• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про Правила забудови м. Києва

Київська міська рада | Рішення, Правила, Перелік, Форма типового документа від 27.01.2005 № 11/2587 | Документ не діє
4.6. Інженерне обладнання будинку (споруди)
______________________________________________________________
4.6.1. Вентиляція і кондиціювання повітря
_______________________________________________________________
4.6.2. Опалення
_______________________________________________________________
(тип, джерело енергопостачання, технологія, матеріал трубопроводу, тип нагрівальних елементів, облік тепловитрат та інші)
4.6.3. Водопостачання (холодне та гаряче)
________________________________________________________________
(тип, матеріал водопроводів, облік витрат)
4.6.4. Система електропостачання й освітлення
________________________________________________________________
(тип, встановлена потужність, обладнання, загальна потужність освітлювальних приладів)
4.6.5. Телефонізація, теле-, радіофікація, диспетчеризація, сигналізація
________________________________________________________________
4.7. Ліфти та інше підйомно-транспортне обладнання (кількість, типи з визначенням вантажності)
4.8. Благоустрій прилеглої території (площа, в т.ч. під зеленими насадженнями, доріжок, дитячих майданчиків, опис планування, застосування мал. арх. форм)
4.9. Допустимі корисні навантаження
4.9.1. Ферми (балки), перекриття
4.9.2. Перекриття міжповерхові
4.9.3. Покриття
5. Гарантійні зобов'язання виконавців проектних і будівельних робіт
5.1. Генеральний проектувальник зобов'язується за повної реалізації проекту при будівництві забезпечити безпечну експлуатацію об'єкта та дотримання техніко-економічних показників у межах будівельних норм і правил, АПЗ та умов контракту.
5.2. Генеральний підрядник зобов'язується забезпечити гарантійні терміни експлуатації об'єкта щодо таких його частин:
5.2.1. Несучі конструкції _______________років.
5.2.2. Огороджувальні конструкції _______________років.
5.2.3. Зовнішнє опорядження _______________ років.
5.2.4. Внутрішнє опорядження _______________ років.
5.2.5. Зовнішні інженерні мережі _______________ років.
5.2.6. Внутрішні інженерні мережі _______________ років.
5.2.7. Сантехнічні комунікації _______________ років.
5.2.8. Електромережі _______________ років.
5.2.9. Благоустрій прилеглої території _______________ років.
5.2.10. Інженерне забезпечення _______________ років.
6. Особливі умови щодо експлуатації об'єкта (будови)
Без згоди архітектора - автора проекту та Головкиївархітектури забороняється змінювати:
6.1. Фасади, деталі фасадів
(указати)
6.2. Основні несучі конструкції або їх елементи
_______________________________________________________
(указати)
6.3. Інтер'єри
_______________________________________________________
(указати)
6.4. Благоустрій
_______________________________________________________
(указати)
6.5. Твори монументально-декоративного мистецтва
________________________________________________________
(указати)
6.6. Функціональне призначення об'єкта (об'єктів у складі будови) і його приміщень.
З умовами експлуатації та утримання об'єкта (об'єктів у складі будови) відповідно до архтехпаспорта ознайомився і зобов'язуюсь їх виконувати.
Замовник (забудовник)
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
(посада, підпис, прізвище, ім'я, по батькові)
Заступник міського голови - секретар
Київради
В.Яловий
Додаток 9
до Правил забудови м. Києва,
затверджених рішенням Київради
від 27.01.2005 № 11/2587
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту розпорядження
(назва)
1. Обґрунтування необхідності прийняття розпорядження
Зазначається підстава розроблення проекту (зокрема, на виконання актів законодавства, з власної ініціативи). Чи обумовлено розроблення проекту необхідністю врегулювання проблемного питання у тій чи іншій сфері суспільних відносин і негативні наслідки, пов'язані з цим, чи прийняття розпорядження передбачає вирішення цього питання в регіоні.
2. Мета і завдання прийняття розпорядження
Розкриваються концептуальна ідея, покладена в основу проекту розпорядження: кінцева мета, якої планується досягти реалізацією цього розпорядження. Визначаються практичне значення і цільова спрямованість проекту.
3. Загальна характеристика та основні положення проекту розпорядження
Відображаються предмет правового регулювання, структура, склад і найважливіші положення проекту.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
Зазначається перелік нормативно-правових актів, що діють у даній сфері суспільних відносин, а також перелічуються неурегульовані питання і пропонується механізм їх вирішення.
У разі потреби зазначається, які розпорядження мають бути визнані такими, що втратили чинність, а до яких повинні бути внесені зміни у зв'язку з прийняттям розробленого проекту розпорядження, а також пропозиції щодо розроблення нормативно-правових актів, необхідних для реалізації проекту розпорядження, що вноситься.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Фінансово-економічне обґрунтування проекту розпорядження подається у разі, коли його реалізація потребує матеріальних та інших витрат. Наводиться розрахунок необхідних асигнувань на реалізацію розпорядження із зазначенням конкретних витрат і джерел їх покриття.
Якщо реалізація розпорядження не потребує додаткових матеріальних та інших витрат, про це необхідно зазначити.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття розпорядження
Дається оцінка впливу реалізації розпорядження на соціально-економічну ситуацію в регіоні, галузі чи на підприємстві. Загальний обсяг пояснювальної записки не повинен перевищувати чотирьох аркушів.
(посада керівника головного
(підпис)_______________
розробника)
______________________
______________________
(ім'я та прізвище)
Додаток 10
до Правил забудови м. Києва,
затверджених рішенням Київради
від 27.01.2005 № 11/2587
Графічна частина Правил
(за матеріалами Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року)
1. Проектний план зонування території м. Києва (Зображення має графічний вигляд. Не наводиться)
2. Схема планувальних обмежень забудови та іншого використання території м. Києва території (опорний стан на 2000 рік) (Графічне зображення не наводиться)
3. Еколого-містобудівний прогноз на 2020 рік (Графічне зображення не наводиться)
4. Система загальноміських центрів (Графічне зображення не наводиться)
5. Схема розвитку громадських центрів в центральній частині міста Києва (Графічне зображення не наводиться)
6. Схема організації промислових та комунально-складських територій (Графічне зображення не наводиться)
7. Озеленені та рекреаційні території в м. Києві (Графічне зображення не наводиться)
8. Історико-архітектурний план міста Києва (Графічне зображення не наводиться)
9. Історико-містобудівний опорний план міста Києва (Графічне зображення не наводиться)
Додаток 11
до рішення Київської
міської ради
від 27.01.2005 № 11/2587
Межі та режим використання території охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору, затвердженої наказом Міністерства культури і туризму України від 23.12.2005 № 1076 ( див. текст )
Межі охоронної зони
Межі охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору проходять:
На сході: верхньою кромкою схилу від альтанки в парку Володимирська гірка вздовж його огорожі до вулиці Трьохсвятительської і далі цією вулицею до південного краю будинку № 5, вздовж краю цього будинку та вздовж кромки схилу в тилах забудови парного боку вулиці Костьольної до південного рогу будинку № 4. Потім в тому ж напрямку від рогу цього будинку до рогу Будинку профспілок, далі до осьової лінії вулиці Костьольна, а за тим вздовж фасадів, що півколом розташовані в північній частині Майдану Незалежності, до осьової лінії вулиці Бориса Грінченка до вулиці Прорізної.
На півдні: вздовж осьових ліній вулиць Прорізної, Володимирської, Золотоворітського провулку, вулиці Лисенка.
На заході: вздовж кромки схилів в тилах забудови непарного боку вулиці Ярославів Вал, а саме: між вулицями Лисенка та Івана Франка, починаючи з проїзду між будинками № 2 і № 4 по вулиці Лисенка і далі по історичним межам садиб №№ 1, 3, 5, 7, 9, 11 і садиби № 3 по вулиці Івана Франка. Далі між вулицями Івана Франка і Олеся Гончара - вздовж південного краю будинку № 4 по вулиці Івана Франка та по історичним межам садиб (разом з флігелями) №№ 13, 15, 17, 19/31 і вздовж західного краю будинку № 33 по вулиці Олеся Гончара. Потім між вулицями Олеся Гончара і Воровського - по межам історичних садиб (з флігелями) №№ 21/20, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37/1 та далі між будинками № 3 і № 5 по вулиці Воровського. Далі вздовж західного боку Львівської площі до вулиці Велика Житомирська і вздовж Торговельного центру до кромки схилу.
На півночі: вздовж верхньої кромки схилу на схід до Пейзажної алеї, вздовж Пейзажної алеї до Десятинного провулку, вздовж сходів до тераси у підніжжя Десятинної гірки та вздовж кромки тераси. Далі - між будинками № 36 і № 34 по Андріївському узвозу, потім, перетинаючи узвіз до огорожі Андріївської церкви, вздовж огорожі церкви до скверу, по доріжці вздовж схилу, потім вгору вздовж огорожі до кромки схилів на подвір'ї будинку № 14 по вулиці Десятинній. Потім вздовж кромки схилів в тилах забудови парного боку вулиці Десятинної до фунікулеру, перед фасадом верхньої станції фунікулеру і вздовж огорожі, що йде по краю верхньої частини парку Володимирська гірка, до альтанки на розі плато.
Площа охоронної зони 111,81 га.
На всій території охоронної зони ансамблю провідним має залишатись традиційний характер міського середовища. Нові елементи забудови мають бути підпорядковані йому та органічно поєднані з ним. Необхідним є збереження історичного розпланування і характеру просторової забудови Верхнього міста з додержанням особливостей історичної парцеляції, існуючих ліній забудови та її силуету.
Розпланувальний, візуальний, композиційний і змістовно-образний зв'язок Софійського собору з Золотими воротами слід розглядати як найважливіший для збереження єдності ансамблю з історичним оточенням та для структури і образу Верхнього міста в цілому. Ансамблі споруд Софійського собору і Михайлівського Золотоверхого монастиря з Софійською та Михайлівською площами і об'єднуючим їх Володимирським проїздом мають розглядатись як визначний історичний архітектурно-містобудівний комплекс, що підлягає дбайливому збереженню в єдності своїх складових частин.
Як в найближчому оточенні ансамблів споруд Софійського собору і Михайлівського Золотоверхого монастиря, так і на всій території охоронної зони висота і масштаб нової забудови та надбудов повинні бути співрозмірними з існуючими будівлями біля них.
В охоронній зоні ансамблю споруд Софійського собору допустимі обмежені перетворення, основною спрямованістю яких є регенерація та архітектурно-композиційне завершення історично недоосвоєних ділянок, створення оптимальних умов для огляду ансамблю та його традиційного оточення. На вільних ділянках нове будівництво дозволяється лише за індивідуальними проектами з відповідними науковими обґрунтуваннями. Нові будівлі мають бути композиційно та архітектурно поєднані з історичним міським середовищем в оточенні ансамблю та силуетом Верхнього міста.
На території охоронної зони необхідні збереження історико-архітектурного середовища і відтворення історичних розпланування і забудови, створення оптимальних умов для огляду ансамблю та його оточення.
В охоронній зоні дозволяються перетворення, що не суперечать вимогам охорони культурної спадщини Верхнього міста і визначної ролі в ньому ансамблю Софії Київської, сприяють регенерації кращих якостей історичного середовища ансамблю, а також підвищенню якості міського середовища, а саме:
- перетворення, пов'язані з функціонуванням Верхнього міста як частини ядра загальноміського центру і формуванням його як житлово-ділового, громадського, культурного і туристського центру, з дотриманням обґрунтованих обмежень висоти та щільності забудови;
- обмежене житлове і громадське будівництво, в тому числі об'єктів соціально-культурних, побутового обслуговування і туристичної інфраструктури;
- впорядкування, благоустрій;
- реставрація пам'яток архітектури національного і місцевого значення;
- ремонтно-реставраційні роботи на всіх історичних будівлях, що підлягають збереженню;
- реконструкція історичних будівель з їх надбудовою і прибудовами, що не порушують архітектурних особливостей цих будівель і характеру пов'язаного з ними традиційного середовища;
- будівництво нових об'єктів в місцях втрачених малоцінних будівель і на недоосвоєних історично ділянках за індивідуальними проектами з відповідними науковими обґрунтуваннями;
- знесення значних і рядових аварійних історичних споруд з наступним відтворенням їх зовнішнього вигляду, де це необхідно для збереження цінного історичного середовища;
- знесення дисгармонійних історичному середовищу будівель і споруд, а також таких, що порушують цінне історичне розпланування і просторову організацію;
- знесення малоцінних господарських і технічних споруд;
- впорядкування зелених насаджень, що перешкоджають огляду пам'яток архітектури та історичних містобудівних комплексів;
- функціональна переорієнтація будівель у відповідності з потребами громадського центру міста Києва.
Гранично допустима висота нових будинків і надбудов не повинна бути вищою від висоти прилеглої традиційної забудови, що становить 12-25 м. Перевищення в кожному конкретному випадку потребує спеціальних композиційних обґрунтувань, які мають здійснюватись за розробки історико-містобудівних обґрунтувань, що мають визначати для кожного проектованого в охоронній зоні об'єкта граничну допустиму висоту та інші параметри новобудови чи надбудови.
В охоронній зоні забороняються перетворення, що призводять до порушення традиційного міського середовища та зменшення його історико-культурного та композиційно-художнього потенціалу, а саме:
- зміни історичного розпланування;
- зведення висотних будівель і споруд;
- перевищення новобудовами і надбудовами висоти традиційної забудови без композиційно-просторового аналізу в складі історико-містобудівних обґрунтувань;
- порушення історичного силуету;
- порушення цінних видів, що визначають своєрідність Верхнього міста;
- порушення масштабних співвідношень в забудові;
- порушення візуального оточення історичних комплексів високими новобудовами і надбудовами навколо них;
- розміщення реклами, що порушує історичне середовище і заважає огляду пам'яток архітектури та містобудування.
Реконструкція і нове будівництво в охоронній зоні можливе лише на основі погоджених з центральним органом охорони культурної спадщини проектів з необхідними обґрунтуваннями.
( Правила доповнено додатком 11 згідно з Рішенням Київміськради № 477/1138 від 26.04.2007 )
Додаткова інформація
до Правил забудови м. Києва
ПЕРЕЛІК
законодавчих та нормативно-правових актів, які регулюють інвестиційну діяльність у сфері містобудування, охорони навколишнього середовища та культурної спадщини
1. Закони України, які регулюють містобудівну діяльність, земельні питання, охорону навколишнього природного середовища, охорону культурної спадщини
25) Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, ратифікована Законом України від 06.07.99 № 832-XIV .
2. Нормативно-правові акти, які регулюють порядок здійснення містобудівної діяльності, вирішення земельних питань, інвестиційної діяльності у будівництві, реконструкції, капітального ремонту
3. Нормативно-правові акти Київської міської ради та виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), які регулюють інвестиційну діяльність у сфері містобудування в м. Києві
1) Рішення Київради від 28.03.2002 № 370/1804 "Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року"
2) Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 13.07.2000 № 1158 "Про порядок відшкодування втрат зеленого господарства міста від знесення зелених насаджень та їх пересаджування у м. Києві"
3) Розпорядження Київського міського голови від 14.08.2000 № 511-МГ "Про визначення порядку та особливостей продажу права оренди земельних ділянок в м. Києві"
4) Розпорядження Київського міського голови від 14.08.2000 № 508-МГ "Про питання продажу земельних ділянок в м. Києві"
5) Рішення Київради від 14.03.2002 № 313/1747 "Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві"
6) Рішення Київради від 14.03.2002 № 304/1738 "Про визначення тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м. Києві"
7) Рішення Київради від 26.06.2003 № 512/672 "Про порядок надання земельних ділянок у користування в м. Києві"
8) Рішення Київради від 27.11.2003 № 220/1094 "Про затвердження Порядку утримання, ремонту, реконструкції, реставрації фасадів будинків та споруд на території міста Києва"
9) Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10.12.2003 № 2295 "Про утворення архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, затвердження її складу і Положення про неї"
10) Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.07.2004 № 1324 "Про затвердження Положення про порядок залучення інвесторів до реконструкції або реставрації житлових та нежитлових будинків у м. Києві"
11) Рішення Київради від 27.02.2003 № 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва"
12) Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 № 273 "Про затвердження Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт"
13) Наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури від 12 листопада 2003 року № 187, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.12.2003 за № 1129/8450, "Про затвердження Переліку об'єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи"
14) Розпорядження Представника Президента України від 01.03.93 № 249 "Про порядок приймання в експлуатацію об'єктів будівництва"
15) Рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 04.02.80 № 125 "Про порядок виконання робіт по підземних спорудах та надземному інженерному обладнанню міста"
16) Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23.06.99 № 999 "Про заходи щодо запобігання порушенням містобудівного законодавства та вдосконалення і порядку проектування та експлуатації житлового фонду на територіях садибної забудови м. Києва"
4. Нормативно-правові акти, які встановлюють історико-культурні, природоохоронні та санітарні обмеження щодо забудови та іншого використання окремих територій в м. Києві
6) Постанова Ради Міністрів Української РСР від 08.01.91 № 2 "Про зони санітарної охорони відкритих джерел централізованого водопостачання населення м. Києва"
7) Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 "Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві"
8) Рішення Київради від 24.10.2002 № 96/256 "Про оголошення заказниками та пам'ятками природи місцевого значення природних об'єктів у м. Києві"
9) Рішення Київради від 23.12.2003 № 334/1209 "Про створення першої черги регіонального ландшафтного парку "Голосіїв"
10) Рішення Київради від 26.09.2002 № 24/184 "Про віднесення земель зеленої зони (зелених насаджень) розташованої між (вздовж) просп. Возз'єднання та вул. Серафимовича, до категорії земель рекреаційного призначення"
11) Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 № 173 "Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів" .
5. Державні будівельні норми та державні стандарти України
8. Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень. ДБН 360-92**, перевидання ДБН 360-92* з урахуванням змін № 4 - № 10 за дозволом Держбуду України (лист від 19.03.2002 № 1/52-170)
9. Вулиці та дороги населених пунктів ДБН Б.2.3-5-2001
10. "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва" ДБН А.2.2-3-2004
11. "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування" ДБН Б.1.1-4-2002
12. "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів" ДБН Б.1-3-97
13. "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення". ДБН А.3.1-3-94
14. Державний класифікатор будівель та споруд. ДК 018-2000
"Хрещатик" N 60 (2659) від 26 квітня 2005 року