Про затвердження Положення про порядок визначення банками України розміру регулятивного капіталу

Відповідно до статей 7, 15, 55, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 30, 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", пункту 10 розділу II Закону України від 30 червня 2021 року № 1587-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи", з метою імплементації положень Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги до кредитних установ та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012 (зі змінами) щодо розрахунку регулятивного капіталу банків Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про порядок визначення банками України розміру регулятивного капіталу (далі - Положення), що додається.

2. Банкам України:

1) розробити внутрішньобанківське положення щодо визначення розміру регулятивного капіталу згідно з вимогами Положення до 01 квітня 2024 року;

2) здійснити розрахунок у тестовому режимі розміру регулятивного капіталу згідно з вимогами Положення станом на 01 квітня, 01 травня, 01 червня, 01 липня 2024 року та надати інформацію про результати такого розрахунку до Національного банку України за встановленою ним формою не пізніше 15 квітня, 15 травня, 17 червня, 15 липня 2024 року відповідно;

3) провести оцінку власних інструментів капіталу, включених до розрахунку регулятивного капіталу, на відповідність вимогам Положення щодо власних інструментів капіталу та про результати такої оцінки поінформувати Національний банк України до 01 травня 2024 року;

4) до 05 серпня 2024 року затвердити та запровадити внутрішньобанківське положення щодо визначення розміру регулятивного капіталу згідно з вимогами Положення;

5) починаючи з 05 серпня 2024 року виконувати вимоги Положення та здійснювати розрахунок регулятивного капіталу згідно з вимогами Положення.

3. Рекомендувати банкам застосовувати вимоги до власних інструментів капіталу, визначених Положенням, під час унесення змін до діючих правочинів, укладених між банком та акціонером / інвестором, та укладання нових правочинів.

4. Департаменту методології регулювання діяльності банків (Оксана Присяженко) після офіційного опублікування довести до відома банків України інформацію про прийняття цієї постанови.

5. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування, крім пункту 1 цієї постанови, який набирає чинності з 05 серпня 2024 року.

1. Це Положення розроблено відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України".

Підходи, визначені цим Положенням, ґрунтуються на Основних принципах ефективного банківського нагляду Базельського комітету з банківського нагляду, схвалених банківськими наглядовими органами на 17-й Міжнародній конференції банківських наглядових органів (Core principles for effective banking supervision, 13, 14 вересня 2012 року) та положеннях Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги до кредитних установ та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012 (зі змінами).

2. Терміни та скорочення в цьому Положенні вживаються в таких значеннях:

1) активи, які не мають матеріальної форми, - нематеріальні активи, гудвіл, капітальні вкладення в нематеріальні активи, активи з права користування, базовими активами яких є нематеріальні активи;

2) аудитор - аудиторська фірма, яка здійснює перевірку річної фінансової звітності банку відповідно до вимог законодавства України та/або огляд проміжної фінансової звітності банку відповідно до укладеного з банком договору про надання аудиторських послуг, що надаються відповідно до міжнародних стандартів аудиту;

3) валова величина відстрочених податкових активів (далі - валова величина ВПА) - сума відстрочених податкових активів як визнаних, так і не визнаних у Звіті про фінансовий стан (Баланс) річної / проміжної фінансової звітності банку, розкритих у примітках до фінансової звітності банку, визначена без згортання з сумою відстрочених податкових зобов’язань;

4) валова величина відстрочених податкових активів, що підлягають відшкодуванню в майбутніх періодах відповідно до перенесення податкових збитків та податкових пільг на майбутні періоди (далі - валова величина ВПАП3/ПП ), - величина відстрочених податкових активів, що підлягають відшкодуванню в майбутніх періодах відповідно до перенесення невикористаних податкових збитків та податкових пільг на майбутні періоди, як визнаних, так і не визнаних у Звіті про фінансовий стан (Баланс) річної / проміжної фінансової звітності банку, розкритих у примітках до фінансової звітності банку;

5) валова величина відстрочених податкових активів, що підлягають відшкодуванню в майбутніх періодах відповідно до тимчасових різниць (далі - валова величина ВПАТР ), - величина відстрочених податкових активів, що підлягають відшкодуванню в майбутніх періодах відповідно до тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, як визнаних, так і не визнаних у Звіті про фінансовий стан (Баланс) річної / проміжної фінансової звітності банку, розкритих у примітках до фінансової звітності банку;

6) виплати, передбачувані до сплати з прибутку, - сума виплат з прибутку звітного року / прибутку за проміжний звітний період, визначена в примітці до фінансової звітності банку "Події після звітної дати", крім суми дивідендів, оголошених до сплати з цього прибутку;

7) власний інструмент капіталу - власний інструмент основного капіталу 1 рівня / додаткового капіталу 1 рівня / капіталу 2 рівня;

8) дивідендна політика банку - порядок формування та реалізації дивідендної політики держави, затверджений Кабінетом Міністрів України, для банків, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, для інших банків - затверджений радою банку внутрішньобанківський документ про наміри розподілу прогнозної суми чистого прибутку банку / нерозподілених прибутків минулих років, складений на відповідний прогнозний рік з урахуванням стратегії, бізнес-плану, програми капіталізації / реструктуризації банку, в якому визначені щонайменше прогнозна сума / відсоток чистого прибутку / нерозподілених прибутків минулих років, що планується спрямувати на виплату дивідендів та/або залишити в капіталі банку у вигляді нерозподілених прибутків минулих років чи фондів / резервів банку, створених за рахунок прибутку;

9) Закон про банки - Закон України "Про банки і банківську діяльність";

10) Закон про фінансові послуги - Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії";

11) інвестор - фізична або юридична особа, яка набула / має намір набути право власності на власний інструмент капіталу;

12) індекс інструменту капіталу - індекс, що розраховується оператором організованого ринку капіталу щодо індексного кошика, до складу якого включено інструмент капіталу;

13) Інструкція № 368 - Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 року за № 841/6032 (зі змінами);

14) інструмент з умовами списання / конверсії - уживається у значенні, визначеному в статті 30 Закону про банки;

15) інструмент капіталу - власний інструмент капіталу / інструмент капіталу установи фінансового сектору;

16) інструмент капіталу установи фінансового сектору - інструмент основного капіталу 1 рівня / додаткового капіталу 1 рівня / капіталу 2 рівня установи фінансового сектору;

17) ланцюг установ-посередників - послідовні установи-посередники в ланцюгу опосередкованих вкладень банку в інструменти капіталу;

18) міжнародна фінансова установа - уживається у значенні, визначеному в пункті 2 глави 1 розділу I Положення № 149;

19) МСФЗ - міжнародні стандарти фінансової звітності;

20) накопичена пруденційна амортизація - сума амортизації об’єкта нематеріальних активів з початку його корисного використання, розрахована згідно з пунктом 40 глави 8 розділу II цього Положення;

21) непрофільні активи - активи (необоротні активи, утримувані для продажу; майно, що перейшло у власність банку як заставодержателя; основні засоби), які не використовуються банком під час здійснення видів діяльності, визначених статтею 47 Закону про банки, та інвестиційна нерухомість;

22) норматив Н9 - норматив максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком особами (Н9), встановлений Інструкцією № 368;

23) Положення № 149 - Положення про ліцензування банків, затверджене постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2018 року № 149 (зі змінами);

24) Положення № 162 - Положення про порядок визначення банками України мінімального розміру ринкового ризику, затверджене постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 2021 року № 162 (зі змінами);

25) Положення № 351 - Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затверджене постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2016 року № 351 (зі змінами);

26) Положення № 346 - Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346 (зі змінами);

26-1) процедурне рішення - рішення Національного банку, що приймається під час адміністративного провадження до його завершення;

27) субординований борг - інструмент капіталу банку, який передбачає:

залучення коштів від інвестора шляхом укладання прямих договорів або шляхом випуску облігацій на строк не менше п’яти років;

повернення залучених коштів у разі ліквідації банку після погашення вимог усіх вкладників та інших кредиторів банку, крім вимог за інструментами з умовами / списання конверсії, згідно з черговістю, встановленою законодавством України;

28) сума дивідендів, передбачуваних до сплати з прибутку, - сума дивідендів, передбачуваних до сплати з нерозподілених прибутків минулих років / прибутку звітного року / прибутку за проміжний звітний період / поточного прибутку;

29) рішення акціонерів банку щодо суми дивідендів до сплати - рішення загальних зборів акціонерів / єдиного акціонера банку щодо суми дивідендів до сплати;

29-1) уповноважена особа Національного банку - член Правління Національного банку, який здійснює загальне керівництво та контролює діяльність структурного підрозділу Національного банку, до функцій якого належить здійснення безвиїзного банківського нагляду (далі - підрозділ банківського нагляду) відповідно до розподілу функціональних обов’язків між Головою Національного банку, його першим заступником та заступниками Голови Національного банку або керівник підрозділу банківського нагляду;

30) фінансова допомога - сума грошових коштів, наданих банку акціонером на безповоротній основі згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які передбачають перехід права власності на грошові кошти, або без укладання таких договорів, включаючи прощення акціонером зобов’язань банку за кредитом, вкладом (депозитом), субординованим боргом та інструментом з умовами списання / конверсії.

Термін "суб’єкт господарювання спеціального призначення" у цьому Положенні вживається в значенні, наведеному в Тлумаченні ПКТ -12 "Консолідація: суб’єкти господарювання спеціального призначення", виданого Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Термін "фінансовий інструмент" вживається у значенні, наведеному в пункті 11 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 32 "Фінансові інструменти: подання".

Інші терміни, що вживаються в цьому Положенні, застосовуються у значеннях, визначених законами України, нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - Національний банк) та міжнародними стандартами фінансової звітності.

3. Це Положення встановлює порядок визначення банками України (далі - банк) розміру регулятивного капіталу, капіталу 1 рівня та основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня та капіталу 2 рівня.

4. Документи та інформація, що надаються банком до Національного банку відповідно до вимог цього Положення, мають бути викладені українською мовою і не містити виправлень, неточностей.

Документи, складені іноземною мовою, для подання до Національного банку мають перекладатися на українську мову (справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально). Не перекладаються на українську мову документи, складені іноземною мовою, у разі одночасного наведення їх тексту українською мовою.

5. Документи, які видані в іноземній країні, для подання до Національного банку мають легалізовуватися в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Документи щодо юридичної особи, які видані в іноземній країні та легалізація яких не передбачена міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, подаються до Національного банку за підписом керівника або іншого уповноваженого представника юридичної особи.

Документи щодо фізичної особи, які видані в іноземній країні та легалізація яких не передбачена міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, подаються до Національного банку за підписом фізичної особи або її уповноваженого представника.

Банк у разі неможливості дотримання визначених в абзаці першому пункту 5 глави 1 розділу I цього Положення вимог щодо оформлення документів, виданих в іноземній державі, з незалежних від особи причин подає до Національного банку обґрунтовані пояснення. Національний банк має право розглянути документи, видані в іноземній державі, оформлені без дотримання вимог щодо оформлення, визначених в абзаці першому пункту 5 глави 1 розділу I цього Положення, якщо визнає пояснення банку обґрунтованим та не матиме сумнівів щодо достовірності документів та викладеної в них інформації.

6. Документи, інформація, передбачені в цьому Положенні, на вимогу Національного банку подаються в один із таких способів:

1) на паперових носіях з одночасним поданням електронних копій цих документів без накладання кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП). Електронні копії документів надаються на цифрових носіях або надсилаються засобами електронної пошти на офіційну електронну поштову скриньку Національного банку, або іншими засобами електронного зв’язку, які використовуються Національним банком для електронного документообігу;

2) у формі електронних документів, підписаних шляхом накладання КЕП, або електронних копій документів, засвідчених КЕП, засобами електронної пошти на офіційну електронну поштову скриньку Національного банку або іншими засобами електронного зв’язку, які використовуються Національним банком для електронного документообігу.

7. Електронні копії документів мають створюватися у вигляді файлів, які містять скановані з паперових носіїв зображення документів.

Сканування з паперових носіїв зображень документів здійснюється з урахуванням таких вимог:

1) документ сканується у файл формату pdf;

2) сканована копія кожного окремого документа зберігається як окремий файл;

3) файл повинен мати коротку назву латинськими літерами, що відображає зміст і реквізити документа;

4) документи, що містять більше однієї сторінки, скануються в один файл;

5) роздільна здатність сканування має бути не нижче ніж 300 dpi.

8. Документи, отримані з електронних джерел, засвідчуються підписом:

1) фізичної особи, щодо якої такі документи видані, або її уповноваженого представника;

2) уповноваженого представника юридичної особи, щодо якої такі документи видані.

9. Копія документа, що подається до Національного банку, засвідчується в такому порядку:

1) копія документа, виданого уповноваженим державним органом, засвідчується органом, який видав цей документ, або нотаріально;

2) копія документа фізичної особи засвідчується підписом такої особи або її уповноваженого представника;

3) копія документа юридичної особи засвідчується підписом її уповноваженого представника.

10. Банк несе відповідальність за повноту та достовірність даних, що містяться в поданих до Національного банку документах та інформації.

11. Національний банк здійснює адміністративне провадження щодо прийняття рішень, визначених цим Положенням, відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про Національний банк України", Законом про банки.

11-1. Початком адміністративного провадження щодо прийняття Національним банком рішень, визначених цим Положенням, є день отримання заяви банку в письмовій формі.

Перебіг строку в адміністративному провадженні починається з наступного дня після отримання заяви.

11-2. Уповноважена особа Національного банку приймає рішення про залишення заяви без руху, якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством України та цим Положенням вимог.

11-3. Національний банк надсилає банку листа про залишення заяви без руху за підписом уповноваженої особи Національного банку протягом трьох робочих днів із дня отримання такої заяви.

Національний банк у листі про залишення заяви без руху зазначає виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства України та цього Положення, спосіб та строк усунення виявлених недоліків, а також способи, порядок і строк оскарження рішення про залишення заяви без руху.

11-4. Уповноважена особа Національного банку має право продовжити строк усунення виявлених недоліків у разі подання банком обґрунтованого клопотання.

Національний банк розглядає подане банком клопотання не пізніше трьох робочих днів із дня його надходження та приймає рішення щодо нього.

Національний банк надсилає банку листа про відмову в задоволенні клопотання щодо продовження строку усунення виявлених недоліків із зазначенням мотивів такої відмови за підписом уповноваженої особи Національного банку невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання.

Заява вважається поданою банком у день первинного подання в разі усунення банком виявлених недоліків у строк, визначений Національним банком. Строк розгляду Національним банком заяви продовжується на строк залишення такої заяви без руху.

11-5. Національний банк має право під час адміністративного провадження повідомити банк у листі за підписом уповноваженої особи Національного банку про потребу доопрацювання поданого пакета документів, якщо документи не відповідають вимогам законодавства України, та/або про надання ним додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, у визначений у листі строк.

Банк у разі неможливості надати доопрацьовані та/або додаткові документи/ інформацію у визначений Національним банком строк має право подати заяву про зупинення адміністративного провадження на строк, який є необхідним для подання таких документів/інформації.

Національний банк у разі неподання банком у визначений строк доопрацьованих та/або додаткових документів/інформації або заяви про зупинення адміністративного провадження приймає рішення за результатом розгляду наявних у Національного банку документів/інформації.

11-6. Національний банк має право під час адміністративного провадження зупинити адміністративне провадження для перевірки достовірності поданих банком документів/інформації та/або отримання інформації від державних органів, іноземних державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та фізичних осіб, якщо відсутність такої перевірки та/або таких документів/інформації перешкоджає об’єктивному вирішенню справи.

Національний банк повідомляє банк про зупинення адміністративного провадження у листі за підписом уповноваженої особи Національного банку із наведенням обґрунтування.

Перебіг строку адміністративного провадження відновлюється з дня припинення обставини, що спричинила зупинення адміністративного провадження, а в разі неподання запитуваних документів/інформації - з робочого дня, наступного за днем спливу строку, визначеного для їх подання.

11-7. Уповноважена особа Національного банку має право за потреби перевірки достовірності поданих документів / інформації, отримання додаткових та/або доопрацьованих документів / інформації, необхідних для прийняття рішень, одноразово продовжити строк прийняття рішень, визначених цим Положенням, але не більше ніж на:

1) 15 календарних днів - для прийняття рішень відповідно до абзацу третього підпункту 1, абзацу другого підпункту 2 пункту 140 глави 20, пункту 151 глави 21, пункту 156 глави 22, абзацу другого підпункту 2 пункту 161 глави 22 розділу V цього Положення;

2) 30 робочих днів - для прийняття рішень відповідно до пункту 117 глави 17, пункту 122 глави 18, пункту 126 глави 19, абзаців другого, четвертого та п’ятого підпункту 1, абзацу третього підпункту 2, підпункту 3 пункту 140 глави 20, підпункту 1, абзаців третього - п’ятого підпункту 2 пункту 161 глави 22, пункту 167 глави 23 розділу V цього Положення.

Національний банк повідомляє банк у листі за підписом уповноваженої особи Національного банку про продовження строку прийняття рішень з обґрунтуванням прийнятого рішення не менше ніж за три робочих дні до завершення граничного строку для їх прийняття, визначеного цим Положенням.

11-8. Національний банк надсилає банку рішення, визначене в цьому Положенні, невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня його прийняття у листі за підписом уповноваженої особи Національного банку.

11-9. Рішення Національного банку про відмову, прийняте під час здійснення адміністративного провадження, визначеного цим Положенням, щонайменше повинно містити:

1) дату подання заяви та її стислий зміст;

2) фактичні обставини справи;

3) зміст документів і відомості, враховані під час розгляду справи;

4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки;

5) правову оцінку обставин, виявлених Національним банком, і зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин;

6) інформацію про право особи, яка стала об’єктом рішення Національного банку, оскаржити таке рішення;

7) інформацію про спосіб, порядок і строк оскарження рішення, включаючи інформацію про вид суду, до якого особа може подати позов;

8) інформацію, що оскарження рішення в судовому порядку не зупиняє його виконання, із зазначенням правових підстав для цього.

11-10. Процедурні рішення під час адміністративного провадження щодо прийняття рішень, визначених у цьому Положенні, до початку розгляду питання про вирішення адміністративної справи безпосередньо Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури (далі - Комітет з питань нагляду) приймає уповноважена особа Національного банку.

Процедурні рішення після початку розгляду питання про вирішення адміністративної справи безпосередньо Комітетом з питань нагляду та рішення, визначене в пункті 151 глави 21 розділу V цього Положення, приймає Комітет з питань нагляду.

12. Банк визначає розмір регулятивного капіталу банку як суму таких величин:

1) розміру капіталу 1 рівня, визначеного згідно з розділом II цього Положення;

2) розміру капіталу 2 рівня, визначеного згідно з розділом III цього Положення.

13. Банк розробляє та затверджує рішенням уповноваженого органу внутрішньобанківське положення щодо визначення розміру регулятивного капіталу (далі - внутрішньобанківське положення), яке документально закріплює процес розрахунку розміру регулятивного капіталу, регламентує інші питання, що пов’язані з отриманням інформації для цілей такого розрахунку та враховує вимоги цього Положення.

Внутрішньобанківське положення має щонайменше містити:

1) критерії, визначені банком для впровадження принципів, визначених цим Положенням;

2) методику розрахунку розміру регулятивного капіталу, з урахуванням встановленого в банку управлінського та аналітичного обліку операцій банку;

3) підходи, обрані банком до розрахунку вирахувань з капіталу, визначених цим Положенням, що ураховують бізнес-модель банку, кредитну та інвестиційну політику банку та складність здійснюваних ним операцій;

4) процедури, порядок та строки отримання банком інформації, необхідної для цілей розрахунку складових та вирахувань з капіталу;

5) механізми внутрішнього контролю за відповідністю, достовірністю, повнотою розрахунку розміру регулятивного капіталу згідно з вимогами цього Положення.

14. Відповідність внутрішньобанківського положення та визначеного банком розміру регулятивного капіталу вимогам цього Положення є предметом оцінки Національним банком під час здійснення банківського нагляду.

Банк подає внутрішньобанківське положення Національному банку на його запит, а також уповноваженим Національним банком особам під час здійснення інспекційної перевірки.

Відсутність у банку внутрішньобанківського положення чи його неподання для ознайомлення на запит Національного банку або уповноважених Національним банком осіб під час здійснення інспекційної перевірки є підставою для прийняття Національним банком рішення про неналежну організацію системи внутрішнього контролю в банку, а також застосування заходів впливу згідно з Положенням № 346.

15. Банк розраховує розмір регулятивного капіталу банку щодня, ґрунтуючись на даних бухгалтерського обліку та додаткових даних у гривні/гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату розрахунку.

16. Банк визначає розмір капіталу 1 рівня (далі - К1) як суму таких величин:

1) розміру основного капіталу 1 рівня (далі - ОК1), визначеного згідно з пунктом 17 глави 3 розділу II цього Положення;

2) розміру додаткового капіталу 1 рівня (далі - ДК1), визначеного згідно з пунктом 18 глави 3 розділу II цього Положення.

17. Банк визначає розмір ОК1 як суму складових ОК1, визначених у пунктах 19, 20 глави 4 розділу II цього Положення, зменшену на суму вирахувань з ОК1, визначених у пункті 30 глави 7 розділу II цього Положення.

18. Банк визначає розмір ДК1 як суму складових ДК1, визначених у пунктах 59, 60 глави 11 розділу II цього Положення, зменшену на суму вирахувань з ДК1, визначених у пункті 65 глави 11 розділу II цього Положення.

19. Банк уключає до складових ОК1:

1) власні інструменти ОК1, якими є прості акції/паї в зареєстрованому статутному капіталі банку, за умови їх відповідності вимогам глави 14 розділу IV цього Положення до власних інструментів ОК1, за їх номінальною вартістю;

2) емісійні різниці (емісійний дохід), отримані за власними інструментами ОК1, за їх балансовою вартістю;

3) прибуток згідно з главою 5 розділу II цього Положення;

4) резервний та інші фонди, які формуються за рахунок чистого прибутку банку, окремо розкриваються в оприлюдненій фінансовій звітності банку та призначені для покриття збитків банку, за їх балансовою вартістю;

5) позитивний результат коригування вартості фінансових інструментів за операціями з акціонерами банку під час первісного визнання, які обліковувалися на балансі банку станом на 15 листопада 2023 року.

20. Банк уключає до ОК1 власні інструменти ОК1 у вигляді простих акцій / паїв банку з дати їх відображення за балансовим рахунком з обліку статутного капіталу банку відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань обліку фінансових інструментів.

Прості акції / паї, емісія / сплата яких здійснена з 05 серпня 2024 року, банк уключає до ОК1 за умови погодження Національним банком такого включення відповідно до порядку та умов, визначених у главі 19 розділу V цього Положення.

21. Банк уключає до ОК1 такі прибутки:

1) нерозподілені прибутки минулих років;

2) прибуток звітного року;

3) прибуток за проміжний звітний період;

4) фінансову допомогу.

22. Банк уключає до ОК1 нерозподілені прибутки минулих років у сумі, розрахованій за такою формулою:

див. зображення

де Прибутки МР ОК1 - сума нерозподілених прибутків минулих років, що включається до ОК1;

Прибутки МР - сума нерозподілених прибутків минулих років, відображена за відповідним балансовим рахунком на дату розрахунку;

Дивіденди МР - сума дивідендів, передбачуваних до сплати з нерозподілених прибутків минулих років, розрахована згідно з главою 6 розділу II цього Положення.

23. Банк уключає до ОК1 прибуток звітного року за умови погодження його включення Національним банком до капіталу банку згідно з главою 17 розділу V цього Положення в сумі, розрахованій за такою формулою:

див. зображення

де Прибуток ЗР ОК1 - сума прибутку звітного року, що включається до ОК1;

Прибуток ЗР - сума прибутку звітного року, відображена за відповідним балансовим рахунком на дату розрахунку та яка відповідає сумі прибутку звітного року, відображеній в перевіреній аудитором річній фінансовій звітності банку;

Виплати ЗР - сума виплат, передбачуваних до сплати з прибутку звітного року;

Дивіденди ЗР - сума дивідендів, передбачуваних до сплати з прибутку звітного року, розрахована згідно з главою 6 розділу II цього Положення.

24. Банк уключає до ОК1 прибуток за проміжний звітний період за умови погодження його включення Національним банком до капіталу банку відповідно до порядку та умов, визначених у главі 17 розділу V цього Положення, у сумі, розрахованій за такою формулою:

див. зображення

де Прибуток ПЗП ОК1 - сума прибутку за проміжний звітний період, що включається до ОК1;

Прибуток ПЗП - сума прибутку, відображена в оглянутій аудитором проміжній фінансовій звітності банку за звітний період;

Виплати ПЗП - сума виплат, передбачуваних до сплати з прибутку за проміжний звітний період;

Дивіденди ПЗП - сума дивідендів, передбачуваних до сплати з прибутку за проміжний звітний період, розрахована згідно з главою 6 розділу II цього Положення;

Прибуток П/ЗР - сума поточного прибутку/прибутку звітного року, які належать до того самого звітного року, що і Прибуток ПЗП, на дату розрахунку;

Дивіденди П/ЗР - сума дивідендів, передбачуваних до сплати з поточного прибутку/прибутку звітного року, розрахована згідно з главою 6 розділу II цього Положення.

25. Банк у разі погодження Національним банком включення до капіталу банку прибутку звітного року / прибутку за проміжний звітний період згідно з пунктом 118 глави 17 розділу V цього Положення має право включати до ОК1:

1) суму прибутку звітного року - з дня отримання рішення Національного банку про погодження включення прибутку звітного року до ОК1 до дати прийняття загальними зборами акціонерів / єдиним акціонером банку рішення про затвердження прибутку звітного року;

2) суму прибутку за проміжний звітний період - з дня отримання рішення Національного банку про погодження включення прибутку за проміжний звітний період до ОК1 до дати прийняття загальними зборами акціонерів / єдиним акціонером банку рішення про затвердження прибутку звітного року, до якого належить прибуток за проміжний звітний період.

Включення банком до ОК1 одночасно суми прибутку звітного року/суми прибутку за проміжний звітний період, які належать до одного звітного року, не допускається.

26. Банк має право включати фінансову допомогу до ОК1 за умови отримання дозволу Національного банку на включення фінансової допомоги до капіталу банку відповідно до порядку та умов, визначених у главі 18 розділу V цього Положення, та за одночасного дотримання таких вимог:

1) джерелом формування коштів фінансової допомоги є власні кошти акціонера, надані в грошовій формі та на умовах безповоротності;

2) джерела походження коштів фінансової допомоги акціонера підтверджують, що:

грошові кошти не є коштами осіб, включаючи попередніх власників грошових коштів, до яких застосовано санкції іноземними державами (крім держав, що здійснили або здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України") або міждержавними об’єднаннями, або міжнародними організаціями та/або застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції";

грошові кошти отримані в результаті правочинів, включаючи правочини, вчинені попередніми власниками грошових коштів, зміст яких не суперечить законодавству, вчинених на ринкових умовам, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей;

грошові кошти акціонера - фізичної особи перебували в обігу в безготівковій формі на рахунках, відкритих у фінансових установах, які відповідно до закону мають право на надання фінансових платіжних послуг із відкриттям рахунків, в Україні / за кордоном, включно з переказами цих коштів між рахунками, ураховуючи рахунки їх попередніх власників, безперервно протягом одного року до дати їх надання банку, крім випадків визначених у пункті 170-1 глави 19 розділу III Положення № 149.

27. Банк має право включати фінансову допомогу до ОК1 з дня отримання рішення Національного банку про надання дозволу на включення фінансової допомоги до капіталу банку.

28. Банк здійснює розрахунок суми дивідендів, передбачуваних до сплати з прибутку, згідно з додатком 1 до цього Положення, з урахуванням наявності/відсутності у банку таких документів (далі - документи щодо прогнозної суми дивідендів):

1) пропозиції правління банку щодо суми дивідендів до сплати, що задокументована та погоджена радою банку для розгляду загальними зборами акціонерів / єдиним акціонером банку;

2) рішення загальних зборів акціонерів /єдиного акціонеру банку щодо суми дивідендів до сплати (далі - рішення акціонерів щодо суми дивідендів до сплати);

3) програми капіталізації / реструктуризації банку, складеної відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку;

4) дивідендної політики банку.

29. Банк для розрахунку суми дивідендів, передбачуваних до сплати з прибутку, із застосуванням показників дивідендної політики банку на поточний рік визначає такі показники:

1) прийнятними - у разі одночасного дотримання таких умов:

протягом останніх трьох років поспіль, що передують поточному року, величина дивідендів до сплати, що зазначалась у пропозиціях правління банку, визначалася на підставі дивідендної політики на відповідний рік;

протягом останніх трьох років, що передують поточному року, до дивідендної політики банку на відповідний рік не вносилися зміни, внаслідок яких прогнозна величина дивідендів збільшувалася;

дивіденди, сплачені банком за кожен рік з останніх трьох років, що передують поточному року, не перевищують прогнозної величини дивідендів, визначеної у дивідендній політиці на відповідний рік у вигляді відсотка або суми прибутку, з якого здійснюватиметься така сплата;

сплата банком прогнозної величини дивідендів, визначеної в дивідендній політиці банку, не призведе до зниження рівня капіталу банку нижче граничного рівня, необхідного для забезпечення дотримання банком вимог до достатності капіталу, встановлених статтею 35 Закону про банки;

2) неприйнятними - в інших випадках.

30. Банк уключає до вирахувань з ОК1:

1) збитки, що обліковуються за балансовими рахунками 5 класу "Капітал банку" Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (зі змінами):

непокриті збитки минулих років;

збиток звітного року;

збиток від операцій з акціонерами;

негативний результат переоцінки боргових фінансових активів, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, крім переоцінки облігацій внутрішньої державної позики, випущених в обмін на акції додаткової емісії банку;

негативний результат коригування вартості фінансових інструментів за операціями з акціонерами банку під час первісного визнання, крім переоцінки облігацій внутрішньої державної позики, випущених в обмін на акції додаткової емісії банку;

негативний результат переоцінки інструментів капіталу, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

2) збиток поточного року;

3) активи, які не мають матеріальної форми, згідно з порядком, визначеним у главі 8 розділу II цього Положення;

4) вкладення у власні інструменти ОК1 згідно з порядком, визначеним у розділі VI цього Положення;

5) вкладення в інструменти ОК1 установ фінансового сектору згідно з порядком, визначеним у розділі VI цього Положення;

6) відстрочені податкові активи згідно з порядком, визначеним у главі 9 розділу II цього Положення;

7) перевищення суми вирахувань з ДК1 над сумою складових ДК1 (від’ємне значення ДК1);

8) нараховані доходи згідно з порядком, визначеним у главі 10 розділу II цього Положення;

9) величину непокритого кредитного ризику згідно з пунктами 31, 32 глави 7 розділу II цього Положення;

10) балансову вартість непрофільних активів згідно з пунктом 33 глави 7 розділу II цього Положення, крім:

житлової нерухомості, отриманої у власність до 30 грудня 2021 року (включно), яка утримується не більше трьох років, та отриманої у власність із 31 грудня 2021 року, яка утримується не більше двох років;

інших активів (за винятком нематеріальних активів, що обліковуються як необоротні активи, утримувані для продажу), отриманих у власність до 30 грудня 2021 року (включно), які утримуються не більше трьох років, та отриманих у власність із 31 грудня 2021 року, які утримуються не більше одного року.

31. Банк визначає величину непокритого кредитного ризику станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, та включає її до вирахувань з ОК1 протягом наступного місяця.

32. Банк визначає величину непокритого кредитного ризику таким чином:

1) якщо величина кредитного ризику, визначена згідно з вимогами Положення № 351, є меншою або дорівнює сумі сукупного розміру резервів за активними банківськими операціями, сформованих відповідно до вимог МСФЗ (далі - розмір резервів за МСФЗ), розміру уцінки фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, та очікуваних кредитних збитків, які відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань обліку фінансових інструментів відображаються на окремих аналітичних рахунках дисконтів, якщо такі кредитні збитки не обліковуються за рахунками резервів (далі - очікувані кредитні збитки, відображені за рахунками дисконтів), то величина непокритого кредитного ризику дорівнює нулю;

2) якщо величина кредитного ризику перевищує суму розміру резервів за МСФЗ, розміру уцінки фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, та розміру очікуваних кредитних збитків, відображених за рахунками дисконтів, то величина непокритого кредитного ризику дорівнює сумі такого перевищення.

33. Банк визначає балансову вартість непрофільних активів станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, та включає її до вирахувань з ОК1 протягом наступного місяця.

Банк за непрофільним активом, що визнаний внаслідок припинення визнання іншого непрофільного активу, обчислює строк утримання, визначений у підпункті 10 пункту 30 глави 7 розділу II цього Положення з урахуванням строку утримання непрофільного активу, визнання якого припинено.

34. Банк уключає до вирахувань з ОК1 активи, які не мають матеріальної форми, за їх балансовою вартістю, крім нематеріальних активів у вигляді комп’ютерного програмного забезпечення / прав на комп’ютерні програми.

35. Нематеріальний актив у вигляді комп’ютерного програмного забезпечення / права на комп’ютерну програму (далі - НМА КП ) банк уключає до вирахувань з ОК1 із застосуванням одного із двох підходів:

1) за балансовою вартістю;

2) за розрахунковою величиною, визначеною як позитивна різниця таких величин:

накопиченої пруденційної амортизації НМА КП, визначеної згідно з пунктами 38-41 глави 8 розділу II цього Положення;

накопиченої амортизації НМА КП, включаючи втрати від зменшення його корисності, відображеної за відповідним балансовим рахунком.

Заміна застосованого підходу щодо включення НМА КП до вирахувань з ОК1 протягом періоду його визнання в балансі не допускається.

36. Банк визначає розрахункову величину окремо за кожним НМА КП.

37. Банк до початку визначення накопиченої пруденційної амортизації НМАКП уключає НМАКП до вирахувань з ОК1 за балансовою вартістю.

38. Банк визначає накопичену пруденційну амортизацію НМАКП починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому банк почав нарахування амортизації за НМА КПзгідно з правилами бухгалтерського обліку нематеріальних активів.

Банк має право в разі початку нарахування амортизації за НМА КП згідно з правилами бухгалтерського обліку станом на перше число місяця, наступного за місяцем, у якому цей актив став придатним для корисного використання, визначати накопичену пруденційну амортизацію НМА КП починаючи з першого числа місяця, в якому розпочато нарахування такої амортизації.