Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування

Верховна Рада України Закон від 08.07.2010 №2464-VI
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Закон

Дата 08.07.2010

Номер 2464-VI

Статус Діє

Редакції
23.04.2021 внесення змін (закон від 30.03.2021 N 1357-IX /1357-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 13.05.2020 N 592-IX /592-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 13.04.2020 N 559-IX /559-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 19.09.2019 N 115-IX /115-20/) 20.12.2020 внесення змін (закон від 02.12.2020 N 1030-IX /1030-20/) 10.12.2020 внесення змін (закон від 04.12.2020 N 1072-IX /1072-20/) 10.12.2020 внесення змін (закон від 04.12.2020 N 1071-IX /1071-20/) 08.08.2020 внесення змін (закон від 14.07.2020 N 786-IX /786-20/) 01.07.2020 внесення змін (закон від 16.01.2020 N 465-IX /465-20/) 01.07.2020 внесення змін (закон від 12.09.2019 N 79-IX /79-20/) 03.06.2020 внесення змін (закон від 13.05.2020 N 592-IX /592-20/) 29.05.2020 внесення змін (закон від 13.05.2020 N 591-IX /591-20/) 02.04.2020 внесення змін (закон від 30.03.2020 N 540-IX /540-20/) 18.03.2020 внесення змін (закон від 17.03.2020 N 533-IХ /533-20/) 21.10.2019 внесення змін (кодекс україни від 18.10.2018 N 2597-VIII /2597-19/) 27.02.2020 внесення змін (закон від 16.01.2020 N 465-IX /465-20/) 13.02.2020 внесення змін (закон від 14.01.2020 N 440-IX /440-20/) 27.12.2019 внесення змін (закон від 05.12.2019 N 341-IX /341-20/) 21.12.2019 внесення змін (закон від 03.12.2019 N 324-IX /324-20/) 09.08.2019 внесення змін (закон від 06.06.2019 N 2745-VІІІ /2745-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 03.07.2018 N 2476-VIII /2476-19/) 19.12.2018 внесення змін (закон від 07.06.2018 N 2449-VIII /2449-19/) 15.08.2018 внесення змін (закон від 10.07.2018 N 2497-VIII /2497-19/) 19.04.2018 внесення змін (закон від 22.03.2018 N 2373-VIII /2373-19/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 03.10.2017 N 2148-VIII /2148-19/) 15.12.2017 внесення змін (закон від 03.10.2017 N 2147-VIII /2147-19/) 11.10.2017 внесення змін (закон від 03.10.2017 N 2148-VIII /2148-19/) 26.04.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1977-VIII /1977-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 06.12.2016 N 1774-VIII /1774-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 17.05.2016 N 1369-VIII /1369-19/) 10.11.2016 внесення змін (закон від 19.10.2016 N 1692-VIII /1692-19/) 12.05.2016 внесення змін (закон від 19.04.2016 N 1109-VIII /1109-19/) 01.05.2016 внесення змін (закон від 10.12.2015 N 889-VIII /889-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 24.12.2015 N 911-VIII /911-19/) 07.01.2016 внесення змін (закон від 23.12.2015 N 903-VIII /903-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 24.12.2015 N 909-VIII /909-19/) 09.12.2015 внесення змін (закон від 10.11.2015 N 766-VIII /766-19/) 13.03.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 219-VIII /219-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 77-VIII /77-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 76-VIII /76-19/) 15.10.2014 внесення змін (закон від 02.09.2014 N 1669-VII /1669-18/) 27.09.2014 внесення змін (закон від 12.08.2014 N 1636-VII /1636-18/) 03.08.2014 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 07.07.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1258-VII /1258-18/) 01.07.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 08.06.2014 внесення змін (закон від 20.05.2014 N 1275-VII /1275-18/) 30.05.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1262-VII /1262-18/) 01.05.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 19.04.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1170-VII /1170-18/) 17.10.2013 внесення змін (закон від 18.06.2013 N 332-VII /332-18/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 406-VII /406-18/) 01.07.2013 внесення змін (закон від 14.05.2013 N 231-VII /231-18/) 28.04.2013 внесення змін (закон від 04.04.2013 N 184-VII /184-18/) 19.11.2012 внесення змін (кодекс украины від 13.04.2012 N 4651-VI /4651-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5455-VI /5455-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5410-VI /5410-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.09.2012 N 5209-VI /5209-17/) 09.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5462-VI /5462-17/) 16.12.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4839-VI /4839-17/) 06.12.2012 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5492-VI /5492-17/) 07.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5406-VI /5406-17/) 04.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5316-VI /5316-17/) 30.10.2012 внесення змін (закон від 06.09.2012 N 5213-VI /5213-17/) 13.10.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5292-VI /5292-17/) 12.06.2012 внесення змін (закон від 22.05.2012 N 4814-VI /4814-17/) 12.06.2012 внесення змін (закон від 15.05.2012 N 4676-VI /4676-17/) 01.10.2011 внесення змін (закон від 08.07.2011 N 3668-VI /3668-17/) 06.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3609-VI /3609-17/) 07.05.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3205-VI /3205-17/) 01.04.2011 внесення змін (кодекс украины від 02.12.2010 N 2755-VI /2755-17/) 01.01.2011 внесення змін (кодекс украины від 02.12.2010 N 2755-VI /2755-17/) 08.07.2010 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
( Пункт 8 частини першої статті 14 виключено на підставі Закону № 440-IX від 14.01.2020 )( Стаття 14 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; текст статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 14-1. Обов'язки Пенсійного фонду та його територіальних органів
1. Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані:
1) надавати на безоплатній основі інформацію з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру податковим органам, фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування, органам праці та соціального захисту в порядку, визначеному Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
( Пункт 1 частини першої статті 14-1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 341-IX від 05.12.2019, № 440-IX від 14.01.2020 )
2) забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру;
3) здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру;
4) надавати безоплатно на вимогу застрахованих осіб інформацію, що міститься на їх персональних облікових картках у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру.
( Закон доповнено статтею 14-1 згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )( Статтю 15 виключено на підставі Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
Розділ V
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
Стаття 16. Призначення та структура Державного реєстру
( Назва статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
1. Державний реєстр створюється для забезпечення:
( Абзац перший частини першої статті 16 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації;
накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
2. Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.
3. Ведення реєстру страхувальників Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
( Частина третя статті 16 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 17. Використання інформації з Державного реєстру
1. Інформація з Державного реєстру використовується з додержанням вимог законів України "Про інформацію" та "Про захист персональних даних" виключно для потреб, визначених цим Законом та законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також для призначення всіх видів державної соціальної допомоги та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, виявлення фактів використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю роботодавцями, банками, підприємствами, установами та організаціями з метою її використання для обслуговування громадян (за їхньою згодою або у випадках та порядку, встановлених законодавством у сфері захисту персональних даних) для аналізу зайнятості випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої та вищої освіти та для обміну інформацією з Централізованим банком даних з проблем інвалідності.
( Абзац перший частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно з Законами № 2148-VIII від 03.10.2017, № 2745-VIII від 06.06.2019 )
Інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру може надаватися роботодавцям, банкам, підприємствам, установам та організаціям з метою її використання для обслуговування громадян (за їхньою згодою або у випадках та порядку, встановлених законодавством у сфері захисту персональних даних).
( Частину першу статті 17 доповнено абзацом другим згідно з Законом № 2148-VIII від 03.10.2017; із змінами, внесеними згідно з Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Інформація з Державного реєстру може надаватися центральним органам виконавчої влади та державним підприємствам, що належать до сфери їх управління, з метою аналізу зайнятості випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої та вищої освіти.
( Частину першу статті 17 доповнено абзацом третім згідно з Законом № 2745-VIII від 06.06.2019 )( Частина перша статті 17 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1170-VII від 27.03.2014, № 1774-VIII від 06.12.2016 )
2. Між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійним фондом, які ведуть Державний реєстр, та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснюється обмін інформацією на безоплатній основі в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
( Частина друга статті 17 в редакції Законів № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020, № 115-IX від 19.09.2019 )
3. Пенсійний фонд та центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення, здійснюють обмін інформацією з Державного реєстру та Централізованого банку даних з проблем інвалідності у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно із зазначеними центральними органами виконавчої влади.
( Частина третя статті 17 в редакції Законів № 5462-VI від 16.10.2012, № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 341-IX від 05.12.2019 )
4. Пенсійний фонд та центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки здійснюють обмін інформацією з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру на безоплатній основі у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно із зазначеним центральним органом виконавчої влади.
( Абзац перший частини четвертої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат безоплатно отримує відомості з Державного реєстру в електронній формі у форматі бази даних, витягу та/або в іншій формі на підставі договорів про обмін інформацією.
( Частину четверту статті 17 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 324-IX від 03.12.2019 )( Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2745-VIII від 06.06.2019 )
5. Інформація з Державного реєстру надається на запит органів праці та соціального захисту населення для призначення всіх видів державної соціальної допомоги та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обмін інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушення законодавства про працю, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в порядку, затвердженому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
( Частину статті 17 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016; із змінами, внесеними згідно з Законом № 2148-VIII від 03.10.2017; із змінами, внесеними згідно із Законами № 341-IX від 05.12.2019, № 440-IX від 14.01.2020, в редакції Закону№ 115-IX від 19.09.2019 )
Інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру з метою її використання для обслуговування громадян (за їхньою згодою) надається на запит роботодавців, банків, підприємств, установ та організацій у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення.
( Частину статті 17 доповнено абзацом третім згідно з Законом № 2148-VIII від 03.10.2017; із змінами, внесеними згідно із Законами № 341-IX від 05.12.2019, № 440-IX від 14.01.2020 )( Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
6. Інформація з реєстру страхувальників Державного реєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
( Абзац перший частини шостої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020, в редакції Закону № 115-IX від 19.09.2019 )
Інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб чи уповноважених ними третіх осіб у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Надання інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру іншим юридичним і фізичним особам, крім органів праці та соціального захисту населення, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, допускається лише за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
( Частину статті 17 доповнено абзацом третім згідно з Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )( Частина статті 17 в редакції Законів № 406-VII від 04.07.2013, № 1774-VIII від 06.12.2016 )( Частину статті 17 виключено на підставі Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 )
Стаття 18. Джерела формування Державного реєстру
1. Джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійного фонду від:
( Абзац перший частини першої статті 18 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013,із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020, в редакції Закону№ 115-IX від 19.09.2019 )
державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
платників єдиного внеску;
застрахованих осіб;
фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад;
( Абзац шостий частини першої статті 18 в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012 )
податкових органів та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру;
( Абзац сьомий частини першої статті 18 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики;
( Абзац восьмий частини першої статті 18 в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012 )
державної служби зайнятості;
інших підприємств, установ, організацій та військових частин;
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;
територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску;
інших джерел, передбачених законодавством.
Стаття 19. Реєстр страхувальників
1. Реєстр страхувальників - автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску - страхувальників.
Реєстр страхувальників формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, користувачами цього реєстру є Пенсійний фонд та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування.
( Частину першу статті 19 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; в редакції Законів № 440-IX від 14.01.2020, № 115-IX від 19.09.2019 )
2. До реєстру страхувальників вносяться такі відомості про страхувальників:
1) податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
2) найменування або прізвище, ім’я, по батькові;
3) місцезнаходження (для юридичної особи) та місце проживання (для фізичної особи);
4) реєстраційний номер платника єдиного внеску;
5) види економічної діяльності, у тому числі основний;
6) наявність трудових (цивільно-правових) договорів із застрахованими особами;
7) інша інформація, необхідна для обліку платників, їх зобов’язань та сплати єдиного внеску.
( Частина друга статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5492-VI від 20.11.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 909-VIII від 24.12.2015, № 341-IX від 05.12.2019; в редакції Закону № 440-IX від 14.01.2020 )
3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті дані з реєстру страхувальників про взяття на облік страхувальника.
( Статтю 19 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015; № 440-IX від 14.01.2020, в редакції Закону№ 115-IX від 19.09.2019 )
Стаття 20. Реєстр застрахованих осіб
1. Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.
Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
( Частину першу статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.
( Частину першу статті 20 доповнено абзацом згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
2. Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Відомості про непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, подаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноваженим органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
( Частину другу статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2449-VIII від 07.06.2018 )
Відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами.
( Абзац частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
Порядок та строки подання відомостей, зазначених в абзацах першому - третьому цієї частини, встановлюються Пенсійним фондом за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення.
( Абзац четвертий частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2449-VIII від 07.06.2018, № 341-IX від 05.12.2019 )
Інформація про осіб, які отримували допомогу по частковому безробіттю відповідно до статей 47, 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" та одноразову матеріальну допомогу суб’єктам господарювання відповідно до Закону України "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" за період з 1 березня 2020 року, подається у порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України.
( Частину другу статті 20 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 1071-IX від 04.12.2020 )
3. Податковим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
( Статтю 10 доповнено новою частиною згідно із Законом № 592-IX від 13.05.2020 )
4. На кожну застраховану особу заводиться персональна електронна облікова картка, до якої включаються такі відомості:
( Абзац перший частини статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
1) умовно-постійна частина картки:
унікальний номер електронної облікової картки;
( Пункт 1 частини статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
номер посвідчення застрахованої особи;
( Абзац підпункту 1 частини статті 20 набирає чинності з 1 січня 2014 року - див. п.1 розділу VIII цього Закону; дію абзацу підпункту 1 частини третьої статті 20 зупинено до 1 січня 2020 року - див. пункт 1-1 розділу VIII цього Закону )
прізвище, ім’я та по батькові на момент створення електронної облікової картки;
( Абзац четвертий пункту 1 частини статті 20 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 )
прізвище, ім’я та по батькові на поточний момент;
( Пункт 1 частини статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
дата народження;
стать;
унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та серія, номер і назва документа, з якого взяті відомості до персональної облікової картки;
( Абзац пункту 1 частини статті 20 в редакції Закону № 5492-VI від 20.11.2012 )
громадянство;
номер телефону (за згодою);
відмітка про смерть;
2) частина картки, що відображає загальний страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування:
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
( Абзац другий пункту 2 частини статті 20 в редакції Закону № 440-IX від 14.01.2020 )
рік, за який внесено відомості;
розмір єдиного внеску за відповідний місяць;
сума сплаченого єдиного внеску за відповідний місяць;
професійна назва роботи;
( Пункт 2 частини статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
посада;
( Пункт 2 частини статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
дані про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов'язкового державного соціального страхування;
( Абзац восьмий пункту 2 частини статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
сума виплат (доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;
сума призначеної пенсії;
( Пункт 2 частини статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць;
інша інформація, необхідна для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
інформація про страхові випадки:
( Пункт 2 частини статті 20 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
дата страхового випадку;
( Пункт 2 частини статті 20 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
вид страхового випадку;
( Пункт 2 частини статті 20 доповнено абзацом п’ятнадцятим згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
3) частина картки, що відображає здійснення виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування:
( Абзац перший пункту 3 частини статті 20 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 )
вид страхової виплати;
( Абзац пункту 3 частини статті 20 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 )
вид соціальної пільги;
( Абзац пункту 3 частини статті 20 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 )
вид соціальної виплати;
( Абзац пункту 3 частини статті 20 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 )
дата, з якої призначено виплату;
( Абзац пункту 3 частини статті 20 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 )
дата початку та закінчення виплати (пільги);
( Абзац пункту 3 частини статті 20 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 )
сума виплати (помісячні суми виплати);
( Абзац пункту 3 частини статті 20 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 )
індексація страхової виплати.
( Абзац пункту 3 частини статті 20 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 )
Персоніфіковані відомості, включені до персональної електронної облікової картки застрахованої особи, зберігаються в Пенсійному фонді протягом усього життя особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових та/або електронних носіях за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперового та електронного документів.
( Абзац дев’ятий пункту 3 частини статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )
5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, за формою, встановленою відповідно до законодавства, протягом десяти робочих днів після реєстрації смерті особи подає відповідні відомості територіальному органу Пенсійного фонду.
( Частина статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012 )
6. Зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення.
( Частина статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 341-IX від 05.12.2019 )
7. Відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Стаття 21. Захист інформації Державного реєстру
1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійний фонд забезпечують захист інформації Державного реєстру відповідно до законодавства.
( Частина перша статті 21 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013,із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020, в редакції Закону № 115-IX від 19.09.2019 )
2. Захист інформації Державного реєстру забезпечується шляхом:
додержання вимог щодо захисту інформації, встановлених відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;
використання засобів обчислювальної техніки, програмного забезпечення, засобів зв'язку та інших засобів, які відповідають установленим вимогам щодо захисту інформації;
здійснення контролю за станом роботи щодо захисту інформації.
3. Контроль за додержанням вимог щодо захисту інформації Державного реєстру здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації спеціального зв'язку та захисту інформації.
( Частина третя статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 1262-VII від 13.05.2014 )( Стаття 22 набирає чинності з 1 січня 2014 року - див. п.1 розділу VIII цього Закону; дію статті 22 зупинено до 1 січня 2020 року - див. пункт 1-1 розділу VIII цього Закону )
Стаття 22. Посвідчення застрахованої особи
1. Особи, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, одержують посвідчення застрахованої особи, яке є єдиним для всіх видів страхування.
( Абзац перший частини першої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5316-VI від 02.10.2012 )
Порядок видачі та зразок посвідчення застрахованої особи затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Посвідчення застрахованої особи має номер, що відповідає номеру облікової картки застрахованої особи в Державному реєстрі і не змінюється протягом усього життя застрахованої особи.
2. Номер посвідчення застрахованої особи є обов'язковим для використання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, фізичними особами у разі виплати доходів, з яких сплачується єдиний внесок.
3. За невиконання вимог, передбачених частиною другою цієї статті, посадові особи несуть відповідальність згідно із законом.
Розділ VI
ПОВНОВАЖЕННЯ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ, ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ ТА ФОНДІВ ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ у СФЕРІ ЗБОРУ ТА ОБЛІКУ ЄДИНОГО ВНЕСКУ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗБІР ТА ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ЄДИНОГО ВНЕСКУ
( Назва розділу VI із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 23. Повноваження Пенсійного фонду та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування
1. На виконання своїх повноважень Пенсійний фонд та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право безоплатно отримувати від податкових органів відомості про суми надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій та суми коштів, перерахованих на їхні рахунки, а в разі виявлення розбіжностей - письмову інформацію про причини таких розбіжностей.
( Частина перша статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
2. Пенсійний фонд та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування зобов’язані надавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості про свої рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для перерахування на них страхових коштів та завчасно повідомляти про зміну таких рахунків.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Пенсійний фонд, фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснюють обмін інформацією у випадках, передбачених цим Законом. Порядок здійснення такого обміну визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
( Частина друга статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020, в редакції Закону № 115-IX від 19.09.2019 )( Стаття 23 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
Стаття 24. Обов'язки банків щодо дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску
1. Банки під час відкриття рахунків зобов’язані отримувати відомості про платників єдиного внеску з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для підтвердження їх взяття на облік у податковому органі як платників єдиного внеску. Під час відкриття рахунків особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, банки зобов’язані вимагати від таких осіб документи, що підтверджують їх взяття на облік у податковому органі як платників єдиного внеску.
( Частина перша статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4839-VI від 24.05.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 465-IX від 16.01.2020 )
2. Банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України та центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення.
( Абзац перший частини другої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 341-IX від 05.12.2019, № 440-IX від 14.01.2020 )
У разі невиконання цієї вимоги банки за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному податковому органу суму, що дорівнює сумі несплаченого єдиного внеску, з правом зворотної вимоги до платників єдиного внеску щодо відшкодування цієї суми.
( Абзац другий частини другої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 25. Заходи впливу та стягнення
1. Рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
( Абзац перший частини першої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі несплати або несвоєчасної сплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", положення цієї статті застосовуються виключно щодо суми страхових внесків, що має сплачуватися платником єдиного внеску.
( Частину першу статті 25 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2497-VIII від 10.07.2018 )( Частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
2. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
3. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
4. Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
( Абзац перший частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 465-IX від 16.01.2020 )
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
( Абзац частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 465-IX від 16.01.2020 )
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
( Абзац частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 465-IX від 16.01.2020 )
У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інформує про це платників єдиного внеску.
( Частину четверту статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2497-VIII від 10.07.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
( Абзац частини четвертої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
( Абзац частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов’язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
( Частину четверту статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.
( Частину четверту статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 465-IX від 16.01.2020 )
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
( Частину четверту статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
( Абзац частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
( Абзац частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Законів № 440-IX від 14.01.2020, № 465-IX від 16.01.2020 )
Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.
( Частину четверту статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020 )
У випадках, зазначених в абзаці одинадцятому цієї частини, податковий орган також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
( Абзац частини четвертої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020, № 465-IX від 16.01.2020 )
5. Вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
( Частина п'ята статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
6. За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
7. Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.
8. У разі ліквідації юридичної особи - платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:
ліквідаційна комісія - щодо юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується;
юридична особа - щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу - платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:
засновники або учасники юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов'язаннями;
юридична особа - щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу - платника єдиного внеску, що ліквідується;
правонаступники юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов'язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов'язки.
9. Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.
( Частина дев'ята статті 25 в редакції Закону № 1030-IX від 02.12.2020 )
10. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
11. Податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:
( Абзац перший частини одинадцятої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
( Пункт 1 частини одинадцятої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;
( Пункт 2 частини одинадцятої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 77-VIII від 28.12.2014 )
3) за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;
( Пункт 3 частини одинадцятої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5292-VI від 18.09.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 77-VIII від 28.12.2014, № 440-IX від 14.01.2020 )( Пункт 4 частини одинадцятої статті 25 виключено на підставі Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
1) Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб;
2) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
3) застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;
3-1) податкові органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, його територіальні органи;
4) максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок;
5) мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;

30 днiв передплати безкоштовно!