КОДЕКС УКРАЇНИ
ПРО НАДРА
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 36, ст.340 )( Вводиться в дію Постановою ВР № 133/94-ВР від 27.07.94, ВВР, 1994, № 36, ст.341 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2120-III від 07.12.2000, ВВР, 2001, № 2-3, ст.10 № 2665-III від 12.07.2001, ВВР, 2001, № 50, ст.262 № 2905-III від 20.12.2001, ВВР, 2002, № 12-13, ст.92 № 380-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, № 10-11, ст.86 № 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247 № 1025-IV від 09.07.2003, ВВР, 2004, № 5, ст. 22 № 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, № 17-18, ст.250 № 1578-IV від 04.03.2004, ВВР, 2004, № 23, ст.324 № 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, № 7-8, ст.162 № 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, № 18-19, ст.267 № 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9, № 10-11, ст.96 № 3370-IV від 19.01.2006, ВВР, 2006, № 22, ст.184 № 398-V від 30.11.2006, ВВР, 2007, № 3, ст.31 № 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, № 7-8, ст.66 № 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 № 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, № 27-28, ст.253 № 1392-VI від 21.05.2009, ВВР, 2009, № 40, ст.578 № 2154-VI від 27.04.2010, ВВР, 2010, № 22-23, № 24-25, ст.263 № 2457-VI від 08.07.2010, ВВР, 2010, № 48, ст.564 № 2562-VI від 23.09.2010, ВВР, 2011, № 6, ст.47 )( Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 22-рп/2010 від 30.11.2010 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2756-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 23, ст.160 № 2774-VI від 03.12.2010, ВВР, 2011, № 22, ст.151 № 2849-VI від 22.12.2010, ВВР, 2011, № 27, ст.232 № 2856-VI від 23.12.2010, ВВР, 2011, № 29, ст.272 № 3530-VI від 16.06.2011, ВВР, 2012, № 2-3, ст.3 № 3687-VI від 08.07.2011, ВВР, 2012, № 18, ст.157 № 3959-VI від 21.10.2011, ВВР, 2012, № 23, ст.230 № 4650-VI від 12.04.2012, ВВР, 2013, № 8, ст.66 № 5406-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.551 № 5456-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, № 46, ст.640 - зміни набирають чинності з 18.11.2012, крім положень, які стосуються передачі повноважень від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям, органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, які набирають чинності з 18.05.2013 - див. пункт 1 розділу II Закону № 5456-VI від 16.10.2012; № 1193-VII від 09.04.2014, ВВР, 2014, № 23, ст.873 № 71-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 7-8, № 9, ст.55 № 521-VIII від 16.06.2015, ВВР, 2015, № 32, ст.307 № 867-VIII від 08.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.40 № 2059-VIII від 23.05.2017, ВВР, 2017, № 29, ст.315 № 2314-VIII від 01.03.2018, ВВР, 2018, № 15, ст.121 № 2320-VIII від 13.03.2018, ВВР, 2018, № 16, ст.136 № 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295 № 402-IX від 19.12.2019, ВВР, 2020, № 20, ст.141 № 554-IX від 13.04.2020, ВВР, 2020, № 37, ст.277 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року № 1423-IX від 28.04.2021, ВВР, 2023, №№ 9-10, ст.25 № 1974-IX від 16.12.2021, ВВР, 2023, № 2, ст.8 № 2468-IX від 28.07.2022 № 2573-IX від 06.09.2022, ВВР, 2023, № 26, ст.93 № 2805-IX від 01.12.2022, ВВР, 2023, № 56, ст.162 № 4017-IX від 10.10.2024 № 4111-IX від 04.12.2024 № 4154-IX від 18.12.2024 )
( У тексті Кодексу слова "Державний комітет України по геології і використанню надр" в усіх відмінках замінено словами "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр" у відповідному відмінку № 1578-IV від 04.03.2004 )
( У тексті Кодексу слово "(ліцензія)" в усіх відмінках і числах виключено згідно із Законом № 3370-IV від 19.01.2006 )
( У тексті Кодексу слова "Верховна Рада Республіки Крим" в усіх відмінках замінити словами "Верховна Рада Автономної Республіки Крим" у відповідному відмінку згідно із Законом № 3530-VI від 16.06.2011 )
( У тексті Кодексу: слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр" у відповідному відмінку; слова "Державний комітет України по нагляду за охороною праці" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці" у відповідному відмінку; слова "Ради народних депутатів" в усіх відмінках замінено словом "ради" у відповідному відмінку; слова "органи державної виконавчої влади", "спеціально уповноважені органи державної виконавчої влади" в усіх відмінках замінено словами "органи виконавчої влади" у відповідному відмінку; слова "органи виконавчої влади на місцях" в усіх відмінках замінено словами "місцеві органи виконавчої влади" у відповідному відмінку; слова "іноземні юридичні особи та громадяни", "іноземні юридичні особи і громадяни" в усіх відмінках замінено словами "іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи" у відповідному відмінку згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012 )
( У тексті Кодексу слово "анулювання" замінено словами "припинення дії" згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ГЛАВА 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Поняття про надра
Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Стаття 2. Завдання Кодексу України про надра
Завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
Стаття 3. Законодавство про надра
Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, законами України "Про адміністративну процедуру", "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.
( Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сферах користування надрами та гірничих відносин регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
( Статтю 3 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Особливості користування надрами під час виконання угоди про розподіл продукції, у тому числі пов'язані з наданням, передачею, обмеженням, тимчасовою забороною (зупиненням) та припиненням права користування надрами, а також з правовим оформленням таких відносин, регулюються Законом України "Про угоди про розподіл продукції".
( Статтю 3 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2562-VI від 23.09.2010 )
Земельні, лісові та водні відносини регулюються відповідним законодавством України.
Стаття 3-1. Особливості застосування норм цього Кодексу
Якщо законами про користування нафтогазоносними надрами, зокрема Законом України "Про нафту і газ", Законом України "Про газ (метан) вугільних родовищ" та Законом України "Про угоди про розподіл продукції", встановлені інші норми, ніж ті, що передбачені у цьому Кодексі, то застосовуються норми цих законів.
( Кодекс доповнено статтею 3-1 згідно із Законом № 1578-IV від 04.03.2004; текст статті в редакції Законів № 1392-VI від 21.05.2009, № 2562-VI від 23.09.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2314-VIII від 01.03.2018 )
Стаття 4. Власність на надра
Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.
( Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012 )
З метою безпосередньої реалізації права власності Українського народу на надра та для забезпечення економічних і соціальних інтересів громадян щодо прозорого використання та справедливого розподілу доходу від користування надрами громадяни України мають право на отримання відповідно до закону частини доходу державного бюджету від рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
( Статтю 4 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2805-IX від 01.12.2022 - набирає чинності одночасно із введенням в дію закону про економічний паспорт )
Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
Стаття 5. Державний фонд надр та державний фонд родовищ корисних копалин
Державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.
Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.
Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду.
Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр.
Державний фонд родовищ корисних копалин та резерв цього фонду формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
( Частина шоста статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012 )
Державний фонд надр формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
( Частина сьома статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2805-IX від 01.12.2022 )
Стаття 5-1. Єдина державна електронна геоінформаційна система користування надрами
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, створює та забезпечує функціонування єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами та її складових. Порядок функціонування та доступу до інформації єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відкритий та безоплатний доступ до єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами та її складових здійснюється через Державний геологічний веб-портал.
Єдина державна електронна геоінформаційна система користування надрами включає такі складові:
Державний фонд надр України, у тому числі Державний фонд родовищ корисних копалин та резерв цього фонду, що створюється на основі Державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин та Державного балансу запасів корисних копалин з урахуванням відомостей, отриманих з Державного земельного кадастру;
державний реєстр спеціальних дозволів на користування надрами;
державний реєстр нафтових та газових свердловин;
державний реєстр артезіанських свердловин;
державний водний кадастр (розділ "Підземні води");
державний геологічний веб-портал;
електронний кабінет єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами та електронний кабінет надрокористувача;
форми звітності щодо обліку запасів корисних копалин, що подаються користувачами надр;
відомості про заяви на отримання, продовження строку дії, внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами, подані до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або до Ради міністрів Автономної Республіки Крим (щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим);
каталог відомостей про геологічну інформацію, що включає відомості про первинну (необроблену) та вторинну (оброблену) геологічну інформацію;
протоколи Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин;
інформація про державну реєстрацію геологорозвідувальних робіт;
інформація про ділянки надр, запропоновані для отримання спеціальних дозволів на користування надрами шляхом проведення аукціону (електронних торгів);
інформація про ділянки надр, щодо яких оголошено конкурси на укладення угод про розподіл продукції;
інформація про екзогенні геологічні процеси (зсуви, карсти, селі, підтоплення, абразія берегів);
інформація щодо обмежень у використанні земельних ділянок для цілей надрокористування;
інша інформація, передбачена цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
Адміністратором Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами, Державного реєстру нафтових та газових свердловин, Державного реєстру артезіанських свердловин, технічним адміністратором складових єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами є підприємство та/або підприємства, визначені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які належать до сфери його управління або щодо яких він здійснює повноваження з управління корпоративними правами держави (включаючи його дочірні підприємства).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є держателем Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами, Державного реєстру нафтових та газових свердловин, Державного реєстру артезіанських свердловин, порядки ведення яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Програмне забезпечення, створене для функціонування єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами та її складових, є об’єктом права державної власності.
Єдина державна електронна геоінформаційна система користування надрами та її складові включають геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, доступ до яких здійснюються у мережі Інтернет згідно із Законом України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних".
Фінансування створення та функціонування єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами та її складових здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів міжнародної технічної допомоги, а також інших джерел, не заборонених законом.
( Кодекс доповнено статтею 5-1 згідно із Законом № 2805-IX від 01.12.2022 )
Стаття 6. Види корисних копалин
Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Металічні руди та неметалічні корисні копалини загальнодержавного значення (їх корисні компоненти) можуть бути віднесені до переліку корисних копалин та компонентів стратегічного значення та/або переліку корисних копалин та компонентів критичного значення, за рішенням Кабінету Міністрів України, за наявності умов, передбачених частинами третьою і четвертою цієї статті.
( Статтю 6 доповнено частиною другою згідно із Законом № 4154-IX від 18.12.2024 )
До переліку корисних копалин та компонентів стратегічного значення Кабінетом Міністрів України відносяться металічні руди та неметалічні корисні копалини загальнодержавного значення (їх корисні компоненти), родовища та прояви яких розвідані або потенційно можуть бути розвідані на території України, за наявності сукупності таких умов:
такі корисні копалини та корисні компоненти мають стратегічне значення як мінеральна сировина та/або перероблена продукція з такої мінеральної сировини для вітчизняних наявних чи перспективних промислових виробництв, що забезпечують сталий розвиток економіки, зокрема експортний потенціал, та обороноздатність держави, її економічну безпеку у довгостроковій перспективі та розвиток інноваційно-технологічного устрою, сприяючи декарбонізації галузей економіки та переходу до екологічної мобільності;
пропозиція таких корисних копалин та корисних компонентів як мінеральної сировини та/або переробленої продукції з такої мінеральної сировини на світовому ринку має або може мати потенційно значний розрив від прогнозованого попиту, що зокрема зумовлено тривалістю реалізації нових проектів з видобування (промислової розробки родовищ) таких корисних копалин.
( Статтю 6 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 4154-IX від 18.12.2024 )
До переліку корисних копалин та компонентів критичного значення Кабінетом Міністрів України відносяться такі корисні копалини:
металічні руди та неметалічні корисні копалини загальнодержавного значення (їх корисні компоненти), віднесені Кабінетом Міністрів України до переліку корисних копалин та компонентів стратегічного значення;
інші металічні руди та неметалічні корисні копалини загальнодержавного значення (їх корисні компоненти), які мають важливе значення як мінеральна сировина та/або перероблена продукція з такої мінеральної сировини для вітчизняних наявних чи перспективних промислових виробництв, що забезпечують сталий розвиток економіки та обороноздатність держави, щодо яких як мінеральної сировини та/або переробленої продукції з такої сировини не існує заміни (на сучасному рівні розвитку технологій) та при цьому існує високий ризик перебоїв у постачанні такої мінеральної сировини та/або переробленої продукції з такої мінеральної сировини в Україну.
( Статтю 6 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 4154-IX від 18.12.2024 )
Перелік корисних копалин та компонентів стратегічного значення та перелік корисних копалин та компонентів критичного значення затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, погодженим із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної економічної, цінової, інвестиційної та зовнішньоекономічної політики.
( Статтю 6 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 4154-IX від 18.12.2024 )
Методика віднесення металічних руд та неметалічних корисних копалин загальнодержавного значення (їх корисних компонентів) до переліку корисних копалин та компонентів стратегічного значення та переліку корисних копалин та компонентів критичного значення, а також оцінювання ступеня критичності ризику перебоїв у постачанні відповідної мінеральної сировини та/або переробленої продукції з такої мінеральної сировини, а також рекомендації щодо заходів із убезпечення виникнення такого ризику та/або заходів реагування на настання перебоїв їх постачання в Україну, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної економічної, цінової, інвестиційної та зовнішньоекономічної політики.
( Статтю 6 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 4154-IX від 18.12.2024 )
Перегляд переліку корисних копалин та компонентів стратегічного значення та переліку корисних копалин та компонентів критичного значення, передбачених цією статтею, здійснюється Кабінетом Міністрів України за потреби, але не менше одного разу на чотири роки, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, погодженим із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної економічної, цінової, інвестиційної та зовнішньоекономічної політики";
( Статтю 6 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 4154-IX від 18.12.2024 )
( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012 )
Стаття 7. Компетенція Верховної Ради України у сфері регулювання гірничих відносин
До відання Верховної Ради України у сфері регулювання гірничих відносин належить:
1) законодавче регулювання гірничих відносин;
2) визначення основних напрямів державної політики у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр;
( Пункт 3 статті 7 виключено на підставі Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )( Пункт 4 статті 7 виключено на підставі Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )( Пункт 4-1 статті 7 виключено на підставі Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
5) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин відповідно до Конституції України.
( Пункт 5 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012 )
Стаття 8. Компетенція Кабінету Міністрів України у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр
До відання Кабінету Міністрів України у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр належить:
1) реалізація державної політики у сфері регулювання гірничих відносин;
2) здійснення державного контролю за геологічним вивченням, використанням та охороною надр, а також за утворенням та використанням техногенних родовищ і переробкою мінеральної сировини;
3) визначення порядку діяльності органів виконавчої влади в галузі використання і охорони надр, координація їх діяльності;
4) забезпечення розробки загальнодержавних та регіональних програм у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр;
5) визначення темпів використання, подальшого розширення та якісного поліпшення мінерально-сировинної бази;
6) визначення порядку використання надр та їх охорони, розробки і затвердження відповідних норм і правил;
( Пункт 6 статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
7) встановлення збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами;
( Пункт 7 статті 8 в редакції Закону № 2756-VI від 02.12.2010 )
8) створення єдиної системи Державного інформаційного геологічного фонду та визначення порядку розпорядження геологічною інформацією;
9) організація державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин;
10) вирішення питань використання надр для складування і захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин;
( Пункт 11 статті 8 виключено на підставі Закону № 3959-VI від 21.10.2011 )
12) визначення критеріїв щодо визнання запасів корисних копалин незначними;
( Статтю 8 доповнено новим пунктом згідно із Законом № 2562-VI від 23.09.2010 )
13) укладення угод про розподіл продукції;
( Статтю 8 доповнено новим пунктом згідно із Законом № 2562-VI від 23.09.2010 )( Пункт 14 статті 8 виключено на підставі Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
15) укладення угод про розподіл продукції щодо використання ділянок надр у виключній (морській) економічній зоні, на континентальному шельфі України;
( Статтю 8 доповнено новим пунктом згідно із Законом № 2562-VI від 23.09.2010 )
15-1) затвердження переліку ділянок надр, що становлять особливу наукову, культурну або природно-заповідну цінність і не можуть надаватися у користування на умовах угод про розподіл продукції;
( Статтю 8 доповнено пунктом 15-1 згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012 )
15-2) затвердження форм звіту про платежі на користь держави, консолідованого звіту про платежі на користь держави, звіту про отримані платежі, що подаються суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, та отримувачами платежів;
( Статтю 8 доповнено пунктом 15-2 згідно із Законом № 521-VIII від 16.06.2015; в редакції Закону № 1974-IX від 16.12.2021 )
16) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за використанням та охороною надр.
Стаття 9. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим у сфері регулювання гірничих відносин
До компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить:
1) розподіл між відповідними місцевими бюджетами плати за користування надрами;
( Пункт 2 статті 9 виключено на підставі Закону № 3959-VI від 21.10.2011 )
3) розроблення, затвердження та виконання місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання та охорони надр;
4) оголошення геологічних об'єктів, що становлять наукову або культурну цінність, об'єктами природно-заповідного фонду місцевого значення;
5) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин, визначених законом.
( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2562-VI від 23.09.2010; в редакції Закону № 3530-VI від 16.06.2011 )
Стаття 9-1. Компетенція обласних, Київської та Севастопольської міських рад у сфері регулювання гірничих відносин
До компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить:
( Пункт 1 статті 9-1 виключено на підставі Закону № 2805-IX від 01.12.2022 )( Пункт 2 статті 9-1 виключено на підставі Закону № 3959-VI від 21.10.2011 )( Пункт 3 статті 9-1 виключено на підставі Закону № 402-IX від 19.12.2019 )
4) розподіл між відповідними місцевими бюджетами плати за користування надрами;
5) розроблення, затвердження та виконання місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр;
6) оголошення геологічних об'єктів, що становлять наукову або культурну цінність, об'єктами природно-заповідного фонду місцевого значення;
7) припинення права на користування ділянкою надр у випадках і порядку, передбачених цим Кодексом;
8) здійснення контролю за використанням та охороною надр;
9) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин, визначених законом.
( Кодекс доповнено статтею 9-1 згідно із Законом № 3530-VI від 16.06.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1193-VII від 09.04.2014 )
Стаття 9-2. Компетенція Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері регулювання гірничих відносин
До компетенції Ради міністрів Автономної Республіки Крим у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить:
1) надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення;
( Пункт 2 статті 9-2 виключено на підставі Закону № 402-IX від 19.12.2019 )
3) розроблення та забезпечення виконання місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр;
4) припинення права користування ділянкою надр у випадках і порядку, передбачених цим Кодексом;
5) здійснення контролю за використанням та охороною надр;
6) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин, визначених законом.
( Кодекс доповнено статтею 9-2 згідно із Законом № 3530-VI від 16.06.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1193-VII від 09.04.2014 )
Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських і районних рад, і рад об’єднаних територіальних громад у сфері регулювання гірничих відносин
( Назва статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 402-IX від 19.12.2019 )
До відання сільських, селищних, міських та районних рад і рад об’єднаних територіальних громад на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить:
( Абзац перший статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 402-IX від 19.12.2019 )( Пункт 1 статті 10 виключено на підставі Закону № 2805-IX від 01.12.2022 )
2) реалізація місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання та охорони надр;
3) обмеження діяльності підприємств, установ, організацій і громадян у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом;
4) здійснення контролю за використанням та охороною надр;
5) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин у межах своєї компетенції.
( Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1193-VII від 09.04.2014 )
Стаття 11. Органи, що здійснюють державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр
Державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.
Органи, що здійснюють державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр, для забезпечення прозорості у видобувних галузях зобов’язані оприлюднювати інформацію в обсязі та у порядку, встановлених Законом України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях", а також забезпечувати дотримання гарантій стабільності норм законодавства, що регулює відносини щодо користування надрами, встановлених Законом України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях".
( Статтю 11 доповнено частиною другою згідно із Законом № 521-VIII від 16.06.2015; в редакції Закону № 1974-IX від 16.12.2021 )( Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5456-VI від 16.10.2012 )
Стаття 12. Участь громадян та їх об'єднань у здійсненні заходів щодо раціонального використання та охорони надр
Громадяни та їх об'єднання мають право на участь у розробленні та здійсненні заходів з питань раціонального використання та охорони надр, які здійснюють органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.
( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3530-VI від 16.06.2011; текст статті 12 в редакції Закону № 5456-VI від 16.10.2012 )
Глава 2. НАДАННЯ НАДР У КОРИСТУВАННЯ
Стаття 13. Користувачі надр
Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.
( Статтю 13 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2562-VI від 23.09.2010 )
Користувачами надр не можуть бути:
1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;
2) юридичні особи, у яких:
істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;
істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;
істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);
3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
( Статтю 13 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2805-IX від 01.12.2022 )
Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції також не можуть бути об’єднання юридичних осіб, зазначених у частині третій цієї статті.
( Статтю 13 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2805-IX від 01.12.2022 )
Право на користування надрами, у тому числі право на користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, також не надається, а строк дії спеціальних дозволів на користування надрами не продовжується:
юридичній особі, фізичній особі - підприємцю, об’єднанню юридичних осіб, що не є юридичною особою, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді припинення дії або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами (під час дії таких санкцій);
юридичній особі, до кінцевих бенефіціарних власників якої застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді припинення дії або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами з урахуванням положень цієї статті (під час дії таких санкцій).
( Статтю 13 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 2805-IX від 01.12.2022 )
Для цілей цього Кодексу терміни "істотна участь" та "кінцевий бенефіціарний власник" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
( Статтю 13 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 2805-IX від 01.12.2022 )
У разі застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у вигляді припинення дії або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами відповідно до Закону України "Про санкції" до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, яка є користувачем надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, відповідно припиняє або зупиняє дію спеціального дозволу на користування надрами такого користувача через 30 днів з дня застосування таких санкцій, якщо через 30 днів з дня видання указу Президента України про застосування відповідної санкції особа, до якої її застосовано, залишається кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, що є власником відповідного спеціального дозволу на користування надрами.
( Статтю 13 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 2805-IX від 01.12.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Юридичним особам, до яких застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 5 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України, тимчасово забороняється бути користувачами надр. Строк дії такого обмеження визначається судовим рішенням.
( Статтю 13 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 4111-IX від 04.12.2024 )
У разі застосування до юридичної особи, яка вже є користувачем надр, додаткового (нефінансового) заходу кримінально-правового характеру, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, зупиняє дію спеціального дозволу на користування надрами такого користувача через 30 днів з дня набрання законної сили таким судовим рішенням та відновлює його дію наступного дня після завершення строку дії тимчасового обмеження, встановленого у судовому рішенні, про що інформує користувача надр.
( Статтю 13 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 4111-IX від 04.12.2024 )
Право на користування надрами щодо ділянок надр (родовищ корисних копалин) стратегічного та (або) критичного значення, у тому числі право на користування надрами щодо ділянок надр (родовищ корисних копалин) стратегічного та (або) критичного значення на умовах угоди про розподіл продукції, мають виключно особи, що відповідають вимогам частин першої - шостої цієї статті, а також принаймні одній з таких умов:
1) є громадянином України;
2) є громадянином або фізичною особою - резидентом держави - члена Організації економічного співробітництва та розвитку, або іншої держави, з якою Україною укладено меморандум (угоду) щодо партнерства (співробітництва) у сфері корисних копалин стратегічного та (або) критичного значення;
3) є юридичною особою - резидентом України або держави - члена Організації економічного співробітництва та розвитку, або іншої держави, з якою Україною укладено меморандум (угоду) щодо партнерства (співробітництва) у сфері корисних копалин стратегічного та (або) критичного значення, за умови, що в такій юридичній особі:
істотну участь має Україна або держава - член Організації економічного співробітництва та розвитку, або інша держава, з якою Україною укладено меморандум (угоду) щодо партнерства (співробітництва) у сфері корисних копалин стратегічного та (або) критичного значення, та (або)
істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані в Україні або державі - члені Організації економічного співробітництва та розвитку, або іншій державі, з якою Україною укладено меморандум (угоду) щодо партнерства (співробітництва) у сфері корисних копалин стратегічного та (або) критичного значення, та (або)
істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками громадяни України, або фізичні особи - громадяни або резиденти держави - члена Організації економічного співробітництва та розвитку, або іншої держави, з якою Україною укладено меморандум (угоду) щодо партнерства (співробітництва) у сфері корисних копалин стратегічного та (або) критичного значення.
( Статтю 13 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 4154-IX від 18.12.2024 )
Право на користування надрами щодо ділянок надр (родовищ корисних копалин) стратегічного та (або) критичного значення на умовах угоди про розподіл продукції також можуть мати об’єднання юридичних осіб, зазначених у пункті 3 частини восьмої цієї статті.
( Статтю 13 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом № 4154-IX від 18.12.2024 )
Стаття 14. Види користування надрами
Надра надаються у користування для:
геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);
видобування корисних копалин;
будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов’язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;
створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр);
виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.
Види спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами визначаються Законом України "Про нафту і газ".
Положення цього Кодексу щодо спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) поширюються на спеціальні дозволи на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промисловою розробкою родовищ), а щодо спеціальних дозволів на видобування корисних копалин - на спеціальні дозволи на видобування нафти і газу (промислову розробку родовищ), якщо інше не визначено цим Кодексом та Законом України "Про нафту і газ".
( Стаття 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2562-VI від 23.09.2010, № 402-IX від 19.12.2019; в редакції Закону № 2805-IX від 01.12.2022 )
Стаття 15. Строки користування надрами
Надра надаються у строкове платне користування.
Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:
від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов’язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт;
від 3 до 50 років - на створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).
Строки користування нафтогазоносними надрами визначаються Законом України "Про нафту і газ".
За зверненням користувача надр строк користування надрами може бути продовжено у випадках та на умовах, визначених цим Кодексом.
Спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.