| Конвенції Міжнародної організації праці, не ратифіковані Україною | ||
| 1 | 2 | 3 |
| N 1 | про обмеження тривалості робочого часу на промислових підприємствах до 8 годин на день та 48 годин на тиждень | Стаття 2 Тривалість робочого часу осіб, зайнятих на будь-якому державному або приватному промисловому підприємстві чи в будь-якому з його філіалів, крім підприємств, на яких працюють тільки члени однієї родини, не може перевищувати 8 годин на день і 48 годин на тиждень, за винятком передбачених випадків: b) якщо за законом, звичаєм чи угодою між організаціями роботодавців та працівників або, де таких організацій немає, між представниками роботодавців та працівників, тривалість робочого часу один чи більше днів на тиждень менша ніж 8 годин, тоді обмеження щодо 8 годин може бути перевищено в інші дні тижня з дозволу компетентного органу або за згодою між такими організаціями чи представниками за умови, що в жодному з випадків, передбачених цим пунктом, щоденне обмеження відносно 8 годин не буде перевищено більше ніж на одну годину; |
| Стаття 5 1. У виняткових випадках, коли визнано, що положення статті 2 не можуть застосовуватись, але тільки в цих випадках, угодам між організаціями працівників та роботодавців щодо подовженого щоденного робочого дня може бути надано чинності постанов, якщо уряд, якому ці угоди буде передано, ухвалить таке рішення. 2. Середня тривалість робочого часу на тиждень, обчислена залежно від кількості тижнів, охоплених будь-якою такою угодою, не може перевищувати 48 годин. | ||
| Стаття 6 1. Правила, встановлені державними органами, мають визначати для промислових підприємств: a) сталі винятки, які можуть бути допущені щодо підготовчих або додаткових робіт, котрі неодмінно повинні проводитись поза межами робочого часу, встановленими для загальної роботи підприємства або окремих категорій працівників, чия робота здебільшого переривчаста; b) тимчасові винятки, які можуть бути допущені, щоб підприємство могло у надзвичайних випадках справитися із збільшеним навантаженням на роботі. 2. Ці правила може бути встановлено лише після консультацій з відповідними ооганізаціями роботодавців та працівників, якщо такі організації є. Ці правила мають встановлювати максимум додаткового часу в кожному випадку, і розмір ставки, що виплачуватиметься за понаднормовий час, не може бути менший ніж 1,25 звичайної ставки. | ||
| N 183 | о пересмотре Конвенции (пересмот- ренной) 1952 года об охране материнства (неофициаль- ный перевод) | Параграф 2 статьи 2 После консультаций с представительными организациями заинтересованных работодателей и трудящихся каждое государство-член, которое ратифицирует настоящую Конвенцию, может, однако, исключать полностью или частично из сферы действия настоящей Конвенции ограниченные категории трудящихся, если ее применение к ним приводит к возникновению особых проблем существенного характера. |
| Статья 3 После консультаций с представительными организациями работодателей и трудящихся каждое государство-член принимает надлежащие меры для обеспечения того, чтобы беременные женщины или кормящие матери не должны были выполнять работу, которая, по определению компетентных властей, является вредной для здоровья матери или ребенка, либо, по имеющимся оценкам, представляет существенный риск для здоровья матери или ее ребенка. | ||
| Параграф 4 статьи 4 4. С учетом необходимости охраны здоровья матери и ребенка отпуск по беременности и родам включает обязательный период продолжительностью в шесть недель после рождения ребенка, если на национальном уровне между правительством и представительными организациями работодателей и трудящихся не согласованы иные сроки. | ||
| Статья 11 Каждое государство-член периодически изучает, консультируясь с наиболее представительными организациями работодателей и трудящихся, целесообразность увеличения продолжительности отпуска, указанного в статье 4, и повышение суммы или ставок денежных пособий, указанных в статье 6. | ||
| N 89 | про нічну працю жінок у промисловості (переглянута в 1948 році) | Стаття 2 Відповідно до мети цієї Конвенції термін "ніч" означає період тривалістю принаймні одинадцять послідовних годин, який охоплює встановлений компетентним органом влади проміжок часу тривалістю принаймні сім послідовних годин між десятою годиною вечора та сьомою годиною ранку; компетентний орган влади може встановлювати різні проміжки часу для різних районів, галузей промисловості, підприємств чи їхніх філіалів, але він зобов'язаний проводити консультації із заінтересованими організаціями підприємців і працівників, перш ніж встановити проміжок часу після одинадцятої години вечора. |
| Параграф 1 статті 5 1. Заборона нічної праці для жінок може бути тимчасово відмінена урядом після проведення консультацій з відповідними організаціями підприємців і працівників, якщо у разі виникнення надзвичайних обставин цього вимагають національні інтереси. | ||
| N 171 | про нічну працю | Стаття 1 Відповідно до мети цієї Конвенції: a) термін "нічна праця" означає будь-яку роботу, котра здійснюється протягом періоду тривалістю не менше ніж сім годин підряд, охоплюючи проміжок між північчю та 5 годиною ранку, встановлюваного компетентним органом після консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників або колективними договорами; b) термін "працівник, який працює у нічний час" означає особу, котра працює за наймом, робота якої вимагає здійснення трудової функції у нічний час протягом значної кількості годин понад встановлену межу. Ця межа встановлюється компетентним органом після консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників або колективними договорами. |
| Параграф 2 статті 2 2. Член Організації, який ратифікує Конвенцію, може після консультації з відповідними представницькими організаціями роботодавців і працівників вилучити цілком або частково зі сфери її дії обмежені категорії працівників, коли застосування до них Конвенції могло б спричинити особливі проблеми суттєвого плану. | ||
| Пункт ii) параграфа 1 статті 7 1. Треба вживати заходів, котрі забезпечують наявність альтернативної нічній праці роботи для працюючих жінок, які в противному разі були б змушені виконувати роботу в нічний час: ii) протягом певного часу понад період після народження дитини, встановлюваний відповідно до вищезазначеного в пункті а), тривалість якого визначає компетентний орган після консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників. | ||
| Стаття 10 1. До введення робочих графіків, що вимагають використання нічної праці, роботодавець проводить консультації з представниками заінтересованих працівників відносно конкретного змісту таких графіків і форм організації праці в нічний час, які найбільш пристосовані до підприємства та його персоналу, а також відносно потрібних заходів щодо гігієни праці та соціально-побутових служб. На підприємствах, котрі використовують роботу працівників, що працюють у нічний час, ці консультації проводяться регулярно. 2. Відповідно до мети цієї статті термін "представники працівників" означає осіб, котрі визнані за таких національним законодавством чи практикою відповідно до Конвенції 1971 року про представників працівників . | ||
| Параграф 2 статті 11 2. Якщо положення цієї Конвенції застосовуються за допомогою законів чи регламентів, повинні проводитися попередні консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників. | ||
| N 13 | про використання свинцевого білила в малярній справі | Параграф 1 статті 1 1. За вилученнями, передбаченими в статті 2, кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікує цю Конвенцію, зобов'язується заборонити використання свинцевого білила та сірчанокислого свинцю, а також усяких сумішей, що містять ці барвники, для внутрішнього пофарбування будівель, за винятком випадків, коли компетентний орган влади після консультації із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників вважає за потрібне використання свинцевого білила та сірчанокислого свинцю або сумішей, що містять ці барвники, для пофарбування залізничних станцій чи промислових підприємств. |
| Стаття 6 Після консультації з відповідними організаціями роботодавців і працівників компетентний орган влади вживає заходів, які він вважає потрібними для забезпечення дотримання правил, встановлених у попередніх статтях. | ||
| N 20 | про нічну роботу в пекарнях | Параграф 3 статті 1 3. Ця Конвенція не застосовується до оптового виробництва печива. Після консультації з відповідними організаціями роботодавців і працівників кожний член Міжнародної організації праці може визначити, до яких продуктів можна застосувати термін "печиво" в цілях цієї Конвенції. |
| Стаття 2 В цілях застосування цієї Конвенції термін "ніч" означає період тривалістю принаймні сім послідовних годин. Початок і кінець цього періоду визначають компетентні органи влади кожної країни після консультації з відповідними організаціями роботодавців і працівників, цей період охоплює проміжок часу між одинадцятою годиною вечора та п'ятою годиною ранку. Якщо це виправдано місцевими умовами (клімат і пора року) або за погодженням з відповідними організаціями роботодавців і працівників, проміжок часу між одинадцятою годиною вечора та п'ятою годиною ранку може бути замінено проміжком часу між десятою годиною вечора та четвертою годиною ранку. | ||
| Стаття 5 Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, вживе відповідних заходів для забезпечення ефективного застосування заборони, передбаченої у статті 1, та надасть роботодавцям і працівникам, а також їхнім організаціям можливість брати участь у таких заходах згідно з Рекомендацією 1923 року , ухваленою на 5-й сесії Міжнародної конференції праці. | ||
| N 26 | про запровадження процедури встановлення мінімальної заробітної плати | Стаття 2 Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, має право після консультації з організаціями працівників і роботодавців, де такі організації є, відповідних галузей чи секторів промисловості вирішити, до яких видів домашнього виробництва повинна застосовуватися згадана у статті 1 процедура встановлення мінімальної заробітної плати. |
| Стаття 3 1. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, має право визначити зміст і форму процедури встановлення мінімальної заробітної плати, а також методи її здійснення. Однак: 1) до застосування такої системи щодо будь-яких галузей чи секторів промисловості представники заінтересованих роботодавців і працівників, зокрема представники їхніх організацій, де такі є, залучаються до консультацій, як і будь-які інші особи, до котрих компетентні органи влади вважатимуть за доцільне звернутися, як до осіб, компетентних у цій галузі внаслідок своєї професії чи своїх обов'язків; 2) заінтересовані роботодавці та працівники разом беруть участь у здійсненні цієї процедури таким чином і такою мірою, але в усякому разі з рівним представництвом і на рівних засадах, як це може бути визначено у національному законодавстві; | ||
| N 30 | про регулювання робочого часу в торгівлі та установах | Стаття 8 Положення, передбачені статтями 6 і 7, можуть застосовуватись після консультації з відповідними організаціями роботодавців і працівників, особливу увагу має бути приділено колективним договорам, якщо такі існують, між організаціями роботодавців і працівників. |
| N 46 | об ограничении рабочего времени в угольных шахтах | Статья 10 Постановления, упомянутые в статьях 7, 8 и 9, принимаются государственной властью после консультации с соответствующими организациями предпринимателей и трудящихся. |
| N 128 | про допомоги по інвалідності, по старості і у зв'язку з втратою годувальника | Стаття 6 При проведенні в життя розділів II, III або IV цієї Конвенції кожний член Організації може враховувати захист, що надається через страхування, яке хоча й не є обов'язковим за законом відносно осіб, котрі підлягають забезпеченню, але: а) контролюється державними органами або відповідає встановленим нормам і знаходиться під спільним керуванням роботодавців і працівників; |
| Параграф 2 статті 34 2. Встановлюється процедура, яка дає подавачу скарги змогу, коли це доцільно, бути представленим компетентною особою за своїм вибором чи делегатом представницької організації осіб, які підлягають забезпеченню, або користуватися їхньою підтримкою. | ||
| Стаття 36 У разі, якщо керування соціальним забезпеченням не доручено будь-якій установі, що перебуває під державним контролем, або урядовому відомству, відповідальному перед законодавчим органом, представники осіб, які підлягають забезпеченню, беруть участь у керуванні на встановлених умовах; національне законодавство може також передбачати участь представників як роботодавців, так і державних органів. | ||
| N 43 | про тривалість робочого часу на автоматичних заводах по виробництву листового скла | Параграф 2 статті 3 2. Відповідна компенсація за всі додаткові години, відпрацьовані відповідно до цієї статті, повинна бути надана на умовах, які визначено національними законами чи постановами або угодою між заінтересованими організаціями роботодавців та працівників. |
| N 168 | про сприяння зайнятості та захист від безробіття | Стаття 3 Положення цієї Конвенції застосовуються після консультації та у співробітництві з організаціями роботодавців і працівників відповідно до національної практики. |
| Параграф 2 статті 27 2. Процедура оскарження дає змогу особі, що клопочеться, відповідно до національних законодавства та практики, мати за представника чи помічника кваліфіковану особу на її вибір або делегата представницької організації працівників, або делегата організації, котра репрезентує застрахованих осіб. | ||
| Параграф 1 статті 29 1. Якщо управління покладено безпосередньо на урядове відомство, відповідальне перед парламентом, то представники застрахованих осіб і роботодавців беруть участь у процесі управління з правом дорадчого голосу, згідно з приписуваними умовами. | ||
| N 49 | про скорочення робочого часу на склодувних заводах | Параграф 2 статті 3 2. Відповідна компенсація за всі додаткові години, відпрацьовані на підставі цієї статті, повинна бути надана на умовах, визначених національними законами чи постановами, або угодою між організаціями роботодавців і працівників. |
| N 167 | про безпеку та гігієну праці у будівництві | Параграф 2 статті 1 2. Член Організації, який ратифікує цю Конвенцію, може, після консультації з найбільш представницькими організаціями заінтересованих роботодавців і працівників, де такі є, вилучати зі сфери застосування Конвенції або зі сфери застосування деяких її положень окремі галузі економічної діяльності чи окремі підприємства, щодо яких виникають особливі проблеми суттєвого плану, за умови забезпечення безпечного і здорового робочого середовища. |
| Стаття 3 3 найбільш представницькими організаціями зацікавлених роботодавців і працівників проводяться консультації щодо заходів, яких слід ужити для здійснення положень цієї Конвенції. | ||
| N 153 | про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті | Стаття 3 Компетентна влада чи орган у кожній країні консультуються з зацікавленими представницькими організаціями роботодавців і трудящих до прийняття рішення з будь-яких питань, на які поширюються положення цієї Конвенції. |
| N 79 | про обмеження нічної праці дітей та підлітків на непромислових роботах | Параграф 2 статті 3 2. Однак за наявності особливих обставин, котрі позначаються на певній галузі діяльності чи певному районі, компетентна влада може після проведення консультацій із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників встановити щодо дітей та підлітків, зайнятих у цій галузі діяльності чи районі, проміжок часу між одинадцятою годиною вечора і сьомою годиною ранку замість проміжку між десятою годиною вечора і шостою годиною ранку. |
| N 117 | про основні цілі та норми соціальної політики | Параграф 1 статті 5 1. Вживають заходів для забезпечення незалежним виробникам і найманим працівникам умов, які дадуть їм можливість підвищити свій життєвий рівень власними зусиллями й забезпечать підтримання прожиткового мінімуму, що встановлюється шляхом офіційних обстежень життєвих умов, які проводяться після консультацій з представниками організацій роботодавців і працівників. |
| Параграф 1 статті 10 1. Заохочується встановлення мінімальної заробітної плати в колективних договорах, що вільно укладаються між профспілками, які репрезентують заінтересованих працівників, та роботодавцями або організаціями роботодавців. | ||
| Параграф 2 статті 10 2. У разі, коли в колективних договорах не передбачаються відповідні заходи щодо встановлення мінімальної заробітної плати, вживають належних заходів, які роблять можливим встановлення мінімальних ставок заробітної плати шляхом консультацій з представниками роботодавців і працівників, серед яких представники відповідних їхніх організацій, де такі існують. | ||
| Параграф 2 статті 16 2. Таке навчання організується компетентною владою або під її наглядом після консультацій з організаціями роботодавців і працівників країни, з якої посилається той, хто навчається, та країни, де відбувається навчання. | ||
| N 84 | о праве на объединение и регулирование трудовых конфликтов на территориях вне метрополии | Статья 3 Принимаются все практически возможные меры для обеспечения профсоюзным организациям, представляющим заинтересованных работников, права на заключение коллективных договоров с работодателями или с организациями работодателей. |
| Статья 4 Принимаются все практически возможные меры для консультации и привлечения представителей организаций работодателей и работников к выработке и проведению в жизнь положений, направленных на обеспечение защиты работников и соблюдение трудового законодательства. | ||
| Статья 5 Всякая процедура разбора конфликтов между работодателями и работниками должна быть настолько проста и быстра, насколько это возможно. | ||
| Статья 6 1. Работодатели и работники поощряются к тому, чтобы избегать конфликтов, а в случае, если они произойдут, к справедливому урегулированию их путем примирения. 2. Соответственно принимаются все практически возможные меры для консультации и привлечения представительных организаций работодателей и работников к учреждению и работе органов примирения. | ||
| Статья 7 1. В возможно короткий срок создается орган урегулирования конфликтов между работодателями и работниками. 2. Представители заинтересованных работодателей и работников, включая представителей их соответствующих организаций, где таковые существуют, привлекаются, поскольку это возможно, к работе этого органа в такой форме и мере, в какой это будет определено компетентным органом власти, но во всяком случае в равном количестве и на равных правах. | ||
| N 86 | про максимальну тривалість трудових договорів працівників з корінного населення | Параграф 2 статті 2 2. Компетентний орган влади після консультації з організаціями працівників і роботодавців, що репрезентують інтереси заінтересованих сторін, може вилучити з-під дії цієї Конвенції договори, укладені між роботодавцями та письменними працівниками, які мають достатню гарантію вільного вибору роботи; таке вилучення може застосовуватися до всіх працівників будь-якої території, до працівників будь-якої окремої галузі промисловості, працівників будь-якого окремого підприємства чи до окремих груп працівників. |
| N 88 | про організацію служби зайнятості | Параграф 1 статті 4 1. Треба вживати належних заходів через консультативні комітети для залучення представників роботодавців і працівників до співробітництва у справі організації та діяльності служби зайнятості, а також у розробленні її політики. |
| Параграф 3 статті 4 3. Однакова кількість представників роботодавців і працівників призначається до цих комітетів після консультацій з представницькими організаціями роботодавців і працівників, де такі організації існують. | ||
| Стаття 5 Загальна політика служби зайнятості у справі направлення працівників на вакантні місця відпрацьовується після консультацій з представниками роботодавців та працівників через передбачені статтею 4 консультативні комітети. | ||
| Стаття 6 Служба зайнятості організується таким чином, щоб забезпечити ефективний набір та влаштування працівників на роботу і для цього: с) у співробітництві з іншими органами влади і там, де це доцільно, з роботодавцями та профспілками збирає і вивчає всю наявну інформацію щодо становища на ринку зайнятості та про його імовірну еволюцію як по всій країні взагалі, так і по окремих галузях промисловості, професіях і районах та систематично і без затримки надає ці відомості органам влади, заінтересованим організаціям роботодавців і працівників та громадськості; | ||
| Стаття 10 Служба зайнятості, а там, де це вважається за доцільне, інші органи влади у співробітництві з організаціями роботодавців і працівників та іншими заінтересованими органами вживають усіх можливих заходів для заохочування роботодавців і працівників до повного використання на добровільних засадах можливостей, які пропонує служба зайнятості. | ||
| N 94 | про положення про працю в договорах, що укладаються державними органами влади | Параграф 4 статті 1 4. Договори, що передбачають витрати державних коштів на суму, яка не перевищує ліміту, встановленого компетентним органом влади після консультації з заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, якщо такі організації існують, можуть бути вилучені зі сфери чинності цієї Конвенції. |
| Параграф 5 статті 1 5. Компетентний орган влади має право після консультації з заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, якщо такі організації існують, вилучити зі сфери застосування цієї Конвенції осіб, котрі займаються діяльністю управлінського, технічного, професійного або наукового напряму, умови праці яких не регулюються державним законодавством, колективними угодами або арбітражними рішеннями, і які, як правило, не виконують фізичну роботу. | ||
| Параграф 1 статті 2 1. Договори, до яких застосовується ця Конвенція, містять положення, що гарантують відповідним працівникам заробітну плату (зокрема, й грошову допомогу) і фіксують тривалість робочого часу та інші умови праці, не менш сприятливі за ті, що встановлено для роботи такого самого роду у відповідній професії або галузі промисловості в тих районах, де робота виконується: а) на підставі колективної угоди та інших визнаних механізмів переговорів між організаціями роботодавців і працівників, що репрезентують відповідно значну кількість роботодавців і працівників в окремих професіях та галузях промисловості; | ||
| Параграф 3 статті 2 3. Умови положень, що увійшли до договору, та будь-які їхні зміни визначає компетентний орган влади у спосіб, що найбільш відповідає умовам, які існують у державі, після консультації із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, якщо такі організації є. | ||
| Параграф 1 статті 7 1. Якщо територія члена Організації охоплює великі райони, де через розпорошеність населення або рівень розвитку цих районів компетентний орган влади вважає застосування положень цієї Конвенції неможливим, цей орган влади може, після консультації з заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, якщо такі організації є, вилучити такі райони зі сфери застосування цієї Конвенції як повністю, так і за винятком окремих підприємств і професій, на свій розсуд. | ||
| Параграф 1 статті 7 3. Кожний член Організації, що звертається до положень цієї статті, не менш як через кожні три роки, консультуючись із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, якщо такі організації є, переглядає доцільність застосування цієї Конвенції до районів, вилучених зі сфери її чинності згідно з положеннями параграфа 1. | ||
| Стаття 8 За нездоланних або непередбачених обставин, котрі загрожують національному добробутові та безпеці, компетентний орган влади після консультації з заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, якщо такі організації існують, може тимчасово припинити дію положень цієї Конвенції. | ||
| N 99 | о процедуре установления минимальной заработной платы в сельском хозяйстве | Параграф 2 статьи 1 2. Каждый Член Организации, ратифицирующий настоящую Конвенцию, может - после консультации с наиболее представительными соответствующими организациями предпринимателей и трудящихся, где таковые существуют, - по своему усмотрению определить те предприятия, виды деятельности и категории лиц, на которые распространяется процедура установления минимальной заработной платы, упомянутая в предыдущем пункте. |
| Параграф 2 статьи 3 2. До принятия какого-либо решения проводится тщательная предварительная консультация с наиболее представительными соответствующими организациями предпринимателей и трудящихся, где таковые существуют, и с любыми другими лицами, обладающими специальной классификацией в силу своей профессии или функций, к которым компетентный орган власти сочтет целесообразным обратиться. | ||
| Параграф 3 статьи 3 3. Соответствующие предприниматели и трудящиеся принимают участие в применении процедуры установления минимальной заработной платы или привлекаются к консультациям, или имеют право изложить свое мнение по этому вопросу в такой форме и в такой степени, как это может быть определено законодательством страны, но во всяком случае на основе полного равенства. | ||
| N 100 | о равном вознагражде- нии мужчин и женщин за труд равной ценности | Статья 4 Каждый Член Организации сотрудничает надлежащим образом с соответствующими организациями предпринимателей и трудящихся с целью проведения в жизнь положений настоящей Конвенции. |
| N 102 | про мінімальні норми соціального забезпечення | Стаття 6 Впроваджуючи в життя положення розділів II, III, IV, V, VIII (щодо медичної допомоги), IX або X цієї Конвенції, будь-який член Організації може брати до уваги захист, що надається шляхом страхування, яке, хоча не є згідно з законом обов'язковим щодо осіб, котрі підлягають забезпеченню, проте: а) контролюється державними органами або перебуває, відповідно до визначених норм, під спільним керівництвом роботодавців і працівників; |
| N 143 | про зловживання в галузі міграції і про забезпечення працівникам- мігрантам рівних можливостей і рівного ставлення | Параграф 2 статті 2 2. Представницьким організаціям роботодавців і працівників надається повна консультація, і вони мають можливість надати свою власну інформацію з цього питання. |
| Стаття 4 Зокрема, члени Організації вживають необхідних заходів на національному і міжнародному рівнях для здійснення систематичних контактів і обміну інформацією з цього питання з іншими державами, при консультаціях з представницькими організаціями роботодавців і працівників. | ||
| Стаття 12 Кожний член Організації засобами, що відповідають національним умовам і практиці: a) намагається забезпечити співробітництво організацій роботодавців і працівників та інших відповідних органів з метою сприяння прийняттю і застосуванню політики, передбаченої в статті 10 цієї Конвенції; | ||
| N 127 | про максимальний вантаж, допустимий для перенесення одним працівником | Стаття 8 Кожний член Організації за допомогою законодавства чи в будь-якій іншій формі, що відповідає національній практиці та національним умовам, і після консультації з відповідними найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників вживає потрібних заходів для застосування положень, що містяться в цій Конвенції. |
| N 136 | про захист від небезпеки отруєння бензолом | Параграф 1 статті 3 1. Компетентний орган влади в кожній країні може допускати тимчасові вилучення з положення про відсотковий вміст бензолу, викладеного в пункті б) статті 1, та з положень параграфа 1 статті 2 цієї Конвенції за умов і на термін, які визначаються після консультації з найбільш представницькими заінтересованими опганізаціями підприємців і працівників, якщо такі є. |
| Параграф 2 статті 9 2. Компетентний орган влади в кожній країні, після консультації з найбільш представницькими заінтересованими організаціями підприємців і працівників, якщо такі є, може дозволити вилучення з зобов'язань, передбачених у параграфі 1 цієї статті, відносно окремих категорій працівників. | ||
| N 139 | про боротьбу з небезпекою, спричинюваною канцероген- ними речовинами й агентами у виробничих умовах, та заходи профілактики | Стаття 6 Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію: а) вживає за допомогою національних законодавства чи правил або за допомогою будь-якого іншого методу, що відповідає національній практиці та умовам, і після консультації з найбільш представницькими заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, таких заходів, які можуть знадобитися для здійснення положень цієї Конвенції; |
| N 148 | про захист працівників від професійного ризику, спричиненого забрудненням повітря, шумом та вібрацією на робочих місцях | Параграф 2 статті 1 2. Член Організації, який ратифікує цю Конвенцію, може після консультації із зацікавленими представницькими організаціями роботодавців і працівників, де такі є, вилучити зі сфери застосування цієї Конвенції деякі галузі економічної діяльності, відносно яких її застосування викликає особливі проблеми, які мають суттєве значення. |
| Параграф 1 статті 2 1. Кожний член Організації може, після консультації з представницькими організаціями роботодавців і працівників, де такі є, брати зобов'язання, передбачені цією Конвенцією, окремо стосовно: a) забруднення повітря; b) шуму; c) вібрації. | ||
| Стаття 5 1. Застосовуючи положення цієї Конвенції, компетентний орган влади діє за консультацією з найбільш представницькими заінтересованими організаціями роботодавців і працівників. 2. Представники роботодавців і працівників залучаються до розроблення положень відносно практичного застосування заходів, приписаних відповідно до статті 4. 3. Передбачається якомога тісніше співробітництво на всіх рівнях між роботодавцями і працівниками у застосуванні заходів, приписаних відповідно до цієї Конвенції. 4. Представникам роботодавців і працівників підприємства надається можливість супроводжувати інспекторів під час здійснення ними контролю за застосуванням заходів, приписаних відповідно до цієї Конвенції, якщо, на думку інспекторів, у світлі загальних інструкцій компетентного органу влади, це не завдасть шкоди ефективності їхнього контролю. | ||
| Параграф 2 статті 8 2. У розробленні таких критеріїв і встановленні допустимих рівнів впливу компетентний орган влади бере до уваги думку технічно компетентних осіб, призначених найбільш представницькими заінтересованими організаціями роботодавців і працівників. | ||
| N 155 | про безпеку та гігієну праці та виробниче середовище | Параграф 2 статті 1 2. Член організації, котрий ратифікує цю Конвенцію, після консультації, по можливості, на більш ранньому етапі із заінтересованими представницькими організаціями роботодавців і працівників може вилучати, частково або повністю, зі сфери її застосування окремі галузі економічної діяльності, такі як морське судноплавство або рибальство, щодо яких виникають особливі проблеми. |
| Параграф 2 статті 2 2. Член Організації, котрий ратифікував цю Конвенцію, після консультації, по можливості, на більш ранньому етапі із заінтересованими представницькими організаціями роботодавців і працівників може вилучати, частково або повністю, зі сфери її застосування окремі категорії працівників, щодо яких виникають особливі труднощі. | ||
| Параграф 1 статті 4 1. Кожний член Організації відповідно до національних умов і практики та після консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників розробляє, здійснює та періодично переглядає узгоджену національну політику в галузі безпеки праці, гігієни праці й виробничого середовища. | ||
| Стаття 8 Кожний член Організації за допомогою законодавства або правил чи в будь-який інший спосіб, що відповідає національним умовам та практиці, і після консультації із заінтересованими представницькими організаціями роботодавців і працівників вживає заходів, потрібних для здійснення положень статті 4 цієї Конвенції. | ||
| Параграф 1 статті 15 1. 3 метою забезпечення узгодженості політики, зазначеної в статті 4, та заходів для її проведення кожний член Організації, після консультації якомога раніше з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, а також, у разі потреби, з іншими органами вживає відповідних до національних умов і практики заходів щодо забезпечення потрібної координації між різними органами та організаціями, уповноваженими здійснювати положення розділів II і III цієї Конвенції. | ||
| Стаття 19 На рівні підприємства треба вживати заходів, відповідно до яких: b) представники працівників на підприємстві співробітничають з роботодавцем у галузі безпеки й гігієни праці; c) представники працівників на підприємстві дістають належну інформацію про заходи щодо забезпечення їхньої безпеки та охорони здоров'я, вжиті роботодавцем, і можуть консультуватися зі своїми представницькими організаціями з приводу такої інформації за умови нерозголошення комерційної таємниці; d) працівники та їхні представники на підприємстві дістають належну підготовку в галузі безпеки та гігієни праці; e) працівники чи їхні представники або їхні представницькі організації на підприємстві наділяються відповідно до національних законодавства й практики повноваженнями розглядати всі аспекти безпеки й гігієни праці, пов'язані з їхньою роботою, і роботодавці консультують їх щодо цих аспектів; для цієї мети з обопільної згоди на підприємство може бути запрошено позаштатних технічних радників; | ||
| Стаття 20 Співробітництво роботодавців і працівників та/або їхніх представників на підприємстві є основним елементом організаційних та інших заходів, яких вживають на виконання положень статей 16-19 цієї Конвенції. | ||
| N 161 | про служби гігієни праці | Стаття 1 Відповідно до мети цієї Конвенції: а) термін "служби гігієни праці" означає служби, на які покладено в основному профілактичні функції та відповідальність за консультування роботодавця, працівників і їхніх представників на підприємстві з питань: i) вимог щодо створення й підтримання безпеки та здорового виробничого середовища, яке сприятиме оптимальному фізичному й психічному здоров'ю у зв'язку з трудовим процесом; ii) пристосування трудових процесів до здатностей працівників з урахуванням стану їхнього фізичного й психологічного здоров'я; b) термін "представники працівників на підприємстві" означає осіб, котрі визнані за таких національним законодавством або практикою. |
| Стаття 2 Відповідно до національних умов та практики і проводячи консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, де такі є, кожний член Організації розробляє, здійснює та періодично переглядає національну політику відносно служб гігієни праці. | ||
| Параграф 2 статті 3 2. Якщо служби гігієни праці не можуть бути створені негайно на всіх підприємствах, то кожний зацікавлений член Організації, проводячи консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, де такі є, розробляють плани створення таких служб. | ||
| Стаття 4 Компетентний орган консультується з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, де такі є, щодо заходів, яких треба вжити з метою здійснення положень цієї Конвенції. | ||
| Стаття 6 Положення про створення служб гігієни праці встановлюються: a) за допомогою законів чи правил; або b) через укладення колективних договорів або іншим способом за погодженням із заінтересованими роботодавцями і працівниками; c) у будь-який інший спосіб, схвалений компетентним органом після консультацій з представницькими організаціями заінтересованих роботодавців і працівників. | ||
| Стаття 8 Роботодавці, працівники та їхні представники, де такі є, співпрацюють і беруть участь на рівноправній основі у здійсненні організаційних та інших заходів, що стосуються служб гігієни праці. | ||
| Стаття 10 Персонал, який надає послуги в галузі гігієни праці, має повну професійну незалежність від роботодавців, працівників та їхніх представників, де такі є, під час виконання функцій, перелічених у статті 5. | ||
| N 162 | про охорону праці при використанні азбесту | Параграф 2 статті 1 2. Член Організації, який ратифікує цю Конвенцію, може після консультації з відповідними найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників і на основі оцінки небезпек для здоров'я та вжитих заходів безпеки вилучати зі сфери застосування деяких положень Конвенції певні галузі економічної діяльності або певні підприємства, якщо він переконаний, що в застосуванні їх до цих галузей або підприємств немає потреби. |
| Стаття 2 Відповідно до мети цієї Конвенції: e) термін "представники працівників" означає представників працівників, яких визнано такими в національному законодавстві чи практиці відповідно до Конвенції 1971 року про представників працівників | ||
| Параграф 3 статті 3 3. Компетентний орган може санкціонувати тимчасові часткові вилучення з заходів, приписаних на виконання параграфа 1 цієї статті, на умовах та в межах термінів, визначених після консультацій з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників. | ||
| Стаття 4 Компетентний орган консультується з найбільш представницькими заінтересованими організаціями роботодавців і працівників щодо заходів, яких слід вжити для введення в дію положень цієї Конвенції. | ||
| Параграф 3 статті 6 3. Роботодавці у співробітництві зі службами безпеки і гігієни праці після консультацій з відповідними представниками працівників розробляють порядок дій на випадок аварійних ситуацій. | ||
| Стаття 8 Роботодавці і працівники або їхні представники здійснюють, по змозі, якнайтісніше співробітництво на всіх рівнях на підприємстві під час проведення заходів, приписаних цією Конвенцією. | ||
| Параграф 2 статті 11 2. Компетентний орган має повноваження дозволяти, після консультації з відповідними найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, часткові вилучення з передбаченої в параграфі 1 цієї статті заборони, якщо заміна практично нездійсненна, за умови, що вживають заходів, котрі забезпечують, щоб здоров'я працівників не наражалося на загрозу. | ||
| Параграф 2 статті 12 2. Компетентний орган має повноваження дозволяти, після консультації з відповідними найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, часткові вилучення з передбаченої в параграфі 1 цієї статті заборони, якщо заміна практично нездійсненна, за умови, що вживають заходів, котрі забезпечують, щоб здоров'я трудівників не наражалося на загрозу. | ||
| Параграф 3 статті 17 3. 3 працівниками або їхніми представниками проводяться консультації щодо робочого плану, зазначеного в параграфі 2 цієї статті. | ||
| Параграф 1 статті 18 1. У випадках, коли особистий одяг працівників може виявитися забрудненим азбестовим пилом, роботодавець, відповідно до національних законодавства чи правил та після консультацій з представниками працівників, видає відповідний робочий одяг, який не можна носити поза робочим місцем. | ||
| Параграф 3 статті 20 3. Відповідні працівники та їхні представники, а також служби інспекції мають доступ до цих даних. | ||
| Параграф 4 статті 20 4. Працівники чи їхні представники мають право вимагати проведення контролю за навколишнім середовищем і звертатися до компетентного органу у зв'язку з результатами контролю. | ||
| Параграф 1 статті 22 1. Компетентний орган після консультації і в співробітництві з заінтересованими найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників проводить відповідні заходи з метою сприяння поширенню інформації та просвіти всіх відповідних осіб про шкідливі для здоров'я фактори, що виникають при контакті з азбестом, та про методи запобігання їм і контролю за ними. | ||
| N 170 | про безпеку в застосуванні хімічних речовин на виробництві | Параграф 2 статті 1 2. Компетентний орган члена Організації, який ратифікує цю Конвенцію, після консультацій з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників та на підставі оцінки наявних ризиків і вживаних запобіжних заходів: а) може вилучати зі сфери застосування Конвенції або окремих її положень галузі економічної діяльності, підприємства чи продукцію, якщо: i) виникають особливі проблеми суттєвого плану; і ii) загальний надаваний згідно з національним законодавством та практикою захист не нижчий за той, який був би забезпечений за повного застосування положень цієї Конвенції; |
| Стаття 2 Відповідно до мети цієї Конвенції: f) термін "представники працівників" означає осіб, котрі визнані як такі в національному законодавстві або національною практикою відповідно доКонвенції 1971 року про представників трудівників | ||
| Стаття 3 Заходів щодо застосування положень цієї Конвенції вживають після консультацій з найбільш представницькими зацікавленими організаціями роботодавців і працівників. | ||
| Стаття 4 Кожний член Організації розробляє, здійснює та періодично переглядає послідовну політику щодо безпеки у застосуванні хімічних речовин на виробництві у світлі національних умов і практики та консультуючись з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників. | ||
| Стаття 12 Роботодавці: d) забезпечують, щоб дані контролю за виробничим середовищем та за впливом на працівників, які використовують небезпечні хімічні речовини, зберігалися протягом періоду, приписаного компетентним органом, і були доступні для працівників та їхніх представників. | ||
| Стаття 16 Роботодавці, виконуючи свої обов'язки, здійснюють по змозі якнайтісніше співробітництво з працівниками або їхніми представниками в тому, що стосується безпеки у використанні хімічних речовин на виробництві. | ||
| Параграф 3 статті 18 3. Заінтересовані працівники та їхні представники мають право на: a) інформацію про основні ознаки хімічних речовин, що використовуються на виробництві, про небезпечні властивості таких хімічних речовин, про запобіжні заходи, на навчання та професійну підготовку; b) інформацію, що міститься на етикетках і маркірованні; c) доступ до карт даних з безпечності хімічних речовин; d) будь-яку іншу інформацію, наявність якої передбачається у цій Конвенції. | ||
| N 172 | про умови праці в готелях, ресторанах та аналогічних закладах | Параграф 2 статті 1 2. Зазначені вище в а) і b) категорії кожний член Організації визначає в світлі національних умов і після консультацій із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після консультацій із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників вилучити зі сфери її застосування певні види закладів, що підпадають під вищезгадані визначення, але щодо яких виникають особливі проблеми суттєвого плану. |
| 3. а) Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після консультацій із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників розширити сферу її застосування, ввівши до неї інші аналогічні заклади, котрі надають туристичні послуги, які зазначаються в заяві, що супроводить документи про ратифікацію. b) Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після консультацій із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників надалі за допомогою заяви повідомляти Генерального директора Міжнародного бюро праці про те, що він поширює сферу застосування Конвенції на інші категорії аналогічних закладів, які надають туристичні послуги. | ||
| Параграф 4 статті 1 4. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, перелічує в першій доповіді про застосування цієї Конвенції, яку подає відповідно до статті 22 Статуту Міжнародної організації праці , ті види закладів, котрі вилучено згідно з вищенаведеним параграфом 2, назвавши причину такого вилучення, виклавши відповідні позиції заінтересованих організацій роботодавців і працівників відносно такого вилучення, і вказує у наступних доповідях на стан національного законодавства та на практику його застосування щодо вилучених закладів, а також на те, якою мірою Конвенція застосовується або її застосування передбачається щодо такого роду закладів. | ||
| Параграф 1 статті 3 1. Кожний член Організації без шкоди для автономії заінтересованих організацій роботодавців і працівників ухвалює та застосовує відповідно до національних законодавства, умов і практики політику, спрямовану на поліпшення умов праці заінтересованих працівників. | ||
| Параграф 2 статті 8 2. У державах-членах Організації, в яких положення цієї Конвенції звичайно застосовуються шляхом угоди між роботодавцями чи організаціями роботодавців і організаціями працівників чи звичайно здійснюються іншим чином, крім законодавчого, дотримання цих положень вважається ефективним, якщо вони застосовуються шляхом таких угод чи іншим чином щодо переважної більшості заінтересованих працівників. | ||
| N 174 | про запобігання великим промисловим аваріям | Параграф 4 статті 1 4. Держава-член, яка ратифікує цю Конвенцію, може після консультації з представницькими організаціями заінтересованих роботодавців і працівників та з іншими заінтересованими сторонами, яких це може стосуватися, виключати зі сфери застосування Конвенції такі об'єкти чи галузі економічної діяльності, на яких забезпечено рівнозначні заходи безпеки. |
| Стаття 2 Якщо виникають особливі проблеми істотного характеру, внаслідок чого стає неможливим негайне застосування всіх запобіжних та захисних заходів, передбачених у цій Конвенції, держава-член після консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників та іншими заінтересованими сторонами, яких це може стосуватися, розробляє у встановлені терміни плани поступового застосування зазначених заходів. | ||
| Параграф 1 статті 4 1. У світлі національних законодавств, умов і практики та після консультацій з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників та з іншими заінтересованими сторонами, яких це може стосуватися, кожна держава-член розробляє, здійснює і періодично переглядає узгоджену національну політику, спрямовану на захист працівників, населення та навколишнього середовища від небезпеки великих аварій. | ||
| Стаття 5 1. Компетентний орган або орган, уповноважений чи визнаний компетентним органом, розробляє після консультацій з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників та з іншими заінтересованими сторонами, яких це може стосуватися, систему ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням їх визначення, даного в статті 3 "с", виходячи з переліку небезпечних речовин або категорій небезпечних речовин, чи з того й другого одночасно, з зазначенням гранично допустимої їх кількості, відповідно до національного законодавства або міжнародних норм. 2. Зазначена в пункті 1 система регулярно переглядається і оновлюється. | ||
| Стаття 6 Компетентний орган після консультацій з представницькими організаціями заінтересованих роботодавців і працівників ухвалює окреме положення про охорону конфіденційної інформації, переданої або повідомленої йому відповідно до статей 8, 12, 13 та 14, розкриття якої може завдати шкоди діловим інтересам роботодавця, за умови, що ухвалене положення не призводить до появи серйозної небезпеки для працівників, населення чи навколишнього середовища. | ||
| Параграф 2 статті 18 2. Представники роботодавця і представники працівників на об'єкті підвищеної небезпеки повинні мати можливість супроводити інспекторів, які контролюють застосування заходів, приписаних задля виконання цієї Конвенції, якщо тільки інспектори не вважають, що в світлі загальних інструкцій з боку компетентного органу це може завадити виконанню ними своїх обов'язків. | ||
| Стаття 20 Для забезпечення безпеки праці на об'єкті підвищеної небезпеки мають проводитись консультації з працівниками та їхніми представниками з використанням для цього належних механізмів співробітництва. Зокрема, працівники та їхні представники повинні: а) отримувати відповідну інформацію в прийнятній формі про фактори ризику, пов'язані з об'єктом підвищеної небезпеки, і можливі наслідки їх; b) отримувати інформацію про всі розпорядження, інструкції чи рекомендації, які надходять від компетентного органу; с) залучатися для консультацій під час підготовки таких документів і мати доступ до них: i) доповіді з безпеки; ii) плани дій в аварійних ситуаціях і відповідні процедури; iii) звіти про аварії; d) регулярно проходити інструктаж і професійну підготовку з практичних дій та процедур, пов'язаних із запобіганням великим аваріям і контролем за факторами, здатними призвести до великої аварії, а також з аварійних процедур на випадок виникнення великої аварії; e) у межах своїх службових обов'язків, не наражаючись при цьому ні на яке покарання, вдаватися до виправляючих дій, а в разі необхідності переривати роботу, якщо на основі здобутих ними професійної підготовки та досвіду вони мають достатні підстави вважати, що є неминуча небезпека великої аварії, і повідомляти своє керівництво або знімати тривогу, залежно від обставин, до чи, по можливості, відразу після того, як вони вдалися до таких дій; f) обговорювати з роботодавцем усі потенційні небезпеки, здатні, на їхню думку, призвести до великої аварії, і мати право повідомляти компетентний орган про такі небезпеки. | ||
| N 175 | про роботу на умовах неповного робочого часу | Параграф 1 статті 3 1. Ця Конвенція застосовується до всіх працівників, зайнятих неповний робочий час, у тому розумінні, що кожна держава-член може після консультації з представницькими організаціями зацікавлених роботодавців та працівників виключити повністю чи частково зі сфери її застосування окремі категорії працівників чи підприємств, якщо її застосування до них викликає особливі проблеми істотного характеру. |
| Параграф 4 статті 8 4. 3 найбільш представницькими організаціями роботодавців та працівників проводяться консультації з приводу встановлення, повторного розгляду та перегляду вказаних у цій статті мінімальних норм. | ||
| Стаття 11 Положення цієї Конвенції застосовуються за допомогою законодавства, якщо тільки вони не застосовуються за допомогою колективних угод чи у будь-який інший спосіб, що відповідає національній практиці. До прийняття такого законодавства проводяться консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців та працівників. | ||
| N 176 | про безпеку та гігієну праці на шахтах | Параграф 2 статті 2 2. Компетентний орган кожної держави-члена, яка ратифікує що Конвенцію, після консультації з найбільш представницькими організаціями заінтересованих роботодавців і працівників: a) може виключати певні категорії шахт зі сфери застосування цієї Конвенції або певних її положень, якщо загальний захист, що надається на цих шахтах відповідно до національних законодавства і практики, не нижчий за той, який би надавався в результаті цілковитого застосування положень цієї Конвенції; b) у разі виключення певних категорій шахт відповідно до вищезазначеного підпункту "а" складає плани послідовного включення всіх шахт до сфери застосування цієї Конвенції. |
| Стаття 3 Кожна держава-член з урахуванням національних умов і практики та після консультацій з найбільш представницькими організаціями заінтересованих роботодавців і працівників розробляє, здійснює та періодично переглядає погоджену політику в галузі безпеки та гігієни праці на шахтах, особливо щодо заходів, які спрямовані на застосування положень цієї Конвенції. | ||
| Параграф 2 статті 5 2. Таке національне законодавство передбачає: f) встановлення ефективних процедур, що забезпечують реалізацію прав працівників та їхніх представників на участь у консультаціях з питань безпеки та гігієни праці на робочому місці та на участь у проведенні заходів щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці на робочому місці. | ||
| Параграф 2 статті 13 2. Представники працівників з безпеки та гігієни праці, про яких йшлося вище в пункті 1 "f", мають відповідно до національного законодавства такі права: a) представляти працівників з усіх питань безпеки та гігієни праці на робочому місці, включаючи, в разі необхідності, реалізацію прав, передбачених вище в пункті 1; b) i) брати участь у проведенні інспекції та в розслідуваннях, які проводяться роботодавцем і компетентним органом на робочому місці; і ii) контролювати стан справ в галузі безпеки та гігієни праці та проводити відповідні розслідування; с) користуватися послугами консультантів і незалежних експертів; d) своєчасно проводити консультації з роботодавцем з питань безпеки та гігієни праці, в тому числі щодо політики та процедур у цій сфері; e) проводити консультації з компетентним органом; і f) отримувати повідомлення про нещасні випадки та небезпечні події, що мали місце на ділянці, представляти яку вони були обрані. | ||
| Параграф 3 статті 13 3. Процедури щодо здійснення зазначених в пунктах 1 і 2 прав установлюються: а) національним законодавством; і b) шляхом консультацій між роботодавцями і працівниками та їхніми представниками. | ||
| Стаття 15 Вживають відповідно до національного законодавства заходів, які заохочують співпрацю між роботодавцями і працівниками та їхніми представниками з метою підвищення рівня безпеки та гігієни праці на шахтах. | ||
| N 177 | про надомну працю | Стаття 3 Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, визнає, провадить і періодично переглядає національну політику в галузі надомної праці, спрямовану на поліпшення становища надомників, консультуючись при цьому з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, а також з організаціями, які займаються проблемами надомників, і з організаціями роботодавців, які надають роботу надомникам, де такі організації є. |
| N 181 | про приватні агентства зайнятості | Параграф 4 статті 2 4. Після консультацій з найбільш представницькими організаціями зацікавлених роботодавців і працівників член Організації може: а) заборонити, за певних обставин, діяльність приватних агентств зайнятості щодо окремих категорій працівників чи галузей економіки стосовно надання однієї чи декількох послуг, зазначених у параграфі 1 статті 1; b) виключити, за певних обставин, працівників з деяких галузей економіки чи частин її зі сфери застосування цієї Конвенції або певних її положень за умови, що заінтересованим працівникам гарантований відповідний захист. |
| Параграф 1 статті 3 1. Правовий статус приватних агентств зайнятості визначається відповідно до національних законів і практики, а також після консультацій з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників. | ||
| Стаття 4 Вживають заходів для забезпечення того, щоб працівникам, найнятим приватними агентствами зайнятості, які надають послуги, зазначені в статті 1, не було відмовлено в праві на свободу асоціації та в праві на проведення колективних переговорів. | ||
| Параграф 2 статті 7 2. В інтересах зацікавлених працівників та після консультацій з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, компетентний орган влади може дозволити винятки з положення вищезазначеного параграфа 1 щодо певних категорій працівників, а також щодо встановленого переліку послуг, які надаються приватними агентствами зайнятості. | ||
| Параграф 1 статті 8 1. Член Організації після проведення консультацій з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників вживає в межах своєї юрисдикції всіх необхідних та належних заходів, а у разі необхідності - в співпраці з іншими членами Організації, з метою надання відповідного захисту та запобігання поганого поводження з працівниками-мігрантами, найнятими чи працевлаштованими на території члена Організації приватними агентствами зайнятості. Ці заходи включають закони і правила, які передбачають різні санкції, у тому числі заборону тих приватних агентств зайнятості, які займаються шахрайськими операціями і зловживаннями. | ||
| Стаття 10 Компетентний орган влади забезпечує наявність відповідного апарату та процедур із залученням найбільш представницьких організацій роботодавців та працівників для розслідування змісту скарг, зловживань і шахрайських операцій щодо роботи приватних агентств зайнятості. | ||
| Стаття 11 Член Організації вживає відповідно до національного закону і практики необхідні заходи, що забезпечують відповідний захист працівників, найнятих приватними агентствами зайнятості, як зазначено в b) параграфа 1 статті 1 щодо: а) свободи асоціації; b) ведення колективних переговорів; | ||
| Параграф 1 статті 13 1. Член Організації відповідно до національного закону і практики та після консультацій з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників формулює, встановлює та періодично переглядає умови, що сприяють співпраці між державною службою зайнятості та приватними агентствами зайнятості. | ||
| N 184 | о безопасности и гигиене труда в сельском хозяйстве | Параграф 1 статьи 3 1. Компетентный орган государства-члена, ратифицирующего настоящую Конвенцию, после консультаций с заинтересованными представительными организациями работодателей и трудящихся: a) может исключать отдельные сельскохозяйственные предприятия или ограниченные категории работников из сферы действия настоящей Конвенции или некоторых ее положений в случае возникновения особых проблем существенного характера; b) в случае таких исключений составляет планы для последующего охвата сферой ее действия всех предприятий и всех категорий работников. |
| Параграф 1 статьи 4 1. В свете национальных условий и практики и после консультаций с заинтересованными представительными организациями работодателей и трудящихся государства-члены разрабатывают, проводят в жизнь и периодически пересматривают согласованную национальную политику в области безопасности и гигиены труда в сельском хозяйстве. Эта политика имеет своей целью профилактику несчастных случаев и вреда здоровью, которые возникают в связи с работой или происходят в процессе работы, путем устранения или сведения к минимуму производственных рисков или установления контроля за ними в сельском хозяйстве. | ||
| Параграф 1 статьи 8 1. Работники сельского хозяйства имеют право: b) на участие в применении и пересмотре мер в области безопасности и гигиены труда и на выбор в соответствии с национальным законодательством представителей по охране и гигиене труда или своих представителей в комитетах по охране и гигиене труда; | ||
| Параграф 2 статьи 8 2. Работники сельского хозяйства и их представители обязаны соблюдать предписанные меры по безопасности и гигиене труда и сотрудничать с работодателями, чтобы последние могли выполнять возложенные на них обязанности и функции. | ||
| Параграф 4 статьи 8 4. При осуществлении положений настоящей Конвенции в соответствии с пунктом 3 должны проводиться предварительные консультации с заинтересованными представительными организациями работодателей и трудящихся. | ||
| Параграф 2 статьи 16 2. Виды профессий или работ, к которым применяется пункт 1, определяются национальным законодательством или компетентным органом после консультаций с заинтересованными представительными организациями работодателей и трудящихся. | ||
| Параграф 3 статьи 16 3. Независимо от положений пункта 1, национальное законодательство или компетентный орган может, после консультаций с заинтересованными представительными организациями работодателей и трудящихся, разрешать выполнение работ, о которых говорится в пункте 1, лицам в возрасте от 16 лет при условии проведения предварительного профессионального обучения и всемерного обеспечения безопасности и гигиены труда молодых работников. | ||
| Статья 19 Национальное законодательство или компетентный орган предписывает, после консультации с заинтересованными представительными организациями работодателей и трудящихся: a) обеспечение надлежащих социально-бытовых условий без каких-либо затрат для работника; b) минимальные стандарты обеспечения жильем работников, которые по характеру своей работы вынуждены посменно или постоянно проживать на территории предприятия. |
