Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Митного кодексу України(Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №№ 44-48, ст. 552) такі зміни:

1. У пункті 34-1 частини першої статті 4, частині четвертій статті 7, частині другій статті 21, частині дванадцятій статті 23, пункті 2 частини другої і частині п’ятій статті 25, частині першій статті 28, частині другій статті 34, частині другій статті 35, частині першій статті 68, частині другій статті 153, частині другій статті 167, частинах п’ятій і тринадцятій статті 233, частині четвертій статті 257, частині першій статті 304, частині другій статті 307, частині першій статті 311, частинах другій - п’ятій статті 314, частині п’ятій статті 318, частині першій статті 331, частині другій статті 332, частині п’ятій та пункті 1 частини сьомої статті 346, частині дев’ятнадцятій статті 356, частинах другій - четвертій, шостій та чотирнадцятій статті 357, частині четвертій статті 377, частині другій статті 390, частинах першій, другій, шостій та сьомій статті 398, частині першій статті 405, частинах першій та третій статті 406, частині першій статті 415, частинах другій і п’ятій статті 449, частині другій статті 450, частині третій статті 452, пункті 3 частини першої статті 490, частинах другій і третій статті 493, частині другій статті 515, частині першій статті 516, другому реченні частини п’ятої статті 521,частині першій статті 523, частинах першій - четвертій статті 529, частинах першій - четвертій статті 530, назві та частині першій статті 545, частині третій статті 546, частині третій статті 547, частині першій статті 550, статті 564, частині другій статті 575 та частині другій статті 576 слова "забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику" замінити словами "реалізує державну митну політику".

2. У частині четвертій статті 21, частині третій статті 23, частині п’ятій статті 31, частині першій статті 34, частині десятій статті 52, частині третій статті 55, пункті 2 частини третьої статті 78, пункті 2 частини другої статті 86, частині восьмій статті 102, частині третій статті 112, частині третій статті 120, частині шостій статті 123, пункті 3 частини третьої статті 129, пункті 2 частини четвертої статті 137, частинах другій івосьмій статті 143, пункті 2 частини четвертої статті 146, частині одинадцятій статті 149, частині третій статті 153, пункті 2 частини другої статті 160, частині одинадцятій статті 165,пункті 2 частини другої статті 173, частині третій статті 188, частині третій статті 194, частині другій статті 201, частині першій статті 202, частинах першій і третій статті 220, частині третій статті 228,частині першій статті 229,частині першій статті 230, частині першій статті 231, частині першій статті 232, частині восьмій статті 233,частині першій статті 237, частинах третій та шостій статті 239, частині другій статті 246, частинах п’ятій, сьомій, восьмій та десятій статті 247, частині другій статті 253, частині шостій статті 257, частинах першій, сьомій та дванадцятій статті 264, частині сьомій статті 298, частинах п’ятій та сьомій статті 299, частині другій статті 300, частині третій статті 301, частині другій статті 304, частині третій статті 311, частині дев’ятій статті 313, частині четвертій статті 327, частині першій статті 330, частинах сьомій та одинадцятій статті 338, частині п’ятій статті 339, частині шостій статті 340, частині четвертій статті 341, частині третій статті 342, частині четвертій статті 343, частині третій статті 346, частині п’ятій статті 348, частинах п’ятнадцятій та сімнадцятій статті 356, частинах восьмій та шістнадцятій - вісімнадцятій статті 357, частині другій статті 363, частині першій статті 377, частині третій статті 398, частині першій статті 407, пункті 1 частини другої статті 412, пункті 4 частини першої статті 422, частині першій статті 428, частині першій статті 431, частині першій статті 435, частині шостій статті 437, частині четвертій статті 439, частині першій статті 440, пункті 6 частини першої статті 446, частині другій статті 456, частині другій статті 457, частині шостій статті 507, частині третій статті 508, частині п’ятій статті 509, частині п’ятій статті 513, частині п’ятій статті 514, частині третій статті 520, третьому реченні частини п’ятої статті 521, частині третій статті 541, частині другій статті 546, частині другій статті 552, частині першій статті 553, частині другій статті 554 та частині другій статті 581 слова "забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику" замінити словами "забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

3. У статті 4:

1) у частині першій:

доповнити новим пунктом такого змісту:

"1) авторизований економічний оператор (далі - АЕО) - підприємство, якому органами доходів і зборів надано авторизацію АЕО згідно з цим Кодексом".

У зв’язку з цим пункт 1 вважати пунктом 1-1;

доповнити пунктом 12-1 такого змісту:

"12-1) загальна декларація прибуття - повідомлення органу доходів і зборів про товари, призначені для ввезення на митну територію України, у тому числі з метою транзиту, що містить відомості, необхідні для проведення аналізу ризиків з метою безпеки та надійності";

пункт 29 після слів "органами доходів і зборів" доповнити словами "а також автоматизованою системою митного оформлення";

пункт 43 після слів "за додержання" доповнити словами "такими підприємствами";

доповнити пунктом 62-1 такого змісту:

"62-1) уніфікована митна квитанція - документ встановленої форми, що у випадках, передбачених цим Кодексом, засвідчує факт справляння органом доходів і зборів грошових коштів, прийняття грошової застави, передачі йому товарів, транспортних засобів на зберігання";

пункт 64 виключити;

2) доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Терміни "істотна участь" та "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" у цьому Кодексі вживаються у значеннях, наведених в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

4. У частині першій статті 7 слова "державної політики у сфері державної митної справи" замінити словами "державної митної політики".

5. Частину другу статті 11 доповнити реченням другим такого змісту: "Обробка персональних даних осіб, відомості про яких отримані органами доходів і зборів, здійснюється без згоди таких осіб".

6. Главу 2 викласти в такій редакції:

1. Підприємство-резидент, що виконує будь-яку роль в міжнародному ланцюзі постачання товарів (виробник, експортер, імпортер, митний представник, перевізник, експедитор, утримувач складу) та отримало авторизацію відповідно до вимог цієї глави, набуває статус авторизованого економічного оператора (АЕО).

Для цілей визначення ролі підприємства в міжнародному ланцюзі постачання товарів терміни вживаються у такому значенні:

1) виробник - підприємство, яке безпосередньо виготовляє товари, призначені для експорту;

2) експортер (імпортер) - підприємство, яке на підставі укладених ним безпосередньо або через посередника (комісіонера, агента, консигнатора тощо) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) здійснює експорт (імпорт) товарів з переміщенням їх через митний кордон України, незалежно від митного режиму, в який поміщуються такі товари;

3) митний представник - підприємство, яке виступає посередником (митним брокером, комісіонером, агентом, консигнатором тощо) під час виконання зовнішньоекономічного договору (контракту);

4) перевізник - у значенні, наведеному в цьому Кодексі;

5) експедитор - у значенні, наведеному в Законі України "Про транспортно-експедиторську діяльність";

6) утримувач складу - підприємство, у власності чи користуванні якого перебуває митний склад, об’єкти складу тимчасового зберігання, об’єкти вільної митної зони.

2. Авторизація АЕО може бути таких типів:

1) про надання права на застосування спеціальних спрощень (далі - АЕО-С);

2) про підтвердження безпеки та надійності (далі - АЕО-Б).

Підприємство самостійно обирає тип авторизації, передбачений цією частиною, та може одночасно мати авторизації обох типів.

Авторизація АЕО визнається на всій території України.

Визнання митними адміністраціями іноземних держав авторизації АЕО, отриманої підприємствами-резидентами, здійснюється відповідно до міжнародних договорів України.

3. Для надання авторизації АЕО застосовуються такі критерії (далі - критерії АЕО):

1) дотримання вимог митного та податкового законодавства України, а також відсутність фактів притягнення до кримінальної відповідальності;

2) належна система ведення бухгалтерського обліку, комерційної та транспортної документації;

3) стійкий фінансовий стан;

4) забезпечення практичних стандартів компетенції або професійної кваліфікації відповідальної посадової особи підприємства;

5) дотримання стандартів безпеки та надійності.

Авторизація АЕО-С надається за умови підтвердження відповідності підприємства критеріям, визначеним пунктами 1-4 цієї частини.

Авторизація АЕО-Б надається за умови підтвердження відповідності підприємства критеріям, визначеним пунктами 1-3 та 5 цієї частини.

Авторизація АЕО-С або АЕО-Б, за умови, що її дія не зупинена або така авторизація не анульована, є підтвердженням відповідності підприємства критеріям, визначеним абзацом сьомим або восьмим цієї частини відповідно.

4. Авторизація АЕО надається безоплатно та діє безстроково. У випадках, визначених статтями 17 та 18 цього Кодексу, дія авторизації АЕО може бути зупинена або авторизація АЕО може бути анульована.

5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, веде Єдиний державний реєстр авторизованих економічних операторів та забезпечує його оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

6. Рішення про надання, відмову в наданні, зупинення (поновлення) дії або анулювання авторизації АЕО оформлюється наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, невідкладно, але не пізніше ніж на наступний робочий день з дня прийняття рішення:

1) надсилає підприємству з використанням інформаційних технологій копію відповідного наказу в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;

2) вносить відомості про надання, зупинення (поновлення) дії або анулювання авторизації АЕО до єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів;

3) вносить відомості про надання або анулювання авторизації АЕО до Єдиного державного реєстру авторизованих економічних операторів.

7. Підприємство, яке отримало авторизацію АЕО, має право застосовувати спеціальні спрощення та користуватися перевагами в порядку та на умовах, визначених цим Кодексом.

8. Після отримання авторизації АЕО-С або АЕО-Б підприємство повинно не допускати випадків невідповідності критеріям, визначеним абзацом сьомим або восьмим частини третьої цієї статті відповідно. Органи доходів і зборів здійснюють моніторинг відповідності підприємства критеріям АЕО.

9. Кабінет Міністрів України затверджує:

1) форму заяви підприємства про надання авторизації АЕО;

2) форму анкети самооцінки підприємства;

3) форму звіту про результати оцінки (повторної оцінки) дотримання підприємством умов відповідності критерію АЕО;

4) форму висновку про відповідність (невідповідність) підприємства критеріям АЕО;

5) форму заяви підприємства про надання дозволу на застосування спеціального спрощення;

6) форму дозволу на застосування спеціального спрощення;

7) форму, опис та правила використання національного логотипа АЕО;

8) форму сертифіката АЕО;

9) порядок проведення органами доходів і зборів оцінки (повторної оцінки) відповідності підприємства критеріям АЕО;

10) форму плану, порядок планування та проведення органами доходів і зборів моніторингу відповідності підприємства критеріям АЕО;

11) порядок ведення Єдиного державного реєстру авторизованих економічних операторів.

10. Для цілей застосування цієї глави оцінці (повторній оцінці) відповідності та моніторингу відповідності підприємства критеріям АЕО підлягають виключно критерії АЕО для відповідного типу авторизації АЕО, визначені абзацом сьомим або восьмим частини третьої цієї статті.

1. Підприємство, яке отримало авторизацію АЕО-С, має право у порядку та на умовах, визначених цим Кодексом, застосовувати такі спеціальні спрощення:

1) загальна фінансова гарантія;

2) самостійне накладення пломб спеціального типу;

3) процедура спрощеного декларування;

4) процедура випуску за місцезнаходженням.

2. Підприємство, яке отримало авторизацію АЕО-С, користується такими перевагами:

1) виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення в першочерговому порядку;

2) зниження автоматизованою системою митного оформлення ступеня ризику для визначення переліку митних формальностей під час здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

3) використання спеціально визначеної (за наявності) смуги руху в пункті пропуску через державний кордон України для переміщення автомобільних транспортних засобів комерційного призначення;

4) використання національного логотипа АЕО.

3. Підприємство, яке отримало авторизацію АЕО-Б, має право у порядку та на умовах, визначених цим Кодексом, застосовувати спеціальне спрощення "самостійне накладення пломб спеціального типу".

4. Підприємство, яке отримало авторизацію АЕО-Б, користується такими перевагами:

1) отримання повідомлення органу доходів і зборів про те, що відповідні товари і транспортні засоби комерційного призначення на основі результатів аналізу ризиків за загальною декларацією прибуття обрано для проведення митного огляду в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України до моменту їх переміщення через митний кордон України;

2) виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення в першочерговому порядку;

3) зниження автоматизованою системою митного оформлення ступеня ризику для визначення переліку митних формальностей під час здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

4) використання спеціально визначеної (за наявності) смуги руху в пункті пропуску через державний кордон України для переміщення автомобільних транспортних засобів комерційного призначення;

5) використання національного логотипа АЕО.

За результатами застосування системи управління ризиками, якщо направлення повідомлення, передбаченого пунктом 1 цієї частини, може вплинути на результати митного огляду, посадові особи органу доходів і зборів мають право проводити митний огляд без надсилання такого повідомлення.

5. Підприємства-нерезиденти мають право користуватися перевагами, визначеними цією статтею, відповідно до міжнародних договорів України, що передбачають взаємне визнання підприємств, яким надано авторизацію АЕО, та підприємств, що виконують вимоги законодавства країни їх реєстрації, еквівалентні вимогам для надання авторизації АЕО згідно з цим Кодексом.

1. Дозволи на застосування спеціальних спрощень надаються безоплатно протягом 15 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви підприємства, яке отримало авторизацію АЕО.

2. Дозвіл на застосування спеціальних спрощень, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 13 цього Кодексу, надається митницею за місцезнаходженням підприємства.

3. Дозволи на застосування спеціальних спрощень, визначених пунктами 3 і 4 частини першої статті 13 цього Кодексу, надаються митницею, в зоні діяльності якої розташований відповідний об’єкт АЕО (будівля, споруда, відкритий чи закритий майданчик тощо).

4. Для застосування кожного окремого спеціального спрощення, визначеного пунктами 1 і 2 частини першої статті 13 цього Кодексу, надається окремий дозвіл. Для застосування спеціальних спрощень, визначених пунктами 3 і 4 частини першої статті 13 цього Кодексу, для кожного об’єкта АЕО (будівлі, споруди, відкритого або закритого майданчику тощо) надається окремий дозвіл. Відомості про такий об’єкт АЕО зазначаються у дозволі.

5. Дозволи на застосування спеціальних спрощень діють безстроково.

У випадках, визначених цим Кодексом, дію дозволу на застосування спеціального спрощення може бути зупинено або дозвіл може бути анульовано.

6. АЕО зобов’язаний невідкладно інформувати митницю, якою надано дозвіл на застосування відповідного спеціального спрощення, про всі події та обставини, що можуть мати вплив на дотримання АЕО умов, визначених таким дозволом.

7. За письмовою заявою АЕО умови, визначені відповідним дозволом на застосування спеціального спрощення, можуть бути змінені митницею, якою видано такий дозвіл. Розгляд відповідної заяви АЕО здійснюється митницею у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня реєстрації такої заяви.

8. У разі зупинення дії чи анулювання авторизації АЕО дія дозволу на застосування спеціального спрощення зупиняється чи анулюється автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі на підставі внесених до єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів відомостей про зупинення дії чи анулювання авторизації АЕО.

9. У разі поновлення дії авторизації АЕО дія дозволу, зупиненого відповідно до частини восьмої цієї статті, поновлюється автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі на підставі внесених до єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів відомостей про поновлення дії авторизації АЕО.

10. Дозвіл на застосування спеціального спрощення анулюється митницею, якою такий дозвіл надано, якщо АЕО більше двох разів протягом одного календарного року допущено порушення умов, визначених таким дозволом.

11. Митниця відмовляє у наданні дозволу на застосування спеціального спрощення у разі, якщо не минуло одного року з дати анулювання раніше наданого дозволу на застосування такого спрощення.

12. Митниця протягом одного робочого дня з дня надання дозволу на застосування спеціального спрощення, внесення до нього змін щодо умов застосування такого спрощення або анулювання дозволу відповідно до частини десятої цієї статті вносить відомості про це до єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів.

1. Підприємство відповідає критерію, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 12 цього Кодексу, у разі дотримання таких умов:

1) кінцеві бенефіціарні власники (контролери), власники істотної участі, члени правління або іншого виконавчого органу підприємства, члени наглядової ради, керівник, головний бухгалтер, керівник підрозділу по роботі з митницею, уповноважені особи підприємства, відомості про яких внесені до облікової картки осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи, не мають не погашеної або не знятої в установленому законом порядку судимості за вчинення:

а) контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів;

б) злочинів у сфері господарської діяльності;

в) злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної із наданням публічних послуг;

2) на осіб підприємства, зазначених у пункті 1 цієї частини, агентів з митного оформлення інших підприємств (митних брокерів), а також посадових осіб інших підприємств у зв’язку з виконанням ними дій, пов’язаних із здійсненням митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інтересах такого підприємства, протягом календарного року, в якому здійснюється оцінка відповідності підприємства цьому критерію, та будь-якого з попередніх трьох календарних років не були накладені адміністративні стягнення за порушення митних правил, що належать до систематичних або серйозних порушень митних правил відповідно до цієї статті.

Для цілей оцінки відповідності підприємства цьому критерію:

систематичними порушеннями митних правил вважаються три та більше порушень митних правил, вчинені однією або кількома особами, зазначеними в пункті 1 цієї частини, протягом календарного року. При цьому вчинення однією або кількома із зазначених осіб двох і більше порушень митних правил, пов’язаних із здійсненням митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення при їх одночасному переміщенні через митний кордон України у межах однієї зовнішньоекономічної операції, вважається вчиненням одного порушення митних правил;

серйозними порушеннями митних правил вважаються порушення митних правил, за вчинення яких накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу або у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, якщо загальний розмір таких накладених штрафів та/або вартість конфіскованих предметів правопорушень протягом календарного року перевищує:

а) 0,5 відсотка загальної фактурної вартості товарів, переміщених підприємством через митний кордон України за відповідний рік; або

б) суму в розмірі, визначеному законом для кваліфікації ухилення від сплати податків і зборів як кримінального правопорушення для відповідного року.

2. Підприємство відповідає критерію, визначеному пунктом 2 частини третьої статті 12 цього Кодексу, у разі дотримання таких умов:

1) система обліку підприємства:

а) відповідає основним принципам бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні;

б) забезпечує фіксування у хронологічному порядку всіх господарських операцій, що дає змогу органам доходів і зборів прослідкувати факт реєстрації господарської операції від її виникнення в первинному обліковому документі та до внесення такої операції до відповідних облікових та/або звітних документів, а також перевірити правильність та достовірність облікових записів шляхом вивчення послідовності зафіксованих фактів здійснення господарських операцій;

в) забезпечує можливість виокремлення відомостей про товари з різним митним статусом (для авторизації АЕО-С);

г) забезпечує фізичний та/або із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних технологій доступ посадових осіб органів доходів і зборів до первинних облікових документів і регістрів бухгалтерського та складського обліку;

2) організаційно-штатна структура підприємства, впроваджені на ньому процедури щодо прийняття і виконання управлінських рішень відповідають змісту і масштабам його діяльності, забезпечують управління і контроль за операціями з товарами, а також попередження та виявлення несанкціонованих дій і правопорушень;

3) підприємством запроваджено процедури для забезпечення контролю за здійсненням передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

4) підприємством вжито всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних облікових документах і регістрах бухгалтерського та складського обліку;

5) підприємством запроваджено процедури для забезпечення належного зберігання, попередження втрати та захисту облікових записів, документів та інформації щодо його господарської діяльності;

6) працівників підприємства зобов’язано (посадовими інструкціями, настановами тощо) інформувати органи доходів і зборів про випадки порушення вимог податкового законодавства та законодавства України з питань митної справи;

7) підприємством вжито всіх необхідних заходів для захисту первинних облікових та інших документів, регістрів бухгалтерського та складського обліку, інформаційно-телекомунікаційних і комп’ютерних систем від несанкціонованого доступу до них.

3. Підприємство відповідає критерію, визначеному пунктом 3 частини третьої статті 12 цього Кодексу, у разі дотримання таких умов:

1) підприємство не перебуває у процедурі санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також щодо такого підприємства не відкрито провадження у справі про банкрутство;

2) протягом календарного року, в якому проводиться оцінка відповідності підприємства цьому критерію, та попередніх трьох календарних років підприємство не мало податкового боргу із сплати митних платежів, а також не має податкового боргу із сплати інших податків, що не належать до митних платежів, на момент прийняття рішення щодо відповідності підприємства цьому критерію;

3) розрахункові показники (коефіцієнти) платоспроможності (фінансової стійкості) та ліквідності підприємства за даними річної (проміжної) фінансової звітності відповідають нормативним значенням, встановленим Кабінетом Міністрів України;

4) підприємство не має від’ємних чистих активів за даними річної (проміжної) фінансової звітності.

У разі якщо підприємство зареєстроване менше трьох років, оцінка виконання умов, передбачених цією частиною, проводиться за період з дати його реєстрації.

4. Підприємство відповідає критерію, визначеному пунктом 4 частини третьої статті 12 цього Кодексу, у разі дотримання будь-якої з таких умов:

1) підприємство має досвід здійснення діяльності в межах міжнародного ланцюга постачання товарів протягом календарного року, в якому проводиться оцінка відповідності підприємства цьому критерію, та попередніх трьох календарних років, а також має працівника, відповідального за митні питання;

2) підприємство має працівника, відповідального за митні питання, який має досвід практичної роботи за напрямом здійснення митних формальностей не менше трьох років.

Крім вищезазначеного, для забезпечення відповідності підприємства цьому критерію:

1) працівник, відповідальний за митні питання, повинен підтвердити свою кваліфікацію в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у тому числі за результатами успішного проходження спеціального курсу на знання законодавства України з питань митної справи;

2) на працівника, відповідального за митні питання, повинні бути покладені, зокрема, але не виключно, такі обов’язки:

а) взаємодія з органами доходів і зборів з питань відповідності підприємства критеріям АЕО;

б) проведення самостійного контролю за дотриманням підприємством відповідності критеріям АЕО та дотриманням умов, визначених наданими підприємству дозволами на застосування спеціальних спрощень;

в) невідкладне інформування органів доходів і зборів про зміни в діяльності підприємства, що мають значення для проведення оцінки відповідності, у тому числі щодо втрати або передання іншій особі права користування відповідним об’єктом (будівлею, спорудою, відкритим або закритим майданчиком тощо), виникнення подій та/або обставин, що можуть мати вплив на дотримання підприємством відповідності критеріям АЕО та умов, визначених наданими підприємству дозволами на застосування спеціальних спрощень.

5. Підприємство відповідає критерію, визначеному пунктом 5 частини третьої статті 12 цього Кодексу, у разі дотримання таких умов:

1) конструкція та облаштування об’єктів (будівель, споруд, відкритих або закритих майданчиків тощо), що використовуються підприємством та мають значення для оцінки відповідності, забезпечують захист від протиправного проникнення до таких об’єктів;

2) підприємством запроваджені та виконуються задокументовані (у вигляді інструкцій, порядків, політик тощо) процедури для:

а) унеможливлення несанкціонованого доступу до об’єктів (будівель, споруд, відкритих або закритих майданчиків тощо), що використовуються підприємством та мають значення для оцінки відповідності;

б) виявлення і попередження несанкціонованих дій з товарами, транспортними засобами комерційного призначення, що підлягають або підлягатимуть митному контролю;

в) ідентифікації контрагентів, а також включення у договори (контракти) положень щодо забезпечення такими контрагентами безпеки у міжнародному ланцюзі постачання товарів;

г) забезпечення контролю безпечного доступу на об’єкти (будівлі, споруди, відкриті або закриті майданчики тощо), що використовуються підприємством, осіб, які надають такому підприємству послуги на договірній основі;

ґ) перевірки ділових якостей та доброчесності кандидатів на посади, пов’язані із безпекою та надійністю підприємства, а також періодичної перевірки ділових та особистих якостей працівників, які обіймають такі посади;

д) регулярного підвищення кваліфікації працівників, відповідальних за безпеку на підприємстві;

3) підприємство має працівника, на якого покладений обов’язок із взаємодії з органами доходів і зборів з питань безпеки та надійності.

Підприємство відповідає критерію, визначеному пунктом 5 частини третьої статті 12 цього Кодексу, за наявності у нього сертифіката про дотримання стандартів безпеки та надійності, отриманого відповідно до міжнародних договорів України або міжнародних стандартів, у разі якщо умови отримання такого сертифіката еквівалентні умовам, встановленим цією частиною.

1. Для надання підприємству авторизації АЕО центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, проводиться оцінка відповідності підприємства критеріям АЕО (далі - оцінка відповідності).

2. Для отримання авторизації АЕО підприємство подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, заяву про надання авторизації АЕО та анкету самооцінки у формі електронних документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис.

3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у строк, що не перевищує 30 днів з дня реєстрації документів, визначених частиною другою цієї статті, здійснює їх попередній розгляд, за результатами якого приймає рішення про проведення оцінки відповідності або про відмову в проведенні оцінки відповідності.

У рішенні про проведення оцінки відповідності визначаються посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідальна за організацію та проведення оцінки відповідності, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та митниць, які проводитимуть оцінку відповідності за відповідними критеріями АЕО.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, залучає до проведення оцінки відповідності підприємства критеріям АЕО посадових осіб митниць з урахуванням місця реєстрації такого підприємства та/або місця здійснення ним операцій з товарами та місцезнаходження об’єктів підприємства, які ним використовуються та мають значення для оцінки відповідності.

Копія рішення про проведення оцінки відповідності або про відмову в проведенні оцінки відповідності надсилається підприємству невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня після дня його прийняття, в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відмовляє підприємству в проведенні оцінки відповідності, якщо:

1) подано не всі документи, визначені частиною другою цієї статті, або до таких документів внесено відомості не в повному обсязі з урахуванням обраного типу авторизації АЕО та ролі підприємства в міжнародному ланцюзі постачання товарів;

2) підприємство не перебуває на обліку в органах доходів і зборів згідно із статтею 455 цього Кодексу;

3) підприємство перебуває у процедурі санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство або щодо такого підприємства відкрито провадження у справі про банкрутство;

4) підприємство перебуває у процесі припинення;

5) не минуло шести місяців з дати відмови в наданні авторизації АЕО;

6) не минуло трьох років з дати анулювання наданої підприємству авторизації АЕО, крім випадків, якщо така авторизація АЕО анульована:

а) за заявою підприємства;

б) у зв’язку з невідповідністю підприємства критерію АЕО, якщо відповідність такому критерію не вимагається для отримання авторизації АЕО іншого типу, щодо якого подано заяву.

У рішенні про відмову в проведенні оцінки відповідності зазначаються підстави такої відмови з посиланням на норми законодавства, а також строк і порядок оскарження такого рішення.

5. Оцінка відповідності проводиться протягом 120 днів з дня прийняття рішення про її проведення.

Строк проведення оцінки відповідності може бути продовжений:

1) за заявою підприємства, але не більше ніж на 30 днів;

2) за рішенням посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідальної за організацію та проведення оцінки відповідності, на 30 днів у разі повідомлення підприємством про усунення виявленої невідповідності критеріям АЕО до завершення строку проведення оцінки відповідності;

3) на час розгляду проекту звіту про результати оцінки дотримання підприємством умов відповідності критерію АЕО згідно з частиною тринадцятою цієї статті.

6. Оцінка відповідності у частині дотримання умов, визначених частинами другою і п’ятою статті 14 цього Кодексу, проводиться з обов’язковим виїздом на відповідні об’єкти підприємства.

7. Посадові особи органів доходів і зборів під час проведення оцінки відповідності для з’ясування питань, пов’язаних з такою оцінкою, мають право:

1) здійснювати перевірку відомостей, зазначених підприємством у анкеті самооцінки;

2) отримувати доступ до грошових, фінансових і бухгалтерських документів, звітів, контрактів, декларацій, калькуляцій, інших документів та відомостей, в тому числі наявних у розпорядженні підприємства в електронному вигляді;

3) отримувати безоплатно від підприємства інформацію, пояснення, письмові довідки з питань, що виникають під час проведення оцінки відповідності, копії документів, засвідчені підписом керівника підприємства або уповноваженою ним особою, електронні (скановані) копії паперових документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис керівника підприємства або уповноваженої ним особи;

4) отримувати доступ до інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем та програмного забезпечення для ведення бухгалтерського обліку, комерційної та транспортної документації, що використовує підприємство;

5) отримувати доступ та проводити огляд об’єктів (будівель, споруд, відкритих або закритих майданчиків тощо), що використовуються підприємством та мають значення для оцінки відповідності, з відображенням результатів такого огляду у відповідному акті;

6) здійснювати опитування працівників та посадових осіб підприємства;

7) надсилати запити до державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, уповноважених органів іноземних держав, у розпорядженні яких перебуває або може перебувати інформація, що потребує підтвердження;

8) використовувати інформацію, отриману від митних та інших державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності, уповноважених органів іноземних держав відповідно до законодавства;

9) використовувати висновки або інші документи, надані фахівцями або експертами;

10) брати до уваги сертифікати про дотримання стандартів безпеки та надійності, отримані підприємством відповідно до міжнародних договорів або міжнародних стандартів;

11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом та іншими законами України.

8. Посадові особи органів доходів і зборів під час проведення оцінки відповідності зобов’язані:

1) користуватися правами, передбаченими частиною сьомою цієї статті, та використовувати інформацію, отриману під час проведення оцінки відповідності, виключно з метою та в обсягах, необхідних для проведення оцінки відповідності;

2) дотримуватися вимог щодо конфіденційності інформації відповідно до статті 11 цього Кодексу, забезпечувати збереження документів, отриманих та складених під час проведення оцінки відповідності, не розголошувати їх зміст без згоди підприємства (крім випадків, передбачених законодавством);

3) поважати права та законні інтереси працівників підприємства, інформувати посадових осіб підприємства про їхні права та обов’язки під час проведення оцінки відповідності;

4) невідкладно повідомляти підприємство про виявлення невідповідності підприємства критеріям АЕО;

5) надавати на вимогу посадових осіб підприємства інформацію щодо положень законодавства, які стосуються питань оцінки відповідності;

6) здійснювати виїзд на об’єкти підприємства відповідно до графіка, узгодженого з керівником підприємства або уповноваженою ним особою;

7) не порушувати нормального режиму роботи підприємства, не допускати заподіяння підприємству шкоди неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю;

8) продовжувати строки подання підприємством документів та строки проведення оцінки відповідності у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті;

9) виконувати інші обов’язки, передбачені цим Кодексом та законами України.

9. Посадові особи підприємства під час проведення оцінки відповідності мають право:

1) вимагати від посадових осіб органів доходів і зборів, які проводитимуть оцінку відповідності, пред’явлення їхніх службових посвідчень, а також надання копії рішення про проведення оцінки відповідності;

2) надавати посадовим особам органів доходів і зборів, які проводять оцінку відповідності, зауваження, письмові заяви, пояснення та інші документи, вимагати їх розгляду посадовими особами органів доходів і зборів по суті;

3) запитувати у посадових осіб органів доходів і зборів та отримувати від них інформацію щодо положень законодавства, що стосуються питань оцінки відповідності;

4) вимагати від посадових осіб органів доходів і зборів, які проводять оцінку відповідності, перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь підприємства;

5) звертатися до посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідальної за організацію та проведення оцінки відповідності, з клопотанням про продовження строку подання документів, строку проведення оцінки відповідності;

6) користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом та законами України.

10. Посадові особи підприємства під час проведення оцінки відповідності зобов’язані:

1) не перешкоджати законній діяльності посадових осіб органів доходів і зборів, які проводять оцінку відповідності, та виконувати законні вимоги таких осіб;

2) забезпечувати відповідно до графіка, узгодженого з посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідальною за проведення оцінки відповідності, безперешкодний доступ посадових осіб органів доходів і зборів, які проводять оцінку відповідності, на об’єкти підприємства та забезпечувати умови для виконання ними своїх обов’язків;

3) забезпечувати, у разі необхідності, посадових осіб органів доходів і зборів робочим місцем на підприємстві, комп’ютерною та іншою оргтехнікою (за наявності);

4) визначати осіб, відповідальних за надання інформації посадовим особам органів доходів і зборів, які проводять оцінку відповідності, не пізніше трьох робочих днів з дня початку такої оцінки;

5) виконувати інші обов’язки, передбачені цим Кодексом та законами України.

11. Підприємство зобов’язане надавати посадовим особам органів доходів і зборів, які проводять оцінку відповідності, на їхні запити усі відомості та документи, необхідні для проведення оцінки відповідності, протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Надання на запит посадової особи органу доходів і зборів, яка проводить оцінку відповідності, відомостей та/або документів, що містять розбіжності або не містять всіх відомостей, необхідних для проведення оцінки відповідності, є підставою для повторного запиту про надання необхідних відомостей та/або документів.

У разі ненадання підприємством на запит посадової особи органу доходів і зборів, яка проводить оцінку відповідності, відомостей або документів, необхідних для проведення оцінки відповідності, а також перешкоджання у здійсненні заходів щодо оцінки відповідності приймається рішення про відмову в наданні авторизації АЕО.

12. У разі якщо під час проведення оцінки відповідності посадовою особою органу доходів і зборів, яка проводила оцінку відповідності, виявлено невідповідність підприємства умовам відповідності критерію АЕО, така посадова особа в письмовому вигляді інформує про виявлену невідповідність посадову особу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідальну за організацію та проведення оцінки відповідності, із зазначенням детального опису виявленої невідповідності.

Посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідальна за організацію та проведення оцінки відповідності, надсилає підприємству копію такого повідомлення в електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня його отримання від посадової особи органу доходів і зборів, яка проводить оцінку відповідності.