• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про Національний банк України

Верховна Рада України  | Закон від 20.05.1999 № 679-XIV
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 20.05.1999
  • Номер: 679-XIV
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 20.05.1999
  • Номер: 679-XIV
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Національний банк України
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 29, ст.238)( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1458-III від 17.02.2000 , ВВР, 2000, № 14-15-16, ст.121 № 1658-III від 20.04.2000 , ВВР, 2000, № 29, ст.230 № 1919-III від 13.07.2000 , ВРР, 2000, № 42, ст.351 № 2121-III від 07.12.2000 , ВВР, 2001, № 5-6, ст.30 № 2740-III від 20.09.2001 , ВВР, 2002, № 5, ст.30 № 2922-III від 10.01.2002 , ВВР, 2002, № 17, ст.117 № 1416-IV від 03.02.2004 , ВВР, 2004, № 19, ст.256 № 3163-IV від 01.12.2005 , ВВР, 2006, № 12, ст.100 № 3235-IV від 20.12.2005 , ВВР, 2006, № 9, № 10-11, ст.96 )( Додатково див. ст. 97 Закону № 489-V від 19.12.2006 , ВВР, 2007, № 7-8, ст.66 )( Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 )( Із змінами, внесеними згідно із Законом № 639-VI від 31.10.2008 , ВВР, 2009, № 14, ст.181 - зміни діють не пізніше ніж до 1 січня 2011 року )( Додатково див. Закон № 835-VI від 26.12.2008 , ВВР, 2009, № 20, № 21-22, ст.269 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 800-VI від 25.12.2008 , ВВР, 2009, № 19, ст.257 № 1131-VI від 17.03.2009 , ВВР, 2009, № 31, ст.454 № 1533-VI від 23.06.2009 , ВВР, 2009, № 52, ст.763 № 1608-VI від 21.08.2009 , ВВР, 2010, № 4, ст.15 )( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 13-рп/2010 від 11.05.2010 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2388-VI від 01.07.2010 , ВВР, 2010, № 37, ст.496 № 2457-VI від 08.07.2010 , ВВР, 2010, № 48, ст.564 № 2478-VI від 09.07.2010 , ВВР, 2010, № 49, ст.570 № 2856-VI від 23.12.2010 , ВВР, 2011, № 29, ст.272 № 3024-VI від 15.02.2011 , ВВР, 2011, № 36, ст.362 № 3394-VI від 19.05.2011 , ВВР, 2011, № 47, ст.533 № 3828-VI від 06.10.2011 , ВВР, 2012, № 21, ст.204 № 4395-VI від 09.02.2012 , ВВР, 2012, № 40, ст.479 № 4452-VI від 23.02.2012 , ВВР, 2012, № 50, ст.564 № 5042-VI від 04.07.2012 , ВВР, 2013, № 26, ст.264 № 5103-VI від 05.07.2012 , ВВР, 2013, № 30, ст.346 № 5178-VI від 06.07.2012 , ВВР, 2013, № 39, ст.517 № 5284-VI від 18.09.2012 , ВВР, 2013, № 37, ст.488 № 5285-VI від 18.09.2012 , ВВР, 2013, № 37, ст.489 № 5411-VI від 02.10.2012 , ВВР, 2013, № 42, ст.587 № 5463-VI від 16.10.2012 , ВВР, 2014, № 4, ст.61 № 5480-VI від 06.11.2012 , ВВР, 2013, № 50, ст.696 № 5518-VI від 06.12.2012 , ВВР, 2014, № 8, ст.90 № 399-VII від 04.07.2013 , ВВР, 2014, № 14, ст.255 № 1586-VII від 04.07.2014 , ВВР, 2014, № 33, ст.1162 № 1702-VII від 14.10.2014 , ВВР, 2014, № 50-51, ст.2057 № 78-VIII від 28.12.2014 , ВВР, 2015, № 6, ст.41 № 80-VIII від 28.12.2014 , ВВР, 2015, № 5, ст.37 № 213-VIII від 02.03.2015 , ВВР, 2015, № 22, ст.145 № 541-VIII від 18.06.2015 , ВВР, 2015, № 32, ст.315 № 629-VIII від 16.07.2015 , ВВР, 2015, № 43, ст.386 № 889-VIII від 10.12.2015 , ВВР, 2016, № 4, ст.43 № 911-VIII від 24.12.2015 , ВВР, 2016, № 5, ст.50 № 1670-VIII від 06.10.2016 , ВВР, 2016, № 48, ст.808 № 1774-VIII від 06.12.2016 , ВВР, 2017, № 2, ст.25 № 2148-VIII від 03.10.2017 , ВВР, 2017, № 40-41, ст.383 № 2155-VIII від 05.10.2017 , ВВР, 2017, № 45, ст.400 № 2163-VIII від 05.10.2017 , ВВР, 2017, № 45, ст.403 № 2210-VIII від 16.11.2017 , ВВР, 2018, № 6-7, ст.38 № 2258-VIII від 21.12.2017 , ВВР, 2018, № 9, ст.50 № 2277-VIII від 06.02.2018 , ВВР, 2018, № 11, ст.58 № 2473-VIII від 21.06.2018 , ВВР, 2018, № 30, ст.239 № 2491-VIII від 05.07.2018 , ВВР, 2018, № 46, ст.369 № 2646-VIII від 06.12.2018 , ВВР, 2019, № 4, ст.32 № 79-IX від 12.09.2019 , ВВР, 2019, № 44, ст.277 № 114-IX від 19.09.2019 , ВВР, 2019, № 45, ст.289 № 122-IX від 20.09.2019 , ВВР, 2019, № 44, ст.278 № 124-IX від 20.09.2019 , ВВР, 2019, № 46, ст.295 № 361-IX від 06.12.2019 , ВВР, 2020, № 25, ст.171 № 524-IX від 04.03.2020 , ВВР, 2020, № 38, ст.279 № 533-IX від 17.03.2020 , ВВР, 2020, № 17, ст.106 № 590-IX від 13.05.2020 )( У статтях 1, 7, 9, 15, 25, 26, 41, 42, 55, 57, 58, 60, 61, 62, 63, 65, 67 слова "фінансово-кредитна установа", "та фінансово-кредитні установи", "інші фінансово-кредитні установи", "та інші фінансово-кредитні установи", "а також інших фінансово-кредитних установ" у відповідних відмінках виключено на підставі Закону № 1919-III від 13.07.2000 )
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Терміни та поняття
У цьому Законі терміни та поняття вживаються у такому значенні:
( Абзац другий статті 1 виключено на підставі Закону № 2922-III від 10.01.2002 )
банківські метали - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів;
( Абзац третій статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства;
банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку;
( Абзац п'ятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002 )( Визначення терміну "валютні цінності" статті 1 виключено на підставі Закону № 2473-VIII від 21.06.2018 )
відкритий ринок - ринок, на якому здійснюються операції з купівлі-продажу цінних паперів між особами, що не є первинними кредиторами та позичальниками, і коли кошти внаслідок продажу цінних паперів на такому ринку надходять на користь держателя цінних паперів, а не їх емітента. Використовується центральними банками для купівлі-продажу, як правило, короткострокових державних цінних паперів з метою регулювання грошової маси. Внаслідок купівлі збільшується вкладення коштів в економіку, внаслідок продажу - зменшується;
валютна позиція - співвідношення вимог та зобов'язань банку в кожній іноземній валюті та в кожному банківському металі. При їх рівності позиція вважається закритою, при нерівності - відкритою. Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов'язань за іноземними валютами та банківськими металами перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за іноземними валютами та банківськими металами перевищує обсяг зобов'язань;
( Абзац восьмий статті 1 в редакції Закону № 1533-VI від 23.06.2009 )
грошово-кредитна політика - комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на забезпечення стабільності грошової одиниці України через використання визначених цим Законом засобів та методів;
( Визначення терміна в редакції Закону № 2478-VI від 09.07.2010 )
грошово-кредитні зобов'язання - валюта в обігу, фінансові вимоги до Національного банку України, за винятком зобов'язань Національного банку України перед Кабінетом Міністрів України та міжнародними фінансовими організаціями;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 2478-VI від 09.07.2010 )
грошовий сурогат - будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснення платежів в господарському обороті, крім валютних цінностей;
( Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1919-III від 13.07.2000 )
девізна валютна політика - політика регулювання валютного курсу шляхом купівлі і продажу іноземної валюти;
дисконтна валютна політика - зниження або підвищення Національним банком України процентних ставок за кредит з метою регулювання попиту і пропозиції на позичковий капітал;
золотовалютний резерв - резерви України, відображені у балансі Національного банку України, що включають в себе активи, визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків;
( Абзац статті 1 виключено на підставі Закону № 2922-III від 10.01.2002 )
кредитор останньої інстанції - Національний банк України, до якого може звернутися банк для отримання рефінансування в разі вичерпання інших можливостей рефінансування;
( Визначення терміна в редакції Закону № 2478-VI від 09.07.2010 )
казначейські зобов'язання - боргові цінні папери, що емітуються державою в особі її уповноважених органів, розміщуються виключно на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб і засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу або інші майнові права, відповідно до умов їх випуску;
металеві рахунки - рахунки, які відкриваються уповноваженими банками України для обліку операцій, що здійснюються з банківськими металами;
міжнародні стандарти аудиту - прийняті Міжнародною федерацією бухгалтерів документи, що визначають стандарти аудиту;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 2478-VI від 09.07.2010 )
міжнародні стандарти професійної практики внутрішнього аудиту - прийняті Радою з Міжнародних Стандартів внутрішнього аудиту, схвалених Наглядовою Радою Професійної Практики;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015 )
міжнародні стандарти фінансової звітності - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, що визначають стандарти фінансової звітності та бухгалтерського обліку;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 2478-VI від 09.07.2010 )
нереалізовані доходи/витрати - доходи/витрати від переоцінки фінансових активів та зобов'язань, монетарного золота та банківських металів, а також доходи/витрати від купівлі іноземної валюти, монетарного золота та банківських металів, якщо такі операції здійснюються не за офіційним валютним курсом;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 2478-VI від 09.07.2010 )( Визначення терміна "основні засади грошово-кредитної політики" виключено на підставі Закону № 2478-VI від 09.07.2010 )
облікова ставка Національного банку України - один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для банків та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів;
( Визначення терміна в редакції Закону № 2478-VI від 09.07.2010 )
облікові системи - сукупність відносин щодо формування, оброблення, зберігання та передавання інформації між державними органами, фінансовими установами, іншими юридичними особами під час реалізації державних проектів;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 5518-VI від 06.12.2012 )
офіційне видання Національного банку України - друковане видання Національного банку, зареєстроване у встановленому порядку;
( Визначення терміна в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015 )
офіційний валютний курс - курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави;
охорона цінностей та об'єктів - організація та практичне здійснення Національним банком заходів охорони щодо визначених і належних йому будівель, споруд, територій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, спрямованих на недопущення чи припинення протиправних дій щодо них, забезпечення їх недоторканності та цілісності, припинення несанкціонованого доступу до них третіх осіб, а також на забезпечення особистої безпеки, життя та здоров'я працівників Національного банку;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 5103-VI від 05.07.2012 )
платіжний баланс - співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону, і сумою здійснених нею платежів за кордон протягом певного періоду. До платіжного балансу входять розрахунки за зовнішньою торгівлею, послугами, неторговими операціями, доходи від капіталовкладень за кордоном, торгівлі ліцензіями, від фрахтування та обслуговування кораблів, туризму, утримання дипломатичних і торгових представництв за кордоном, грошові перекази окремих осіб, виплати іншим країнам за позики тощо. Платіжний баланс включає рух капіталів: інвестиції та кредити;
реалізовані доходи/витрати - доходи/витрати від переоцінки під час вибуття переоцінених фінансових активів і зобов'язань, монетарного золота та банківських металів;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 2478-VI від 09.07.2010 )
резервна позиція в Міжнародному валютному фонді (далі - МВФ) - вимоги держави-члена до МВФ, що визначаються як різниця між квотою та авуарами МВФ в її (держави-члена) валюті за мінусом грошових авуарів МВФ, отриманих державою-членом у вигляді кредитів МВФ та залишків на рахунку МВФ № 2, що не перевищує однієї десятої процента від квоти держави-члена;
ставки рефінансування Національного банку України - виражена у відсотках плата за кредити, що надаються банкам, яка встановлюється Національним банком України з метою впливу на грошовий оборот та кредитування;
( Визначення терміна із змінами, внесеними згідно із Законами № 2478-VI від 09.07.2010, № 541-VIII від 18.06.2015 )
спеціальні права запозичення (СПЗ) - міжнародний резервний актив, створений МВФ з метою доповнення існуючих міжнародних резервних активів, який являє собою "кошик" із п'яти валют, склад яких переглядається кожні п'ять років. Вартість спеціальних прав запозичення визначається щоденно;
( Абзац статті 1 виключено на підставі Закону № 2922-III від 10.01.2002 )
фінансова стабільність - стан фінансової системи, в якому вона здатна належним чином забезпечити можливість ефективно виконувати свої ключові функції, такі як фінансове посередництво та забезпечення здійснення платежів, і таким чином сприяти стійкому економічному зростанню, а також протистояти негативному впливу кризових явищ на економіку;
( Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015 )
цінова стабільність - збереження купівельної спроможності національної валюти шляхом підтримання у середньостроковій перспективі (від 3 до 5 років) низьких, стабільних темпів інфляції, що вимірюються індексом споживчих цін.
( Визначення терміна в редакції Закону № 2478-VI від 09.07.2010 )( Абзац статті 1 виключено на підставі Закону № 2922-III від 10.01.2002 )
Терміни "асоційована особа", "ділова репутація", "істотна участь, Кредитний реєстр Національного банку України" розуміються у значенні, визначеному Законом України "Про банки і банківську діяльність".
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2478-VI від 09.07.2010; в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2277-VIII від 06.02.2018 )
Термін "валютні цінності" розуміється у значенні, визначеному Законом України "Про валюту і валютні операції".
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2473-VIII від 21.06.2018 )
Стаття 2. Правова основа діяльності Національного банку України
Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Місцезнаходження Ради Національного банку України (далі - Рада Національного банку), Правління Національного банку України (далі - Правління Національного банку) та центрального апарату Національного банку - місто Київ.
( Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 3. Статутний капітал
Національний банк має статутний капітал, що є державною власністю.
Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гривень. Розмір статутного капіталу може бути збільшений за рішенням Ради Національного банку.
( Частина друга статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1919-III від 13.07.2000 )
Джерелами формування статутного капіталу Національного банку є частина його прибутку до розподілу, а при необхідності - Державний бюджет України.
( Частина третя статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015 )
Стаття 4. Економічна самостійність
Національний банк є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису адміністративних витрат, а у визначених цим Законом випадках - також за рахунок Державного бюджету України.
( Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015 )
Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і закріплено за ним на праві господарського відання.
( Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015 )
Національний банк не відповідає за зобов'язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.
Національний банк не відповідає за зобов'язаннями фінансових установ, а фінансові установи не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.
( Частина четверта статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )
Національний банк може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також представництва за її межами.
Національний банк, його установи, філії та представництва мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Стаття 5. Кошторис адміністративних витрат
( Назва статті 5 в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015 )
Національний банк щорічно складає кошторис адміністративних витрат, який повинен забезпечувати виконання Національним банком його функцій, установлених Конституцією України та цим Законом.
( Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015 )
Національний банк України включає до кошторису адміністративних витрат прогнозовані витрати, в тому числі амортизаційні відрахування, резерви під знецінення активів, інвестиції, що спрямовуються на забезпечення діяльності Національного банку України, а також витрати на виплату винагороди членам Ради Національного банку за виконання ними своїх функцій з деталізацією розміру, посад та періодичності їх виплат.
( Частина друга статті 5 в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015 )
Національний банк відображає доходи та витрати, визначає прибуток (збитки) та складає фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.
Національний банк створює загальні резерви, які використовуються на покриття його збитків, а також резерв переоцінки, який використовується на покриття нереалізованих витрат.
( Частина четверта статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 541-VIII від 18.06.2015, № 122-IX від 20.09.2019; в редакції Закону № 79-IX від 12.09.2019 )
У разі недостатності коштів загальних резервів перевищення витрат Національного банку над його доходами компенсується за рахунок коштів Державного бюджету України наступного за звітним року.
( Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 639-VI від 31.10.2008, № 1608-VI від 21.08.2009, № 1919-III від 13.07.2000; в редакції Закону № 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 5-1. Прибуток до розподілу
Одержання прибутку не є метою діяльності Національного банку.
Національний банк визначає прибуток до розподілу шляхом зменшення прибутку на суму нереалізованих доходів. Національний банк спрямовує нереалізовані доходи до резерву переоцінки.
Нереалізовані доходи, що стають реалізованими у наступних періодах, включаються до прибутку до розподілу у відповідних звітних періодах.
Національний банк компенсує суму перевищення нереалізованих витрат над сумою резерву переоцінки коштами прибутку поточного року, а в разі їх недостатності - коштами загальних резервів.
Національний банк після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою Національного банку річної фінансової звітності за рахунок прибутку до розподілу забезпечує формування загальних резервів у розмірі 10 відсотків від середньорічного обсягу грошово-кредитних зобов’язань Національного банку, який визначається у порядку, встановленому Національним банком.
( Частина п'ята статті 5-1 в редакції Законів № 541-VIII від 18.06.2015, № 533-IX від 17.03.2020 )
Рада Національного банку має право прийняти рішення про спрямування прибутку до розподілу на збільшення статутного капіталу Національного банку.
( Частина статті 5-1 в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019; в редакції Закону № 79-IX від 12.09.2019 )
Після спрямування прибутку до розподілу на цілі, визначені частинами п’ятою та шостою цієї статті, прибуток до розподілу підлягає перерахуванню до Державного бюджету України у повному обсязі.
( Частина сьома статті 5-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015 )
Національний банк не має права перераховувати до Державного бюджету України суму частини прибутку до розподілу більшу, ніж визначена у річній фінансовій звітності, що підтверджена зовнішнім аудитом та затверджена Радою Національного банку.
( Статтю 5-1 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015 )( Закон доповнено статтею 5-1 згідно із Законом № 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 6. Основна функція
Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України.
При виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі.
( Частина друга статті 6 в редакції Закону № 2478-VI від 09.07.2010 )
Національний банк у межах своїх повноважень сприяє фінансовій стабільності, в тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті.
( Частина статті 6 в редакції Закону № 2478-VI від 09.07.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015 )
Національний банк також сприяє додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей, визначених у частинах другій та третій цієї статті.
( Частина статті 6 в редакції Закону № 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 7. Інші функції
Національний банк виконує такі функції:
1) відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;
2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує готівковий грошовий обіг;
( Пункт 2 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5285-VI від 18.09.2012 )
3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;
4) встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;
5) організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;
6) регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками;
( Пункт 6 статті 7 в редакції Закону № 5518-VI від 06.12.2012 )
7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює та забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних та облікових систем, контролює створення платіжних інструментів, систем автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;
( Пункт 7 статті 7 в редакції Закону № 5284-VI від 18.09.2012 )
8) здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі;
( Пункт 8 частини першої статті 7 в редакції Закону № 3394-VI від 19.05.2011 )
8-1) здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами України;
( Частину першу статті 7 доповнено пунктом 8-1 згідно ізЗаконом № 79-IX від 12.09.2019 )
9) здійснює погодження статутів банків і змін до них, ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках, веде Державний реєстр банків, створює та веде Кредитний реєстр Національного банку України;
( Пункт 9 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002; в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VIII від 21.12.2017, № 2277-VIII від 06.02.2018 )
9-1) веде Державний реєстр фінансових установ, а у визначених Національним банком випадках - інші реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк;
( Частину першу статті 7 доповнено пунктом 9-1 згідно ізЗаконом № 79-IX від 12.09.2019 )
10) веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем;
( Статтю 7 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002 )
10-1) здійснює попередню кваліфікацію осіб, які можуть брати участь у виведенні неплатоспроможних банків з ринку, та складає перелік таких осіб;
( Статтю 7 доповнено пунктом 10-1 згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )( Пункт 11 статті 7 виключено на підставі Закону № 4452-VI від 23.02.2012 )( Пункт 12 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 541-VIII від 18.06.2015 )
13) представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;
14) здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за банками, а також небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій;
( Пункт 14 статті 7 в редакції Закону № 2922-III від 10.01.2002; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2473-VIII від 21.06.2018 )
15) забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами;
16) аналізує та прогнозує динаміку макроекономічних, грошово-кредитних, валютних та фінансових показників, у тому числі складає платіжний баланс;
( Пункт 16 частини першої статті 7 в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015 )
17) організовує та здійснює інкасацію коштів та перевезення валютних цінностей, у визначеному Національним банком порядку видає юридичним особам ліцензії на надання банкам послуг з інкасації, зупиняє, поновлює та відкликає їх;
( Пункт 17 частини першої статті 7 в редакції Закону № 2491-VIII від 05.07.2018 )
18) реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку;
19) бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України;
20) визначає особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку;
( Статтю 7 доповнено пунктом 20 згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002 )
21) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Національного банку України;
( Статтю 7 доповнено пунктом 21 згідно із Законом № 3163-IV від 01.12.2005 )
22) здійснює методологічне забезпечення з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю;
( Статтю 7 доповнено пунктом 22 згідно із Законом № 3163-IV від 01.12.2005 )
22-1) здійснює відповідно до компетенції повноваження у сфері депозитарного обліку;
( Статтю 7 доповнено пунктом 22-1 згідно із Законом № 5178-VI від 06.07.2012 )( Пункт 22-2 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 2491-VIII від 05.07.2018 )
23) здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом;
( Пункт 24 статті 7 виключено на підставі Закону № 2478-VI від 09.07.2010 )
25) визначає порядок здійснення в Україні маршрутизації, клірингу та взаєморозрахунків між учасниками платіжної системи за операціями, які здійснені в межах України із застосуванням платіжних карток, емітованих банками-резидентами;
( Статтю 7 доповнено пунктом 25 згідно із Законом № 5284-VI від 18.09.2012 )
26) створює засвідчувальний центр для забезпечення внесення відомостей про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, які мають намір надавати електронні довірчі послуги у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів, до Довірчого списку згідно з вимогами Закону України "Про електронні довірчі послуги";
( Статтю 7 доповнено пунктом 26 згідно із Законом № 5284-VI від 18.09.2012; в редакції Закону № 2155-VIII від 05.10.2017 )
26-1) здійснює державне регулювання з питань електронної ідентифікації у банківській системі України, для чого встановлює:
вимоги, яким повинні відповідати кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг, що надають кваліфіковані електронні довірчі послуги у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів, у тому числі вимоги до їх програмно-технічних комплексів;
порядок надання та використання електронних довірчих послуг у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів;
порядок надання послуги постачання передачі сигналів точного часу засвідчувальним центром кваліфікованим надавачам електронних довірчих послуг у банківській системі України та при здійсненні переказу коштів;
( Статтю 7 доповнено пунктом 26-1 згідно із Законом № 2155-VIII від 05.10.2017 )
27) видає небанківським фінансовим установам та іншим особам, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, ліцензії на переказ коштів без відкриття рахунків та відкликає їх відповідно до законодавства;
( Статтю 7 доповнено пунктом 27 згідно із Законом № 5284-VI від 18.09.2012; в редакції Закону № 79-IX від 12.09.2019 )
28) веде реєстр платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури;
( Статтю 7 доповнено пунктом згідно із Законом № 5178-VI від 06.07.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5518-VI від 06.12.2012 )
29) здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків;
( Статтю 7 доповнено пунктом згідно із Законом № 5178-VI від 06.07.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5518-VI від 06.12.2012 )
30) здійснює державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за банками та філіями іноземних банків; страховиками (перестраховиками), страховими (перестраховими) брокерами, кредитними спілками, ломбардами та іншими фінансовими установами (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії здійснюються іншими суб’єктами державного фінансового моніторингу); платіжними організаціями, учасниками чи членами платіжних систем, які надають фінансові послуги на підставі відповідних ліцензій чи реєстраційних документів; операторами поштового зв’язку; іншими установами, які надають послуги з переказу коштів та здійснення валютних операцій; філіями або представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України, іншими юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги;
( Статтю 7 доповнено пунктом 30 згідно із Законом № 1702-VII від 14.10.2014; в редакції Закону№ 79-IX від 12.09.2019, з урахуванням змін, внесених Законом № 361-IX від 06.12.2019 )
31) здійснює аналіз стану фінансової системи щодо фінансової стабільності.
( Частину першу статті 7 доповнено пунктом 31 згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015 )
32) визначає порядок, вимоги та заходи із забезпечення кіберзахисту та інформаційної безпеки у банківській системі України та для суб’єктів переказу коштів, здійснює контроль за їх виконанням; утворює центр кіберзахисту Національного банку України, забезпечує функціонування системи кіберзахисту у банківській системі України;
( Статтю 7 доповнено пунктом 33 згідно із Законом № 2163-VIII від 05.10.2017 )
33) забезпечує формування та ведення переліку об’єктів критичної інфраструктури, а також реєстру об’єктів критичної інформаційної інфраструктури у банківській системі України, визначає критерії та порядок віднесення об’єктів у банківській системі України до об’єктів критичної інфраструктури та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, забезпечує проведення оцінювання стану кіберзахисту та аудиту інформаційної безпеки у банківській системі України;
( Статтю 7 доповнено пунктом 33 згідно із Законом № 2163-VIII від 05.10.2017 )
34) здійснює захист прав споживачів фінансових послуг, що надаються банками, а також іншими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України;
( Частину першу статті 7 доповнено пунктом 34 згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019 )
35) організовує роботу та здійснює заходи з підвищення рівня фінансової грамотності населення.
( Частину першу статті 7 доповнено пунктом 35 згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019 )
Стаття 7-1. Особливості забезпечення стабільності банківської системи
Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни, має право визначати тимчасові особливості регулювання та нагляду за банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, у тому числі особливості підтримання ліквідності банків, застосування економічних нормативів, формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями банків, запроваджувати обмеження на їх діяльність, у тому числі обмежувати або забороняти видачу коштів з поточних та вкладних (депозитних) рахунків фізичних та юридичних осіб, а також обмежувати або тимчасово забороняти проведення валютних операцій на території України, зокрема операцій з вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей.
Наявність ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, а також обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни, підтверджується відповідним рішенням Ради з фінансової стабільності, повноваження якої визначаються указом Президента України.
( Закон доповнено статтею 7-1 згідно із Законом № 78-VIII від 28.12.2014 )
Розділ II
ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ РАДИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ
( Назва розділу II в редакції Закону № 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 8. Завдання Ради Національного банку
Відповідно до Конституції України основними завданнями Ради Національного банку є розроблення Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за проведенням грошово-кредитної політики.
Рада Національного банку здійснює нагляд за системою внутрішнього контролю Національного банку.
( Статтю 8 доповнено частиною другою згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015 )( Стаття 8 в редакції Законів № 1919-III від 13.07.2000, № 2478-VI від 09.07.2010 )
Стаття 9. Повноваження Ради Національного банку
Рада Національного банку:
1) розробляє Основні засади грошово-кредитної політики на підставі пропозицій, наданих Правлінням Національного банку, публікує їх в офіційних виданнях та подає щорічно до 15 вересня до Верховної Ради України для інформування;
2) здійснює контроль за проведенням грошово-кредитної політики;
3) здійснює аналіз впливу грошово-кредитної політики України на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї;
4) затверджує щорічно до 15 листопада поточного року кошторис адміністративних витрат Національного банку на наступний рік;
( Пункт 4 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2646-VIII від 06.12.2018 )( Пункт 5 частини першої статті 9 виключено на підставі Закону № 2646-VIII від 06.12.2018 )
6) приймає рішення про спрямування прибутку до розподілу на збільшення статутного капіталу Національного банку;
( Пункт 6 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019; в редакції Закону № 79-IX від 12.09.2019 )
7) затверджує Регламент Ради Національного банку України, положення про Аудиторський комітет та інші робочі органи Ради Національного банку;
8) приймає рішення про збільшення розміру статутного капіталу Національного банку;
9) визначає порядок, періодичність проведення внутрішнього аудиту у структурних підрозділах Національного банку та затверджує річний план його проведення, затверджує положення про підрозділ внутрішнього аудиту;
10) затверджує до 1 листопада звітного року аудиторську фірму для проведення аудиту річної фінансової звітності Національного банку, визначену за результатами проведення процедури закупівлі згідно із Законом України "Про публічні закупівлі";
( Пункт 10 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 114-IX від 19.09.2019, № 122-IX від 20.09.2019; в редакції Закону № 79-IX від 12.09.2019 )
11) розглядає аудиторський звіт та затверджує до 30 квітня наступного за звітним року річну фінансову звітність Національного банку, звіт про виконання кошторису адміністративних витрат Національного банку та розподіл прибутку до розподілу за звітний рік, оприлюднює затверджену Радою Національного банку річну фінансову звітність Національного банку на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку;
( Пункт 11 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2258-VIII від 21.12.2017 )
12) затверджує рішення Правління Національного банку про участь Національного банку у міжнародних фінансових організаціях;
13) оцінює діяльність Правління Національного банку щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики та з інших питань, рішення щодо яких є обов’язковими для Правління Національного банку; вносить Правлінню Національного банку рекомендації стосовно:
методів та форм прогнозування макропоказників економічного і соціального розвитку України, а також грошово-кредитної політики;
окремих заходів монетарного і регулятивного характеру та їх впливу на економічний і соціальний розвиток України;
політики курсоутворення та валютного регулювання;
розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяльності;
вдосконалення платіжної системи;
інших питань, віднесених законом до компетенції Ради Національного банку;
14) вносить рекомендації Кабінету Міністрів України стосовно впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України;
15) затверджує за поданням Правління Національного банку методику визначення заробітної плати Голови Національного банку та його заступників;
16) створює Аудиторський комітет та інші робочі органи Ради Національного банку, визначає їх склад та керівників;
17) призначає на посаду та звільняє з посади керівника підрозділу внутрішнього аудиту;
18) призначає на посади та звільняє з посад першого заступника та заступників Голови Національного банку за поданням Голови Національного банку;
19) здійснює нагляд за діяльністю підрозділу внутрішнього аудиту;
20) затверджує за поданням Правління Національного банку методику визначення винагороди членам Ради Національного банку, крім Голови Національного банку. Розмір щорічної винагороди члена Ради Національного банку України не може бути вищим за чотирикратний максимальний розмір заробітної плати члена Правління Національного банку за один місяць;