Бюджетний кодекс України

підпункти "ґ" і "д" вводяться в дію з 1 квітня 2020 року;

підпункт "е" вводиться в дію з 1 січня 2020 року;

підпункт"є" вводиться в дію з 1 квітня 2020 року;

3-1) пункт 20- 6 частини першої статті 91 цього Кодексу діє до 1 січня 2025 року;

2. Визнати таким, що втратив чинність, Бюджетний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 37-38, ст. 189 із наступними змінами).

3. Установити, що положення частини четвертої статті 17 цього Кодексу не застосовуються при наданні державних гарантій за кредитами (позиками) суб’єктів господарювання, що забезпечують реалізацію міжнародного проекту "Циклон-4".

3-1. Установити, що положення частини тринадцятої статті 17 цього Кодексу не застосовуються в разі розстрочення сплати заборгованості державного підприємства "Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" перед державою за кредитом, залученим 2 лютого 2004 року в компанії "Colvis Finance Limited" (Великобританія) під державну гарантію, а також державного підприємства "Антонов" перед державою за виконання зобов’язань за облігаціями, що випущені державним підприємством "Київський авіаційний завод "Авіант" у 2009 році під державні гарантії. При цьому сума пені та інших штрафних санкцій, нарахованих внаслідок невиконання таких зобов’язань державним підприємством "Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" та державним підприємством "Антонов" на реструктуризовану суму заборгованості, списується.

3-2. Установити, що положення абзаців другого і третього частини першої і частини п'ятої статті 16 цього Кодексу не застосовуються щодо кредитів (позик), залучених на підставі міжнародних договорів України.

3-3. Установити, що для цілей цього Кодексу заборгованість України перед Міжнародним валютним фондом:

за кредитами, отриманими Кабінетом Міністрів України, та за розподілом спеціальних прав запозичень, використаних Кабінетом Міністрів України, належить до державного боргу;

за кредитами, отриманими Національним банком України з метою підтримки платіжного балансу і реалізації грошово-кредитної політики, та за розподілом спеціальних прав запозичень належить до гарантованого державою боргу.

3-4. Установити, що до 1 січня 2018 року положення цього Кодексу не застосовуються при наданні державних гарантій з метою формування стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду. Надання таких державних гарантій здійснюється виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України.

Гарантійні зобов’язання, що виникають у зв’язку з реалізацією цього пункту, належать до гарантованого державою боргу.

3-5. Міністерство фінансів України здійснює повноваження і функції Боргового агентства України до початку його функціонування.

3-6. Установити, що, як виняток з положень частини четвертої статті 17 цього Кодексу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення має право здійснювати запозичення під державні гарантії у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, якщо відповідне положення передбачено у законі про Державний бюджет України.

3-7. Установити, що до 31 грудня 2030 року положення частини третьої статті 18 та частини першої статті 74 цього Кодексу не застосовуються при здійсненні Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими, селищними та сільськими радами місцевих внутрішніх запозичень для термомодернізації будівель на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

3-8. На період дії воєнного стану в Україні залучення до державного бюджету грантів на бюджетну підтримку (крім програм бюджетної підтримки Європейського Союзу) та позик від іноземних держав, Європейського Союзу, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на підставі міжнародних договорів України здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України. Зазначені міжнародні договори України можуть включати, зокрема, положення щодо відмови від суверенного імунітету України в можливих спорах щодо таких зобов’язань та не потребують ратифікації Верховною Радою України.

3-9. Установити, що у 2023 році, як виняток з положень частини десятої статті 16 цього Кодексу:

Міністерство фінансів України розробляє Стратегію управління державним боргом на 2024-2026 роки на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на зазначений середньостроковий період з урахуванням показників, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та проектом Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", і до 25 жовтня 2023 року подає цю Стратегію на розгляд Кабінету Міністрів України;

Кабінет Міністрів України затверджує Стратегію управління державним боргом на 2024-2026 роки у місячний строк з дня прийняття закону про Державний бюджет України на 2024 рік.

3-10. Надати право центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, за погодженням з Міністерством фінансів України здійснювати правочини з борговими зобов’язаннями, які виникли за запозиченнями, залученими у 2021 році під державні гарантії з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, на умовах, що визначає Кабінет Міністрів України.

Надати право Міністерству фінансів України разом з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, здійснювати за рішенням Кабінету Міністрів України правочини щодо переведення гарантованого державою боргу за запозиченнями, залученими у 2021 році під державні гарантії з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, до державного боргу шляхом випуску та обміну відповідних боргових зобов’язань. Умови таких правочинів визначає Кабінет Міністрів України.

Надати право центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, залучати суб’єктів господарювання для надання юридичних, консультаційних, агентських та інших послуг, необхідних для здійснення таких правочинів, в межах бюджетних призначень на обслуговування боргових зобов’язань, що виникли за запозиченнями, залученими під державні гарантії.

Міністерство фінансів України за результатами таких правочинів здійснює відповідне коригування граничного обсягу державного боргу, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний період, та показників фінансування державного бюджету понад обсяги, що затверджені законом про Державний бюджет України на відповідний період.

4. Установити, що у разі перевищення граничної величини, визначеної абзацом першим частини третьої статті 18 цього Кодексу, станом на 1 січня 2011 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим, міська рада зобов'язані вжити заходів для приведення обсягу відповідного боргу у відповідність із положеннями цього Кодексу протягом трьох наступних бюджетних періодів.

4-1. Установити, що:

перерозподіл видатків між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня у системі Державної судової адміністрації України у межах загального обсягу бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами державного бюджету здійснюється Державною судовою адміністрацією України;

перерозподіл видатків, що здійснюється відповідно до абзацу другого цього пункту та призводить до зміни обсягів видатків судів, погоджується Державною судовою адміністрацією України з Вищою радою правосуддя. У період відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя такий перерозподіл видатків здійснюється Державною судовою адміністрацією України без погодження з Вищою радою правосуддя.

6. Установити, що Кабінет Міністрів України після завершення адміністративно-територіальної реформи в частині укрупнення адміністративно-територіальних одиниць та набрання чинності відповідними змінами до законів з питань місцевого самоврядування визначає у проекті закону про Державний бюджет України обсяги міжбюджетних трансфертів для бюджетів нових укрупнених адміністративно-територіальних одиниць, що створилися.

7. Установити, що Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують відповідно до законодавства України надання пільг окремим категоріям громадян шляхом запровадження соціальних карток та проведення видатків відповідно до цього Кодексу виключно із застосуванням Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

8. Кабінет Міністрів України має право встановлювати розміри соціальних виплат, не визначені законом, в абсолютних сумах у межах бюджетних призначень, встановлених за відповідними бюджетними програмами, до законодавчого врегулювання такого питання.

9. Установити, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету:

1) рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні;

2) відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо для відшкодування такої шкоди необхідні додаткові кошти понад обсяг бюджетних призначень, в установленому законодавством порядку подаються відповідні пропозиції щодо внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) та/або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету (місцевого бюджету);

3) у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Казначейство України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання;

4) списання коштів за відповідним рішенням суду на користь працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських бюджетної установи, які мають право на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, здійснюється Казначейством України з рахунків відповідного розпорядника бюджетних коштів в межах його бюджетних асигнувань;

5) списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів;

6) повернення за рішенням суду вартості конфіскованого або зверненого в дохід держави судом майна здійснюється у розмірах сум коштів, що надійшли до бюджету від реалізації цього майна, за вирахуванням сум податків і зборів, що були нараховані відповідно до законодавства, але не сплачені на момент реалізації.

Оцінка конфіскованого або зверненого в дохід держави судом майна здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Реалізація конфіскованого або зверненого в дохід держави судом майна здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відшкодування витрат, пов'язаних з транспортуванням, зберіганням, експертною оцінкою, сертифікацією конфіскованого або зверненого в дохід держави судом майна, здійснюється за рахунок бюджетних призначень уповноважених органів державної влади в порядку, встановленому Міністерством фінансів України.

Керівники установ, відповідальні посадові, службові особи, які здійснюють облік, розпорядження, зберігання та реалізацію конфіскованого або зверненого в дохід держави судом майна, при здійсненні таких повноважень несуть відповідальність за вчинені дії або бездіяльність відповідно до законодавства;

7) повернення за рішенням суду конфіскованої (вилученої) національної та іноземної валюти здійснюється Казначейством України у валюті платежу, яка була зарахована до державного бюджету, або за заявою одержувача у гривневому еквіваленті за офіційним обмінним курсом Національного банку України відповідно до законодавства;

8) рішення суду, що передбачають списання коштів за видатками, бюджетні призначення щодо яких не визначені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), підлягають оскарженню органами державної влади (органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування) в апеляційному, касаційному порядку.

Списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) на виконання рішень судів здійснюється з часу встановлення щодо таких видатків бюджетних призначень у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) або у змінах до них;

9) кошти, відшкодовані державою з державного бюджету (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування з місцевих бюджетів) згідно з цим пунктом, вважаються збитками державного бюджету (місцевих бюджетів). За поданням Казначейства України органи прокуратури звертаються в інтересах держави до суду з позовами про відшкодування збитків, завданих державному бюджету (місцевим бюджетам);

10) посадові та службові особи органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), дії яких завдали шкоди, що відшкодована з бюджету, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законом.

У разі встановлення в діях посадової, службової особи органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування) складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили, лише до такої особи може бути пред'явлено вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування упущеної майнової вигоди та моральної шкоди у встановленому порядку.

У разі встановлення в діях посадової, службової особи органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування) складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили, органи державної влади (органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування) в установленому законодавством порядку реалізовують право зворотної вимоги (регресу) до цієї особи щодо відшкодування збитків, завданих державному бюджету (місцевим бюджетам), у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інше не встановлено законодавством.

Органи державної влади (органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування) після виконання рішень суду про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету (місцевих бюджетів), у випадках, визначених цим пунктом, проводять службове розслідування щодо причетних посадових, службових осіб цих органів, якщо рішенням суду не встановлено в діях посадових, службових осіб складу кримінального правопорушення.

За результатами службового розслідування органи державної влади (органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування) та органи Казначейства України у місячний строк можуть звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування збитків, завданих державному бюджету (місцевим бюджетам), з пред'явленням зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого відшкодування до посадових, службових осіб цих органів, винних у завданні збитків (крім відшкодування виплат, пов'язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).

Якщо збитки, завдані державному бюджету (місцевому бюджету), є результатом спільних дій або бездіяльності кількох посадових та службових осіб, що призвели до завдання шкоди фізичним чи юридичним особам, такі посадові та службові особи несуть солідарну відповідальність згідно з Цивільним кодексом України та іншими законодавчими актами України.

9-1. Установити, що кошти фінансового резерву для зняття з експлуатації атомних блоків, що формується відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" перераховує до спеціального фонду Державного бюджету України. Для зарахування цих коштів Казначейство України відкриває відповідний бюджетний рахунок за надходженнями.

10. Кабінету Міністрів України до 1 березня 2020 року забезпечити:

проведення інвентаризації всіх нормативно-правових актів, що регламентують застосування галузевих нормативів при здійсненні видатків місцевих бюджетів, зокрема щодо мережі бюджетних установ, педагогічного навантаження, нормативів витрат бюджетних установ, та встановлення мінімального і максимального значення таких нормативів залежно від обсягів фінансових ресурсів;

затвердження державних соціальних стандартів і нормативів відповідно до статті 94 цього Кодексу в описовому та вартісному вигляді за кожним із делегованих державою місцевому самоврядуванню повноважень у розрахунку на середньостатистичну адміністративно-територіальну одиницю. Внести відповідні зміни до нормативно-правових актів, що регламентують застосування галузевих стандартів надання соціальних послуг та нормативів при здійсненні видатків з місцевих бюджетів, зокрема щодо мережі, штатних нормативів, робочого навантаження, нормативів витрат бюджетних установ, передбачивши можливість щорічного коригування вартісної величини державних соціальних стандартів залежно від зміни цін та інших умов їх формування.

11. Кабінету Міністрів України протягом року розробити проекти законів України з питань охорони здоров'я, передбачивши здійснення заходів щодо:

передачі відомчих установ та закладів охорони здоров'я (крім установ та закладів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, закладів (установ) охорони здоров’я Державного управління справами, Національної академії наук України, клінік науково-дослідних інститутів Національної академії медичних наук України) до сфери управління центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я;

переходу у використанні бюджетних коштів від утримання державних та комунальних лікувально-профілактичних закладів до оплати відповідних медичних послуг (із зміною організаційно-правових форм господарювання таких закладів);

запровадження нового механізму фінансового забезпечення первинної медико-санітарної допомоги;

підготовки умов для переходу на страхову модель охорони здоров'я.

12-1. Кабінету Міністрів України до 1 січня 2013 року встановити перелік квазіфіскальних операцій і органів влади (управління), відповідальних за проведення оцінки можливого впливу таких операцій на показники бюджету.

14. Установити, що:

1) Кабінет Міністрів України забезпечує подання проектів бюджетів та кошторисів фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування на плановий рік Верховній Раді України та Президенту України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому, разом з матеріалами, що згідно із статтею 38 цього Кодексу додаються до проекту закону про Державний бюджет України;

1-1) затвердження бюджетів фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування протягом місяця з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України здійснюється Кабінетом Міністрів України;

2) кошти фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування обслуговуються органами Казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платежі проводяться за такою пріоритетністю:

соціальні виплати застрахованим особам (членам їхніх сімей, іншим особам), у яких виникає право на отримання соціального забезпечення, визначеного законодавством;

оплата праці працівників фондів, нарахування на оплату праці, оплата комунальних послуг та енергоносіїв;

інші платежі;

3) фонди загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування щокварталу подають Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті, Міністерству фінансів України, та Казначейству України звіти про виконання бюджетів та кошторисів відповідних фондів у порядку та терміни, встановлені Міністерством фінансів України.

15. Дозволити Київській міській раді, як виняток з положень статей 72 та 74 цього Кодексу, здійснити у 2012 році запозичення до загального фонду бюджету міста Київ для погашення заборгованості за вексельними розрахунками з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію.

15-1. Дозволити Міністерству фінансів України, як виняток з положень статті 41 цього Кодексу, здійснювати у першому кварталі 2016 року державні запозичення у межах загального обсягу витрат на обслуговування та погашення державного боргу у відповідному періоді.

16. Установити, що на період дії Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" норми цього Кодексу, що поширюються на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, застосовуються в особливому порядку.

Установити, як виняток з положень пункту 11 частини першої статті 87 цього Кодексу, що Кабінет Міністрів України може визначати напрями використання бюджетних коштів на програми підтримки телерадіокомпаній, які функціонували на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і надають інформаційні послуги.

Установити, що до повернення тимчасово окупованої території України під загальну юрисдикцію України:

Казначейство України відкриває рахунки за надходженнями до місцевих бюджетів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя для зарахування платежів із сплати боргів з місцевих податків та зборів, що виникли до дати початку тимчасової окупації, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", платниками - резидентами, які мають об’єкти оподаткування з місцезнаходженням на тимчасово окупованій території України, на підставі інформації та даних центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію податкової політики;

як виняток із положень пункту 3 частини другої статті 67-1 та абзацу другого частини другої статті 78 цього Кодексу, органи Казначейства України здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на такі рахунки, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

17. Установити, що:

1) надходження нарахованих сум за останній звітний (податковий) період 2014 року, податкового боргу, повернення помилково або надміру сплачених сум з:

акцизного податку з операцій з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами,

збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства,

збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності,

зараховуються (здійснюються) до/з державного та/або місцевих бюджетів у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2015 року.

У разі недостатності коштів спеціального фонду місцевих бюджетів для повернення помилково або надміру сплачених сум із збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності таке повернення здійснюється за рахунок коштів загального фонду відповідного місцевого бюджету;

2) надходження нарахованих сум за останній звітний (податковий) період 2014 року, податкового боргу, повернення помилково або надміру сплачених сум з:

збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками - як акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) за електричну енергію,

екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення від:

- здійснення торгівлі на митній території України паливом власного виробництва та/або виробленим з давальницької сировини - як акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) з інших нафтопродуктів,

- ввезення палива на митну територію України - як акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) з інших нафтопродуктів,

плати за користування надрами - як рентної плати за користування надрами,

збору за користування радіочастотним ресурсом України - як рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України,

збору за спеціальне використання води - як рентної плати за спеціальне використання води,

збору за спеціальне використання лісових ресурсів - як рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів,

збору за першу реєстрацію транспортного засобу - як акцизного податку з вироблених в Україні або ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції),

плати за землю - як податку на майно,

фіксованого сільськогосподарського податку - як єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників

зараховуються (здійснюються) до/з державного та/або місцевих бюджетів у пропорціях, встановлених нормами цього Кодексу, що діють з 1 січня 2015 року.

17-1. Установити, що надходження нарахованих сум за останній звітний (податковий) період 2015 року, податкового боргу, повернення помилково або надміру сплачених сум з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності зараховуються (здійснюються) до/з державного бюджету у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2016 року.

17-2. Установити, як виняток з положень пункту 5- 1 частини другої статті 29, пункту 4- 2 частини першої статті 64 та пункту 4- 1 частини першої статті 66 цього Кодексу, що надходження нарахованих сум за останній звітний (податковий) період 2017 року, податкового боргу та повернення помилково або надміру сплачених сум до 31 грудня 2017 року з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, нафти та газового конденсату (крім надміру сплачених сум, визначених абзацом другим цього пункту) зараховуються (здійснюються) до/з державного бюджету у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2018 року.

Надміру сплачені суми до 31 грудня 2017 року за податковими зобов’язаннями з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, нафти та газового конденсату, що нараховуватимуться за звітні (податкові) періоди починаючи з 1 січня 2018 року, підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами відповідно до нормативів, визначених цим Кодексом, у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.

17-3. Установити, що, як виняток із положень частини другої статті 45 і частини другої статті 78 цього Кодексу, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та/або місцевих бюджетів з єдиного рахунка з причин технічних та/або методологічних помилок при формуванні реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України, здійснюється Казначейством України за повідомленням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (без погодження відповідними місцевими фінансовими органами у разі повернення коштів з місцевих бюджетів).

17-4. Установити, що надходження нарахованих сум за останній звітний (податковий) період (березень 2022 року), податкового боргу та повернення помилково або надміру сплачених сум до 31 березня 2022 року включно з акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну зараховуються (здійснюються) до/з відповідного місцевого бюджету у порядку та на умовах, які діяли до 1 квітня 2022 року.

18. Установити, що програмно-цільовий метод у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів, які мають взаємовідносини з державним бюджетом, застосовується, починаючи із складання проектів місцевих бюджетів на 2017 рік.

Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів, які не мають взаємовідносин з державним бюджетом, застосовується починаючи із складання проектів таких місцевих бюджетів на 2019 рік.

19. Передбачати у законі про Державний бюджет України стабілізаційну дотацію (як додаткову дотацію з державного бюджету місцевим бюджетам) до завершення процесу об’єднання територіальних громад відповідно до Закону України "Про добровільне об’єднання територіальних громад".

Порядок та умови надання стабілізаційної дотації визначаються Кабінетом Міністрів України.

20-1. Установити, що з обласних бюджетів можуть здійснюватися видатки, визначені підпунктом "е" пункту 2 частини першої статті 89 цього Кодексу, у частині підготовки кадрів на умовах регіонального замовлення для потреб усієї області.

За зверненням міської ради міської територіальної громади з адміністративним центром у місті - обласному центрі обласна рада приймає рішення про передачу коштів на здійснення таких видатків міській раді міської територіальної громади з адміністративним центром у місті - обласному центрі та затверджує в обласному бюджеті обсяги міжбюджетних трансфертів з обласного бюджету бюджету міської територіальної громади з адміністративним центром у місті - обласному центрі. При цьому обсяги зазначених міжбюджетних трансфертів визначаються за формулою, яка затверджується відповідною обласною радою в додатку до рішення про обласний бюджет.

В окремих областях (за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України) на період реалізації пілотного проекту щодо здійснення з обласних бюджетів видатків на оплату послуг з підготовки кадрів на умовах регіонального замовлення в закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти державної та/або комунальної власності, які розташовані на території міських територіальних громад з адміністративним центром у містах - обласних центрах, як виняток з положення підпункту "е" пункту 2 частини першої статті 89 цього Кодексу, міська рада міської територіальної громади з адміністративним центром у місті - обласному центрі приймає рішення про передачу коштів на здійснення таких видатків обласній раді (в обсягах, що визначаються пропорційно до кількості учнів, місцем реєстрації яких є міська територіальна громада з адміністративним центром у місті - обласному центрі, з розрахунку розміру середніх витрат на одного учня) та затверджує у міському бюджеті обсяги міжбюджетних трансферів з бюджету міської територіальної громади з адміністративним центром у місті - обласному центрі обласному бюджету.

20-2. Установити, що тимчасово, до законодавчого врегулювання відповідного питання, з бюджетів міських територіальних громад з адміністративним центром у місті - обласному центрі та з обласних бюджетів можуть здійснюватися видатки на оплату послуг з підготовки фахівців на рівні фахової передвищої освіти на умовах регіонального замовлення у закладах професійної (професійно-технічної) освіти державної та/або комунальної власності, за умови що ці заклади мають ліцензії на провадження такої освітньої діяльності та акредитацію відповідних освітньо-професійних програм.

21. Установити, що погашення заборгованості за середньостроковими позиками (крім заборгованості бюджетів Автономної Республіки Крим) перед державним бюджетом, яка знаходиться на обліку в Казначействі України, не здійснюється до законодавчого врегулювання цього питання.

22. Установити, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації:

1) не застосовуються такі норми цього Кодексу:

абзац третій частини другої статті 4;

частина сьома статті 13;

абзац другий частини сьомої статті 16 щодо погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету основних умов правочинів з державним боргом;

частини десята та одинадцята статті 23 щодо бюджетних призначень головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони".

стаття 23 щодо погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (відповідною комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради) рішення Кабінету Міністрів України (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету відповідної місцевої ради) про перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, передачу бюджетних призначень, а також норми закону про Державний бюджет України в частині погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету рішень Кабінету Міністрів України;

частина третя статті 24;

частина третя статті 27;

частина п’ята статті 28;

частина перша статті 52 у разі внесення змін до закону про Державний бюджет України щодо бюджетних призначень головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони;

частина друга статті 54;

стаття 55;

статті 59 і 60 у частині дотримання термінів подання місячної і квартальної звітності про виконання Державного бюджету України;

частина перша статті 61 у частині дотримання терміну подання річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України;

стаття 75- 1 та пов’язані з нею норми щодо прогнозів місцевих бюджетів;

частини сьома та восьма статті 78 у частині обмежень у прийнятті рішень Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою про внесення змін до місцевих бюджетів;

стаття 80 у частині дотримання термінів подання звітності про виконання місцевих бюджетів;

частина шоста статті 108 щодо погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету рішень Кабінету Міністрів України про розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій та додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами;

2) Кабінет Міністрів України може приймати рішення:

за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України щодо скорочення видатків і кредитування державного бюджету та їх спрямування до резервного фонду державного бюджету з метою використання на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації (до початку роботи Верховної Ради України);

щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування;

щодо особливостей формування та виконання місцевих бюджетів, діяльності учасників бюджетного процесу на відповідних територіях;