової знижки наступних щорічних фактично сплачених платником податку сум процентів протягом передбаченого пунктом 175.4 цієї статті строку дії права на включення частини таких процентів до податкової знижки. При цьому загальний розмір частини суми процентів, дозволених для включення до податкової знижки, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку - позичальником протягом відповідного звітного податкового року, що враховується в погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до пункту 175.3 цієї статті.
175.3. Коефіцієнт, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки на суму процентів за іпотечним житловим кредитом, обчислюється за такою формулою:
К = МП/ФП,
де К - коефіцієнт;
МП - мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 квадратним метрам;
ФП - фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.
У разі якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта.
175.4. Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з цією статтею, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
об'єкт житлової іпотеки придбавається;
збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Платник податку може відновити право на включення частини суми процентів, фактично сплачених за новим іпотечним житловим кредитом, до податкової знижки без дотримання зазначених у цій статті строків у разі:

30 днiв передплати безкоштовно!