8. У разі фактичного знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, утримувач таких товарів звільняється від адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 476 цього Кодексу.
( Частина восьма статті 401 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
9. У разi відмови утримувача товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, від поміщення таких товарів у митний режим знищення або руйнування після надання митному органу згоди на їх знищення або ненадання заперечення щодо їх знищення відповідно до частини третьої цієї статті, у тому числі недотримання строку, встановленого частиною шостою цієї статті, правовласник вважається таким, що уповноважений утримувачем товарів на поміщення таких товарів у митний режим знищення або руйнування.
( Частина дев'ята статті 401 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )( Стаття 401 в редакції Закону № 202-IX від 17.10.2019 )
Стаття 401-1. Особливості призупинення митного оформлення та знищення невеликих партій товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях
1. У разі призупинення митного оформлення невеликої партії товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, такі товари можуть бути знищені за процедурою, визначеною цією статтею, у разі дотримання таких умов:
є підозра, що такі товари можуть бути контрафактними або піратськими;
товари не є швидкопсувними;
інформацію про об’єкт права інтелектуальної власності, товари, що його містять, та згоду правовласника на застосування процедури знищення невеликих партій товарів внесено до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону.
2. Під невеликою партією товарів, щодо яких застосовується процедура знищення, визначена цією статтею, розуміються товари, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, у кількості не більше трьох одиниць за кожною товарною підкатегорією згідно з УКТ ЗЕД або загальною вагою брутто не більше двох кілограмів.
3. У разі наявності підстав та дотримання умов, визначених частинами першою та другою цієї статті, рішення про призупинення митного оформлення та намір застосувати процедуру знищення невеликих партій товарів, визначену цією статтею, приймає керівник митного органу або його заступник.
( Частина третя статті 401-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
4. У день прийняття рішення, визначеного частиною третьою цієї статті, митний орган засобами електронної комунікаційної системи повідомляє декларанта про причини такого призупинення, намір застосувати процедуру знищення невеликих партій товарів, визначену цією статтею, та надає роз’яснення положень, зазначених у цій статті.
( Частина четверта статті 401-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
5. У разі якщо протягом 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів декларант у письмовому вигляді надасть митному органу згоду власника товарів на їх знищення, знищення таких товарів здійснюється у порядку, визначеному частиною десятою цієї статті.
6. Якщо протягом 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів декларант у письмовому вигляді не надав митному органу заперечення утримувача товарів щодо їх знищення, митний орган вправі вважати, що тим самим надано згоду утримувача товарів на їх знищення.
( Частина шоста статті 401-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
7. У разі якщо протягом 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів декларант у письмовому вигляді надасть митному органу заперечення утримувача товарів щодо їх знищення, митний орган у той самий день повідомляє правовласника про відправника, одержувача, декларанта, утримувача товарів, їхні адреси, найменування, кількість, напрямок переміщення, країну походження, країну відправлення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, та надає зображення таких товарів.
( Частина сьома статті 401-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
8. У разі якщо протягом 10 робочих днів після отримання повідомлення із запереченням утримувача товарів щодо їх знищення правовласником не буде подано митному органу ухвалу суду про забезпечення позову щодо заборони вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене (прийняте) іншими уповноваженими державними органами, то за відсутності ознак порушення митних правил товари, щодо яких було прийнято рішення про призупинення митного оформлення, підлягають митному оформленню в установленому порядку.
( Частина восьма статті 401-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
9. Датою отримання повідомлень декларантом та/або правовласником вважається день, коли митним органом такі повідомлення надіслано засобами електронної комунікаційної системи.
( Частина дев'ята статті 401-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
10. Організація та оплата процедури знищення, у тому числі вартість зберігання, перевезення, знищення, оформлення документів та інші витрати, пов’язані зі знищенням, здійснюються за рахунок правовласника та під його відповідальність.
Про проведення знищення товарів правовласник інформує митний орган шляхом надання документів, що підтверджують таке знищення.
( Кодекс доповнено статтею 401-1 згідно із Законом № 202-IX від 17.10.2019 )
Стаття 402. Зміна маркування на товарах та їх упаковці
1. У процесі здійснення митного оформлення допускається зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на товарах або їх упаковці з метою усунення ознак порушень прав інтелектуальної власності за умови узгодження таких операцій з правовласником або на його вимогу. Такі операції здійснюються за рахунок правовласника або інших осіб за домовленістю з ними.
2. За результатами операцій, зазначених у частині першій цієї статті, складається акт про відсутність ознак порушення прав інтелектуальної власності, який підписується, у тому числі правовласником.
Стаття 402-1. Особливості здійснення митними органами контролю щодо окремих товарів
1. Щодо товарів, які підлягають розпорядженню відповідно до статті 243 цього Кодексу та містять об’єкти права інтелектуальної власності, зареєстровані у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, митні органи забезпечують здійснення контролю на предмет дотримання прав інтелектуальної власності.
2. Митний орган, у розпорядженні якого знаходяться товари, зазначені у частині першій цієї статті, інформує правовласника про товари, які підлягають розпорядженню та містять об’єкти права інтелектуальної власності. У повідомленні правовласнику зазначаються відомості про товари, їх кількість, порядковий номер реєстрації у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності.
3. Правовласник має право провести необхідні дослідження та надати митному органу висновок правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності за його результатами у строк, що не перевищує 30 робочих днів.
Правовласник з дозволу митного органу має право оглянути товари та/або отримати їх проби (зразки) для проведення дослідження з метою складання та надання висновку правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності.
Проби (зразки) товарів разом із примірником висновку правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності підлягають поверненню митному органу, крім випадків, якщо дослідження проводилося методом, що передбачає повне чи часткове руйнування проби (зразку), про що зазначається правовласником у своєму висновку.
4. Порядок взаємодії митних органів із правовласником для реалізації положень цієї статті визначається Кабінетом Міністрів України.
( Кодекс доповнено статтею 402-1 згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 403. Взаємодія митних органів з іншими органами державної влади у сфері захисту права інтелектуальної власності
1. При здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, митні органи взаємодіють з іншими державними органами, уповноваженими у сфері захисту права інтелектуальної власності, в порядку, визначеному законодавством України.
Розділ XV
ЗДІЙСНЕННЯ МИТНИМИ ОРГАНАМИ КОНТРОЛЮ ЗА ОКРЕМИМИ ВИДАМИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
Глава 58. Загальні положення щодо здійснення митними органами контролю за окремими видами діяльності підприємств
Стаття 404. Види діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється митними органами
1. До видів діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється митними органами, належать:
1) митна брокерська діяльність;
2) експлуатація магазину безмитної торгівлі;
3) експлуатація митного складу;
4) експлуатація вільної митної зони комерційного або сервісного типу;
5) експлуатація складу тимчасового зберігання.
2. Для провадження видів діяльності, визначених пунктами 1, 3, 5 частини першої цієї статті, митними органами надаються авторизації на провадження цих видів діяльності.
3. Для провадження видів діяльності, визначених пунктами 2, 4 частини першої цієї статті, митними органами надаються дозволи на провадження цих видів діяльності.
4. Об’єкти підприємств, зазначені в авторизації або дозволі на провадження видів діяльності, визначених пунктами 3, 4 і 5 частини першої цієї статті, повинні бути облаштовані обладнанням для зважування товарів та системами відеоспостереження (крім об’єктів, утворених на газосховищах або резервуарах, призначених для зберігання нафти, що переміщується трубопровідним транспортом).
Об’єкти підприємств, які зазначені в дозволі на провадження виду діяльності, визначеного пунктом 2 частини першої цієї статті, повинні бути облаштовані системами відеоспостереження.
Вимоги до облаштування та функціонування систем відеоспостереження на об’єктах підприємств, визначених у цій частині, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
5. На кожний об’єкт підприємства, що використовується для провадження видів діяльності, визначених пунктами 2-5 частини першої цієї статті, надається окрема авторизація або дозвіл.
У разі якщо декілька об’єктів підприємства знаходяться на території, що використовується виключно для цілей провадження окремого виду діяльності (у разі експлуатації складу тимчасового зберігання або митного складу - для цілей окремого типу складу), митні органи можуть надати одну авторизацію або дозвіл на декілька об’єктів підприємства.
6. Набуття права на провадження видів діяльності, визначених у частині першій цієї статті, без отримання відповідної авторизації або дозволу не допускається.
7. Підприємства, які отримали авторизації або дозволи, зазначені у частинах другій та третій цієї статті, включаються до відповідних реєстрів, які ведуться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до статті 415 цього Кодексу.
8. Рішення про надання, відмову в наданні, зупинення (поновлення), внесення змін, скасування або анулювання авторизацій та дозволів на провадження видів діяльності, визначених частиною першою цієї статті, оформлюються наказом органу, визначеного статтею 19- 3 цього Кодексу.
( Стаття 404 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
( Статтю 405 виключено на підставі Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
( Статтю 406 виключено на підставі Закону № 2510-IX від 15.08.2022 )
Стаття 407. Форми, порядок подання та розгляду заяв, надання дозволів і контролю за діяльністю підприємств, які їх отримали
1. Форми заяв про надання дозволів, порядок розгляду таких заяв, умови надання дозволів, перелік та вимоги до документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення митним органом щодо дозволів, визначених частиною третьою статті 404 цього Кодексу, перелік умов, яких має дотримуватися підприємство, якому надано дозвіл, вимоги до процедури експлуатації магазину безмитної торгівлі, вільної митної зони, порядок контролю за діяльністю такого підприємства затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
( Стаття 407 із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VIII від 02.03.2015; в редакції Законів № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
( Статтю 408 виключено на підставі Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
( Статтю 409 виключено на підставі Закону № 2510-IX від 15.08.2022 )
( Статтю 410 виключено на підставі Закону № 2510-IX від 15.08.2022 )
( Статтю 411 виключено на підставі Закону № 2510-IX від 15.08.2022 )
( Статтю 412 виключено на підставі Закону № 2510-IX від 15.08.2022 )
( Статтю 413 виключено на підставі Закону № 2510-IX від 15.08.2022 )
( Статтю 414 виключено на підставі Закону № 2510-IX від 15.08.2022 )
Стаття 415. Реєстри підприємств, яким надається авторизація та дозвіл
( Назва статті 415 із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VIII від 02.03.2015; в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, веде реєстри підприємств, які провадять види діяльності, визначені частиною першою статті 404 цього Кодексу, та забезпечує їх оприлюднення.
( Абзац перший частини першої статті 415 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Порядок створення та ведення зазначених реєстрів затверджується Кабінетом Міністрів України.
( Частину першу статті 415 доповнено абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
2. За зверненням підприємства, якому надано авторизацію або дозвіл на провадження видів діяльності, визначених частиною першою цієї статті статті 404 цього Кодексу, митні органи видають витяг з відповідного реєстру у паперовій або електронній формі протягом п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідного звернення.
( Статтю 415 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Глава 59. Митна брокерська діяльність
Стаття 416. Митний брокер
1. Митний брокер - це підприємство, якому надано авторизацію на провадження митної брокерської діяльності та яке надає послуги митного представництва, а також послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в інтересах іншої особи від її імені або від власного імені.
2. Митний брокер провадить митну брокерську діяльність у будь-якому митному органі України.
3. Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором.
4. Під час провадження митної брокерської діяльності підприємство має дотримуватися умов, визначених в авторизації на провадження митної брокерської діяльності, а також не допускати випадків невідповідності критерію та умовам надання відповідної авторизації.
5. За вчинення правопорушень, пов’язаних із провадженням митної брокерської діяльності, митний брокер несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
( Стаття 416 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022; в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 417. Авторизація на провадження митної брокерської діяльності
1. Авторизація на провадження митної брокерської діяльності надається підприємству, яке відповідає:
1) критерію, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 12 цього Кодексу;
2) умовам, визначеним пунктами 2 і 4 частини четвертої статті 14 цього Кодексу.
2. Рішення про надання авторизації на провадження митної брокерської діяльності приймається за заявою про надання авторизації в порядку, передбаченому главою 3 цього Кодексу.
3. У разі зупинення, скасування або анулювання авторизації на провадження митної брокерської діяльності прийняття митних декларацій, поданих таким митним брокером, забороняється.
( Стаття 417 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 418. Агент з митного оформлення
1. Агент з митного оформлення - це фізична особа - резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов’язані з пред’явленням митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
2. Агент з митного оформлення має право виконувати свої функції з пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для їх митного контролю та митного оформлення, у будь-якому митному органі України.
Стаття 419. Інформація, отримана митним брокером та його працівниками - агентами з митного оформлення від особи, яку представляє митний брокер
1. Інформація, отримана митним брокером та його працівниками - агентами з митного оформлення від особи, яку представляє митний брокер, у процесі виконання митних формальностей, може використовуватися виключно для цілей виконання цих формальностей.
2. За розголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною, митний брокер та його працівники – агенти з митного оформлення несуть відповідальність відповідно до закону.
Глава 60. Експлуатація магазину безмитної торгівлі
( Назва глави 60 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 420. Магазин безмитної торгівлі
1. Магазин безмитної торгівлі - це спеціалізований торговельний заклад, розташований у пункті пропуску через державний кордон України, відкритому для міжнародного сполучення, а також на повітряному або водному транспортному засобі комерційного призначення, що виконує міжнародні рейси, та призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі.
2. Магазини безмитної торгівлі здійснюють продаж товарів громадянам, які виїжджають за межі митної території України, а також пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними та водними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами. Реалізація магазинами безмитної торгівлі товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, підприємствам забороняється.
( Частину третю статті 420 виключено на підставі Закону № 4915-VI від 07.06.2012 )
4. Магазини безмитної торгівлі в установленому порядку здійснюють торгівлю всіма видами продовольчих і непродовольчих товарів, крім товарів, які відповідно до закону заборонені до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України, та товарів за товарними позиціями 2701-2716 згідно з УКТ ЗЕД. Правила продажу товарів магазинами безмитної торгівлі громадянам затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 421. Дозвіл на експлуатацію магазину безмитної торгівлі
1. Експлуатація магазину безмитної торгівлі здійснюється підприємством на підставі дозволу на експлуатацію магазину безмитної торгівлі. Підприємство, яке отримало дозвіл на експлуатацію магазину безмитної торгівлі, вважається утримувачем магазину безмитної торгівлі.
2. Рішення про надання дозволу на експлуатацію магазину безмитної торгівлі приймається за заявою про надання дозволу в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, відповідно до частини першої статті 407 цього Кодексу.
3. Приміщення магазину безмитної торгівлі може включати:
1) торговельний зал (зали), у тому числі бар або інші пункти громадського харчування;
2) допоміжні приміщення;
3) склади магазину, в тому числі склади для товарів, що реалізуються в торговельних залах, розташованих у різних пунктах пропуску, та переміщуються між ними виключно під митним контролем, та для майна, яке використовується у таких торговельних залах для реалізації зазначених товарів.
4. Розташування магазинів безмитної торгівлі та умови реалізації в них товарів повинні виключати можливість безпосереднього ввезення таких товарів для споживання на митній території України.
5. У приміщенні магазину безмитної торгівлі створюється зона митного контролю.
6. Взаємовідносини утримувача магазину безмитної торгівлі з митницею, в зоні діяльності якої експлуатується магазин безмитної торгівлі, визначаються відповідною процедурою.
( Стаття 421 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012; в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 422. Обов’язки та відповідальність утримувача магазину безмитної торгівлі
1. Утримувач магазину безмитної торгівлі зобов’язаний:
1) своєчасно декларувати митному органу, в зоні діяльності якого розташовується магазин, товари, що надходять до магазину чи вибувають з магазину, у тому числі товарні нестачі, що виникли не внаслідок умисних дій утримувача магазину, та подавати всі документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів;
2) вести облік товарів, що розміщуються, зберігаються та реалізуються магазином безмитної торгівлі і щокварталу подавати до митного органу, в зоні діяльності якого розташовується магазин, звіт про рух товарів у магазині за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
3) дотримуватися умов надання дозволу на експлуатацію магазину безмитної торгівлі та умов, визначених таким дозволом, а також положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності магазину безмитної торгівлі;
4) виключити можливість втрати або видачі без дозволу митного органу товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, які зберігаються в магазині безмитної торгівлі, та вживати заходів до запобігання вилученню товарів з магазину безмитної торгівлі поза митним контролем;
5) виконувати інші обов’язки, які виникають внаслідок зберігання товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі.
2. Утримувач магазину безмитної торгівлі несе передбачену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за:
1) недотримання вимог цього Кодексу щодо декларування та виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митний режим безмитної торгівлі та зміні їх митного режиму, а також щодо умов реалізації таких товарів, визначених законодавством України;
2) неналежне ведення обліку товарів, що розміщуються та зберігаються в магазині безмитної торгівлі;
3) недотримання умов надання дозволу на експлуатацію магазину безмитної торгівлі та умов, визначених таким дозволом, недотримання положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності магазину безмитної торгівлі;
4) видачу товарів без дозволу митного органу;
5) втрату товарів, крім випадків, якщо ці товари були знищені або безповоротно пошкоджені внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов зберігання;
6) невжиття заходів щодо товарів, передбачених статтею 423 цього Кодексу.
3. У разі втрати товарів, видачі їх без дозволу митного органу утримувач магазину безмитної торгівлі зобов’язаний сплатити митні платежі, що підлягають сплаті при випуску таких товарів у вільний обіг.
4. Утримувач магазину безмитної торгівлі звільняється від обов’язку із сплати митних платежів, що підлягають сплаті при випуску таких товарів у вільний обіг, якщо товари, що зберігаються в магазині безмитної торгівлі, втрачено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили, що підтверджено в установленому порядку, а також у разі природних втрат за нормальних умов зберігання.
( Стаття 422 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 423. Розпорядження товарами, які знаходяться в магазині безмитної торгівлі, у разі зупинення, скасування або анулювання дозволу на експлуатацію цього магазину
( Назва статті 423 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
1. У разі зупинення, скасування або анулювання дозволу на експлуатацію магазину безмитної торгівлі продаж (постачання) товарів цим магазином та розміщення у ньому нових партій товарів забороняються.
( Частина перша статті 423 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
2. Протягом 30 днів з дня набрання чинності рішенням про скасування або анулювання дозволу на експлуатацію магазину безмитної торгівлі товари, які знаходяться у цьому магазині та перебувають в митному режимі безмитної торгівлі, підлягають декларуванню утримувачем магазину до іншого митного режиму відповідно до частини першої статті 73-8 цього Кодексу або розміщенню в порядку, встановленому цим Кодексом, в іншому магазині безмитної торгівлі.
( Частина друга статті 423 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
3. Передбачену цим Кодексом адміністративну відповідальність за порушення встановлених частиною другою цієї статті порядку та строків розпорядження товарами, розміщеними у магазині безмитної торгівлі, у разі зупинення, скасування або анулювання дозволу на його експлуатацію несе утримувач цього магазину.
( Частина третя статті 423 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
Глава 61. Експлуатація митного складу
( Назва глави 61 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 424. Митний склад
1. Митний склад - це відповідним чином облаштовані об’єкти підприємства, призначені для зберігання товарів під митним контролем та визначені в авторизації на експлуатацію митного складу.
2. Митний склад може бути відкритого або закритого типу.
3. Митний склад відкритого типу призначається для зберігання під митним контролем товарів, що декларуються утримувачем цього складу або будь-якою іншою особою.
4. Митний склад відкритого типу може бути:
1) типу I - якщо обов’язки щодо зберігання та декларування товарів у митний режим митного складу покладено на утримувача митного складу та на утримувача митного режиму;
2) типу II - якщо обов’язки щодо зберігання та декларування товарів у митний режим митного складу покладено виключно на утримувача митного режиму;
3) типу III - якщо утримувачем складу є митний орган (склад митного органу).
5. Митний склад закритого типу призначається виключно для зберігання під митним контролем товарів, що декларуються утримувачем цього складу, який є також утримувачем митного режиму, але не обов’язково є власником товарів.
6. Обов’язки утримувача складу та утримувача митного режиму визначаються статтею 428 цього Кодексу.
7. Зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митному складі відкритого типу I, відкритого типу II та закритого типу здійснюється відповідно до цієї глави.
Зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митному складі відкритого типу III (складах митних органів) здійснюється відповідно до розділу VII цього Кодексу.
8. Взаємовідносини утримувача митного складу відкритого типу з особами, які розміщують товари на цьому складі, визначаються відповідним договором.
9. Взаємовідносини утримувача митного складу з митним органом визначаються авторизацією на експлуатацію митного складу, наданої митним органом.
( Стаття 424 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 425. Авторизація на експлуатацію митного складу
1. Експлуатація митного складу відкритого типу I, відкритого типу II та закритого типу здійснюється підприємством на підставі авторизації на експлуатацію митного складу. Підприємство, яке отримало авторизацію на експлуатацію митного складу, вважається утримувачем митного складу.
2. Рішення про надання авторизації на експлуатацію митного складу приймається за заявою про надання авторизації в порядку, передбаченому главою 3 цього Кодексу.
3. Авторизація на експлуатацію митного складу надається підприємству, яке відповідає:
1) критерію, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 12 цього Кодексу;
2) умові зберігання документів та ведення облікових записів, визначеній статтею 73- 3 цього Кодексу, або критерію, визначеному пунктом 2 частини третьої статті 12 цього Кодексу;
3) умовам, визначеним пунктами 1 і 2 (у частині податкового боргу із сплати митних платежів) частини третьої статті 14 цього Кодексу;
4) умовам, визначеним пунктами 2 і 4 частини четвертої статті 14 цього Кодексу;
5) вимогам до облаштування об’єктів підприємства, визначеним відповідно до частини четвертої статті 404 цього Кодексу.
4. В авторизації на експлуатацію митного складу зазначається тип митного складу, який буде використовуватися підприємством відповідно до кожної окремої авторизації:
1) митний склад відкритого типу I;
2) митний склад відкритого типу II;
3) митний склад закритого типу.
5. Експлуатація митного складу відкритого типу III здійснюється митним органом без отримання авторизації на експлуатацію митного складу.
( Стаття 425 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 426. Розміщення товарів на митних складах
1. На митному складі можуть розміщуватися товари:
1) поміщені у митний режим митного складу (у тому числі консолідовані вантажі);
2) поміщені у митні режими транзиту, тимчасового ввезення, переробки на митній території, експорту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території (без зміни цих митних режимів на митний режим митного складу);
3) призначені для тимчасового зберігання під митним контролем (на умовах, встановлених цим Кодексом для складів тимчасового зберігання).
2. З товарами, зазначеними в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, можуть проводитися операції, передбачені частиною першою статті 203 цього Кодексу. Такі операції проводяться без дозволу митного органу.
( Статтю 426 доповнено частиною другою згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
3. З дозволу митного органу на митному складі можуть розміщуватися українські товари, необхідні для здійснення звичайних операцій із товарами, визначеними статтею 73- 6 цього Кодексу, при цьому такі товари не вважаються такими, що перебувають у митному режимі митного складу, та не підлягають декларуванню.
( Статтю 426 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 427. Зберігання та облік товарів на митному складі
1. Товари, поміщені в різні митні режими та розміщені на одному митному складі, зберігаються на такому складі за умови ідентифікації в системі обліку підприємства товарів, заявлених у відповідний митний режим, та місця їх зберігання.
2. Товари можуть бути розміщені на митному складі без вивантаження їх із транспортних засобів.
3. Небезпечні товари, товари, що можуть зашкодити іншим товарам, або товари, що вимагають спеціальних умов зберігання, не можуть розміщуватися на митному складі, на якому не забезпечуються відповідні умови для зберігання таких товарів.
4. Утримувач митного складу веде облік товарів, що розміщуються та випускаються з такого складу, щокварталу подає до митного органу звіт про рух товарів на складі за попередній квартал за формою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право вимагати подання позачергового звіту не більше одного разу на рік.
5. Облік товарів на митному складі ведеться утримувачем митного складу відповідно до умов зберігання документів та ведення облікових записів, визначених статтею 73- 3 цього Кодексу.
6. Після перебування на митному складі товари, оформлені у митний режим експорту, реекспорту, транзиту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території України, повинні бути в установлений відповідно до цього Кодексу строк вивезені за межі митної території України або поміщені в інший митний режим, який дозволяється щодо таких товарів.
7. У разі поміщення товарів, що зберігаються на митному складі в митному режимі митного складу, в інший митний режим та у випадках, визначених частиною шостою цієї статті, митний орган встановлює строк для вивезення зазначених товарів з митного складу, виходячи з наявних транспортних засобів та навантажувально-розвантажувальної техніки, який не може становити менше п’яти робочих днів.
( Стаття 427 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 428. Обов’язки та відповідальність утримувача митного складу та утримувача митного режиму
1. Утримувач митного складу відкритого типу I зобов’язаний:
1) вести облік товарів, що розміщуються та зберігаються на митному складі;
2) дотримуватися умов, визначених в авторизації на експлуатацію митного складу, не допускати випадків невідповідності критерію та умовам надання відповідної авторизації, а також дотримуватися положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності митного складу;
3) виключити можливість втрати або видачі без дозволу митного органу товарів, що зберігаються на митному складі, та вживати заходів щодо запобігання вилученню товарів з митного складу поза митним контролем;
4) дотримуватися порядку зберігання товарів на митному складі та порядку здійснення з цими товарами операцій, передбачених статтею 73- 6 цього Кодексу;
5) виконувати інші обов’язки, що виникають внаслідок зберігання товарів, поміщених у митний режим митного складу.
Утримувач митного режиму, що розміщує товари на митному складі відкритого типу I, зобов’язаний своєчасно декларувати митному органу, в зоні діяльності якого розташований митний склад, товари, що розміщуються на митному складі, та подавати всі документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів.
2. Утримувач митного складу відкритого типу II зобов’язаний:
вести облік товарів, що розміщуються та зберігаються на митному складі;
дотримуватися умов, визначених в авторизації на експлуатацію митного складу, не допускати випадків невідповідності критерію та умовам надання відповідної авторизації, а також дотримуватися положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності митного складу.
Утримувач митного режиму, що розміщує товари на митному складі відкритого типу II, зобов’язаний:
своєчасно декларувати митному органу, в зоні діяльності якого розташований митний склад, товари, що розміщуються на митному складі, та подавати всі документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів;
виключити можливість втрати або видачі без дозволу митного органу товарів, що зберігаються на митному складі, та вживати заходів до запобігання вилученню товарів з митного складу поза митним контролем;
дотримуватися порядку зберігання товарів на митному складі та порядку здійснення з цими товарами операцій, передбачених статтею 73- 6 цього Кодексу;
виконувати інші обов’язки, що виникають внаслідок зберігання товарів, поміщених у митний режим митного складу.
3. Утримувач митного складу закритого типу зобов’язаний виконувати обов’язки, передбачені для утримувача митного складу та утримувача митного режиму, визначені частиною першою цієї статті.
4. Утримувач митного складу, залежно від типу митного складу, несе передбачену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за:
1) неналежне ведення обліку товарів, що розміщуються та зберігаються на митному складі;
2) недотримання критерію та умов надання авторизації на експлуатацію митного складу, умов, визначених в авторизації, недотримання положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності митного складу відповідного типу;
3) недотримання порядку зберігання товарів на митному складі та порядку здійснення з цими товарами операцій, передбачених статтею 73- 6 цього Кодексу, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті;
4) видачу товарів без дозволу митного органу, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті;
5) втрату товарів, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті;
6) невжиття заходів, передбачених частиною четвертою статті 204 цього Кодексу, щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем закінчився, а також заходів, передбачених статтею 429 цього Кодексу.
5. Утримувач митного режиму, залежно від типу митного складу, несе передбачену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за:
1) недотримання вимог цього Кодексу щодо декларування та митного оформлення товарів, що розміщуються на митному складі;
2) недотримання порядку зберігання товарів на митному складі та порядку здійснення з цими товарами операцій, передбачених статтею 73- 6 цього Кодексу, у випадку, передбаченому частиною другою цієї статті;
3) видачу товарів без дозволу митного органу у випадку, передбаченому частиною другою цієї статті;
4) втрату товарів у випадку, передбаченому частиною другою цієї статті.
6. Втратою товарів не вважається втрата, що сталася внаслідок здійснення з товарами операцій, передбачених статтею 73- 6 цього Кодексу, а також втрата, якщо товари були знищені або безповоротно пошкоджені внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов зберігання.
7. У разі втрати товарів чи видачі їх без дозволу митного органу, залежно від типу митного складу, утримувач митного складу або утримувач митного режиму зобов’язаний сплатити митні платежі, що підлягають сплаті при випуску таких товарів у вільний обіг.
8. Зазначені особи звільняються від обов’язку із сплати митних платежів, що підлягають сплаті при випуску таких товарів у вільний обіг, якщо товари, що зберігаються на митному складі, втрачено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили, що підтверджено в установленому порядку, а також у разі природних втрат за нормальних умов зберігання.
9. Особи, які брали проби чи зразки товарів, несуть передбачену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за недотримання встановленого законодавством порядку взяття проб та зразків товарів.
( Стаття 428 із змінами, внесеними згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019; в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 429. Розпорядження товарами, які зберігаються на митному складі, в разі зупинення, скасування або анулювання авторизації на експлуатацію митного складу
( Назва статті 429 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
1. У разі зупинення, скасування або анулювання авторизації на експлуатацію митного складу розміщення нових партій товарів на цьому складі не дозволяється.
( Частина перша статті 429 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
2. Протягом 30 днів з дня набрання чинності рішенням про скасування або анулювання авторизації на експлуатацію митного складу товари, які зберігаються на цьому складі, повинні бути переміщені під митним контролем утримувачем митного режиму або утримувачем митного складу на інший митний склад, на склад митного органу чи заявлені в інший митний режим.
( Частина друга статті 429 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
3. Передбачену цим Кодексом адміністративну відповідальність за порушення встановленого частиною другою цієї статті строку розпорядження товарами, які зберігаються на митному складі, у разі скасування або анулювання авторизації на експлуатацію митного складу несе утримувач митного складу.
( Частина третя статті 429 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )
Глава 62. Експлуатація вільної митної зони комерційного або сервісного типу
( Назва глави 62 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 430. Вільна митна зона
1. Вільна митна зона - це відповідним чином облаштований об’єкт підприємства, у тому числі територія, складські об’єкти на цій території, що призначені для зберігання товарів під митним контролем, їх переробки та/або виробництва нових товарів, із визначеними місцями доступу на такий об’єкт підприємства.
( Частина перша статті 430 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
2. Вільні митні зони можуть бути комерційного, сервісного та промислового типів.
3. Вільні митні зони комерційного типу створюються з метою забезпечення вільного зберігання товарів без обмеження строків.
4. Вільні митні зони сервісного типу створюються з метою забезпечення вільної діяльності підприємств з ремонту, модернізації, будівництва повітряних, морських і річкових суден, інших плавучих засобів, їх складових частин.
5. Вільні митні зони промислового типу створюються для цілей переробки (виробництва) товарів на територіях відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон.
6. Вільні митні зони можуть створюватися у пунктах пропуску через державний кордон України, на територіях морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, а також в інших місцях, у яких можливо забезпечити режим вільної митної зони відповідно до цього Кодексу.
7. Експлуатація вільних митних зон комерційного та сервісного типів здійснюється відповідно до положень цього розділу.
( Частина сьома статті 430 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
8. Створення та експлуатація вільних митних зон промислового типу здійснюється відповідно до окремих законів України.
( Частина восьма статті 430 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
9. Взаємовідносини утримувача вільної митної зони комерційного або сервісного типу з особами, які розміщують товари у цих зонах, визначаються відповідним договором.
( Статтю 430 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
10. Взаємовідносини утримувача вільної митної зони з митницею, в зоні діяльності якої експлуатується вільна митна зона, визначаються відповідною процедурою.
( Статтю 430 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 431. Дозвіл на експлуатацію вільної митної зони
1. Експлуатація вільної митної зони комерційного та сервісного типів здійснюється підприємством на підставі дозволу на експлуатацію вільної митної зони. Підприємство, яке отримало дозвіл на експлуатацію вільної митної зони, вважається утримувачем вільної митної зони.
2. Рішення про надання дозволу на експлуатацію вільної митної зони приймається за заявою про надання дозволу в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, відповідно до частини першої статті 407 цього Кодексу.
( Стаття 431 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
( Статтю 432 виключено на підставі Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 433. Забезпечення митного контролю на територіях вільних митних зон
1. З метою забезпечення належного митного контролю на територіях вільних митних зон митні органи мають право:
1) здійснювати постійний нагляд за межами зазначених територій, а також за доступом на ці території;
2) вимагати від утримувача вільної митної зони ведення обліку товарів, що знаходяться на території вільної митної зони, та подання звітів про рух цих товарів;
3) проводити перевірку товарів, транспортних засобів та осіб, що переміщуються через межі території вільної митної зони з метою забезпечення здійснення передбачених цим Кодексом операцій та недопущення переміщення заборонених товарів;
( Пункт 3 частини першої статті 433 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )