Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу

Відповідно до статті 5 Закону України "Про архітектурну діяльність" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу (додається).

2. Установити, що подальша індексація розцінок для обрахування розміру плати за видачу архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури проводиться Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики щороку до 1 березня на підставі зміни вартості проектно-вишукувальних робіт станом на 1 січня.

1. Цим Порядком встановлюється єдина процедура розроблення і надання замовникам архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури (далі - технічні умови), склад вихідних даних на проектування (далі - вихідні дані), зміст, визначення розміру плати за їх видачу.

Архітектурно-планувальне завдання і технічні умови є складовими частинами вихідних даних.

Видача вихідних даних заінтересованим юридичним та фізичним особам (далі - замовник) у повному обсязі забезпечується: для міст обласного значення - управліннями містобудування та архітектури виконавчих органів міських рад, для міст Києва і Севастополя - управліннями містобудування та архітектури Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій, для інших населених пунктів і територій - відділами містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрацій (далі - місцеві органи містобудування та архітектури).

2. Цей Порядок є обов'язковим для:

органів містобудування та архітектури та їх госпрозрахункових підрозділів, які здійснюють підготовку архітектурно-планувального завдання;

юридичних осіб усіх форм власності та їх структурних підрозділів, які здійснюють підготовку технічних умов (далі - організації, які надають технічні умови);

замовників, проектувальників, підрядників, будівельників, інших юридичних та фізичних осіб, які провадять містобудівну та архітектурну діяльність, незалежно від форми власності.

3. Для цілей цього Порядку замовником є юридична чи фізична особа, яка укладає договір (контракт) на проектування або будівництво об'єкта архітектури, видає завдання на проектування у складі вихідних даних, контролює хід їх виконання і здійснює інші функції згідно з чинними нормативно-правовими актами.

4. Архітектурно-планувальне завдання та технічні умови розробляються і надаються замовнику:

якщо він є власником (користувачем) земельної ділянки - в разі надання місцевою держадміністрацією або виконавчим органом місцевої ради дозволу на виконання проектно-вишукувальних робіт на зазначеній ділянці за умови, що наміри замовника не суперечать затвердженій містобудівній документації, місцевим правилам забудови. До цього дозволу додається викопіювання з генерального або ситуаційного плану відповідної території та план земельної ділянки;

якщо він не є власником (користувачем) земельної ділянки - в разі прийняття місцевою радою рішення про попереднє погодження (далі - рішення про погодження) місця розташування об'єкта архітектури на зазначеній ділянці, яке одночасно є дозволом на виконання проектно-вишукувальних робіт. До цього рішення додається схематичний план місця розташування об'єкта архітектури.

5. Архітектурно-планувальне завдання та технічні умови діють протягом нормативного терміну проектування і будівництва об'єкта архітектури, але в будь-якому випадку не менше двох років з дати видачі вихідних даних. Після закінчення терміну дії архітектурно-планувальне завдання підлягає перереєстрації та продовженню в місцевому органі містобудування та архітектури, який його видав, а технічні умови - в організаціях, які їх надали.

6. Зміни до наданого архітектурно-планувального завдання можуть бути внесені лише за згодою замовника місцевим органом містобудування та архітектури, а до технічних умов - організаціями, які їх надали.

7. Дія наданих архітектурно-планувального завдання та технічних умов не може бути зупинена в зв'язку з початком розроблення або коригування містобудівної документації, місцевих правил забудови.

8. Якщо у наданому замовнику архітектурно-планувальному завданні має місце порушення вимог містобудівної документації, місцевих правил забудови, державних норм, стандартів і правил, дія архітектурно-планувального завдання може бути зупинена Держбудом - для міст Києва і Севастополя, управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації - для території відповідної області, уповноваженим органом містобудування та архітектури Ради міністрів Автономної Республіки Крим - для території Автономної Республіки Крим до усунення зазначених порушень.

9. Архітектурно-планувальне завдання розробляється за типовою формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

10. Типові форми технічних умов та опитувальних листів для їх одержання визначаються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади згідно з їх компетенцією.

11. Вихідні дані комплектуються у трьох примірниках і реєструються. Перший примірник вихідних даних видається замовнику, другий - проектувальнику, третій - зберігається в архіві місцевого органу містобудування та архітектури, який їх видав.

12. У разі зміни наміру замовника щодо виду, цільового призначення будівництва, виникнення необхідності знесення споруд замовник зобов'язаний у десятиденний термін повідомити про це місцевий орган містобудування та архітектури, а також організації, що надали технічні умови. Дія архітектурно-планувального завдання і технічних умов зупиняється при цьому до вирішення необхідних питань.

13. Архітектурно-планувальне завдання - це комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об'єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, державних будівельних норм, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам'яток історії та культури, довкілля, законних прав і інтересів фізичних та юридичних осіб при розташуванні об'єкта архітектури на конкретній земельній ділянці.

14. Архітектурно-планувальне завдання надається на проектування об'єктів архітектури (будинків і споруд житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплексів, об'єктів благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва) для нового будівництва, розширення, реконструкції, реставрації (крім пам'яток історії та культури), капітального ремонту (далі - будівництво).

15. Архітектурно-планувальне завдання містить текстову та графічну частину.

Текстова частина архітектурно-планувального завдання містить:

відомості про наявність у замовника права власності (користування) земельною ділянкою;

відомості щодо рішення про погодження місця розташування об'єкта архітектури (дозволу на виконання проектно-вишукувальних робіт);

опис меж земельної ділянки, погоджених місцевими землевпорядними органами (для об'єкта архітектури промислового призначення, розташованого на територіях промислових формувань, межі погоджуються також територіальною проектною організацією з питань промислового будівництва згідно із схемою генерального плану промислового вузла);

відомості про містобудівні та інженерно-геологічні умови земельної ділянки згідно з містобудівною документацією або даними відповідних організацій;

вимоги до граничних відстаней розташування об'єкта архітектури стосовно меж земельної ділянки, червоних ліній, існуючих будинків і споруд, інші планувальні обмеження;

обмеження щодо поверховості (висоти) об'єктів архітектури;

вимоги до опорядження об'єкта архітектури, благоустрою території;

умови використання цокольних поверхів і підвалів, підземного простору;

вимоги до розміщення вбудовано-прибудованих приміщень (згідно з розпорядженням голови місцевої держадміністрації або рішенням виконавчого органу місцевої ради);

умови щодо стадійності проектування, погоджені із замовником;

визначення виду проектування, погодженого із замовником (індивідуальне, експериментальне, прив'язка типового проекту, повторне застосування проекту);

перелік організацій та установ, з якими погоджується проект; перелік технічних умов;

висновок державної санітарно-епідеміологічної служби (копія), отриманий замовником для вирішення питання погодження місця розташування об'єкта архітектури (надання дозволу на проведення проектно-вишукувальних робіт);

вимоги до здійснення заходів з енергозбереження;

умови отримання дозволу на проведення топографо-геодезичних та інженерно-геологічних робіт;

у разі коли намічено здійснити реконструкцію, реставрацію, розширення, капітальний ремонт об'єкта архітектури - відомості про історико-культурну та архітектурну цінність об'єкта архітектури та відомості про наявність (відсутність) у замовника права власності на об'єкт архітектури, а за умови відсутності такого права - згоду власника (власників) на проведення зазначеного будівництва;

у разі коли намічено здійснити будівництво об'єкта архітектури промислового призначення - вимоги до оцінки впливу об'єкта архітектури на навколишнє природне середовище;

інші особливі умови та вимоги.

Графічна частина архітектурно-планувального завдання містить:

ситуаційну схему місця розташування об'єкта архітектури в населеному пункті або на іншій території;

викопіювання з оновленого топографо-геодезичного плану кварталу (мікрорайону), іншої території місця розташування об'єкта архітектури;

схему визначення площ, що підлягають забудові і благоустрою, з урахуванням нормативів та визначенням планувальних обмежень розміщення історико-культурних, санітарно-охоронних зон тощо;

за бажанням замовника за додаткову плату також можуть бути надані викопіювання з генерального плану населеного пункту, проекту детального планування району, в тому числі ескізу забудови з червоними лініями, інших проектних матеріалів та галузевих схем.

16. До архітектурно-планувального завдання не можуть бути включені вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень об'єкта архітектури, його внутрішнього оздоблення, інші умови і вимоги, якщо вони не випливають з положень актів законодавства, державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови, не зумовлені необхідністю збереження характеру існуючої забудови, довкілля і охорони пам'яток історії та культури.

17. Технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта архітектури, які мають відповідати його розрахунковим параметрам, у тому числі водопостачання, каналізації, тепло-, енерго-, газопостачання, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телебачення, диспетчеризації, пожежної безпеки, а також особливих умов. Перелік технічних умов щодо інженерного забезпечення конкретного об'єкта архітектури визначається в архітектурно-планувальному завданні.

Виконання технічних умов є обов'язковим для всіх замовників, проектувальників та будівельників.

18. У технічних умовах зазначається термін їх дії згідно з нормативними термінами проектування і будівництва об'єкта архітектури. У разі коли будівництво об'єкта архітектури не може бути завершено у визначені терміни, замовник повинен продовжити їх в організації, яка надала технічні умови, до закінчення їх дії. Якщо замовник не звернувся до організації, яка надала технічні умови, з мотивованим проханням щодо їх продовження, ці умови втрачають чинність.

У разі необхідності в обгрунтованому відхиленні від технічних умов це відхилення повинне бути погоджено замовником з організацією, яка надала технічні умови.

19. У технічних умовах зазначаються:

а) основні відомості, в тому числі найменування та адреси об'єкта архітектури, замовника, проектувальника, вид будівництва, нормативні терміни проектування і будівництва;

б) джерела водо-, тепло-, енерго-, газопостачання;

в) місце приєднання до відповідних інженерних мереж, вимоги до обладнання вузлів приєднання;

г) основні розрахункові інженерні параметри об'єкта архітектури, в тому числі:

для водопостачання - гарантована кількість і якість води господарсько-питного користування, тиск у місці підключення, умови використання систем зворотного та повторного промислового водопостачання, будівництва резервуарів чистої води, використання води на технічні потреби, насосних станцій для підкачування води, водомірних вузлів, обгрунтовані вимоги до збільшення пропускної здатності діючих мереж, витрати води на пожежогасіння;

для каналізації - кількість і якість стічних вод, вимоги до впровадження роздільних систем промислової та господарсько-побутової каналізації, локальних очисних споруд промислових стоків, споруд і обладнання для утилізації або використання осадів, усереднювачів, вимірювачів стоків, решіток тощо, обгрунтовані вимоги до збільшення пропускної здатності діючих мереж;

кількість і види твердих промислових та господарсько-побутових відходів, заходи щодо їх утилізації чи захоронення;

для теплопостачання - теплові навантаження абонента (максимальні та середні теплові потоки) із зазначенням видів теплоносія (гаряча вода, пара) і за видами теплоспоживання (опалення, вентиляція, кондиціювання повітря, гаряче водопостачання) з урахуванням перспективних навантажень; параметри теплоносія, гідравлічний режим у місці приєднання до теплової мережі з урахуванням зростання теплових навантажень у системі теплопостачання (тиск, включаючи статичний), температура теплоносія, а для води в тепломережі - також метод та графік центрального регулювання подачі тепла в систему теплопостачання; обгрунтовані вимоги до збільшення пропускної здатності діючих мереж, потужності теплогенератора, а також розширення або реконструкції установок для хімічного водоочищення та очищення конденсату теплового джерела; кількість, якість, режим відкачування зворотного конденсату, вимоги до його очищення, необхідність використання вторинних енергоресурсів на підприємстві, будівництва резервного джерела тепла або резервної тепломагістралі з урахуванням підвищення надійності теплопостачання об'єкта; вимоги до контрольно-вимірювальних приладів з диспетчеризації; межі балансової та експлуатаційної відповідальності енергопостачальної організації перед абонентом;

для енергопостачання - електричні навантаження об'єкта; характеристика мережі в місці підключення (підстанція, електростанція або лінія електропередачі, розподільне обладнання, секції розподільного обладнання, комірки); напруга, для якої мають бути розраховані повітряні або кабельні лінії, що живлять об'єкт; прогнозовані межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності; вимоги до компенсації реактивної потужності; вимоги до ведення обліку електроенергії; специфічні вимоги до електроустановок об'єкта, які приєднуються до ліній живлення енергопостачальної організації (необхідність резервного живлення, автоматичного захисту на вводах, виділення у разі необхідності відповідальних навантажень на окремі резервні лінії живлення тощо); резервна потужність для об'єктів, які підключатимуться з часом; режим роботи електротермічного устаткування, систем електричного опалення і електронагрівання; розрахункові значення струмів короткого замикання, вимоги до релейного захисту, автоматики, зв'язку, ізоляції та захисту від перенапруги; інші обгрунтовані вимоги, необхідні для виконання проекту електропостачання; в разі необхідності умови використання електроенергії для систем опалення;

для газопостачання - параметри проектного та діючого газопроводів, напрямки трасування або перекладення діючих газопроводів, особливі умови до проектування вентиляції, герметизації, обладнання люків колодязів та перехрещення газопроводів з іншими видами інженерних комунікацій;

для зливової каналізації - пропускна спроможність та вид водовідведення;

для телефонізації, радіофікації та електрозв'язку - потрібна ємність вводу та умови прокладення кабелю від існуючої мережі;

для телебачення - електричний розрахунок пристроїв системи, умови розміщення телевізійних антен, вибір обладнання та захист заземлення щогл телевізійних антен;

д) вимоги до влаштування зовнішнього освітлення;

е) вимоги до встановлення лічильників обліку споживання холодної та гарячої води, теплоенергії, природного газу, забезпечення їх цілорічної експлуатації;

є) умови для будівництва додаткових об'єктів, у тому числі пожежних депо, розширення або реконструкції системи відповідних мереж населеного пункту;

ж) обгрунтовані розміри пайової участі замовника у розвитку або реконструкції системи відповідних мереж населеного пункту.

У разі відсутності на відповідній території необхідного джерела водо-, тепло-, енерго-, газопостачання або його недостатньої потужності може бути передбачено застосування автономних систем інженерного забезпечення за погодженням узгоджувальної комісії.

20. Замовник звертається за наданням архітектурно-планувального завдання та технічних умов до місцевого органу містобудування та архітектури.

21. Архітектурно-планувальне завдання розробляється, затверджується та видається замовнику місцевим органом містобудування та архітектури у місячний термін за умови надання всіх необхідних матеріалів, зазначених у пунктах 26 і 27 цього Порядку.

22. Замовник може за угодою доручити госпрозрахунковому підрозділу при місцевому органі містобудування та архітектури одержання технічних умов у організаціях, що надають технічні умови. У цьому разі роботу з їх підготовки комплектування проводять у місячний термін госпрозрахункові підрозділи місцевих органів містобудування та архітектури.

Якщо замовник одержує технічні умови власноручно або доручив цю роботу проектувальнику, архітектурно-планувальне завдання розробляється, затверджується та видається замовнику в місячний термін після подання до місцевого органу містобудування та архітектури крім матеріалів, зазначених у пунктах 26 і 27 цього Порядку, також технічних умов.

23. Усі організації незалежно від форми власності надають технічні умови у п'ятнадцятиденний термін з дня звернення. Розгляд заяви проводиться лише на основі матеріалів і даних замовника без подання технічних умов інших організацій.

24. Уповноважений орган містобудування та архітектури Ради міністрів Автономної Республіки Крим, управління містобудування та архітектури облдержадміністрацій погоджують архітектурно-планувальне завдання на проектування об'єкта архітектури, будівництво якого здійснюється на території Автономної Республіки Крим, області за рахунок коштів державного бюджету, при здійсненні реконструкції, реставрації та капітального ремонту пам'яток історії та культури, в інших окремих випадках для найважливіших об'єктів архітектури.

25. Номенклатура об'єктів архітектури, на проектування яких архітектурно-планувальне завдання підлягає погодженню згідно з пунктом 24 цього Порядку, затверджується розпорядженням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови облдержадміністрації, за поданням уповноваженого органу містобудування та архітектури Ради міністрів Автономної Республіки Крим, управління містобудування та архітектури облдержадміністрації.

26. Для розроблення та отримання архітектурно-планувального завдання на нове будівництво або розширення об'єкта архітектури замовник подає заяву до місцевого органу містобудування та архітектури.

До заяви додаються такі документи:

рішення про погодження місця розташування об'єкта архітектури (дозвіл на виконання проектно-вишукувальних робіт) разом з матеріалами попереднього погодження;

належним чином завірена згода власника земельної ділянки (землекористувача) на вилучення або тимчасове використання ділянки, якщо ділянка не перебуває у власності (користуванні) замовника;

основні характеристики об'єкта архітектури (за намірами замовника);

висновок уповноважених органів у галузі охорони пам'яток історії та культури:

Держбуду чи Мінкультури - у разі, коли нове будівництво або розширення намічено здійснити у зоні охорони пам'ятки історії та культури, внесеної до Державного реєстру національного культурного надбання, заповідника, оголошеного рішенням Кабінету Міністрів України (колишньої Ради Міністрів УРСР) або якому в установленому порядку надано статус національного;

Республіканського комітету з охорони та використання пам'яток історії та культури Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів облдержадміністрацій, Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення - у разі, коли нове будівництво або розширення намічено здійснити у зоні охорони пам'ятки історії та культури місцевого значення, заповідника, створеного за рішенням відповідного місцевого органу виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування;

висновок державної санітарно-епідеміологічної служби (копія), одержаний замовником для вирішення питання погодження місця розташування об'єкта архітектури (надання дозволу на виконання проектно-вишукувальних робіт);

викопіювання з генерального або ситуаційного плану;

для об'єктів архітектури промислового призначення: техніко-економічний прогноз потреб ресурсів, акт вибору земельної ділянки з відповідними матеріалами, погоджений для міст обласного значення, міст Києва та Севастополя - міським державним управлінням екологічної безпеки, для інших населених пунктів і територій - районними державними інспекціями екологічної безпеки, в тому числі для розташованих у межах промислових формувань - висновок територіальної проектної організації з питань промислового будівництва;

у разі коли намічено здійснити розширення об'єкта архітектури - документ, який засвідчує наявність (відсутність) у замовника права власності на об'єкт архітектури, а за умови відсутності такого права - згода власника (власників) об'єкта архітектури на проведення зазначеного будівництва.

27. Для розроблення та одержання архітектурно-планувального завдання на реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт об'єкта архітектури (крім пам'яток історії та культури) замовник подає заяву до місцевого органу містобудування та архітектури.

До заяви додаються такі документи:

у разі коли намічено здійснити зміну функціонального призначення об'єкта архітектури - рішення про погодження місця розташування об'єкта разом з матеріалами попереднього погодження, в інших випадках - дозвіл на проведення проектно-вишукувальних робіт з відповідними матеріалами;

документ, який засвідчує наявність (відсутність) у замовника права власності на об'єкт архітектури, а за умови відсутності такого права - згода власника (власників) об'єкта архітектури на проведення зазначеного будівництва;

характеристика намірів замовника стосовно реконструкції, капітального ремонту (в тому числі зміни функціонального призначення, можливого перепланування), реставрації об'єкта архітектури;

висновок державної санітарно-епідеміологічної служби (копія), отриманий замовником для вирішення питання погодження місця розташування об'єкта архітектури (надання дозволу на виконання проектно-вишукувальних робіт);

висновок уповноважених органів у галузі охорони пам'яток історії та культури:

Держбуду чи Мінкультури - у разі, коли реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт намічено здійснити у зоні охорони пам'ятки історії та культури, внесеної до Державного реєстру національного культурного надбання, заповідника, оголошеного рішенням Кабінету Міністрів України (колишньої Ради Міністрів УРСР) або якому в установленому порядку надано статус національного;

Республіканського комітету з охорони та використання пам'яток історії та культури Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів облдержадміністрацій, Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення - у разі, коли реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт намічено здійснити у зоні охорони пам'ятки історії та культури місцевого значення, заповідника, створеного за рішенням відповідного місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування;

для об'єкта архітектури промислового призначення: техніко-економічний прогноз потреб ресурсів, акт вибору земельної ділянки з відповідними матеріалами, погоджений для міст обласного значення, міст Києва та Севастополя - міським державним управлінням екологічної безпеки, для інших населених пунктів і територій - районними державними інспекціями екологічної безпеки, в тому числі для розташованого у межах промислових формувань - висновок територіальної проектної організації з питань промислового будівництва.

28. Для одержання технічних умов замовник (госпрозрахунковий підрозділ уповноваженого органу містобудування та архітектури, проектувальник) подає до організації, що надає технічні умови:

план земельної ділянки (ситуаційний план);

опитувальні листи за відповідно затвердженою формою, в яких викладено відомості про розрахункові параметри об'єкта архітектури (місткість, обсяги потреб води, тепло-, електроенергії тощо), підписані замовником та проектувальником;

для об'єктів архітектури промислового призначення - технічне завдання замовника, яке містить основні техніко-економічні та технологічні параметри об'єкта (у разі необхідності).

29. Розмір плати за видачу архітектурно-планувального завдання та технічних умов визначається (обраховується) згідно з розцінками, наведеними у додатках 2 і 3 до цього Порядку.

Розцінки обраховано виходячи з розміру заробітної плати працівників, матеріальних витрат на виробництво, накладних витрат, прибутку (для суб'єктів господарської діяльності), інших відрахувань згідно з чинним законодавством, крім податку на додану вартість.

30. Для оперативного вирішення спірних питань, що виникають під час надання архітектурно-планувального завдання, технічних умов при місцевому органі виконавчої влади або органі місцевого самоврядування утворюється узгоджувальна комісія.

31. Положення про узгоджувальну комісію та її персональний склад затверджується розпорядженням голови обласної, міст Києва та Севастополя міської, районної держадміністрації або рішенням виконавчого органу міської ради (для міст обласного значення). Очолює комісію заступник голови відповідної держадміністрації або заступник міського голови чи за їх дорученням - начальник місцевого органу містобудування та архітектури.

32. До складу узгоджувальної комісії входять відповідальні представники:

місцевого органу містобудування та архітектури;

інших структурних підрозділів місцевої держадміністрації або виконавчого органу місцевої ради;

організацій, що надають вихідні дані;

проектувальника;

депутатів місцевої ради - за згодою.

33. На засідання комісії можуть запрошуватися представники інших підприємств, установ, організацій та служб залежно від специфіки об'єкта архітектури.

34. Узгоджувальна комісія за участю замовника розглядає спірні питання стосовно архітектурно-планувального завдання та технічних умов та в разі необхідності приймає рішення щодо їх перегляду в установлений термін. Рішення про внесення змін до архітектурно-планувального завдання приймаються з урахуванням відповідних рішень містобудівної ради.

35. Рішення узгоджувальної комісії оформляється протоколом, затверджується розпорядженням голови місцевої держадміністрації або рішенням виконавчого органу міської ради і є обов'язковим для виконання.

Примітки: 1. Пункти 16, 17, 27, 28 заповнюються для архітектурно-планувального завдання на проектування об'єктів архітектури житлово-громадського призначення для розширення, реконструкції, реставрації і капітального ремонту.

2. Пункти 17, 22, 27, 28 і 37 заповнюються для архітектурно-планувального завдання на проектування об'єктів архітектури промислового призначення для нового будівництва, розширення, реконструкції та капітального ремонту.

3. Зміни до наданого архітектурно-планувального завдання можуть бути внесені лише за згодою замовника місцевим органом містобудування і архітектури, який його видав, а технічних умов - організаціями, які їх надали.

Після закінчення терміну дії архітектурно-планувальне завдання підлягає перереєстрації та продовженню в місцевому органі містобудування та архітектури, який його видав, а технічні умови - у організаціях, які їх надали.

У разі зміни наміру замовника щодо виду, цільового призначення будівництва, виникнення необхідності знесення існуючих будинків та споруд замовник зобов'язаний у десятиденний термін повідомити про це місцевий орган містобудування та архітектури, а також організації, що надали технічні умови. У цьому разі дія архітектурно-планувального завдання і технічних умов зупиняється до вирішення необхідних питань.

Архітектурно-планувальне завдання не дає права розпочинати виконання будівельних робіт та освоєння земельної ділянки.