Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги для кредитних установ та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012

Цей Регламент встановлює уніфіковані правила стосовно загальних пруденційних вимог, яких установи, фінансові холдингові компанії та фінансові холдингові компанії змішаного типу, які підлягають нагляду відповідно Директиви 2013/36/ЄС, повинні дотримуватися щодо таких питань:

(a) вимог до власних коштів стосовно цілком кількісно обчислюваних, уніфікованих та стандартизованих елементів кредитного ризику, ринкового ризику, операційного ризику, ризику розрахунків та левериджу;

(b) вимог щодо обмеження великих ризиків експозицій;

(c) вимог щодо ліквідності стосовно цілком кількісно обчислюваних, уніфікованих та стандартизованих елементів ризику ліквідності;

(d) вимог щодо звітування, пов'язаних із пунктами (a), (b) і (c);

(e) вимог щодо публічного розкриття.

Цей Регламент встановлює однакові правила до вимог до власних коштів та прийнятних зобов'язань, яким повинні відповідати глобальні системно важливі установи або частини глобальних системно важливих установ та істотні дочірні компанії глобальних системно важливих установ з-поза меж ЄС.

Цей Регламент не стосується вимог до компетентних органів щодо оприлюднення в сфері пруденційного регулювання та нагляду за установами, які визначено у Директиві 2013/36/ЄС.

1. Для цілей забезпечення відповідності цьому Регламенту компетентні органи повинні мати повноваження, визначені у Директиві 2013/36/ЄС і в цьому Регламенті, та дотримуватися визначених у них процедур.

2. Для цілей забезпечення відповідності цьому Регламенту органи врегулювання повинні мати повноваження, визначені у Директиві Європейського Парламенту і Ради 2014/59/ЄС (- 1) і в цьому Регламенті, та дотримуватися визначених у них процедур.

3. Для цілей забезпечення відповідності вимогам до власних коштів та прийнятних зобов'язань, компетентні органи та органи врегулювання повинні співпрацювати.

4. Для цілей забезпечення відповідності у рамках їхніх відповідних повноважень, Єдина рада врегулювання, створена згідно зі статтею 42 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 806/2014 (- 2), та Європейський Центральний Банк у частині питань, які стосуються завдань, що їх на нього покладено Регламентом Ради (ЄС) № 1024/2013 (- 3), повинні забезпечувати здійснення регулярного та надійного обміну відповідною інформацією.

5. При застосуванні положень, встановлених у статті 1(2) та 1(5) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2019/2033 (- 4), до інвестиційних фірм, вказаних у зазначених параграфах, компетентні органи, як означено в пункті (5) статті 3(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/2034 (- 5), повинні розглядати такі інвестиційні фірми як "установи" згідно із цим Регламентом.

Цей Регламент не перешкоджає установам володіти власними коштами та їх складниками в обсязі, що перевищує вимоги цього Регламенту, та застосовувати заходи, які є суворішими за передбачені цим Регламентом.

1. Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(1) "кредитна установа" означає суб'єкт господарювання, діяльність якої полягає в зазначеному нижче:

(a) приймання депозитів чи інших поворотних коштів від населення та надання кредитів за власний рахунок;

(b) здійснення будь-яких видів діяльності, зазначених у пунктах (3) і (6) секції А додатка I до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/65/ЄС (- 6), якщо застосовується одна із зазначених нижче умов, але відповідний суб'єкт господарювання не є дилером товарів і квот на викиди, компанією колективного інвестування або страховою компанією:

(i) загальна вартість консолідованих активів суб'єкта господарювання дорівнює або перевищує 30 млрд євро;

(ii) загальна вартість активів суб'єкта господарювання менша за 30 млрд євро і суб'єкт господарювання входить до групи, де загальна вартість консолідованих активів усіх суб'єктів господарювання у складі групи, загальна вартість активів кожного з яких не перевищує 30 млрд євро і які здійснюють будь-які види діяльності, зазначені в пунктах (3) і (6) секції А додатка I до Директиви 2014/65/ЄС, дорівнює або перевищує 30 млрд євро; або

(iii) загальна вартість активів суб'єкта господарювання менша за 30 млрд євро і суб'єкт господарювання входить до групи, де загальна вартість консолідованих активів усіх суб'єктів господарювання у складі групи, які здійснюють будь-які види діяльності, зазначені в пунктах (3) і (6) секції А додатка I до Директиви 2014/65/ЄС, дорівнює або перевищує 30 млрд євро, якщо орган, що здійснює консолідований нагляд, після консультацій із наглядовою колегією, ухвалить відповідне рішення для усунення потенційних ризиків ухилення від вимог і потенційних ризиків для фінансової стабільності Союзу;

для цілей пунктів (b)(ii) та (b)(iii), якщо суб'єкт господарювання входить до групи третьої країни, загальна вартість активів кожної філії відповідної групи третьої країни, авторизованої в Союзі, включається в сукупну загальну вартість активів усіх суб'єктів господарювання у складі групи;

(2) "інвестиційна фірма" означає інвестиційну фірму, як означено в пункті (1) статті 4 (1) Директиви 2014/65/ЄС, яка авторизована згідно із зазначеною Директивою, за винятком кредитних установ;";

(3) "установа" означає кредитну установу, авторизовану згідно зі статтею 8 Директиви 2013/36/ЄС, або суб'єкта господарювання, вказаного у статті 8a(3) зазначеної Директиви;";

(5) "страхова компанія" означає страхову компанію, як означено в пункті (1) статті 13 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (- 7);

(6) "перестрахова компанія" означає перестрахову компанію, як означено в пункті (4) статті 13 Директиви 2009/138/ЄС;

(7) "компанія колективного інвестування", або "ККІ", означає компанію колективного інвестування в переказні цінні папери (UCITS), як означено у статті 1(2) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/65/ЄС (- 8) або альтернативний інвестиційний фонд (АІФ), як означено у статті 4(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2011/61/ЄС (- 9);

(8) "установа публічного сектора" означає некомерційний адміністративний орган, підзвітний центральному уряду, регіональному уряду, місцевим органам або органам, які виконують ті самі повноваження, що й регіональні уряди чи місцеві органи, або некомерційний суб'єкт господарювання, який належить центральному уряду, регіональному уряду чи місцевим органам або заснований і спонсорується ними, і який має прямі гарантійні угоди і може включати органи, які функціонують на засадах самоуправління відповідно до закону і підлягають публічному нагляду;

(9) "орган управління" означає орган управління, як означено в пункті (7) статті 3 (1) Директиви 2013/36/ЄС;

(10) "вище керівництво" означає вище керівництво, як означено в пункті (9) статті 3 (1) Директиви 2013/36/ЄС;

(11) "системний ризик" означає системний ризик, як означено в пункті (10) статті 3 (1) Директиви 2013/36/ЄС;

(12) "ризик моделі" означає ризик моделі, як означено в пункті (11) статті 3 (1) Директиви 2013/36/ЄС;

(13) "оригінатор" означає оригінатора, як означено в пункті (3) статті 2 Регламенту (ЄС) 2017/2402 (- 10);

(14) "спонсор" означає спонсора, як означено в пункті (5) статті 2 Регламенту (ЄС) 2017/2402;

(14a) "первинний кредитор" означає первинного кредитора, як означено в пункті (20) статті 2 Регламенту (ЄС) 2017/2402;

(15) "материнська компанія" означає:

(a) материнську компанію в розумінні статей 1 та 2 Директиви 83/349/ЄЕС;

(b) для цілей секції II глав 3 та 4 розділу VII та розділу VIII Директиви 2013/36/ЄС і частини п'ятої цього Регламенту, материнську компанію в розумінні статті 1(1) Директиви 83/349/ЄЕС і будь-якого суб'єкта господарювання, який фактично здійснює переважний вплив щодо іншого суб'єкта господарювання;

(16) "дочірня компанія" означає:

(a) дочірню компанію в розумінні статей 1 та 2 Директиви 83/349/ЄЕС;

(b) дочірню компанію в розумінні статті 1(1) Директиви 83/349/ЄЕС і будь-яке підприємство, щодо якого материнська компанія фактично здійснює переважний вплив.

Дочірні компанії дочірніх компаній також вважають дочірніми компаніями суб'єкта господарювання, який є їхньою первинною материнською компанією;

(17) "філія" означає місце ведення господарської діяльності, яке є юридично залежною частиною установи і здійснює безпосередньо всі або частину операцій, властивих для господарської діяльності установ;

(18) "компанія з надання допоміжних послуг" означає суб'єкта господарювання, основна діяльність якого полягає у володінні чи управлінні майном, управлінні послугами з опрацювання даних або подібній діяльності, яка є додатковою до основної діяльності однієї чи кількох установ;

(19) "компанія з управління активами" означає компанію з управління активами, як означено в пункті (5) статті 2 Директиви 2002/87/ЄС, або КАІФ, як означено у статті 4(1)(b) Директиви 2011/61/ЄС, у тому числі, якщо не передбачено інше, суб'єктів третіх країн, які здійснюють подібну діяльність і діють відповідно до законів третьої країни, яка застосовує наглядові і регуляторні вимоги, що є щонайменше еквівалентними до вимог, які застосовують у Союзі;

(20) "фінансова холдингова компанія" означає фінансову установу, дочірні компанії якої є винятково чи переважно установами чи фінансовими установами, і яка не є фінансовою холдинговою компанією змішаного типу; дочірні компанії фінансової установи є переважно установами чи фінансовими установами, коли принаймні одна з них є установою і коли більш ніж 50% власного капіталу, консолідованих активів, доходів, персоналу чи інших показників фінансової установи, які вважає релевантними компетентний орган, пов'язані з дочірніми компаніями, які є установами чи фінансовими установами;

(21) "фінансова холдингова компанія змішаного типу" означає фінансову холдингову компанію змішаного типу, як означено в пункті (15) статті 2 Директиви 2002/87/ЄС;

(22) "холдингова компанія зі змішаною діяльністю" означає материнську компанію, іншу ніж фінансова холдингова компанія, установа або фінансова холдингова компанія змішаного типу, серед дочірніх компаній якої є щонайменше одна установа;

(23) "страхова компанія третьої країни" означає страхову компанію третьої країни, як означено в пункті (3) статті 13 Директиви 2009/138/ЄС;

(24) "перестрахова компанія третьої країни" означає перестрахову компанію третьої країни, як означено в пункті (6) статті 13 Директиви 2009/138/ЄС;

(25) "визнана інвестиційна фірма третьої країни" означає фірму, що відповідає усім зазначеним нижче умовам:

(a) якщо її було засновано в Союзі, вона повинна підпадати під визначення інвестиційної фірми;

(b) вона авторизована у третій країні;

(c) вона підпадає під дію і дотримується пруденційних правил, які компетентні органи вважають щонайменше настільки ж суворими, як і ті, що встановлені в цьому Регламенті або в Директиві 2013/36/ЄС;

(26) "фінансова установа" означає суб'єкта господарювання, іншого ніж установа та іншого ніж суто промислова холдингова компанія, основна діяльність якого полягає в набутті часток участі або здійсненні одного чи більше видів діяльності, визначених у пунктах 2-12 та пункті 15 додатка I до Директиви 2013/36/ЄС, включаючи інвестиційну фірму, фінансову холдингову компанію, фінансову холдингову компанію змішаного типу, інвестиційну холдингову компанію, платіжну установу у розумінні Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2366 (- 11), а також компанію з управління активами, за винятком страхових холдингових компаній і страхових холдингових компаній зі змішаною діяльністю, як означено в пунктах (f) та (g) статті 212(1) Директиви 2009/138/ЄС;

(27) "суб'єкт фінансового сектора" означає будь-що із зазначеного нижче:

(a) установу;

(b) фінансову установу;

(c) компанію з надання допоміжних послуг, включену до периметру консолідації для визначення фінансового стану установи;

(d) страхову компанію;

(e) страхову компанію третьої країни;

(f) перестрахову компанію;

(g) перестрахову компанію третьої країни;

(h) страхову холдингову компанію, як означено в пункті (f) статті 212(1) Директиви 2009/138/ЄС;

(k) суб'єкта господарювання, виключеного зі сфери застосування Директиви 2009/138/ЄС згідно зі статтею 4 зазначеної Директиви;

(l) суб'єкта господарювання третьої країни, основний вид діяльності якого є порівнянним із видом діяльності будь-якого із суб'єктів, зазначених у пунктах (a)-(k);

(28) "материнська установа у державі-члені" означає установу в державі-члені, яка має установу, фінансову установу чи компанію з надання додаткових послуг як дочірня компанія або яка володіє часткою в такій установі, фінансовій установі або компанії з надання додаткових послуг та яка сама не є дочірньою компанією іншої установи, авторизованої в тій самій державі-члені, фінансової холдингової компанії або фінансової холдингової компанії змішаного типу, заснованої у тій самій державі-члені;

(29) "материнська установа ЄС" означає материнську установу у державі-члені, яка не є дочірньою компанією іншої установи, авторизованої в будь-якій державі-члені, фінансової холдингової компанії або фінансової холдингової компанії змішаного типу, заснованої в будь-якій державі-члені;

(29a) "материнська інвестиційна фірма в державі-члені" означає материнську компанію в державі-члені, яка є інвестиційною фірмою;";

(29b) "материнська інвестиційна фірма ЄС" означає материнську компанію ЄС, яка є інвестиційною фірмою;";

(29c) "материнська кредитна установа в державі-члені" означає материнську установу у державі-члені, яка є кредитною установою;

(29d) "материнська кредитна установа ЄС" означає материнську установу ЄС, яка є кредитною установою;

(30) "материнська фінансова холдингова компанія у державі-члені" означає фінансову холдингову компанію, яка не є дочірньою компанією установи, авторизованої у тій самій державі-члені, фінансової холдингової компанії або фінансової холдингової компанії змішаного типу, заснованої в тій самій державі-члені;

(31) "материнська фінансова холдингова компанія ЄС" означає материнську фінансову холдингову компанію у державі-члені, яка не є дочірньою компанією установи, авторизованої в будь-якій державі-члені, іншої фінансової холдингової компанії або фінансової холдингової компанії змішаного типу, заснованої в будь-якій державі-члені;

(32) "материнська фінансова холдингова компанія змішаного типу у державі-члені" означає фінансову холдингову компанію змішаного типу, яка не є дочірньою компанією установи, авторизованої у тій самій державі-члені, фінансової холдингової компанії або фінансової холдингової компанії змішаного типу, заснованої у тій самій державі-члені;

(33) "материнська фінансова холдингова компанія ЄС змішаного типу" означає материнську фінансову холдингову компанію змішаного типу у державі-члені, яка не є дочірньою компанією установи, авторизованої в будь-якій державі-члені, іншої фінансової холдингової компанії або фінансової холдингової компанії змішаного типу, заснованої в будь-якій державі-члені;

(34) "центральний контрагент" означає центрального контрагента, як означено в пункті (1) статті 2 Регламенту (ЄС) № 648/2012;

(35) "участь" означає участь у розумінні першого речення статті 17 четвертої Директиви Ради 78/660/ЄЕС від 25 липня 1978 року про річну звітність певних типів компаній (- 12) або володіння, пряме чи опосередковане, 20 відсотками чи більше прав голосу чи капіталу суб'єкта господарювання;

(36) "істотна участь" означає пряму чи опосередковану частку в суб'єкті господарювання, яка дорівнює 10% чи більше капіталу чи прав голосу або дозволяє здійснювати істотний вплив на управління таким суб'єктом господарювання;

(37) "контроль" означає відносини між материнською і дочірньою компаніями, як означено у статті 1 Директиви 83/349/ЄЕС, або стандарти бухгалтерського обліку, під дію яких підпадає установа згідно з Регламентом (ЄС) № 1606/2002, або подібні відносини між будь-якою фізичною чи юридичною особою та суб'єктом господарювання;

(38) "тісні зв'язки" означає ситуацію, в якій дві чи більше фізичних чи юридичних осіб пов'язані в будь-який із зазначених нижче способів:

(a) участь у формі володіння, прямого чи шляхом контролю, 20 чи більше відсотками прав голосу або капіталу суб'єкта господарювання;

(b) контроль;

(c) постійний зв'язок обох або усіх зазначених осіб з однією третьою особою на основі відносин контролю;

(39) "група пов'язаних клієнтів" означає будь-що із зазначеного нижче:

(a) двох чи більше фізичних чи юридичних осіб, які, якщо інше не продемонстровано, є єдиною групою ризику, оскільки одна з них, прямо чи опосередковано, має контроль над іншою чи іншими;

(b) двох чи більше фізичних чи юридичних осіб, між якими відсутні відносини контролю, як описано в пункті (a), проте які необхідно вважати єдиною групою ризику, оскільки вони є настільки взаємопов'язаними, що, якщо одна з них матиме фінансові труднощі, зокрема, з фінансуванням чи поверненням коштів, то інша чи всі інші також із високою ймовірністю стикнуться з труднощами з фінансуванням чи поверненням коштів.

Незважаючи на пункти (a) та (b), коли центральний уряд має прямий контроль або безпосередньо пов'язаний із більш ніж однією фізичною чи юридичною особою, групу, що складається з центрального уряду і всіх фізичних чи юридичних осіб, прямо чи опосередковано підконтрольних йому відповідно до пункту (a), або взаємопов'язаних із ним відповідно до пункту (b), можна розглядати не як групу пов'язаних клієнтів. Натомість існування групи пов'язаних клієнтів, яка складається з центрального уряду та інших фізичних чи юридичних осіб, можна оцінювати окремо для кожної з осіб, прямо підконтрольних йому відповідно до пункту (a) або прямо взаємопов'язаних із ним відповідно до пункту (b), а також усіх фізичних і юридичних осіб, підконтрольних зазначеній особі відповідно до пункту (a) чи пов'язаних із зазначеною особою відповідно до пункту (b), включаючи центральний уряд. Це стосується регіональних урядів чи місцевих органів, до яких є застосовною стаття 115(2).

Двох чи більше фізичних чи юридичних осіб, які відповідають умовам, визначеним у пункті (a) або (b), з огляду на наявність у них прямої експозиції щодо одного й того самого центрального контрагента для цілей клірингової діяльності, не вважають групою пов'язаних клієнтів;

(40) "компетентний орган" означає орган публічної влади або орган, офіційно визнаний положеннями національного права, вповноважений, згідно з положеннями національного права, здійснювати нагляд за установами в рамках наглядової системи, яка діє у відповідній державі-члені;

(41) "орган, що здійснює консолідований нагляд" означає компетентний орган, відповідальний за здійснення нагляду на консолідованій основі згідно зі статтею 111 Директиви 2013/36/ЄС;

(42) "авторизація" означає інструмент, виданий органами влади в будь-якій формі, для надання права на здійснення господарської діяльності;

(43) "держава-член розташування головного офісу" означає державу-член, у якій установі була надана авторизація;

(44) "держава-член ведення діяльності" означає державу-члена, в якій установа має філію або надає послуги;

(45) "центральні банки ЄСЦБ" означає національні центральні банки, які є членами Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ), та Європейський Центральний Банк (ЄЦБ);

(46) "центральні банки" означає центральні банки ЄСЦБ та центральні банки третіх країн;

(47) "консолідований стан" означає стан, який є результатом застосування вимог цього Регламенту відповідно до глави 2 розділу II частини першої до установи у спосіб, ніби така установа, разом з однією чи більше інших установ, є єдиною установою;

(48) "консолідована основа" означає на основі консолідованого стану;

(49) "субконсолідована основа" означає на основі консолідованого стану материнської установи, фінансової холдингової компанії або фінансової холдингової компанії змішаного типу, виключаючи підгрупу суб'єктів, або на основі консолідованого стану материнської установи, фінансової холдингової компанії або фінансової холдингової компанії змішаного типу, які не є кінцевою материнською установою, фінансовою холдинговою компанією або фінансовою холдинговою компанією змішаного типу;

(50) "фінансовий інструмент" означає будь-що із зазначеного нижче:

(a) контракт, який є основою для виникнення фінансового активу для однієї сторони і фінансового зобов'язання чи інструменту власного капіталу для іншої сторони;

(b) інструмент, визначений у секції С додатка I до Директиви 2004/39/ЄС;

(c) деривативний фінансовий інструмент;

(d) первинний фінансовий інструмент;

(e) грошовий інструмент.

Інструменти, зазначені у пунктах (a), (b) та (c), є фінансовими інструментами лише тоді, коли їхня вартість ґрунтується на ціні базового фінансового інструменту або іншого базисного продукту, ставки або індексу;

(51) "початковий капітал" означає суми та типи власних коштів, визначені у статті 12 Директиви 2013/36/ЄС;

(52) "операційний ризик" означає ризик збитків у результаті неналежних чи помилкових внутрішніх процедур та дій осіб і систем або зовнішніх подій, що включає юридичний ризик;

(53) "ризик розмивання капіталу" означає ризик зменшення сум дебіторської заборгованості за рахунок надання боржнику кредитів у готівковій і безготівковій формах;

(54) "ймовірність дефолту", або "PD", означає ймовірність дефолту контрагента протягом періоду в один рік;

(55) "втрати у разі дефолту", або "LGD", означає відношення збитків від експозиції внаслідок дефолту контрагента та суми заборгованості на момент дефолту;

(56) "коефіцієнт конверсії" означає співвідношення між поточною невикористаною сумою зобов'язання, яка може бути використана, і, таким чином, становитиме суму заборгованості у випадку дефолту, і поточною невикористаною сумою зобов'язання, яку визначають на основі авізованого ліміту, окрім випадків, коли неавізований ліміт не є вищим;

(57) "пом'якшення кредитного ризику" означає техніку, яку установа використовує для зменшення кредитного ризику, пов'язаного з експозицією чи експозиціями, які має така установа;

(58) "фінансово забезпечений кредитний захист" означає техніку пом'якшення кредитного ризику, при використанні якої зменшення кредитного ризику експозиції установи забезпечують за рахунок права такої установи, у разі дефолту контрагента або при настанні інших визначених кредитних подій, які стосуються контрагента, на ліквідацію, отримання переказу, вилучення чи утримання певних активів чи сум або зменшення суми експозиції чи заміни її на суму, яка є різницею між сумою експозиції та сумою вимог до установи;

(59) "не забезпечений фінансово кредитний захист" означає техніку пом'якшення кредитного ризику, при використанні якої зменшення кредитного ризику експозиції установи забезпечують за рахунок обов'язку третьої сторони сплатити визначену суму в разі дефолту позичальника або настання інших визначених кредитних подій;

(60) "інструменти, прирівняні до грошових коштів" означає депозитний сертифікат, облігацію, у тому числі облігацію з покриттям, або будь-який інший несубординований інструмент, який був випущений установою або інвестиційною фірмою, за який установа або інвестиційна фірма вже отримала повну оплату і який підлягає безумовному погашенню установою або інвестиційною фірмою за його номінальною вартістю;";

(61) "сек'юритизація" означає сек'юритизацію, як означено в пункті (1) статті 2 Регламенту (ЄС) 2017/2402;

(62) "позиція сек'юритизації" означає позицію сек'юритизації, як означено в пункті (19) статті 2 Регламенту (ЄС) 2017/2402;

(63) "ресек'юритизація" означає ресек'юритизацію, як означено в пункті (4) статті 2 Регламенту (ЄС) 2017/2402;

(64) "позиція ресек'юритизації" означає експозицію щодо ресек'юритизації;

(65) "поліпшення кредитної якості" означає договірну домовленість, за якою кредитна якість позиції сек'юритизації кредиту підвищується порівняно з її ймовірною якістю за умови незастосування інструментів поліпшення кредиту, у тому числі за рахунок траншів наступних черг у рамках сек'юритизації та інших типів кредитного захисту;

(66) "суб'єкт спеціального призначення для цілей сек'юритизації" означає суб'єкт спеціального призначення для цілей сек'юритизації, як означено в пункті (2) статті 2 Регламенту (ЄС) № 2017/2402;

(67) "транш" означає транш, як означено в пункті (6) статті 2 Регламенту (ЄС) № 2017/2402;

(68) "коригування за ринком" означає визначення вартості позицій за наявними цінами на момент закриття ринку, отриманими із незалежних джерел, у тому числі біржовими цінами, "екранними" цінами або цінами, заявленими декількома незалежними авторитетними брокерами;

(69) "коригування за моделлю" означає будь-яке визначення вартості, яке передбачає проведення порівняльного аналізу, екстраполяції або обчислення в інший спосіб на основі вихідних ринкових показників;

(70) "верифікація незалежності ціни" означає процес, за допомогою якого регулярно верифікують точність та незалежність ринкових цін чи вхідних даних для коригування за моделлю;

(71) "прийнятний капітал" означає зазначене нижче:

(a) для цілей розділу III частини другої він означає суму таких доданків:

(i) капіталу першого рівня, як зазначено у статті 25, без застосування вирахування, зазначеного у статті 36(1)(k)(i);

(ii) капіталу другого рівня, як зазначено у статті 71, який дорівнює або є меншим за третину капіталу першого рівня, обчисленого згідно з пунктом (i) цього пункту;

(b) для цілей статті 97 він означає суму таких доданків:

(i) капіталу першого рівня, як зазначено у статті 25;

(ii) капіталу другого рівня, як зазначено у статті 71, який дорівнює або є меншим за третину капіталу першого рівня;

(72) "визнана біржа" означає біржу, яка відповідає усім зазначеним нижче умовам:

(a) вона є регульованим ринком або ринком третьої країни, який вважають еквівалентним регульованому ринку згідно з процедурою, визначеною в пункті (a) статті 25 (4) Директиви 2014/65/ЄС;";

(b) вона має кліринговий механізм, у рамках якого до всіх контрактів, перерахованих у додатку II, застосовують добові вимоги щодо маржі, які, на думку компетентних органів, забезпечують належний захист;

(73) "дискреційна пенсія" означає підвищену пенсію, яку установа надає працівнику на дискреційних засадах в рамках змінного пакету забезпечення такого працівника та яка не включає накопичену пенсію, яку виплачують працівнику в рамках пенсійної схеми компанії;

(74) "вартість іпотечного кредитування" означає вартість нерухомого майна, визначену на основі виваженого оцінювання можливості продажу нерухомості в майбутньому з урахуванням її довгострокових сталих характеристик, звичайних і локальних ринкових умов, поточного і альтернативних належних способів використання майна;

(75) "житлова нерухомість" означає житло, де мешкає власник чи орендар житла, включаючи право на проживання у квартирі в житлових кооперативах, розташованих у Швеції;

(76) "ринкова вартість" означає, для цілей, пов'язаних із нерухомим майном, очікувану суму, за яку, на дату її визначення, майно може бути продане охочим продавцем охочому покупцю на основі операції, здійсненої за принципом витягнутої руки після належної реалізації, у рамках якої кожна зі сторін діє поінформовано, виважено і без примусу;

(77) "застосовна система бухгалтерського обліку" означає стандарти бухгалтерського обліку, які установа повинна застосовувати відповідно до Регламенту (ЄС) № 1606/2002 або Директиви 86/635/ЄЕС;

(78) "річний показник дефолтності" означає відношення кількості випадків дефолту, що сталися протягом періоду, який починається за рік до дати T, до кількості боржників, які входили до зазначеної категорії або пулу за рік до вказаної дати;

(79) "спекулятивне фінансування нерухомого майна" означає надання позик для цілей придбання земельних ділянок або проведення на них робіт із проектування й будівництва щодо нерухомого майна або для придбання такого майна і щодо такого майна з наміром перепродажу для отримання прибутку;

(80) "торговельне фінансування" означає фінансування, включаючи гарантії, пов'язане з обміном товарами і послугами через фінансові продукти з фіксованим коротким строком погашення, як правило, меншим за рік, без автоматичного продовження;

(81) "офіційно підтримані експортні кредити" означає позики чи кредити, спрямовані на фінансування експорту товарів і послуг, щодо яких офіційне експортно-кредитне агентство надає гарантії, страхування або пряме фінансування;

(82) "договір репо" та "договір зворотного репо" означають будь-який договір, за яким установа чи її контрагент передають цінні папери чи товари або гарантовані права володіння цінними паперами чи товарами за умови, що така гарантія видана визнаною біржею, яка володіє правами на цінні папери чи товари, і такий договір не дозволяє установі передавати певний цінний папір чи товар або використовувати його як заставу у відносинах із більш ніж одним контрагентом одночасно, передбачає зобов'язання зворотного викупу зазначених цінних паперів чи товарів або їх замінників із тими самими характеристиками за визначеною ціною на визначену дату у майбутньому або дату, яка буде визначена, особою, що здійснює передавання, та є договором про продаж із зобов'язанням зворотного викупу для установи, яка продає цінні папери чи товари, та договором про купівлю із зобов'язанням зворотного продажу для установи, яка купує їх;

(83) "операція репо" означає будь-яку операцію, яку регулює договір репо чи договір зворотного репо;

(84) "простий договір про продаж із зобов'язанням зворотного викупу" означає операцію репо єдиного активу, або подібних, некомплексних активів, відмінних від кошика активів;

(85) "позиції, які утримують для продажу" означають будь-що із зазначеного нижче:

(a) власні позиції та позиції, які виникають в результаті обслуговування клієнтів і вирівнювання ринку;

(b) позиції, призначені для ліквідації в короткостроковій перспективі;

(c) позиції, призначені для отримання вигоди від фактичних чи очікуваних короткострокових різниць між ціною купівлі та продажу, або від інших варіацій ціни чи процентної ставки;

(86) "торговий портфель" означає усі позиції у фінансових інструментах чи товарах, які установа утримує або для продажу, або з метою хеджування позицій, які утримують для продажу, згідно зі статтею 104;

(87) "багатосторонній торговельний майданчик" означає багатосторонній торговий майданчик, як означено в пункті 15 статті 4 Директиви 2004/39/ЄС;

(88) "кваліфікований центральний контрагент" означає центрального контрагента, який був або авторизований згідно зі статтею 14 Регламенту (ЄС) № 648/2012, або визнаний згідно зі статтею 25 зазначеного Регламенту;

(89) "фонд забезпечення у разі дефолту" означає фонд, який створює центральний контрагент згідно зі статтею 42 Регламенту (ЄС) № 648/2012, і який використовують згідно зі статтею 45 зазначеного Регламенту;

(90) "авансовий внесок до фонду забезпечення у разі дефолту центрального контрагента" означає внесок до фонду забезпечення у разі дефолту центрального контрагента, який сплачує установа;

(91) "торговельна експозиція" означає поточну експозицію, включаючи варіаційну маржу, пов'язану із залученням клірингового члена, але ще не отриману, та будь-яку потенційну майбутню експозицію клірингового члена чи клієнта, пов'язану із центральним контрагентом, яка виникає з договорів і операцій, перелічених у пунктах (a), (b) та (c) статті 301(1), а також початкову маржу;

(92) "регульований ринок" означає регульований ринок, як означено в пункті (14) статті 4 Директиви 2004/39/ЄС;

(93) "леверидж" означає відношення розміру активів, позабалансових зобов'язань та умовних зобов'язань установи зі сплати чи надання забезпечення, включаючи обов'язки, що випливають із отриманого фінансування, взятих зобов'язань, деривативів або договорів репо, але виключаючи обов'язки, які підлягають виконанню лише під час ліквідації установи, до власних коштів такої установи;

(94) "ризик надмірного левериджу" означає ризик, який є наслідком вразливості установи через леверидж або умовний леверидж, який може вимагати внесення незапланованих корективів до її бізнес-плану, у тому числі, вимушеного продажу активів, який може потягнути за собою втрати або коригування вартості залишку активів;

(95) "коригування на кредитний ризик" означає суму конкретного і загального резерву на покриття збитків за кредитами для кредитних ризиків, які було відображено у фінансовій звітності установи згідно із застосовною системою бухгалтерського обліку;

(96) "внутрішній хедж" означає позицію, яка матеріально компенсує складові елементи ризику між позицією торгового портфеля і однією чи більше позицій, які не входять до торгового портфеля, або між двома відділами торгових операцій;

(97) "референтне зобов'язання" означає зобов'язання, яке використовують із метою визначення розрахункової вартості кредитного дериватива;

(98) "установа зовнішнього кредитного оцінювання" означає кредитне рейтингове агентство, зареєстроване чи сертифіковане згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1060/2009 від 16 вересня 2009 року про кредитні рейтингові агентства (- 13), або центральний банк, який публікує кредитні рейтинги, до яких не застосовують Регламент (ЄС) № 1060/2009.

(99) "призначена установа зовнішнього кредитного оцінювання" означає установу зовнішнього кредитного оцінювання, номіновану установою;

(100) "накопичений інший сукупний прибуток" має таке ж саме означення, що і в Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку (МСБО) 1, як застосовно згідно з Регламентом (ЄС) № 1606/2002;

(101) "основні власні кошти" означають основні власні кошти в розумінні статті 88 Директиви 2009/138/ЄС;

(102) "страхові власні кошти першого рівня" означають основні власні кошти суб'єктів господарювання, які підпадають під дію вимог Директиви 2009/138/ЄС, коли такі кошти відносять до першого рівня у розумінні Директиви 2009/138/ЄС згідно зі статтею 94(1) зазначеної Директиви;

(103) "додаткові страхові власні кошти першого рівня" означають основні власні кошти суб'єктів господарювання, які підпадають під дію вимог Директиви 2009/138/ЄС, коли такі кошти відносять до першого рівня у розумінні Директиви 2009/138/ЄС згідно зі статтею 94(1) зазначеної Директиви, і включення таких коштів обмежене делегованими актами, ухваленими згідно зі статтею 99 зазначеної Директиви;

(104) "страхові власні кошти другого рівня" означають основні власні кошти суб'єктів господарювання, які підпадають під дію вимог Директиви 2009/138/ЄС, коли такі кошти відносять до другого рівня у розумінні Директиви 2009/138/ЄС згідно зі статтею 94(2) зазначеної Директиви;

(105) "страхові власні кошти третього рівня" означають основні власні кошти суб'єктів господарювання, які підпадають під дію вимог Директиви 2009/138/ЄС, коли такі кошти відносять до третього рівня у розумінні Директиви 2009/138/ЄС згідно зі статтею 94(3) зазначеної Директиви;

(106) "відстрочені податкові активи" має те саме значення, що і в рамках застосовної системи бухгалтерського обліку;

(107) "відстрочені податкові активи, що ґрунтуються на отриманні прибутків у майбутніх періодах" означають відстрочені податкові активи, майбутня вартість яких може бути реалізована лише за умови отримання установою оподаткованого прибутку в майбутньому;

(108) "відстрочені податкові зобов'язання" має те саме значення, що і в рамках застосовної системи бухгалтерського обліку;

(109) "активи пенсійного фонду із заздалегідь визначеними виплатами" означає, залежно від випадку, активи або план визначеного пенсійного фонду, які обчислюють після їх зменшення на суму зобов'язань у рамках такого фонду чи плану;

(110) "розподілювані виплати" означає виплату дивідендів або відсотків у будь-якій формі;

(111) "фінансова установа" має те саме значення, що і в пунктах 25(b) та (d) статті 13 Директиви 2009/138/ЄС;

(112) "фонди гарантування загального банківського ризику" має те саме значення, що і у статті 38 Директиви 86/635/ЄЕС;

(113) "гудвіл" має те саме значення, що і в рамках застосовної системи бухгалтерського обліку;

(114) "опосередковане володіння" означає експозицію щодо суб'єкта-посередника, який має експозицію щодо інструментів капіталу, випущених суб'єктом фінансового сектора на умовах, згідно з якими збитки, які установа понесе в результаті у разі остаточного списання інструментів капіталу, випущених суб'єктом фінансового сектора, не будуть істотно відрізнятися від збитків, які вона понесла би у разі прямого володіння зазначеними інструментами капіталу, випущеними суб'єктом фінансового сектора;

(115) "нематеріальні активи" має те саме значення, що і рамках застосовної системи бухгалтерського обліку, і включає гудвіл;

(116) "інші інструменти капіталу" означає інструменти капіталу, випущені суб'єктами фінансового сектора, які не відносять до інструментів основного капіталу першого рівня, інструментів додаткового капіталу першого рівня чи другого рівня або страхових власних коштів першого рівня, додаткових страхових власних коштів першого рівня, страхових власних коштів другого рівня чи страхових власних коштів третього рівня;

(117) "інші резерви" означає резерви в розумінні застосовної системи бухгалтерського обліку, які підлягають розкриттю відповідно до застосовних стандартів бухгалтерського обліку, за винятком будь-яких сум, які вже було враховано до накопиченого іншого сукупного прибутку або нерозподіленого прибутку;

(118) "власні кошти" означає суму капіталу першого рівня та капіталу другого рівня;

(119) "інструменти власних коштів" означає інструменти капіталу, випущені установою, які відносять до інструментів основного капіталу першого рівня або інструментів додаткового капіталу першого рівня чи другого рівня;

(120) "частка меншості" означає суму основного капіталу першого рівня дочірньої компанії установи, який належить фізичним або юридичним особам, іншим ніж ті, що включені до пруденційного периметру консолідації установи;

(121) "прибуток" має те саме значення, що і в рамках застосовної системи бухгалтерського обліку;

(122) "взаємне перехресне володіння" означає володіння установою інструментами власних коштів чи іншими інструментами капіталу, випущеними суб'єктами фінансового сектора, коли зазначені суб'єкти також володіють інструментами власних коштів, випущеними зазначеною установою;

(123) "нерозподілений прибуток" означає прибутки і збитки, перенесені на наступний період в результаті остаточного розподілу прибутків і збитків згідно із застосовною системою бухгалтерського обліку;

(124) "рахунок премій за акціями" має те саме значення, що і в рамках застосовної системи бухгалтерського обліку;

(125) "тимчасові різниці" має те саме значення, що і в рамках застосовної системи бухгалтерського обліку;

(126) "синтетична участь" означає інвестицію установи у фінансовий інструмент, вартість якого безпосередньо пов'язана з вартістю інструментів капіталу, випущених суб'єктом фінансового сектора;

(127) "схема перехресного гарантування" означає схему, яка відповідає усім зазначеним умовам:

(a) установи охоплені однією схемою інституційного захисту, як зазначено у статті 113(7), або постійно афілійовані по відношенню до центрального органу в рамках мережі;

(b) установи повністю консолідовані відповідно до статті 1(1)(b), (c) або (d) або статті 1(2) Директиви 83/349/ЄЕС, і підпадають під нагляд на консолідованій основі з боку установи, яка є материнською установою у державі-члені відповідно до глави 2 розділу II частини першої цього Регламенту, а також під вимоги до власних коштів;

(c) материнська установа у державі-члені і дочірні компанії створені в тій самій державі-члені та той самий компетентний орган надає їм авторизацію і здійснює нагляд за ними;

(d) материнська установа у державі-члені і дочірні компанії уклали договір чи офіційну угоду про відповідальність, які захищають такі установи і, зокрема, забезпечують їхню ліквідність і платоспроможність з метою запобігання банкрутству у випадках, коли це стає необхідним;

(e) передбачені інструменти для забезпечення негайного надання фінансових ресурсів у розрізі капіталу й ліквідності, якщо це є необхідним відповідно до договору або офіційної угоди про відповідальність, зазначених у пункті (d);

(f) належність інструментів, зазначених у пунктах (d) та (e), є предметом регулярного моніторингу з боку компетентного органу;

(g) мінімальний строк для попереднього повідомлення про добровільний вихід дочірньої компанії з угоди про відповідальність складає 10 років;

(h) компетентний орган уповноважений заборонити добровільний вихід дочірньої компанії з офіційної угоди про відповідальність;

(128) "сума, що підлягає розподілу" означає суму прибутків на кінець останнього фінансового року плюс будь-які перенесені з попередніх періодів прибутки і резерви, доступні для зазначеної цілі, перед розподілом серед володільців інструментів власних коштів, мінус будь-які перенесені з попередніх періодів збитки, будь-які прибутки, які не підлягають розподілу згідно з нормами права Союзу, національного права або актами відповідної установи, та будь-які суми, які було віднесено до резервів, що не підлягають розподілу, згідно з нормами національного права або актами відповідної установи, із урахуванням категорії інструментів власних коштів, якої стосуються норми права Союзу, національного права чи акти установи; при цьому, такі прибутки, збитки та резерви визначають на основі індивідуальних рахунків установи, а не на основі консолідованої звітності;