Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування

Верховна Рада України Закон від 08.07.2010 №2464-VI
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Закон

Дата 08.07.2010

Номер 2464-VI

Статус Діє

Редакції
04.10.2021 внесення змін (закон від 03.10.2017 N 2147-VIII /2147а-19/) 10.06.2021 внесення змін (закон від 05.02.2021 N 1217-IX /1217-20/) 23.04.2021 внесення змін (закон від 30.03.2021 N 1357-IX /1357-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 13.05.2020 N 592-IX /592-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 13.04.2020 N 559-IX /559-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 19.09.2019 N 115-IX /115-20/) 20.12.2020 внесення змін (закон від 02.12.2020 N 1030-IX /1030-20/) 10.12.2020 внесення змін (закон від 04.12.2020 N 1072-IX /1072-20/) 10.12.2020 внесення змін (закон від 04.12.2020 N 1071-IX /1071-20/) 08.08.2020 внесення змін (закон від 14.07.2020 N 786-IX /786-20/) 01.07.2020 внесення змін (закон від 16.01.2020 N 465-IX /465-20/) 01.07.2020 внесення змін (закон від 12.09.2019 N 79-IX /79-20/) 03.06.2020 внесення змін (закон від 13.05.2020 N 592-IX /592-20/) 29.05.2020 внесення змін (закон від 13.05.2020 N 591-IX /591-20/) 02.04.2020 внесення змін (закон від 30.03.2020 N 540-IX /540-20/) 18.03.2020 внесення змін (закон від 17.03.2020 N 533-IХ /533-20/) 21.10.2019 внесення змін (кодекс україни від 18.10.2018 N 2597-VIII /2597-19/) 27.02.2020 внесення змін (закон від 16.01.2020 N 465-IX /465-20/) 13.02.2020 внесення змін (закон від 14.01.2020 N 440-IX /440-20/) 27.12.2019 внесення змін (закон від 05.12.2019 N 341-IX /341-20/) 21.12.2019 внесення змін (закон від 03.12.2019 N 324-IX /324-20/) 09.08.2019 внесення змін (закон від 06.06.2019 N 2745-VІІІ /2745-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 03.07.2018 N 2476-VIII /2476-19/) 19.12.2018 внесення змін (закон від 07.06.2018 N 2449-VIII /2449-19/) 15.08.2018 внесення змін (закон від 10.07.2018 N 2497-VIII /2497-19/) 19.04.2018 внесення змін (закон від 22.03.2018 N 2373-VIII /2373-19/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 03.10.2017 N 2148-VIII /2148-19/) 15.12.2017 внесення змін (закон від 03.10.2017 N 2147-VIII /2147-19/) 11.10.2017 внесення змін (закон від 03.10.2017 N 2148-VIII /2148-19/) 26.04.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1977-VIII /1977-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 06.12.2016 N 1774-VIII /1774-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 17.05.2016 N 1369-VIII /1369-19/) 10.11.2016 внесення змін (закон від 19.10.2016 N 1692-VIII /1692-19/) 12.05.2016 внесення змін (закон від 19.04.2016 N 1109-VIII /1109-19/) 01.05.2016 внесення змін (закон від 10.12.2015 N 889-VIII /889-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 24.12.2015 N 911-VIII /911-19/) 07.01.2016 внесення змін (закон від 23.12.2015 N 903-VIII /903-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 24.12.2015 N 909-VIII /909-19/) 09.12.2015 внесення змін (закон від 10.11.2015 N 766-VIII /766-19/) 13.03.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 219-VIII /219-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 77-VIII /77-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 76-VIII /76-19/) 15.10.2014 внесення змін (закон від 02.09.2014 N 1669-VII /1669-18/) 27.09.2014 внесення змін (закон від 12.08.2014 N 1636-VII /1636-18/) 03.08.2014 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 07.07.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1258-VII /1258-18/) 01.07.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 08.06.2014 внесення змін (закон від 20.05.2014 N 1275-VII /1275-18/) 30.05.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1262-VII /1262-18/) 01.05.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 19.04.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1170-VII /1170-18/) 17.10.2013 внесення змін (закон від 18.06.2013 N 332-VII /332-18/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 406-VII /406-18/) 01.07.2013 внесення змін (закон від 14.05.2013 N 231-VII /231-18/) 28.04.2013 внесення змін (закон від 04.04.2013 N 184-VII /184-18/) 19.11.2012 внесення змін (кодекс украины від 13.04.2012 N 4651-VI /4651-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5455-VI /5455-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5410-VI /5410-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.09.2012 N 5209-VI /5209-17/) 09.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5462-VI /5462-17/) 16.12.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4839-VI /4839-17/) 06.12.2012 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5492-VI /5492-17/) 07.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5406-VI /5406-17/) 04.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5316-VI /5316-17/) 30.10.2012 внесення змін (закон від 06.09.2012 N 5213-VI /5213-17/) 13.10.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5292-VI /5292-17/) 12.06.2012 внесення змін (закон від 22.05.2012 N 4814-VI /4814-17/) 12.06.2012 внесення змін (закон від 15.05.2012 N 4676-VI /4676-17/) 01.10.2011 внесення змін (закон від 08.07.2011 N 3668-VI /3668-17/) 06.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3609-VI /3609-17/) 07.05.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3205-VI /3205-17/) 01.04.2011 внесення змін (кодекс украины від 02.12.2010 N 2755-VI /2755-17/) 01.01.2011 внесення змін (кодекс украины від 02.12.2010 N 2755-VI /2755-17/) 08.07.2010 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
( Пункт 1 частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 341-IX від 05.12.2019, № 440-IX від 14.01.2020 )
2) щокварталу інформувати Кабінет Міністрів України про основні показники сплати єдиного внеску. Перелік показників, порядок та строки інформування визначаються Кабінетом Міністрів України;
3) здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону;
4) забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру страхувальників Державного реєстру;
5) здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру страхувальників Державного реєстру;
6) надавати безоплатно платникам єдиного внеску в усній та письмовій формі консультації з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, роз'яснювати їхні права і обов'язки;
7) за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску.
( Пункт 8 частини першої статті 14 виключено на підставі Закону № 440-IX від 14.01.2020 )( Стаття 14 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; текст статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 14-1. Обов'язки Пенсійного фонду та його територіальних органів
1. Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані:
1) надавати на безоплатній основі інформацію з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру податковим органам, фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування, органам праці та соціального захисту в порядку, визначеному Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
( Пункт 1 частини першої статті 14-1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 341-IX від 05.12.2019, № 440-IX від 14.01.2020 )
2) забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру;
3) здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру;
4) надавати безоплатно на вимогу застрахованих осіб інформацію, що міститься на їх персональних облікових картках у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру.
( Закон доповнено статтею 14-1 згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )( Статтю 15 виключено на підставі Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
Розділ V
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
Стаття 16. Призначення та структура Державного реєстру
( Назва статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
1. Державний реєстр створюється для забезпечення:
( Абзац перший частини першої статті 16 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації;
накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
2. Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.
3. Ведення реєстру страхувальників Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
( Частина третя статті 16 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 17. Використання інформації з Державного реєстру
1. Інформація з Державного реєстру використовується з додержанням вимог законів України "Про інформацію" та "Про захист персональних даних" виключно для потреб, визначених цим Законом та законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також для призначення всіх видів державної соціальної допомоги та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, виявлення фактів використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю роботодавцями, банками, підприємствами, установами та організаціями з метою її використання для обслуговування громадян (за їхньою згодою або у випадках та порядку, встановлених законодавством у сфері захисту персональних даних) для аналізу зайнятості випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої та вищої освіти та для обміну інформацією з Централізованим банком даних з проблем інвалідності, а також для накопичення, зберігання та використання інформації про видані, продовжені та обліковані листки непрацездатності.
( Абзац перший частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно з Законами № 2148-VIII від 03.10.2017, № 2745-VIII від 06.06.2019, N 1217-IX від 05.02.2021 )
Інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру може надаватися роботодавцям, банкам, підприємствам, установам та організаціям з метою її використання для обслуговування громадян (за їхньою згодою або у випадках та порядку, встановлених законодавством у сфері захисту персональних даних).
( Частину першу статті 17 доповнено абзацом другим згідно з Законом № 2148-VIII від 03.10.2017; із змінами, внесеними згідно з Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Інформація з Державного реєстру може надаватися центральним органам виконавчої влади та державним підприємствам, що належать до сфери їх управління, з метою аналізу зайнятості випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої та вищої освіти.
( Частину першу статті 17 доповнено абзацом третім згідно з Законом № 2745-VIII від 06.06.2019 )( Частина перша статті 17 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1170-VII від 27.03.2014, № 1774-VIII від 06.12.2016 )
2. Між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Пенсійним фондом, що ведуть Державний реєстр, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснюється обмін інформацією на безоплатній основі в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
( Частина друга статті 17 в редакції Законів № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020, № 115-IX від 19.09.2019, N 1217-IX від 05.02.2021 )
3. Пенсійний фонд та центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення, здійснюють обмін інформацією з Державного реєстру та Централізованого банку даних з проблем інвалідності у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно із зазначеними центральними органами виконавчої влади.
( Частина третя статті 17 в редакції Законів № 5462-VI від 16.10.2012, № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 341-IX від 05.12.2019 )
4. Пенсійний фонд та центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки здійснюють обмін інформацією з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру на безоплатній основі у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно із зазначеним центральним органом виконавчої влади.
( Абзац перший частини четвертої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат безоплатно отримує відомості з Державного реєстру в електронній формі у форматі бази даних, витягу та/або в іншій формі на підставі договорів про обмін інформацією.
( Частину четверту статті 17 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 324-IX від 03.12.2019 )( Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2745-VIII від 06.06.2019 )
5. Інформація з Державного реєстру надається на запит органів праці та соціального захисту населення для призначення всіх видів державної соціальної допомоги та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обмін інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушення законодавства про працю, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в порядку, затвердженому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
( Частину статті 17 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016; із змінами, внесеними згідно з Законом № 2148-VIII від 03.10.2017; із змінами, внесеними згідно із Законами № 341-IX від 05.12.2019, № 440-IX від 14.01.2020, в редакції Закону№ 115-IX від 19.09.2019 )
Інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру щодо періодів навчання осіб у закладах вищої освіти, а також здобутої ними освіти, набутого стажу надається на запит роботодавцям, фізичним та юридичним особам за згодою особи, відомості про яку запитуються, у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
При наданні відповіді на запит з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру інформація, щодо якої подано відомості про визнання її недійсною, не надається.
( Абзац третій частини п’ятої статі 17 замінено двома новими абзацами згідно із Законом N 1217-IX від 05.02.2021 )( Частину статті 17 доповнено абзацом третім згідно з Законом № 2148-VIII від 03.10.2017; із змінами, внесеними згідно із Законами № 341-IX від 05.12.2019, № 440-IX від 14.01.2020 )( Статтю 17 доповнено новою частиною згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
6. Інформація з реєстру страхувальників Державного реєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
( Абзац перший частини шостої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020, в редакції Закону № 115-IX від 19.09.2019 )
Інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб чи уповноважених ними третіх осіб у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Надання інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру іншим юридичним і фізичним особам, крім органів праці та соціального захисту населення, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, допускається лише за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
( Частину статті 17 доповнено абзацом третім згідно з Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 )( Частина статті 17 в редакції Законів № 406-VII від 04.07.2013, № 1774-VIII від 06.12.2016 )( Частину статті 17 виключено на підставі Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 )
Стаття 18. Джерела формування Державного реєстру
1. Джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та Пенсійного фонду від:
Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
платників єдиного внеску;
застрахованих осіб;
фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
Єдиного державного демографічного реєстру та розпорядників відомчих інформаційних систем, визначених Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус";
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку;
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції (імміграції та еміграції), громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
податкових органів;
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики;
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин;
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти та науки;
державної служби зайнятості;
підприємств, установ, організацій та військових частин;
територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску;
установ (закладів), осіб, які видають листки непрацездатності;
інших джерел, передбачених законодавством.
2. Пенсійний фонд у межах повноважень, визначених цим Законом, та виключно з метою ідентифікації особи для цілей, визначених цим Законом, має право отримувати інформацію з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, в обсязі інформації про особу, передбаченому цим Законом. Пенсійний фонд у межах повноважень, визначених цим Законом, має право отримувати інформацію з реєстрів територіальних громад. Доступ до інформації здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про захист персональних даних". Порядок інформаційної взаємодії визначається Пенсійним фондом разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, держателями реєстрів (інформаційних баз).
3. Надання інформації та інформаційна взаємодія між Пенсійним фондом та розпорядниками реєстрів, інформаційних баз, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється в порядку, визначеному законами, що регулюють певну сферу суспільних відносин, та на умовах договорів, укладених з технічним адміністратором.
4. Податкові органи зобов’язані подавати Пенсійному фонду необхідну для виконання покладених на нього обов’язків інформацію у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом.
5. До Державного реєстру шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів надходить інформація з:
Державного реєстру актів цивільного стану громадян - у порядку та за формою, визначеними Пенсійним фондом та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;
Єдиної державної електронної бази з питань освіти - у порядку та за формою, визначеними Пенсійним фондом та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки.
( Стаття 18 в редакції Закону N 1217-IX від 05.02.2021 )
Стаття 19. Реєстр страхувальників
1. Реєстр страхувальників - автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску - страхувальників.
Реєстр страхувальників формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, користувачами цього реєстру є Пенсійний фонд та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування.
( Частину першу статті 19 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; в редакції Законів № 440-IX від 14.01.2020, № 115-IX від 19.09.2019 )
2. До реєстру страхувальників вносяться такі відомості про страхувальників:
1) податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
2) найменування або прізвище, ім’я, по батькові;
3) місцезнаходження (для юридичної особи) та місце проживання (для фізичної особи);
4) реєстраційний номер платника єдиного внеску;
5) види економічної діяльності, у тому числі основний;
6) наявність трудових (цивільно-правових) договорів із застрахованими особами;
7) інша інформація, необхідна для обліку платників, їх зобов’язань та сплати єдиного внеску.
( Частина друга статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5492-VI від 20.11.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 909-VIII від 24.12.2015, № 341-IX від 05.12.2019; в редакції Закону № 440-IX від 14.01.2020 )
3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті дані з реєстру страхувальників про взяття на облік страхувальника.
( Статтю 19 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015; № 440-IX від 14.01.2020, в редакції Закону№ 115-IX від 19.09.2019 )
Стаття 20. Реєстр застрахованих осіб
1. Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.
Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття та реалізацію ними прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
( Частину першу статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017, N 1217-IX від 05.02.2021 )
Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.
( Частину першу статті 20 доповнено абзацом згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
У разі якщо інформація про особу вноситься до реєстру застрахованих осіб вперше, проводиться ідентифікація особи з обов’язковим підтвердженням відповідності реєстраційного номера облікової картки платника податків даним Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або серії (за наявності) та номера паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті громадянина України), документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства.
( Частину першу статті 20 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 1217-IX від 05.02.2021 )
2. Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Відомості про непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, подаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноваженим органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
( Частину другу статті 20 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2449-VIII від 07.06.2018 )
Відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами.
( Абзац частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
Порядок та строки подання відомостей, зазначених в абзацах першому - третьому цієї частини, встановлюються Пенсійним фондом за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення.
( Абзац четвертий частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2449-VIII від 07.06.2018, № 341-IX від 05.12.2019 )
Інформація про осіб, які отримували допомогу по частковому безробіттю відповідно до статей 47, 47-1 Закону України "Про зайнятість населення" та одноразову матеріальну допомогу суб’єктам господарювання відповідно до Закону України "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" за період з 1 березня 2020 року, подається у порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України.
( Частину другу статті 20 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 1071-IX від 04.12.2020 )
3. Податковим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
( Статтю 10 доповнено новою частиною згідно із Законом № 592-IX від 13.05.2020 )
4. На кожну застраховану особу заводиться персональна електронна облікова картка, до якої включаються такі відомості:
1) умовно-постійна частина картки:
унікальний номер електронної облікової картки;
номер посвідчення застрахованої особи;
прізвище, ім’я та по батькові на момент створення електронної облікової картки;
прізвище, ім’я та по батькові на поточний момент;
дата народження;
стать;
унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та серія (за наявності), номер і назва документа, що його посвідчує;
громадянство;
відцифрований зразок підпису особи;
відцифрований образ обличчя особи;
документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство, документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства (паспорт громадянина України, посвідка на постійне проживання або посвідка на тимчасове проживання);
відомості про освіту (рівень та ступінь освіти, кваліфікація, спеціальність);
місце проживання;
номер телефону та адреса електронної пошти;
відомості про смерть, визнання фізичної особи безвісно відсутньою, оголошення фізичної особи померлою;
2) частина картки, що відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування:
реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті громадянина України, для яких зазначаються серія (за наявності) та номер документа, що посвідчує особу, з індексом: для осіб з паспортом громадянина України у формі книжечки "БК", для осіб з паспортом громадянина України у формі картки - "Р", для іноземців та осіб без громадянства, які працювали на території України і не мали реєстраційного номера облікової картки платника податків, - "F");
рік, за який внесено відомості;
розмір єдиного внеску за відповідний місяць;
сума сплаченого єдиного внеску за відповідний місяць;
професійна назва роботи;
посада із зазначенням структурного підрозділу;
відомості про трудову діяльність (про прийняття на роботу, присвоєння, зміну, позбавлення розряду, рангу, класу, звання, категорії, проходження стажування, переведення на іншу роботу, підстави звільнення);
інформація про основне місце роботи;
дані про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов’язкового державного соціального страхування;
номер списків (розділ, підрозділ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;
результати атестації умов праці із зазначенням номера і дати розпорядчого акта;
повна/неповна зайнятість;
кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць, у тому числі в особливих умовах праці, що дають право на пільги;
інформація про підтвердження набутого особою на боці договірної сторони стажу роботи (страхового стажу) для застосовування накопичення періодів стажу роботи (страхового стажу) відповідно до міжнародних договорів;
сума виплат (доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;
сума призначеної пенсії;
інша інформація, необхідна для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування;
інформація про страхові випадки:
дата страхового випадку;
вид страхового випадку;
3) частина картки, що відображає особливості статусу особи:
інформація про належність особи до ветеранів війни, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, студентів, курсантів невійськових закладів вищої освіти, які отримують соціальні стипендії, осіб, які отримують державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їхніх сімей тощо;
відомості про групу, причину інвалідності (із зазначенням у відповідних випадках нозологічних форм захворювань), строк, на який встановлено інвалідність;
відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших законних представників;
відомості про членів сім’ї, які перебувають на утриманні застрахованої особи, та її дітей;
відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України;
інформація про судимість за вчинення кримінального правопорушення у випадках, передбачених законодавством, а також інформація про позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
інша інформація, необхідна для обчислення та призначення виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Якщо фізична особа має право на пільги згідно з кількома законами, до реєстру застрахованих осіб включається інформація про всі ознаки такого статусу. У разі якщо фізична особа, яка має і використовує право на пільги на підставі одного із законів України, використовує також своє право на інші пільги як член сім’ї пільговика, який має право на пільги згідно з іншими законами, така фізична особа включається до реєстру застрахованих осіб також як член сім’ї пільговика. Перелік та складові ознак особливостей статусу особи, що включаються до персональної електронної облікової картки, визначаються Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;
4) частина картки, що відображає здійснення виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування:
вид страхової виплати;
вид соціальної пільги;
вид соціальної виплати;
дата, з якої призначено виплату;
дата початку та закінчення виплати (пільги);
сума виплати (помісячні суми виплати);
індексація страхової виплати;
5) частина картки, що відображає трудову діяльність особи, у тому числі за період до 1 січня 2004 року (далі - електронна трудова книжка). Відомості, зазначені в цьому пункті стосовно періодів роботи та інших періодів, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, зараховувалися до стажу роботи та займаних особою посад за період до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі", вносяться до даних реєстру застрахованих осіб на підставі трудової книжки особи, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній - документів, передбачених порядком підтвердження наявного стажу роботи за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановленим Кабінетом Міністрів України. Порядок та черговість подання відомостей для створення електронних трудових книжок визначаються Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Персоніфіковані відомості, включені до електронної облікової картки особи, зберігаються протягом усього життя особи, а після її смерті - протягом 75 років.
Інформація, що зазнавала змін, зберігається з відповідною приміткою
( Частина четверта статті 20 в редакції Закону N 1217-IX від 05.02.2021 )( Частину п’яту статті 20 виключено на підставі Закону N 1217-IX від 05.02.2021 )( Частина статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012 )
6. Зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Зміна до відомостей про прізвище, ім’я та по батькові особи на поточний момент, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дату народження, місце народження, стать, громадянство, освіту, серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України, номер телефону, адресу місця проживання може вноситися за заявою застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
( Частина статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 341-IX від 05.12.2019, в редакції Закону N 1217-IX від 05.02.2021 )
7. Відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Стаття 21. Захист інформації Державного реєстру
1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійний фонд забезпечують захист інформації Державного реєстру відповідно до законодавства.
( Частина перша статті 21 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013,із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020, в редакції Закону № 115-IX від 19.09.2019 )
2. Захист інформації Державного реєстру забезпечується шляхом:
додержання вимог щодо захисту інформації, встановлених відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;
використання засобів обчислювальної техніки, програмного забезпечення, засобів зв'язку та інших засобів, які відповідають установленим вимогам щодо захисту інформації;
здійснення контролю за станом роботи щодо захисту інформації.
3. Контроль за додержанням вимог щодо захисту інформації Державного реєстру здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації спеціального зв'язку та захисту інформації.
( Частина третя статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5462-VI від 16.10.2012, № 1262-VII від 13.05.2014 )( Стаття 22 набирає чинності з 1 січня 2014 року - див. п.1 розділу VIII цього Закону; дію статті 22 зупинено до 1 січня 2020 року - див. пункт 1-1 розділу VIII цього Закону )
Стаття 22. Посвідчення застрахованої особи
1. Особи, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, одержують посвідчення застрахованої особи, яке є єдиним для всіх видів страхування.
( Абзац перший частини першої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5316-VI від 02.10.2012 )
Порядок видачі та зразок посвідчення застрахованої особи затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Посвідчення застрахованої особи має номер, що відповідає номеру облікової картки застрахованої особи в Державному реєстрі і не змінюється протягом усього життя застрахованої особи.
2. Номер посвідчення застрахованої особи є обов'язковим для використання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, фізичними особами у разі виплати доходів, з яких сплачується єдиний внесок.
3. За невиконання вимог, передбачених частиною другою цієї статті, посадові особи несуть відповідальність згідно із законом.
Розділ VI
ПОВНОВАЖЕННЯ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ, ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ ТА ФОНДІВ ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ у СФЕРІ ЗБОРУ ТА ОБЛІКУ ЄДИНОГО ВНЕСКУ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗБІР ТА ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ЄДИНОГО ВНЕСКУ
( Назва розділу VI із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 23. Повноваження Пенсійного фонду та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування
1. На виконання своїх повноважень Пенсійний фонд та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право безоплатно отримувати від податкових органів відомості про суми надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій та суми коштів, перерахованих на їхні рахунки, а в разі виявлення розбіжностей - письмову інформацію про причини таких розбіжностей.
( Частина перша статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
2. Пенсійний фонд та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування зобов’язані надавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості про свої рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для перерахування на них страхових коштів та завчасно повідомляти про зміну таких рахунків.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Пенсійний фонд, фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснюють обмін інформацією у випадках, передбачених цим Законом. Порядок здійснення такого обміну визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
( Частина друга статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020, в редакції Закону № 115-IX від 19.09.2019 )( Стаття 23 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013 )
Стаття 24. Обов'язки банків щодо дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску
1. Банки під час відкриття рахунків зобов’язані отримувати відомості про платників єдиного внеску з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для підтвердження їх взяття на облік у податковому органі як платників єдиного внеску. Під час відкриття рахунків особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, банки зобов’язані вимагати від таких осіб документи, що підтверджують їх взяття на облік у податковому органі як платників єдиного внеску.
( Частина перша статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4839-VI від 24.05.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 465-IX від 16.01.2020 )
2. Банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України та центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення.
( Абзац перший частини другої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 341-IX від 05.12.2019, № 440-IX від 14.01.2020 )
У разі невиконання цієї вимоги банки за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному податковому органу суму, що дорівнює сумі несплаченого єдиного внеску, з правом зворотної вимоги до платників єдиного внеску щодо відшкодування цієї суми.
( Абзац другий частини другої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 25. Заходи впливу та стягнення
1. Рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
( Абзац перший частини першої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі несплати або несвоєчасної сплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", положення цієї статті застосовуються виключно щодо суми страхових внесків, що має сплачуватися платником єдиного внеску.
( Частину першу статті 25 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2497-VIII від 10.07.2018 )( Частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
2. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
3. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
4. Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
( Абзац перший частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 465-IX від 16.01.2020 )
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
( Абзац частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 465-IX від 16.01.2020 )
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
( Абзац частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 465-IX від 16.01.2020 )
У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інформує про це платників єдиного внеску.
( Частину четверту статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2497-VIII від 10.07.2018; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
( Абзац частини четвертої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
( Абзац частини четвертої статті 25 в редакції Закону № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов’язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
( Частину четверту статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.
( Частину четверту статті 25 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 465-IX від 16.01.2020 )
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
1) Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб;
2) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
3) застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;
3-1) податкові органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, його територіальні органи;
4) максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок;
5) мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;

30 днiв передплати безкоштовно!