1) не перешкоджати законній діяльності посадових осіб митного органу під час проведення перевірки та виконувати законні вимоги зазначених осіб, у тому числі отримані в письмовій формі, які стосуються надання до перевірки документів, їх копій, інформації, у тому числі, за наявності - в електронній формі, проведення інвентаризацій, оглядів та реалізації інших прав посадових осіб митних органів, передбачених цим Кодексом та Податковим кодексом України;
2) забезпечувати у робочий час безперешкодний доступ посадових осіб митного органу, які здійснюють перевірку, на об’єкти підприємства, що перевіряється, та забезпечувати умови для виконання ними своїх обов’язків;
3) забезпечувати у разі необхідності посадових осіб митного органу робочим місцем на підприємстві, що перевіряється, комп’ютерною та іншою оргтехнікою (за наявності);
( Пункт 4 частини другої статті 350 виключено на підставі Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
5) визначати осіб, відповідальних за надання інформації посадовим особам митного органу, які здійснюють перевірку, не пізніше двох робочих днів з дня початку перевірки;
6) забезпечувати збереження документів, необхідних для з’ясування питань перевірки, протягом строків, передбачених пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, та їх відновлення у разі втрати чи передчасного знищення;
7) виконувати інші обов’язки, передбачені цим Кодексом та іншими законами України.
Стаття 351. Документальні невиїзні перевірки
1. Предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
2. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:
1) виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час здійснення доперевірочного аналізу митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;
( Пункт 1 частини другої статті 351 в редакції Закону № 3613-IX від 20.03.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
2) надходження від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
( Пункт 2 частини другої статті 351 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3613-IX від 20.03.2024, № 3926-IX від 22.08.2024 )
3. Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу.
4. Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення підприємству (громадянину) письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення документальної невиїзної перевірки та копії наказу про її проведення у спосіб, визначений частиною шостою статті 344-1 цього Кодексу.
( Частина четверта статті 351 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
5. Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов’язкова.
6. Тривалість проведення перевірки визначається у відповідному наказі митного органу та не може перевищувати строки, встановлені частиною дев’ятою статті 346 цього Кодексу для проведення документальних виїзних перевірок. Така тривалість може бути продовжена за наявності підстав, визначених частиною десятою статті 346 цього Кодексу, але не більше ніж на 15 робочих днів.
( Частина шоста статті 351 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
7. Про продовження строків проведення перевірки митний орган інформує підприємство (громадянина) в порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті.
8. Посадові особи митного органу під час проведення перевірки не мають права:
1) перевіряти дані, які не є предметом перевірки;
2) вимагати від підприємства (громадянина), що перевіряється, надання документів або інформації, що не стосуються предмета перевірки;
( Пункт 2 частини восьмої статті 351 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
3) розголошувати відомості про підприємство (громадянина), що перевіряється, які становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання такими особами службових обов’язків.
( Пункт 3 частини восьмої статті 351 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
9. Посадові особи митних органів під час проведення документальної невиїзної перевірки зобов’язані:
1) використовувати будь-яку інформацію, отриману під час проведення перевірки, виключно у митних цілях;
2) забезпечувати збереження документів, отриманих та складених під час перевірки, не розголошувати їхній зміст без згоди особи, що перевіряється, крім випадків, передбачених цим Кодексом;
3) виконувати інші обов’язки, передбачені цим Кодексом та іншими законами України.
( Частина дев'ята статті 351 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 352. Матеріали, які можуть бути використані для підготовки висновків за результатами перевірок
1. Посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані:
1) документи, визначені цим Кодексом;
2) податкова інформація;
3) експертні висновки;
4) судові рішення;
5) отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення;
( Пункт 5 частини першої статті 352 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
Стаття 353. Надання документів посадовими особами підприємства, що перевіряється
1. Забороняється витребування документів від посадових осіб підприємства будь-якими посадовими особами митного органу у випадках, не передбачених цим Кодексом.
2. Підприємство, що перевіряється, зобов’язане не пізніше першого робочого дня, наступного за днем початку документальної перевірки, надати у повному обсязі посадовим особам митного органу, які проводять перевірку, всі документи, у тому числі в електронній формі, що належать до предмета перевірки або пов’язані з ним, можуть мати відношення до переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі до ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
3. Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються посадовій особі митного органу окремо від інших документів. Передача таких документів для їх огляду, вивчення та їх повернення оформлюються актами довільної форми, які підписує посадова особа митного органу та уповноважена посадова особа підприємства, що перевіряється. Забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, крім випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
( Частина третя статті 353 із змінами, внесеними згідно із Законом № 245-VII від 16.05.2013 )
4. Під час проведення перевірки посадові особи митного органу, які проводять перевірку, для отримання документів (їх копій), інформації (відомостей), пояснень, довідок надсилають (вручають) керівнику підприємства або уповноваженій ним особі письмові запити під особистий підпис на другому примірнику таких запитів із зазначенням переліку документів (їх копій), пояснень, довідок, необхідних для перевірки, та строку їх надання. Такі запити можуть бути надіслані (вручені) не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення строку документальної перевірки (у тому числі продовженого).
( Частина четверта статті 353 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
5. У разі відмови керівника підприємства або уповноваженої ним особи надати зазначені у запиті матеріали посадовій особі митного органу, уповноваженій на проведення перевірки, така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові (за наявності) керівника підприємства або уповноваженої ним особи та переліку документів, які йому запропоновано подати, а також причин такої відмови стосовно кожного документа. Зазначений акт підписується посадовою особою митного органу та керівником підприємства або уповноваженою ним особою. У разі відмови керівника підприємства або уповноваженої ним особи від підписання зазначеного акта в ньому робиться відповідний запис.
( Частина п'ята статті 353 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
6. Керівник підприємства або уповноважена ним особа має право звернутися до керівника митного органу, яким призначено перевірку, з письмовою заявою щодо продовження строку надання документів (їх копій), зазначених у письмовому запиті посадової особи митного органу, але не більше ніж на 15 робочих днів.
7. За наявності об’єктивних обставин керівник підприємства або уповноважена ним особа має право подавати таку заяву стосовно кожного письмового запиту посадової особи митного органу.
8. Керівник митного органу або його заступник протягом двох робочих днів від дати отримання заяви підприємства щодо продовження строку надання документів (їх копій) зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення за результатами її розгляду.
( Частина восьма статті 353 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
9. У разі прийняття рішення про продовження строку надання відповідних документів (їх копій) підприємству надсилається відповідь.
10. Посадова особа митного органу, уповноважена на проведення документальної перевірки, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від підприємства копії документів, що стосуються предмета перевірки. Такі копії засвідчуються в установленому порядку. Отримання копій документів оформлюється описом. Копія опису, складеного посадовими особами митного органу, надсилається (вручається) підприємству у спосіб, визначений частиною шостою статті 344-1 цього Кодексу. Якщо керівник підприємства або уповноважена ним особа відмовляється від підпису про отримання копії опису, посадові особи митного органу, які отримують копії, роблять в описі відмітку про відмову від підпису.
( Частина десята статті 353 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
11. Якщо до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати митних платежів, а також з інших питань, що стосуються митної справи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, ці органи зобов’язані надати для проведення перевірки митному органу копії зазначених документів. Такі копії повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту митного органу та засвідчені печаткою і підписами посадових осіб правоохоронних та інших органів, якими здійснено вилучення оригіналів документів.
12. Якщо посадова особа митного органу, яка проводить документальну виїзну перевірку, відмовляється з будь-яких причин від отримання документів, наданих підприємством під час проведення перевірки, таке підприємство має право до закінчення перевірки надіслати документи в електронній формі або листом з повідомленням про вручення та з описом вкладення або подати безпосередньо до митного органу, який проводить документальну перевірку, копії таких документів, засвідчених в установленому порядку.
У разі якщо підприємство надає документи менше ніж за три робочі дні до дня завершення документальної виїзної перевірки або якщо надіслані документи надійшли до митного органу менше ніж за три робочі дні до дня її завершення, проведення такої перевірки продовжується на строк до 15 робочих днів.
У разі якщо надіслані документи надійшли до митного органу після завершення документальної перевірки, митний орган має право не приймати рішення щодо надісланих документів у межах такої перевірки, про що зазначає в акті (довідці) про результати документальної виїзної перевірки, та для розгляду таких документів призначити позапланову або невиїзну документальну перевірку.
( Статтю 353 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 354. Оформлення результатів перевірок
1. Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.
2. Акт (довідка) про результати перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами митного органу, які проводили перевірку, та реєструється в митному органі протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення встановленого для проведення перевірки строку. Такий акт (довідка) після реєстрації в митному органі протягом п’яти робочих днів вручається для підписання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі чи надсилається підприємству в порядку, встановленому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
3. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом.
4. Керівник підприємства, що перевірялося, або уповноважена ним особа протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем отримання акта (довідки), зобов’язані повернути митному органу підписаний примірник акта (довідки). Другий примірник акта (довідки) залишається на підприємстві.
5. У разі неповернення примірника акта (довідки) про результати перевірки протягом строку, визначеного частиною четвертою цієї статті, та/або відмови від його (її) підписання, відмови від отримання примірника акта (довідки) про результати перевірки чи неможливості його (її) вручення та підписання, у тому числі у зв’язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням, митним органом складається акт, яким засвідчуються встановлені факти.
6. Підприємство не звільняється від обов’язку сплати суми коштів відповідно до грошових зобов’язань, визначених митним органом за результатами документальної перевірки, у разі, якщо встановлено факти неповернення примірника акта (довідки) про результати перевірки протягом строку, визначеного частиною четвертою цієї статті, та/або відмови від його (її) підписання, відмови від отримання примірника акта (довідки) про результати перевірки чи неможливості його (її) вручення та підписання, у тому числі у зв’язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням.
7. У разі незгоди керівника підприємства або уповноваженої ним особи з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті або довідці про результати перевірки, він зобов’язаний підписати акт або довідку із запереченнями, які він має право подати протягом 10 робочих днів з дня отримання акта або довідки. До заперечення додаються документи та пояснення, зокрема документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта або довідки про результати перевірки. Заперечення розглядаються митним органом протягом 10 робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях). За результатами розгляду підприємству надсилається відповідь у спосіб, визначений частиною шостою статті 344-1 цього Кодексу.
Керівник підприємства або уповноважена ним особа має право брати участь у розгляді заперечень. Про своє бажання взяти участь у розгляді заперечень ці особи зазначають у запереченнях.
8. Якщо керівник підприємства та/або уповноважена ним особа виявили бажання взяти участь у розгляді заперечень до акта або довідки про результати перевірки, митний орган зобов’язаний повідомити зазначених осіб про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається керівнику підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше двох робочих днів з дня отримання заперечень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
9. Участь керівника митного органу або його заступника у розгляді заперечень підприємства до акта або довідки про результати перевірки є обов’язковою.
10. Рішення про визначення грошових зобов’язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності). Керівник підприємства або уповноважена ним особа можуть бути присутні під час прийняття такого рішення.
11 Податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надсилання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом п’яти робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.
12. В акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов’язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформлюються, а зазначаються в акті про результати документальної перевірки.
13. Доводи стосовно незгоди з рішеннями митного органу щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування викладаються підприємством під час адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов’язання, винесених за результатами документальної перевірки, у порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.
14. Порядок оформлення митними органами результатів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, включаючи форми актів, що складаються посадовими особами митних органів у разі невиконання обов’язків керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою та у разі відсутності підприємства за місцезнаходженням, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
15. Дія положень цієї статті поширюється також на громадян, стосовно яких проводилася документальна невиїзна перевірка відповідно до статті 351 цього Кодексу.
( Стаття 354 із змінами, внесеними згідно із Законами № 245-VII від 16.05.2013, № 440-IX від 14.01.2020; в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
Стаття 355. Обов’язок щодо зберігання документів
1. Підприємства зобов’язані забезпечувати збереження митних декларацій, документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, необхідних для проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, протягом строків, передбачених пунктами 44.3 та 44.4 статті 44 Податкового кодексу України, та їх відновлення у строки і в порядку, визначені пунктом 44.5 зазначеної статті, у разі їх втрати чи передчасного знищення. У разі невиконання цього обов’язку до підприємств застосовуються норми статті 121 Податкового кодексу України.
2. Положення частини першої цієї статті не стосуються документів на паперових носіях, що були надані підприємством митному органу для здійснення митних формальностей та не були повернені митним органом після їх виконання, а також документів та відомостей, які згідно з цим Кодексом та іншими законами України повинні надаватися митним органам державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі.
( Статтю 355 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018 )
3. Підприємство зобов’язано забезпечувати збереження митних декларацій, документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, пов’язаних із застосуванням кінцевого використання, за допомогою будь-яких засобів, доступних і прийнятних для митних органів, протягом не менше як 1095 днів з останнього дня року, в якому митним органом прийнято рішення про завершення кінцевого використання товарів.
( Статтю 355 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 )
Глава 50. Митні експертизи
Стаття 356. Взяття проб (зразків) товарів
1. Взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення, а також під час прийняття рішень щодо зобов’язуючої інформації з метою встановлення характеристик, визначальних для:
( Абзац перший частини першої статті 356 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 )
1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;
2) перевірки задекларованої митної вартості товарів;
3) встановлення країни походження товарів;
4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин;
5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність.
( Пункт 6 частини першої статті 356 виключено на підставі Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
2. Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.
( Частина друга статті 356 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
3. У разі проведення огляду і переогляду ручної поклажі та багажу за відсутності громадянина взяття проб (зразків) повинно здійснюватися у присутності двох понятих.
( Частина третя статті 356 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
4. З дозволу митного органу можуть також братися проби (зразки) товарів, що зберігаються на митному складі, складі тимчасового зберігання.
5. При вивезенні товарів з митної території України взяття проб (зразків) товарів може здійснюватися тільки в митному органі відправлення. При цьому проби (зразки) можуть братися до завантаження товарів у транспортний засіб, за умови забезпечення надійної ідентифікації всіх товарів, призначених для завантаження.
6. Взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем, за ініціативою посадових та службових осіб інших державних органів, у тому числі правоохоронних органів, а також декларантів здійснюється такими особами самостійно, з використанням власних технічних засобів для взяття проб (зразків) товарів, з дозволу та у присутності посадових осіб відповідного митного органу.
( Абзац перший частини шостої статті 356 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024; в редакції Закону № 3977-IX від 17.09.2024 )
За зверненням правовласника під час застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності або здійснення контролю товарів у порядку, встановленому статтею 402- 1 цього Кодексу, може здійснюватися відбір проб і зразків для ідентифікації наявності або відсутності ознак порушення прав інтелектуальної власності.
( Частину шосту статті 356 доповнено абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
Митні органи, за згодою правовласника, мають право здійснювати відбір проб та зразків товарів, щодо яких правовласником надано висновок про наявність порушення прав інтелектуальної власності, з метою підвищення рівня обізнаності, підготовки та навчання посадових осіб митних органів.
( Частину шосту статті 356 доповнено абзацом згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
7. Декларанти мають право бути присутніми під час взяття проб (зразків) товарів посадовими особами митного органу та інших державних органів.
( Частина сьома статті 356 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
8. Митні органи повинні бути ознайомлені з результатами проведених досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів, взятих іншими державними органами, декларантами, не пізніше наступного робочого дня після їх отримання зазначеними органами та особами, а також отримати примірники результатів таких досліджень (аналізів, експертиз).
( Частина восьма статті 356 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
9. Декларанти сприяють посадовим особам митних органів під час взяття проб (зразків) товарів і забезпечують здійснення вантажних та інших необхідних операцій.
( Частина дев'ята статті 356 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
10. Окрема митна декларація на проби (зразки) товарів не подається за умови, що відомості про них будуть наведені в митній декларації, яка подається щодо всіх товарів, які переміщуються через митний кордон України.
11. Для великогабаритних і технічно складних товарів (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо) митні органи можуть вимагати від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності надання тільки техніко-технологічної документації.
12. Достовірною техніко-технологічною документацією вважаються офіційно видані книги, стандарти, кодекси усталеної практики, технічні умови, специфікації, каталоги, креслення і паспортні дані на виріб виробника.
( Частина дванадцята статті 356 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2919-IX від 07.02.2023 )
13. Проби (зразки) товарів, крім великогабаритних і технічно складних (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо), беруться в мінімальній кількості у двох примірниках (досліджуваний та контрольний), кожен з яких є достатнім для проведення дослідження.
14. У разі якщо взяття контрольних проб (зразків) товарів з об’єктивних причин не видається можливим (одиничний товар, обмежена кількість, вміст поштового відправлення тощо), проби (зразки) товарів беруться в одному примірнику (досліджуваному).
15. Нормативи взяття проб (зразків) товарів установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
16. Взяття проб (зразків) здійснюється з обов’язковим додержанням правил техніки безпеки та пожежної безпеки.
17. Про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
18. На кожну взяту пробу (зразок) накладається окреме митне забезпечення.
19. Декларанти повинні бути ознайомлені з результатами проведеного дослідження (аналізу, експертизи) проб та зразків товарів і отримати від митного органу, яким призначено таке дослідження (аналіз, експертизу), примірники цих результатів не пізніше наступного робочого дня після проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленим підрозділом або після отримання митним органом примірників результатів такого дослідження (аналізу, експертизи) від інших державних органів. Ненадання примірників результатів досліджень у зазначений термін є порушенням службових обов’язків посадовими особами митного органу.
( Частина дев’ятнадцята статті 356 в редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
20. Митні органи не відшкодовують витрат, здійснених декларантом внаслідок взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати на проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів, здійснені митними органами, не відшкодовуються декларантом, крім випадків, коли таке дослідження (аналіз, експертиза) проводиться з ініціативи декларанта або для прийняття митним органом рішень щодо зобов’язуючої інформації.
( Частина двадцята статті 356 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2510-IX від 15.08.2022, № 3926-IX від 22.08.2024 )( Частину двадцять першу статті 356 виключено на підставі Закону № 141-IX від 02.10.2019 )
22. З метою встановлення характеристик товару, необхідних для його митного оформлення, митні органи можуть письмово, у тому числі з використанням засобів інформаційних технологій, затребувати з підприємств-виробників, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян наявну у них техніко-технологічну документацію про склад, фізико-хімічні властивості товарів, інформацію про основні технологічні стадії їх виробництва та призначення.
Стаття 357. Операції із взятими пробами (зразками) товарів
1. Взяті проби (зразки) товарів під митним забезпеченням разом з актом про їх взяття у строк, що не перевищує трьох календарних днів після їх взяття, надсилаються поштою або доставляються посадовою особою митного органу до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або до іншої експертної установи (організації) для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи). Проби (зразки) товарів, що швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, доставляються для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) не пізніше наступного дня після їх взяття.
( Частина перша статті 357 в редакції Законів № 405-VII від 04.07.2013, № 141-IX від 02.10.2019 )
2. Дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.
( Частина друга статті 357 в редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013 )
3. Призначення дослідження (аналізу, експертизи) в інших установах (організаціях) допускається лише у разі неможливості проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленим підрозділом або за заявою декларанта для підтвердження чи спростування результатів проведеного дослідження (аналізу, експертизи).
( Частина третя статті 357 в редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
4. Дослідження (аналіз, експертиза) проб (зразків) проводиться протягом 10 днів після їх надходження до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації). У разі потреби цей строк може бути продовжено за рішенням керівника спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, керівника митного органу або його заступника за місцем розташування відокремленого підрозділу зазначеного спеціалізованого органу або керівника відповідної експертної установи (організації), але не більше ніж на 20 днів.
( Частина четверта статті 357 в редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
5. Дослідження (аналізи, експертизи) проб (зразків) товарів, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, проводяться невідкладно.
( Частина п’ята статті 357 із змінами, внесеними згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013 )
6. Строк проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) призупиняється у разі наявності клопотання експерта перед митним органом, який призначив дослідження (аналіз, експертизу), про надання йому додаткових матеріалів. Додаткові матеріали повинні бути надані у строк, що не перевищує 10 днів з дня отримання такого клопотання. У разі ненадання додаткових матеріалів у зазначений строк керівник спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, керівник митного органу або його заступник за місцем розташування відокремленого підрозділу зазначеного спеціалізованого органу або керівник відповідної експертної установи (організації) приймає рішення про проведення часткового дослідження (аналізу, експертизи) або про відмову у проведенні дослідження (аналізу, експертизи).
( Частина шоста статті 357 із змінами, внесеними згідно із Законами № 405-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
7. У разі порушення встановлених цією статтею строків проведення досліджень (аналізів, експертиз) чи у разі неможливості їх проведення митний орган зобов’язаний повідомити про це декларанта. Збитки, завдані декларанту внаслідок порушення встановлених цією статтею строків проведення досліджень (аналізів, експертиз), відшкодовуються митними органами в установленому законом порядку.
( Частина сьома статті 357 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
8. За результатами проведених досліджень (аналізів, експертиз) експерт готує висновок за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
9. У висновку про результати дослідження (аналізу, експертизи) зазначаються:
( А бзац перший частини дев’ятої статті 357 із змінами, внесеними згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013 )
1) місце і дата проведення дослідження (аналізу, експертизи);
2) ким і на підставі якого документа проводилося дослідження (аналіз, експертиза);
3) запитання, поставлені перед експертом;
4) об’єкти дослідження (аналізу, експертизи);
5) матеріали і документи, надані експерту;
6) зміст та результати дослідження (аналізу, експертизи) із зазначенням методів їх проведення;
7) оцінка результатів дослідження (аналізу, експертизи), висновки та їх обґрунтування.
10. Якщо експерт під час проведення дослідження (аналізу, експертизи) виявить істотні обставини, з приводу яких йому не було поставлено запитань, він може включити їх до висновку.
11. У разі недостатньої ясності та повноти висновку експерта може бути призначено додаткове дослідження (аналіз, експертиза), яке доручається тому самому або іншому експертові.
12. У разі необґрунтованості висновку або виникнення сумнівів у його правильності може бути призначено повторне дослідження (аналіз, експертиза), проведення якого доручається іншому експерту.
13. Додаткові та повторні дослідження (аналізи, експертизи) призначаються на загальних підставах.
14. Контрольні проби (зразки), а також залишки досліджених проб та пошкоджені під час проведення досліджень (аналізів, експертиз) зразки зберігаються у спеціалізованому органі з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику (його відокремленому підрозділі) протягом 60 днів з дня їх надходження.
( Ч астина чотирнадцята статті 357 із змінами, внесеними згідно із Законами № 405-VII від 04.07.2013, № 3926-IX від 22.08.2024 )
15. Проби (зразки) товарів, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, зберігаються протягом строку їх зберігання.
16. Проби (зразки) товарів, у складі яких за результатами їх дослідження (аналізу, експертизи) виявлено наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори, сильнодіючі або отруйні речовини, а також проби (зразки) товарів, взяті в одному примірнику, одразу після проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) та надання висновку передаються митному органу, який призначив таке дослідження (аналіз, експертизу), за актом , форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
( Ч астина шістнадцята статті 357 із змінами, внесеними згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013 )
17. Проби (зразки) товарів, у тому числі пошкоджені, і техніко-технологічна документація належать їх власникам. Після закінчення дослідження (аналізу, експертизи) проби (зразки) з урахуванням встановленого частиною чотирнадцятою цієї статті строку зберігання повертаються декларанту на його письмову вимогу з оформленням відповідного акта , форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
( Частина сімнадцята статті 357 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
18. Проби (зразки) товарів, не затребувані декларантом протягом встановленого частиною чотирнадцятою цієї статті строку зберігання, знищуються з оформленням відповідного акта , форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому вартість зазначених проб (зразків) не відшкодовується.
( Частина вісімнадцята статті 357 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
19. Техніко-технологічна документація та інші документи з інформацією про характеристики товару, проби (зразки) якого відбиралися для проведення досліджень (аналізів, експертиз), повертаються декларанту після закінчення митного оформлення цих товарів або після надання митному органу засвідчених в установленому порядку копій зазначених документів, які залишаються у справах митного органу.
( Частина дев'ятнадцята статті 357 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 )
20. Оплата проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
21. Порядок відшкодування коштів за проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів для прийняття митним органом рішень щодо зобов’язуючої інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
( Статтю 357 доповнено частиною двадцять першою згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 )
Глава 51. Особливі процедури митного контролю
Стаття 358. Звільнення від окремих форм митного контролю
1. Звільнення від окремих форм митного контролю встановлюється цим Кодексом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Незастосування окремих форм митного контролю не означає звільнення від обов’язкового дотримання порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Стаття 359. Звільнення від митного огляду
1. Митному огляду не підлягає ручна поклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, Голови та суддів Верховного Суду, Голови та суддів Конституційного Суду України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурора та членів їхніх сімей, які прямують разом з ними.
( Частина перша статті 359 із змінами, внесеними згідно із Законом № 641-IX від 02.06.2020 )
2. Митному огляду не підлягають засоби залізничного та повітряного транспорту, які перевозять офіційні державні делегації. Підставою для звільнення транспортного засобу від митного огляду є подання митному органу офіційного повідомлення Міністерства закордонних справ України.
Стаття 360. Здійснення митного контролю деяких видів товарів у першочерговому порядку
1. У разі переміщення через митний кордон України товарів, необхідних для подолання наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, а також живих тварин, органів та інших анатомічних матеріалів людини для потреб трансплантації, товарів, що мають обмежений строк чи особливий режим зберігання, товарів військового призначення, радіоактивних матеріалів, фото-, аудіо- і відеоматеріалів для засобів масової інформації, товарів міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, товарів, що переміщуються в рамках угод про виробничу кооперацію, товарів, що переміщуються на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року або на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, військової техніки та інших товарів, що переміщуються з використанням Форми 302, митний контроль таких товарів здійснюється першочергово, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем, що регулюють черговість прибуття до державного кордону та/або його перетину.
( Частина перша статті 360 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3229-IX від 13.07.2023, № 3926-IX від 22.08.2024 )
2. Огляд (переогляд) товарів, зазначених у частині першій цієї статті, а також взяття проб та зразків таких товарів здійснюються тільки за виключних обставин.
3. Законами України можуть визначатися інші категорії товарів, митний контроль яких здійснюється у першочерговому порядку.
Глава 52. Система управління ризиками
Стаття 361. Цілі застосування системи управління ризиками
( Частину першу статті 360 виключено на підставі Закону № 3926-IX від 22.08.2024 )
2. Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.
3. Цілями застосування системи управління ризиками є:
1) запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань митної справи;
2) забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об’єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику);
3) забезпечення в межах повноважень митних органів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров’я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів;
4) прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Стаття 362. Аналіз ризику та його об’єкти
1. Аналіз ризику - це систематичне використання митними органами наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.
2. До об’єктів аналізу ризику належать:
1) характеристики товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
2) характер зовнішньоекономічної операції;
3) характеристика суб’єктів, що беруть участь у зовнішньоекономічній операції.
Стаття 363. Діяльність митних органів з оцінки та управління ризиками
1. Діяльність митних органів з оцінки та управління ризиками полягає у виконанні таких завдань:
1) формування інформаційної бази даних системи управління ризиками митних органів;
2) аналіз, виявлення та оцінка ризиків, у тому числі з використанням інформаційних технологій, що включають систематичне:
а) виявлення умов і факторів, що впливають на виникнення ризиків;
б) визначення областей ризику;
в) визначення критеріїв із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість здійснювати вибір об’єкта контролю, що становить ризик (індикаторів ризику);
г) здійснення оцінки імовірності виникнення ризиків та можливої шкоди у разі їх проявлення;
3) розроблення і реалізація практичних заходів з управління ризиками з урахуванням:
а) результатів аналізу та оцінки ризиків;
б) результатів аналізу необхідних ресурсів та очікуваних результатів реалізації запланованих заходів;
4) аналіз результатів та коригування вжитих заходів з управління ризиками, що включає:
а) здійснення контролю за практичною реалізацією заходів;
б) збір, оброблення та аналіз інформації про результати вжитих заходів з метою їх коригування та вдосконалення системи управління ризиками.
2. Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
3. Автоматизована система управління ризиками, що застосовується митними органами, є складовою частиною єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів.
Автоматизована система управління ризиками функціонує на центральному рівні та передбачає застосування випадкового відбору.
Автоматизована система управління ризиками забезпечує визначення обсягу та форм митного контролю товарів, транспортних засобів комерційного призначення незалежно від того, якому митному органу подано митну декларацію (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до цього Кодексу), для здійснення митних формальностей.
( Абзац третій частини третьої статті 363 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )