Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг

Верховна Рада України Закон від 12.07.2001 №2664-III
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Закон

Дата 12.07.2001

Номер 2664-III

Статус Діє

Редакції
14.07.2021 внесення змін (закон від 19.03.2021 N 1349-IX /1349-20/) 01.07.2021 внесення змін (закон від 19.06.2020 N 738-IX /738-20/) 04.10.2020 внесення змін (закон від 17.09.2020 N 909-IX /909-20/) 03.07.2020 внесення змін (закон від 17.06.2020 N 720-IX /720-20/) 01.07.2020 внесення змін (закон від 12.09.2019 N 79-IX /79-20/) 28.04.2020 внесення змін (закон від 06.12.2019 N 361-IX /361-20/) 19.01.2020 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 122-IX /122-20/) 25.09.2019 внесення змін (закон від 19.09.2019 N 112-IX /112-20/) 07.02.2019 внесення змін (закон від 21.06.2018 N 2473-VIII /2473-19/) 01.10.2018 внесення змін (закон від 21.12.2017 N 2258-VIII /2258-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 20.12.2016 N 1792-VIII /1792-19/) 19.11.2016 внесення змін (закон від 15.11.2016 N 1736-VIII /1736-19/) 06.11.2016 внесення змін (закон від 06.10.2016 N 1664-VIII /1664-19/) 19.10.2016 внесення змін (закон від 14.06.2016 N 1414-VIII /1414-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 15.01.2015 N 123-VIII /123-19/) 28.06.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 222-VIII /222-19/) 06.02.2015 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1702-VII /1702-18/) 01.02.2015 внесення змін (закон від 15.01.2015 N 123-VIII /123-19/) 20.07.2014 внесення змін (закон від 05.06.2014 N 1323-VII /1323-18/) 19.04.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1170-VII /1170-18/) 02.03.2014 внесення змін (закон від 23.02.2014 N 763-VII /763-18/) 08.02.2014 внесення змін (закон від 10.10.2013 N 643-VII /643-18/) 23.10.2013 внесення змін (закон від 19.09.2013 N 588-VII /588-18/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5410-VI /5410-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.09.2012 N 5212-VI /5212-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 04.07.2012 N 5042-VI /5042-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 13.04.2012 N 4652-VI /4652-17/) 04.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5316-VI /5316-17/) 18.10.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5284-VI /5284-17/) 08.01.2012 внесення змін (закон від 02.06.2011 N 3462-VI /3462-17/) 18.12.2011 внесення змін (закон від 19.05.2011 N 3394-VI /3394-17/) 01.10.2011 внесення змін (закон від 08.07.2011 N 3668-VI /3668-17/) 07.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3610-VI /3610-17/) 16.06.2011 внесення змін (закон від 15.02.2011 N 3024-VI /3024-17/) 07.05.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3205-VI /3205-17/) 02.05.2011 внесення змін (закон від 23.09.2010 N 2555-VI /2555-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 02.12.2010 N 2756-VI /2756-17/) 13.10.2010 внесення змін (закон від 07.10.2010 N 2592-VI /2592-17/) 12.10.2010 внесення змін (закон від 09.09.2010 N 2510-VI /2510-17/) 12.10.2010 внесення змін (закон від 07.09.2010 N 2499-VI /2499-17/) 20.08.2010 внесення змін (закон від 18.05.2010 N 2258-VI /2258-17/) 27.07.2010 внесення змін (закон від 01.07.2010 N 2388-VI /2388-17/) 10.02.2010 внесення змін (закон від 21.01.2010 N 1822-VI /1822-17/) 03.12.2008 тлумачення (решение від 03.12.2008 N 27-рп/2008 /v027p710-08/) 02.10.2008 визнання неконституційними окремих положень (решение від 02.10.2008 N 19-рп/2008 /v019p710-08/) 14.01.2006 внесення змін (закон від 15.12.2005 N 3201-IV /3201-15/) 11.06.2003 внесення змін (закон від 06.02.2003 N 485-IV /485-15/) 12.07.2001 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 1, ст. 1)( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 485-IV від 06.02.2003 , ВВР, 2003, № 14, ст.104 № 3201-IV від 15.12.2005 , ВВР, 2006, № 13, ст.110 )( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 19-рп/2008 від 02.10.2008 )( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду № 27-рп/2008 від 03.12.2008 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1822-VI від 21.01.2010 , ВВР, 2010, № 10, ст.106 № 2258-VI від 18.05.2010 , ВВР, 2010, № 29, ст.392 № 2388-VI від 01.07.2010 , ВВР, 2010, № 37, ст.496 № 2499-VI від 07.09.2010 , ВВР, 2011, № 1, ст.3 № 2510-VI від 09.09.2010 , ВВР, 2011, № 4, ст.20 № 2555-VI від 23.09.2010 , ВВР, 2011, № 6, ст.41 № 2592-VI від 07.10.2010 , ВВР, 2011, № 10, ст.63 № 2756-VI від 02.12.2010 , ВВР, 2011, № 23, ст.160 № 3024-VI від 15.02.2011 , ВВР, 2011, № 36, ст.362 № 3205-VI від 07.04.2011 , ВВР, 2011, № 41, ст.413 № 3394-VI від 19.05.2011 , ВВР, 2011, № 47, ст.533 № 3462-VI від 02.06.2011 , ВВР, 2011, № 52, ст.591 № 3610-VI від 07.07.2011 , ВВР, 2012, № 7, ст.53 № 3668-VI від 08.07.2011 , ВВР, 2012, № 12-13, ст.82 № 4652-VI від 13.04.2012 , ВВР, 2013, № 21, ст.208 № 5042-VI від 04.07.2012 , ВВР, 2013, № 26, ст.264 № 5212-VI від 06.09.2012 , ВВР, 2013, № 33, ст.439 № 5284-VI від 18.09.2012 , ВВР, 2013, № 37, ст.488 № 5316-VI від 02.10.2012 , ВВР, 2013, № 38, ст.502 № 5410-VI від 02.10.2012 , ВВР, 2013, № 42, ст.586 № 588-VII від 19.09.2013 , ВВР, 2014, № 20-21, ст.741 № 643-VII від 10.10.2013 , ВВР, 2014, № 22, ст.774 )( Щодо втрати чинності Закону № 2592-VI від 07.10.2010 додатково див. Закон № 763-VII від 23.02.2014, ВВР, 2014, № 12, ст.189 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1170-VII від 27.03.2014 , ВВР, 2014, № 22, ст.816 № 1323-VII від 05.06.2014 , ВВР, 2014, № 34, ст.1166 № 1702-VII від 14.10.2014 , ВВР, 2014, № 50-51, ст.2057 № 123-VIII від 15.01.2015 , ВВР, 2015, № 10, ст.64 № 222-VIII від 02.03.2015 , ВВР, 2015, № 23, ст.158 № 1414-VIII від 14.06.2016 , ВВР, 2016, № 32, ст.555 № 1664-VIII від 06.10.2016 , ВВР, 2016, № 47, ст.798 № 1736-VIII від 15.11.2016 , ВВР, 2016, № 48, ст.816 № 1792-VIII від 20.12.2016 , ВВР, 2017, № 4, ст.43 № 2258-VIII від 21.12.2017 , ВВР, 2018, № 9, ст.50 № 2473-VIII від 21.06.2018 , ВВР, 2018, № 30, ст.239 № 79-IX від 12.09.2019 , ВВР, 2019, № 44, ст.277 № 112-IX від 19.09.2019 , ВВР, 2019, № 42, ст.237 № 122-IX від 20.09.2019 , ВВР, 2019, № 44, ст.278 № 361-IX від 06.12.2019 , ВВР, 2020, № 25, ст.171 № 720-IX від 17.06.2020 N 738-IX від 19.06.2020 № 909-IX від 17.09.2020 N 1349-IX від 19.03.2021 )( У тексті Закону, крім пунктів 2 і 7 розділу VIII "Прикінцеві положення", слова "Уповноважений орган", "спеціальний уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг", "спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг" у всіх відмінках замінено словами "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" у відповідному відмінку, а слова "Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку" в усіх відмінках - словами "Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку" у відповідному відмінку згідно із Законом № 3610-VI від 07.07.2011 )( У тексті Закону слова "Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку" в усіх відмінках замінено словами "Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку" у відповідному відмінку згідно із Законом № 5042-VI від 04.07.2012 )( У тексті Закону слова "Уповноважений орган" в усіх відмінках замінено словами "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг" у відповідному відмінку згідно із Законом № 1323-VII від 05.06.2014 )( У тексті Закону слова "державний орган, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг", "орган державного регулювання ринків фінансових послуг", "державний орган з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг", "державний орган, що здійснює регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг", "орган, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг", "уповноважений державний орган" у всіх відмінках і числах замінено словами "орган, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг" у відповідному відмінку та числі згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )
Цей Закон встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Метою цього Закону є створення правових основ для захисту прав та інтересів клієнтів фінансових установ, фізичних осіб - підприємців, які надають фінансові послуги, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.
( Абзац другий преамбули із змінами, внесеними згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019 )
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
1) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України;
( Пункт 1 частини першої статті 1 в редакції Закону № 2510-VI від 09.09.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 588-VII від 19.09.2013 )
2) кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону про діяльність відповідної фінансової установи має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик;
( Пункт 2 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1736-VIII від 15.11.2016 )
3) фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент;
4) фінансові активи - кошти, фінансові інструменти, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів;
( Пункт 4 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 738-IX від 19.06.2020 )
5) фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;
6) ринки фінансових послуг - сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, капіталу та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів;
( Пункт 6 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 738-IX від 19.06.2020 )
7) учасники ринку фінансових послуг - особи, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги на території України; особи, які провадять діяльність з надання посередницьких послуг на ринках фінансових послуг; об'єднання фінансових установ, включені до реєстру саморегулівних організацій, що ведеться органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг; клієнти. Законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг можуть визначатися інші учасники ринків фінансових послуг;
( Пункт 7 частини першої статті 1 в редакції Закону № 3462-VI від 02.06.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019 )
7-1) споживач фінансових послуг - фізична особа, яка отримує або має намір отримати фінансову послугу для задоволення особистих потреб, не пов’язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019 )
7-2) клієнт - фізична особа (у тому числі споживач фінансових послуг), фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує або має намір отримати фінансову послугу;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом 7-2 згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019 )
8) істотна участь - пряме та опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками статутного (складеного) капіталу або права голосу придбаних акцій (часток) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;
( Пункт 8 частини першої статті 1 в редакції Закону № 3462-VI від 02.06.2011 )
9) саморегулівна організація - неприбуткове об'єднання фінансових установ, створене з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринків фінансових послуг та якому делегуються відповідними органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, повноваження щодо розроблення і впровадження правил поведінки на ринках фінансових послуг та/або сертифікації фахівців ринку фінансових послуг. Законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг можуть бути передбачені додаткові повноваження, які можуть делегуватися саморегулівним організаціям;
10) державне регулювання ринків фінансових послуг - здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту прав та інтересів клієнтів фінансових установ, фізичних осіб - підприємців, які надають фінансові послуги, та запобігання кризовим явищам;
( Пункт 10 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019 )( Пункт 11 частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 1170-VII від 27.03.2014 )( Пункт 12 частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 3610-VI від 07.07.2011 )
13) асоційована компанія - юридична особа, в якій інша юридична особа володіє прямо та/або опосередковано 20 або більше відсотками статутного капіталу та/або голосів;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 )
14) дочірня компанія - юридична особа, яка контролюється іншою юридичною особою (материнською компанією);
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 )
15) компанія з надання допоміжних послуг - юридична особа, яка не є фінансовою установою, діяльність якої полягає в наданні послуг з інформаційних технологій, володіння або управління майном, з обробки даних або будь-яких подібних послуг, які необхідні для здійснення фінансовою установою діяльності з надання фінансових послуг;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 )
16) контролер - фізична особа або юридична особа, щодо якої не існує контролерів - фізичних осіб та яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння самостійно або спільно з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 )
17) контроль - можливість здійснювати вирішальний вплив на управління та/або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння однією особою самостійно або разом з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння можливість здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 )
18) материнська компанія - юридична особа, яка контролює іншу юридичну особу (дочірню компанію);
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 )
19) небанківська фінансова група - група юридичних осіб, які мають спільного контролера (крім банку), що складається з двох або більше фінансових установ, у якій небанківська фінансова установа (небанківські фінансові установи) здійснює переважну діяльність.
Небанківська фінансова холдингова компанія та компанія з надання допоміжних послуг, яка має спільного контролера з учасниками небанківської фінансової групи, входять до складу небанківської фінансової групи.
Переважна діяльність у групі здійснюється небанківською фінансовою установою (небанківськими фінансовими установами), якщо середньоарифметичне значення активів за останні чотири звітних квартали небанківської фінансової установи (небанківських фінансових установ) становить 50 і більше відсотків сукупного розміру середньоарифметичних значень активів усіх фінансових установ, що входять до цієї групи, за цей період.
Розрахунок переважної діяльності небанківської фінансової групи здійснюється щороку станом на 1 січня у порядку, визначеному цією статтею;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 )
20) небанківська фінансова холдингова компанія - фінансова холдингова компанія, переважною діяльністю фінансових установ, які є її дочірніми та асоційованими компаніями, є небанківська;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 )( Пункт 21 частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 5042-VI від 04.07.2012 )
22) учасники небанківської фінансової групи - банки та інші фінансові установи, небанківська фінансова холдингова компанія, компанії з надання допоміжних послуг, які мають спільного контролера;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 )
23) фінансова група - банківська група, небанківська фінансова група;
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 )
24) фінансова холдингова компанія - юридична особа, основним видом діяльності якої є участь у статутному капіталі юридичних осіб, та діяльність фінансових установ, які є її дочірніми та/або асоційованими компаніями, є основною.
Діяльність фінансових установ є основною, якщо сукупне середньоарифметичне значення їх активів за останні чотири звітних періоди (квартали) становить 80 і більше відсотків сукупного розміру середньоарифметичних значень активів усіх дочірніх та асоційованих компаній за цей період.
( Частину першу статті 1 доповнено терміном згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 )
25) афілійована особа - юридична особа, в статутному (складеному) капіталі якої фінансова установа має істотну участь або яка має істотну участь у статутному (складеному) капіталі фінансової установи;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом згідно із Законом № 3462-VI від 02.06.2011 )
26) ділова репутація - сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі кримінальні правопорушення і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом згідно із Законом № 3462-VI від 02.06.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020; зміни до пункту 26 частини першої статті 1 див. в Законі N 738-IX від 19.06.2020 )
27) корпоративне управління - система відносин, яка визначає правила та процедури прийняття рішень щодо діяльності господарського товариства та здійснення контролю, а також розподіл прав і обов'язків між органами товариства та його учасниками стосовно управління товариством;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом згідно із Законом № 3462-VI від 02.06.2011 )
28) пов'язана особа - керівник фінансової установи, член наглядової ради фінансової установи, виконавчого органу, керівник підрозділу внутрішнього аудиту; керівник юридичної особи, яка має істотну участь у фінансовій установі; споріднена особа фінансової установи; афілійована особа фінансової установи; керівник, контролер спорідненої особи фінансової установи; керівник, контролер афілійованої особи фінансової установи; члени сім'ї фізичної особи, яка є керівником фінансової установи, членом наглядової ради фінансової установи, виконавчого органу, керівником підрозділу внутрішнього аудиту, керівником, контролером спорідненої особи, керівником, контролером афілійованої особи (членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік (дружина), діти або батьки як фізичної особи, так і її чоловіка (дружини), а також чоловік (дружина) будь-кого з дітей або батьків фізичної особи); юридична особа, в якій члени сім'ї фізичної особи, яка є керівником фінансової установи, членом наглядової ради фінансової установи, виконавчого органу, керівником підрозділу внутрішнього аудиту, керівником, контролером спорідненої особи, керівником, контролером афілійованої особи, є керівниками або контролерами;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом згідно із Законом № 3462-VI від 02.06.2011 )
28-1) супровідні послуги - допоміжні послуги та посередницькі послуги;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом 28-1 згідно із Законом N 1349-IX від 19.03.2021 )
29) посередницькі послуги на ринках фінансових послуг - діяльність юридичних осіб чи фізичних осіб - підприємців, якщо інше не передбачено законом, що включає консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу з підготовки, укладення та виконання (супроводження) договорів про надання фінансових послуг, інші послуги, визначені законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом згідно із Законом № 3462-VI від 02.06.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1323-VII від 05.06.2014 )
30) структура власності - система взаємовідносин юридичних та фізичних осіб, що дає змогу визначити всіх осіб, які мають істотну участь в юридичній особі, у тому числі відносини контролю між ними щодо такої юридичної особи;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом згідно із Законом № 3462-VI від 02.06.2011 )
31) спільний контроль - розподіл контролю за господарською діяльністю відповідно до договору про спільну діяльність;
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом згідно із Законом № 3462-VI від 02.06.2011 )
32) споріднена особа - юридична особа, яка має спільних з фінансовою установою власників істотної участі.
( Частину першу статті 1 доповнено пунктом згідно із Законом № 3462-VI від 02.06.2011 )
2. Терміни "колекторська компанія", "врегулювання простроченої заборгованості" вживаються у цьому Законі в значеннях, наведених у Законі України "Про споживче кредитування".
( Частину другу статті 1 доповнено новим абзацом першим згідно із Законом N 1349-IX від 19.03.2021. У зв’язку з цим абзаци перший та другий вважати відповідно абзацами другим та третім )
Терміни "фінансовий інструмент" та "професійні учасники ринків капіталу" вживаються у цьому Законі у значенні, визначеному у Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
Інші терміни, які вживаються в цьому Законі, застосовуються у значенні законів України з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.
( Частина друга статті 1 в редакції Закону N 738-IX від 19.06.2020 )
Стаття 2. Сфера дії Закону
1. Цей Закон регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг під час здійснення операцій з надання фінансових послуг.
2. Фінансові установи в Україні діють відповідно до цього Закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності.
3. Положення цього Закону не поширюються на:
діяльність в Україні фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій;
діяльність Державного казначейства України та державних цільових фондів;
діяльність Експортно-кредитного агентства, утвореного Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту".
( Частину третю статті 2 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1792-VIII від 20.12.2016 )
Стаття 3. Законодавство про регулювання діяльності з надання фінансових послуг
1. Відносини, що виникають у зв'язку з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг клієнтам, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами нормативно-правовими актами.
( Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019 )
2. Відносини, що виникають у зв’язку із захистом прав споживачів фінансових послуг, регулюються законодавством про захист прав споживачів з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
( Статтю 3 доповнено частиною другою згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019 )
Стаття 3-1. Принципи захисту прав споживачів фінансових послуг
1. Захист прав споживачів фінансових послуг ґрунтується на таких принципах:
1) забезпечення відповідального ставлення до всіх категорій споживачів фінансових послуг, у тому числі при врегулюванні простроченої заборгованості (дотримання вимог щодо етичної поведінки);
( Пункт 1 частини першої статті 3-1 в редакції Закону N 1349-IX від 19.03.2021 )
2) забезпечення своєчасного надання повної, точної та достовірної інформації про фінансові послуги, суб’єктів господарювання, які надають фінансові послуги, та про їх фінансовий стан;
3) сприяння просвітницькій роботі з метою забезпечення обізнаності споживачів фінансових послуг, отримання ними навичок, знань та впевненості щодо розуміння ризиків, відповідальності та можливостей, пов’язаних із користуванням фінансовими послугами;
4) забезпечення відповідальної ділової поведінки осіб, які надають фінансові послуги, та їх уповноважених представників (осіб, що надають посередницькі послуги на ринках фінансових послуг);
5) забезпечення захисту коштів та інших активів споживачів фінансових послуг від шахрайства та зловживань;
6) забезпечення захисту персональних даних споживачів фінансових послуг;
7) створення і впровадження механізму досудового вирішення спорів щодо надання фінансових послуг;
8) сприяння конкуренції у сфері надання фінансових послуг.
( Розділ I доповнено статтею 3-1 згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019 )
Розділ II
УМОВИ НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ
Стаття 4. Фінансові послуги
1. Фінансовими вважаються такі послуги:
( Пункт 1 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 79-IX від 12.09.2019 )( Пункт 2 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 79-IX від 12.09.2019 )
3) торгівля валютними цінностями;
( Пункт 3 частини першої статті 4 в редакції Закону № 2473-VIII від 21.06.2018 )
4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;
5) фінансовий лізинг;
6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;
7) надання гарантій;
( Пункт 7 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )
8) переказ коштів;
( Пункт 8 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2756-VI від 02.12.2010 )
9) у сфері страхування;
( Пункт 9 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011; в редакції Закону № 79-IX від 12.09.2019 )
9-1) діяльність у системі накопичувального пенсійного забезпечення;
( Частину першу статті 4 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом № 79-IX від 12.09.2019 )
10) професійна діяльність на ринках капіталу;
( Пункт 10 частини першої статті 4 в редакції Закону № 3462-VI від 02.06.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 79-IX від 12.09.2019, N 738-IX від 19.06.2020 )
11) факторинг;
( Пункт 11-1 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 79-IX від 12.09.2019 )( Пункт 12 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 79-IX від 12.09.2019 )( Пункт 13 частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 79-IX від 12.09.2019 )
14) банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".
( Частину першу статті 4 доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 643-VII від 10.10.2013 )
2. Фінансові послуги, надання яких передбачається іншими законами, підлягають включенню до переліку, визначеного частиною першою цієї статті. Надання фінансових послуг, не включених до зазначеного переліку, забороняється.
( Статтю 4 доповнено частиною другою згідно із Законом № 643-VII від 10.10.2013 )
3. Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг згідно із статтею 21 цього Закону, можуть приймати в межах своїх повноважень рішення:
1) про належність операцій, які здійснюються на ринках фінансових послуг, до певного виду фінансових послуг, визначених частиною першою цієї статті;
2) про визначення операції як фінансової послуги, відсутність такої фінансової послуги серед видів фінансових послуг, передбачених переліком, визначеним частиною першою цієї статті, та заборону надання зазначеної послуги.
( Статтю 4 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 643-VII від 10.10.2013 )
4. Не вважаються фінансовими послугами операції оператора телекомунікацій з публічного збору благодійних пожертв з абонентів з використанням благодійних телекомунікаційних повідомлень, які здійснюються на підставі договору, укладеного між оператором телекомунікацій та неприбутковою організацією, у тому числі благодійною організацією (крім політичних партій і кредитних спілок), або територіальною громадою, а також операції оператора телекомунікацій з перерахування таких коштів на користь неприбуткової організації, у тому числі благодійної організації (крім політичних партій і кредитних спілок), або територіальної громади.
( Статтю 4 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 1664-VIII від 06.10.2016 )
Стаття 5. Право на здійснення операцій з надання фінансових послуг
1. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.
( Частина перша статті 5 в редакції Закону № 3462-VI від 02.06.2011 )
2. Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
Фінансовим установам заборонено залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов’язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи.
( Частину другу статті 5 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1736-VIII від 15.11.2016 )
3. Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа.
4. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.
5. Фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов'язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред'явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника.
( Статтю 5 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 2510-VI від 09.09.2010 )
Стаття 6. Договір про надання фінансових послуг
1. Фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору.
( Абзац перший частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3462-VI від 02.06.2011 )
Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити:
1) назву документа;
2) назву, адресу та реквізити суб'єкта господарювання;
( Пункт 2 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3462-VI від 02.06.2011 )
3) відомості про клієнта, який отримує фінансову послугу: прізвище, ім’я, по батькові, адреса проживання - для фізичної особи, найменування та місцезнаходження - для юридичної особи;
( Абзац п'ятий частини першої статті 6 в редакції Закону № 122-IX від 20.09.2019 )( Абзац шостий частини першої статті 6 виключено на підставі Закону № 122-IX від 20.09.2019 )
5) найменування фінансової операції;
6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків;
7) строк дії договору;
8) порядок зміни і припинення дії договору;
9) права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;
9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту;
( Частину першу статті 6 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом № 3462-VI від 02.06.2011 )
10) інші умови за згодою сторін;
11) підписи сторін.
Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції встановлюють додаткові обов’язкові для фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, вимоги до договорів про надання фінансових послуг, якщо це не врегульовано законом.
( Абзац п'ятнадцятий частини першої статті 6 в редакції Законів № 122-IX від 20.09.2019, № 79-IX від 12.09.2019 )
При укладенні договору клієнт має право вимагати у суб'єкта підприємницької діяльності надання балансу або довідки про фінансове становище, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), а також бізнес-план, якщо інше не передбачено законодавством України.
( Абзац шістнадцятий частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019 )
2. Договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб’єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов’язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі:
1) у паперовому вигляді;
2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг";
3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;
4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Примірник договору, укладеного у паперовому вигляді, а також додатки до нього (за наявності) надаються особою, яка надає фінансові послуги, клієнту одразу після його підписання, але до початку надання клієнту фінансової послуги.
Примірник договору, укладеного у вигляді електронного документа, та додатків до нього (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо договір за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта або за вибором клієнта направлений на електронну адресу клієнта чи направлений йому в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Договір, укладений у вигляді електронного документа, та додатки до нього (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. Положення цього абзацу не застосовується до договорів, зазначених у пункті 4 цієї частини.
У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
Індивідуальна частина договору укладається з клієнтом у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа) з обов’язковим зазначенням у такому договорі умов, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо індивідуальна частина договору укладена в паперовому вигляді, примірник індивідуальної частини та додатки до неї (за наявності) надається клієнту одразу після його підписання, але до початку надання клієнту фінансової послуги. Примірник індивідуальної частини договору, укладеної у вигляді електронного документа, та додатки до неї (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо такий примірник за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта направлений клієнту на його електронну адресу або направлений клієнту за його вибором в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Примірник індивідуальної частини договору, укладеної у вигляді електронного документа, та додатки до неї (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. Положення цього абзацу не застосовується до договорів, зазначених у пункті 4 цієї частини.
Передбачені пунктом 4 цієї частини договори укладаються відповідно до цього Закону, а також з урахуванням особливостей та в порядку, визначеними Законом України "Про електронну комерцію".
Обов’язок доведення того, що примірник договору (змін до договору) був переданий клієнту, покладається на особу, яка надає фінансову послугу.
( Статтю 6 доповнено новою частиною згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019 )
3. Будь-які пропозиції особи, яка надає фінансову послугу, клієнту про зміну істотних умов договору про надання фінансових послуг, у тому числі укладеного шляхом приєднання споживача фінансових послуг до договору, повинні здійснюватися у строки, встановлені договором, шляхом направлення особою, яка надає фінансову послугу, клієнту повідомлення у спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення такого повідомлення. Умови договору про надання клієнту пропозицій про зміну зазначених умов договору в інший спосіб, ніж той, що дає змогу встановити дату відправлення повідомлення клієнту, а також про збільшення фіксованої процентної ставки за договором без письмової згоди клієнта є нікчемними.
Законами про окремі види фінансових послуг може встановлюватися інший порядок укладення договору між особою, яка надає фінансову послугу, та її клієнтом.
( Статтю 6 доповнено новою частиною згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019 )
4. Умови договору про надання фінансових послуг, що обмежують права клієнта порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними.
( Статтю 6 доповнено новою частиною згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019 )
5. У разі виникнення неоднозначного тлумачення прав та обов’язків сторони за договором за участю споживача фінансових послуг такі права та обов’язки тлумачаться на користь такого споживача".
( Статтю 6 доповнено новою частиною згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019 )
6. Фінансовим установам забороняється в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки або інших платежів, передбачених кредитним договором або графіком погашення боргу, за винятком випадків, встановлених законом.
( Статтю 6 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1822-VI від 21.01.2010 )
7. Фінансовим установам забороняється вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу за кредитом та розривати в односторонньому порядку укладені кредитні договори у разі незгоди позичальника із пропозицією фінансової установи збільшити процентну ставку або інший платіж, передбачений кредитним договором або графіком погашення боргу.
( Статтю 6 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1822-VI від 21.01.2010 )
8. Підстави, порядок та правові наслідки припинення дії договорів про надання фінансових послуг визначаються цивільним законодавством, законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, а також укладеними відповідно до них договорами.
Розділ III
УМОВИ СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ
Стаття 7. Умови початку діяльності
1. Юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.
( Частина перша статті 7 в редакції Закону № 2555-VI від 23.09.2010 )
2. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.
3. Фінансова установа може розпочати надання фінансових послуг, лише якщо:
1) облікова і реєструюча система відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами;
2) внутрішні правила фінансової установи відповідають вимогам законів України та нормативно-правових актів органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг;
( Пункт 2 частини третьої статті 7 в редакції Закону № 79-IX від 12.09.2019 )
3) професійні якості та ділова репутація персоналу відповідають встановленим законом вимогам.
Стаття 8. Організаційні правила
1. Фінансові установи можуть створюватися у будь-якій організаційно-правовій формі, якщо закони з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг не містять спеціальних правил та обмежень.
2. Закони України з питань регулювання діяльності господарських товариств та юридичних осіб інших організаційно-правових форм застосовуються до фінансових установ з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.
3. Корпоративне управління у фінансових установах здійснюється відповідно до законів з питань діяльності господарських товариств з урахуванням вимог цього Закону та інших законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.
( Статтю 8 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3462-VI від 02.06.2011 )
Стаття 9. Капітал
1. Мінімальний розмір капіталу фінансових установ, необхідний для їх заснування, та загальні вимоги до регулятивного капіталу, що необхідний для їх функціонування, визначаються законами України з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.
2. При створенні фінансової установи або у разі збільшення розміру зареєстрованого статутного (складеного) капіталу, статутний (складений) капітал повинен бути сплачений у грошовій формі та розміщений на банківських рахунках комерційних банків, які є юридичними особами за законодавством України, якщо інше не передбачено цим Законом або законами України з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.
Вимоги цієї частини не застосовуються до професійних учасників ринків капіталу.
( Частину другу статті 9 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 738-IX від 19.06.2020 )
Статутний капітал фінансової установи може формуватися та/або збільшуватися за рахунок державних облігацій, що обмінюються на акції такої фінансової установи у випадках, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
( Частину другу статті 9 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 909-IX від 17.09.2020 )( Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-IX від 17.09.2020 )
3. Продаж та придбання частки у статутному (складеному) капіталі здійснюються на умовах, встановлених законодавством України.
4. Вимоги щодо джерел походження коштів, за рахунок яких формується статутний (складений) капітал фінансової установи, встановлюються законом.
( Статтю 9 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 3462-VI від 02.06.2011 )
5. Юридична чи фізична особа, яка має намір набути істотної участі у фінансовій установі (крім корпоративного інвестиційного фонду) або збільшити її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного (складеного) капіталу такої фінансової установи чи права голосу придбаних акцій (часток) в органах фінансової установи, зобов'язана отримати письмове погодження органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.
( Абзац перший частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5042-VI від 04.07.2012 )
Для отримання такого погодження відповідна юридична чи фізична особа (заявник) подає органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, інформацію, передбачену нормативно-правовими актами зазначеного органу, зокрема про власний фінансовий стан та ділову репутацію, а також про структуру власності (для юридичної особи). Фінансовим станом заявника є сукупність показників, що відображають його реальні та потенційні фінансові можливості, у тому числі рівень ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості, забезпеченості власними оборотними коштами (власним капіталом) та їх ефективного використання, а також оцінка здатності заявника у майбутньому надавати в разі потреби додаткову фінансову підтримку фінансовій установі.
( Статтю 9 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3462-VI від 02.06.2011 )
6. Орган, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, відмовляє у видачі письмового погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі у разі, коли:
1) заявником подано неповний пакет документів, визначених нормативно-правовими актами такого органу, або недостовірну інформацію чи подані документи не відповідають вимогам цього Закону або зазначених актів;
2) заявник має непогашену або незняту судимість.
Якщо заявник є юридичною особою, зазначена вимога поширюється на членів виконавчого органу і наглядової ради такої юридичної особи, а також на власників істотної участі у фінансовій установі, які є фізичними особами;
3) ділова репутація або фінансовий стан заявника не відповідає вимогам, установленим законом або нормативно-правовими актами органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг;
4) у заявника відсутні власні кошти в обсязі, необхідному для набуття або збільшення істотної участі, та/або ним не підтверджено джерела походження коштів, що вносяться до статутного (складеного) капіталу;
5) заявник згідно з поданими документами не відповідає вимогам цього Закону або нормативно-правових актів органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг;
6) органами Антимонопольного комітету України заборонено концентрацію як таку, що призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині;
7) набуття чи збільшення істотної участі заявника у фінансовій установі загрожуватиме інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої фінансової установи, розвиткові конкурентного середовища.
( Статтю 9 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 3462-VI від 02.06.2011 )
7. Про подання неповного пакета документів та/або невідповідність вимогам цього Закону та нормативно-правових актів органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, зазначений орган повідомляє заявнику (його уповноваженій особі) не пізніше ніж протягом місяця з дня подання пакета документів.
( Статтю 9 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 3462-VI від 02.06.2011 )
8. Орган, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, приймає рішення про погодження або відмову у видачі письмового погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі не пізніше ніж протягом місяця з дня подання пакета документів, визначених нормативно-правовими актами зазначеного органу.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг
Цей Закон встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Метою цього Закону є створення правових основ для захисту прав та інтересів клієнтів фінансових установ, фізичних осіб - підприємців, які надають фінансові послуги, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
1) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України;
2) кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону про діяльність відповідної фінансової установи має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик;
3) фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент;
4) фінансові активи - кошти, фінансові інструменти, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів;
5) фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;

30 днiв передплати безкоштовно!