• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330)

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки  | Кодекс України, Кодекс, Закон від 07.12.1984 № 8073-X
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 07.12.1984
  • Номер: 8073-X
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 07.12.1984
  • Номер: 8073-X
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
Стаття 297-4. Порядок подання заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення
Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення подається до Верховного Суду України. До заяви мають бути додані:
1) копії заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідно до кількості осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення;
2) копії постанови по справі про адміністративне правопорушення, про перегляд якої подано заяву;
3) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання особи про витребування копії такого рішення в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву.
За подання заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення судовий збір не справляється.
( Стаття 297-4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 192-VIII від 12.02.2015 )
Стаття 297-5. Перевірка відповідності заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення вимогам цього Кодексу
Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення реєструється у день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, який визначається автоматизованою системою документообігу цього суду.
Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 297-3, 297-4 цього Кодексу, особа, яка подала заяву, письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого вона зобов’язана їх усунути.
Якщо особа, яка подала заяву, усунула недоліки заяви в установлений строк, така заява вважається поданою у день первинного її подання до Верховного Суду України.
Заява повертається заявнику, у разі якщо:
1) заяву подано без додержання вимог статей 297-3 та 297-4 цього Кодексу і заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;
2) заява подана особою, яка не наділена правом на подання такої заяви;
3) заяву від імені заявника підписано особою, яка не має повноважень на підписання заяви;
4) є постанова Верховного Суду України про відмову у допуску справи до провадження за наслідками розгляду заяви, поданої у цій справі з аналогічних підстав.
Повернення заяви з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.
За відсутності підстав для повернення заяви, в якій міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя-доповідач невідкладно ухвалює постанову про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.
( Стаття 297-5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 192-VIII від 12.02.2015 )
Стаття 297-6. Допуск справи до провадження
Питання про допуск справи до провадження вирішується суддею-доповідачем, який визначається автоматизованою системою документообігу суду.
У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є обґрунтованою, він відкриває провадження у справі.
У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є необґрунтованою, вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією з трьох суддів у складі судді-доповідача та двох суддів, визначених автоматизованою системою документообігу суду додатково. Провадження відкривається, якщо хоча б один суддя із складу колегії дійшов висновку про необхідність його відкриття.
Постанова про відкриття провадження у справі або про відмову у допуску справи до провадження приймається протягом п’ятнадцяти днів з дня надходження заяви або з дня усунення заявником недоліків, а в разі витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, - з дня надходження такої копії. Постанова ухвалюється без повідомлення осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення.
Копія постанови про відкриття провадження надсилається разом із копією заяви особам, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, а в разі відмови у допуску - особі, яка подала заяву.
( Стаття 297-6 в редакції Закону N 192-VIII від 12.02.2015 )
Стаття 297-7. Підготовка справи до розгляду у Верховному Суді України
Суддя-доповідач протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку до перегляду судового рішення Верховним Судом України:
1) надсилає постанову про відкриття провадження та витребування матеріалів справи про адміністративне правопорушення до відповідного суду, який не пізніше трьох робочих днів з дня її надходження надсилає справу до Верховного Суду України;
2) визначає порядок розгляду справи (у відкритому або закритому судовому засіданні у випадках, установлених цим Кодексом);
3) у разі необхідності визначає органи державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо застосування відповідної норми права, та викликає цих представників до суду;
4) здійснює інші заходи, необхідні для розгляду справи.
Після надходження витребуваних матеріалів справи та завершення інших підготовчих дій суддя-доповідач готує доповідь і виносить ухвалу про призначення справи до розгляду Верховним Судом України.
( Стаття 297-7 в редакції Закону N 192-VIII від 12.02.2015 )
Стаття 297-8. Порядок розгляду справи Верховним Судом України
Справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої частиною другою статті 2971 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з відповідних судових палат Верховного Суду України.
Головує на засіданні суддя-доповідач.
Суддя-доповідач відкриває судове засідання, оголошує склад суду, роз’яснює особам, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, їхні права та обов’язки. Після проведення зазначених процесуальних дій та розгляду клопотань осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі про зміст вимог, викладених у заяві, що надійшла до Верховного Суду України, та про результати проведених ним підготовчих дій.
Особа, яка подала заяву до Верховного Суду України, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, у разі їх прибуття у судове засідання мають право надати пояснення по суті заявлених вимог.
Неприбуття осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення і належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи для участі в судовому засіданні, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Після закінчення заслуховування пояснень особи, яка подала заяву, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення постанови.
Строк розгляду заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня призначення справи до розгляду.
( Стаття 297-8 в редакції Закону N 192-VIII від 12.02.2015 )
Стаття 297-9. Повноваження Верховного Суду України
За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу Верховного Суду України виноситься одна з таких постанов:
1) про повне або часткове задоволення заяви;
2) про відмову у задоволенні заяви.
( Стаття 297-9 в редакції Закону N 192-VIII від 12.02.2015 )
Стаття 297-10. Постанова Верховного Суду України
Верховний Суд України задовольняє заяву у разі наявності підстави, передбаченої частиною другою статті 2971 цього Кодексу.
Якщо суд дійшов висновку про повне або часткове задоволення заяви, він має право:
1) скасувати постанову (постанови) та закрити провадження у справі;
2) скасувати постанову (постанови) та передати справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд до суду, який виніс оскаржувану постанову;
3) змінити постанову (постанови).
Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися. Постанова про відмову в задоволенні заяви має бути вмотивованою.
Постанова Верховного Суду України повинна бути виготовлена та направлена особам, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Невиконання постанов Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня їх прийняття.
( Стаття 297-10 в редакції Закону N 192-VIII від 12.02.2015 )( Розділ IV доповнено главою 24-1 згідно із Законом N 4847-VI від 24.05.2012 )
Розділ V. ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВ ПРО НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ
Глава 25
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 298. Обов'язковість постанови про накладення адміністративного стягнення
Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Стаття 299. Звернення постанови до виконання
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.
При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
( Частина третя статті 299 в редакції Закону № 596-VIII від 14.07.2015 )
Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
( Стаття 299 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III від 05.04.2001, N 5288-VI від 18.09.2012, N 1697-VII від 14.10.2014 )
Стаття 300. Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення
Постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Постанова про адміністративний арешт виконується органом внутрішніх справ у порядку, встановленому законами України.
У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.
( Стаття 300 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 300-1. Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі
У разі сплати фізичною або юридичною особою п'ятдесяти відсотків розміру штрафу протягом п'яти банківських днів з дня вручення постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, така постанова вважається виконаною.
У разі несплати штрафу фізичною або юридичною особою протягом тридцяти днів з дня вручення постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху стягується пеня у подвійному розмірі штрафу.
У разі несплати штрафу і пені протягом тридцяти днів з дня виникнення підстав для її стягнення відповідна постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху підлягає примусовому виконанню.
Примусове виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху не звільняє від сплати пені.
У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху перебіг строків, визначених частиною першою цієї статті, зупиняється до розгляду скарги
( Кодекс доповнено статтею 300-1 згідно із Законом № 596-VIII від 14.07.2015 )
Стаття 301. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення
За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.
Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
( Стаття 301 в редакції Закону N 2056-III від19.10.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом N 656-VII від 24.10.2013 )
Стаття 302. Припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення
За наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.
Стаття 303. Давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень
Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
( Частину третю статті 303 виключено на підставі Закону N 2342-III від 05.04.2001 )( Стаття 303 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III від 05.04.2001, N 586-VI від 24.09.2008, N 5288-VI від 18.09.2012, N 1697-VII від14.10.2014 )
Стаття 304. Вирішення питань, зв'язаних з виконанням постанови
Питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Стаття 305. Контроль за виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення
Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.
( Стаття 305 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2056-III від 19.10.2000 )
Глава 26
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ВИНЕСЕННЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ
Стаття 306. Порядок виконання постанови про винесення попередження
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виконується органом (посадовою особою), який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику.
Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виноситься під час відсутності порушника, йому вручається копія постанови в порядку і строки, передбачені статтею 285 цього Кодексу.
При винесенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення порушень, передбачених статтями 116, 116-2, 117 цього Кодексу, воно оформляється способом, встановленим відповідно Міністерством внутрішніх справ України або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
( Стаття 306 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11від 19.05.89, Законами N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від15.11.91, N 2342-III від 05.04.2001, N 586-VI від 24.09.2008, N 885-VI від 15.01.2009, N 5502-VI від 20.11.2012 )
Глава 27
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО НАКЛАДЕННЯ ШТРАФУ
Стаття 307. Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
( Стаття 307 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91;Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 196/96-ВР від 15.05.96, N 586-VI від 24.09.2008, N 5288-VI від18.09.2012, N 1697-VII від 14.10.2014, № 596-VIII від 14.07.2015 )
Стаття 308. Примусове виконання постанови про стягнення штрафу
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
( Частина друга набирає чинності з 1 січня 2009 року щодостягнення подвійного розміру штрафу при примусовому виконанніпостанови у справі про адміністративне правопорушення згідно ізЗаконом N 586-VI від 24.09.2008 )( Стаття 308 в редакції Закону N 2056-III від19.10.2000; із змінами, внесеними згідно із Законами N 586-VI від 24.09.2008, N 3045-VI від 17.02.2011 )
Стаття 309. Виконання постанови про накладення штрафу, який стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення
При стягненні штрафу відповідно до статті 258 цього Кодексу на місці вчинення адміністративного правопорушення порушникові видається квитанція встановленого зразка.
У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення провадження в справі, а потім виконання постанови здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Під час стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, застосовуються виключно безготівкові платіжні пристрої.
( Стаття 309 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 7542-11від 19.05.89, Законом N 5316-VI від 02.10.2012, № 596-VIII від 14.07.2015 )
Стаття 310. Закінчення провадження по виконанню постанови про накладення штрафу
Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову.
Глава 28
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ОПЛАТНЕ ВИЛУЧЕННЯ ПРЕДМЕТА
Стаття 311. Органи, що виконують постанови про оплатне вилучення предмета
Постанова про оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, виконується державним виконавцем.
( Частину другу статті 311 виключено на підставі Закону N 148/96-ВР від 25.04.96 )( Стаття 311 із змінами, внесеними згідно із Законами N 148/96-ВРвід 25.04.96, N 2056-III від 19.10.2000 )
Стаття 312. Виконання постанови про оплатне вилучення предмета
Предмет, вилучений на підставі постанови про його оплатне вилучення, здається державним виконавцем для реалізації в порядку, встановленому законом.
Суми, виручені від реалізації оплатно вилученого предмета, відповідно до статті 28 цього Кодексу передаються колишньому власникові з відрахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.
( Стаття 312 в редакції Закону N 2056-III від19.10.2000 )
Глава 29
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО КОНФІСКАЦІЮ ПРЕДМЕТА, ГРОШЕЙ
( Назва глави 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1255-12 від 25.06.91 )
Стаття 313. Органи, що виконують постанови про конфіскацію предмета, грошей
Постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.
( Стаття 313 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11від 03.04.86, N 2444-11 від 27.06.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 4134-11 від 12.06.87, N 6976-11 від 14.12.88, N 7445-11 від27.04.89, N 8711-11 від 19.01.90, N 158-12 від 03.08.90, N 1413-12 від 09.08.91; Законами N 1255-12 від 25.06.91, N 3806-12від 24.12.93, N 179/94-ВР від 22.09.94, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 148/96-ВР від25.04.96, N 323/96-ВР від 12.07.96, N 386/96-ВР від 01.10.96, N 497/96-ВР від 14.11.96, N 352-XIV від 23.12.98, N 998-XIV від 16.07.99, N 1587-III від23.03.2000, N 1744-III від 18.05.2000, N 1969-III від 21.09.2000; в редакції Закону N 2056-III від 19.10.2000 )
Стаття 314. Порядок виконання постанови про конфіскацію предмета, грошей
Виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави.
( Частину другу статті 314 виключено на підставі Закону N 2342-III від 05.04.2001 )( Стаття 314 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1255-12від 25.06.91, N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 315. Порядок реалізації конфіскованих предметів, грошей
Реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, провадиться в порядку, встановлюваному законами України.
( Стаття 315 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1255-12від 25.06.91, N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 316. Закінчення провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей
Постанова про конфіскацію предмета, грошей з відміткою про виконання повертається до суду, який виніс постанову.
( Стаття 316 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1255-12від 25.06.91, N 2342-III від 05.04.2001 )
Глава 30
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРАВА
Стаття 317. Органи, що виконують постанову про позбавлення спеціального права
Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів внутрішніх справ, зазначеними у пунктах 2-4 частини другої статті 222 цього Кодексу.
Постанова про позбавлення права керування річковими і маломірними суднами виконується керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та інспекторами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, капітаном річкового порту.
Постанова про позбавлення права полювання виконується зазначеними у частині другій статті 242 цього Кодексу посадовими особами органів, мисливського господарства.
( Стаття 317 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11від 03.04.86, Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 2342-III від 05.04.2001, N 2686-III від13.09.2001, N 586-VI від 24.09.2008, N 5502-VI від 20.11.2012, № 596-VIII від 14.07.2015 )
Стаття 318. Порядок виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном
У разі винесення постанови про позбавлення права керування, річковим або маломірним судном вилучене посвідчення (свідоцтво, диплом) особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, не повертається.
Дія виданого замість вилученого посвідчення (свідоцтва, диплома) тимчасового дозволу на право керування , річковим або маломірним судном продовжується до закінчення строку, встановленого для подання скарги, або до прийняття рішення по скарзі.
Якщо в результаті розгляду скарги буде прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи або про заміну позбавлення права керування , річковим або маломірним судном іншим заходом стягнення (пункти 3 і 4 частини першої статті 293 цього Кодексу), вилучене посвідчення (свідоцтво, диплом) повертається особі, у якої його було вилучено.
( Стаття 318 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 7542-11від 19.05.89; Законом N 586-VI від 24.09.2008, № 596-VIII від 14.07.2015 )
Стаття 319. Порядок виконання постанови про позбавлення права полювання
Виконання постанови про позбавлення права полювання провадиться шляхом вилучення посвідчення мисливця.
У разі ухилення особи, позбавленої права полювання, від здачі посвідчення мисливця працівники, уповноважені здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання, вилучення посвідчення мисливця провадять у встановленому порядку.
Порядок вилучення посвідчення мисливця встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політику у сфері лісового господарства.
( Стаття 319 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВРвід 06.03.96, N 2342-III від 05.04.2001, N 1122-IV від 11.07.2003, N 5462-VI від 16.10.2012 )( Статтю 320 виключено на підставі Закону N 586-VI від 24.09.2008 )
Стаття 321. Обчислення строків позбавлення спеціального права
Судноводії і особи, що порушили правила полювання, вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
Після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, повертаються в установленому порядку вилучені в неї документи.
( Стаття 321 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1369-12від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 586-VIвід 24.09.2008, N 5459-VI від 16.10.2012, № 596-VIII від 14.07.2015 )
Глава 30-А
ПРОВАДЖЕННЯ ПРО ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ
Стаття 321-1. Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт
Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання нею законної сили.
Виконання стягнення у вигляді громадських робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, види якої визначаються органами місцевого самоврядування.
У разі втрати працездатності, призову на строкову військову службу, взяття під варту, засудження до кримінального покарання у виді позбавлення або обмеження волі, або якщо невідоме місцезнаходження особи, постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, громадські роботи замінюються штрафом, розмір якого визначається з розрахунку, що чотири години невідбутих громадських робіт дорівнюють одному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян.
( Стаття 321-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI від 16.10.2012; в редакції Закону N 656-VIIвід 24.10.2013 )
Стаття 321-2. Обчислення строку відбування громадських робіт
Строк стягнення у виді громадських робіт обчислюється в годинах, протягом яких порушник виконував визначену суспільно корисну працю.
Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми - дві години на день.
Стаття 321-3. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником громадських робіт
На власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником громадських робіт покладається:
погодження з органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, переліку об'єктів, на яких порушники відбувають громадські роботи, та видів цих робіт;
контроль за виконанням порушниками визначених для них робіт;
своєчасне повідомлення органів, що відають виконанням даного виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення;
ведення обліку та інформування органів, що відають виконанням даного стягнення, про кількість відпрацьованих порушником годин.
( Стаття 321-3 із змінами, внесеними згідно із Законами N 5461-VI від 16.10.2012, N 656-VII від 24.10.2013 )
Стаття 321-4. Наслідки ухилення особи від відбування громадських робіт
У разі ухилення порушника від відбування громадських робіт постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, невідбутий строк громадських робіт може бути замінено штрафом або адміністративним арештом.
Заміна громадських робіт штрафом застосовується за умови, що санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне стягнення, передбачає можливість застосування штрафу. Розмір штрафу в такому разі визначається із розрахунку, що чотири години невідбутих громадських робіт дорівнюють одному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян.
Заміна громадських робіт арештом застосовується за умови, що санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне стягнення, не передбачає можливості застосування штрафу. Строк арешту визначається із розрахунку, що одна доба арешту дорівнює п’яти годинам невідбутих громадських робіт, але не може перевищувати п’ятнадцять діб.
( Стаття 321-4 в редакції Закону N 656-VII від24.10.2013 )( Кодекс доповнено главою 30-А згідно із Законом N 586-VI від 24.09.2008 )
Глава 31
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ВИПРАВНИХ РОБІТ
Стаття 322. Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт
Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання нею законної сили.
Виправні роботи відповідно до статті 31 цього Кодексу відбуваються за місцем постійної роботи порушника.
На підставі постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт із заробітку порушника протягом строку відбування ним адміністративного стягнення провадяться відрахування в дохід держави у розмірі, визначеному постановою.
У разі втрати працездатності, призову на строкову військову службу, взяття під варту, засудження до кримінального покарання у виді позбавлення або обмеження волі, або якщо невідоме місцезнаходження особи, постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, виправні роботи замінюються штрафом, розмір якого визначається із розрахунку, що один день невідбутих виправних робіт дорівнює одному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян.
( Стаття 322 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III від 05.04.2001, N 1254-VI від 14.04.2009;в редакції Закону N 656-VII від 24.10.2013 )
Стаття 323. Обчислення строку відбування виправних робіт
Відбування виправних робіт обчислюється часом, протягом якого порушник працював і з його заробітку провадилось відрахування.
Кількість днів, відпрацьованих порушником, має бути не менше кількості робочих днів, що припадають на встановлений районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) календарний строк стягнення. Якщо порушник не відпрацював зазначеної кількості робочих днів і відсутні підстави для зарахування невідпрацьованих днів у строк стягнення, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання порушником належної кількості робочих днів.
У строк відбування стягнення зараховується час, протягом якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до закону виплачувалась заробітна плата. До цього строку також зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і час проведений у відпустці по вагітності і родах. Час хвороби, спричиненої сп'янінням або діями, зв'язаними з сп'янінням, до строку відбування виправних робіт не зараховується.
( Стаття 323 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 324. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником виправних робіт
На власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником виправних робіт покладається:
правильне і своєчасне провадження відрахувань із заробітку порушника в доход держави і своєчасний переказ відрахованих сум у встановленому порядку;
трудове виховання порушника;
повідомлення органів, що відають виконанням даного виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення.
( Стаття 324 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 325. Наслідки ухилення особи від відбування виправних робіт
У разі ухилення порушника від відбування виправних робіт постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, невідбутий строк виправних робіт може бути замінено штрафом або адміністративним арештом.
Заміна виправних робіт штрафом застосовується за умови, що санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне стягнення, передбачає можливість застосування штрафу. Розмір штрафу в такому разі визначається із розрахунку, що один день невідбутих виправних робіт дорівнює одному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян.
Заміна виправних робіт арештом застосовується за умови, що санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне стягнення, не передбачає можливості застосування штрафу. Строк арешту визначається із розрахунку, що одна доба арешту дорівнює трьом дням виправних робіт, але не може перевищувати п’ятнадцять діб.
( Стаття 325 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВРвід 07.02.97, N 2342-III від 05.04.2001; в редакціїЗакону N 656-VII від 24.10.2013 )
Глава 32
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО АРЕШТУ
Стаття 326. Виконання постанови про застосування адміністративного арешту
Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.
( Стаття 326 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 327. Порядок відбування адміністративного арешту
Осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ. При виконанні постанови про застосування адміністративного арешту арештовані піддаються особистому оглядові.
Строк адміністративного затримання зараховується до строку адміністративного арешту.
Відбування адміністративного арешту провадиться за правилами, встановленими законами України.
( Стаття 327 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III від 05.04.2001 )
Стаття 328. Трудове використання осіб, підданих адміністративному арешту
Особи, піддані адміністративному арешту за правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтею 185, частиною другою статті 185-1 і частиною першою статті 185-3 цього Кодексу, використовуються на фізичних роботах.
Організація трудового використання осіб, підданих адміністративному арешту, покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.
Особам, підданим адміністративному арешту, за час перебування під арештом заробітна плата за місцем постійної роботи не виплачується.
( Стаття 328 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 4452-11 від 21.08.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 9166-11 від 04.05.90, Законами N 2342-III від05.04.2001, N 759-IV від 15.05.2003, N 2635-IV від 02.06.2005 )
Глава 33
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ В ЧАСТИНІ ВІДШКОДУВАННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ
Стаття 329. Порядок і строк виконання постанови в частині відшкодування майнової шкоди
Постанова по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди виконується в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди є виконавчим документом.
Майнова шкода має бути відшкодована порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови (стаття 285), а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
( Стаття 329 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2056-III від 19.10.2000, N 5288-VI від 18.09.2012 )
Стаття 330. Наслідки невиконання постанови в частині відшкодування майнової шкоди
У разі невиконання постанови по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди у строк, установлений частиною третьою статті 329 цього Кодексу, вона надсилається для стягнення збитків у порядку виконавчого провадження.
( Стаття 330 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2056-III від 19.10.2000 )
Заступник Голови Президії
Верховної Ради Української РСР
Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР

В. ШЕВЧЕНКО

М. ХОМЕНКО
м.Київ, 7 грудня 1984 року
N 8073-X