( Статтю 297 доповнено новою частиною згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 )
3. У разі розміщення товарів на тимчасове зберігання митні платежі мають бути сплачені не пізніше дня закінчення строку тимчасового зберігання. Якщо до закінчення строку тимчасового зберігання ці товари поміщуються у митний режим, який передбачає сплату митних платежів, митні платежі мають бути сплачені не пізніше випуску товарів відповідно до цього режиму.
4. У разі вивезення товарів з митної території України вивізне мито має бути сплачене не пізніше дня прийняття митним органом митної декларації для митного оформлення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
5. У разі зміни митного режиму митні платежі мають бути сплачені не пізніше дня випуску товарів у наступному митному режимі.
6. Для цілей обчислення пені строком сплати митних платежів вважається:
1) у разі використання товарів, ввезених на митну територію України з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано таке звільнення, - перший день, коли особа порушила обмеження щодо користування та/або розпорядження зазначеними товарами. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів вважається день прийняття митним органом митної декларації на такі товари для митного оформлення;
2) у разі порушення вимог і умов митних режимів, що відповідно до цього Кодексу тягне за собою виникнення обов’язку із сплати митних платежів, - день вчинення такого порушення. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів вважається день початку дії відповідного митного режиму;
3) в інших випадках - день виникнення обов’язку із сплати митних платежів.
7. Строки сплати митних платежів при переміщенні (пересиланні) товарів через митний кордон України громадянами, при переміщенні (пересиланні) товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, при переміщенні товарів через митний кордон України трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, при тимчасовому ввезенні товарів на митну територію України з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, а також при незаконному переміщенні товарів через митний кордон України визначаються цим Кодексом та Податковим кодексом України.
( Частина сьома статті 297 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1999-IX від 25.01.2022 )
Стаття 298. Порядок і форми сплати митних платежів
1. Суми митних платежів, нараховані декларантом або митним органом, підлягають перерахуванню безпосередньо на єдиний казначейський рахунок.
( Частина перша статті 298 із змінами, внесеними згідно із Законами № 141-IX від 02.10.2019, № 3926-IX від 22.08.2024 )
2. Суми митних платежів сплачуються в готівковій формі через касу митного органу чи фінансової установи або у безготівковій формі через фінансову установу, крім випадків, передбачених цим Кодексом та законами України. Суми митних платежів можуть справлятися митним органом у готівковій формі із заповненням уніфікованої митної квитанції.
( Частина друга статті 298 із змінами, внесеними згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 )
3. Перерахування сум митних платежів до Державного бюджету України із зазначених рахунків митного органу здійснюється цим митним органом.
4. Митні платежі сплачуються у валюті України. В окремих випадках, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, митні платежі можуть бути сплачені в іноземній валюті за курсом, визначеним відповідно до статті 3- 1 цього Кодексу.
( Частина четверта статті 298 в редакції Закону № 1201-VII від 10.04.2014 )
5. Перерахунок сум митних платежів, визначених у валюті України, в іноземну валюту для цілей сплати митних платежів здійснюється за курсом, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу.
( Частина п'ята статті 298 в редакції Закону № 1201-VII від 10.04.2014 )
6. Митні платежі можуть бути сплачені в будь-якій іншій формі, передбаченій законом.
7. Порядок нарахування, обліку та перерахування до державного бюджету сум митних платежів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
8. На вимогу платника податків митні органи зобов’язані видати підтвердження сплати митних платежів у письмовій формі.
Стаття 299. Авансові платежі (передоплата)
1. Сплата митних платежів може здійснюватися із застосуванням авансових платежів (передоплати).
2. Авансовими платежами (передоплатою) є грошові кошти, внесені/переказані особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, за власним бажанням на рахунки, відкриті митним органам в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів.
( Частина друга статті 299 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012; в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
3. Авансові платежі вносяться/переказуються у валюті України.
( Частина третя статті 299 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
4. Кошти авансових платежів не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла/переказала такі платежі, не зробить розпорядження про це митному органу та не будуть виконані відповідні митні формальності. З моменту початку виконання таких митних формальностей кошти авансових платежів у сумі, на яку зроблено розпорядження, не підлягають використанню на будь-які інші цілі. Після завершення митних формальностей кошти у сумі, на яку зроблено розпорядження, перераховуються митним органом до державного бюджету. У разі відмови від завершення митних формальностей сумі авансових платежів, на яку зроблено розпорядження, повертається статус авансових платежів.
( Частина четверта статті 299 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
5. Повернення коштів авансових платежів здійснюється в порядку , встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо заяву про повернення подано до митного органу протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок митного органу. При цьому відсотки на суму коштів, унесених як авансові платежі, не нараховуються.
6. Кошти авансових платежів, що перебувають на рахунку митного органу без розпорядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення/переказу, підлягають перерахуванню до державного бюджету у строк до 30 днів.
( Частина шоста статті 299 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
7. На вимогу особи, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, митний орган зобов’язаний надати йому письмову інформацію про використання коштів, внесених/переказаних ним як авансові платежі, не пізніше 30 днів з дня отримання такої вимоги. У разі незгоди особи, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, з інформацією митного органу здійснюється спільна звірка використання зазначених коштів. Результати такої звірки оформлюються актом за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник такого акта після його підписання надається особі, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів.
( Частина сьома статті 299 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 300. Звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами
1. Умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
( Частину другу статті 300 виключено на підставі Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 301. Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів
1. Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
2. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов’язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
3. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку , визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
4. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
5. Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:
1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;
2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;
3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;
4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;
5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;
6) платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.
6. Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
7. Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3- 1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата.
( Частина сьома статті 301 в редакції Закону № 1201-VII від 10.04.2014 )
8. Повернення не здійснюється:
1) якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень;
2) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
Стаття 302. Пеня
1. Після закінчення встановлених цим Кодексом та Податковим кодексом України строків сплати митних платежів на суму податкового боргу нараховується пеня у розмірі та порядку, визначених Податковим кодексом України.
2. У разі направлення гаранту вимог (претензій) щодо сплати митних платежів пеня нараховується з дня, наступного за днем закінчення строку виконання зобов’язань, забезпечених гарантією.
( Частина друга статті 302 в редакції Закону № 2510-IX від 15.08.2022 )
3. Під час здійснення перевезень за процедурою МДП нарахування пені призупиняється на строк до трьох місяців з дня отримання вимоги (претензії) гарантійним об’єднанням і поновлюється, якщо після закінчення цього строку вимога (претензія) залишається неврегульованою.
( Частина третя статті 302 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 )
4. Пеня сплачується незалежно від застосування інших заходів відповідальності за порушення вимог законодавства України, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України.
5. Пеня нараховується платником податків самостійно та сплачується одночасно зі сплатою митних платежів.
6. Сплата, стягнення та повернення пені здійснюються за правилами, встановленими законом для сплати, стягнення та повернення митних платежів.
Стаття 303. Стягнення митних платежів
1. У разі несплати або неповної сплати митних платежів у порядку і в строки, встановлені цим Кодексом та Податковим кодексом України, несплачена сума митних платежів вважається податковим боргом особи, визначеної відповідно до частини першої або другої статті 293 цього Кодексу, та стягується у порядку і строки, встановлені Податковим кодексом України.
( Частина перша статті 303 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
2. Належні до сплати суми митних платежів стягуються з осіб, відповідальних за їх сплату.
3. Стягнення митних платежів не здійснюється та платнику податків не направляється податкове повідомлення-рішення, якщо розмір несплачених сум митних платежів з товарів, зазначених в одній митній декларації, або з товарів, відправлених протягом дня одним відправником на адресу одного одержувача, становить менш як 20 гривень, та в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
Стаття 304. Розстрочення та відстрочення сплати митних платежів
1. За наявності обставин, що свідчать про існування загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на підставі письмової заяви платника податків центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи визначений ним митний орган згідно із Податковим кодексом України можуть відстрочити або розстрочити сплату митних платежів.
2. Порядок надання розстрочення та відстрочення сплати митних платежів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Розділ X
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПЛАТИ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ
Глава 44. Загальні положення щодо забезпечення сплати митних платежів
Стаття 305. Забезпечення сплати митних платежів
1. У випадках, визначених цим Кодексом, виконання обов’язку із сплати митних платежів забезпечується шляхом надання митним органам забезпечення сплати митних платежів у способи, встановлені статтею 308 цього Кодексу.
2. Надання митним органам забезпечення сплати митних платежів є обов’язковим, якщо інше не передбачено цим Кодексом, при ввезенні на митну територію України та/або переміщенні територією України транзитом товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
3. У випадках, передбачених цим Кодексом, забезпечення сплати митних платежів надається митним органам під час перебування товарів під митним контролем або декларування товарів у митні режими, що передбачають сплату митних платежів.
4. Забезпечення сплати митних платежів надається особами, на яких покладається або може покладатися обов’язок із сплати митних платежів, відповідно до частин першої та третьої статті 293 цього Кодексу.
У порядку та на умовах, визначених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, забезпечення сплати митних платежів може бути надано будь-якою іншою особою на користь особи, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів.
5. Митні органи здійснюють облік та контроль застосування забезпечення сплати митних платежів.
6. У разі невиконання обов’язку із сплати митних платежів забезпечення сплати митних платежів використовується для сплати відповідних митних платежів у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
7. Забезпечення сплати митних платежів не надається щодо:
1) товарів, що переміщуються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, Збройними Силами України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями, розвiдувальними органами України безпосередньо для виконання своїх повноважень або на їх користь іншими установами, організаціями, отримувачами (розпорядниками) міжнародної технічної допомоги в рамках зареєстрованих у встановленому законодавством порядку проектів (програм);
2) товарів, що переміщуються особами, яким надано митні пільги, передбачені статтями 382-386, 388, 389, 391 і 392 цього Кодексу;
3) товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, якщо інше не передбачено Кабінетом Міністрів України;
4) товарів, щодо яких не вимагається надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до частини третьої статті 110 цього Кодексу;
5) товарів, що переміщуються транзитом повітряним транспортом, для декларування яких замість митної декларації використовується електронний перевізний документ як спрощення, надане відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту;
6) товарів, що не є об’єктом оподаткування митними платежами або щодо яких сума митних платежів не перевищує суму, еквівалентну 1000 євро, крім випадків надання забезпечення сплати митних платежів згідно з главами 8, 20 і частиною третьою статті 306 цього Кодексу;
7) товарів, що надходять в Україну як гуманітарна допомога, за умови включення їх отримувача до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги, або переміщуються у складі вантажів з допомогою, визначених частиною першою статті 250 цього Кодексу;
8) товарів, що переміщуються транзитом митною територією України морським, річковим або повітряним транспортом і під час зберігання залишаються в межах одного пункту пропуску чи зони митного контролю морського (річкового) порту, аеропорту;
9) товарів, що переміщуються (пересилаються) в міжнародних поштових відправленнях через митний кордон України;
10) військової техніки та інших товарів, зазначених у частині першій статті 252-1 цього Кодексу.
( Частину сьому статті 305 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 3345-IX від 23.08.2023 )
8. Порядок забезпечення сплати митних платежів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Стаття 306. Розмір забезпечення сплати митних платежів
1. Забезпечення сплати митних платежів, якщо інше не передбачено цим Кодексом, має бути не меншим, ніж сума митних платежів, що підлягають сплаті при випуску таких товарів у вільний обіг на митній території України.
Розрахунок суми забезпечення сплати митних платежів здійснюється виходячи з повних ставок митних платежів, без урахування будь-яких тарифних пільг (тарифних преференцій), податкових пільг, встановлених законодавством України для операцій з ввезення таких товарів на митну територію України.
За наявності документального підтвердження, що товари не є об’єктом оподаткування особливими видами мита, відповідні види мита не підлягають врахуванню при розрахунку суми забезпечення сплати митних платежів.
2. У разі якщо суму митних платежів, що підлягає забезпеченню, неможливо точно визначити через ненадання митним органам точних відомостей про характер, найменування, кількість, країну походження, митну вартість, код товарів згідно з УКТ ЗЕД, така сума визначається митним органом виходячи з найбільшої величини ставок податків, вартості та/або кількості товарів, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей.
3. Для переміщення міжнародних експрес-відправлень розмір забезпечення сплати митних платежів для одного вантажу експрес-перевізника визначається на рівні суми митних платежів, еквівалентної 10000 євро.
4. Митні органи перевіряють правильність визначення суми митних платежів, що підлягає забезпеченню, наявність, чинність та достатність забезпечення сплати митних платежів під час митного оформлення товарів.
5. У разі якщо митними органами встановлено, що надане забезпечення сплати митних платежів не є достатнім, особа, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, на вимогу митного органу зобов’язана надати додаткове забезпечення або замінити раніше надане забезпечення новим, на вибір такої особи.
( Частина п'ята статті 306 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 307. Електронна система управління гарантіями
1. Для електронного обміну даними та зберігання інформації щодо забезпечення сплати митних платежів використовується електронна система управління гарантіями, яка входить до складу систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів.
2. Інформаційна взаємодія між гарантами та митними органами здійснюється за допомогою засобів електронного зв’язку шляхом надсилання повідомлень в електронній формі, на які накладено електронний підпис гаранта та/або посадової особи митного органу (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України), або з використанням засобів інтегрованої системи електронної ідентифікації.
( Частина друга статті 307 в редакції Закону № 2919-IX від 07.02.2023 )
3. Порядок інформаційної взаємодії між гарантами та митними органами затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Стаття 308. Способи забезпечення сплати митних платежів
1. Способами забезпечення сплати митних платежів є:
1) грошова застава;
2) індивідуальна гарантія;
3) забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "використання загальної гарантії";
4) забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 50 відсотків";
5) забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 30 відсотків";
6) забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "використання звільнення від гарантії".
( Частина перша статті 308 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
2. Спосіб забезпечення сплати митних платежів обирається особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів.
3. Митні органи відмовляють у застосуванні обраного способу забезпечення сплати митних платежів, якщо такий спосіб не призначений для застосування при поміщенні товарів у відповідний митний режим.
Cтаття 309. Грошова застава
1. Грошовою заставою є кошти, внесені/переказані на рахунки, відкриті митним органам, для забезпечення сплати митних платежів.
( Частина перша статті 309 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
2. Внесення/переказ коштів як грошової застави здійснюється у національній валюті України.
3. Внесення/переказ коштів як грошової застави в іноземній валюті може здійснюватися нерезидентом для переміщення товарів територією України транзитом за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3- 1 цього Кодексу, на день внесення/переказу грошової застави.
( Частина третя статті 309 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
4. Прийняття митним органом коштів як грошової застави в готівковій формі здійснюється із заповненням уніфікованої митної квитанції.
5. Відсотки на суму коштів, внесених/переказаних як грошова застава, не нараховуються.
6. Кошти, внесені/переказані як грошова застава, підлягають вивільненню відповідно до статті 315- 4 цього Кодексу.
( Частина шоста статті 309 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
7. Кошти, внесені/переказані як грошова застава, після їх вивільнення за заявою особи, яка їх внесла/переказала, в порядку, визначеному законодавством, можуть бути:
1) повторно використані як грошова застава;
2) використані для сплати митних платежів за іншим зобов’язанням особи перед митними органами;
3) повернені особі, яка їх внесла/переказала.
( Частина сьома статті 309 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
8. Повернення коштів, внесених/переказаних як грошова застава, після їх вивільнення здійснюється шляхом переказу цих коштів на рахунок, визначений у заяві, у строк, що не перевищує три робочі дні з дня реєстрації відповідної заяви.
( Частина восьма статті 309 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
9. Кошти, внесені/переказані як грошова застава, що перебувають на рахунку митного органу без розпорядження про їх використання протягом 1095 днів з дня їх внесення/переказу, протягом 30 днів підлягають перерахуванню до державного бюджету.
10. У разі невиконання обов’язку, забезпеченого грошовою заставою, сума грошових коштів, внесених/переказаних як грошова застава, перераховується до державного бюджету в рахунок сплати суми митних платежів наступного робочого дня після завершення строку сплати митних платежів відповідно до частини третьої статті 317-1 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною одинадцятою статті 55 цього Кодексу.
У випадках, передбачених частиною одинадцятою статті 55 цього Кодексу, грошові кошти, внесені/переказані як грошова застава, перераховуються до державного бюджету наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною сьомою статті 55 цього Кодексу.
( Частину десяту статті 309 доповнено абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 310. Гарантія
1. Гарантія є зобов’язанням гаранта виплатити на вимогу митного органу суму коштів у межах розміру гарантії та в порядку і строки, встановлені цим Кодексом, у разі невиконання особою обов’язку із сплати митних платежів.
( Частина перша статті 310 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
2. Гарантії можуть бути таких видів:
1) індивідуальна гарантія, яка забезпечує суму митних платежів щодо товарів, що підлягають митному оформленню за однією митною декларацією;
2) загальна гарантія, яка забезпечує суму митних платежів щодо товарів, що підлягають митному оформленню за декількома митними деклараціями.
3. Гарантія видається гарантом особі, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, у формі документа.
4. Гарантії надаються митним органам у паперовій або електронній формі.
Гарантії у паперовій формі застосовуються з дозволу митного органу у випадку тимчасової відмови у роботі електронної системи управління гарантіями або інших систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів.
5. При поміщенні товарів у митний режим транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, поміщенні товарів у митний режим транзиту відповідно до частини сьомої статті 94 цього Кодексу гарантії надаються митним органам відповідно до положень та за формами, встановленими цією Конвенцією.
При поміщенні товарів у митний режим транзиту відповідно до частини сьомої статті 94 цього Кодексу гарантом має виступати фінансова установа, зареєстрована як гарант відповідно до статті 316 цього Кодексу.
Зобов’язання гаранта, надане відповідно до положень та за формами, встановленими Конвенцією про процедуру спільного транзиту, для забезпечення сплати митних платежів щодо товарів, поміщених у митний режим транзиту на умовах цієї Конвенції, також поширюється на митний режим транзиту відповідно до частини сьомої статті 94 цього Кодексу.
( Абзац третій частини п'ятої статті 310 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )( Частина п'ята статті 310 в редакції Закону № 3229-IX від 13.07.2023 )
6. Гарантії у паперовій формі оформлюються гарантом відповідно до форм бланків індивідуальної гарантії, загальної гарантії, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Гарантії в електронній формі оформлюються гарантом у формі електронного документа.
7. Гарантії діють на всій митній території України та на території інших країн у випадках, визначених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі оформлення гарантії, яка діє на території інших країн, гарант зобов’язаний зазначити в гарантії інформацію про уповноважених осіб, які представляють інтереси гаранта в кожній із країн, в яких гарантія може бути застосована.
8. Гарантії зберігаються митними органами протягом 1095 днів з дати завершення строку їх дії.
9. Митний орган може скасувати реєстрацію гарантії відповідно до статті 315- 2 цього Кодексу. Гарантія може бути відкликана гарантом відповідно до статті 315- 3 цього Кодексу.
10. Зобов’язання гаранта за гарантією, якщо інше не передбачено цим Кодексом, є чинним з моменту реєстрації гарантії митним органом до моменту настання будь-якої з таких подій:
1) сплата гарантом на користь митних органів суми, що дорівнює розміру гарантії;
2) закінчення строку дії гарантії;
3) набрання чинності рішенням про відкликання гарантії або скасування реєстрації гарантії.
( Абзац четвертий частини десятої статті 310 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Зобов’язання гаранта за гарантією щодо товарів, поміщених у митний режим, або товарів, які перебувають під митним контролем на момент закінчення строку дії гарантії чи на момент набрання чинності рішенням про відкликання гарантії або скасування реєстрації гарантії, продовжують бути чинними та підлягають виконанню.
( Абзац п'ятий частини десятої статті 310 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
11. До правовідносин, пов’язаних з наданням гарантій та виконанням гарантом своїх обов’язків, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, законодавства України про банки і банківську діяльність, про страхування та страхову діяльність, положення законодавства з питань регулювання ринків фінансових послуг в частині, що не врегульована цим Кодексом.
Стаття 311. Загальна гарантія
1. Загальна гарантія може бути застосована, за умови наявності у підприємства діючої авторизації на застосування одного із спрощень:
1) "використання загальної гарантії";
2) "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 50 відсотків";
3) "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 30 відсотків".
2. Під зменшенням розміру забезпечення референтної суми загальної гарантії до 50 відсотків або до 30 відсотків розуміється застосування визначеної референтної суми загальної гарантії, але з фактичним забезпеченням цієї референтної суми загальною гарантією, виданою гарантом, на 50 відсотків або на 30 відсотків відповідно.
3. Для застосування спрощення, передбаченого пунктами 1-3 частини першої цієї статті, підприємство зобов’язано надати митному органу загальну гарантію, видану гарантом, як забезпечення відповідної частини референтної суми.
4. Для застосування кожного окремого спрощення, визначеного пунктами 1-3 частини першої цієї статті, надається окрема загальна гарантія.
5. Розмір загальної гарантії, виданої гарантом, не може бути меншим за частину референтної суми загальної гарантії, що підлягає забезпеченню.
( Стаття 311 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 312. Звільнення від гарантії
1. Звільнення від гарантії може бути застосовано за умови наявності у підприємства діючої авторизації на застосування спрощення "використання звільнення від гарантії".
2. Під звільненням від гарантії розуміється використання визначеної референтної суми звільнення від гарантії, але з фактичним звільненням від забезпечення референтної суми гарантією, виданою гарантом.
( Стаття 312 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 312-1. Авторизація на застосування спрощень "використання загальної гарантії", "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 50 відсотків", "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 30 відсотків", "використання звільнення від гарантії"
1. Авторизація на застосування спрощення "використання загальної гарантії" надається підприємству, яке:
1) відповідає критерію, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 12 цього Кодексу;
2) відповідає критерію, визначеному пунктом 4 частини третьої статті 12 цього Кодексу, або регулярно виступає декларантом (протягом попередніх 12 місяців митними органами здійснено митне оформлення не менше 50 митних декларацій для поміщення товарів у митні режими).
2. Авторизація на застосування спрощення "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 50 відсотків" надається підприємству, яке додатково до умов, визначених частиною першою цієї статті, відповідає критерію, визначеному пунктом 3 частини третьої статті 12 цього Кодексу, та умовам, визначеним підпунктами "а" і "б" пункту 1, пунктами 2 і 4 частини другої статті 14 цього Кодексу.
3. Авторизація на застосування спрощення "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 30 відсотків" надається підприємству, яке додатково до умов, визначених частинами першою і другою цієї статті, відповідає умові, визначеній пунктом 6 частини другої статті 14 цього Кодексу.
4. Авторизація на застосування спрощення "використання звільнення від гарантії" надається підприємству, яке додатково до умов, визначених частинами першою, другою і третьою цієї статті, відповідає умовам, визначеним підпунктами "в" і "г" пункту 1 та пунктами 3, 5, 7 частини другої статті 14 цього Кодексу.
5. Авторизація на застосування спрощень, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 13 цього Кодексу, повинна, зокрема, визначати:
1) референтну суму загальної гарантії або звільнення від гарантії;
2) розмір забезпечення референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії;
3) перелік товарів із зазначенням їх кодів згідно з УКТ ЗЕД, засоби та способи їх переміщення, щодо яких загальна гарантія або звільнення від гарантії не застосовуються (у разі встановлення обмежень щодо застосування загальної гарантії або звільнення від гарантії);
4) обов’язок підприємства інформувати митницю про всі події та обставини, що можуть впливати або мають вплив на дотримання ним умов, визначених в авторизації на застосування спрощення.
6. Підприємство не може одночасно мати більше однієї авторизації на застосування спрощень, передбачених пунктами 2-4 частини першої статті 13 цього Кодексу.
У разі подання підприємством заяви про надання одного із спрощень, передбачених пунктами 2-4 частини першої статті 13 цього Кодексу, митний орган одночасно із рішенням про надання відповідної авторизації приймає рішення про скасування попередньої наявної у підприємства діючої авторизації на застосування іншого спрощення, передбаченого пунктами 2-4 частини першої статті 13 цього Кодексу.
( Стаття 312-1 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 312-2. Референтна сума загальної гарантії або звільнення від гарантії
1. Загальна гарантія або звільнення від гарантії використовується в межах референтної суми такої загальної гарантії або звільнення від гарантії, зазначеної у відповідній авторизації на застосування спрощення.
2. Референтна сума загальної гарантії або звільнення від гарантії повинна бути не меншою загальної суми митних платежів, яка може підлягати сплаті, одночасно за всіма операціями з товарами, щодо яких надається загальна гарантія або звільнення від гарантії, протягом всього часу перебування товарів під митним контролем.
3. Розмір референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії визначається підприємством самостійно відповідно до вимог цього Кодексу та зазначається у заяві про надання авторизації на застосування відповідного спрощення.
У разі подання заяви на отримання одного із спрощень, визначених пунктами 2-4 частини першої статті 13 цього Кодексу, разом із такою заявою підприємством подається розрахунок референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії, що здійснюється з урахуванням обсягу минулих операцій з товарами у розмірі суми митних платежів за одночасними операціями, пов’язаними із забезпеченням сплати митних платежів, яка обліковувалася в митних органах станом на будь-яку дату протягом 365 днів, що передують дню подання такої заяви.
Референтна сума загальної гарантії або звільнення від гарантії, розрахована відповідно до абзацу другого цієї частини, може бути збільшена на 50 відсотків з урахуванням обсягу передбачуваних майбутніх операцій, що підтверджується комерційною документацією підприємства.
4. За заявою підприємства референтна сума загальної гарантії або звільнення від гарантії може бути змінена.
( Стаття 312-2 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 312-3. Моніторинг референтної суми загальної гарантії та звільнення від гарантії
( Назва статті 312-3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
1. Підприємство зобов’язано забезпечити, щоб загальна сума митних платежів, яка може підлягати сплаті одночасно за всіма операціями з товарами, щодо яких надається загальна гарантія або звільнення від гарантії, не перевищувала референтну суму загальної гарантії або звільнення від гарантії, зазначену у відповідній авторизації на застосування спрощення.
2. У разі недостатності референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії для митного оформлення товарів підприємство має право надати додаткове забезпечення на суму, що не покривається референтною сумою загальної гарантії або звільнення від гарантії, або замінити раніше надане забезпечення новим.
3. Митні органи із застосуванням електронної системи управління гарантіями здійснюють моніторинг референтної суми загальної гарантії та звільнення від гарантії щодо кожної операції з товарами з моменту застосування до моменту вивільнення відповідної частини референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії.
4. У разі якщо неодноразово мають місце випадки недостатності референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії для здійснення митного оформлення товарів, митний орган рекомендує підприємству переглянути розмір референтної суми.
( Текст статті 312-3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 313. Забезпечення сплати митних платежів на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року
( Див. текст )
1. Забезпечення сплати митних платежів на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року застосовується для транзитного переміщення товарів (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів), що перебувають під митним контролем, за умови що такі товари під час транзитного переміщення перетинають митний кордон України та переміщуються на всьому маршруті або на його частині автомобільним транспортом.
2. У разі якщо сума митних платежів перевищує суму забезпечення сплати митних платежів за Конвенцією МДП, застосовуються інші способи забезпечення сплати митних платежів, передбачені цим Кодексом.
Стаття 314. Забезпечення сплати митних платежів на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнета) А.Т.А. або книжки (карнета) CPD
( Див. текст )
1. Під час перевезення товарів, транспортних засобів на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) застосовуються книжка (карнет) А.Т.А. або книжка (карнет) CPD - уніфіковані міжнародні митні документи, що використовуються як митна декларація для митного оформлення товарів, транспортних засобів, та документ про забезпечення сплати митних платежів у порядку та на умовах, визначених цією Конвенцією.
Глава 45. Застосування гарантій, звільнення від гарантії
Стаття 315. Прийняття та реєстрація гарантій, реєстрація звільнення від гарантії
1. Гарантія надається митному органу у формі електронного документа шляхом надсилання гарантом електронного повідомлення, що містить дані про гарантію, видану для забезпечення сплати митних платежів.
2. Прийняття та реєстрація гарантій в електронній формі здійснюються митними органами за допомогою електронної системи управління гарантіями.
Прийняття та реєстрація гарантій у паперовій формі здійснюються митними органами у разі тимчасової відмови у роботі електронної системи управління гарантіями або інших систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів.
3. Реєстрація гарантії здійснюється після проведення перевірки інформації, яку містить така гарантія, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
4. За результатами перевірки, передбаченої частиною третьою цієї статті, митний орган реєструє гарантію в електронній системі управління гарантіями або відмовляє в реєстрації гарантії та надсилає відповідне електронне повідомлення гаранту із зазначенням причини відмови.
5. Реєстрацію звільнення від гарантії здійснює митний орган шляхом внесення інформації про звільнення від гарантії, що міститься в авторизації на застосування спрощення "звільнення від гарантії", до електронної системи управління гарантіями не пізніше наступного дня після набрання чинності авторизацією на застосування спрощення "звільнення від гарантії".
6. Під час реєстрації гарантії або звільнення від гарантії електронна система управління гарантіями присвоює реєстраційний номер, що використовується для їх ідентифікації.
7. Після реєстрації гарантії або звільнення від гарантії митний орган повідомляє про це підприємство.
8. Після реєстрації гарантії або звільнення від гарантії в електронній системі управління гарантіями така гарантія або звільнення від гарантії можуть бути застосовані.
Стаття 315-1. Застосування гарантії, звільнення від гарантії
1. Застосування гарантії, звільнення від гарантії здійснюється шляхом зазначення декларантом відповідних відомостей у митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює.
2. Застосування гарантії, звільнення від гарантії здійснюється після проведення перевірки інформації щодо можливості застосування такої гарантії або звільнення від гарантії.
3. За результатами перевірки, передбаченої частиною другою цієї статті, митний орган дозволяє застосування або відмовляє у застосуванні гарантії або звільнення від гарантії та надсилає відповідне електронне повідомлення підприємству із зазначенням причини відмови.
4. Індивідуальна гарантія вважається застосованою після завершення митного оформлення товарів.
Загальна гарантія або звільнення від гарантії вважаються застосованими після резервування частини референтної суми загальної гарантії або звільнення від гарантії та завершення митного оформлення товарів.
( Абзац другий частини четвертої статті 315-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
5. Гарантія не може бути застосована у випадках, визначених статтями 315- 2, 315- 3, частиною другою статті 315-4 цього Кодексу, зупинення реєстрації гаранта, а також за наявності відповідно до частини четвертої статті 317-2 цього Кодексу податкового боргу гаранта.
( Частина п'ята статті 315-1 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 315-2. Скасування реєстрації гарантії, звільнення від гарантії
1. Митний орган скасовує реєстрацію гарантії у разі, якщо:
1) реєстрацію гаранта скасовано або анульовано;
2) авторизацію на застосування спрощення, передбаченого пунктами 1-3 частини першої статті 13 цього Кодексу, скасовано або анульовано.
2. Митний орган зобов’язаний невідкладно повідомити гаранта та підприємство про скасування реєстрації гарантії, а також внести відповідну інформацію до електронної системи управління гарантіями із зазначенням дати набрання чинності рішенням про скасування реєстрації гарантії.
3. Скасування реєстрації використання звільнення від гарантії митний орган здійснює шляхом внесення інформації про скасування реєстрації використання звільнення від гарантії до електронної системи управління гарантіями невідкладно після набрання чинності рішенням про скасування або анулювання авторизації на застосування спрощення "використання звільнення від гарантії".
Митний орган невідкладно надсилає підприємству, якому надано авторизацію на застосування спрощення "використання звільнення від гарантії", відповідне електронне повідомлення.
( Частина третя статті 315-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
4. Рішення про скасування реєстрації гарантії набирає чинності на шістнадцятий день з дня направлення повідомлення про скасування реєстрації гарантії або звільнення від гарантії.
5. Після внесення до електронної системи управління гарантіями інформації про скасування реєстрації гарантії застосування такої гарантії не дозволяється.
Стаття 315-3. Відкликання гарантії
1. Гарант має право в будь-який час відкликати гарантію. Про таке відкликання гарант зобов’язаний повідомити митний орган.
2. Після отримання повідомлення про відкликання гарантії митний орган невідкладно вносить інформацію про відкликання гарантії до електронної системи управління гарантіями із зазначенням дати набрання чинності рішенням гаранта про відкликання гарантії.