З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 2-3, ст.11 )( Із змінами, внесеними згідно з Кодексом N 2755-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112 Законами N 3205-VI від 07.04.2011, ВВР, 2011, N 41, ст.413 N 3609-VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, N 6, ст.50 N 3668-VI від 08.07.2011, ВВР, 2012, N 12-13, ст.82 Кодексом N 4651-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, N 9-10, N 11-12, N 13, ст.88 Законами N 4676-VI від 15.05.2012, ВВР, 2013, N 8, ст.70 N 4814-VI від 22.05.2012, ВВР, 2013, N 15, ст.108 N 4839-VI від 24.05.2012, ВВР, 2013, N 15, ст.115 N 5209-VI від 06.09.2012, ВВР, 2013, N 36, ст.469 N 5213-VI від 06.09.2012, ВВР, 2013, N 32, ст.413 N 5292-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, N 40, ст.521 N 5316-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 38, ст.502 N 5406-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 41, ст.551 N 5410-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 42, ст.586 N 5455-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, N 47, ст.658 N 5462-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 6-7, ст.80 N 5492-VI від 20.11.2012, ВВР, 2013, N 51, ст.716 N 184-VII від 04.04.2013, ВВР, 2014, N 10, ст.115 N 231-VII від 14.05.2013, ВВР, 2014, N 11, ст.135 N 332-VII від 18.06.2013, ВВР, 2014, N 13, ст.220 N 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, N 20-21, ст.712 N 1166-VII від 27.03.2014, ВВР, 2014, N 20-21, ст.745 N 1170-VII від 27.03.2014, ВВР, 2014, N 22, ст.816 N 1258-VII від 13.05.2014, ВВР, 2014, N 28, ст.936 N 1262-VII від 13.05.2014, ВВР, 2014, N 27, ст.914 N 1275-VII від 20.05.2014, ВВР, 2014, N 29, ст.942 N 1621-VII від 31.07.2014, ВВР, 2014, N 39, ст.2006 N 1636-VII від 12.08.2014, ВВР, 2014, N 43, ст.2030 N 1669-VII від 02.09.2014, ВВР, 2014, N 44, ст.2040 N 76-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, N 6, ст.40 N 77-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, N 11, ст.75 N 219-VIII від 02.03.2015, ВВР, 2015, N 17, ст.123 N 766-VIII від 10.11.2015, ВВР, 2015, N 52, ст.482 N 903-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, N 5, ст.48 N 909-VIII від 24.12.2015, ВВР, 2016, N 5, ст.47 ) ( У тексті Закону: слова "центральний орган виконавчої влади у сфері праці тасоціальної політики" в усіх відмінках замінено словами"центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формуваннядержавної політики у сферах трудових відносин, соціального захистунаселення" у відповідному відмінку; слова "Державне казначейство України", "органи Державногоказначейства України" в усіх відмінках замінено словами"центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політикуу сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів" увідповідному відмінку згідно із Законом N 5462-VI від 16.10.2012 )
Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
1) Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб;
( Пункт 1 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 406-VII від 04.07.2013 )
2) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
( Пункт 2 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 77-VIII від 28.12.2014 )
3) застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;
3-1) органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 )
4) максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок;
( Пункт 4 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 3668-VI від 08.07.2011; в редакції Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )
5) мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;
6) недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом;
( Пункт 6 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 406-VII від 04.07.2013 )
7) Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом;
( Пункт 7 частини першої статті 1 в редакції Закону N 406-VII від 04.07.2013 )( Дію підпункту 8 частини першої статті 1 зупинено до 1 січня 2017 року - див. пункт 1-1 розділу VIII цього Закону )
8) посвідчення застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - посвідчення застрахованої особи) - спеціальний документ у вигляді електронної смарт-картки з візуальними персоніфікованими ознаками, який забезпечує документування, збереження і використання індивідуальної інформації про набуті застрахованою особою права у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, на якому може зберігатися інша інформація для забезпечення захисту прав застрахованих осіб на отримання коштів та послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
( Підпункт 8 частини першої статті 1 набирає чинності з 1 січня2014 року - див. п.1 розділу VIII цього Закону )
9) страхові кошти - кошти, які формуються за рахунок сплати єдиного внеску та надходжень від фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються відповідно до закону;
10) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок;
11) учасники накопичувальної системи пенсійного страхування - фізичні особи, які сплачують/за яких сплачуються страхові внески до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом 11 згідно із Законом N 3668-VI від 08.07.2011 )
12) основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом 12 згідно із Законом N 77-VIII від 28.12.2014 )
2. Інші терміни використовуються у значенні, визначеному законами про окремі види загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Стаття 2. Сфера правового регулювання цього Закону
1. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
2. Виключно цим Законом визначаються:
принципи збору та ведення обліку єдиного внеску;
платники єдиного внеску;
порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;
розмір єдиного внеску;
( Абзац п'ятий частини другої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1621-VII від 31.07.2014 )
орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність;
склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Стаття 3. Принципи збору та ведення обліку єдиного внеску
1. Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами:
законодавчого визначення умов і порядку його сплати;
обов'язковості сплати;
законодавчого визначення розміру єдиного внеску;
( Абзац четвертий статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1621-VII від 31.07.2014 )
прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску;
захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб;
державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску;
відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Розділ II
ПЛАТНИКИ ЄДИНОГО ВНЕСКУ, ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ
Стаття 4. Платники єдиного внеску
1. Платниками єдиного внеску є:
1) роботодавці:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
( Абзац другий пункту 1 частини першої статті 4 із змінами,внесеними згідно із Законами N 3205-VI від 07.04.2011, N 5410-VI від 02.10.2012 )
фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);
( Абзац третій пункту 1 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3205-VI від 07.04.2011, N 5410-VI від 02.10.2012 )
фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);
дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;
підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб:
( Абзац сьомий пункту 1 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 231-VII від 14.05.2013; в редакції Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )
військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу;
( Абзац пункту 1 частини першої статті 4 в редакції Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )
батьків - вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
( Абзац пункту 1 частини першої статті 4 в редакції Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )
осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
( Абзац пункту 1 частини першої статті 4 в редакції Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )
осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
( Абзац пункту 1 частини першої статті 4 в редакції Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )
осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини;
( Абзац пункту 1 частини першої статті 4 в редакції Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )
одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства;
( Абзац пункту 1 частини першої статті 4 в редакції Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )
інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);
( Пункт 1 частини першої статті 4 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом N 5406-VI від 02.10.2012 )( Пункт 2 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )( Пункт 3 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )
4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
( Пункт 4 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 77-VIII від 28.12.2014 )
5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
( Пункт 5 частини першої статті 4 в редакції Закону N 77-VIII від 28.12.2014 )( Пункт 6 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )( Пункт 7 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )( Пункт 8 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )( Пункт 9 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )( Пункт 10 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )( Пункт 11 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )( Пункт 12 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )( Пункт 13 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )( Пункт 14 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )
15) особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
( Частину першу статті 4 доповнено пунктом 15 згідно ізЗаконом N 909-VIII від 24.12.2015 )( Частину другу статті 4 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )( Частину третю статті 4 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )
4. Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
( Статтю 4 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 3609-VI від 07.07.2011 )
Стаття 5. Облік платників єдиного внеску
1. Облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.
( Абзац перший частини першої статті 5 із змінами, внесенимизгідно із Законами N 3668-VI від 08.07.2011, N 5462-VI від 16.10.2012; в редакції Закону N 406-VIIвід 04.07.2013 )
Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1,4,5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
( Абзац другий частини першої статті 5 із змінами, внесенимизгідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 )
Взяття на облік осіб, зазначених:
в абзацах другому, третьому, п'ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей;
в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви;
в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону - здійснюється на підставі подання копії свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.
( Частину першу статті 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5406-VI від 02.10.2012 )
Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п’ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.
( Абзац сьомий частини першої статті 5 із змінами, внесенимизгідно із Законом N 5406-VI від 02.10.2012; в редакціїЗакону N 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесенимизгідно із Законом N 1258-VII від 13.05.2014 )
Органи доходів і зборів повідомляють Пенсійний фонд про взяття на облік платників єдиного внеску із зазначенням органу доходів і зборів, в якому взято на облік платника. Порядок здійснення такого повідомлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом.
( Частину першу статті 5 доповнено абзацом згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 )
2. Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2-14 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.
( Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 )
3. Платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням з Пенсійним фондом безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік.
( Частина третя статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 4839-VI від 24.05.2012, N 5406-VI від02.10.2012; в редакції Законів N 406-VII від04.07.2013, N 909-VIII від 24.12.2015 )
4. Обов'язки платників єдиного внеску виникають:
у осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п'ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців";
у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності;
у осіб, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7 та 8 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня укладення трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору;
у осіб, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня реєстрації як платника податку за угодою про розподіл продукції.
( Частину четверту статті 5 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 5406-VI від 02.10.2012 )
5. Державна служба зайнятості інформує Пенсійний фонд у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, про реєстрацію (зняття з реєстрації) трудового договору між фізичною особою - підприємцем або іншою фізичною особою та працівником не пізніше наступного робочого дня після її проведення.
Стаття 6. Права та обов'язки платника єдиного внеску
1. Платник єдиного внеску має право:
1) безоплатно отримувати від органів доходів і зборів та Пенсійного фонду в межах їх компетенції інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на платника згідно з цим Законом, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску;
( Пункт 1 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 406-VII від 04.07.2013 )
2) звертатися до органу доходів і зборів з письмовою заявою про зміну умов сплати єдиного внеску у разі зміни його статусу як платника (або отримання права на зміну розміру єдиного внеску, зокрема у зв'язку із зміною виду економічної діяльності);
( Пункт 2 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 406-VII від 04.07.2013 )
3) безоплатно отримувати від органів доходів і зборів та Пенсійного фонду у межах їх компетенції консультації та роз'яснення щодо прав та обов'язків платника єдиного внеску, порядку сплати єдиного внеску;
( Пункт 3 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 406-VII від 04.07.2013 )
4) оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб;
( Пункт 4 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 406-VII від 04.07.2013 )
5) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих осіб, на користь яких він сплачує єдиний внесок, у тому числі в суді.
2. Платник єдиного внеску зобов'язаний:
1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;
2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;
3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;
( Пункт 3 частини другої статті 6 в редакції Закону N 406-VII від 04.07.2013 )
4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв’язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю;
( Пункт 4 частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 5462-VI від 16.10.2012; в редакції Закону N 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідноіз Законами N 1258-VII від 13.05.2014, N 77-VIII від 28.12.2014 )
5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до органу доходів і зборів ;
( Пункт 5 частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 406-VII від 04.07.2013 )
6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;
( Дію підпункту 7 частини другої статті 6 зупинено до 1 січня 2017 року - див. пункт 1-1 розділу VIII цього Закону )
7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;
( Підпункт 7 частини другої статті 6 (в частині пред'явленняпосвідчення застрахованої особи) набирає чинності з 1 січня 2014року - див. п.1 розділу VIII цього Закону )( Дію підпункту 8 частини другої статті 6 (в частині пред'явлення посвідчення застрахованої особи) зупинено до 1 січня 2017 року - див. пункт 1-1 розділу VIII цього Закону )
8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;
( Пункт 8 частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 406-VII від 04.07.2013 )( Підпункт 8 частини другої статті 6 (в частині пред'явленняпосвідчення застрахованої особи) набирає чинності з 1 січня 2014року - див. п.1 розділу VIII цього Закону )( Дію підпункту 9 частини другої статті 6 зупинено до 1 січня 2017 року - див. пункт 1-1 розділу VIII цього Закону )
9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам;
( Підпункт 9 частини другої статті 6 набирає чинності з 1 січня2014 року - див. п.1 розділу VIII цього Закону )
10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру , про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей;
( Пункт 10 частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 406-VII від 04.07.2013 )
11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в органі доходів і зборів як платник єдиного внеску;
( Пункт 11 частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 406-VII від 04.07.2013 )
12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
3. Обов'язки, передбачені частиною другою цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону.
4. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.
( Статтю 6 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 1258-VII від 13.05.2014 )
Розділ III
ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ, ОБЧИСЛЕННЯ І СПЛАТИ ЄДИНОГО ВНЕСКУ. РОЗМІР ЄДИНОГО ВНЕСКУ
Стаття 7. База нарахування єдиного внеску
1. Єдиний внесок нараховується:
1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
( Абзац перший пункту 1 частини першої статті 7 із змінами,внесеними згідно із Законами N 77-VIII від 28.12.2014, N 909-VIII від 24.12.2015 )
для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.
( Абзац другий пункту 1 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами N 231-VII від 14.05.2013, N 77-VIII від 28.12.2014 )
Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.
( Абзац третій пункту 1 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 909-VIII від 24.12.2015 )( Абзац четвертий пункту 1 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )
2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
( Пункт 2 частини першої статті 7 в редакції N 77-VIIIвід 28.12.2014 )
3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
( Пункт 3 частини першої статті 7 в редакції N 77-VIIIвід 28.12.2014 )
4) для платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
( Абзац перший пункту 4 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами N 231-VII від 14.05.2013, N 909-VIII від 24.12.2015 )( Абзац другий пункту 4 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )
2. Для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.
3. Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
4. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.
5. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
( Частину шосту статті 7 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )
7. Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та /або введення воєнного стану.
( Частина сьома статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1275-VII від 20.05.2014, N 1669-VII від02.09.2014, N 909-VIII від 24.12.2015 )
Стаття 8. Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування
1. Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
2. Єдиний внесок не входить до системи оподаткування.
( Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013 )
3. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
4. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
( Частина четверта статті 8 в редакції Закону N 406-VIIвід 04.07.2013 )
5. Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
( Частина п'ята статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами N 5209-VI від 06.09.2012, N 77-VIII від28.12.2014; в редакції Закону N 909-VIII від24.12.2015 )( Частину шосту статті 8 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )( Частину сьому статті 8 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )( Частину восьму статті 8 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )( Частину дев'яту статті 8 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )( Частину десяту статті 8 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )( Частину одинадцяту статті 8 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )( Частину дванадцяту статті 8 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )
13. Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.
14. Єдиний внесок для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.
( Частину п'ятнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону N 1621-VII від 31.07.2014 )( Частину шістнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону N 5455-VI від 16.10.2012 )( Частину сімнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону N 5455-VI від 16.10.2012 )( Частину вісімнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону N 1621-VII від 31.07.2014 )( Частину дев'ятнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону N 5455-VI від 16.10.2012 )( Частину двадцяту статті 8 виключено на підставі Закону N 5455-VI від 16.10.2012 )( Частину двадцять першу статті 8 виключено на підставі Закону N 5455-VI від 16.10.2012 )( Частину двадцять другу статті 8 виключено на підставі Закону N 5455-VI від 16.10.2012 )( Частину двадцять третю статті 8 виключено на підставі Закону N 1621-VII від 31.07.2014 )( Частину двадцять четверту статті 8 виключено на підставі Закону N 5455-VI від 16.10.2012 )( Частину двадцять п'яту статті 8 виключено на підставі Закону N 5455-VI від 16.10.2012 )( Частину двадцять шосту статті 8 виключено на підставі Закону N 5455-VI від 16.10.2012 )
27. Суми фінансових санкцій розподіляються відповідно до пропорцій, визначених для розподілу єдиного внеску.
28. У разі необхідності центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, правлінь відповідних фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування подає узгоджені зі сторонами соціального діалогу зміни розміру єдиного внеску для внесення їх на розгляд Верховної Ради України та пропорції розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування для їх затвердження Кабінетом Міністрів України.
( Абзац перший частини двадцять восьмої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 406-VII від 04.07.2013; в редакції Закону N 1621-VII від 31.07.2014 )( Абзац другий частини двадцять восьмої статті 8 виключено на підставі Закону N 909-VIII від 24.12.2015 )