• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них

Кабінет Міністрів України  | Постанова, Порядок від 08.05.1996 № 486
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 8 травня 1996 р. № 486
Київ
Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них
Відповідно до статті 87 Водного кодексу України Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, що додається.
2. Державному комітетові по водному господарству, Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Міністерству сільського господарства і продовольства, Міністерству лісового господарства та Державному комітетові по земельних ресурсах у тримісячний термін привести свої нормативні акти у відповідність із цією постановою.
Перший віце-прем'єр-міністр України

Міністр Кабінету Міністрів України
П.ЛАЗАРЕНКО

В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд. 35
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 травня 1996 р. № 486
ПОРЯДОК
визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них
1. Цей Порядок встановлює єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них.
2. Водоохоронні зони встановлюються для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм.
3. До складу водоохоронних зон обов'язково входять заплава річки, перша надзаплавна тераса, бровки і круті схили берегів, а також прилеглі балки та яри.
4. У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88 - 91 Водного кодексу України.
5. Межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, крім випадків, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" , та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, та/або генеральними планами населених пунктів, які розробляються в порядку, визначеному Земельним кодексом України, Законами України "Про землеустрій" і "Про регулювання містобудівної діяльності", зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні.
Назва, склад та зміст проекту землеустрою визначаються замовником з урахуванням характеристик території конкретного об’єкта землеустрою.
Відомості про межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.
( Пункт 5 в редакції Постанови КМ № 411 від 21.04.2021 )
6. Межі водоохоронних зон встановлюються з урахуванням:
рельєфу місцевості, затоплення, підтоплення, інтенсивності берегоруйнування, конструкції інженерного захисту берега;
цільового призначення земель, що входять до складу водоохоронної зони.
( Абзац четвертий пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ № 411 від 21.04.2021 )
7. Водоохоронна зона має внутрішню і зовнішню межі.
Внутрішня межа водоохоронної зони збігається з мінімальним рівнем води у водному об'єкті.
Зовнішня межа водоохоронної зони, як правило, прив'язується до наявних контурів сільськогосподарських угідь, шляхів, лісосмуг, меж заплав, надзаплавних терас, бровок схилів, балок та ярів і визначається найбільш віддаленою від водного об'єкта лінією:
затоплення при максимальному повеневому (паводковому) рівні води, що повторюється один раз за десять років;
берегоруйнування, меандрування;
тимчасового та постійного підтоплення земель;
ерозійної активності;
берегових схилів і сильноеродованих земель.
8. Зовнішня межа водоохоронної зони на землях сільських населених пунктів, землях сільськогосподарського призначення, лісового фонду, на територіях водогосподарських, лісогосподарських, рибогосподарських підприємств, а також на землях інших власників та користувачів визначається з урахуванням:
зони санітарної охорони джерел питного водопостачання;
розрахункової зони переробки берегів;
лісових насаджень, що найбільшою мірою сприяють охороні вод із зовнішньою межею не менш як 1000 метрів від урізу меженного рівня води;
усіх земель відводу на існуючих меліоративних системах, але не менш як 200 метрів від бровки каналів чи дамб.
9. Для гірських і передгірських річок зовнішня межа водоохоронної зони визначається з урахуванням геоморфологічних та гідрологічних умов, а також селевих та зсувних явищ.
10. У межах населених пунктів водоохоронні зони, прибережні захисні смуги та пляжні зони встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад та генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або коли зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені:
прибережні захисні смуги визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів і збігаються з пляжними зонами, а для інших водних об’єктів - згідно з частиною другою статті 88 Водного кодексу України ;
водоохоронні зони визначаються за проектами землеустрою, зазначеними в пункті 5 цього Порядку.
У разі потреби межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон можуть визначатися шляхом внесення змін до генеральних планів населених пунктів.
За межами населених пунктів межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою, зазначеними в пункті 5 цього Порядку, та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад.
( Пункт 10 в редакції Постанови КМ № 411 від 21.04.2021 )
11. Водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як правило, збігається з прибережною захисною смугою і визначається шириною не менш як 2 кілометри від урізу води.
12. У водоохоронній зоні дотримується режим регульованої господарської діяльності. На території водоохоронної зони забороняється:
використання стійких та сильнодіючих пестицидів;
розміщення кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;
скидання неочищених стічних вод з використанням балок, кар'єрів, струмків тощо.
Прибережні захисні смуги у межах водоохоронної зони можуть використовуватися для провадження господарської діяльності за умови обов'язкового виконання вимог, передбачених статтями 88, 89 та 90 Водного кодексу України.
( Абзац п'ятий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 411 від 21.04.2021 )
13. В окремих випадках, коли допустимість провадження планованої діяльності визначена за результатами оцінки впливу на довкілля, у водоохоронній зоні може бути дозволено добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави та у праруслах річок за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, Держгеонадрами та Держводагентством, а на території Автономної Республіки Крим - з органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища.
( Абзац перший пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 72 від 24.01.2002, № 214 від 15.02.2012, № 991 від 17.10.2012, № 1065 від 04.12.2019, № 826 від 09.09.2020; в редакції Постанови КМ № 411 від 21.04.2021 )
Видобування піску та гравію провадиться на підставі дозволів, що видаються в установленому законодавством порядку.
14. Виконання водоохоронних та інших заходів щодо впорядкування водоохоронних зон, за винятком земель водного фонду, покладається на виконавчі комітети Рад, сільськогосподарські, водогосподарські, рибогосподарські підприємства, а також на інших власників і землекористувачів.
15. Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється місцевими органами виконавчої влади, виконавчими комітетами рад, Держекоінспекцією та її територіальними органами.
( Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 72 від 24.01.2002, № 214 від 15.02.2012, № 748 від 07.08.2013 )