Податковий кодекс України

Верховна Рада України Кодекс України, Кодекс, Закон від 02.12.2010 №2755-VI
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Кодекс України, Кодекс, Закон

Дата 02.12.2010

Номер 2755-VI

Статус Діє

Редакції
01.08.2021 внесення змін (закон від 01.07.2021 N 1600-IX /1600-20/) 25.07.2021 внесення змін (закон від 01.07.2021 N 1605-IX /1605-20/) 21.07.2021 внесення змін (закон від 15.06.2021 N 1539-IX /1539-20/) 02.07.2021 внесення змін (закон від 03.06.2021 N 1525-IX /1525-20/) 15.06.2021 внесення змін (закон від 15.04.2021 N 1402-IX /1402-20/) 23.04.2021 внесення змін (закон від 13.04.2021 N 1383-ІХ /1383-20/) 28.03.2021 внесення змін (закон від 02.03.2021 N 1293-IX /1293-20/) 25.02.2021 внесення змін (закон від 17.12.2020 N 1115-IX /1115-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 16.01.2020 N 466-IX /466-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 17.12.2020 N 1117-IX /1117-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 01.12.2020 N 1017-IX /1017-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 04.11.2020 N 962-IX /962-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 14.07.2020 N 786-IX /786-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 16.01.2020 N 466-IX /466-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 04.10.2019 N 190-IX /190-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 129-IX /129-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 19.09.2019 N 116-IX /116-20/) 23.12.2020 внесення змін (закон від 04.11.2020 N 962-IX /962-20/) 20.12.2020 внесення змін (закон від 01.12.2020 N 1016-IX /1016-20/) 10.12.2020 внесення змін (закон від 04.12.2020 N 1072-IX /1072-20/) 28.11.2020 внесення змін (закон від 17.11.2020 N 1005-IX /1005-20/) 07.11.2020 внесення змін (закон від 14.07.2020 N 786-IX /786-20/) 14.10.2020 внесення змін (закон від 17.09.2020 N 905-IX /905-20/) 13.08.2020 внесення змін (закон від 21.07.2020 N 821-IX /821-20/) 08.08.2020 внесення змін (закон від 14.07.2020 N 786-IX /786-20/) 01.08.2020 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 129-IX /129-20/) 01.07.2020 внесення змін (закон від 05.12.2019 N 354-IX /354-20/) 01.07.2020 внесення змін (закон від 16.01.2020 N 466-IX /466-20/) 29.05.2020 внесення змін (закон від 13.05.2020 N 591-IX /591-20/) 23.05.2020 внесення змін (закон від 16.01.2020 N 466-IX /466-20/) 01.04.2020 внесення змін (закон від 17.03.2020 N 532-IX /532-20/) 02.04.2020 внесення змін (закон від 30.03.2020 N 540-IX /540-20/) 01.04.2020 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 18.03.2020 внесення змін (закон від 17.03.2020 N 533-IX /533-20/) 18.03.2020 внесення змін (закон від 17.03.2020 N 532-IX /532-20/) 17.03.2020 внесення змін (закон від 17.03.2020 N 530-IX /530-20/) 07.03.2020 внесення змін (закон від 04.02.2020 N 490-IX /490-20/) 29.12.2019 внесення змін (закон від 18.12.2019 N 391-IX /391-20/) 29.12.2019 внесення змін (закон від 03.12.2019 N 323-IX /323-20/) 29.12.2019 внесення змін (закон від 20.12.2019 N 425-IX /425-20/) 27.12.2019 внесення змін (закон від 05.12.2019 N 354-IX /354-20/) 25.12.2019 внесення змін (закон від 05.12.2019 N 344-IX /344-20/) 11.12.2019 внесення змін (закон від 03.12.2019 N 314-IX /314-20/) 20.10.2019 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 129-IX /129-20/) 01.07.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 05.06.2019 визнання неконституційними окремих положень (решение від 05.06.2019 N 3-р(I)/2019 /va03p710-19/) 01.06.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 22.05.2019 внесення змін (закон від 16.05.2019 N 2725-VIII /2725-19/) 01.03.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 25.11.2018 внесення змін (закон від 08.11.2018 N 2611-VIII /2611-19/) 04.10.2018 внесення змін (закон від 06.09.2018 N 2530-VIII /2530-19/) 01.09.2018 внесення змін (закон від 22.05.2018 N 2440-VIII /2440-19/) 15.08.2018 внесення змін (закон від 10.07.2018 N 2497-VIII /2497-19/) 28.07.2018 внесення змін (закон від 03.07.2018 N 2477-VIII /2477-19/) 04.07.2018 внесення змін (закон від 19.06.2018 N 2463-VIII /2463-19/) 19.04.2018 внесення змін (закон від 22.03.2018 N 2374-VIII /2374-19/) 27.02.2018 визнання неконституційними окремих положень (решение від 27.02.2018 N 1-р/2018 /v001p710-18/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 21.12.2016 N 1797-VIII /1797-19/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2245-VIII /2245-19/) 31.12.2017 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2245-VIII /2245-19/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 07.11.2017 N 2176-VIII /2176-19/) 03.12.2017 внесення змін (закон від 07.11.2017 N 2176-VIII /2176-19/) 03.12.2017 внесення змін (закон від 09.11.2017 N 2198-VIII /2198-19/) 10.09.2017 внесення змін (закон від 07.09.2017 N 2146-VIII /2146-19/) 26.07.2017 внесення змін (закон від 13.07.2017 N 2143-VIII /2143-19/) 15.04.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1988-VIII /1988-19/) 15.04.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1989-VIII /1989-19/) 01.03.2017 внесення змін (закон від 20.12.2016 N 1791-VIII /1791-19/) 01.04.2017 внесення змін (закон від 21.12.2016 N 1797-VIII /1797-19/) 25.03.2017 внесення змін (закон від 23.02.2017 N 1910-VIII /1910-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 20.12.2016 N 1795-VIII /1795-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 20.12.2016 N 1791-VIII /1791-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 21.12.2016 N 1797-VIII /1797-19/) 20.11.2016 внесення змін (закон від 06.10.2016 N 1667-VIII /1667-19/) 06.11.2016 внесення змін (закон від 06.10.2016 N 1665-VIII /1665-19/) 01.08.2016 внесення змін (закон від 31.05.2016 N 1389-VIII /1389-19/) 01.07.2016 внесення змін (закон від 02.06.2016 N 1411-VIII /1411-19/) 01.06.2016 внесення змін (закон від 12.04.2016 N 1084-VIII /1084-19/) 01.02.2016 внесення змін (закон від 24.12.2015 N 909-VIII /909-19/) 07.01.2016 внесення змін (закон від 23.12.2015 N 903-VIII /903-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 24.12.2015 N 909-VIII /909-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 24.11.2015 N 812-VIII /812-19/) 20.09.2015 внесення змін (закон від 17.09.2015 N 702-VIII /702-19/) 10.09.2015 внесення змін (закон від 18.06.2015 N 548-VIII /548-19/) 01.09.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 655-VIII /655-19/) 01.09.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 654-VIII /654-19/) 01.09.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 653-VIII /653-19/) 13.08.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 652-VIII /652-19/) 13.08.2015 внесення змін (закон від 15.07.2015 N 609-VIII /609-19/) 29.07.2015 внесення змін (закон від 16.07.2015 N 643-VIII /643-19/) 24.07.2015 внесення змін (закон від 30.06.2015 N 557-VIII /557-19/) 24.07.2015 внесення змін (закон від 30.06.2015 N 555-VIII /555-19/) 23.07.2015 внесення змін (закон від 01.07.2015 N 569-VIII /569-19/) 01.07.2015 внесення змін (закон від 14.05.2015 N 420-VIII /420-19/) 01.07.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 71-VIII /71-19/) 11.06.2015 внесення змін (закон від 12.05.2015 N 381-VIII /381-19/) 29.05.2015 внесення змін (закон від 23.04.2015 N 366-VIII /366-19/) 28.05.2015 внесення змін (закон від 23.04.2015 N 364-VIII /364-19/) 27.05.2015 внесення змін (закон від 22.05.2015 N 482-VIII /482-19/) 14.05.2015 внесення змін (закон від 21.04.2015 N 344-VIII /344-19/) 07.05.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 332-VIII /332-19/) 07.05.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 321-VIII /321-19/) 10.04.2015 внесення змін (закон від 18.03.2015 N 263-VIII /263-19/) 01.04.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 215-VIII /215-19/) 01.04.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 211-VIII /211-19/) 01.04.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 71-VIII /71-19/) 31.03.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 71-VIII /71-19/) 04.03.2015 внесення змін (закон від 02.09.2014 N 1658-VII /1658-18/) 13.03.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 211-VIII /211-19/) 04.03.2015 внесення змін (закон від 13.02.2015 N 206-VIII /206-19/) 17.01.2015 внесення змін (закон від 25.12.2014 N 63-VIII /63-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 72-VIII /72-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 71-VIII /71-19/) 31.12.2014 внесення змін (закон від 25.12.2014 N 54-VIII /54-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 08.11.2014 внесення змін (закон від 07.10.2014 N 1690-VII /1690-18/) 01.11.2014 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 01.10.2014 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 27.09.2014 внесення змін (закон від 12.08.2014 N 1636-VII /1636-18/) 26.09.2014 внесення змін (закон від 02.09.2014 N 1668-VII /1668-18/) 25.09.2014 внесення змін (закон від 02.09.2014 N 1658-VII /1658-18/) 07.09.2014 внесення змін (закон від 14.08.2014 N 1654-VII /1654-18/) 01.09.2014 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 01.09.2014 внесення змін (закон від 10.04.2014 N 1200-VII /1200-18/) 04.09.2014 внесення змін (закон від 12.08.2014 N 1638-VII /1638-18/) 03.08.2014 внесення змін (закон від 31.07.2014 N 1621-VII /1621-18/) 02.08.2014 внесення змін (закон від 04.07.2014 N 1588-VII /1588-18/) 23.07.2014 внесення змін (закон від 01.07.2014 N 1561-VII /1561-18/) 01.07.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 08.06.2014 внесення змін (закон від 20.05.2014 N 1275-VII /1275-18/) 30.05.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1260-VII /1260-18/) 01.05.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 19.04.2014 внесення змін (закон від 10.04.2014 N 1200-VII /1200-18/) 18.04.2014 внесення змін (закон від 08.04.2014 N 1191-VII /1191-18/) 03.04.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 719-VII /719-18/) 01.04.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 21.03.2014 внесення змін (закон від 13.03.2014 N 879-VII /879-18/) 02.03.2014 внесення змін (закон від 23.02.2014 N 767-VII /767-18/) 01.03.2014 внесення змін (закон від 19.12.2013 N 713-VII /713-18/) 02.02.2014 внесення змін (закон від 28.01.2014 N 736-VII /736-18/) 02.02.2014 внесення змін (закон від 28.01.2014 N 732-VII /732-18/) 22.01.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 721-VII /721-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 719-VII /719-18/) 22.01.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 727-VII /727-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 19.12.2013 N 713-VII /713-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 24.10.2013 N 657-VII /657-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 05.09.2013 N 443-VII /443-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 03.09.2013 N 427-VII /427-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 06.09.2012 N 5203-VI /5203-17/) 13.11.2013 внесення змін (закон від 24.10.2013 N 657-VII /657-18/) 01.10.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 422-VII /422-18/) 01.09.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 422-VII /422-18/) 01.09.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 408-VII /408-18/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 404-VII /404-18/) 04.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 403-VII /403-18/) 03.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 407-VII /407-18/) 27.07.2013 внесення змін (закон від 06.12.2012 N 5515-VI /5515-17/) 01.04.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5503-VI /5503-17/) 03.02.2013 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5073-VI /5073-17/) 18.01.2013 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4212-VI /4212-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5503-VI /5503-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.12.2012 N 5519-VI /5519-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5413-VI /5413-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5412-VI /5412-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.09.2012 N 5211-VI /5211-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5083-VI /5083-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5074-VI /5074-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4834-VI /4834-17/) 16.12.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4834-VI /4834-17/) 10.11.2012 внесення змін (закон від 06.11.2012 N 5471-VI /5471-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5412-VI /5412-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5083-VI /5083-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 13.04.2012 N 4652-VI /4652-17/) 14.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5412-VI /5412-17/) 04.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5412-VI /5412-17/) 31.10.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5414-VI /5414-17/) 01.08.2012 внесення змін (закон від 06.07.2012 N 5180-VI /5180-17/) 15.08.2012 внесення змін (закон від 04.07.2012 N 5043-VI /5043-17/) 12.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5083-VI /5083-17/) 05.08.2012 внесення змін (закон від 21.06.2012 N 5019-VI /5019-17/) 03.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5091-VI /5091-17/) 21.07.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4834-VI /4834-17/) 08.07.2012 внесення змін (закон від 07.06.2012 N 4915-VI /4915-17/) 01.07.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4834-VI /4834-17/) 12.06.2012 визнання конституційними окремих положень (решение від 12.06.2012 N 13-рп/2012 /v013p710-12/) 27.05.2012 внесення змін (закон від 15.05.2012 N 4677-VI /4677-17/) 28.04.2012 внесення змін (закон від 24.04.2012 N 4661-VI /4661-17/) 01.04.2012 внесення змін (закон від 23.02.2012 N 4453-VI /4453-17/) 19.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4220-VI /4220-17/) 13.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4279-VI /4279-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4238-VI /4238-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4235-VI /4235-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 12.05.2011 N 3320-VI /3320-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4268-VI /4268-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 17.11.2011 N 4057-VI /4057-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 04.11.2011 N 4014-VI /4014-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3609-VI /3609-17/) 14.12.2011 тлумачення (решение від 14.12.2011 N 18-рп/2011 /v018p710-11/) 24.11.2011 внесення змін (закон від 04.11.2011 N 4014-VI /4014-17/) 11.10.2011 внесення змін (закон від 20.09.2011 N 3741-VI /3741-17/) 01.10.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3609-VI /3609-17/) 07.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3610-VI /3610-17/) 04.08.2011 внесення змін (закон від 08.07.2011 N 3675-VI /3675-17/) 06.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3609-VI /3609-17/) 01.07.2011 внесення змін (закон від 19.05.2011 N 3387-VI /3387-17/) 04.06.2011 внесення змін (закон від 12.05.2011 N 3320-VI /3320-17/) 25.05.2011 внесення змін (закон від 21.04.2011 N 3292-VI /3292-17/) 07.05.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3205-VI /3205-17/) 20.04.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3221-VI /3221-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 23.12.2010 N 2856-VI /2856-17/) 02.12.2010 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
103.5. Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
103.6. У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов'язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.
У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.
( Абзац другий пункту 103.6 статті 103 із змінами, внесеними згідно з Законами № 5083-VI від 05.07.2012, № 1797-VIII від 21.12.2016 )
103.7. При здійсненні юридичними особами - резидентами України операцій з іноземними банками, пов'язаних з виплатою процентів, підтвердження факту, що такий іноземний банк є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, не вимагається, якщо це підтверджується витягом з міжнародного каталогу "International Bank Identifier Code" (видання S.W.I.F.T., Belgium International Organization for Standardization, Switzerland).
( Пункт 103.7 статті 103 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 )
103.8. Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.
103.9. Особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
( Пункт 103.9 статті 103 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 )
103.10. У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.
103.11. У разі якщо нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України, розгляд питання про відшкодування різниці здійснюється на підставі подання до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походження з України.
Необхідні документи подаються нерезидентом або посадовою (уповноваженою) особою, яка повинна підтвердити свої повноваження відповідно до законодавства України.
103.12. Контролюючий орган перевіряє відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах, фактичним даним та відповідному міжнародному договору України, а також факт перерахування до бюджету відповідних сум податку особою, яка виплатила доходи нерезидентові.
У разі підтвердження факту зайвого утримання сум податку контролюючий орган приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та нерезидентові (уповноваженій особі). Висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі відмови в поверненні суми податку контролюючий орган зобов'язаний надати нерезидентові (уповноваженій особі) обґрунтовану відповідь.
103.13. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на підставі висновку контролюючого органу перераховує кошти у розмірі, визначеному у висновку, на рахунок особи, яка надміру утримала податок з доходів нерезидента.
103.14. Особа, яка здійснила виплату доходу нерезидентові, повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору України, після отримання копії рішення контролюючого органу про повернення суми надміру сплачених грошових зобов'язань або після зарахування коштів від відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Кошти, які за рішенням контролюючого органу повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших податкових зобов'язань такої особи за її письмовою заявою, яка подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення надміру утриманих сум податку. У цьому разі висновок про повернення надміру сплаченої суми податку до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів не надсилається.
Стаття 104. Порядок надання допомоги у стягненні податкового боргу в міжнародних правовідносинах
104.1. Надання допомоги у стягненні податкового боргу в міжнародних правовідносинах, за міжнародними договорами України, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням визначених цією статтею особливостей.
104.2. Контролюючий орган після отримання документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах, у тридцятиденний строк визначає відповідність такого документа міжнародним договорам України. У разі невідповідності такого документа повертає його компетентному органу іноземної держави. Якщо зазначений документ визнано таким, що відповідає міжнародним договорам України, контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах у порядку, передбаченому статтею 42 цього Кодексу.
104.3. Податковий борг в міжнародних правовідносинах перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, визначеним Національним банком України на день надсилання такому платнику податків податкового повідомлення.
Стаття 105. Узгодження суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах
105.1. У разі якщо платник податків вважає, що податковий борг в міжнародних правовідносинах, визначений контролюючим органом на підставі документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу, не відповідає дійсності, такий платник податків має право протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення в міжнародних правовідносинах про визначення податкового боргу в міжнародних правовідносинах, подати через контролюючий орган компетентному органу іноземної держави скаргу про перегляд такого рішення.
105.2. У період оскарження суми грошового зобов'язання в міжнародних правовідносинах таке зобов'язання не може бути податковим боргом до отримання від компетентного органу іноземної держави остаточного документа про нарахування податкового боргу в міжнародних правовідносинах. Такий документ надсилається контролюючим органом платнику податків разом з податковим повідомленням в міжнародних правовідносинах у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу. Таке податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах не підлягає адміністративному оскарженню.
105.3. На розгляд заяв платників податків про перегляд рішення компетентного органу іноземної держави не поширюються норми статті 56 цього Кодексу.
Стаття 106. Відкликання податкових повідомлень в міжнародних правовідносинах або податкових вимог
106.1. Податкове повідомлення в міжнародних правовідносинах або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо компетентний орган іноземної держави скасовує або змінює документ іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах. Такі податкові повідомлення в міжнародних правовідносинах або податкові вимоги вважаються відкликаними з дня отримання контролюючим органом документа компетентного органу іноземної держави рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах, який виник в іноземній державі.
Стаття 107. Заходи щодо стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах
107.1. Контролюючий орган самостійно перераховує у гривні суму податкового боргу в міжнародних правовідносинах та здійснює заходи щодо стягнення суми податкового боргу платника податку не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податку і збору в іноземній державі, зазначеного у документі компетентного органу іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах. Граничний строк стягнення податкового боргу в міжнародних правовідносинах визначається відповідно до пункту 102.4 статті 102 цього Кодексу, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Стаття 108. Нарахування пені та штрафних санкцій на суму податкового боргу в міжнародних правовідносинах
108.1. Пеня не нараховується на суму податкового боргу в міжнародних правовідносинах при виконанні документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах.
108.2. Штрафні санкції на суму податкового боргу в міжнародних правовідносинах не накладаються при виконанні документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах.
Стаття 108-1. Порядок проведення процедури взаємного узгодження
108-1.1. Процедура взаємного узгодження.
108-1.1.1. Якщо особа вважає, що в результаті дії або рішення контролюючого органу України або відповідного органу влади іншої країни вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, що не відповідає положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, вона може, незалежно від засобів правового захисту, передбачених цим Кодексом, подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження в порядку, визначеному цією статтею.
108-1.1.2. Право на подання заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, передбаченою цією статтею, мають особи (резиденти або нерезиденти), якщо таке право передбачене чинним міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування.
108-1.1.3. Заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження подається платником податків до компетентного органу України.
Для цілей цієї статті компетентним органом України є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, або уповноважений ним інший орган.
У разі якщо інше не передбачено міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, рішення щодо делегування повноважень стосовно проведення процедури взаємного узгодження іншому органу приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Якщо компетентний орган України уповноважив інший орган проводити процедуру взаємного узгодження, відповідний уповноважений компетентний орган невідкладно повідомляє компетентний орган іншої країни, з якою укладено міжнародний договір, про отримання відповідних повноважень.
108-1.1.4. Вимоги до заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження та порядок розгляду заяви (справи) встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
108-1.1.5. З метою забезпечення однозначності або усунення розбіжностей у тлумаченні та/або застосуванні положень міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування або з метою проведення консультацій щодо уникнення подвійного оподаткування у випадках, не охоплених безпосередньо положеннями міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, процедура взаємного узгодження може бути ініційована контролюючим органом.
108-1.2. Заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження.
108-1.2.1. Заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження подається платником податків до компетентного органу до початку або після проведення податкової перевірки, у тому числі перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", з описом обставин, які свідчать про можливість порушення прав платника податків, що випливають з міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.
Заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження подається платником податків за результатами проведення податкової перевірки після отримання рішення за результатами оскарження результатів податкової перевірки в адміністративному порядку протягом 10 робочих днів.
Платник податків одночасно з такою заявою письмово повідомляє контролюючий орган про подання заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження щодо обставин, викладених в акті перевірки, на підставі якого видано податкове повідомлення-рішення.
108-1.2.2. У разі отримання контролюючим органом від платника податків повідомлення про подану заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, рішення контролюючого органу про визначення грошових зобов’язань з питань, порушених у заяві, вважається неузгодженим до дня завершення розгляду заяви (справи) за процедурою взаємного узгодження або, якщо у прийнятті заяви відмовлено, до дати направлення повідомлення про відмову.
108-1.2.3. Платник податків має право подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження не пізніше 1095 календарних днів з дати узгодження грошового зобов’язання, визначеного за результатами податкової перевірки, у тому числі перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки".
108-1.2.4. Особа, яка є резидентом України та вважає, що в результаті дії або рішення органу державної влади іноземної держави вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, яке не відповідає положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, має право подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження до компетентного органу України протягом 1095 календарних днів з дати отримання повідомлення про вчинення дії або прийняття рішення відповідним органом іноземної держави.
108-1.3. Розгляд заяви у справі за процедурою взаємного узгодження.
108-1.3.1. Компетентний орган України здійснює розгляд заяви платника податків та встановлює, чи підлягає справа розгляду за процедурою взаємного узгодження.
Під час розгляду заяви компетентний орган України здійснює перевірку документів, наданих платником податків, на відповідність вимогам до заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, встановленою відповідно до підпункту 108-1.1.4 пункту 108-1.1 цієї статті, та перевіряє наявність підстав для розгляду або відмови у розгляді справи за процедурою взаємного узгодження згідно з міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, на підставі якого подано заяву.
108-1.3.2. Під час розгляду заяви компетентний орган України має право запитувати у платника податків додаткові документи та пояснення, що стосуються обставин, викладених у заяві, або вимагати усунення порушень, допущених платником податків під час складання документів.
108-1.3.3. За результатами розгляду заяви, яка відповідає вимогам, встановленим підпунктом 108-1.1.4 пункту 108-1.1 цієї статті, компетентний орган України не пізніше 60 робочих днів з дати отримання заяви від платника податків повідомляє платника податків у письмовій формі про початок розгляду або відмову в розгляді справи за процедурою взаємного узгодження із зазначенням причини відмови.
108-1.4. Підставами для відмови у прийнятті заяви до розгляду за процедурою взаємного узгодження є:
подання платником податків заяви, яка не відповідає вимогам цієї статті, або неусунення платником податків порушень, допущених при складанні заяви, на письмову вимогу компетентного органу України у строки, визначені у вимозі;
ненадання платником податків документів або обґрунтованих пояснень на письмовий запит компетентного органу України або ненадання пояснень про причину неможливості надання таких документів чи інформації;
відсутність порушення прав платника податків, передбачених міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування;
наявність розпочатого, але не закінченого оскарження в адміністративному або судовому порядку з тих самих питань, щодо яких подана заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження;
судове рішення стосовно тих самих питань, щодо яких подана заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження.
Відмова платника податків від участі у консультаціях з компетентним органом іноземної держави під час розгляду справи відповідно до підпункту 108-1.5.2 пункту 108-1.5 цієї статті не є підставою для відмови у задоволенні його заяви.
108-1.5. Розгляд справи за процедурою взаємного узгодження.
108-1.5.1. Датою початку розгляду справи за процедурою взаємного узгодження вважається дата повідомлення, направленого платнику податків відповідно до підпункту 108-1.3.3 пункту 108-1.3 цієї статті, якщо інше не встановлено положеннями чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.
108-1.5.2. Компетентний орган України звертається до компетентного органу держави, з якою укладено міжнародний договір, на підставі якого подано заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження.
Під час розгляду справи у разі необхідності компетентний орган України має право залучати представників платника податків до консультацій з компетентним органом іншої країни. Участь платника податків на етапі розгляду справи за процедурою взаємного узгодження не є обов’язковою.
108-1.5.3. За результатами проведення консультацій з компетентним органом іншої країни за процедурою взаємного узгодження компетентний орган України повідомляє платника податків та контролюючий орган у письмовій формі про результати розгляду справи.
108-1.5.4. Процедура взаємного узгодження може бути припинена у будь-який момент на підставі заяви платника податків про її припинення.
108-1.6. Особливості проведення процедури взаємного узгодження у разі нарахування податкових зобов’язань контролюючими органами України.
108-1.6.1. Компетентний орган повідомляє контролюючий орган про результати розгляду заяви (справи) не пізніше п’яти робочих днів, що настають за днем прийняття відповідного рішення. Контролюючі органи не мають права приймати будь-які рішення, які протирічать домовленостям, досягнутим у рамках процедури взаємного узгодження, та мають забезпечити реалізацію таких досягнутих домовленостей, у тому числі шляхом перегляду узгоджених податкових зобов’язань в адміністративному порядку.
108-1.6.2. Якщо компетентні органи досягли домовленостей, якими визнано повністю або частково, що платник податку піддавався або піддається оподаткуванню, яке не відповідає умовам міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, контролюючий орган у разі, якщо податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки були прийняті - скасовує ці податкові повідомлення-рішення і направляє платнику податків нові податкові повідомлення-рішення в межах суми, обґрунтованість нарахування якої була визнана в межах домовленостей між компетентними органами.
108-1.6.3. При проведенні процедури взаємного узгодження платник податків зобов’язаний:
підтримувати актуальність інформації, матеріалів та документів, наданих компетентним органам для проведення процедури взаємного узгодження;
інформувати про будь-які зміни у фактах чи обставинах, які зумовили виникнення підстав для проведення процедури взаємного узгодження.
108-1.6.4. Процедура взаємного узгодження не може проводитися одночасно з оскарженням в адміністративному або судовому порядку щодо того самого рішення контролюючого органу.
Рішення контролюючого органу не може бути оскаржене в адміністративному порядку після досягнення домовленостей за результатами його розгляду за процедурою взаємного узгодження.
Якщо платник податку не згоден з результатами домовленостей, досягнутих між компетентними органами за процедурою взаємного узгодження, він має право оскаржити рішення контролюючого органу в судовому порядку відповідно до пункту 56.18 статті 56 цього Кодексу.
( Главу 10 розділу II доповнено статтею 108-1 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
ГЛАВА 11. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Стаття 109. Загальні положення
109.1. Податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
( Пункт 109.1 статті 109 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
109.2. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
( Пункт 109.2 статті 109 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
109.3. У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
( Статтю 109 доповнено пунктом 109.3 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
109.4. Контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини.
( Статтю 109 доповнено пунктом 109.4 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
Стаття 110. Суб’єкти, які притягаються до відповідальності за вчинення податкових правопорушень
110.1. Платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.
110.2. Фізична особа - платник податку несе фінансову відповідальність за умови наявності на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності.
110.3. Контролюючі органи несуть відповідальність у вигляді відшкодування шкоди особі, стосовно якої було вчинено податкове правопорушення, відповідно до положень статті 114 цього Кодексу. Контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень посадовими (службовими) особами таких контролюючих органів.
110.4. Законні представники платників податків - фізичних осіб згідно зі статтею 242 Цивільного кодексу України у разі невиконання обов’язків, визначених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків.
110.5. Юридична особа - платник податку несе фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень її відокремленими підрозділами.
( Стаття 110 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
Стаття 111. Відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи
( Назва статті 111 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
111.1. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:
111.1.1. фінансова;
111.1.2. адміністративна;
111.1.3. кримінальна.
111.2. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
( Абзац перший пункту 111.2 статті 111 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
( Пункт 111.2 статті 111 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
111.3. Притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє фізичну особу чи посадових (службових) осіб юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів.
Притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, що передбачає встановлення контролюючими органами вини особи, не передбачає презумпції наявності вини фізичної особи чи посадових (службових) осіб юридичної особи у випадках притягнення фізичної особи чи посадових (службових) осіб юридичної особи до юридичної відповідальності інших видів та не звільняє від обов’язку її доведення в порядку, передбаченому законом.
( Статтю 111 доповнено пунктом 111.3 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020, із змінами, внесеними згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 )
111.4. Особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому цим Кодексом порядку.
( Статтю 111 доповнено пунктом 111.4 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
111.5. Триваюче правопорушення - безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.
( Статтю 111 доповнено пунктом 111.5 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
Стаття 112. Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи
112.1. Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
112.2. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
112.3. Особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом.
112.4. Особа не може бути притягнута двічі до відповідальності одного виду за вчинення одного і того самого податкового правопорушення.
112.5. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.
112.6. Притягнення або звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє її від виконання податкового обов’язку.
112.7. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.
Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
112.8. Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є:
112.8.1. сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення;
112.8.2. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено;
112.8.3. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду;
112.8.4. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;
112.8.5. вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125-1 цього Кодексу);
112.8.6. вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв’язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв’язку, за умови виконання обов’язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу;
112.8.7. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету.
Ненарахування штрафів та/або пені за порушення, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) у програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафів та/або пені за порушення податкового законодавства;
112.8.8. самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов’язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу).
Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п’ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу відповідно до пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу;
112.8.9. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору);
112.8.10. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані;
112.8.11. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України;
112.8.12. інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.
( Стаття 112 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
Стаття 112-1. Обставини, що пом’якшують відповідальність особи
112-1.1. До обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень, належать:
112-1.1.1. вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
112-1.1.2. вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
112-1.1.3. самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 125-1 цього Кодексу).
112-1.2. Контролюючий орган може визнати обставинами, що пом’якшують відповідальність особи, також і інші обставини, не передбачені пунктом 112-1.1 цієї статті.
( Кодекс доповнено статтею 112-1 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
Стаття 113. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи)
( Назва статті 113 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
113.1. Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
( Пункт 113.1 статті 113 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
113.2. Перебіг строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів) зупиняється у випадках, визначених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.
( Пункт 113.2 статті 113 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
113.3. У разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.
( Пункт 113.3 статті 113 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
113.5. Перебіг строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) відновлюється з дня, наступного за днем усунення передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу обставин, що були підставою для зупинення його відліку (перебігу).
( Статтю 113 доповнено пунктом 113.5 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
113.6. У разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею цього Кодексу.
( Статтю 113 доповнено пунктом 113.6 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
113.7. У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
( Статтю 113 доповнено пунктом 113.7 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
113.8. За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.
( Статтю 113 доповнено пунктом 113.8 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
Стаття 114. Відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів
114.1. Особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.
Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.
114.2. Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до цього Кодексу, відшкодовується в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди.
Особа, чиї права порушені, за наявності обставин, передбачених пунктом 128.2 статті 128 цього Кодексу, має право заявити вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними, у порядку, передбаченому законодавством. У такому разі доведенню підлягає лише протиправність рішень, дій чи бездіяльності стосовно особи.
У передбачених абзацом другим цього пункту випадках шкода понад встановлений розмір відшкодуванню не підлягає.
114.3. Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, може включати:
114.3.1. вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна платника податків, визначена відповідно до вимог законодавства;
114.3.2. додаткові витрати, понесені платником податку внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо);
114.3.3. документально підтверджені витрати, пов’язані з адміністративним та/або судовим оскарженням (крім сум, що підлягають відшкодуванню в порядку розподілу судових витрат згідно із процесуальним законодавством) незаконних (протиправних) рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (юридичний супровід, не пов’язаний із захистом, наданим адвокатом, відрядження працівників або представників платника податку, залучення експертів, отримання необхідних доказів, виготовлення копій документів тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому приймається відповідне судове рішення або рішення іншого органу, у передбачених законом випадках.
114.4. Шкода, заподіяна платнику податків внаслідок податкового правопорушення контролюючого органу, відшкодовується за рішенням суду.
( Стаття 114 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
( Статтю 115 виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
Стаття 116. Відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, без згоди контролюючого органу
116.1. Відчуження платником податків майна, що перебуває в податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з цим Кодексом, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.
( Стаття 116 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
Стаття 117. Порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах
117.1. Неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, -
тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.
( Абзац другий пункту 117.1 статті 117 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 2040 гривень.
( Абзац четвертий пункту 117.1 статті 117 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )( Пункт 117.2 статті 117 виключено на підставі Закону № 3609-VI від 07.07.2011 )
117.3. Здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, -
( Абзац перший пункту 117.3 статті 117 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 )
тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального або спирту етилового.
( Абзац другий пункту 117.3 статті 117 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 )( Статтю 117 доповнено пунктом 117.3 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 )
117.4. Ведення нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік у порядку, передбаченому цим Кодексом, -
тягне за собою накладення штрафу на нерезидента в розмірі 100 000 гривень.
( Статтю 117 доповнено пунктом 117.4 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
Стаття 118. Порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків, звіту про підзвітні рахунки
( Назва статті 118 в редакції Закону № 323-IX від 03.12.2019 )
118.1. Неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним контролюючим органам в установлений статтею 69 цього Кодексу строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків -
тягне за собою накладення штрафу у розмірі 680 гривень за кожний випадок неподання або затримки.
( Абзац другий пункту 118.1 статті 118 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
118.2. Здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах -
тягне за собою накладення штрафу на банк або іншу фінансову установу в розмірі 10 відсотків суми усіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 1700 гривень.
( Абзац другий пункту 118.2 статті 118 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
118.3. Неповідомлення фізичними особами-підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку або іншій фінансовій установі при відкритті рахунку -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожний випадок неповідомлення.
( Абзац другий пункту 118.3 статті 118 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
118.4. Неподання, подання з порушенням встановленого строку, подання не в повному обсязі або з недостовірними відомостями, або з помилками фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог пункту 69.8 статті 69 цього Кодексу -
тягнуть за собою накладення штрафу у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Сплата такого штрафу не звільняє фінансового агента від обов’язку подання звіту про підзвітні рахунки.
Передбачений цим пунктом штраф не застосовується у разі, якщо недостовірні відомості або помилки у звіті про підзвітні рахунки виникли з незалежних від фінансового агента причин та/або у зв’язку з поданням власником фінансового рахунка недостовірної інформації, за умови що фінансовий агент:
вживав обґрунтованих та належних у відповідних умовах (обставинах) заходів для проведення перевірки статусу податкового резидентства власників фінансових рахунків та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) таких власників фінансових рахунків;
своєчасно, у строк, встановлений пунктом 69.8 статті 69 цього Кодексу, повідомив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про подання власником фінансового рахунка недостовірних даних.
( Статтю 118 доповнено пунктом 118.4 згідно із Законом № 323-IX від 03.12.2019 )
Стаття 119. Порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків
119.1. Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.
Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.
119.2. Оформлення документів, що містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, у випадку, коли законодавство вимагає від особи-резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених пунктом 119.1 цієї статті, -
тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень.
( Зміни до пункту 119.2 статті 119 див. в Законі № 116-IX від 19.09.2019 )
119.3. Штрафи, передбачені пунктами 119.1 і 119.2 цієї статті, не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
( Стаття 119 із змінами, внесеними згідно із Законами № 657-VII від 24.10.2013, № 71-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
Стаття 119-1. Порушення порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості
119-1.1. Порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії -

30 днiв передплати безкоштовно!