6) виявлення під час користування надрами іншої корисної копалини, не зазначеної у спеціальному дозволі на користування надрами, якщо надрокористувач має намір видобувати таку корисну копалину, - після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів та оцінки запасів такої нововиявленої корисної копалини Державною комісією України по запасах корисних копалин;
7) зміни виду корисної копалини та (або) напряму використання корисної копалини, зазначених у спеціальному дозволі на користування надрами, у результаті проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів раніше розвіданих родовищ корисних копалин Державною комісією України по запасах корисних копалин - якщо такі зміни призвели до зміни виду товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини), яка приймалася для розрахунку початкової ціни продажу такого дозволу при його наданні;
8) виявлення надрокористувачем після отримання спеціального дозволу на користування надрами описок, очевидних помилок у тексті отриманого надрокористувачем спеціального дозволу;
9) відчуження шляхом укладення договору купівлі-продажу права на користування надрами або внесення його як вкладу до статутного капіталу створеного за його участю суб’єкта господарювання. При цьому відповідні зміни вносяться виключно в частині власника спеціального дозволу на користування надрами;
10) отримання юридичною особою в оренду чи концесію об’єктів права державної чи комунальної власності, а також отримання в концесію майна господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, внаслідок чого орендар (концесіонер) стає надрокористувачем (правонаступником щодо прав на користування надрами) відповідно до діючого спеціального дозволу на користування надрами, без проведення аукціону (електронних торгів), та (або) у разі припинення чи розірвання договору оренди чи концесії;
11) розподілу на підставі діючого спеціального дозволу на користування надрами запасів (ресурсів) раніше розвіданих родовищ корисних копалин між ділянками надр після затвердження розподілу (оцінки) таких запасів (ресурсів) Державною комісією України по запасах корисних копалин - за заявою надрокористувача, який має діючий спеціальний дозвіл на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) або спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин. При цьому здійснюється внесення змін до раніше наданого спеціального дозволу на користування надрами, запаси (ресурси) якого підлягають розподілу, та оформлюється окремий спеціальний дозвіл на користування надрами на виділену в результаті розподілу запасів (ресурсів) раніше розвіданих родовищ корисних копалин ділянку. Строк дії таких спеціальних дозволів на користування надрами встановлюється відповідно до строку раніше наданого спеціального дозволу на користування надрами, на основі якого було здійснено розподіл запасів раніше розвіданих родовищ корисних копалин;
12) отримання юридичною особою в оренду чи концесію цілісного майнового комплексу державного вугледобувного підприємства;
13) повернення орендарем чи концесіонером цілісного майнового комплексу державного вугледобувного підприємства після оренди чи концесії;
14) правонаступництва юридичної особи (надрокористувача) у результаті перетворення юридичної особи - власника спеціального дозволу на користування надрами - за заявою надрокористувача, що має бути подана протягом трьох місяців з дати внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
15) приватизації державного підприємства відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" або Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
При цьому при внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами реквізити раніше наданого спеціального дозволу на користування надрами не змінюються, а відповідні зміни вносяться виключно в частині змін, передбачених пунктом, на підставі якого вносяться такі зміни.
Для внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами надрокористувач подає заяву, до якої додаються:
інформація (у формі довідки, що складається надрокористувачем та засвідчується його підписом) про виконання особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, до якого планується внести зміни, та програми робіт, виконання якої передбачено угодою про умови користування надрами;
пояснювальна записка, що складається надрокористувачем та засвідчується його підписом, яка містить характеристику об’єкта (місцезнаходження, площа), обґрунтування необхідності внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами відповідно до підстави внесення змін.
У разі якщо заявник є фізичною особою - підприємцем, він також подає разом із заявою копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та реєстраційний номер облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - копію паспорта із серією, номером та відміткою).
У разі якщо заявник є юридичною особою, він також подає разом із заявою актуальну на дату подання заяви інформацію (дані), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, держава громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник є іноземцем і громадянином (підданим) декількох держав - усі держави його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) або обґрунтована причина його (їх) відсутності, а також актуальну інформацію (дані) щодо структури власності юридичної особи.
У випадках, передбачених пунктами 2-7, 11 частини першої цієї статті, до зазначених документів заявник також додає:
1) відомості про протокол (протоколи) Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження кількості запасів;
2) завірений заявником план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ділянки надр з географічними координатами їх кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди), а для видобування підземних вод - також із нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами, з лініями геологічних розрізів;
3) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками, які підтверджують наявність підстави для внесення відповідних змін до спеціального дозволу на користування надрами.
У випадках, передбачених пунктами 2-4, 11 частини першої цієї статті, до зазначених документів заявник також додає:
1) каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (в системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі, а для видобування підземних вод - каталог географічних координат водозабірних споруд;
2) ситуаційний план з нанесеними межами ділянки надр та географічними координатами її кутових точок (у системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди (00,0") та похибкою визначення менше 1 секунди) у масштабі, що дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини першої цієї статті, заявник також подає відомості про нову кількість водозабірних споруд та (або) обсяг відбору підземних вод, ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами.
У випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, набувач прав, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, також подає лист-згоду надрокористувача на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, засвідчений нотаріально, із зазначенням підстави відчуження права на користування надрами (шляхом купівлі-продажу або внесення як вклад до статутного капіталу іншої юридичної особи).
У випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої цієї статті, до заяви та документів, зазначених у частині третій цієї статті, заявник додатково подає засвідчену копію договору оренди чи концесії на об’єкти права державної чи комунальної власності або засвідчену копію договору концесії на майно господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, та/або належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують припинення чи розірвання такого договору.
У випадках, передбачених пунктами 12 та 13 частини першої цієї статті, до заяви та документів, зазначених у частині третій цієї статті, заявник додатково подає засвідчену копію договору оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного вугледобувного підприємства або засвідчену копію договору про розірвання або припинення договору оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного вугледобувного підприємства.
У випадку, передбаченому пунктом 14 частини першої цієї статті, до заяви та документів, зазначених у частині третій цієї статті, заявник додатково подає:
1) лист-згоду надрокористувача на внесення змін до дозволу;
2) копію рішення власника або уповноваженого ним органу про реорганізацію юридичної особи (надрокористувача) шляхом перетворення, оригінал або засвідчену копію передавального акта, складеного відповідно до вимог законодавства.
У випадку, передбаченому пунктом 15 частини першої цієї статті, до заяви та документів, зазначених у частині третій цієї статті, заявник додатково подає засвідчену копію договору купівлі-продажу державного вуглевидобувного підприємства, іншого відповідного державного підприємства.
Прийняття рішення про відмову у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами, залишення зазначеної заяви без розгляду здійснюється на підставах, визначених частинами одинадцятою та п’ятнадцятою статті 16-3 цього Кодексу.
У випадках, передбачених пунктами 9, 11, 13-15 частини першої цієї статті, додатковою підставою для відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами є наявність інформації про неусунення надрокористувачем порушень умов користування надрами, передбачених угодою про умови користування надрами, до якої вносяться зміни, за результатами здійснення останнього заходу державного нагляду (контролю) або наявність податкового боргу з рентної плати.
Зміни до спеціального дозволу на користування надрами вносяться шляхом внесення дозвільним органом відповідної інформації до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами. У разі внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами дозвільний орган одночасно вносить відповідні зміни до угоди про умови користування надрами.
У разі проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин ділянки надр під час дії спеціального дозволу на користування надрами оновлена інформація про кількісні характеристики корисної копалини та геопросторові дані родовищ корисних копалин автоматично вноситься центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, до єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами.
( Кодекс доповнено статтею 16-5 згідно із Законом № 2805-IX від 01.12.2022 )
Стаття 16-6. Внесення змін до угоди про умови користування надрами
При внесенні змін до угоди про умови користування надрами забороняється продовження граничних строків виконання робіт на ділянці надр, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Надрокористувач має право на продовження граничних строків виконання робіт щодо геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин та (або) видобування корисних копалин у разі наявності таких підстав:
1) неотримання надрокористувачем у встановленому порядку з незалежних від нього причин права користування земельною ділянкою (земельними ділянками), в межах площі яких розміщена ділянка надр, надана у користування відповідно до спеціального дозволу на користування надрами, у строк, передбачений угодою про умови користування надрами;
2) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), засвідчені Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою у встановленому порядку (на строк дії таких обставин);
3) зупинення дії та (або) припинення дії дозволу на користування надрами, визнане незаконним (безпідставним) відповідно до рішення суду, що набрало законної сили (на строк такого зупинення дії та (або) припинення дії);
4) виникнення затримки з оформленням у встановленому законодавством порядку необхідних дозвільних документів або інших документів, необхідних для виконання програми робіт відповідно до законодавства, з причин, незалежних від надрокористувача (на строк такої затримки);
5) необхідність проведення додаткових геологічних досліджень під час користування надрами, у тому числі у зв’язку з необхідністю переоцінки запасів корисних копалин за міжнародними стандартами;
6) зміна під час користування надрами гірничо-геологічних, технічних, технологічих або інших умов, що призвела до необхідності проведення додаткових геологорозвідувальних (гірничих) робіт та (або) зміни технології чи способу проведення робіт з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин та (або) видобування корисних копалин чи корисних компонентів;
7) неотримання промислового припливу вуглеводнів за результатами буріння свердловини, про що зазначено у паспорті такої свердловини.
При цьому при внесенні змін до угоди про умови користування надрами з підстав, передбачених частиною другою цієї статті, забороняється зміна граничних строків виконання робіт щодо видобування корисних копалин, передбачених угодою про умови користування надрами, на строк більше 24 місяців (у разі розробки родовищ корисних копалин відкритим способом) або 36 місяців (у разі розробки родовищ корисних копалин підземним або комбінованим способом) від строку, встановленого угодою про умови користування надрами в редакції, що укладалася під час надання спеціального дозволу на користування надрами, без урахування строків, передбачених частинами п’ятою та шостою статті 15 цього Кодексу та пунктом 3 частини другої цієї статті.
Додатково граничні строки виконання робіт продовжуються автоматично на строк, передбачений частинами п’ятою та шостою статті 15 цього Кодексу, а також за заявою надрокористувача з підстав, передбачених частиною другою цієї статті, на строк до 18 місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Зміни до угоди про умови користування надрами, у тому числі до програми робіт, також можуть вноситися у разі виявлення надрокористувачем після отримання спеціального дозволу на користування надрами описок, очевидних помилок у тексті угоди про умови користування надрами, у тому числі у програмі робіт, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Внесення змін до угоди про умови користування надрами здійснює дозвільний орган у разі наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевого бенефіціарного власника або інформації про його відсутність, а у випадку зареєстрованого іноземного представництва - інформації про кінцевого бенефіціарного власника відповідно до Закону України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях", без внесення змін до дозволу, за наявності інформації органів державного геологічного контролю про відсутність порушень надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.
Для внесення змін до угоди про умови користування надрами заявник подає до дозвільного органу заяву разом з пояснювальною запискою, що містить обґрунтування необхідності внесення таких змін, та засвідченими заявником копіями документів, що підтверджують наявність підстав для внесення змін до угоди про умови користування надрами, передбачених цією статтею.
Внесення змін до угоди про умови користування надрами, у тому числі до програми робіт, здійснюється шляхом внесення інформації про відповідні зміни до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви надрокористувача та доданих до неї документів.
Дозвільний орган приймає рішення про відмову у внесенні змін до угоди про умови користування надрами у строк, передбачений частиною восьмою цієї статті, у разі:
1) відсутності підстав для внесення змін, передбачених цим Кодексом;
2) виявлення у поданих документах недостовірних відомостей, за умови що суб’єкту господарювання було надано можливість усунути недоліки заяви і додати необхідні документи та відомості;
( Пункт 2 частини дев’ятої статті 16-6 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
3) наявності обмежень щодо можливості заявника бути надрокористувачем, визначених частинами третьою - шостою статті 13 цього Кодексу;
4) наявності інформації про неусунення надрокористувачем порушень умов користування надрами, передбачених угодою про умови користування надрами, до якої вносяться зміни, виявлених за результатами здійснення останнього заходу державного нагляду (контролю);
5) відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевого бенефіціарного власника або інформації про його відсутність та (або) наявність невідповідності відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інформації (даним), що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, поданій заявником, а в разі зареєстрованого іноземного представництва - інформації про кінцевого бенефіціарного власника відповідно до Закону України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях".
У разі усунення суб’єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами, надрокористувач має право повторно звернутися із заявою про внесення змін до відповідного спеціального дозволу на користування надрами.
За наявності підстав заява про внесення змін до угоди про користування надрами разом з доданими до неї документами може бути залишена без розгляду. У такому разі така заява може бути подана повторно у порядку та на підставах, встановлених частинами чотирнадцятою - двадцять першою статті 16-3 цього Кодексу.
( Кодекс доповнено статтею 16-6 згідно із Законом № 2805-IX від 01.12.2022 )
Стаття 17. Гірничий відвід
Гірничий відвід - це частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин.
Гірничий відвід надається виключно для гірничих об’єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом. Користування надрами за межами гірничого відводу на таких об’єктах забороняється.
Гірничий відвід для гірничих об’єктів, передбачених частиною другою цієї статті, надається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, на безоплатній основі.
При наданні гірничого відводу вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами менш цінних родовищ корисних копалин та непридатних для самостійної розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих і підривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та при використанні надр для інших цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, запобігання виникненню небезпеки для людей, майна та навколишнього природного середовища.
Заявка на одержання гірничого відводу включає:
1) заяву, в якій зазначаються найменування підприємства чи відомості про громадянина, що має намір одержати гірничий відвід, місцезнаходження гірничого відводу та мета, для якої він одержується;
2) проект гірничого відводу у двох примірниках, складений відповідно до Порядку надання (відмови у наданні) гірничих відводів;
3) згоду відповідних сільських, селищних, міських і районних рад, рад об’єднаних територіальних громад та органів виконавчої влади на одержання гірничого відводу під територією, на якій розміщені будівлі, споруди, населені пункти, джерела водопостачання, водоймища, об’єкти природно-заповідного фонду, пам’ятки історії, культури або мистецтва, об’єкти спеціального чи іншого призначення, для користування надрами на території їхньої діяльності.
Порядок надання (відмови у наданні) гірничого відводу та форма заяви, що подається для одержання гірничого відводу, затверджуються Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень Закону України "Про адміністративну процедуру" та цього Кодексу.
Строк дії гірничого відводу повинен відповідати строку дії спеціального дозволу на користування надрами.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, протягом 21 календарного дня з дня надходження заяви для одержання гірничого відводу та необхідних документів надає гірничий відвід або відмовляє в його наданні із зазначенням підстави, визначеної частиною десятою цієї статті.
Гірничий відвід набирає чинності з дня доведення рішення про його надання до відома надрокористувача.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, відмовляє у наданні гірничого відводу у разі:
подання користувачем неповного пакета документів, необхідних для одержання гірничого відводу, та (або) їх подання з порушенням встановленого порядку;
оформлення поданих документів для одержання гірничого відводу з порушенням встановлених вимог та (або) виявлення в них невідповідності законодавству України.
У разі зміни користувача надр, реорганізації підприємства або продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами без зміни меж об’єкта надрокористування підлягають переоформленню гірничий відвід та надпис на копії топографічного плану поверхні.
У разі виникнення підстави для переоформлення гірничого відводу користувач протягом 90 календарних днів з дня переоформлення спеціального дозволу на користування надрами подає заяву про переоформлення гірничого відводу із зазначенням номера спеціального дозволу на користування надрами, форма якої встановлюється Кабінетом Міністрів України, два примірники викопіювання з топографічного плану поверхні, геологічні розрізи, оформлені відповідно до вимог, визначених Кабінетом Міністрів України.
Підставою для відмови у переоформленні гірничого відводу є:
1) подання неповного пакета документів, необхідних для переоформлення гірничого відводу;
2) оформлення поданих документів для переоформлення гірничого відводу з порушенням встановлених вимог та (або) виявлення в них недостовірних відомостей.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переоформлює гірничий відвід протягом 15 календарних днів з дня надходження документів, визначених частиною п’ятою цієї статті.
У разі переоформлення гірничого відводу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, не пізніше наступного робочого дня після переоформлення гірничого відводу приймає рішення про втрату чинності гірничим відводом, що був переоформлений, шляхом його відкликання.
Переоформлений гірничий відвід набирає чинності з дня доведення його до відома надрокористувача.
Строк дії переоформленого гірничого відводу не може перевищувати строк дії гірничого відводу, що переоформлявся.
У разі спливу строку для подання заяви про переоформлення гірничого відводу користувач може подати заявку та документи, визначені частиною п’ятою цієї статті, для одержання гірничого відводу.
Рішення про відмову у видачі, переоформленні гірничого відводу приймається, за умови забезпечення у необхідних випадках права особи на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України "Про адміністративну процедуру".
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, повідомляє надрокористувача щодо видачі, переоформлення гірничого відводу відповідно до порядку, визначеного Законом України "Про адміністративну процедуру".
Надання гірничих відводів інвесторам, з якими укладено угоду про розподіл продукції, для гірничих об’єктів, передбачених частиною другою цієї статті, здійснюється на підставі укладеної угоди про розподіл продукції.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, забезпечує інформаційну взаємодію з Державним земельним кадастром з метою надання за допомогою технологічних та програмних засобів Державного земельного кадастру відомостей про ділянки надр, надані у користування.
( Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2562-VI від 23.09.2010, № 3530 -VI від 16.06.2011, № 5456-VI від 16.10.2012, № 2314-VIII від 01.03.2018, № 402-IX від 19.12.2019, № 1423-IX від 28.04.2021; в редакції Законів № 2805-IX від 01.12.2022, № 4017-IX від 10.10.2024 )
Стаття 18. Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами
Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.
Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.
Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.
Стаття 18-1. Надання земельних ділянок для потреб надрокористування
У разі якщо для провадження діяльності з видобування корисних копалин є необхідним надання в користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, які на момент проведення аукціону чи конкурсу з надання надр у користування сформовані як об’єкт цивільних прав, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, уповноважений здійснювати розпорядження такими земельними ділянками, до початку проведення такого аукціону (конкурсу) за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, затверджує перелік земельних ділянок державної, комунальної власності, розташованих у межах ділянки надр, що передається в користування переможцю аукціону, конкурсу, і які мають бути передані йому в користування для видобування корисних копалин. Розпорядження такими земельними ділянками здійснюється з такими особливостями:
1) строк дії договорів оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо таких земельних ділянок може бути продовжений лише у разі, якщо вони не будуть після закінчення їх строку передаватися в користування користувачу надр для видобування корисних копалин;
2) земельні ділянки не можуть передаватися у власність (крім випадків передачі їх власникам розташованих на них будівель, споруд);
3) земельні ділянки не можуть передаватися у постійне користування будь-якій особі, крім користувача надр;
4) земельні ділянки можуть передаватися в оренду, на правах емфітевзису, суперфіцію лише на строк до надання земельної ділянки користувачу надр;
5) на земельній ділянці не може бути встановлений земельний сервітут, який унеможливлює використання земельної ділянки користувачем надр після передачі земельної ділянки йому в користування.
Обтяження речових прав на земельну ділянку, розташовану в межах ділянки надр, яка передається в користування переможцю аукціону (конкурсу), визначені цією статтею:
діють протягом строку, визначеного рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, але не більше п’яти років;
підлягають державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, уповноваженого здійснювати розпорядження такими земельними ділянками.
( Кодекс доповнено статтею 18-1 згідно із Законом № 402-IX від 19.12.2019 )
Стаття 19. Надання надр у користування
Право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами.
( Частина перша статті 19 в редакції Закону № 2805-IX від 01.12.2022 )
При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами.
( Статтю 19 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2562-VI від 23.09.2010; в редакції Закону № 2805-IX від 01.12.2022 )
Користування надрами здійснюється без надання спеціального дозволу на користування надрами у випадках, передбачених цим Кодексом.
( Частина третя статті 19 в редакції Закону № 2805-IX від 01.12.2022 )
Облік ділянок надр, наданих у користування, ведеться в єдиній державній електронній геоінформаційній системі, забезпечення ведення якої здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Порядок ведення єдиної державної електронної геоінформаційної системи затверджується Кабінетом Міністрів України і має передбачати можливість внесення до неї інформації про видані спеціальні дозволи на користування надрами та гірничі відводи, зокрема за ініціативою користувачів надр.
( Статтю 19 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021 )
Стаття 20. Надання надр для геологічного вивчення
Для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, надра надаються у користування після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ).
( Частина перша статті 20 в редакції Закону № 2805-IX від 01.12.2022 )
Дослідно-промислова розробка корисних копалин здійснюється з метою уточнення їх окремих гірничо-геологічних та інших параметрів, вибору раціональних методів видобування мінеральної сировини на підставі проекту цих робіт, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Видобуті під час дослідно-промислової розробки корисні копалини підлягають реалізації у загальному порядку.
( Частина друга статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2805-IX від 01.12.2022 )
( Статтю 21 виключено на підставі Закону № 2805-IX від 01.12.2022 )( Зміни до статті 21, прийняті Законом України № 2573-IX від 06.09.2022, внести неможливо )
Стаття 22. Надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод
Надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод допускається у виняткових випадках при додержанні норм, правил та вимог, передбачених законодавством України.
Надра для вказаних цілей надаються відповідно до статті 19 цього Кодексу за результатами спеціальних досліджень та на підставі проектів, виконаних на замовлення заінтересованих підприємств, установ і організацій.
Стаття 23. Право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, підземних вод (крім мінеральних) та користування надрами для інших цілей
( Назва статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 867-VIII від 08.12.2015 )
Землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов’язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу.
( Частина перша статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-VI від 22.12.2010; в редакції Законів № 867-VIII від 08.12.2015, № 2805-IX від 01.12.2022 )
Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.
( Частина статті 23 в редакції Закону № 867-VIII від 08.12.2015 )( Частину третю статті 23 виключено на підставі Закону № 2805-IX від 01.12.2022 )
ГЛАВА 3. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ КОРИСТУВАЧІВ НАДР
Стаття 24. Права та обов'язки користувачів надр
Користувачі надр мають право:
1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції;
( Пункт 1 частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2562-VI від 23.09.2010 )
2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу;
3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;
4) на першочергове продовження строку користування надрами;
( Пункт 4 частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2805-IX від 01.12.2022 )
5) користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції;
( Частину першу статті 24 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 2562-VI від 23.09.2010 )
6) на договірних засадах залучати третіх осіб для виконання окремих видів робіт, пов’язаних з користуванням надрами (у такому разі відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, несе власник спеціального дозволу на користування надрами);
( Частину першу статті 24 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 2805-IX від 01.12.2022 )
7) повністю або частково відчужувати права на користування надрами, надані їм спеціальним дозволом на користування надрами, шляхом укладення договору купівлі-продажу або внесення таких прав як вклад до статутного капіталу створених за їх участю суб’єктів господарювання або як вклад у спільну діяльність, з урахуванням положень статті 16-1 цього Кодексу.
( Частину першу статті 24 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 2805-IX від 01.12.2022 )
У разі передачі права власності на артезіанську, нафтову або газову свердловину (гірничу виробку) власник такої свердловини (гірничої виробки) протягом шести місяців після такої передачі повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а набувач відповідного права власності подає належним чином оформлений паспорт свердловини (гірничої виробки) для обліку та відображення у відповідному державному реєстрі.
( Статтю 24 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2805-IX від 01.12.2022 )
Користувачі надр зобов'язані:
1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;
2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;
3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;
4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;
4-1) здійснювати підготовку і розкриття звітів (консолідованих звітів) про платежі на користь держави та інформації про укладені договори (угоди) щодо користування надрами в обсязі та у порядку, встановлених Законом України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях;
( Частину статті 24 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 521-VIII від 16.06.2015; в редакції Закону № 1974-IX від 16.12.2021 )
5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
( Пункт 5 частини статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2562-VI від 23.09.2010 )
Права та обов’язки користувача надр виникають з дня, наступного за днем внесення інформації про спеціальний дозвіл на користування надрами до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами, якщо в такому спеціальному дозволі на користування надрами не передбачено більш пізній строк, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою, та діють до завершення строку дії спеціального дозволу на користування надрами або до набрання законної сили рішенням суду про дострокове припинення прав на користування надрами (припинення дії спеціального дозволу на користування надрами) з підстав, встановлених цим Кодексом.
( Статтю 24 доповнено частиною згідно із Законом № 2562-VI від 23.09.2010; в редакції Законів № 1974-IX від 16.12.2021, № 2805-IX від 01.12.2022 )
Користувач надр (інвестор), який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід (у разі його необхідності) або уклав угоду про розподіл продукції, має виключне право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу та угоди про розподіл продукції. Будь-яка діяльність, пов'язана з користуванням надрами в межах гірничого відводу, може здійснюватися тільки за згодою користувача надр (інвестора), якому він наданий. Така згода або відмова в її наданні має бути надана протягом двадцяти календарних днів після отримання відповідного письмового запиту. У разі ненадання жодної відповіді протягом зазначеного часу така згода вважається наданою.
( Статтю 24 доповнено частиною згідно із Законом № 2562-VI від 23.09.2010; із змінами, внесеними згідно із Законами № 5406-VI від 02.10.2012, № 2314-VIII від 01.03.2018 )
У разі отримання інвестором за угодою про розподіл продукції відмови від користувача надр у наданні згоди на проведення робіт у межах гірничого відводу, наданого такому користувачу надр для видобутку корисних копалин, крім гірничих відводів для видобутку кам'яного та бурого вугілля, антрациту та залізних металічних руд, незалежно від підстав для такої відмови, таку згоду може бути надано спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, за умови, що одночасне користування надрами кількома надрокористувачами в межах одного гірничого відводу не створить загрози життю і здоров'ю людей і не завдасть шкоди надрам та/або промисловим об'єктам, розміщеним у межах зазначеного гірничого відводу.
( Статтю 24 доповнено частиною згідно із Законом № 5406-VI від 02.10.2012 )
Стаття 25. Захист прав користувачів надр
Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.
Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.
Стаття 26. Припинення права користування надрами
Право користування надрами припиняється у разі закінчення встановленого строку користування надрами, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв’язку з відчуженням прав на користування надрами шляхом укладення договору купівлі-продажу чи внесення таких прав як вклад до статутного капіталу суб’єктів господарювання, припинення дії спеціального дозволу на користування надрами.
Припинення дії спеціального дозволу на користування надрами здійснюється у разі:
1) звернення користувача надр із заявою про припинення дії спеціального дозволу на користування надрами, в тому числі якщо відпала потреба у користуванні надрами;
2) виявлення факту вичерпання запасів, визначених спеціальним дозволом на користування надрами, на основі звітності, поданої надрокористувачем, - якщо надрокористувач не звернувся у встановленому цим Кодексом порядку із заявою про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами на підставі пункту 5 частини першої статті 16-5 цього Кодексу;
3) наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи, яка є надрокористувачем, шляхом ліквідації або відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, яка є надрокористувачем, а також у разі неподання надрокористувачем заяви про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв’язку з перетворенням юридичної особи - власника спеціального дозволу на користування надрами у строк, встановлений пунктом 14 частини першої статті 16-5 цього Кодексу;
4) заподіяння внаслідок проведення робіт, пов’язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої шкоди життю чи здоров’ю людей або виникнення істотного забруднення навколишнього природного середовища;
5) невиконання, за винятком наявності обставин, не залежних від надрокористувача, затвердженої програми робіт з порушенням строків на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт;
6) встановлення факту подання в заяві про видачу спеціального дозволу на користування надрами та документах, що додаються до неї, недостовірних відомостей щодо заявника;
7) невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у зв’язку з порушенням вимог законодавства - після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у зв’язку з таким порушенням із наданням достатнього часу для їх усунення;
8) застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді припинення дії спеціального дозволу на користування надрами;
9) наявності підстави, передбаченої частиною четвертою статті 16-1 цього Кодексу;
10) виявлення підстав для припинення дії спеціального дозволу на користування надрами, передбачених Законом України "Про газ (метан) вугільних родовищ" - для спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, та видобування газу (метану) вугільних родовищ.
Дія спеціального дозволу на користування надрами припиняється з підстав, визначених пунктами 1, 3, 8 і 9 частини другої цієї статті, відповідним дозвільним органом, а з підстав, визначенихпунктами 2, 4-7 і 10 частини другої цієї статті - виключно судом.
( Частина третя статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Відповідний дозвільний орган здійснює розгляд і вирішення питання про припинення дії спеціального дозволу на користування надрами з підстав, визначених пунктами 1, 3, 8 і 9 частини другої цієї статті, відповідно до вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".
( Статтю 26 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Припинення дії спеціального дозволу на користування надрами з підстав, визначених пунктами 4, 5, 7 і 10 частини другої цієї статті, дозволяється виключно у разі, якщо такі підстави були встановлені за результатами проведення заходів державного нагляду (контролю). Припинення дії спеціального дозволу на користування надрами з підстави, визначеної пунктом 8 частини другої цієї статті, здійснюється з урахуванням вимог, передбачених частинами п’ятою - сьомою статті 13 цього Кодексу.
У разі визнання за рішенням суду, що набрало законної сили, незаконним (безпідставним) припинення дії спеціального дозволу на користування надрами строк дії такого спеціального дозволу на користування надрами та відповідно строк користування надрами продовжується дозвільним органом на строк такого припинення дії.
У разі припинення права на користування надрами внаслідок закінчення встановленого строку користування надрами або у разі припинення дії спеціального дозволу на користування надрами питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Вимоги цієї статті не застосовуються до користувачів надр за угодою про розподіл продукції. У такому разі право користування надрами може бути припинено, обмежено чи тимчасово заборонено (зупинено) лише у разі:
1) припинення (в тому числі дострокового) дії угоди про розподіл продукції, що здійснюється на умовах і в порядку, передбачених такою угодою;
2) виникнення безпосередньої загрози життю та здоров’ю людей або довкіллю.
Особливості та умови припинення права користування надрами відповідно до угоди про розподіл продукції визначаються Законом України "Про угоди про розподіл продукції".
Порядок та підстави для припинення права користування нафтогазоносними надрами (припинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами) визначаються виключно Законом України "Про нафту і газ".
( Стаття 26 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2665-III від 12.07.2001, № 3370-IV від 19.01.2006, № 2562-VI від 23.09.2010; в редакції Закону № 2805-IX від 01.12.2022 )
Стаття 27. Позбавлення землевласників і землекористувачів права користування надрами
Землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені права видобування корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних підземних вод та права користування надрами для господарських і побутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користування надрами на наданих їм у власність або користування земельних ділянках місцевими радами або іншими спеціально уповноваженими органами в порядку, передбаченому законодавством України.
ГЛАВА 4. ПЛАТА ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ
Стаття 28. Плата за користування надрами
Користування надрами є платним, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
( Частина перша статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2805-IX від 01.12.2022 )
Плата за користування надрами справляється у вигляді:
1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
( Пункт 1 частини другої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 )
2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.