4) здійснювати у будь-який час перевірки товарів, що знаходяться на територіях вільних митних зон;
5) здійснювати інші передбачені цим Кодексом заходи, спрямовані на забезпечення контролю за операціями з товарами, що перебувають під митним контролем.
Стаття 434. Допуск товарів на територію вільної митної зони
1. На територію вільної митної зони можуть ввозитися іноземні та українські товари як із-за меж митної території України, так і з митної території України.
2. На територію вільної митної зони можуть ввозитися будь-які товари, крім товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України, товарів, що надходять в Україну як гуманітарна допомога, а також товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
3. Небезпечні товари, товари, що можуть зашкодити іншим товарам, або товари, що вимагають спеціальних умов зберігання, допускаються на територію вільної митної зони тільки за наявності на ній відповідних умов для зберігання таких товарів.
4. Товари можуть бути розміщені у вільних митних зонах без вивантаження їх з транспортних засобів.
( Частина четверта статті 434 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )( Частину п'яту статті 434 виключено на підставі Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 435. Облік товарів, що знаходяться на території вільної митної зони
1. Утримувач вільної митної зони або особи, які здійснюють операції з товарами на території цієї зони, ведуть облік всіх іноземних та українських товарів, що перебувають у зазначеній зоні, і щомісячно подають митним органам звіт про рух товарів у вільній митній зоні за попередній місяць за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Будь-які зміни, що відбуваються з товарами в межах території вільної митної зони, повинні відображатися в облікових документах. Митні органи мають право вимагати подання позачергового звіту не частіше, ніж один раз на рік.
2. Облік товарів у вільній митній зоні ведеться відповідно до умов зберігання документів та ведення облікових записів, визначених статтею 73- 3 цього Кодексу.
( Частина друга статті 435 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 436. Розпорядження товарами, що перебувають у вільній митній зоні комерційного або сервісного типу, в разі зупинення, скасування або анулювання дозволу на експлуатацію вільної митної зони
( Назва статті 436 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
1. У разі зупинення, скасування або анулювання дозволу на експлуатацію вільної митної зони комерційного або сервісного типу розміщення нових партій товарів у цій зоні не дозволяється.
( Частина перша статті 436 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
2. Протягом 90 днів з дня набрання чинності рішенням про скасування або анулювання дозволу на експлуатацію вільної митної зони комерційного або сервісного типу товари, які перебувають у цій зоні, повинні бути переміщені під митним контролем утримувачем митного режиму або утримувачем вільної митної зони в іншу вільну митну зону чи заявлені в інший митний режим.
( Частина друга статті 436 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
3. Передбачену цим Кодексом адміністративну відповідальність за порушення встановленого частиною другою цієї статті строку розпорядження товарами, розміщеними у вільній митній зоні комерційного або сервісного типу, у разі скасування або анулювання дозволу на її експлуатацію несе утримувач вільної митної зони.
( Частина третя статті 436 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
Глава 63. Експлуатація складу тимчасового зберігання
( Назва глави 63 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 437. Склад тимчасового зберігання
1. Склад тимчасового зберігання - це відповідним чином облаштовані об’єкти підприємства, призначені для тимчасового зберігання товарів під митним контролем до поміщення їх у митний режим та визначені в авторизації на експлуатацію складу тимчасового зберігання.
2. Товари можуть бути розміщені на складі тимчасового зберігання без вивантаження їх з транспортних засобів.
3. Взаємовідносини утримувача складу тимчасового зберігання з особами, які розміщують товари на цьому складі, визначаються відповідним договором, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
4. Взаємовідносини утримувача складу тимчасового зберігання з митним органом визначаються авторизацією на експлуатацію складу тимчасового зберігання, наданою митним органом.
( Стаття 437 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 438. Авторизація на експлуатацію складу тимчасового зберігання
1. Експлуатація складу тимчасового зберігання здійснюється на підставі авторизації на експлуатацію складу тимчасового зберігання. Підприємство, яке отримало авторизацію на експлуатацію складу тимчасового зберігання, вважається утримувачем складу тимчасового зберігання.
2. Рішення про надання авторизації на експлуатацію складу тимчасового зберігання приймається за заявою про надання авторизації в порядку, передбаченому главою 3 цього Кодексу.
3. Авторизація на експлуатацію складу тимчасового зберігання надається підприємству, яке відповідає:
1) критерію, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 12 цього Кодексу;
2) умові зберігання документів і ведення облікових записів, визначеній статтею 73- 3 цього Кодексу (у частині умов, передбачених пунктами 2-6 частини четвертої статті 73-3 цього Кодексу, а також пунктом 9 частини четвертої статті 73-3 цього Кодексу в межах операцій, передбачених частиною першою статті 203 цього Кодексу), або критерію, визначеному пунктом 2 частини третьої статті 12 цього Кодексу;
3) умовам, визначеним пунктами 1 і 2 частини третьої статті 14 цього Кодексу;
4) умовам, визначеним пунктами 2 і 4 частини четвертої статті 14 цього Кодексу;
5) вимогам до облаштування об’єктів підприємства, визначеним відповідно до частини четвертої статті 404 цього Кодексу.
( Стаття 438 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 439. Розміщення товарів на складах тимчасового зберігання
( Назва статті 439 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
1. На складах тимчасового зберігання можуть розміщуватися будь-які товари. Однак небезпечні товари, товари, що можуть зашкодити іншим товарам, або товари, що потребують спеціальних умов зберігання, можуть розміщуватися тільки на складах тимчасового зберігання, які мають відповідні умови для зберігання таких товарів.
2. Не допускається розміщення на складах тимчасового зберігання товарів, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, якщо до закінчення строку їх придатності залишається менше одного місяця.
3. Не підлягають передачі на тимчасове зберігання підприємствам товари, що зберігаються виключно митними органами відповідно до частини першої статті 238 цього Кодексу.
4. Із товарами, розміщеними на складі тимчасового зберігання, без дозволу митного органу можуть проводитися операції, передбачені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
( Статтю 439 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
5. З дозволу митного органу на складі тимчасового зберігання можуть розміщуватися українські товари, необхідні для проведення операцій з товарами, передбачених частиною першою статті 203 цього Кодексу.
( Статтю 439 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, може визначати також перелік окремих видів товарів, які передаються на тимчасове зберігання під митним контролем лише на склади митних органів.
Стаття 440. Зберігання та облік товарів на складі тимчасового зберігання
1. Утримувач складу тимчасового зберігання веде облік товарів, що розміщуються на цьому складі та випускаються з нього, та щомісячно подає до митного органу звіт про рух товарів на складі за попередній місяць за формою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право вимагати подання позачергового звіту.
2. Облік товарів на складі тимчасового зберігання ведеться утримувачем цього складу відповідно до умов зберігання документів та ведення облікових записів, визначених статтею 73- 3 цього Кодексу.
3. Утримувач складу тимчасового зберігання зобов’язаний:
1) своєчасно подавати до митного органу, в зоні діяльності якого знаходиться склад тимчасового зберігання, декларацію тимчасового зберігання або інші документи, які використовуються для розміщення товарів на тимчасове зберігання;
2) вести облік товарів, що розміщуються та зберігаються на складі тимчасового зберігання;
3) дотримуватися умов, визначених в авторизації на експлуатацію складу тимчасового зберігання, не допускати випадків невідповідності критеріям та умовам надання відповідної авторизації, а також дотримуватися положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності складу тимчасового зберігання;
4) виключити можливість втрати або видачі без дозволу митного органу товарів, що зберігаються на складі тимчасового зберігання, та вживати заходів щодо запобігання вилученню товарів із складу тимчасового зберігання поза митним контролем;
5) дотримуватися порядку зберігання товарів на складі тимчасового зберігання та порядку здійснення з цими товарами операцій, передбачених статтею 203 цього Кодексу;
6) виконувати інші обов’язки, які виникають внаслідок зберігання товарів, розміщених на складі тимчасового зберігання.
4. Утримувач складу тимчасового зберігання несе передбачену цим Кодексом відповідальність за:
1) недотримання вимог цього Кодексу щодо розміщення товарів на складі тимчасового зберігання;
2) неналежне ведення обліку товарів, що розміщуються та зберігаються на складі тимчасового зберігання;
3) недотримання критеріїв та умов надання авторизації на експлуатацію складу тимчасового зберігання та умов, визначених в авторизації, недотримання положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності складу тимчасового зберігання;
4) недотримання порядку зберігання товарів на складі тимчасового зберігання та порядку здійснення з цими товарами операцій, передбачених статтею 203 цього Кодексу;
5) видачу товарів без дозволу митного органу;
6) втрату товарів, крім випадків якщо ці товари були втрачені внаслідок здійснення з цими товарами операцій, передбачених статтею 203 цього Кодексу, або знищені або безповоротно пошкоджені внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов зберігання;
7) невжиття передбачених частиною четвертою статті 204 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем закінчився, а також заходів, передбачених статтею 441 цього Кодексу.
5. У разі втрати чи видачі без дозволу митного органу товарів утримувач складу тимчасового зберігання зобов’язаний сплатити митні платежі, які підлягають сплаті при випуску таких товарів у вільний обіг.
6. Утримувач складу тимчасового зберігання звільняється від обов’язку зі сплати митних платежів, які підлягають сплаті при випуску таких товарів у вільний обіг, якщо товари, що зберігаються на складі тимчасового зберігання, втрачено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили, що підтверджено в установленому порядку, а також у разі природних втрат за нормальних умов зберігання.
( Стаття 440 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 441. Розпорядження товарами, які зберігаються на складі тимчасового зберігання під митним контролем, у разі зупинення, скасування або анулювання авторизації на експлуатацію складу тимчасового зберігання
( Назва статті 441 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
1. У разі зупинення, скасування або анулювання авторизації на експлуатацію складу тимчасового зберігання розміщення нових партій товарів на цьому складі не дозволяється.
( Частина перша статті 441 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
2. Протягом 30 днів з дня набрання чинності рішенням про скасування або анулювання авторизації на експлуатацію складу тимчасового зберігання товари, які зберігаються на цьому складі під митним контролем, повинні бути переміщені під митним контролем утримувачем товарів або утримувачем складу тимчасового зберігання на інший склад тимчасового зберігання або на склад митного органу чи заявлені у відповідний митний режим.
( Частина друга статті 441 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
3. Передбачену цим Кодексом адміністративну відповідальність за порушення встановленого частиною другою цієї статті строку розпорядження товарами, які зберігаються на складі тимчасового зберігання під митним контролем, у разі скасування або анулювання авторизації на його експлуатацію несе утримувач складу тимчасового зберігання.
( Частина третя статті 441 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
Глава 64.
( Главу 64 виключено на підставі Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Розділ XVІ
МИТНА СТАТИСТИКА
Глава 65. Митна статистика
Стаття 447. Завдання митної статистики
1. Завданнями митної статистики є:
1) об’єктивний та достовірний облік даних про переміщення товарів через митний кордон України; збирання, формування, опрацювання, узагальнення, всебічний аналіз та зберігання статистичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами;
2) подання статистичної, довідкової, аналітичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами органам державної влади в порядку, встановленому законом;
3) надання відповідної інформації міжнародним організаціям та митним органам інших країн згідно з укладеними відповідно до закону міжнародними договорами України та законами України;
4) захист статистичної інформації, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню.
Стаття 448. Система митної статистики
1. Митна статистика є складовою частиною загальнодержавної системи статистичного обліку і звітності.
2. Статистична інформація, яка формується, узагальнюється і аналізується митними органами, використовується в інтересах зміцнення зовнішньоекономічних зв’язків, поліпшення митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, подальшої інтеграції України у загальносвітову систему економічних відносин.
3. Забороняється вимагати від митних органів статистичну інформацію, не передбачену державною статистичною звітністю, цим Кодексом та іншими законами України.
4. Митна статистика складається з митної статистики зовнішньої торгівлі і спеціальної митної статистики.
Стаття 449. Митна статистика зовнішньої торгівлі
1. Митна статистика зовнішньої торгівлі являє собою узагальнену та відповідним чином систематизовану інформацію про переміщення товарів через митний кордон України.
2. Митна статистика зовнішньої торгівлі формується, узагальнюється та аналізується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, на основі даних, які містяться у митних деклараціях.
3. Дані митної статистики зовнішньої торгівлі в установленому законодавством порядку використовуються відповідними органами державної влади для здійснення контролю за надходженням митних платежів до державного бюджету, валютного контролю, аналізу стану зовнішньої торгівлі України, її торговельного і платіжного балансів та економіки в цілому.
4. Ведення митної статистики здійснюється за методологією, яка забезпечує порівнянність даних митної статистики зовнішньої торгівлі України з даними державної статистики інших держав.
5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, забезпечує регулярне оприлюднення даних митної статистики зовнішньої торгівлі, а також оприлюднення інформації, передбаченої частиною п’ятою статті 11 цього Кодексу.
( Частина п'ята статті 449 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 450. Спеціальна митна статистика
1. Спеціальна митна статистика - це система збирання, опрацювання, аналізу, поширення, збереження, захисту та використання статистичної інформації, що відображає діяльність митних органів при здійсненні ними митної справи.
2. Спеціальна митна статистика ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, з метою забезпечення завдань, покладених на митні органи відповідно до законодавства.
3. Порядок ведення спеціальної митної статистики визначається законодавством.
Стаття 451. Документи та відомості, що використовуються для формування митної статистики
1. Для формування митної статистики використовуються документи та відомості, що подаються до митних органів центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами згідно з нормами цього Кодексу, якими визначається порядок здійснення митного контролю та митного оформлення.
Стаття 452. Використання інформації, що надається митним органам
1. Інформація щодо обсягів експорту та імпорту конкретних видів товарів надається центральним органам виконавчої влади за їх вмотивованим запитом (одноразово), на підставі міжвідомчих угод про інформаційний обмін (регулярно) або шляхом автоматизованого обміну інформацією у випадках, встановлених законом.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, має доступ на правах користувача до автоматизованих інформаційних і довідкових систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в яких міститься інформація про товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.
( Частину першу статті 452 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Обробка такої інформації здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, із додержанням вимог щодо конфіденційності інформації.
( Частину першу статті 452 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )( Частина перша статті 452 із змінами, внесеними згідно із Законами № 405-VII від 04.07.2013, № 2612-VIII від 08.11.2018 )
2. Інформація щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності може надаватися лише органам досудового розслідування у зв’язку із здійсненням ними кримінального провадження, а також за письмовими вмотивованими запитами - державному уповноваженому Антимонопольного комітету України та голові територіального відділення Антимонопольного комітету України у зв’язку з розглядом справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
( Частина друга статті 452 із змінами, внесеними згідно із Законами № 245-VII від 16.05.2013, № 405-VII від 04.07.2013, № 3295-IX від 09.08.2023 )
3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у випадках та в порядку, встановлених законом, надає іншим органам, уповноваженим відповідно до закону на здійснення валютного нагляду, державного експортного контролю, інформацію, необхідну для здійснення такого нагляду/контролю. У разі якщо законом не встановлено порядку інформаційного обміну, у тому числі автоматизованого обміну інформацією, такий обмін здійснюється на підставі міжвідомчих угод про інформаційний обмін.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, здійснює з банками, Національним банком України обмін інформацією щодо експортно-імпортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, необхідною для забезпечення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (включаючи інформацію про експортера/імпортера, його контрагента-нерезидента, країну походження товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, вартість товару, реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та документів, що є невід’ємною частиною зовнішньоекономічного договору (контракту), на підставі міжвідомчих угод про інформаційний обмін, укладених з Національним банком України.
( Частина третя статті 452 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3345-IX від 23.08.2023; в редакції Закону № 3707-IX від 09.05.2024 )
4. Обмеження, встановлені частинами першою - третьою цієї статті, не застосовуються до інформаційного обміну, що здійснюється між декларантами, іншими заінтересованими особами, митними органами, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення відповідних дозвільних або контрольних функцій стосовно переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму "єдиного вікна" згідно з цим Кодексом.
( Абзац перший частини четвертої статті 452 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
За запитом, на який накладено електронний підпис посадової особи підприємства, з використанням механізму "єдиного вікна" згідно з цим Кодексом центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, надає інформацію щодо митних декларацій, поданих таким підприємством або від імені такого підприємства та оформлених митними органами.
( Частину четверту статті 452 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3229-IX від 13.07.2023 )
Інформація складається з відомостей, що містяться в оформлених митних деклараціях (з урахуванням внесених змін, якщо такі зміни вносилися), за період, зазначений у запиті, але не більше ніж за поточний рік та три календарні роки, що передували року подання запиту.
( Частину четверту статті 452 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 3229-IX від 13.07.2023 )( Статтю 452 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018 )
5. З метою контролю за використанням на території України транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України та/або поміщених у митний режим транзиту, між митними органами, Державною прикордонною службою України та органами Національної поліції здійснюється автоматизований обмін інформацією про такі транспортні засоби та громадян, які їх ввозили чи поміщували в митний режим транзиту.
( Статтю 452 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 2612-VIII від 08.11.2018 )
6. З метою здійснення митними органами обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у частині сьомій статті 293 цього Кодексу, забезпечення правильності нарахування митних платежів та контролю за станом їх надходження на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, від реалізації таких товарів, транспортних засобів комерційного призначення, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та митні органи здійснюють обмін інформацією про такі товари, транспортні засоби комерційного призначення на підставі міжвідомчих угод про інформаційний обмін, укладених з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
( Статтю 452 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 3475-IX від 21.11.2023 )
Стаття 453. Використання статистичної інформації з питань зовнішньої торгівлі
1. Статистична інформація з питань зовнішньої торгівлі використовується для:
1) визначення стратегії, тактики та основних напрямів розвитку зовнішньоекономічної діяльності;
2) аналізу та прогнозування зовнішньоекономічної політики і ситуації, що склалася чи складатиметься на світовому ринку;
3) проведення переговорів з торговельно-економічних питань;
4) застосування заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
5) складання торговельного та платіжного балансів України, планування і проведення валютно-фінансової політики;
6) визначення ринків збуту товарів;
7) формування статистики зовнішньоекономічних зв’язків України.
Стаття 454. Відомчі класифікатори
1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, затверджує нормативно-технічні документи, які використовуються для оформлення митних декларацій та виконання інших митних формальностей, визначених цим Кодексом, - відомчі класифікатори інформації з питань митної справи - та встановлює порядок їх ведення.
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, здійснює впровадження класифікаторів, зазначених у частині першій цієї статті.
3. Класифікатори, зазначені у частині першій цієї статті, використовуються виключно для цілей, передбачених цим Кодексом.
4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, інформує державні органи та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності про зміни, внесені до класифікаторів, зазначених у частині першій цієї статті, не пізніше ніж за 10 днів до дня набрання чинності такими змінами, а якщо внесення змін до таких класифікаторів здійснюється з метою реалізації актів законодавства, що набирають чинності менш як за 10 днів з дня їх опублікування, - не пізніше наступного робочого дня з дня внесення таких змін до класифікаторів.
( Частина четверта статті 454 в редакції Закону № 3229-IX від 13.07.2023 )( Стаття 454 в редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013; текст статті 454 в редакції Закону № 141-IX від 02.10.2019 )
Стаття 455. Облік осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи
( Назва статті 455 в редакції Закону № 141-IX від 02.10.2019 )
1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, веде централізований облік осіб (резидентів та нерезидентів): декларантів, перевізників, гарантів, АЕО, інших підприємств, контроль за діяльністю яких здійснюється митними органами.
Вимога абзацу першого цієї частини не поширюється на:
громадян, які переміщують через митний кордон України особисті речі, транспортні засоби особистого користування та інші товари для особистих, сімейних чи інших потреб, не пов’язаних із провадженням підприємницької діяльності;
осіб, які мають пільги згідно із статтями 383-386, 388, 389, 391 і 392 цього Кодексу та переміщують товари, у зв’язку із ввезенням яких на митну територію України та вивезенням їх за межі цієї території такі пільги надаються;
осіб, які здійснюють переміщення товарів із використанням книжки (карнета) А.Т.А.;
осіб, які переміщують товари, необхідні для подолання наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, у рамках міжнародних договорів України та товари, визначені відповідно до Закону України "Про гуманітарну допомогу" гуманітарною допомогою;
осіб-нерезидентів, які переміщують порожні транспортні засоби комерційного призначення прохідним транзитом.
( Частина перша статті 455 в редакції Закону № 141-IX від 02.10.2019 )
2. Взяття на облік осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи, здійснюється одноразово:
( Абзац перший частини другої статті 455 із змінами, внесеними згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 )
1) за зверненнями таких осіб, у тому числі технічними засобами електронних комунікацій, до відповідних митних органів;
( Пункт 1 частини другої статті 455 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
2) при першому здійсненні такими особами операцій з товарами, контроль за якими відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України покладено на митні органи.
3. Під час взяття на облік особи, яка під час провадження діяльності є учасником відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи, така особа має право пройти електронну ідентифікацію через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" або надати відмову в проходженні електронної ідентифікації, про що робиться відповідна відмітка.
Особа має право пройти електронну ідентифікацію після того, як була взята на облік та/або надала відмову в проходженні електронної ідентифікації.
Особи, які пройшли електронну ідентифікацію, можуть надати згоду на здійснення листування з митними органами технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
( Статтю 455 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
4. Взяття на облік осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи, здійснюється митними органами шляхом присвоєння таким особам облікового номера.
( Частина статті 455 із змінами, внесеними згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 )
5. Митний орган невідкладно інформує особу про взяття її на облік та повідомляє її обліковий номер.
6. Обліковий номер особи є дійсним на всій митній території України. Такий самий обліковий номер не може бути присвоєно іншій особі.
7. Подвійний облік осіб у різних митних органах забороняється.
8. Порядок обліку осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
( Частина статті 455 в редакції Закону № 141-IX від 02.10.2019 )
9. Неперебування на обліку в митних органах осіб, визначених частиною першою цієї статті, є підставою для відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
( Статтю 455 доповнено частиною згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 )
Розділ XVІI
ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ КОНТРАБАНДІ
Глава 66. Заходи щодо запобігання та протидії контрабанді
Стаття 456. Контрольовані поставки наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів
1. Відповідно до законів України митні органи з метою виявлення джерел і каналів незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, осіб, які беруть участь у цьому, разом з іншими державними органами, що мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність, можуть використовувати метод контрольованої поставки зазначених засобів, речовин і прекурсорів.
2. Порядок проведення контрольованої поставки визначається цим Кодексом і відповідним нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону, погодженим із Офісом Генерального прокурора та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України.
( Частина друга статті 456 із змінами, внесеними згідно із Законом № 641-IX від 02.06.2020 )
Стаття 457. Переміщення товарів під негласним контролем
1. З метою виявлення та притягнення до відповідальності осіб, причетних до вчинення контрабанди, а також з метою вилучення товарів, щодо яких є підозра в незаконному переміщенні через митний кордон України, переміщення таких товарів може здійснюватися під негласним контролем та оперативним наглядом правоохоронних органів.
2. Порядок проведення негласного контролю за переміщенням товарів визначається цим Кодексом і відповідним нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону, погодженим з Офісом Генерального прокурора та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України.
( Частина друга статті 457 із змінами, внесеними згідно із Законом № 641-IX від 02.06.2020 )
Розділ XVІІІ
ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НИХ
Глава 67. Загальні положення щодо порушень митних правил та відповідальності за них
Стаття 458. Порушення митних правил
1. Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
2. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Стаття 459. Відповідальність за порушення митних правил
1. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом.
2. Суб’єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Стаття 460. Особливості відповідальності за деякі види порушень митних правил
1. Вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
2. Перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).
( Статтю 460 доповнено частиною другою згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012 )
Стаття 461. Види адміністративних стягнень за порушення митних правил
1. За порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:
1) попередження;
2) штраф;
3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.
Стаття 462. Основні та додаткові адміністративні стягнення
1. Попередження та штраф можуть застосовуватися тільки як основні адміністративні стягнення за порушення митних правил.
2. Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, може застосовуватися як основне і як додаткове адміністративне стягнення.
3. За одне і те саме порушення митних правил може накладатися тільки основне або основне і додаткове адміністративні стягнення. Якщо статтею, якою встановлюється адміністративна відповідальність за порушення митних правил, передбачається основне і додаткове адміністративні стягнення, застосування лише додаткового адміністративного стягнення без основного не допускається, крім випадку, передбаченого частиною третьою статті 467 цього Кодексу.
Стаття 463. Попередження
1. Попередження як адміністративне стягнення за порушення митних правил є офіційним попередженням правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Попередження виноситься у формі постанови про накладення адміністративного стягнення.
Стаття 464. Штраф
1. Штраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов’язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається цим Кодексом залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення.
2. Сплата штрафу, якщо при цьому не застосовується адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, не звільняє особу, яка вчинила порушення митних правил, від сплати митних платежів, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Стаття 465. Конфіскація
1. Конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об’єкти конфіскації.
2. Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.
3. Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.
Стаття 466. Забезпечення законності у разі застосування адміністративних стягнень до порушників митних правил
1. Адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
2. Додержання митними органами вимог закону в разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України.
Стаття 467. Строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил
1. Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
( Частина перша статті 467 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4915-VI від 07.06.2012, № 5288-VI від 18.09.2012; в редакції Закону № 2612-VIII від 08.11.2018 )( Частину другу статті 467 виключено на підставі Закону № 2612-VIII від 08.11.2018 )
3. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки з дня вчинення правопорушення.
( Частина третя статті 467 в редакції Закону № 5288-VI від 18.09.2012 )
Глава 68. Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення
Стаття 468. Порушення режиму зони митного контролю
1. Проведення господарських робіт у зоні митного контролю, переміщення через межі зони митного контролю і в межах цієї зони товарів, транспортних засобів, перетинання меж зони митного контролю громадянами, які не перетинають митний кордон України, та посадовими особами державних органів, які не проводять заходи офіційного контролю, та їх пересування в межах цієї зони з порушенням порядку, встановленого статтею 332 цього Кодексу, -
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Частина перша статті 468 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018 )
Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або з транспортними засобами особистого користування, тимчасово ввезеними на митну територію України чи поміщеними у митний режим транзиту
( Назва статті 469 в редакції Закону № 2612-VIII від 08.11.2018 )
1. Порушення порядку зберігання товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або порушення порядку переміщення товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або проведення з товарами, митне оформлення яких не закінчено, операцій, не передбачених статтею 203 цього Кодексу, або проведення операцій, передбачених статтею 203 цього Кодексу, без дозволу митного органу, -
( Абзац перший частини першої статті 469 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
тягнуть за собою попередження або накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Зміна стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, користування та розпорядження ними без дозволу митного органу, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статті 204 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем закінчився, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Частина друга статті 469 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
( Офіційне тлумачення положень частини другої статті 469 див. в Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/2015від 31.03.2015 )
3. Видача без дозволу митного органу або втрата товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Частина третя статті 469 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
4. Передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
( Статтю 469 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2612-VIII від 08.11.2018 )
Примітка. У статтях 469 і 478 цього Кодексу під зміною стану товарів розуміється проведення без дозволу митного органу операцій з товарами, що призвели до зміни зовнішнього вигляду та/або характеристик товарів, з якими проводяться такі операції, крім проведення звичайних операцій з товарами, відповідно до статті 73- 6 цього Кодексу, та операцій з товарами, що призначені для збереження товарів у незмінному стані, передбачених частиною першою статті 203 цього Кодексу.
( Статтю 469 доповнено приміткою згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 470. Перевищення строку транзитних перевезень (доставки) товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів до митного органу призначення в Україні, видача їх без дозволу митного органу або втрата
( Назва статті 470 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3229-IX від 13.07.2023 )