• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про телекомунікації

Верховна Рада України  | Закон від 18.11.2003 № 1280-IV | Документ не діє
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 18.11.2003
  • Номер: 1280-IV
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 18.11.2003
  • Номер: 1280-IV
  • Статус: Документ не діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
( Пункт 5 частини третьої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2299-VI від 01.06.2010 )
6) безоплатно отримувати від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування документи, матеріали, статистичну та іншу інформацію, необхідну для виконання функцій, покладених на національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації;
( Частину третю статті 19 доповнено новим пунктом згідно із Законом № 2299-VI від 01.06.2010 )
7) з метою розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, що надходять до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, отримувати від операторів, провайдерів телекомунікацій необхідні документи та інформацію, а також видавати в установленому порядку приписи за результатами розгляду звернень;
( Частину третю статті 19 доповнено новим пунктом згідно із Законом № 2299-VI від 01.06.2010; пункт 7 частини третьої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3610-VI від 07.07.2011 )
8) інші права, визначені законодавством.
( Пункт 8 частини третьої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2299-VI від 01.06.2010 )
Стаття 19-1. Порядок здійснення державного нагляду за ринком телекомунікацій
1. Державний нагляд за ринком телекомунікацій здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок, інших заходів відповідно до законодавства, спрямованих на запобігання, виявлення та усунення порушень законодавства суб’єктами ринку телекомунікацій.
2. Планові перевірки суб’єктів ринку телекомунікацій, їх відокремлених підрозділів проводяться не частіше ніж один раз на три роки відповідно до планів, що затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
3. Позапланові перевірки проводяться за рішенням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, щодо питань, зазначених у цих рішеннях. Рішення про проведення позапланової перевірки приймається:
( Абзац перший частини третьої статті 19-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3610-VI від 07.07.2011 )
на підставі письмового звернення про порушення законодавства у сфері телекомунікацій;
( Абзац другий частини третьої статті 19-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
з метою перевірки виконання розпоряджень чи приписів про усунення виявлених порушень;
у разі виявлення недостовірності даних, зазначених у документах обов’язкової звітності, поданих оператором, провайдером телекомунікацій, або неподання таких документів;
з метою перевірки дотримання оператором телекомунікацій встановленого у дозволі терміну задіяння номерного ресурсу.
4. За розпорядженням голови національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, уповноважені комісією посадові особи проводять перевірку достовірності відомостей у документах, поданих заявником для отримання дозволів, та інформації, поданої у повідомленні про початок здійснення господарської діяльності у сфері телекомунікацій.
( Частина четверта статті 19-1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3610-VI від 07.07.2011, № 102-IX від 18.09.2019 )
5. За результатами перевірок складається акт у двох примірниках. Один примірник акта видається суб’єктові ринку телекомунікацій, який перевірявся, другий зберігається в національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
6. Питання організації здійснення державного нагляду за ринком телекомунікацій визначаються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
( Частина шоста статті 19-1 в редакції Закону № 3610-VI від 07.07.2011 )
7. Оператор, провайдер телекомунікацій, який одержав розпорядження або припис уповноваженої національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, посадової особи про усунення порушень законодавства про телекомунікації, зобов’язаний у встановлений у розпорядженні чи приписі строк усунути порушення та подати національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, інформацію у письмовій формі про їх усунення.
( Частина сьома статті 19-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3610-VI від 07.07.2011 )( Закон доповнено статтею 19-1 згідно із Законом № 2299-VI від 01.06.2010 )
Стаття 20. Склад, порядок призначення членів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації
1. Комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, як колегіальний орган утворюється у складі Голови Комісії та шести членів Комісії.
Голова та члени комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, набуває повноважень з моменту призначення більше половини її загального кількісного складу.
2. Головою та членом національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, можуть бути громадяни України, які мають повну вищу (профільну, економічну або юридичну) освіту, досвід роботи на керівних посадах не менше трьох років упродовж останніх десяти років.
Голова та член національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, не можуть бути власниками корпоративних прав операторів, провайдерів телекомунікацій, операторів поштового зв’язку, виробників телекомунікаційного обладнання, діяльність яких відповідно до цього Закону регулюється комісією, отримувати від них фінансову або матеріальну винагороду та допомогу чи займати будь-яку посаду, в тому числі на громадських засадах.
Термін повноважень Голови та члена національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, становить шість років. Одна й та ж особа не може бути Головою та/або членом комісії більше двох термінів підряд.
3. Голова національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації:
1) здійснює керівництво поточною діяльністю національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та вирішує всі питання діяльності комісії, за винятком тих, які належать до компетенції національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації;
2) діє без довіреності від імені національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, у межах, встановлених законодавством України;
3) представляє національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, у відносинах із державними органами інших держав з питань нагляду за сферою зв’язку та інформатизації, міжнародними організаціями;
4) головує на засіданнях національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації;
5) видає накази, розпорядження з питань, що належать до його компетенції;
6) приймає на роботу і звільняє з роботи працівників апарату національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, заохочує їх та накладає дисциплінарні стягнення;
7) підписує документи, які видаються відповідно до рішень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації;
8) представляє інтереси Комісії у Кабінеті Міністрів України, має право брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу;
9) подає Президенту України пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад членів Комісії;
10) виконує інші функції, необхідні для забезпечення організації роботи та діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
4. Голова або член національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, може бути звільнений з посади у разі подання заяви про відставку, неможливості виконання обов’язків за станом здоров’я, припинення громадянства України, грубого порушення службових обов’язків, набрання законної сили обвинувальним вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення, наявності інших підстав, передбачених законами.
( Абзац перший частини четвертої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 )
Повноваження Голови або члена національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, припиняються у разі його смерті, визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Не можуть бути підставами для звільнення Голови або члена національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, набуття повноважень новообраним Президентом України.
Після закінчення строку повноважень Голова або член національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, продовжує виконувати свої обов’язки до призначення відповідно нового Голови або члена Комісії.
5. Голова та члени національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, керівні працівники та спеціалісти її апарату є державними службовцями. Голова та члени національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, мають право без спеціальних дозволів представляти Комісію в суді.
6. Основною формою роботи національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, як колегіального органу є засідання, які проводяться за рішенням Голови Комісії.
Засідання національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її загального кількісного складу.
7. Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, приймаються більшістю голосів від її загального кількісного складу. Голова та член Комісії мають по одному голосу кожен.
Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов’язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку.
8. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, розробляє і затверджує з питань, що належать до її компетенції, нормативно-правові акти, обов’язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринку телекомунікаційних послуг, їх об’єднаннями, контролює їх виконання.
9. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, є юридичною особою і має відокремлене майно, що є державною власністю.
10. Організаційно-технічну та іншу роботу із забезпечення діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, здійснює апарат, який формується у межах асигнувань, визначених Державним бюджетом України, відповідно до положення про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
Гранична чисельність працівників національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, затверджується Президентом України. Штатний розпис національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, затверджується Головою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, за погодженням з Міністерством фінансів України. Структура національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, затверджується Головою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, в межах видатків, передбачених в Державному бюджеті України.
( Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 21-рп/2008 від 08.10.2008 )( Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2388-VI від 01.07.2010; в редакції Закону № 3610-VI від 07.07.2011 )
Стаття 21. Діяльність національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, щодо захисту прав споживачів
1. З метою захисту прав споживачів національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, співпрацює з організаціями, які представляють інтереси споживачів, забезпечує такі організації, а також самих споживачів необхідною інформацією щодо діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій, за винятком випадків, коли ця інформація є інформацією з обмеженим доступом.
2. Споживачі мають право звертатися до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, для вирішення будь-яких питань, що належать до її повноважень. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, розглядає ці питання і приймає рішення відповідно до своєї компетенції.
Стаття 22. Відкритість діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації
1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, забезпечує відкритість своєї діяльності.
2. Порядок денний засідань національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті комісії не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення засідання.
3. Засідання національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, проводяться у формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, у яких мають право брати участь суб’єкти ринку телекомунікацій і громадські організації в порядку, встановленому Регламентом національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
4. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, інформує громадськість про результати своєї роботи, оприлюднює в засобах масової інформації, в тому числі друкованих виданнях, нормативно-правові акти, відомості, передбачені законодавством, та іншу інформацію з питань своєї діяльності.
5. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, публікує на офіційному веб-сайті річні звіти про роботу комісії не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним.
( Стаття 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2388-VI від 01.07.2010; в редакції Закону № 3610-VI від 07.07.2011 )
Стаття 22-1. Фінансування діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації
1. Фінансування діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
( Закон доповнено статтею 22-1 згідно із Законом № 3610-VI від 07.07.2011 )
Стаття 22-2. Науково-методичне та інформаційне забезпечення діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації
1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, для виконання покладених на неї завдань може утворювати консультативні та інші дорадчі органи. Положення про такі органи затверджуються комісією.
2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, для науково-методичного та інформаційного забезпечення своєї діяльності, у тому числі збалансування у процесі діяльності комісії інтересів суб’єктів ринку телекомунікацій і споживачів, може залучати вчених, експертів, консультантів, представників громадськості.
( Закон доповнено статтею 22-2 згідно із Законом № 3610-VI від 07.07.2011 )
Стаття 23. Відповідальність посадових осіб національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації
1. За порушення вимог цього Закону, інших актів законодавства, за невиконання або неналежне виконання своїх службових обов’язків, внаслідок чого порушені права та інтереси суб’єктів ринку телекомунікацій, які охороняються законом, Голова та члени національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, і посадові особи апарату національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, несуть відповідальність згідно із законом.
Глава IV
ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ
Стаття 24. Умови застосування технічних засобів телекомунікацій
1. Умовами застосування технічних засобів телекомунікацій є їх відповідність технічним вимогам та/або технічним регламентам. Технічні засоби телекомунікацій повинні мати виданий у встановленому законодавством порядку документ про відповідність вимогам технічних вимог та/або інших нормативно-правових актів у сфері телекомунікацій.
( Частина перша статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
2. Підтвердження відповідності технічних засобів телекомунікацій здійснюється згідно із Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".
( Частина друга статті 24 в редакціїЗакону № 2740-VIII від 06.06.2019 )
3. ЦОВЗ приймає рішення щодо переліку технічних засобів, які можуть застосовуватися в телекомунікаційних мережах загального користування, і не менше ніж два рази на рік публікує цей перелік в офіційному бюлетені національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
4. Застосування засобів телекомунікацій, не внесених до цього переліку, погоджується операторами, провайдерами телекомунікацій з ЦОВЗ у порядку, встановленому законодавством.
5. Критеріями для прийняття рішення про погодження засобів телекомунікацій, які можуть застосовуватися в телекомунікаційних мережах, є:
1) забезпечення уніфікації і єдності мереж телекомунікацій загального користування;
2) забезпечення надійності, безпеки мереж телекомунікацій;
3) можливість автоматизації оперативно-технічного управління мережами;
4) забезпечення відповідності технічним вимогам та/або технічним регламентам;
( Пункт 4 частини п'ятої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
5) гармонізація національних нормативно-правових актів з підтвердження відповідності у сфері телекомунікацій з міжнародними та європейськими актами;
6) інші техніко-економічні показники, визначені законодавством України.
6. ЦОВЗ протягом 60 календарних днів від дати надходження заявки оператора, провайдера телекомунікацій приймає рішення щодо погодження засобу телекомунікацій, який може застосовуватися на мережах телекомунікацій. У разі прийняття рішення про погодження засіб телекомунікацій повинен бути внесений до переліку, передбаченого частиною третьою цієї статті.
7. Контроль за дотриманням умов застосування технічних засобів у телекомунікаційних мережах загального користування забезпечує національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
( Частина сьома статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2299-VI від 01.06.2010 )
8. Порядок використання лічильників обліку тривалості телекомунікаційних послуг, що встановлюються на кінцевому обладнанні, визначає ЦОВЗ. Вирішення спірних питань між операторами, провайдерами телекомунікацій та їх абонентами щодо розбіжностей показників тривалості послуг на лічильниках здійснює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
9. Норми цієї статті поширюються на кінцеве обладнання.
( Статтю 24 доповнено частиною дев’ятою згідно із Законом № 3380-IV від 19.01.2006 )
Стаття 25. Стандартизація у сфері телекомунікацій
1. Стандартизація у сфері телекомунікацій здійснюється відповідно до Закону України "Про стандартизацію" з урахуванням вимог рекомендацій Міжнародного союзу електрозв’язку.
( Стаття 25 в редакції Закону № 124-IX від 20.09.2019 )
Стаття 26. Метрологічне забезпечення у сфері телекомунікацій
1. Метрологічне забезпечення у сфері телекомунікацій здійснюється ЦОВЗ з метою забезпечення єдності і необхідної точності вимірювань відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".
( Частину другу статті 26 виключено на підставі Закону № 124-IX від 20.09.2019 )
3. Вимоги метрологічного забезпечення у сфері телекомунікацій є обов’язковими для виконання операторами, провайдерами телекомунікацій, виробниками технічних засобів телекомунікацій, іншими установами та організаціями, які проводять випробування технічних засобів телекомунікацій.
Глава V
ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ МЕРЕЖІ
Стаття 27. Телекомунікаційна мережа загального користування
1. Розвиток та вдосконалення телекомунікаційних мереж загального користування України здійснюється відповідно до Концепції розвитку телекомунікацій України із застосуванням новітніх технологій у сфері телекомунікацій, які відповідають міжнародним стандартам, з урахуванням технологічної цілісності всіх мереж та засобів телекомунікацій, підвищення ефективності та сталості функціонування. Головною метою Концепції розвитку телекомунікацій України є гармонійний та динамічний розвиток телекомунікаційних мереж на всій території країни, насамперед у регіонах з недостатнім рівнем насиченості місцевих мереж загального користування.
2. Право власності та право на технічне обслуговування і експлуатацію телекомунікаційних мереж може належати будь-якій фізичній особі - суб’єкту підприємницької діяльності або юридичній особі, які є резидентами України, незалежно від форм власності.
3. Управління телекомунікаційними мережами загального користування здійснюється операторами телекомунікацій, які експлуатують ці мережі, на основі єдиних норм та правил.
( Частина третя статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
4. Відповідальність за забезпечення сталості телекомунікаційних мереж загального користування покладається на операторів телекомунікацій, які експлуатують ці мережі.
5. При будівництві та обладнанні телекомунікаційних мереж загального користування повинні враховуватися вимоги щодо сталості зазначених мереж.
6. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов’язані створювати сприятливі умови для функціонування розвитку телекомунікаційних мереж загального користування та повноцінного надання телекомунікаційних послуг.
7. Оператори телекомунікацій, незалежно від форм власності, в першу чергу надають у користування на договірних засадах ресурси своїх мереж державній системі урядового зв’язку, національній системі конфіденційного зв’язку, органам з надзвичайних ситуацій, безпеки, оборони, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України у порядку, встановленому ЦОВЗ.
( Частина сьома статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законами № 630-VIII від 16.07.2015, № 766-VIII від 10.11.2015, № 794-VIII від 12.11.2015, N 1150-IX від 28.01.2021 )
8. На об’єктах телекомунікацій, а також в окремих структурних підрозділах операторів, провайдерів телекомунікацій, де передається, обробляється або зберігається інформація з обмеженим доступом, встановлюється спеціальний режим доступу відповідно до законодавства.
( Частина восьма статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1170-VII від 27.03.2014 )
9. Несанкціоноване втручання та/або використання фізичними та юридичними особами телекомунікаційних мереж тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Стаття 28. Використання телекомунікаційних мереж загального користування для потреб телебачення та радіомовлення
1. Використання ресурсів телекомунікаційних мереж загального користування для потреб телебачення та радіомовлення здійснюється на договірних засадах відповідно до законодавства.
2. Надання телекомунікаційних послуг для потреб телебачення і радіомовлення регулюється Законом України "Про телебачення і радіомовлення".
( Частина друга статті 28 в редакції Закону № 3317-IV від 12.01.2006 )
3. З метою захисту національних інтересів та національної безпеки України в інформаційній сфері структура власності юридичних осіб - операторів телекомунікацій, які здійснюють діяльність з надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації багатоканальних цифрових мереж ефірного теле- та радіомовлення із загальнонаціональним покриттям (крім юридичних осіб державної форми власності), має відповідати таким вимогам:
а) у структурі власності юридичних осіб - операторів телекомунікацій, які здійснюють діяльність з надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації багатоканальних цифрових мереж ефірного теле- та радіомовлення із загальнонаціональним покриттям, на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами не має бути:
юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих в офшорних зонах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, а також осіб без громадянства;
фізичних і юридичних осіб, які є резидентами країни, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, а також юридичних осіб, учасниками (акціонерами) яких є такі юридичні або фізичні особи;
політичних партій, профспілкових, релігійних організацій та юридичних осіб, які вони заснували;
громадян, які за вироком суду відбувають покарання у місцях позбавлення волі або визнані судом недієздатними;
б) кінцевим бенефіціарним власником (кінцевими бенефіціарними власниками) юридичних осіб - операторів телекомунікацій, які здійснюють діяльність з надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації багатоканальних цифрових мереж ефірного теле- та радіомовлення із загальнонаціональним покриттям, може бути виключно громадянин України (громадяни України).
( Статтю 28 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 158-IX від 03.10.2019 )
Стаття 29. Оперативно-технічне управління телекомунікаційними мережами загального користування в період надзвичайного стану
1. Управління телекомунікаційними мережами загального користування та відповідальність за забезпечення їх сталості в період надзвичайного стану покладається на ЦОВЗ.
2. Для забезпечення можливості оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами загального користування всіх операторів телекомунікацій в умовах надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану створюється Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України.
4. В умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України виконує оперативно-технічне управління мережами телекомунікацій у межах повноважень, наданих йому Кабінетом Міністрів України.
5. У звичайних умовах Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України:
1) взаємодіє з центрами управління операторів телекомунікацій, у тому числі іноземних;
2) здійснює інші функції, делеговані йому операторами телекомунікацій на договірних засадах.
6. З метою забезпечення можливості виконання функцій, покладених на Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України, оператори телекомунікацій зобов’язані надавати інформацію про власну мережу телекомунікацій, її стан в обсязі та порядку, які встановлює Кабінет Міністрів України.
7. Взаємодія операторів телекомунікацій з Національним центром оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами України здійснюється на договірних засадах у порядку та відповідно до умов Типового договору, що затверджуються ЦОВЗ.
8. Держава здійснює фінансування спеціальних об’єктів зв’язку за рахунок і в межах, передбачених Державним бюджетом України.
Стаття 30. Визначення напрямів розвитку телекомунікаційних мереж загального користування
1. Пріоритетні напрями розвитку телекомунікаційних мереж загального користування визначаються Концепцією розвитку телекомунікацій України. Кабінет Міністрів України, ЦОВЗ, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, у межах своїх повноважень створюють відповідні умови для її виконання шляхом реалізації державної тарифної політики, впровадження конкуренції та створення сприятливого інвестиційного клімату у сфері телекомунікацій.
2. Інвестування розвитку телекомунікаційних мереж загального користування здійснюється за власні кошти операторів телекомунікацій, кошти інших юридичних та фізичних осіб, що залучаються на договірних засадах, а також за рахунок кредитів, випуску цінних паперів та інших надходжень, не заборонених законодавством України.
3. Інвестування розвитку телекомунікаційних мереж загального користування може також здійснюватися за кошти державного та місцевих бюджетів у разі, якщо ці витрати передбачені відповідними бюджетами. Державне інвестування розвитку телекомунікаційних мереж загального користування здійснюється в порядку, встановленому законодавством України, на основі Концепції розвитку телекомунікацій України, відповідних державних програм та проектів. Інвестування розвитку телекомунікаційних мереж загального користування з місцевих бюджетів здійснюється відповідно до планів розвитку відповідних територій за рішенням органів місцевого самоврядування.
4. Суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію проектів розвитку телекомунікаційних мереж загального користування, можуть надаватися гарантії та пільги, встановлені законодавством України.
Стаття 31. Створення телекомунікаційних мереж
1. Розміщення на земельних ділянках об’єктів будівництва, що є частиною телекомунікаційних мереж, здійснюється відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
( Зміни до частини першої статті 31 див. в Законі № 2059-VIII від 23.05.2017 )
2. У разі якщо для розташування технічних засобів телекомунікацій на існуючих об’єктах будівництва необхідно здійснити реконструкцію таких об’єктів будівництва, така реконструкція здійснюється відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
3. Доступ до елементів інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв’язку, будинкової розподільної мережі здійснюється оператором або провайдером телекомунікацій відповідно до Закону України "Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж".
4. Встановлення (розміщення) технічних засобів телекомунікацій, споруд електрозв’язку на елементах інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв’язку, будинкової розподільної мережі, до яких отримано доступ, здійснюється на підставі проектної документації з доступу.
5. Забороняється вимагати від операторів, провайдерів телекомунікацій отримання або подання будь-яких додаткових дозвільних документів для розміщення технічних засобів телекомунікацій, споруд електрозв’язку на елементах інфраструктури відповідного об’єкта будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв’язку, будинкової розподільної мережі, крім передбачених законодавством.
6. Дообладнання технічних засобів телекомунікацій, споруд електрозв’язку, розміщених на елементах інфраструктури відповідного об’єкта будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв’язку, будинкової розподільної мережі, потребує погодження з власником такої інфраструктури та не потребує отримання та подання будь-яких інших дозвільних документів, погодження органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.
7. Порядок введення в експлуатацію технічних засобів телекомунікацій, розміщених на елементах інфраструктури відповідного об’єкта будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв’язку, будинкової розподільної мережі, визначається оператором, провайдером телекомунікацій або уповноваженими ними особами.
8. Будівництво, реконструкція і модернізація телекомунікаційних мереж мають забезпечувати дотримання нормативів до показників якості, встановлених законодавством.
9. Забудовники зобов’язані обладнати нові об’єкти житлово-побутового, культурного, лікувального та іншого призначення всіх форм власності мережами і пристроями для організації надання телекомунікаційних послуг.
10. Операторам, провайдерам телекомунікацій або уповноваженим ними особам дозволяється в порядку, встановленому законодавством, прокладати кабельні підземні, підводні та наземні лінії телекомунікацій через мости, тунелі, колектори, вулиці, шляхи, будівлі, ліси і води, а також використовувати для цього опори ліній електропередачі та опори інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики.
11. Замовники реконструкції та будівництва мостів, тунелів, колекторів, вулиць, шляхів, будівель, ліній електропередачі із спільним користуванням опорами для розміщення телекомунікаційних мереж за власні кошти виконують роботи, пов’язані з упорядкуванням і перенесенням таких телекомунікаційних мереж, розташованих у зоні забудови, відповідно до технічних умов з доступу, виданих власниками цих мереж.
( Стаття 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3038-VI від 17.02.2011; в редакції Закону № 1834-VIII від 07.02.2017 )
Глава VI
СПОЖИВАЧІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ПОСЛУГ
Стаття 32. Права споживачів телекомунікаційних послуг
1. Споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на:
1) державний захист своїх прав;
2) вільний доступ до телекомунікаційних послуг;
3) безпеку телекомунікаційних послуг;
4) вибір оператора, провайдера телекомунікацій;
5) вибір виду та кількості телекомунікаційних послуг;
6) безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання телекомунікаційних послуг;
7) своєчасне і якісне одержання телекомунікаційних послуг;
8) отримання від оператора, провайдера телекомунікацій наявних відомостей щодо наданих телекомунікаційних послуг;
9) обмеження оператором, провайдером телекомунікацій доступу споживача до окремих видів послуг на підставі його власної письмової заяви;
10) повернення від оператора, провайдера телекомунікацій невикористаної частини коштів у разі відмови від передплачених телекомунікаційних послуг у випадках і порядку, визначених правилами надання і отримання цих послуг, а також договором приєднання щодо виконання благодійного телекомунікаційного повідомлення (у разі укладення такого договору);
( Пункт 10 частини першої статті 32 в редакції Закону № 1664-VIII від 06.10.2016 )
11) відмову від телекомунікаційних послуг у порядку, встановленому договором про надання телекомунікаційних послуг;
12) відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання чи неналежного виконання оператором, провайдером телекомунікацій обов’язків, передбачених договором із споживачем чи законодавством;
13) оскарження неправомірних дій операторів, провайдерів телекомунікацій шляхом звернення до суду та уповноважених державних органів;
14) відмову від оплати телекомунікаційної послуги, яку вони не замовляли;
15) отримання відомостей щодо можливості та порядку відмови від замовленої телекомунікаційної послуги;
16) безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій рахунків за надані телекомунікаційні послуги. За особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, часу початку і закінчення кожного сеансу зв’язку, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв’язку. Телекомунікаційні послуги, які надаються знеособлено (анонімно), розшифровці не підлягають;
( Пункт 16 частини першої статті 32 в редакції Закону № 3375-IV від 19.01.2006 )
16-1) перенесення абонентського номера, користування персональним номером та отримання послуг національного роумінгу;
( Статтю 32 доповнено пунктом 16-1 згідно із Законом № 2392-VI від 01.07.2010 )
17) інші права, визначені законодавством України та договором про надання телекомунікаційних послуг.
2. Абонент, який отримує телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, може зареєструватися в оператора, надавши йому персональні дані відповідно до закону в порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
( Статтю 32 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2392-VI від 01.07.2010 )
Стаття 33. Обов’язки споживачів телекомунікаційних послуг
1. Споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема:
1) використовувати кінцеве обладнання, що має документ про підтвердження відповідності;
2) не допускати використання кінцевого обладнання споживача для вчинення протиправних дій або дій, що суперечать інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку;
3) не допускати дій, що можуть створювати загрозу для безпеки експлуатації мереж телекомунікацій, підтримки цілісності та взаємодії мереж телекомунікацій, захисту інформаційної безпеки мереж телекомунікацій, електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим споживачам;
4) не допускати використання на комерційній основі кінцевого обладнання та абонентських ліній для надання телекомунікаційних послуг третім особам;
5) виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги;
6) виконувати інші обов’язки відповідно до законодавства.
2. У разі використання абонентами лічильників обліку тривалості телекомунікаційних послуг, що встановлюються на кінцевому обладнанні для перевірки правильності нарахування плати за отримані послуги, абоненти зобов’язані:
1) використовувати лічильники, що мають документ про підтвердження відповідності згідно із законодавством України;
2) періодично здійснювати метрологічну повірку лічильників як засобів вимірювальної техніки в порядку, визначеному законодавством України.
3. Споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані виконувати інші обов’язки відповідно до цього Закону та законодавства України.
Стаття 34. Захист інформації про споживача
1. Оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність відомостей щодо споживача, отриманих при укладенні договору, наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.
2. Призначені для оприлюднення телефонні довідники, у тому числі електронні версії та бази даних інформаційно-довідкових служб, можуть містити інформацію про прізвище, ім’я, по батькові, найменування, адресу та номер телефону абонента в разі, якщо в договорі про надання телекомунікаційних послуг міститься згода споживача на опублікування такої інформації. Під час автоматизованої обробки інформації про абонентів оператор телекомунікацій забезпечує її захист відповідно до закону. Споживач має право на безоплатне вилучення відомостей про нього повністю або частково з електронних версій баз даних інформаційно-довідкових служб.
3. Інформація про споживача та про телекомунікаційні послуги, що він отримав, може надаватись у випадках і в порядку, визначених законом. В інших випадках зазначена інформація може поширюватися лише за наявності письмової згоди споживача.
Стаття 35. Захист інтересів споживачів у разі припинення діяльності оператором, провайдером телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг
1. Оператор, провайдер телекомунікацій, який припиняє діяльність з надання телекомунікаційних послуг, зобов’язаний попередити споживачів не пізніше ніж за три місяці до припинення надання телекомунікаційних послуг.
2. У разі вилучення номерного та/або радіочастотного ресурсу внаслідок порушення оператором, провайдером телекомунікацій законодавства такий оператор, провайдер зобов’язаний відшкодувати абоненту витрати, пов’язані з припиненням надання телекомунікаційних послуг, у встановленому законом порядку.
( Частина друга статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом № 102-IX від 18.09.2019 )
Стаття 36. Відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг
1. Споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.
2. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
3. Сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов’язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.
4. У разі виявлення пошкодження телекомунікаційної мережі, що сталося з вини споживача, усі витрати оператора телекомунікацій на усунення пошкодження, а також відшкодування інших збитків (у тому числі неотриманий прибуток) покладаються на споживача.
Глава VII
ОПЕРАТОРИ, ПРОВАЙДЕРИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ
Стаття 37. Правові основи діяльності операторів і провайдерів телекомунікацій
1. Оператори, провайдери телекомунікацій здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства про телекомунікації.
2. Правовими основами діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій є:
1) рівні права операторів, провайдерів на ринку телекомунікацій України;
2) пріоритет інтересів споживачів телекомунікаційних послуг;
3) розвиток конкуренції в умовах функціонування операторів та/або провайдерів різних форм власності;
4) недопущення вчинення дискримінаційних дій з боку операторів, провайдерів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках телекомунікаційних послуг проти інших суб’єктів цих ринків.
( Пункт 4 частини другої статті 37 в редакції Закону № 4910-VI від 07.06.2012 )( Частину третю статті 37 виключено на підставі Закону № 1876-IV від 24.06.2004 )
4. Віднесення операторів і провайдерів телекомунікацій до операторів і провайдерів, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, проводиться Антимонопольним комітетом України на підставі законодавства про захист економічної конкуренції.
Стаття 38. Права операторів, провайдерів телекомунікацій
1. Оператори телекомунікацій мають право на:
1) здійснення діяльності у сфері телекомунікацій відповідно до законодавства;
( Пункт 2 частини першої статті 38 виключено на підставі Закону № 102-IX від 18.09.2019 )
3) отримання номерного ресурсу;
4) планування та розвиток власних мереж;
5) установлення тарифів на телекомунікаційні послуги, що ними надаються, крім тих послуг, тарифи на які регулюються державою відповідно до цього Закону;
6) присвоєння телефонних номерів споживачам у межах виділеного оператору номерного ресурсу та задіяння персональних номерів у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації;
( Пункт 6 частини першої статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2392-VI від 01.07.2010 )
7) з’єднання телекомунікаційних мереж, що знаходяться в його власності або користуванні, з телекомунікаційними мережами, що знаходяться у власності або користуванні інших операторів, відповідно до цього Закону;
8) скорочення переліку або припинення надання телекомунікаційних послуг споживачам, які порушують правила надання і отримання телекомунікаційних послуг, або на відключення кінцевого обладнання споживача, якщо воно не має виданого в установленому законодавством порядку документа про підтвердження відповідності вимогам технічних вимог та/або інших нормативно-правових актів у сфері телекомунікацій, у порядку, визначеному цими правилами;
( Пункт 8 частини першої статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
9) відключення на підставі рішення суду кінцевого обладнання, якщо воно використовується абонентом для вчинення протиправних дій або дій, що загрожують інтересам державної безпеки;
10) зупинення діяльності у сфері телекомунікацій відповідно до цього Закону і в порядку, встановленому ЦОВЗ та узгодженому з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації;
11) установлення телекомунікаційного обладнання в приміщеннях, що належать їм на правах найму, з дозволу власника приміщення;
12) інші права, передбачені законодавством України та договорами про надання телекомунікаційних послуг.
2. Відключення кінцевого обладнання підрозділам Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, захисту державного кордону, з’єднувальних ліній служб екстреного виклику здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.