Про Правила забудови м. Києва

5.9. Матеріали топографо-геодезичних вишукувань М 1:2000, 1:500, 1:200, що не мають штампів відповідних служб Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про дозвіл на виконання проектно-вишукувальних робіт; про нанесення червоних ліній, технічних коридорів інженерних мереж, проектних меж ділянки (території) та штампа Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) щодо нанесених меж відведення земельної ділянки, вважаються недійсними.

Розроблення проектів з використанням таких матеріалів не допускається.

5.10. Проведення інженерних вишукувань на землях заповідників, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва дозволяється за погодженням з відповідними органами виконавчої влади.

Археологічні дослідження здійснюються в порядку, визначеному законодавством.

5.11. Власники земельних ділянок та підприємства, що виконують на ділянках будівельні чи опоряджувальні роботи, забезпечують збереження пунктів Державної геодезичної мережі. Знесення геодезичних знаків заборонено.

Роботи з перенесення знаків виконують спеціалізовані підприємства за погодженням з Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Головним управлінням геодезії, картографії та кадастру Мінекобезпеки України за рахунок коштів інвестора, замовника (забудовника).

6.1. Загальні вимоги

6.1.1. Проектна документація на будівництво об'єкта розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням державних стандартів, норм і правил, правил забудови м. Києва та затверджується замовником в установленому порядку.

6.1.2. До початку виконання проектних робіт відповідно до дозволу на проектування і будівництво та містобудівних умов і обмеження забудови земельної ділянки визначається назва об'єкта.

На початок проектних робіт визначається повна назва проектно-кошторисної документації і об'єкта (далі - назва будови), яка формально ідентифікує об'єкт (будову) і використовується під час здійснення правовідносин на етапах розроблення проектно-кошторисної документації, будівництва, прийняття в експлуатацію, оформлення права власності (користування) та вирішення питань авторського права.

6.1.3. Проектно-кошторисна документація в залежності від категорії складності об'єкта складається з відповідних стадій:

- ескізний проект (ЕП);

- ескізний проект забудови (ЕПЗ);

- техніко-економічний розрахунок (ТЕР);

- техніко-економічне обґрунтування (ТЕО);

- проект (П);

- проект забудови (ПЗ);

- робоча документація (РД);

- робочий проект (РП).

Усі стадії проектування не можуть бути використані для будівництва без виконання стадії робочої документації або робочого проекту.

Назва проектно-кошторисної документації та стадійність проектування об'єкта визначається відповідно до вимог таблиці 1 з урахуванням категорії складності об'єкта.

6.1.4. Під час виконання проектних робіт з реконструкції, в тому числі незавершеного будівництва, слід обов'язково в назві будови відобразити функціональне призначення об'єкта до і після реконструкції.

6.1.5. Проектно-кошторисна документація може розроблятися з визначенням черг будівництва і пускових комплексів, якщо це передбачено завданням на проектування та обумовлено у містобудівних умовах і обмеження забудови земельної ділянки.

У цьому разі затверджувана стадія проекту будівництва розробляється в цілому на повний розвиток будови, в тому числі по чергах будівництва з можливим визначенням пускових комплексів.

6.1.6. Розділи проекту будівництва, які виконуються субпідрядними проектувальниками за окремими договорами, укладеними з генпроектувальником, скріпляються підписом та печаткою проектувальника в установленому порядку і входять до складу проекту будівництва, за якість якого в цілому несе відповідальність генпроектувальник згідно з законодавством.

Субпроектувальники несуть відповідальність перед генпроектувальником за якість відповідних розділів проекту будівництва.

6.2. Основні завдання стадій проектної документації

6.2.1. Склад, зміст, порядок оформлення стадій проектування ТЕО, ТЕР, ЕП, П, РП, РД визначаються відповідно до вимог державних будівельних норм "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва" ДБН А.2.2-3-2004 .

6.2.2. Під час розроблення ескізного проекту (далі - ЕП) та визначення його складу слід керуватись Положенням про ескізний архітектурний проект, затвердженим Держбудом України від 23.10.91 № 51-839/1.

6.2.3. Ескізний проект забудови (далі - ЕПЗ) є стадією проектування і розробляється для принципового визначення містобудівних, об'ємно-просторових, планувальних і технічних рішень під час проектування нової забудови (реконструкції) територій сукупності окремих земельних ділянок і об'єктів на них по вулицях або кварталах площею до 50 га.

6.2.4. ЕПЗ може розроблятися як затверджувана стадія з подальшою розробкою робочої документації для забудови територій до 20 га об'єктами цивільного призначення I і II категорій складності.

ЕПЗ може розроблятися як попередня стадія проектування перед затверджуваною: для забудови територій площею 20-50 га об'єктами цивільного призначення IV і V категорій складності. В цьому разі ЕПЗ погоджується Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для розробки наступної стадії проектування і реалізується генпроектувальником на замовлення забудовника.

6.2.5. ЕПЗ розробляється, якщо вихідними даними на проектування встановлений єдиний забудовник обраної території.

6.2.6. ЕПЗ розробляється в обсязі і складі згідно з відповідним Положенням, затвердженим постановою Держбуду України та Спілки архітекторів України від 23.10.2001 № 51/839/1.

6.2.7. У разі необхідності в складі ЕПЗ розробляється розділ "Проект розподілу території" з визначенням меж прибудинкових територій, меж земельних ділянок для будівництва об'єктів, меж територій загального користування.

6.2.8. ПЗ є стадією проектування і розробляється, якщо вихідними даними для проектування встановлений єдиний забудовник обраної території.

Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження ПЗ визначається державними будівельними нормами.

6.2.9. ПЗ може розроблятись як затверджувана стадія у двостадійних проектах нової забудови (реконструкції) території вулиць, кварталу площею 20-50 га об'єктами цивільного (виробничого) призначення III категорії складності, для яких за рішенням забудовника і генпроектувальника немає потреби розробляти додаткову передпроектну стадію ЕПЗ через принципову визначеність основних містобудівних, технічних і економічних показників.

У цьому випадку після ПЗ розробляється стадія "робоча документація".

6.2.10. ПЗ може розроблятись як затверджувана стадія у тристадійних проектах нової забудови (реконструкції) території вулиць, кварталу площею до 80 га об'єктами цивільного призначення IV і V категорій складності.

У такому випадку розробленню ПЗ передує ЕПЗ, а після затвердження ПЗ розробляється робоча документація.

6.2.11. У разі необхідності в складі ПЗ розробляється розділ "Проект розподілу території" з визначенням меж земельних ділянок будівництва об'єктів, прибудинкових територій, територій загального користування.

6.2.12. РД розробляється на підставі попередньої затверджуваної стадії для безпосереднього виконання будівельних робіт.

За рішенням інвестора РД може розроблятися і до затвердження попередньої стадії проектування за умов погодження Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

6.2.13. РП є суміщеною стадією проектування, яка складається з затверджуваної частини і робочих креслень і розробляється для архітектурно і технічно нескладних об'єктів цивільного та виробничого призначення I та II категорій складності, а також для будівництва (реконструкції) інженерних мереж для існуючих будівель або за Програмою розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

РП розробляється у складі згідно з ДБН А.2.2-3-2004.

7.1. Погодження проектної документації

7.1.1. В залежності від складності об'єкта містобудування Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглядає матеріали проектної документації, зокрема архітектурне рішення об'єкта, генеральний план в М 1:500, схему організації рельєфу, виконану на викопіюванні із топографічного плану міста в М 1:500 із нанесенням червоних ліній, напрямків трас інженерних мереж, а також план інженерних мереж, виконаний на викопіюванні топографо-геодезичного плану М 1:2000, визначає доцільність розгляду проектної документації на архітектурно-містобудівній раді Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (далі - архітектурно-містобудівна рада) або на секції АМР.

Архітектурно-містобудівна рада (відповідна секція АМР) розглядає передпроектні пропозиції, містобудівні і архітектурні рішення проектів будівництва (склад матеріалів наведено у додатку 2 до цих Правил) у термін не більше одного місяця з дня подачі необхідних проектних матеріалів.

7.1.2. Містобудівні та архітектурні рішення проектів погоджуються Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для подальшого розроблення і затвердження проектної документації після доопрацювання архітектурних рішень за зауваженнями АМР (секції АМР) в робочому порядку (листом-погодженням з основними показниками об'єкта).

Затверджувані стадії проектування (ЕП, ЕПЗ, ТЕР, П, ПЗ) і затверджувана частина РП підлягають розгляду і погодженню у Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інших службах та ресурсопостачальних організаціях, перелік яких визначається у АПЗ та ТУ.

У разі дотримання державних норм і правил, Правил забудови м. Києва проекти погоджуються у термін не більше одного місяця з дня надання замовником проектної документації.

Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) погоджує Генеральний план в М 1:500, схему організації рельєфу, виконану на викопіюванні із топографічного плану міста в М 1:500 із нанесенням червоних ліній, напрямком трас інженерних мереж, а також план інженерних мереж, виконаний на кресленні генерального плану М 1:2000 з напрямком трас інженерних мереж, погоджених власниками (користувачами) земельних ділянок, по яких проходять запроектовані нові або реконструйовані інженерні мережі, план благоустрою та озеленення ( додаток 2 ).

Інші органи державного нагляду, структурні підрозділи Київської міської державної адміністрації, міські служби та відповідні організації погоджують:

- комунальна організація "Центр містобудування та архітектури", на яку покладено функції головної проектної комунальної організації з розробки, коригування Генерального плану міста Києвата моніторингу його реалізації - генеральний план об'єкта в частині відповідності розміщення будівництва Генеральному плану м. Києва іншій містобудівній документації; зазначене погодження оформлюється підписом відповідальної особи на кресленні генерального плану та посвідчується печаткою;

- Управління Державтоінспекції ГУ МВС України в м. Києві - генеральний план об'єкта в частині забезпечення безпеки дорожнього руху; зазначене погодження оформлюється підписом відповідальної особи на кресленні генерального плану та посвідчується печаткою;

- Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) - генеральний план та максимальну висоту об'єкта при розміщенні об'єкта в зонах охорони пам'яток місцевого значення, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах міста Києва, а у разі реставрації, реабілітації, ремонту, пристосування пам'яток культурної спадщини місцевого значення - архітектурні рішення фасадів у частині дотримання вимог законодавства з охорони культурної спадщини; зазначені погодження оформлюються окремим погоджувальним листом за встановленою формою на запит замовника, а також у відповідних випадках підписом відповідальної особи на генплані (фасадах), яка скріплюється печаткою;

- Мінкультури України - генеральний план та максимальну висоту об'єкта при розміщенні об'єкта в зонах охорони пам'яток національного значення, на охоронюваних археологічних територіях, на територіях державних історико-культурних заповідників, в історичних ареалах, а у разі реставрації, реабілітації, ремонту, пристосування пам'яток культурної спадщини національного значення - архітектурні рішення фасадів у частині дотримання вимог законодавства з охорони культурної спадщини - окремим погоджувальним листом за встановленою формою на запит замовника;

- Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві - акти обстеження зелених насаджень, у т.ч. при розміщенні об'єкта на територіях природно-заповідного фонду; водного фонду; зазначене погодження оформлюється окремим погоджувальним листом за встановленою формою на запит замовника та посвідчується печаткою;

- "Київзеленбуд" - генеральний план та акти знесення зелених насаджень в частині знесення зелених насаджень; зазначене погодження оформлюється підписом відповідальної особи на кресленні генерального плану та посвідчується печаткою;

- Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт (СУППР) - генеральний план, схему організації рельєфу, відповідні розділи пояснювальної записки в частині забезпечення протизсувного захисту (у разі розміщення об'єкта в зсувних та зсувонебезпечних зонах, на територіях з підрізкою укосів та схилів); зазначене погодження оформлюється окремим погоджувальним листом за встановленою формою на запит замовника та підписом відповідальної особи на генплані, схемі організації рельєфу, яка скріплюється печаткою;

- власники та користувачі будинків і споруд, що підлягають знесенню, або у разі необхідності відселення (перебазування) - в частині урахування їх майнових інтересів у формі листів-погоджень, договорів та ін.;

- територіальна проектна організація - Київський Промбудпроект - генеральний план в питаннях відповідності розміщення об'єкта схемі організації промрайону (промвузла), іншим галузевим схемам та програмам щодо розвитку промислових територій в м. Києві; погодження оформлюється окремим погоджувальним листом;

- Міноборони, Укравіатранс, Украерорух - максимальну висоту об'єкта, проектні рішення щодо дотримання вимог безпеки аероруху та цивільної оборони по проектах будівництва об'єктів, справжня висота яких перевищує 50 м; погодження оформлюються погоджувальними листами;

- Головне управління пожежної та техногенної безпеки МНС України в м. Києві - проектні рішення щодо дотримання вимог пожежної безпеки на відповідність наданим індивідуальним технічним вимогам у разі проектування висотних споруд; погодження здійснюється окремим погоджувальним листом на запит замовника;

- генеральна підрядна організація, якщо це передбачено завданням на проектування, - будгенплан, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва;

- інші юридичні та фізичні особи, зазначені в АПЗ, чиї законні інтереси мають бути ураховані під час здійснення будівництва і експлуатації об'єкта.

7.1.3. Проектно-кошторисна документація, розроблена у відповідності до державних норм, стандартів та цих Правил, не підлягає погодженню з органами державного нагляду, крім випадків, передбачених законодавством України.

За відсутністю норм і правил на проектування окремих об'єктів запропоновані проектні рішення необхідно погодити з відповідними органами державного нагляду.

7.1.4. Документація, виконана з обґрунтованими відхиленнями від державних нормативних документів, підлягає погодженню із органами, які їх затвердили, в частині вказаних відхилень.

Відповідність проектно-кошторисної документації нормативній базі посвідчується підписом головного архітектора проекту (головного інженера проекту).

7.1.5. Робоча документація, виконана у відповідності до затвердженої стадії, погодженню не підлягає, крім робочих креслень інженерних мереж і систем.

Робочі креслення інженерних мереж і систем у складі РД або РП підлягають погодженню з міськими службами та ресурсопостачальними організаціями, які видали ТУ, якщо така вимога передбачена цими ТУ, а також у разі наявності у робочій документації відхилень від ТУ, наданих у складі вихідних даних на проектування.

7.1.6. Під час розроблення проекту реконструкції існуючого об'єкта, який є об'єктом авторського права, слід у пояснювальній записці вказувати організацію-розробника цього об'єкта, прізвища попередніх авторів та погоджувати з ними проектні рішення, що розробляються.

7.2. Комплексна державна експертиза проектів будівництва

7.2.1. Усі затверджувані стадії проектно-кошторисної документації (ЕП, ЕПЗ, ПЗ, ТЕР, П, ПЗ) і затверджувана частина РП перед їх затвердженням підлягають обов'язковій комплексній державній експертизі відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 483 "Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення комплексної державної експертизи" .

Перелік об'єктів, проекти будівництва яких не підлягають проведенню комплексної державної експертизи, затверджується Держбудом України ( додаткова інформація до Правил).

7.2.2. Комплексна державна експертиза проекту будівництва на території міста Києва, погодженого в установленому порядку, виконується спеціалізованою державною організацією - Київською міською службою Української інвестиційної експертизи (далі - служба "Київдержекспертиза") незалежно від обсягів та джерел фінансування будівництва і форм власності інвесторів.

У разі інвестування будівництва об'єкта (будови) за межами міста Києва за рахунок коштів Київського міського та районних бюджетів комплексна державна експертиза проекту будівництва виконується відповідними територіальними службами Української інвестиційної експертизи згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України, а експертиза кошторисної документації виконується службою "Київдержекспертиза".

7.2.3. Комплексна державна експертиза проводиться із залученням органів державного нагляду в м. Києві з питань санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, охорони праці та енергозбереження, а у разі розміщення потенційно небезпечних об'єктів виробничого призначення проводиться також експертиза з питань протиаварійного захисту об'єктів, що можуть становити ядерну та радіаційну безпеку, із залученням органу МНС України в м. Києві.

7.2.4. Наслідком проведення державної експертизи проекту будівництва є висновок з відповідними зауваженнями та рекомендаціями щодо відповідності проекту вимогам законодавства, державним нормам, стандартам і правилам.

У разі коли вказаними рекомендаціями встановлено окремі відхилення дозвільної документації на проектування від складу проекту, такі відхилення приводяться у відповідність до законодавства, державних норм в установленому порядку.

7.2.5. Загальний термін проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва не повинен перевищувати 45 календарних днів. У випадках, передбачених законодавством, термін може бути продовжений до 120 календарних днів.

7.3. Затвердження проектів будівництва

7.3.1. Порядок затвердження проектів будівництва затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 483.

7.3.2. Затвердження проекту будівництва здійснюється в формі розпорядчого документа (наказу, розпорядження, рішення) інвестора з наведеними відповідними техніко-економічними показниками, рекомендованими позитивним висновком служби "Київдержекспертиза".

Затверджена проектна документація разом з позитивним висновком служби "Київдержекспертиза" підлягає архівації Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У разі відмінності основних техніко-економічних показників скоригованого за висновком Київдержекспертизи проекту від тих, що були погоджені Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердження та архівація проекту здійснюється за умов погодження Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скоригованих техніко-економічних показників.

7.3.3. У разі необхідності внесення змін до проектного рішення після затвердження проекту інвестором приймається рішення щодо коригування проекту та його перезатвердження окрім випадків, передбачених у підпункті 2.3.19 Правил.

У цьому випадку замовник (забудовник) разом з генпроектувальником складає доповнення до завдання на проектування, в якому конкретно визначаються проектні рішення, що підлягають коригуванню. Доповнення до завдання на проектування затверджує інвестор.

7.3.4. У разі необхідності коригування інженерних рішень, зокрема трас інженерних мереж в межах будови та відведеної земельної ділянки, інженерного обладнання в межах визначених навантажень інвестор забезпечує розроблення відповідної зміни до проекту.

Зміна інженерних рішень виконується на генплані забудови, вноситься до відповідних розділів проекту та погоджується управлінням інженерного обладнання та підготовки території Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і міськими службами, організаціями, які надали технічні умови.

Погоджена Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зміна інженерних рішень стає невід'ємною частиною проекту і підлягає архівації разом з проектом.

7.3.5. У випадку зміни об'ємно-просторових показників будівлі затверджувана стадія проекту будівництва підлягає коригуванню, погодженню, державній експертизі і перезатвердженню в установленому порядку відповідно до цих Правил.

У разі коли коригування проектних рішень стосується тільки змін внутрішнього планування без змін фасадів, але це призводить до зміни затверджених показників, коригується тільки відповідна робоча документація, яка підлягає комплексній державній експертизі, а за її позитивним висновком інвестор перезатверджує нові техніко-економічні показники, погоджені Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

8.1. Видача дозволу на виконання будівельних робіт

8.1.1. Дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівлі, споруди, технічного переоснащення підприємства надається за принципом організаційної єдності за встановленою формою, наведеною у додатку 7, за заявою замовника (забудовника), складеною за формою, наведеною у додатку 8, управлінням державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до вимог Положення про надання дозволу на виконання будівельних робіт , затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000 № 273 та зареєстрованого Міністерством юстиції України від 25.12.2000 № 945/5166.

До заяви додаються такі документи і матеріали:

- рішення Київради про надання земельної ділянки для будівництва або розпорядження Київської міської державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування;

- затверджена в установленому порядку проектна документація (у т.ч. для реєстрації - будівельний генеральний план, паспорт фасаду в двох примірниках, пояснювальна записка);

- комплексний висновок (позитивний) служби "Київдержекспертиза" або для проектів будівництва, затверджених Кабінетом Міністрів України, - центральної служби Держбуду України "Укрінвестекспертиза";

- розпорядчий документ про затвердження проекту будівництва;

- документ, що засвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, передбаченою для будівництва, а у разі проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівлі, споруди, технічного переоснащення підприємств - копія документа, що посвідчує право власності на будинок (споруду), або письмова згода власника на проведення робіт;

- наказ генеральної підрядної організації про призначення виконроба;

- наказ генерального проектувальника про ведення авторського нагляду;

- наказ замовника про ведення технічного нагляду;

- загальний журнал робіт;

- журнал авторського нагляду;

- договір підряду на будівництво між замовником та генеральним підрядником по об'єктах, що будуються за рахунок коштів державного бюджету, міського, районних у м. Києві бюджетів;

- копія договору або довідки щодо сплати пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 № 271/431 .

8.1.2. При відповідності наданої документації законодавчим і нормативним вимогам дозвіл на виконання будівельних робіт надається у тижневий термін з дня пред'явлення документів.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається на весь термін будівництва згідно з календарним планом, який входить до складу затвердженого проекту будівництва або договору підряду.

8.1.3. Продовження терміну дії дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється за заявою забудовника (замовника), актом технічного стану та обсягами виконаних робіт, підписаними відповідальним виконавцем (технагляд, виконроб, авторський нагляд).

У разі коли дозвіл на виконання будівельних робіт не було завчасно продовжено, таке будівництво вважається самовільним.

8.2. Основні вимоги щодо виконання будівельних робіт

8.2.1. Після отримання дозволу в управлінні державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт за зверненням замовника Головне управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном м. Києва видає ордер на порушення благоустрою, зокрема на розробку котлованів, траншей, на роботи з вертикального планування території, інші земляні роботи, встановлення обмежувальних огорож.

Ордер на вказані роботи видається на термін, визначений календарним планом у проекті організації будівництва або на підставі договору (підряду), який за обґрунтованим зверненням замовника може бути продовжений.

Зазначені роботи, що виконуються без ордера на порушення благоустрою, вважаються самовільними і підлягають зупиненню.

8.2.2. Будівельні роботи здійснюються за договором підряду, укладеним між замовником і генпідрядником відповідно до календарного плану проекту організації будівництва, затвердженого у складі проекту будівництва.

8.2.3. З метою організації будівельних робіт на будівельному майданчику генпідрядником розробляється і затверджується проект виконання робіт, який погоджується із замовником, проектувальником і субпідрядниками будівництва.

Розпочинати будівництво без затвердженого проекту виконання робіт забороняється.

8.2.4. Будівництво дозволяється розпочинати після облаштування будівельного майданчика, створення побутових умов для робітників, передачі замовником (забудовником) генпідряднику робочих креслень на перший рік будівництва з штампом "До виробництва робіт".

Безпека праці на будівельному майданчику забезпечується генпідрядником і контролюється відповідними органами державного нагляду.

8.2.5. Якість виконання будівельно-монтажних робіт постійно забезпечується генпідрядником і субпідрядниками, контролюється замовником, проектувальником і, в порядку вибіркового контролю, управлінням державного архітектурно-будівельного контролю.

8.2.6. Відповідність виконуваних будівельно-монтажних робіт робочим кресленням і затвердженому проекту будівництва забезпечується генпідрядником, постійно контролюється проектувальником і замовником, а також в порядку вибіркового контролю управлінням державного архітектурно-будівельного контролю, Київдержекспертизою.

8.2.7. У разі консервації об'єкта (будови) замовник (забудовник) зобов'язаний повернути управлінню державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на виконання будівельних робіт разом з розпорядчим документом замовника (забудовника) на консервацію для одержання дозволу на консервацію об'єкта з подальшим його закриттям і забороною робіт.

Дозвіл на поновлення робіт видається у порядку, визначеному відповідно до вимог п. п. 8.1.1 - 8.1.3 цих Правил.

8.2.8. Будівельні роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівлі, споруди, технічного переоснащення підприємства без оформлення дозволу на виконання будівельних робіт не допускаються.

8.2.9. Оформлення договорів на подачу на об'єкти будівництва електроенергії, води, газу, тепла без дозволу на виконання будівельних робіт інспекції державного архітектурно-будівельного контролю не допускається.

9.1. Порядок прийняття в експлуатацію

9.1.1. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється згідно з Порядком прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", та після подання довідки щодо сплати пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва. Прийняття в експлуатацію об'єктів, розташованих на земельних ділянках, право власності чи користування якими не оформлено в установленому порядку, забороняється.

9.1.2. Експлуатація та використання об'єктів, не завершених будівництвом і не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

9.1.3. Ухвалення договорів підключення тепло-, енерго-, електро-, газо-, водопостачання на об'єкт, не завершений будівництвом і не прийнятий до експлуатації, забороняється.

9.1.4. Об'єкти виробничого призначення з чисельністю понад 50 працюючих або вартістю понад 5 млн. грн. та об'єкти житлово-громадського призначення III, IV і V категорій складності до пред'явлення їх державним приймальним комісіям попередньо приймаються робочими комісіями.

Робочі комісії призначаються з метою встановлення готовності об'єкта для пред'явлення державній комісії.

9.1.5. Робочі комісії призначаються і очолюються замовником. Після усунених недоліків і дефектів акт робочої комісії затверджується замовником, який приймає об'єкт під охорону і зберігання.

9.1.6. Прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі актів робочих комісій державними приймальними комісіями, які призначаються по об'єктах, споруджених із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету м. Києва, коштів юридичних осіб державної власності або із залученням іноземних кредитів під гарантію Кабінету Міністрів України, в м. Києві - під гарантію Київської міської державної адміністрації.

9.1.7. Прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, споруджених за рахунок позабюджетних коштів, здійснюється на підставі актів робочих комісій державними приймальними комісіями, які призначаються відповідними районними у м. Києві державними адміністраціями.

9.1.8. Державну приймальну комісію очолює представник органу, що призначив цю комісію. Датою введення в експлуатацію є дата підписання акта державної приймальної комісії органом, що призначив комісію.

9.1.9. Прийняття до експлуатації будинку з незавершеними та/або невідповідними паспорту фасадами, а також без здійснення комплексного благоустрою та озеленення прибудинкової території, передбачених проектною документацією, забороняється.

9.2. Архітектурно-технічний паспорт

9.2.1. Архітектурно-технічний паспорт (далі - АТП) об'єкта (будови) складається відповідно до Положення про архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури , затвердженого наказом Держбуду України від 09.09.99 № 220 і зареєстрованого Міністерством юстиції України 23.09.99 № 643/3936, генпроектувальником на замовлення замовника (забудовника) за участю генерального підрядника і затверджується Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

9.2.2. АТП розробляється з метою забезпечення архітектурної, конструктивної, технічної та функціональної ідентифікації об'єкта (будови) і визначає архітектурні, конструктивні, технічні та функціональні властивості завершеного будівництвом об'єкта, умови його надійної експлуатації, а також вимоги щодо захисту авторських прав за формою згідно з додатком 8 до цих Правил.

АТП розробляється після завершення будівництва за результатами роботи робочої комісії і передається для роботи державній приймальній комісії.

9.2.3. У разі виявлення розбіжностей між техніко-економічними показниками і архітектурними характеристиками завершеного будівництвом об'єкта і затвердженим проектом будівництва, робочими кресленнями проектно-кошторисна документація підлягає коригуванню, погодженню, державній експертизі і повторному затвердженню у порядку, встановленому цими Правилами.

У разі необхідності АТП коригується в частині змін, внесених за зауваженнями державної комісії.

Затвердження акта державної приймальної комісії без виконання вимог цього пункту забороняється.

9.2.4. Замовник (забудовник) передає АТП затверджений Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):

- 1 примірник - організації, що експлуатуватиме об'єкт (будову);

- 1 примірник - Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

9.3. Основні організаційні заходи щодо забезпечення експлуатації об'єкта

9.3.1. Після оформлення державного акта прийняття в експлуатацію об'єкта (будови), який побудовано із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету міста Києва, коштів юридичних осіб державної власності, замовник (забудовник) зобов'язаний за розпорядчим документом інвестора передати об'єкт для подальшої експлуатації на баланс експлуатуючої організації з усіма витратами на будівництво об'єкта (будови).

9.3.2. Після оформлення державного акта прийняття в експлуатацію об'єкта (будови), побудованого за позабюджетні кошти за інвестиційними угодами, інвестор (замовник, забудовник) разом з фізичними і юридичними особами, з якими були укладені вказані угоди, зобов'язаний оформити в Головному управлінні комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) правовстановлюючі документи на право власності на побудований об'єкт інвестування, в тому числі на вбудовано-прибудовані приміщення і приміщення нежилих поверхів.

9.3.3. Після отримання всіма учасниками інвестиційної діяльності в будівництві правовстановлюючих документів на право власності на об'єкт житлового призначення інвестор зобов'язаний передати об'єкт для подальшої експлуатації на баланс товариству власників квартир (якщо власники їх об'єдналися і зареєстрували в установленому порядку відповідне товариство) або іншій експлуатуючій організації, яка визначається розпорядженням районної у місті Києві державної адміністрації, а також власникам вбудовано-прибудованих приміщень і приміщень нежилих поверхів для забезпечення їх експлуатації з відповідними витратами на будівництво об'єкта (будови).

Після отримання всіма учасниками договірних інвестиційних відношень правовстановлюючих документів на право власності на об'єкт нежилого призначення інвестор зобов'язаний передати на баланс власникам об'єктів і окремих приміщень об'єкти з відповідними витратами на їх будівництво для забезпечення їх експлуатації.

9.3.4. Експлуатуюча організація (власник або користувач) завершеної будівництвом будівлі, яка має дозвіл на будівництво (нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, технічне переобладнання) будинку, державний акт прийняття в експлуатацію, документ про право власності (користування), здійснює підключення будівлі до інженерних мереж згідно з ТУ відповідних експлуатуючих організацій, затвердженим проектом.

10.1. Дозвіл на проектування та реконструкцію окремих частин будівлі, споруди (у разі зміни функцій житлового приміщення на нежитлові, виробничі або навпаки, зміни техніко-економічних показників), в тому числі на реконструкцію горищ з влаштуванням мансард, технічного поверху, реконструкцію цокольного, першого поверхів, підвалів, влаштування окремих власних входів з вулиці до нежитлових приміщень; на реставрацію, ремонт, пристосування пам'яток культурної спадщини національного, місцевого значення; на капітальний ремонт окремих частин будинків (фасадів, покрівель, горищ, балконів, лоджій, цокольних і перших поверхів та підвалів), на опорядження фасадів та переведення житлового будинку, житлового приміщення у нежитлові надається розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), проект якого готує Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Для отримання зазначеного дозволу замовник звертається до Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з письмовою заявою.

Дозвілна перепланування квартир та нежитлових приміщень надається Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і, як правило, за погодженням з відповідною районною в м. Києві державною адміністрацією.

Проектнадокументація на перепланування квартир та нежитлових приміщень виконується на підставі такого дозволу і погоджується спеціально уповноваженим місцевим органом містобудування та архітектури відповідної районної у м. Києві державної адміністрації в установленому порядку.

Вимогидо заяви, перелік документів, які необхідно подати, а також процедура розгляду поданих документів встановлюються Порядком, який затверджується наказом Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

10.2. Дозвіл на встановлення антен стільникового (мобільного) зв'язку надається Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Процедура видачі зазначеного дозволу визначається Порядком, який затверджується наказом Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

10.3. Прийняття в експлуатацію об'єктів проводиться у встановленому законодавством порядку.

10.4. Якщо в результаті реконструкції, реставрації, капітального ремонту, перепланування об'єкта змінились його характеристики, необхідно переоформити право власності на об'єкти нерухомого майна у встановленому законодавством порядку.

10.5. Утримання, ремонт, реконструкція, реставрація фасадів будинків та споруд на території м. Києва здійснюються відповідно до Порядку, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.11.2003 № 220/1094 , та рішенняКиївської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 "Про Правила благоустрою міста Києва". Контроль за станом споруд здійснює Головне управління контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

11.1. Рішення Київради про затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва та експлуатації приватного житлового будинку садибного типу (далі - приватного житлового будинку) одночасно є містобудівними умовами і обмеження забудови земельної ділянки об'єкта, підставою для отримання вихідних даних та (після затвердження проектної документації на будівництво) отримання дозволу в управлінні державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт.

11.2. Власник земельної ділянки, наданої для будівництва та експлуатації приватного житлового будинку, який в термін до двох років з дня набуття права на землю не отримав дозволу на виконання будівельних робіт в управлінні державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт, отримує такий дозвіл лише на підставі дозволу на будівництво, реконструкцію, розширення будинку приватного житлового (садового) будинку і господарських будівель на відведеній земельній ділянці, розташованій в районі садибної забудови, садів, наданого розпорядженням відповідної районної у м. Києві державної адміністрації згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.06.99 № 999 "Про заходи щодо запобігання порушенню містобудівного законодавства та вдосконалення порядку проектування та експлуатації житлового фонду на територіях садибної забудови м. Києва" .

11.3. На підставі рішення Київради про затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва приватного житлового (садового) будинку або на підставі розпорядження районної у м. Києві державної адміністрації про дозвіл на будівництво на земельній ділянці, розташованій в районі садибної забудови, дачного будівництва, у разі наявності у забудовника права власності (оренди) на земельну ділянку власник (забудовник) звертається до спеціально уповноваженого місцевого органу містобудування та архітектури відповідної районної у м. Києві державної адміністрації щодо надання вихідних даних на проектування об'єкта в складі містобудівних умов і обмеження забудови земельної ділянки та топографо-геодезичних матеріалів.

11.4. Для отримання містобудівних умов і обмеження забудови земельної ділянки власник (забудовник) має надати:

- дозвіл на проектування з топографо-геодезичними матеріалами відповідно до пункту 3.3.4 цих Правил.

За потреби виготовлення топографо-геодезичних матеріалів їх підготовка здійснюється у місячний термін на замовлення власника (забудовника) на договірних засадах організаціями, створеними для надання платних послуг у сфері містобудування, іншими підприємствами, установами, організаціями відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328 "Про порядок надання містобудівних умов і обмеження забудови земельної ділянки та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу" .

11.5. Технічні умови на інженерне забезпечення приватного житлового (садового) будинку власник, замовник (забудовник) отримує самостійно в міських службах, організаціях, які надають технічні умови, або може доручити на договірних засадах підготовку комплекту вихідних даних у повному обсязі організації, створеній для надання платних послуг у сфері містобудування.

11.6. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на проектування приватних житлових будинків, розташованих в районах садибної забудови, готується та затверджується Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Топографо-геодезичні матеріали, які додаються до містобудівних умов і обмеження забудови земельної ділянки, з нанесеними червоними лініями та трасами магістральних інженерних мереж, готуються організаціями, що надають платні послуги у сфері містобудування та мають відповідну ліцензію.

Генеральний план земельної ділянки з прив'язкою приватного житлового (садового) будинку відносно встановлених червоних ліній, трас інженерних мереж розробляється організаціями, що мають відповідну ліцензію, і погоджується Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

11.7. Проектна документація на будівництво приватного житлового (садового) будинку не підлягає комплексній державній експертизі за умов дотримання встановлених вимог (див. п. 2.1 Переліку об'єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи ( додаткова інформація до Правил).

Проектна документація на будівництво приватного житлового будинку в районах садибної забудови, садівництва погоджується місцевим органом містобудування та архітектури відповідної районної у м. Києві державної адміністрації у місячний термін після її подання.