Цивільний кодекс України

Верховна Рада України Кодекс України, Кодекс, Закон від 16.01.2003 №435-IV
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Кодекс України, Кодекс, Закон

Дата 16.01.2003

Номер 435-IV

Статус Діє

Редакції
28.10.2021 внесення змін (закон від 02.02.2021 N 1174-IX /1174-20/) 06.10.2021 внесення змін (закон від 13.07.2021 N 1630-IX /1630-20/) 14.08.2021 внесення змін (закон від 15.07.2021 N 1667-IX /1667-20/) 01.07.2021 внесення змін (закон від 19.06.2020 N 738-IX /738-20/) 01.07.2021 внесення змін (закон від 31.03.2020 N 552-IX /552-20/) 13.06.2021 внесення змін (закон від 04.02.2021 N 1201-IX /1201-20/) 27.05.2021 внесення змін (закон від 28.04.2021 N 1423-IX /1423-20/) 27.05.2021 внесення змін (закон від 29.04.2021 N 1434-IX /1434-20/) 01.01.2021 внесення змін (закон від 03.11.2020 N 942-IX /942-20/) 16.10.2020 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 124-IX /124-20/) 15.08.2020 внесення змін (закон від 21.07.2020 N 819-IX /819-20/) 16.08.2020 внесення змін (закон від 21.07.2020 N 816-IX /816-20/) 16.08.2020 внесення змін (закон від 21.07.2020 N 815-IX /815-20/) 16.07.2020 внесення змін (закон від 16.06.2020 N 692-IX /692-20/) 16.07.2020 внесення змін (закон від 05.12.2019 N 340-IX /340-20/) 04.07.2020 внесення змін (закон від 16.06.2020 N 691-20 /691-20/) 03.07.2020 внесення змін (закон від 17.06.2020 N 720-IX /720-20/) 23.05.2020 внесення змін (закон від 13.05.2020 N 590-IX /590-20/) 28.04.2020 внесення змін (закон від 06.12.2019 N 361-IX /361-20/) 18.04.2020 внесення змін (закон від 13.04.2020 N 553-IX /553-20/) 02.04.2020 внесення змін (закон від 30.03.2020 N 540-IX /540-20/) 13.02.2020 внесення змін (закон від 14.01.2020 N 440-IX /440-20/) 01.02.2020 внесення змін (закон від 03.10.2019 N 157-IX /157-20/) 16.01.2020 внесення змін (закон від 20.12.2019 N 421-IX /421-20/) 01.01.2020 внесення змін (закон від 17.10.2019 N 198-IX /198-20/) 01.01.2020 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 123-IX /123-20/) 28.11.2019 внесення змін (закон від 31.10.2019 N 263-IX /263-20/) 02.11.2019 внесення змін (закон від 03.10.2019 N 159-IX /159-20/) 21.10.2019 внесення змін (кодекс украины від 18.10.2018 N 2597-VIII /2597-19/) 17.10.2019 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 132-IX /132-20/) 26.09.2019 внесення змін (закон від 19.09.2019 N 111-IX /111-20/) 31.03.2019 внесення змін (закон від 28.02.2019 N 2694-VIII /2694-19/) 04.02.2019 внесення змін (закон від 03.07.2018 N 2478-VIII /2478-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 04.11.2018 внесення змін (закон від 02.10.2018 N 2581-VIII /2581-19/) 02.08.2018 внесення змін (закон від 12.07.2018 N 2505-VIII /2505-19/) 17.06.2018 внесення змін (закон від 06.02.2018 N 2275-VIII /2275-19/) 10.06.2018 внесення змін (закон від 14.11.2017 N 2205-VIII /2205-19/) 07.03.2018 внесення змін (закон від 18.01.2018 N 2269-VIII /2269-19/) 18.02.2018 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1984-VIII /1984-19/) 06.02.2018 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2234-VIII /2234-19/) 06.01.2018 внесення змін (закон від 16.11.2017 N 2210-VIII /2210-19/) 15.12.2017 внесення змін (закон від 03.10.2017 N 2147-VIII /2147а-19/) 19.07.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1982-VIII /1982-19/) 10.06.2017 внесення змін (закон від 15.11.2016 N 1734-VIII /1734-19/) 04.06.2017 внесення змін (закон від 05.04.2017 N 1999-VIII /1999-19/) 04.06.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1983-VIII /1983-19/) 02.11.2016 внесення змін (закон від 06.10.2016 N 1666-VIII /1666-19/) 19.10.2016 внесення змін (закон від 20.09.2016 N 1533-VIII /1533-19/) 19.10.2016 внесення змін (закон від 14.06.2016 N 1414-VIII /1414-19/) 05.10.2016 внесення змін (закон від 02.06.2016 N 1404-VIII /1404-19/) 11.06.2016 внесення змін (закон від 18.02.2016 N 1021-VIII /1021-19/) 01.04.2016 внесення змін (закон від 25.12.2015 N 922-VIII /922-19/) 19.02.2016 внесення змін (закон від 25.12.2015 N 922-VIII /922-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 26.11.2015 N 835-VIII /835-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 20.10.2014 N 1709-VII /1709-18/) 28.12.2015 внесення змін (закон від 23.12.2015 N 901-VIII /901-19/) 30.09.2015 внесення змін (закон від 03.09.2015 N 675-VIII /675-19/) 12.08.2015 внесення змін (закон від 16.07.2015 N 629-VIII /629-19/) 01.07.2015 внесення змін (закон від 14.05.2015 N 417-VIII /417-19/) 06.06.2015 внесення змін (закон від 14.05.2015 N 424-VIII /424-19/) 14.05.2015 внесення змін (закон від 07.04.2015 N 289-VIII /289-19/) 05.04.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 191-VIII /191-19/) 04.03.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 189-VIII /189-19/) 06.02.2015 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1702-VII /1702-18/) 06.11.2014 внесення змін (закон від 15.04.2014 N 1206-VII /1206-18/) 27.09.2014 внесення змін (закон від 02.09.2014 N 1673-VII /1673-18/) 24.07.2014 внесення змін (закон від 17.06.2014 N 1508-VII /1508-18/) 07.07.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1258-VII /1258-18/) 01.06.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1255-VII /1255-18/) 19.04.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1170-VII /1170-18/) 28.03.2014 внесення змін (закон від 10.10.2013 N 642-VII /642-18/) 11.02.2014 тлумачення (решение від 11.02.2014 N 1-рп/2014 /v001p710-14/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5080-VI /5080-17/) 11.10.2013 внесення змін (закон від 06.07.2012 N 5178-VI /5178-17/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 406-VII /406-18/) 04.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 402-VII /402-18/) 09.06.2013 внесення змін (закон від 16.05.2013 N 245-VII /245-18/) 03.07.2012 тлумачення (решение від 03.07.2012 N 14-рп/2012 /v014p710-12/) 19.01.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5495-VI /5495-17/) 18.01.2013 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4212-VI /4212-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 04.07.2012 N 5042-VI /5042-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 11.02.2010 N 1878-VI /1878-17/) 02.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5463-VI /5463-17/) 29.11.2012 внесення змін (закон від 06.11.2012 N 5477-VI /5477-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 13.04.2012 N 4652-VI /4652-17/) 04.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5405-VI /5405-17/) 18.10.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5284-VI /5284-17/) 13.06.2012 внесення змін (закон від 17.05.2012 N 4765-VI /4765-17/) 13.03.2012 внесення змін (закон від 21.02.2012 N 4416-VI /4416-17/) 19.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4220-VI /4220-17/) 15.01.2012 внесення змін (закон від 20.12.2011 N 4176-VI /4176-17/) 01.01.2012 внесення змін (закон від 02.06.2011 N 3461-VI /3461-17/) 18.12.2011 внесення змін (закон від 19.05.2011 N 3384-VI /3384-17/) 16.10.2011 внесення змін (закон від 22.09.2011 N 3795-VI /3795-17/) 16.09.2011 внесення змін (закон від 19.05.2011 N 3390-VI /3390-17/) 27.08.2011 внесення змін (закон від 21.04.2011 N 3262-VI /3262-17/) 07.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3610-VI /3610-17/) 13.08.2011 внесення змін (закон від 05.07.2011 N 3565-VI /3565-17/) 05.07.2011 внесення змін (закон від 02.12.2010 N 2735-VI /2735-17/) 25.06.2011 внесення змін (закон від 31.05.2011 N 3436-VI /3436-17/) 05.06.2011 внесення змін (закон від 12.05.2011 N 3323-VI /3323-17/) 06.06.2011 внесення змін (закон від 21.04.2011 N 3263-VI /3263-17/) 12.05.2011 внесення змін (закон від 19.04.2011 N 3234-VI /3234-17/) 09.05.2011 внесення змін (закон від 13.01.2011 N 2938-VI /2938-17/) 02.05.2011 внесення змін (закон від 23.09.2010 N 2555-VI /2555-17/) 19.04.2011 внесення змін (закон від 21.09.2010 N 2527-VI /2527-17/) 10.04.2011 внесення змін (закон від 17.03.2011 N 3166-VI /3166-17/) 08.03.2011 внесення змін (закон від 04.11.2010 N 2677-VI /2677-17/) 15.01.2011 внесення змін (закон від 22.12.2010 N 2850-VI /2850-17/) 12.01.2011 внесення змін (закон від 21.12.2010 N 2825-VI /2825-17/) 06.01.2011 внесення змін (закон від 02.12.2010 N 2741-VI /2741-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 02.12.2010 N 2756-VI /2756-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 08.07.2010 N 2457-VI /2457-17/) 12.10.2010 внесення змін (закон від 09.09.2010 N 2510-VI /2510-17/) 12.10.2010 внесення змін (закон від 09.09.2010 N 2518-VI /2518-17/) 20.08.2010 внесення змін (закон від 18.05.2010 N 2258-VI /2258-17/) 27.07.2010 внесення змін (закон від 01.07.2010 N 2398-VI /2398-17/) 30.07.2010 внесення змін (закон від 01.06.2010 N 2289-VI /2289-17/) 27.07.2010 внесення змін (закон від 06.07.2010 N 2435-VI /2435-17/) 23.07.2010 внесення змін (закон від 29.06.2010 N 2367-VI /2367-17/) 07.07.2010 внесення змін (закон від 15.06.2010 N 2328-VI /2328-17/) 08.06.2010 внесення змін (закон від 14.05.2010 N 2257-VI /2257-17/) 10.02.2010 внесення змін (закон від 21.01.2010 N 1822-VI /1822-17/) 12.01.2010 тлумачення (решение від 12.01.2010 N 1-рп/2010 /v001p710-10/) 01.01.2010 внесення змін (закон від 25.06.2009 N 1568-VI /1568-17/) 10.12.2009 тлумачення (решение від 10.12.2009 N 31-рп/2009 /v031p710-09/) 15.12.2009 внесення змін (закон від 17.11.2009 N 1559-VI /1559-17/) 10.12.2009 внесення змін (закон від 05.11.2009 N 1702-VI /1702-17/) 01.01.2004 Набрання чинності 05.08.2009 внесення змін (закон від 24.07.2009 N 1617-VI /1617-17/) 12.06.2009 внесення змін (закон від 21.05.2009 N 1390-VI /1390-17/) 11.06.2009 внесення змін (закон від 14.04.2009 N 1254-VI /1254-17/) 30.04.2009 внесення змін (закон від 17.09.2008 N 514-VI /514-17/) 28.03.2009 внесення змін (закон від 03.03.2009 N 1055-VI /1055-17/) 12.03.2009 внесення змін (закон від 18.12.2008 N 692-VI /692-17/) 14.01.2009 внесення змін (закон від 25.12.2008 N 800-VI /800-17/) 09.01.2009 внесення змін (закон від 17.12.2008 N 675-VI /675-17/) 09.01.2009 внесення змін (закон від 12.12.2008 N 661-VI /661-17/) 14.10.2008 внесення змін (закон від 16.09.2008 N 509-VI /509-17/) 12.04.2008 внесення змін (закон від 23.02.2006 N 3480-IV /3480-15/) 14.06.2007 внесення змін (закон від 31.05.2007 N 1111-V /1111-16/) 16.01.2007 внесення змін (закон від 22.12.2006 N 524-V /524-16/) 10.01.2007 внесення змін (закон від 20.12.2006 N 501-V /501-16/) 18.10.2006 внесення змін (закон від 21.09.2006 N 185-V /185-16/) 30.09.2006 внесення змін (закон від 22.02.2006 N 3456-IV /3456-15/) 12.05.2006 внесення змін (закон від 23.02.2006 N 3480-IV /3480-15/) 20.02.2006 внесення змін (закон від 17.01.2006 N 3348-IV /3348-15/) 14.01.2006 внесення змін (закон від 22.12.2005 N 3261-IV /3261-15/) 14.01.2006 внесення змін (закон від 15.12.2005 N 3201-IV /3201-15/) 01.01.2006 внесення змін (закон від 01.12.2005 N 3165-IV /3165-15/) 29.09.2005 внесення змін (закон від 06.09.2005 N 2798-IV /2798-15/) 26.07.2005 внесення змін (закон від 23.06.2005 N 2710-IV /2710-15/) 22.07.2005 внесення змін (закон від 23.06.2005 N 2705-IV /2705-15/) 22.07.2005 внесення змін (закон від 16.06.2005 N 2664-IV /2664-15/) 25.06.2005 внесення змін (закон від 02.06.2005 N 2620-IV /2620-15/) 01.04.2005 внесення змін (закон від 03.03.2005 N 2452-IV /2452-15/) 22.03.2005 внесення змін (закон від 03.03.2005 N 2450-IV /2450-15/) 01.01.2005 внесення змін (закон від 02.11.2004 N 2135-IV /2135-15/) 23.11.2004 внесення змін (закон від 03.11.2004 N 2146-IV /2146-15/) 01.01.2004 внесення змін (закон від 12.05.2004 N 1713-IV /1713-15/) 01.01.2004 внесення змін (закон від 18.11.2003 N 1255-IV /1255-15/) 01.01.2004 внесення змін (закон від 19.06.2003 N 980-IV /980-15/) 16.01.2003 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
3. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
§ 4. Контрактація сільськогосподарської продукції
Стаття 713. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
1. За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.
2. До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.
3. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції.
§ 5. Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
Стаття 714. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
1. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
2. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
3. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
§ 6. Міна
Стаття 715. Договір міни
1. За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
2. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.
3. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.
4. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.
5. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).
6. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.
Стаття 716. Правове регулювання міни
1. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Глава 55
ДАРУВАННЯ
Стаття 717. Договір дарування
1. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
2. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
Стаття 718. Предмет договору дарування
1. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.
2. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.
Стаття 719. Форма договору дарування
1. Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.
2. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
3. Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.
4. Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.
5. Договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
( Частина п'ята статті 719 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 )
Стаття 720. Сторони у договорі дарування
1. Сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада.
2. Батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних.
3. Підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника. Це положення не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви.
4. Договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник. Доручення на укладення договору дарування, в якому не встановлено імені обдаровуваного, є нікчемним.
Стаття 721. Обов'язки дарувальника
1. Якщо дарувальникові відомо про недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб, він зобов'язаний повідомити про них обдаровуваного.
2. Дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного, зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.
Стаття 722. Прийняття дарунка
1. Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.
2. Дарувальник, який передав річ підприємству, організації транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному.
3. Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття.
4. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.
Стаття 723. Договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому
1. Договором дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини.
2. У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості.
3. Якщо до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдаровуваний помре, договір дарування припиняється.
Стаття 724. Одностороння відмова від договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому
1. Дарувальник має право відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився.
2. Обдаровуваний має право у будь-який час до прийняття дарунка на підставі договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому відмовитися від нього.
Стаття 725. Обов'язок обдаровуваного на користь третьої особи
1. Договором дарування може бути встановлений обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо).
2. Дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку на користь третьої особи.
У разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним виконання обов'язку на користь третьої особи має право вимагати від обдаровуваного особа, на користь якої встановлений цей обов'язок.
Стаття 726. Правові наслідки порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи
1. У разі порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості.
Стаття 727. Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника
1. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.
( Абзац перший частини першої статті 727 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 )
Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.
2. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.
3. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.
( Частина третя статті 727 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2518-VI від 09.09.2010 )
4. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.
5. У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.
Стаття 728. Позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування
1. До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.
Стаття 729. Пожертва
1. Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
2. Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.
3. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 730. Права пожертвувача
1. Пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.
2. Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду.
3. Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.
Глава 56
РЕНТА
Стаття 731. Договір ренти
1. За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.
2. Договором ренти може бути встановлений обов'язок виплачувати ренту безстроково (безстрокова рента) або протягом певного строку.
Стаття 732. Форма договору ренти
1. Договір ренти укладається у письмовій формі.
2. Договір ренти та договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягають нотаріальному посвідченню.
( Частина друга статті 732 в редакції Закону № 1878-VI від 11.02.2010 )
Стаття 733. Сторони у договорі ренти
1. Сторонами у договорі ренти можуть бути фізичні або юридичні особи.
Стаття 734. Передання майна під виплату ренти
1. Договором ренти може бути встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату або безоплатно.
2. Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно, - положення про договір дарування, якщо це не суперечить суті договору ренти.
Стаття 735. Забезпечення виплати ренти
1. У разі передання під виплату ренти земельної ділянки або іншого нерухомого майна одержувач ренти набуває право застави на це майно.
2. Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за згодою одержувача ренти.
У разі відчуження нерухомого майна іншій особі до неї переходять обов'язки платника ренти.
3. Виплата ренти може бути забезпечена шляхом встановлення обов'язку платника ренти застрахувати ризик невиконання ним своїх обов'язків за договором ренти.
Стаття 736. Відповідальність за прострочення виплати ренти
1. За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти проценти.
Стаття 737. Форма і розмір ренти
1. Рента може виплачуватися у грошовій формі або шляхом передання речей, виконання робіт або надання послуг. Форма виплати ренти встановлюється договором ренти.
2. Розмір ренти встановлюється договором.
Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється у розмірі облікової ставки Національного банку України, якщо більший розмір не встановлений договором ренти.
Розмір ренти змінюється відповідно до зміни розміру облікової ставки Національного банку України, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 738. Строк виплати ренти
1. Рента виплачується після закінчення кожного календарного кварталу, якщо інше не встановлено договором ренти.
Стаття 739. Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти
1. Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти.
Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною.
2. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти.
3. Договір ренти припиняється після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.
Стаття 740. Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти
1. Одержувач безстрокової ренти має право вимагати розірвання договору ренти у разі, якщо:
1) платник безстрокової ренти прострочив її виплату більш як на один рік;
2) платник безстрокової ренти порушив свої зобов'язання щодо забезпечення виплати ренти;
3) платник безстрокової ренти визнаний неплатоспроможним або виникли інші обставини, які явно свідчать про неможливість виплати ним ренти у розмірі і в строки, що встановлені договором.
2. Одержувач безстрокової ренти має право вимагати розірвання договору ренти також в інших випадках, встановлених договором ренти.
Стаття 741. Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ренти
1. Якщо договором ренти не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти, розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.
2. Якщо майно було передано у власність платника ренти безоплатно, у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.
3. Якщо майно було передано у власність платника ренти за плату, одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.
Стаття 742. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату безстрокової ренти
1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого безоплатно під виплату безстрокової ренти, несе платник ренти.
2. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого за плату під виплату безстрокової ренти, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.
Стаття 743. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти на певний строк
1. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.
Глава 57
ДОВІЧНЕ УТРИМАННЯ (ДОГЛЯД)
Стаття 744. Поняття договору довічного утримання (догляду)
1. За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Стаття 745. Форма договору довічного утримання (догляду)
1. Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
( Частину другу статті 745 виключено на підставі Закону № 1878-VI від 11.02.2010 )
Стаття 746. Сторони в договорі довічного утримання (догляду)
1. Відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я.
2. Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.
3. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання (догляду), на праві спільної сумісної власності.
Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, їх обов'язок перед відчужувачем є солідарним.
4. Договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи.
Стаття 747. Особливості укладення договору довічного утримання (догляду) щодо майна, що є у спільній сумісній власності
1. Майно, що належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, зокрема майно, що належить подружжю, може бути відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду).
У разі смерті одного із співвласників майна, що було відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду), обсяг зобов'язання набувача відповідно зменшується.
2. Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.
Стаття 748. Момент виникнення у набувача права власності на майно, передане за договором довічного утримання (догляду)
1. Набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 цього Кодексу.
Стаття 749. Обов'язки набувача за договором довічного утримання (догляду)
1. У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.
2. Якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.
3. Набувач зобов'язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду).
Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.
Стаття 750. Обов'язок набувача забезпечити відчужувача житлом
1. Набувач може бути зобов'язаний забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання (догляду).
У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати.
Стаття 751. Грошова оцінка матеріального забезпечення відчужувача
1. Матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці. Така оцінка підлягає індексації у порядку, встановленому законом.
Стаття 752. Заміна набувача за договором довічного утримання (догляду)
1. У разі неможливості подальшого виконання фізичною особою обов'язків набувача за договором довічного утримання (догляду) з підстав, що мають істотне значення, обов'язки набувача можуть бути передані за згодою відчужувача члену сім'ї набувача або іншій особі за їхньою згодою.
2. Відмова відчужувача у наданні згоди на передання обов'язків набувача за договором довічного утримання (догляду) іншій особі може бути оскаржена до суду. У цьому разі суд бере до уваги тривалість виконання договору та інші обставини, які мають істотне значення.
Стаття 753. Заміна майна, яке було передане набувачеві за договором довічного утримання (догляду)
1. Набувач та відчужувач можуть домовитися про заміну речі, яка була передана за договором довічного утримання (догляду), на іншу річ.
У цьому разі обсяг обов'язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним.
Стаття 754. Забезпечення виконання договору довічного утримання (догляду)
1. Набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину.
2. На майно, передане набувачу за договором довічного утримання (догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача.
3. Втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов'язків перед відчужувачем.
Стаття 755. Припинення договору довічного утримання (догляду)
1. Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду:
1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини;
2) на вимогу набувача.
2. Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.
Стаття 756. Правові наслідки розірвання договору довічного утримання (догляду)
1. У разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.
2. У разі розірвання договору у зв'язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов'язки за договором.
Стаття 757. Правові наслідки смерті набувача
1. Обов'язки набувача за договором довічного утримання (догляду) переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем.
Якщо спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття майна, що було передане відчужувачем, право власності на це майно може перейти до спадкоємця за законом.
2. Якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, відчужувач набуває право власності на це майно. У цьому разі договір довічного утримання (догляду) припиняється.
Стаття 758. Правові наслідки припинення юридичної особи-набувача
1. У разі припинення юридичної особи-набувача з визначенням правонаступників до них переходять права та обов'язки за договором довічного утримання (догляду).
2. У разі ліквідації юридичної особи-набувача право власності на майно, передане за договором довічного утримання (догляду), переходить до відчужувача.
Якщо в результаті ліквідації юридичної особи-набувача майно, що було передане їй за договором довічного утримання (догляду), перейшло до її засновника (учасника), до нього переходять права та обов'язки набувача за договором довічного утримання (догляду).
Глава 58
НАЙМ (ОРЕНДА)
§ 1. Загальні положення про найм (оренду)
Стаття 759. Договір найму
1. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
( Частина перша статті 759 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
2. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Стаття 760. Предмет договору найму
1. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.
2. Предметом договору найму можуть бути майнові права.
3. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
( Офіційне тлумачення положень статті 760 див. в Рішенні Конституційного Суду № 31-рп/2009 від 10.12.2009 )
Стаття 761. Право передання майна у найм
1. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
2. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Стаття 762. Плата за найм (оренду) майна
1. За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
2. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.
3. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
4. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
5. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
6. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
( Стаття 762 в редакції Закону N 1201-IX від 04.02.2021 )
Стаття 763. Строк договору найму
1. Договір найму укладається на строк, встановлений договором.
2. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.
Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.
3. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна.
Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору.
Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.
Стаття 764. Правові наслідки продовження володіння та/або користування майном після закінчення строку договору найму
( Назва статті 764 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
1. Якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
( Частина перша статті 764 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
Стаття 765. Передання майна наймачеві
1. Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.
( Частина перша статті 765 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
Стаття 766. Правові наслідки непередання майна наймачеві
1. Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:
1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;
2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Стаття 767. Якість речі, переданої у найм
1. Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.
2. Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час володіння та/або користування нею.
( Частина друга статті 767 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
3. Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.
Стаття 768. Гарантія якості речі, переданої у найм
1. Наймодавець може гарантувати якість речі протягом всього строку найму.
2. Якщо у речі, яка була передана наймачеві з гарантією якості, виявляться недоліки, що перешкоджають її використанню відповідно до договору, наймач має право за своїм вибором вимагати:
1) заміни речі, якщо це можливо;
2) відповідного зменшення розміру плати за найм речі;
( Пункт 2 частини другої статті 768 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
3) безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування витрат на їх усунення;
4) розірвання договору і відшкодування збитків, які були йому завдані.
Стаття 769. Права третіх осіб на річ, передану у найм
1. Передання речі у найм не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави.
2. При укладенні договору найму наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за найм речі або розірвання договору та відшкодування збитків.
( Частина друга статті 769 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
Стаття 770. Правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої у найм
1. У разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
2. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.
Стаття 771. Страхування речі, переданої у найм
1. Передання у найм речі, що була застрахована наймодавцем, не припиняє чинності договору страхування.
2. Договором або законом може бути встановлений обов'язок наймача укласти договір страхування речі, що передана у найм.
Стаття 772. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження речі
1. Наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Стаття 773. Володіння та/або користування річчю, переданою у найм
( Назва статті 773 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
1. Наймач зобов'язаний володіти та/або користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.
( Частина перша статті 773 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
2. Якщо наймач володіє та/або користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
( Частина друга статті 773 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
3. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.
Стаття 774. Піднайм
1. Передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
( Частина перша статті 774 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
2. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.
3. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Стаття 775. Право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані від користування річчю, переданою у найм
1. Наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм.
Стаття 776. Ремонт речі, переданої у найм
1. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.
3. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право:
1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за найм речі, або вимагати відшкодування вартості ремонту;
( Пункт 1 частини третьої статті 776 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Стаття 777. Переважні права наймача
1. Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.
Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.
Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.
2. Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.
( Офіційне тлумачення положень частини другої статті 777 див. в Рішенні Конституційного Суду № 31-рп/2009 від 10.12.2009 )
Стаття 778. Поліпшення наймачем речі, переданої у найм
1. Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.
2. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.
3. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за найм речі.
( Частина третя статті 778 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
4. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
5. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Стаття 779. Наслідки погіршення речі, переданої у найм
1. Наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.
2. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.
3. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.
Стаття 780. Відповідальність за шкоду, що завдана у зв'язку з володінням та/або користуванням річчю, переданою у найм
( Назва статті 780 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
1. Шкода, завдана третім особам у зв'язку з володінням та/або користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах.
2. Шкода, завдана у зв'язку з володінням та/або користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.
Умова договору найму про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей чи недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, є нікчемною.
( Текст статті 780 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
Стаття 781. Припинення договору найму
1. Договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.
Стаття 782. Право наймодавця відмовитися від договору найму
1. Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.
( Частина перша статті 782 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
2. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Стаття 783. Розірвання договору найму на вимогу наймодавця
1. Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:
1) наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі;
( Пункт 1 частини першої статті 783 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у володіння та/або користування іншій особі;
( Пункт 2 частини першої статті 783 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;
4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Стаття 784. Розірвання договору найму на вимогу наймача
1. Наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо:
1) наймодавець передав річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;
( Пункт 1 частини першої статті 784 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.
Стаття 785. Обов'язки наймача у разі припинення договору найму
1. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
2. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
( Частина друга статті 785 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
Стаття 786. Позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму
1. До вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.
( Частина перша статті 786 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
2. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.
( Офіційне тлумачення положення статті 786 див. в Рішенні Конституційного Суду № 14-рп/2012 від 03.07.2012 )
§ 2. Прокат
Стаття 787. Договір прокату
1. За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у володіння та користування за плату на певний строк.
( Частина перша статті 787 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
2. Договір прокату є договором приєднання. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом.
Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними.
3. Договір прокату є публічним договором.
Стаття 788. Предмет договору прокату
1. Предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.
2. Предмет договору прокату може використовуватися для виробничих потреб, якщо це встановлено договором.
Стаття 789. Плата за прокат речі
1. Плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця.
Стаття 790. Право наймача на відмову від договору прокату
1. Наймач має право відмовитися від договору прокату і повернути річ наймодавцеві у будь-який час.
2. Плата за прокат речі, що сплачена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного володіння та/або користування річчю.
( Частина друга статті 790 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1201-IX від 04.02.2021 )
ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
КНИГА ПЕРША
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Розділ I
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1
ЦИВІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ
Стаття 1. Відносини, що регулюються цивільним законодавством
1. Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
2. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 2. Учасники цивільних відносин
1. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).
2. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Стаття 3. Загальні засади цивільного законодавства
1. Загальними засадами цивільного законодавства є:
1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;
2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом;
3) свобода договору;
4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;
5) судовий захист цивільного права та інтересу;
6) справедливість, добросовісність та розумність.
Стаття 4. Акти цивільного законодавства України
1. Основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
2. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

30 днiв передплати безкоштовно!