39-3.3.5. Зняття з обліку фінансового агента здійснюється за самостійним рішенням контролюючого органу, якщо стосовно фінансового агента до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи. Зазначене рішення контролюючий орган приймає протягом трьох робочих днів після надходження відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
39-3.4. Подання звіту про підзвітні рахунки
39-3.4.1. Фінансові агенти зобов’язані щороку, до 1 липня, подавати до контролюючого органу звіт про підзвітні рахунки.
39-3.4.2. Звітним періодом вважається попередній календарний рік, якщо Угодою FATCA або Багатосторонньою угодою CRS відповідно не встановлено інші правила.
39-3.4.3. У звіті про підзвітні рахунки, що подається для цілей виконання вимог Угоди FATCA або Багатосторонньої угоди CRS, фінансовий агент надає інформацію про всі підзвітні рахунки за звітний період в обсязі, визначеному Угодою FATCA або розділом I Загального стандарту звітності CRS.
39-3.4.4. Звіт про підзвітні рахунки подається виключно в електронній формі. Форма звіту про підзвітні рахунки, формат (стандарт) його заповнення та подання фінансовими агентами до контролюючого органу встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
39-3.4.5. Контролюючий орган здійснює збір інформації від фінансових агентів, зберігання, захист такої інформації та передачу відомостей до компетентного органу іноземної юрисдикції чи фінансовому агенту, від якого вона була отримана (у разі необхідності виправлення або уточнення інформації щодо фінансового рахунку, який веде такий фінансовий агент). Забороняється надання контролюючим органом інформації щодо підзвітних рахунків (у тому числі отриманої від компетентних органів іноземних держав) іншим особам, у тому числі правоохоронним чи іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам (у тому числі тим, про яких надано інформацію у звіті про підзвітні рахунки), крім випадків надання такої інформації відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
39-3.5. Зберігання документів, що підтверджують здійснення фінансовим агентом заходів належної комплексної перевірки
Фінансові агенти (крім компаній з управління активами) зобов’язані зберігати документи, визначені підпунктом 39-3.2.2 пункту 39-3.2 цієї статті (у тому числі електронні), їх копії, записи, дані, інформацію та документи щодо заходів, вжитих фінансовими агентами для виконання вимог цієї статті, у тому числі усі документи, надані особами, яким фінансовим агентом було відмовлено у встановленні ділових відносин (включаючи листування, опитувальники, довідки, звіти, запити, результати будь-якого аналізу під час проведення належної комплексної перевірки клієнта), не менше 1825 днів з дня, наступного за граничним строком подання звіту про підзвітні рахунки, для складення якого використовуються або якого стосуються зазначені документи.
Вимоги цього пункту щодо зберігання інформації та документів застосовуються до всіх фінансових рахунків незалежно від того, чи були вони встановлені як підзвітні рахунки. Строк зберігання для інформації та документів, складених чи отриманих під час перевірки фінансових рахунків, які не були визначені як підзвітні рахунки у певному звітному періоді, розраховується починаючи з дня, наступного за граничним строком подання звіту про підзвітні рахунки, за той самий звітний період.
Компанії з управління активами, які відповідно до вимог пункту 39-3.11 цієї статті виконують обов’язки щодо подання звітів про підзвітні рахунки за інститути спільного інвестування, зобов’язані протягом строку, встановленого цим пунктом, зберігати повідомлення, отримані від депозитарних установ, які ведуть рахунки у цінних паперах депонентів - інвесторів інститутів спільного інвестування, а також будь-яку іншу інформацію та документи, що підтверджують здійснення компаніями з управління активами заходів для перевірки правильності визначення підзвітності рахунків у відповідних повідомленнях від депозитарних установ.
39-3.6. Запобігання діянням та практиці, спрямованим на ухилення від виконання зобов’язань за Загальним стандартом звітності CRS та від виявлення підзвітних рахунків для цілей Багатосторонньої угоди CRS
39-3.6.1. Якщо фінансовий агент, власник рахунку або інша особа вчиняють правочин або здійснюють діяння чи операцію та з умов правочину або фактичної поведінки сторін операції або діяння випливає, що головною метою або однією з основних цілей такого правочину, діяння чи операції є уникнення встановлення підзвітності фінансового рахунку або уникнення виконання фінансовим агентом його зобов’язань щодо встановлення підзвітних рахунків, складання та подання звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог цієї статті, то для цілей перевірки фінансових рахунків та ідентифікації підзвітних рахунків вважається, що відповідний правочин, діяння або операція не були укладені (здійснені) або не мали місця.
39-3.6.2. Контролюючий орган протягом п’яти робочих днів повідомляє фінансового агента про правочин, дію або операцію, що могли призвести до невстановлення підзвітного рахунку, який веде фінансовий агент.
На підставі повідомлення контролюючого органу фінансовий агент зобов’язаний застосувати заходи належної комплексної перевірки до фінансового рахунку для встановлення підзвітності та надати контролюючому органу інформацію про цей фінансовий рахунок у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення. Контролюючий орган у повідомленні має право встановити для фінансового агента інший (продовжений) строк для надання інформації про фінансовий рахунок. До фінансового агента, який своєчасно надав контролюючому органу повну інформацію про підзвітний рахунок, не застосовуються штрафні (фінансові) санкції, передбачені цим Кодексом, за подання неповної або недостовірної інформації у раніше поданому звіті про підзвітні рахунки щодо цього фінансового рахунку.
39-3.6.3. Фінансовий агент, який сам є стороною правочину або учасником операції, спрямованої на уникнення виконання ним зобов’язань щодо встановлення підзвітних рахунків або складання та подання звітності про підзвітні рахунки, вважається таким, що не виконує зобов’язань, передбачених пунктами 39-3.2-39-3.5 цієї статті, та несе відповідальність, визначену цим Кодексом, за вчинення правопорушення щодо кожного фінансового рахунку, інформацію про який не було надано у звіті про підзвітні рахунки.
39-3.6.4. Контролюючий орган зобов’язаний надати інформацію про порушення фінансовим агентом вимог цієї статті, що також може свідчити про існування ризику невиконання таким фінансовим агентом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо фінансових агентів, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких вони здійснюють.
39-3.7. Контроль за поданням звітів про підзвітні рахунки
39-3.7.1. Камеральній перевірці підлягає своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки та надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених цією статтею. Камеральна перевірка може бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту, виправленого звіту про підзвітні рахунки або відповіді на запит контролюючого органу, а якщо такі документи були надані пізніше - за днем їх фактичного подання.
39-3.7.2. Якщо контролюючий орган отримує повідомлення про помилки у поданому звіті про підзвітні рахунки від уповноваженого органу Сполучених Штатів Америки відповідно до Угоди FATCA або від компетентного органу іншої юрисдикції на підставі Багатосторонньої угоди CRS, контролюючий орган протягом п’яти робочих днів з дня отримання такого повідомлення повідомляє фінансового агента про необхідність виправлення помилок або уточнення інформації у поданому звіті. Фінансовий агент зобов’язаний подати виправлений звіт про підзвітні рахунки або надати пояснення не пізніше 30 календарних днів з дня отримання повідомлення від контролюючого органу.
39-3.7.3. Фінансовий агент, який самостійно виявив помилки у раніше поданому звіті про підзвітні рахунки після 1 липня року, наступного за звітним, зобов’язаний подати до контролюючого органу виправлений звіт не пізніше 10 календарних днів з дня виявлення помилки.
39-3.7.4. У разі своєчасного виправлення фінансовим агентом помилок у звіті про підзвітні рахунки у строки, визначені цим пунктом, передбачені цим Кодексом штрафи за неподання або несвоєчасне подання звіту про підзвітні рахунки та за подання звіту з помилками не застосовуються (крім штрафів за правопорушення, вчинені умисно або внаслідок невиконання чи порушення фінансовим агентом правил належної комплексної перевірки).
39-3.7.5. Якщо за результатами камеральної перевірки контролюючий орган виявляє неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки у встановлений строк або несвоєчасне подання звіту, або неподання чи несвоєчасне подання виправленого звіту або відповіді на запит (повідомлення), надісланий контролюючим органом за правилами цієї статті, контролюючий орган складає акт, у якому викладається опис обставин вчиненого правопорушення, встановленого під час камеральної перевірки. Результати камеральної перевірки оформлюються у порядку, встановленому статтею 86 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
39-3.7.6. Якщо під час застосування заходів належної комплексної перевірки у фінансового агента наявні фінансові рахунки, які відповідають умовам, визначеним пунктами B(5), C(5)(c) та C(7) розділу III Загального стандарту звітності CRS, відповідні рахунки вважаються незадокументованими рахунками.
Якщо у поданому фінансовим агентом звіті про підзвітні рахунки наявна інформація про незадокументовані рахунки, контролюючий орган надсилає фінансовому агенту запит для встановлення причини наявності незадокументованих рахунків. Фінансовий агент зобов’язаний надати відповідь на запит щодо незадокументованих рахунків не пізніше 30 календарних днів з дня отримання запиту контролюючого органу.
У разі неотримання контролюючим органом відповіді на запит від фінансового агента або за результатами аналізу отриманої відповіді контролюючий орган має право призначити позапланову документальну перевірку фінансового агента з питань дотримання ним вимог щодо проведення належної комплексної перевірки фінансових рахунків відповідно до Загального стандарту звітності CRS.
39-3.7.7. Перевірка з питань дотримання фінансовими агентами вимог цієї статті проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II цього Кодексу з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
39-3.7.8. Контролюючий орган надсилає фінансовим агентам повідомлення та запити, передбачені цим пунктом, а фінансові агенти надають на них відповіді в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
39-3.8. Особливості здійснення контролю за виконанням фінансовими агентами вимог Загального стандарту звітності CRS
39-3.8.1. Контроль за виконанням фінансовими агентами та власниками рахунків вимог цієї статті щодо Загального стандарту звітності CRS здійснюється шляхом моніторингу діяльності фінансових агентів та проведення перевірок.
39-3.8.2. Моніторинг діяльності фінансових агентів здійснюється шляхом аналізу звітів про підзвітні рахунки, податкової звітності фінансових агентів, інформації, отриманої від компетентних органів іноземних держав, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, будь-яких інших інформаційних джерел, шляхом отримання податкової інформації відповідно до статті 73 цього Кодексу. У межах моніторингу та за результатами аналізу інформації контролюючий орган може проводити опитування фінансових агентів.
39-3.8.2.1. Опитування проводиться контролюючим органом шляхом надсилання запитів про опитування фінансовому агенту або групі фінансових агентів, у діяльності яких виявлено ризик невиконання або порушення вимог цієї статті, а також інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Загального стандарту звітності CRS. Фінансовий агент зобов’язаний надати інформацію на запит про опитування протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту. Контролюючий орган має право встановити інший (продовжений) строк для надання відповіді, про що зазначається у запиті про опитування.
Опитування одного фінансового агента не може проводитися частіше ніж один раз протягом календарного року.
39-3.8.2.2. Якщо за результатами опитування фінансового агента контролюючий орган виявляє можливі порушення фінансовим агентом вимог цієї статті та інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Загального стандарту звітності CRS, контролюючий орган має право призначити позапланову документальну перевірку фінансового агента з питань дотримання ним вимог Загального стандарту звітності CRS.
39-3.8.2.3. Порядок здійснення моніторингу діяльності фінансових агентів (включаючи опитування) встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
39-3.8.3. Положення підпунктів 39-3.8.2.1-39-3.8.2.3 підпункту 39-3.8.2 пункту 39-3.8 цієї статті не застосовуються під час здійснення контролюючими органами контролю за дотриманням фінансовими агентами вимог Угоди FATCA.
39-3.9. Особливості здійснення контролю за нерезидентами - власниками рахунків та їх контролюючими особами
39-3.9.1. Якщо під час перевірки фінансового агента або на підставі повідомлення від компетентного органу іншої юрисдикції, отриманого відповідно до Багатосторонньої угоди CRS, контролюючий орган виявляє факти, що свідчать про порушення або про можливе порушення вимог цієї статті власником рахунку або його контролюючою особою, контролюючий орган на підставі акта (довідки) перевірки фінансового агента або повідомлення від компетентного органу:
якщо власник рахунку перебуває на обліку в контролюючому органі - призначає стосовно нього позапланову документальну перевірку в загальному порядку, визначеному цим Кодексом;
якщо власник рахунку є нерезидентом, який не перебуває на обліку в контролюючому органі, - вживає заходів, передбачених підпунктом 39-3.9.2 пункту 39-3.9 цієї статті.
39-3.9.2. Якщо власник рахунку є нерезидентом, який не перебуває на обліку в контролюючому органі, контролюючий орган надсилає податкове повідомлення особі-нерезиденту за порушення вимог Загального стандарту звітності CRS у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому копія наказу про проведення документальної позапланової перевірки власнику рахунку не надсилається та акт перевірки не складається.
39-3.9.3. Податкове повідомлення особі-нерезиденту, передбачене цією статтею, має містити:
вмотивовану підставу для його складання та/або нарахування грошового зобов’язання;
суму грошового зобов’язання, яку має сплатити особа-нерезидент (у разі її визначення);
граничний строк та порядок сплати такого грошового зобов’язання;
реквізити поточного рахунку в іноземній валюті, відкритого центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в уповноваженому банку, на який сплачується грошове зобов’язання;
граничний строк та порядок оскарження податкового повідомлення.
Форма податкового повідомлення особі-нерезиденту за порушення вимог Загального стандарту звітності CRS встановлюється державною та англійською мовами та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
39-3.9.4. Сума грошового зобов’язання, зазначена у податковому повідомленні особі-нерезиденту за порушення вимог Загального стандарту звітності CRS, підлягає сплаті протягом 90 календарних днів з дня отримання такого податкового повідомлення або може бути оскаржена у порядку, передбаченому пунктом 56.25 статті 56 цього Кодексу.
39-3.9.5. Правила проведення та оформлення результатів перевірок, передбачені розділом II цього Кодексу, застосовуються під час здійснення перевірок власників рахунків у частині, що не суперечить вимогам цієї статті.
39-3.10. Звіт про підзвітні рахунки не є податковою декларацією фінансового агента або її частиною та не прирівнюється до податкової звітності фінансового агента чи власника рахунку та/або його контролюючої особи. Норми цієї статті є спеціальними щодо інших норм цього Кодексу в частині визначення правил підготовки, подання та перевірки звітів про підзвітні рахунки. Штрафні (фінансові) санкції, передбачені цим Кодексом за порушення вимог зберігання первинних документів, ведення та подання податкової звітності, не застосовуються за порушення вимог цієї статті.
39-3.11. Виконання вимог цієї статті інститутами спільного інвестування та іншими фінансовими агентами, які не є юридичними особами
39-3.11.1. Якщо пайовий інвестиційний фонд або будь-яке інше правове утворення без статусу юридичної особи є підзвітною фінансовою установою відповідно до Загального стандарту звітності CRS, обов’язки, передбачені цією статтею, покладаються на особу, яка відповідно до закону чи договору діє від імені або за рахунок активів такого правового утворення та/або веде фінансовий рахунок.
39-3.11.2. Виконання вимог цієї статті щодо інститутів спільного інвестування, які є підзвітними фінансовими установами, покладається на:
1) депозитарні установи, які відповідно до законодавства про депозитарну діяльність ведуть рахунки у цінних паперах депонентів (далі - депозитарна установа), на які зараховуються/переказуються цінні папери інститутів спільного інвестування, у частині застосування заходів належної комплексної перевірки та встановлення підзвітності таких рахунків;
2) компанію з управління активами щодо кожного корпоративного та/або пайового інвестиційного фонду, активами якого вона управляє, у частині перевірки правильності встановлення підзвітності фінансових рахунків та подання звітів про підзвітні рахунки.
Якщо інвестор інституту спільного інвестування є депонентом за кількома рахунками в цінних паперах, які відкриває (веде) більше ніж одна депозитарна установа та на які зараховуються/переказуються цінні папери цього інституту спільного інвестування, кожна депозитарна установа виконує обов’язки, передбачені цим пунктом, та зобов’язана надавати компанії з управління активами інформацію щодо рахунку в цінних паперах у порядку, визначеному підпунктом 39-3.11.3 цього пункту.
39-3.11.3. Кожна депозитарна установа, яка відкриває (веде) рахунок у цінних паперах депонента - інвестора інституту спільного інвестування, виконує обов’язки із здійснення належної комплексної перевірки цього рахунку та встановлює підзвітність рахунку. Депозитарна установа зобов’язана не пізніше 30 календарних днів після завершення кожного календарного півріччя надавати компанії з управління активами повідомлення про депонентів, які придбали цінні папери інститутів спільного інвестування, управління активами яких здійснює така компанія з управління активами, та повідомляти про зміни обставин, що впливають на визначення податкового статусу таких депонентів або їх контролюючих осіб. Формат та форма такого повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
На підставі інформації, отриманої від депозитарної установи, компанія з управління активами перевіряє правильність визначення підзвітності рахунків та включає інформацію про підзвітні рахунки до звіту про підзвітні рахунки. Для перевірки отриманих відомостей, а також для надання відповіді на запит контролюючого органу щодо поданого звіту про підзвітні рахунки компанія з управління активами має право запитувати, отримувати і використовувати документи, що підтверджують відомості, надані депозитарними установами, а депозитарні установи зобов’язані надавати копії підтверджуючих документів протягом 10 календарних днів з дня отримання запиту від компанії з управління активами.
Депозитарна установа несе відповідальність за порушення вимог цієї статті у частині здійснення належної комплексної перевірки та визначення підзвітності рахунку в цінних паперах, а також за повноту та своєчасність надання інформації компанії з управління активами, але не несе відповідальність за включення інформації про цей рахунок до звіту про підзвітні рахунки.
39-3.11.4. У разі ненадання депозитарною установою у встановлений строк повідомлення про депонентів компанії з управління активами або надання у повідомленні неповних відомостей, або ненадання компанії з управління активами відповіді на її запит, надісланий за правилами цього пункту, компанія з управління активами має право подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяву із скаргою на таку депозитарну установу. До заяви додаються документи, що засвідчують факт ненадання депозитарною установою повідомлення з інформацією про депонентів, надання неповної інформації або ненадання нею відповіді на запит компанії з управління активами.
На підставі отриманої заяви із скаргою контролюючий орган надсилає депозитарній установі запит для встановлення причини ненадання інформації компанії з управління активами. Депозитарна установа зобов’язана надати компанії з управління активами повну інформацію, надання якої передбачене цією статтею, та повідомити про це контролюючий орган або надати відповідь на запит контролюючого органу з обґрунтуванням причини неможливості надання такої інформації не пізніше п’яти календарних днів з дня отримання запиту контролюючого органу.
У разі неотримання контролюючим органом відповіді на запит від депозитарної установи або за результатами аналізу отриманої відповіді депозитарної установи контролюючий орган має право призначити позапланову документальну перевірку депозитарної установи з питань дотримання нею вимог щодо здійснення належної комплексної перевірки фінансових рахунків відповідно до Загального стандарту звітності CRS.
39-3.11.5. Звіт про підзвітні рахунки подається щодо кожного інституту спільного інвестування окремо. Компанія з управління активами несе встановлену цим Кодексом відповідальність за подання звіту про підзвітні рахунки щодо кожного корпоративного та/або пайового інвестиційного фонду, активами якого вона управляє.
39-3.11.6. Порядок взаємодії фінансових агентів для виконання вимог цієї статті щодо інститутів спільного інвестування, а також формат та форма заяви компанії з управління активами із скаргою про ненадання депозитарною установою інформації, передбаченої цим пунктом, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Інші положення цієї статті застосовуються до компаній з управління активами та до депозитарних установ з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. Депозитарна установа виконує власні зобов’язання як підзвітної фінансової установи відповідно до Загального стандарту звітності CRS, у тому числі подає звіти про підзвітні рахунки у загальному порядку, визначеному цією статтею.
( Розділ I доповнено статтею 39-3 згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023 )
РОЗДІЛ II. АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ, ПЛАТЕЖІВ
ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 40. Сфера застосування цього розділу
40.1. Цей розділ визначає порядок адміністрування податків та зборів, визначених у розділі I цього Кодексу, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи.
У разі якщо іншими розділами цього Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.
Стаття 41. Контролюючі органи та органи стягнення
41.1. Контролюючими органами є:
41.1.1. податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи;
41.1.2. митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони.
41.2. Порядок обміну інформацією між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальними органами та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальними органами для цілей виконання функцій контролюючих органів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
41.3. Державні податкові інспекції є структурними підрозділами територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та діють на підставі положень про такі територіальні органи, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в межах функцій, визначених статтею 19- 3 цього Кодексу.
41.4. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
41.5. Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Розмежування повноважень і функціональних обов’язків контролюючих органів визначається законодавством України.
41.6. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.
( Стаття 41 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4915-VI від 07.06.2012, № 5083-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 404-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
Стаття 42. Листування платників податків та контролюючих органів
( Назва статті 42 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 - зміна набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, але не пізніше 1 січня 2018 року, див. абзац другий пункту 1 розділу II Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 )
42.1. Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
( Пункт 42.1 статті 42 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 466-IX від 16.01.2020, № 786-IX від 14.07.2020 )
42.2. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
( Пункт 42.2 статті 42 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 - зміна набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, але не пізніше 1 січня 2018 року, див. абзац другий пункту 1 розділу II Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 )
42.3. Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
( Пункт 42.3 статті 42 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011 )
42.4. Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов’язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг"та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).
При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п’ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.
Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.
( Статтю 42 доповнено пунктом 42.4 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 - зміна набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, але не пізніше 1 січня 2018 року, див. абзац другий пункту 1 розділу II Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2725-VIII від 16.05.2019; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2654-IX від 06.10.2022; в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023 )
42.5. У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв’язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
( Статтю 42 доповнено пунктом 42.5 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
42.6. Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до цього Кодексу, законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" без укладення відповідного договору.
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:
отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
( Статтю 42 доповнено пунктом 42.6 згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020 )
Стаття 42-1. Електронний кабінет
42-1.1. Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами:
прозорості - обов’язкового оприлюднення методології реалізації положень цього Кодексу в роботі електронного кабінету;
контрольованості - забезпечення можливості незалежної перевірки коректності роботи електронного кабінету через тестового платника (платників) на емуляторі, створеному на веб-сайті методолога електронного кабінету на предмет відсутності помилок у програмному забезпеченні, унеможливлення несанкціонованого втручання у роботу програмного забезпечення електронного кабінету, що означає порушення цілісності та автентичності вихідного програмного коду;
інтеграції із системами, що використовуються платниками податків, - у відкритому, вільному доступі розміщуються API програмного інтерфейсу для електронного обміну даними (EDI - Electronic data interchange);
своєчасності усунення технічних та/або методологічних помилок - забезпечення оприлюднення на офіційному веб-сайті методолога електронного кабінету реєстру технічних та/або методологічних помилок, виявлених платниками податків, технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету, із визначенням рівня критичності таких помилок та встановленням строків для їх усунення, інформування всіх користувачів електронного кабінету про факт виявлення технічної та/або методологічної помилки, а також про факт її усунення та відновлення роботи електронного кабінету в повному обсязі;
автоматизованості - максимальної автоматизації процесів створення, прийняття, реєстрації, оброблення, зберігання документів, оброблення та відображення даних (показників) документів та інших облікових даних платника податків;
( Абзац шостий пункту 42-1.1 статті 42-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020 )
повноти функціоналу - наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем;
спрощення процедури взаємодії платників податків та контролюючого органу та прискорення електронного документообігу між ними;
здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі;
( Абзац дев'ятий пункту 42-1.1 статті 42-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2725-VIII від 16.05.2019 )
заборони втручання, створення обмежень у функціонуванні та/або можливостей у використанні платниками податків електронного кабінету, що передбачені цим Кодексом;
пріоритетності документів, що надходять від державних, у тому числі контролюючих, органів, початок роботи в електронному кабінеті з автоматичного відкриття повідомлень, що надходять від державних органів, та/або блокування можливості надіслання документів платником податків до отримання таким платником податків документів, що надійшли до його електронного кабінету від державних органів.
42-1.2. Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:
( Абзац перший пункту 42-1.2 статті 42-1 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги";
( Абзац другий пункту 42-1.2 статті 42-1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2628-VIII від 23.11.2018, № 2725-VIII від 16.05.2019; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законами № 786-IX від 14.07.2020, № 2918-IX від 07.02.2023 )
подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;
( Пункт 42-1.2 статті 42-1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 190-IX від 04.10.2019 )
визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені відповідно до статті 35-1 цього Кодексу;
( Пункт 42-1.2 статті 42-1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 190-IX від 04.10.2019 )
перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;
( Пункт 42-1.2 статті 42-1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 190-IX від 04.10.2019 )
проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги";
( Абзац пункту 42-1.2 статті 42-1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2725-VIII від 16.05.2019, № 2918-IX від 07.02.2023 )
управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень цього Кодексу, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені;
( Абзац пункту 42-1.2 статті 42-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 )
автоматизованого визначення обов’язкових для заповнення та подання форм податкової звітності та рахунків для сплати податків і зборів конкретного платника податків;
заповнення, перевірки та подання податкових декларацій, звітності до контролюючого органу;
реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
перегляду інформації про податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена;
( Абзац пункту 42-1.2 статті 42-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020 )
доступу платників податків до системи електронного адміністрування податку на додану вартість у розрізі поточних значень всіх доданків та від’ємників, передбачених пунктом 200- 1.3 статті 200-1 цього Кодексу, в режимі перегляду у реальному часі та доступу до даних Єдиного реєстру податкових накладних, включаючи можливість формування, перевірки та підтвердження податкових накладних , складених платником податку чи його контрагентами за вчиненими між ними правочинами, для цілей формування податкового кредиту платником податків, перевірки та визначення дати і часу реєстрації таких накладних та/або розрахунків коригування, а також перегляд інформації про незареєстровані податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, подані на реєстрацію платником податків, із зазначенням причини відмови у їх реєстрації;
отримання платниками податків копій наказів про проведення перевірок, повідомлень про проведення перевірок, актів (довідок) перевірок, відповідних запитів та інших документів, складених у зв’язку з проведенням та за результатами перевірок і звірок, передбачених цим Кодексом, а також у зв’язку з розглядом заперечень платників податків до результатів перевірок та/або пояснень платника податків;
( Абзац пункту 42-1.2 статті 42-1 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 )
отримання платником податків інформації (повідомлення) про взаємодію у режимі відеоконференції з контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, у випадках, передбачених цим Кодексом;
( Абзац чотирнадцятий пункту 42-1.2 статті 42-1 в редакції Закону № 3603-IX від 23.02.2024 )
забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, у тому числі подання заперечень на акт або довідку, якими оформлені результати перевірки, подання скарги на податкове повідомлення-рішення або інше рішення, дію або бездіяльність контролюючого органу чи посадової особи контролюючого органу тощо;
( Абзац п’ятнадцятий пункту 42-1.2 статті 42-1 в редакції Закону № 3603-IX від 23.02.2024 )
інформування про статус контрагентів за публічно доступними даними інформаційних ресурсів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інших реєстрів та баз даних, які ведуться згідно з цим Кодексом, включаючи надання інформації про контрагентів платника податків, щодо яких прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість або яких притягнуто до відповідальності за порушення законів з питань оподаткування (виключно після остаточного узгодження санкцій та зобов’язань);
( Абзац пункту 42-1.2 статті 42-1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2725-VIII від 16.05.2019, № 2918-IX від 07.02.2023; в редакції Закону № 3603-IX від 23.02.2024 )
взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей (включаючи, але не обмежуючись, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність, та кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів кваліфікованих електронних підписів та/або печаток (за наявності), зняття з обліку, переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій;
( Абзац сімнадцятий пункту 42-1.2 статті 42-1 в редакції Закону № 3603-IX від 23.02.2024 )
подання звернень та інших документів для отримання ліцензій;
( Абзац вісімнадцятий пункту 42-1.2 статті 42-1 в редакції Закону № 3603-IX від 23.02.2024 )
реєстрації контролюючим органом реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій у разі, якщо така реєстрація передбачена законодавством, подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, подання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, подання інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або у безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі тощо;
( Абзац пункту 42-1.2 статті 42-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 129-IX від 20.09.2019 )
подання повідомлення про технічну та/або методологічну помилку, що виявлена в роботі електронного кабінету;
отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги";