Про телекомунікації. Закон від 18.11.2003 №1280-IV

Верховна Рада України Закон від 18.11.2003 №1280-IV
Остання редакція від 16.07.2019. Внесення змін (закон від 25.04.2019 N 2704-VIII /2704-19/)
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Закон

Дата 18.11.2003

Номер 1280-IV

Статус Діє

Редакції
16.07.2019 внесення змін (закон від 25.04.2019 N 2704-VIII /2704-19/) 03.07.2019 внесення змін (закон від 06.06.2019 N 2740-VIII /2740-19/) 04.11.2018 внесення змін (закон від 02.10.2018 N 2581-VIII /2581-19/) 18.12.2017 внесення змін (закон від 23.05.2017 N 2059-VIII /2059-19/) 04.06.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1983-VIII /1983-19/) 04.06.2017 внесення змін (закон від 07.02.2017 N 1834-VIII /1834-19/) 06.11.2016 внесення змін (закон від 06.10.2016 N 1664-VIII /1664-19/) 01.03.2016 внесення змін (закон від 12.11.2015 N 794-VIII /794-19/) 09.12.2015 внесення змін (закон від 10.11.2015 N 766-VIII /766-19/) 28.06.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 222-VIII /222-19/) 07.08.2015 внесення змін (закон від 16.07.2015 N 630-VIII /630-19/) 19.04.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1170-VII /1170-18/) 02.03.2014 внесення змін (закон від 23.02.2014 N 767-VII /767-18/) 02.02.2014 внесення змін (закон від 28.01.2014 N 732-VII /732-18/) 22.01.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 721-VII /721-18/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 406-VII /406-18/) 07.01.2013 внесення змін (закон від 07.06.2012 N 4910-VI /4910-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5410-VI /5410-17/) 18.11.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5459-VI /5459-17/) 04.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5316-VI /5316-17/) 10.08.2012 внесення змін (закон від 03.07.2012 N 5029-VI /5029-17/) 03.08.2012 внесення змін (закон від 21.06.2012 N 5007-VI /5007-17/) 08.04.2012 внесення змін (закон від 13.03.2012 N 4499-VI /4499-17/) 15.10.2011 внесення змін (закон від 20.09.2011 N 3748-VI /3748-17/) 07.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3610-VI /3610-17/) 27.07.2011 внесення змін (закон від 05.07.2011 N 3566-VI /3566-17/) 12.06.2011 внесення змін (закон від 17.02.2011 N 3038-VI /3038-17/) 07.05.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3205-VI /3205-17/) 27.01.2011 внесення змін (закон від 01.07.2010 N 2392-VI /2392-17/) 06.01.2011 внесення змін (закон від 02.12.2010 N 2752-VI /2752-17/) 06.01.2011 внесення змін (закон від 02.12.2010 N 2751-VI /2751-17/) 27.07.2010 внесення змін (закон від 01.07.2010 N 2388-VI /2388-17/) 27.07.2010 внесення змін (закон від 01.07.2010 N 2392-VI /2392-17/) 30.06.2010 внесення змін (закон від 01.06.2010 N 2299-VI /2299-17/) 09.02.2010 внесення змін (закон від 20.01.2010 N 1819-VI /1819-17/) 08.10.2008 визнання неконституційними окремих положень (решение від 08.10.2008 N 21-рп/2008 /v021p710-08/) 01.02.2007 внесення змін (закон від 11.01.2007 N 580-V /580-16/) 01.01.2007 внесення змін (закон від 23.02.2006 N 3475-IV /3475-15/) 16.12.2006 внесення змін (закон від 28.11.2006 N 378-V /378-16/) 01.03.2006 внесення змін (закон від 12.01.2006 N 3317-IV /3317-15/) 10.02.2006 внесення змін (закон від 19.01.2006 N 3380-IV /3380-15/) 10.02.2006 внесення змін (закон від 19.01.2006 N 3375-IV /3375-15/) 14.01.2006 внесення змін (закон від 15.12.2005 N 3200-IV /3200-15/) 31.03.2005 внесення змін (закон від 25.03.2005 N 2505-IV /2505-15/) 01.01.2005 внесення змін (закон від 23.12.2004 N 2285-IV /2285-15/) 06.11.2004 внесення змін (закон від 21.10.2004 N 2119-IV /2119-15/) 03.08.2004 внесення змін (закон від 24.06.2004 N 1876-IV /1876-15/) 18.11.2003 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
Стаття 61. Досудове врегулювання спорів про взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж
1. Якщо оператори телекомунікацій не досягли згоди щодо укладення, зміни чи розірвання договору, що регулює взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
2. Для вирішення спору оператор, який вважає свої права порушеними, надсилає до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, звернення, до якого додається проект договору про взаємоз’єднання мереж телекомунікацій, пропозиції стосовно умов взаємоз’єднання, з яких сторони не досягли домовленості, а також завірені копії всіх документів та матеріалів, необхідних для розгляду спору.
3. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, за участю представників зацікавлених сторін, фахівців у сфері телекомунікацій та експертів розглядає надані матеріали, заслуховує сторони та приймає відповідне рішення. Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, є обов’язковим для виконання учасниками взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж.
4. Порядок розгляду звернень, дослідження матеріалів, винесення рішення щодо спору між сторонами встановлює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
5. У разі прийняття національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, рішення, яке не задовольняє одну із сторін, зацікавлена сторона має право звернутися до суду.
Глава X
ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ПОСЛУГИ
Стаття 62. Загальнодоступні телекомунікаційні послуги
1. До загальнодоступних телекомунікаційних послуг належать: підключення кінцевого обладнання споживача до телекомунікаційних мереж фіксованого зв’язку загального користування (універсальний доступ), послуги фіксованого телефонного зв’язку в межах зони нумерації (місцевий телефонний зв’язок), а також виклик служб екстреної допомоги, послуги довідкових служб і зв’язку за допомогою таксофонів.
Загальнодоступні телекомунікаційні послуги можуть надаватися з використанням технологій проводового та/або безпроводового доступу.
( Частину першу статті 62 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3566-VI від 05.07.2011 )( Частина перша статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3566-VI від 05.07.2011 )
2. Дзвінки з телекомунікаційних мереж фіксованого телефонного на телекомунікаційні мережі рухомого (мобільного) зв’язку не належать до загальнодоступних телекомунікаційних послуг.
( Стаття 62 в редакції Закону № 378-V від 28.11.2006 )
Стаття 63. Порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг
1. Телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства.
2. Умови надання телекомунікаційних послуг:
1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації;
( Пункт 1-1 частини другої статті 63 виключено на підставі Закону № 767-VII від 23.02.2014 )
2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
3. Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
4. Держава гарантує універсальне обслуговування, тобто забезпечення універсального доступу споживачів до телекомунікаційних мереж загального користування та надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг нормованої якості за регульованими державою тарифами.
( Статтю 63 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 378-V від 28.11.2006 )
5. Універсальний доступ повинен відповідати таким вимогам:
1) забезпечення за вимогою споживача з’єднання його кінцевого обладнання з телекомунікаційними мережами загального користування за регульованими державою тарифами;
2) телекомунікаційні мережі загального користування, до яких підключається кінцеве обладнання споживачів, повинні забезпечувати підтримання голосової телефонії (здійснення й одержання зонових, міжміських, міжнародних дзвінків), факсимільний зв’язок, передачу даних на рівні, достатньому для доступу споживачів до мережі Інтернет;
3) при забезпеченні універсального доступу вартість підключення до телекомунікаційної мережі загального користування не залежить від технології доступу або способу підключення.
( Статтю 63 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом № 378-V від 28.11.2006 )
Стаття 64. Особливості розвитку, надання та фінансування загальнодоступних телекомунікаційних послуг
1. Основною метою розвитку та надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг є надання громадянам України, за регульованими державою тарифами, можливості задовольняти власні потреби в телекомунікаційних послугах, визначених цим Законом, повноцінно брати участь у політичному, економічному та громадському житті суспільства.
2. Розвиток загальнодоступних послуг здійснюється відповідно до Концепції розвитку телекомунікацій України. Концепція повинна передбачати передусім порядок та строки забезпечення доступу до загальнодоступних послуг для споживачів сільських, гірських районів, а також для таких вразливих груп споживачів, як малозабезпечені сім’ї, пенсіонери та особи з інвалідністю, а також кінцеві терміни досягнення можливості загального доступу всього населення України до загальнодоступних послуг, обсяги будівництва телекомунікаційних мереж та необхідні капіталовкладення для досягнення даної цілі.
3. У місцях з недостатнім рівнем насиченості телекомунікаційних мереж загального користування технічними засобами заяви на надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг задовольняються в такій послідовності:
1) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та військові установи України;
( Пункт 1 частини третьої статті 64 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3200-IV від 15.12.2005 )
2) медичні заклади, пожежні частини, організації, що надають інформацію про виникнення стихійних явищ (землетруси, повені, урагани тощо), державні дошкільні виховні та навчальні заклади, державні заклади науки і культури;
3) дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав;
4) громадяни, які відповідно до законодавства України мають право на отримання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах;
5) підприємства, установи та організації, громадяни.
4. Фізичні та юридичні особи, що інвестують будівництво мережі телекомунікацій, до якої підключається кінцеве обладнання цих осіб, у розмірі не менше вартості відповідної кількості абонентських номерів, мають право на позачергове отримання послуг оператора цієї мережі без додержання зазначеного вище порядку.
5. У разі недостатнього задоволення попиту споживачів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги в окремих регіонах України національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, має право прийняти рішення щодо покладання на операторів провайдерів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг, а також на операторів фіксованого проводового зв’язку, які здійснюють або мають намір здійснювати діяльність у цих регіонах, обов’язків щодо розвитку та надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг споживачам із застосуванням механізму компенсації збитків, установленого Кабінетом Міністрів України.
( Частина п’ята статті 64 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3566-VI від 05.07.2011, № 4910-VI від 07.06.2012 )
Стаття 65. Надання телекомунікаційних послуг в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану
1. Оператори, провайдери телекомунікацій в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану зобов’язані забезпечувати якісний зв’язок та оповіщення населення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2. Оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечити готовність до виконання своїх функцій в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану. Під час надзвичайного стану всі засоби та телекомунікаційні мережі зв’язку, незалежно від форми власності, використовуються для забезпечення проведення мобілізації та задоволення потреб національної безпеки, оборони, охорони правопорядку. Оператори телекомунікацій взаємодіють при цьому з Національним центром оперативно-технічного управління мережами зв’язку в питаннях, віднесених до його компетенції.
3. В умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного стану оператори телекомунікацій з метою оповіщення та забезпечення телекомунікаційними послугами учасників ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, відбудовних робіт та здійснення відповідних заходів Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування за погодженням із ЦОВЗ можуть установлювати тимчасові обмеження в наданні телекомунікаційних послуг споживачам до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та скасування режиму надзвичайного стану.
4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень надають операторам, провайдерам телекомунікацій та їх місцевим підрозділам допомогу в ліквідації надзвичайних ситуацій, що виникли внаслідок стихійного лиха, і в усуненні їх наслідків, у придбанні необхідних матеріальних ресурсів, а також сприяють у наданні для цих цілей робочої сили, транспортних та інших технічних засобів.
Глава XI
РЕГУЛЮВАННЯ ТАРИФІВ І РОЗРАХУНКІВ
Стаття 66. Регулювання тарифів
1. Тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, передбачених у частині другій цієї статті.
2. Державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів підлягають:
2) тарифи на надання в користування каналів електрозв’язку операторів телекомунікацій, з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг;
( Пункт 2 частини другій статті 66 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4910-VI від 07.06.2012 )
3) розрахункові такси за послуги пропуску трафіка до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг;
( Частину другу статті 66 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 2751-VI від 02.12.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4910-VI від 07.06.2012 )
( Частину другу статті 66 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 2752-VI від 02.12.2010 )
Стаття 67. Принципи регулювання тарифів
1. Тарифне регулювання на ринку телекомунікацій України базується на таких принципах:
1) базування розрахунків тарифів на собівартості цих послуг з урахуванням отримання прибутку;
2) залежність рівня тарифів від рівня якості телекомунікаційних послуг;
3) недопущення встановлення демпінгових або дискримінаційних цін з боку окремих операторів, провайдерів телекомунікацій;
4) необхідність уникнення перехресного субсидування одних телекомунікаційних послуг за рахунок інших;
5) стягнення почасової плати за фактичний час отримання споживачем телекомунікаційних послуг.
Стаття 68. Порядок розрахунків за телекомунікаційні послуги
1. Розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.
2. У разі невикористання авансу протягом розрахункового періоду залишок суми коштів переноситься на наступний розрахунковий період, якщо інше не передбачено договором. Списання оператором або провайдером телекомунікацій залишку суми коштів абонента, в тому числі на свою користь, забороняється.
( Стаття 68 в редакції Закону № 3375-IV від 19.01.2006 )
Глава XII
НОМЕРНИЙ РЕСУРС
Стаття 69. Засади формування та розподілу номерного ресурсу України
1. Номерний ресурс є технічно обмеженим ресурсом.
2. Розробку та реалізацію технічної політики у формуванні номерного ресурсу здійснює ЦОВЗ.
3. Розподіл, присвоєння та облік номерного ресурсу, видачу і скасування дозволів на його використання, державний нагляд за використанням номерного ресурсу здійснюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
( Частина третя статті 69 в редакції Законів № 2299-VI від 01.06.2010, № 3610-VI від 07.07.2011 )
4. Основними засадами формування та розподілу номерного ресурсу є:
1) відкритість, недискримінаційність та об’єктивність, рівність прав на доступ до номерного ресурсу для усіх операторів телекомунікацій;
2) користування номерним ресурсом на дозвільній та платній основі;
3) створення резервної ємності номерів;
4) забезпечення раціонального використання номерного ресурсу;
5) приведення Національного плану нумерації України у відповідність із міжнародними вимогами.
5. В інтересах розширення і забезпечення достатньої ємності номерного ресурсу та приведення його у відповідність із міжнародними вимогами ЦОВЗ приймає рішення про зміну структури номерного ресурсу та простору нумерації.
6. Рішення ЦОВЗ про зміну структури номерного ресурсу та простору нумерації доводиться до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та публікується в її офіційному бюлетені.
7. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, зобов’язана повідомити операторів, провайдерів телекомунікацій про зміни структури та простору нумерації присвоєного номерного ресурсу не менше ніж за шість місяців до введення в дію зазначених змін.
Стаття 70. Розподіл, використання номерного ресурсу
1. Номерний ресурс надається оператору телекомунікацій національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, на підставі дозволу на термін дії відповідної ліцензії, а якщо вид діяльності не ліцензується - на строк не менше п’яти років, для використання без права передачі іншим особам, крім випадків, визначених цим Законом, та випадків вторинного розподілу, відповідно до законодавства.
( Частина перша статті 70 в редакції Закону № 2392-VI від 01.07.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3566-VI від 05.07.2011 )
2. Заява оператора телекомунікацій щодо виділення номерного ресурсу розглядається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, протягом місяця з моменту її реєстрації. Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, щодо виділення або відмови у виділенні номерного ресурсу приймається з урахуванням ефективності використання раніше виділеного номерного ресурсу і протягом трьох робочих днів доводиться до операторів телекомунікацій. У рішенні про відмову зазначаються відповідні підстави.
3. Дозвіл на використання номерного ресурсу видається оператору телекомунікацій після надання документів, що підтверджують оплату, протягом трьох днів.
4. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, має право прийняти рішення щодо вилучення (повністю або частково) в оператора телекомунікацій номерного ресурсу у разі:
1) якщо номерний ресурс або його частина не задіяні в терміни, встановлені в дозволі;
2) якщо номерний ресурс використовується не за призначенням, у тому числі у разі незаконної передачі його іншим особам;
3) якщо відповідна ліцензія анульована, визнана недійсною або закінчився термін її дії, або за заявою оператора телекомунікацій.
5. Розгляд питань про вилучення номерного ресурсу здійснюється з обов’язковим попереднім запрошенням оператора телекомунікацій або його представників.
6. Рішення про вилучення номерного ресурсу публікується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, у десятиденний термін від дня набрання ним чинності.
7. Дозвіл на використання номерного ресурсу підлягає скасуванню, а присвоєний номерний ресурс - поверненню за рішенням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, прийнятим відповідно до законодавства.
8. Оператори телекомунікацій зобов’язані надавати національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, інформацію про стан використання номерного ресурсу у визначеному законодавством порядку.
( Частина восьма статті 70 набирає чинності з 01.01.2005 року )
9. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, визначає порядок розподілу і використання номерного ресурсу та публікує його в офіційному бюлетені національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
10. З метою виконання міжнародних зобов’язань, а також забезпечення достатньої доступності номерного ресурсу ЦОВЗ може змінювати структуру, простір нумерації, а національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, - відповідно присвоєння номерів з попередженням про це операторів телекомунікацій не менше ніж за півроку до внесення змін.
11. Дія частин першої - десятої цієї статті не поширюється на порядок відкриття номерного ресурсу, в якому утворюються персональні номери абонентів.
( Статтю 70 доповнено частиною згідно із Законом № 2392-VI від 01.07.2010 )
12. За видачу номерного ресурсу стягується плата у розмірі і порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, та зараховується до Державного бюджету України.
( Дія частини статті 70 зупинялась на 2005 рік (до 31.03.2005) в частині зарахування плати за видачу номерного ресурсу до спеціального фонду Державного бюджету України згідно із Законом № 2285-IV від 23.12.2004; в редакції Закону № 2505-IV від 25.03.2005 )
Стаття 71. Розподіл і використання радіочастотного ресурсу
1. Розподіл і використання радіочастотного ресурсу України для здійснення діяльності у сфері телекомунікацій проводиться відповідно до Закону України "Про радіочастотний ресурс України" .
Глава XIII
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 72. Мета і загальні принципи міжнародного співробітництва
1. Метою міжнародного співробітництва у сфері телекомунікацій є інтеграція телекомунікацій України у глобальні телекомунікації з урахуванням політичних та економічних інтересів України.
2. Міжнародне співробітництво у сфері телекомунікацій здійснюється шляхом:
1) укладання міжнародних договорів;
2) участі в роботі міжнародних організацій;
3) участі в реалізації міжнародних проектів, пов’язаних із створенням глобальної і регіональних телекомунікаційних мереж, з урахуванням інтересів національної безпеки України;
4) гармонізації стандартів, норм і правил з міжнародними стандартами, рекомендаціями, нормами і правилами, які стосуються вимог до технічних засобів і телекомунікаційних мереж, взаємодії операторів телекомунікацій, використання обмежених ресурсів, якості і видів телекомунікаційних послуг;
5) взаємодії операторів телекомунікацій України з операторами телекомунікацій інших держав.
3. Виконання функцій України як держави - члена Міжнародного союзу електрозв’язку, відповідальність за виконання зобов’язань України за Статутом Міжнародного союзу електрозв’язку та Конвенцією Міжнародного союзу електрозв’язку і зобов’язань за адміністративними регламентами, а також взаємодія і співробітництво з органами, які виконують функції адміністрацій зв’язку іноземних держав, покладаються на Адміністрацію зв’язку і радіочастот України, яка в установленому порядку також представляє інтереси України в інших всесвітніх, європейських та регіональних організаціях телекомунікацій та у Світовій організації торгівлі з питань, що стосуються телекомунікацій.
Стаття 73. Міжнародні договори
1. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про телекомунікації, застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 74. Взаємодія операторів телекомунікацій України з операторами телекомунікацій інших держав
Взаємодія операторів телекомунікацій України з операторами телекомунікацій інших держав, розподіл між ними доходів від надання послуг міжнародного зв’язку, взаємоз’єднання мереж телекомунікацій загального користування тощо здійснюються відповідно до рекомендацій Міжнародного союзу електрозв’язку на підставі міжнародних договорів України з відповідними державами та/або договорів операторів телекомунікацій України з операторами телекомунікацій інших країн.
( Стаття 74 в редакції Закону № 1876-IV від 24.06.2004 )
Стаття 75. Відповідальність за порушення законодавства про телекомунікації
1. Особи, винні у порушенні законодавства про телекомунікації, притягуються до цивільної, адміністративної, кримінальної відповідальності відповідно до закону.
2. Прибуток, отриманий оператором, провайдером телекомунікацій внаслідок діяльності без повідомлення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та/або ліцензії, дозволу на використання номерного ресурсу, порушення встановлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, тарифів, вилучається в судовому порядку і спрямовується до Державного бюджету України.
( Частина друга статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2299-VI від 01.06.2010 )
Глава XIV
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Статті 17, 20 набирають чинності в 2004 році.
Частина третя статті 53, частина п’ята статті 64, частина восьма статті 70 набирають чинності з 1 січня 2005 року.
2. ЦОВЗ здійснює повноваження національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, у повному обсязі до 1 січня 2005 року.
( Пункт 2 глави XIV в редакції Законів № 1876-IV від 24.06.2004, № 2119-IV від 21.10.2004 )
3. До приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом чинні нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
4. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців від дня набрання чинності цим Законом:
1) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають із цього Закону;
2) розробити та затвердити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
3) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
5. Суб’єкти господарювання у сфері телекомунікацій повинні в місячний термін від дня створення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, направити повідомлення згідно із статтею 42 цього Закону.
6. Ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та дозволи на використання номерного ресурсу, які були видані до набрання чинності цим Законом, зберігають чинність протягом визначеного в них терміну.
7. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
а) статті 148-1, 148-2, 148-4, 243 викласти в такій редакції:
"Стаття 148-1. Порушення Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг
Здійснення дій, що призвели до зниження якості функціонування телекомунікаційних мереж, або самовільне (без відома оператора телекомунікацій) отримання телекомунікаційних послуг -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, -
тягнуть за собою відшкодування збитків, завданих оператору, та накладення штрафу в розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 148-2. Порушення порядку та умов надання послуг зв’язку в мережах загального користування
Порушення порядку та умов надання послуг зв’язку в мережах загального користування -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відмова оператора зв’язку надати споживачу вичерпну інформацію щодо змісту, якості та порядку надання телекомунікаційних послуг, що ним надаються та/або отримані споживачем протягом останніх шести місяців, а також порушення встановленого законом строку оприлюднення тарифів, які встановлюються операторами телекомунікацій самостійно, -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових та фізичних осіб - суб’єктів господарської діяльності в розмірі від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
"Стаття 148-4. Використання технічних засобів та обладнання, що застосовуються в мережах зв’язку загального користування, без документа про підтвердження відповідності
Використання технічних засобів та обладнання, що застосовуються в мережах зв’язку загального користування операторами зв’язку без документа про підтвердження відповідності, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
"Стаття 243. Органи національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та Адміністрації зв’язку та радіочастот України
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про телекомунікації та поштовий зв’язок (стаття 148-5).
Органи Державної інспекції зв’язку національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та Український державний центр радіочастот Адміністрації зв’язку та радіочастот України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про телекомунікації, про поштовий зв’язок та радіочастотний ресурс України (статті 144, 145, 147, 148-1 - 148-4).
Від імені органів Державної інспекції зв’язку національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та Українського державного центру радіочастот Адміністрації зв’язку та радіочастот України розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право керівники Державної інспекції зв’язку і Українського державного центру радіочастот та уповноважені ними посадові особи";
б) доповнити статтею 148-5 такого змісту:
"Стаття 148-5. Порушення правил про взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж загального користування
Відмова в наданні необхідної інформації для взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж, доступу до цих мереж у всіх технічно можливих місцях, інформації щодо ідентифікації виклику і його тривалості між телекомунікаційними мережами, відмова оператора, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, подати на затвердження до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, пропозиції щодо взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж, відмова у виконанні рішення, яке прийняте національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, і набрало чинності, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових та фізичних осіб - суб’єктів господарської діяльності в розмірі від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових та фізичних осіб - суб’єктів господарської діяльності в розмірі від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
( Підпункт 2 пункту 7 глави XIV втратив чинність на підставі Закону № 5007-VI від 21.06.2012 )
3) частину третю статті 4 Закону України "Про підприємництво" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 14, ст. 168; Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 299; 2003 р., № 39, ст. 333) виключити;
4) у Законі України "Про природні монополії" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 30, ст. 238):
а) частину першу статті 4 доповнити абзацом четвертим такого змісту:
"Органом регулювання у сфері зв’язку є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, яка утворюється відповідно до Закону України "Про телекомунікації";
б) абзац восьмий частини першої статті 5 виключити;
в) абзац восьмий статті 6 виключити;
г) розділ V "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4. Регулювання у сфері зв’язку проводиться відповідно до Закону України "Про телекомунікації", Закону України "Про поштовий зв’язок" ;
5) у Законі України "Про радіочастотний ресурс України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 298; 2003 р., № 30, ст. 247):
а) у статті 19:
пункт 8 викласти в новій редакції:
"8. У разі якщо користувач радіочастотного ресурсу має намір продовжувати використання радіочастотного ресурсу після закінчення терміну дії отриманих ним ліцензій, він зобов’язаний звернутися до АЗРЧ із заявою встановленого зразка. Зразок заяви встановлюється зазначеним органом.
Заява щодо продовження терміну дії ліцензій подається за чотири місяці до закінчення терміну дії відповідних ліцензій. АЗРЧ не має права відмовити в задоволенні заяви щодо продовження терміну дії ліцензій у разі, якщо власником ліцензії виконані всі умови даних ліцензій або умови не виконані з поважних причин, які не залежали від ліцензіата.
Рішення про продовження терміну дії ліцензії має бути прийнято не пізніше ніж за два місяці до останнього дня дії відповідної ліцензії і оформляється у вигляді додатка до відповідної ліцензії. Обґрунтоване рішення щодо відмови в задоволенні заяви щодо продовження терміну дії ліцензій повинно бути направлене заявнику не пізніше двох місяців до останнього дня дії відповідної ліцензії.
Рішення АЗРЧ щодо відмови в задоволенні заяви щодо продовження терміну дії ліцензій може бути оскаржене в суді. Якщо заявник подає скаргу до суду до закінчення терміну дії відповідної ліцензії, рішення АЗРЧ призупиняється до розгляду скарги судом";
після пункту 8 доповнити новим пунктом такого змісту:
"9. Підставами для переоформлення ліцензії на використання радіочастот є:
1) зміна найменування юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - користувача радіочастотного ресурсу;
2) зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи - користувача радіочастотного ресурсу;
3) реорганізація юридичної особи - суб’єкта господарювання, який є користувачем радіочастотного ресурсу, шляхом зміни організаційно-правової форми, перетворення, злиття, приєднання. У разі такої реорганізації ліцензії, які отримані користувачем радіочастотного ресурсу, переоформляються на його правонаступника.
У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії користувач радіочастотного ресурсу зобов’язаний протягом 30 робочих днів подати до АЗРЧ заяву про переоформлення ліцензії на використання радіочастот разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, що підтверджують зазначені зміни.
АЗРЧ протягом десяти робочих днів від дати реєстрації заяви про переоформлення ліцензії на використання радіочастотного ресурсу зобов’язана при наданні документів, що підтверджують оплату переоформлення, видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії, або відмовити у переоформленні ліцензії у разі відсутності підстав для переоформлення чи недостовірних даних у поданих документах. Одночасно з переоформленою на новому бланку ліцензією на використання радіочастотного ресурсу АЗРЧ видає суб’єкту господарювання засвідчені копії такої ліцензії для філій, інших відокремлених підрозділів, що здійснюють використання радіочастотного ресурсу.
У разі переоформлення ліцензії на використання радіочастотного ресурсу АЗРЧ приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що переоформлялася, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.
Строк дії переоформленої ліцензії на використання радіочастотного ресурсу не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлялася.
Розмір плати за переоформлення ліцензії на використання радіочастотного ресурсу встановлює Кабінет Міністрів України".
У зв’язку з цим пункти 9-11 вважати відповідно пунктами 10-12;
пункт 12 доповнити абзацом другим такого змісту:
"У разі прийняття рішення про анулювання ліцензії користувача радіочастотного ресурсу - оператора телекомунікацій АЗРЧ зобов’язана встановити кінцевий строк припинення дії ліцензії з урахуванням часу, достатнього для повідомлення абонентів про припинення його діяльності, але не менше ніж три місяці";
б) у тексті Закону слова "Український державний центр радіочастот та нагляду за зв’язком" у всіх відмінках замінити словами "Український державний центр радіочастот" у відповідному відмінку;
( Підпункт 6 пункту 7 глави XIV втратив чинність на підставі Закону № 222-VIII від 02.03.2015 )( Підпункт 7 пункту 7 глави XIV втратив чинність на підставі Закону № 580-V від 11.01.2007 )
8. Визнати такими, що втратили чинність:
а) Закон України "Про зв’язок" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 20, ст. 143; 1997 р., № 9, ст. 71; 2000 р., № 6-7, ст. 40, № 41, ст. 341; 2001 р., № 9, ст. 38; 2002 р., № 15, ст. 103, № 35, ст. 257; 2003 р., № 15, ст. 106, № 24, ст. 156, № 30, ст. 247, № 39, ст. 333);
б) Постанову Верховної Ради України від 16 травня 1995 року "Про порядок введення в дію Закону України "Про зв’язок" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 20, ст. 144).
Президент УкраїниЛ.КУЧМА
м. Київ
18 листопада 2003 року
№ 1280-IV
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про телекомунікації
Цей Закон встановлює правову основу діяльності у сфері телекомунікацій.
Закон визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов’язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.
Глава I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі;
абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг;
абонентський номер - сукупність цифрових знаків для позначення (ідентифікації) кінцевого обладнання абонента в телекомунікаційній мережі;
адреса мережі Інтернет - визначений чинними в Інтернеті міжнародними стандартами цифровий та/або символьний ідентифікатор доменних імен в ієрархічній системі доменних назв;
адресний простір мережі Інтернет - сукупність адрес мережі Інтернет;
безпроводовий доступ до телекомунікаційної мережі (безпроводовий доступ) - електрозв’язок з використанням радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщатися із збереженням унікального ідентифікаційного номера в межах пунктів закінчення телекомунікаційної мережі, які під’єднані до одного комутаційного центру;
взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж - встановлення фізичного та/або логічного з’єднання між різними телекомунікаційними мережами з метою забезпечення можливості споживачам безпосередньо або опосередковано обмінюватись інформацією;
власник (володілець) кабельної каналізації електрозв’язку - суб’єкт господарювання, у власності (володінні) якого перебувають уся інфраструктура кабельної каналізації електрозв’язку або окремі її елементи, набуті на належній правовій підставі, призначені для забезпечення доступу до телекомунікаційної мережі загального користування;