153. Строк розгляду Національним банком пакета документів у разі прийняття Комітетом з питань нагляду рішення про недостатність поданих банком документів зупиняється та поновлюється після отримання Національним банком від банку додаткових документів та інформації.
Національний банк повідомляє банк про прийняте рішення не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття.
Національний банк має право продовжити строк розгляду пакета документів, поданих відповідно до цього Положення, або строк подання банком додаткових документів та інформації на підставі обґрунтованого клопотання банку. Національний банк у такому разі повідомляє банк про результати розгляду його клопотання протягом п’яти робочих днів з дати його отримання.
22. Порядок та умови надання дозволу на викуп, дострокове погашення, погашення, зменшення основної суми власних інструментів капіталу
154. Банк здійснює викуп власного інструменту ОК1 / К2 у формі привілейованих акцій в розмірі, що становить менше ніж три відсотки статутного капіталу, з урахуванням розміру таких інструментів, що вже перебувають у власності банку, за одночасного дотримання таких умов:
1) викуп власного інструменту ОК1 / К2 не призведе до погіршення фінансового стану банку, зниження рівня капіталу банку нижче рівня, достатнього для дотримання вимог, встановлених статтею 35 Закону про банки;
2) немає рішення про заборону викупу банком власного інструменту, наданого згідно з пунктом 156 глави 22 розділу V цього Положення.
155. Банк, який має намір здійснити викуп власних інструментів ОК1 / К2 у формі привілейованих акцій згідно з абзацом першим пункту 154 глави 22 розділу V цього Положення, зобов’язаний письмово повідомити про свої наміри Національний банк не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня вчинення відповідних правочинів та надати інформацію про:
1) обґрунтування доцільності здійснення викупу власних інструментів капіталу;
2) дотримання вимог підпункту 1 пункту 154 глави 22 розділу V цього Положення.
156. Національний банк за результатами розгляду документів, отриманих від банку згідно з пунктом 155 глави 22 розділу V цього Положення, має право прийняти рішення про заборону викупу банком власних інструментів капіталу в разі недотримання банком вимог підпункту 1 пункту 154 глави 22 розділу V цього Положення.
Рішення про заборону викупу власних інструментів капіталу приймає Комітет з питань нагляду. Прийняте рішення повинно містити інформацію про обґрунтування (мотиви) для встановлення такої заборони.
Національний банк повідомляє банк про прийняте рішення не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення, але не пізніше ніж за три робочих дні до запланованого банком дня здійснення викупу власних інструментів ОК1 / К2 у формі привілейованих акцій.
157. Банк здійснює викуп, дострокове погашення, погашення власного інструменту капіталу, зменшення основної суми власного інструменту капіталу після отримання відповідного дозволу Національного банку (далі - Дозвіл на погашення власного інструменту капіталу) у разі:
1) викупу власного інструменту ОК1 / власного інструменту К2 у формі привілейованих акцій в розмірі, що дорівнює або перевищує три відсотки статутного капіталу, з урахуванням розміру таких інструментів капіталу, що вже перебувають у власності банку, зменшення їх основної суми;
2) дострокового погашення строкового власного інструменту ДК1 / погашення безстрокового власного інструменту ДК1;
3) дострокового погашення власного інструменту К2 у формі субординованого боргу.
158. Національний банк приймає рішення про надання Дозволу на погашення власного інструменту капіталу в повному обсязі або частково у випадках, визначених у пункті 157 глави 22 розділу V цього Положення, за дотримання однієї з умов:
1) викуп власного інструменту ОК1 / власного інструменту К2 у формі привілейованих акцій, зменшення їх основної суми не призведе до погіршення фінансового стану банку та зниження рівня капіталу банку нижче рівня, достатнього для дотримання вимог, встановлених статтею 35 Закону про банки;
2) кошти за власним інструментом капіталу відразу спрямовуються інвестором на оплату іншого власного інструменту капіталу, еквівалентної або вищої якості, що не матиме негативного впливу на рівень дохідності / прибутковості банку;
3) банком збільшено розмір регулятивного капіталу за рахунок інших власних інструментів капіталу, еквівалентної або вищої якості, протягом останніх шести місяців на суму не меншу, ніж розмір основної суми власного інструменту капіталу, який банк має намір викупити, достроково погасити / погасити в повному обсязі або частково, що не матиме негативного впливу на рівень дохідності / прибутковості банку.
159. Банк для отримання Дозволу на погашення власного інструменту капіталу подає / забезпечує подання до Національного банку:
1) клопотання про отримання Дозволу на погашення власного інструменту капіталу з обґрунтуванням доцільності вжиття таких заходів;
2) письмове підтвердження інвестора про його згоду на дострокове погашення / погашення власного інструменту ДК1 / власного інструменту К2 у формі субординованого боргу;
3) прогнозні розрахунки дохідності / прибутковості банку внаслідок включення до капіталу іншого власного інструменту капіталу - у разі спрямування коштів до іншого власного інструменту капіталу, еквівалентної або вищої якості (крім акцій), згідно з підпунктами 2, 3 пункту 158 глави 22 розділу V цього Положення;
4) документи, що підтверджують спрямування інвестором коштів за власним інструментом капіталу на оплату іншого власного інструменту капіталу, а саме:
копії рішення загальних зборів акціонерів банку / єдиного акціонера банку про збільшення статутного капіталу шляхом додаткової емісії простих акцій та тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку - у разі збільшення регулятивного капіталу за рахунок власних інструментів ОК1;
копії рішення загальних зборів акціонерів банку / єдиного акціонера банку про збільшення статутного капіталу шляхом емісії / додаткової емісії привілейованих акцій та тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку - у разі збільшення регулятивного капіталу за рахунок власних інструментів К2 у формі привілейованих акцій;
гарантійний лист інвестора щодо спрямування повернених коштів на оплату іншого власного інструменту капіталу, еквівалентної або вищої якості. Гарантійний лист має відповідати вимогам Положення № 346;
5) документи, що підтверджують відповідність нового власного інструменту капіталу встановленим вимогам та подаються банком для отримання дозволу на включення нового власного інструменту капіталу до капіталу, а саме:
копії документа / документів щодо нового власного інструменту капіталу, що підтверджують відповідність нового власного інструменту встановленим вимогам;
обґрунтування розміру процентної ставки за новим власним інструментом капіталу (за наявності);
запевнення про відповідність нового власного інструменту капіталу встановленим вимогам та інформацію про таку відповідність за формою, визначеною у додатку 4 до цього Положення;
запевнення банку, що його установчі документи, укладені ним договори та інші правочини не містять юридичних та процедурних положень / умов, які можуть перешкоджати здійсненню списання / конверсії власного інструменту ДК1, - у разі збільшення капіталу за рахунок власного інструменту ДК1 з умовами конверсії;
документи для оцінки фінансового / майнового стану інвестора, визначені у главах 18, 19 розділу III Положення № 149, крім документів, що подавалися банком для отримання дозволу на включення власного інструменту ДК1 / К2 у формі субординованого боргу;
документи для оцінки ділової репутації, фінансового / майнового стану інвестора та щодо його структури власності, визначені в пункті 130 глави 20 розділу V цього Положення, - у разі збільшення регулятивного капіталу за рахунок власного інструменту ДК1 з умовами конверсії;
документи для погодження набуття або збільшення істотної участі в банку, визначені в главах 31, 32 розділу V Положення № 149 , - якщо в разі збільшення статутного капіталу банку інвестор набуде або збільшить істотну участь в банку.
160. Національний банк у разі подання банком неповного пакета документів, визначених у пункті 159 глави 22 розділу V цього Положення, повертає банку ці документи протягом 10 робочих днів із дня їх отримання із зазначенням зауважень до пакета документів.
Національний банк має право повернути банку документи щодо оцінки ділової репутації, фінансового / майнового стану інвестора, документи для погодження набуття або збільшення істотної участі в банку, визначені в підпункті 5 пункту 159 глави 22 розділу V цього Положення, протягом 30 робочих днів із зазначенням зауважень до них.
Національний банк не повертає документів, поданих банком у формі електронних документів, електронних копій документів, та про наявні зауваження повідомляє банк письмово.
Банк у разі повторного подання до Національного банку пакета документів разом з документами надає інформацію про усунені зауваження Національного банку.
161. Національний банк розглядає подані банком документи згідно з пунктом 159 глави 22 розділу V цього Положення з урахуванням інформації, отриманої Національним банком під час здійснення ним банківського нагляду:
1) протягом 30 робочих днів із дня отримання документів - у разі:
дотримання умов, визначених у підпункті 1 пункту 158 глави 22 розділу V цього Положення;
спрямування коштів на оплату власного інструменту ДК1 з умовами списання / власного інструменту К2 у формі субординованого боргу згідно з підпунктом 2 пункту 158 глави 22 розділу V цього Положення;
збільшення розміру капіталу за рахунок власних інструментів капіталу протягом останніх шести місяців згідно з підпунктом 3 пункту 158 глави 22 розділу V цього Положення;
2) протягом трьох місяців з дня отримання документів - у разі спрямування коштів на оплату власного інструменту ДК1 з умовами конверсії згідно з підпунктом 2 пункту 158 глави 22 розділу V цього Положення;
3) у строки та з урахуванням порядку розгляду документів, що визначені в главі 3 розділу I Положення № 149, - у разі спрямування коштів на оплату власного інструменту ОК1 / власного інструменту К2 у формі привілейованих акцій згідно з підпунктом 2 пункту 158 глави 22 розділу V цього Положення.
162. Рішення про надання банку Дозволу на погашення власного інструменту капіталу або про відмову в його наданні приймає Комітет з питань нагляду.
Комітет з питань нагляду приймає рішення про надання такого дозволу за умови:
1) дотримання вимог пункту 158 глави 22 розділу V цього Положення;
2) відповідності нового власного інструменту капіталу встановленим вимогам - у разі спрямування коштів в інший власний інструмент капіталу, еквівалентної або вищої якості;
3) відповідності інвестора вимогам розділів II, III Положення № 149 щодо ділової репутації, фінансового / майнового стану акціонерів банку - у разі спрямування коштів у власний інструмент ОК1 / власний інструмент К2 у формі привілейованих акцій.
163. Банк повідомляє інвестора за власним інструментом капіталу про здійснення викупу, дострокового погашення, погашення власного інструменту капіталу або зменшення основної суми власного інструменту капіталу після отримання від Національного банку Дозволу на погашення власного інструменту капіталу.
164. Банк у разі спрямування коштів за власним інструментом капіталу на оплату іншого власного інструменту ОК1 / власного інструменту К2 у формі привілейованих акцій згідно з підпунктом 2 пункту 158 глави 22 розділу V цього Положення має право не виключати з розрахунку капіталу власний інструмент капіталу, кошти якого спрямовані на збільшення статутного капіталу, до прийняття Національним банком рішення про погодження або відмову в погоджені змін до статуту банку, пов’язаних зі збільшенням його статутного капіталу за рахунок додаткових внесків, згідно з розділом VII Положення № 149 .
( Пункт 164 глави 22 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 65 від 07.06.2024 )
23. Порядок та умови надання дозволу на відновлення зобов’язань за власним інструментом ДК1
165. Національний банк надає дозвіл на відновлення зобов’язань на власним інструментом ДК1 банку, списаних на поворотній основі внаслідок настання тригерної події, за дотримання таких умов:
1) відновлення зобов’язань здійснюватиметься за рахунок прибутку звітного року за результатами прийняття загальними зборами акціонерів / єдиним акціонером банку відповідного рішення;
2) аудиторський звіт, складений за результатами перевірки річної фінансової звітності банку за звітний рік, містить немодифіковану думку аудитора;
3) відновлення списаних зобов’язань за власним інструментом ДК1 / власними інструментами ДК1 здійснюватиметься в сумі, що не перевищує максимального розміру прибутку, за рахунок якого можуть бути відновлені зобов’язання, визначеного згідно з пунктом 113 глави 16 розділу IV цього Положення;
4) відновлення списаних зобов’язань за власним інструментом ДК1 / власними інструментами ДК1 не призведе до погіршення фінансового стану банку, зниження рівня капіталу банку нижче рівня, достатнього для дотримання вимог, встановлених статтею 35 Закону про банки, з урахуванням результатів проведеної оцінки стійкості згідно з Положенням про здійснення оцінки стійкості банків і банківської системи України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2017 року № 141 (зі змінами), та оцінки достатності внутрішнього капіталу згідно з Положенням про організацію процесу оцінки достатності внутрішнього капіталу в банках України та банківських групах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 2021 року № 161 (зі змінами).
166. Банк з метою отримання дозволу Національного банку про відновлення зобов’язань за власним інструментом ДК1 / власними інструментами ДК1 надсилає до Національного банку такі документи:
1) клопотання банку про отримання дозволу на відновлення зобов’язань за власним інструментом ДК1 / власними інструментами ДК1, списаних на поворотній основі, яке містить:
обґрунтування доцільності відновлення зобов’язань;
розмір прибутку звітного року, яку банк планує спрямувати на відновлення зобов’язань за власним інструментом ДК1 / власними інструментами ДК1;
розрахунок максимального розміру прибутку, за рахунок якого можуть бути відновлені зобов’язання;
розрахунок розміру зобов’язань за власним інструментом ДК1 / власними інструментами ДК1, які банк має намір відновити (у розрізі інструментів);
прогнозні розрахунки нормативів достатності капіталу банку на горизонті три роки;
2) письмове запевнення про дотримання банком умов, встановлених у пункті 165 глави 23 розділу V цього Положення, за підписом голів правління та ради банку;
3) аудиторський звіт, складений аудитором за результатами перевірки річної фінансової звітності банку.
167. Національний банк протягом 20 робочих днів із дня отримання повного пакета документів перевіряє дотримання банком умов, встановлених у пункті 165 глави 23 розділу V цього Положення.
Рішення про надання чи відмову в наданні банку дозволу на відновлення зобов’язань за власним інструментом ДК1 / власними інструментами ДК1 приймає Комітет з питань нагляду.
VI. Порядок розрахунку суми вкладень в інструменти капіталу, яка вираховується з капіталу банку
24. Загальні вимоги до розрахунку суми вкладень в інструменти капіталу, яка вираховується з капіталу банку
168. Банк визначає суму вкладень в інструменти капіталу, яка вираховується з капіталу банку, з дотриманням таких принципів:
1) принципу своєчасності - передбачає своєчасне виявлення, розрахунок, моніторинг та контроль вкладень банку в інструменти капіталу з урахуванням усієї наявної у банку інформації та періодичності отримання фінансової звітності боржників / контрагентів банку;
2) принципу адекватності та пропорційності - передбачає здійснення об’єктивної та належної оцінки розміру вкладень банку в інструменти капіталу та забезпечення повноти заходів щодо виявлення таких вкладень або отримання банком впевненості у тому, що вкладень в інструменти капіталу немає, з урахуванням потенційної можливості (схильності) банку, боржників / контрагентів банку до здійснення операцій, які можуть призвести до виникнення вкладень банку в інструменти капіталу, та складності операцій, що здійснюються банком, боржником / контрагентом банку;
3) принципу консерватизму - передбачає застосування консервативних суджень та припущень під час виявлення та розрахунку суми вкладень, якщо в банку немає впевненості, що вкладення в інструменти капіталу не здійснювалися.
169. Банк з урахуванням особливостей своєї діяльності, включаючи характер та обсяги операцій банку, визначає у внутрішньобанківському положенні щонайменше:
1) порядок виявлення, розрахунку, моніторингу, контролю вкладень банку в інструменти капіталу;
2) перелік та періодичність вжиття заходів, спрямованих на виявлення вкладень банку в інструменти капіталу, включаючи аналіз документів боржників / контрагентів банку за активними операціями для віднесення їх до установ фінансового сектору та/або установи-посередника, з урахуванням орієнтовного переліку заходів із виявлення опосередкованих вкладень в інструменти капіталу, визначеного в додатку 5 до цього Положення;
3) джерела інформації, якими користується банк з метою виявлення вкладень банку в інструменти капіталу.
170. Банк, який визначив у внутрішньобанківських документах, що визначають кредитну та інвестиційну політику, заборону на здійснення активних банківських операцій, які призводять до виникнення опосередкованих вкладень в інструменти капіталу, та дотримується такої заборони, має право не передбачати у внутрішньобанківському положенні розрахунок розміру опосередкованих вкладень в інструменти капіталу.
171. Банк для вирахування з ОК1, ДК1, К2 суми:
1) вкладень у власні інструменти капіталу окремо визначає вкладення у:
власні інструменти ОК1;
власні інструменти ДК1;
власні інструменти К2;
2) вкладень в інструменти капіталу установ фінансового сектору окремо визначає, з урахуванням пунктів 172, 173 глави 24 розділу VI цього Положення, вкладення в:
інструменти ОК1 установ фінансового сектору;
інструменти ДК1 установ фінансового сектору;
інструменти К2 установ фінансового сектору.
172. Банк відносить до установи фінансового сектору юридичну особу, яка:
1) згідно із Законом про фінансові послуги є:
фінансовою установою;
( Абзац другий підпункту 1 пункту 172 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 49 від 25.04.2024 )
надавачем супровідних послуг, який є учасником фінансової групи;
( Абзац третій підпункту 1 пункту 172 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 49 від 25.04.2024 )
2) згідно із Законом про ринки капіталу є:
фінансовою компанією;
фінансовим холдингом;
3) є контролером банку / інвестиційної фірми / страхової компанії;
4) створена за законодавством іншим, ніж законодавство України, та здійснює діяльність, аналогічну до діяльності осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 172 глави 24 розділу VI цього Положення.
173. Банк, ураховуючи структуру та складові капіталу установи фінансового сектору, встановлену відповідним державним органом, що здійснює регулювання діяльності такої установи, відносить до:
1) інструментів ОК1 установи фінансового сектору:
інструменти ОК1 установи фінансового сектору - якщо структура і складові капіталу установи фінансового сектору передбачають інструменти ОК1;
прості акції, частки / паї в статутному капіталі установи фінансового сектору - якщо структура і складові капіталу установи фінансового сектору не передбачають інструментів ОК1;
2) інструментів ДК1 установи фінансового сектору:
інструменти ДК1 установи фінансового сектору - якщо структура і складові капіталу установи фінансового сектору передбачають інструменти ДК1;
інструменти з умовами списання / конверсії в інструменти ОК1 установи фінансового сектору - якщо структура і складові капіталу установи фінансового сектору не передбачають інструментів ДК1;
3) інструментів К2 установи фінансового сектору:
інструменти К2 установи фінансового сектору - якщо структура і складові капіталу установи фінансового сектору передбачають інструменти К2;
привілейовані акції, субординований борг установи фінансового сектору - якщо структура і складові капіталу установи фінансового сектору не передбачають інструментів К2.
174. Банк визначає такі види вкладень в інструменти капіталу:
1) прямі вкладення - інвестиції банку, здійснені без залучення установи-посередника або використання деривативів / інших правочинів, в інструменти капіталу;
2) опосередковані вкладення - вкладення, здійснені в установу-посередника банком безпосередньо або через ланцюг установ-посередників, яка надалі здійснила інвестицію в інструменти капіталу;
3) синтетичні вкладення - вкладення банку, які є наслідком укладання:
фондового деривативного контракту, базовим активом якого є інструмент капіталу або базовим показником якого є ціна на інструмент капіталу чи індекс інструментів капіталу;
іншого правочину, умовами якого визначено набуття або можливість набуття в майбутньому права власності на інструменти капіталу, включаючи правочин щодо отримання банком у заставу інструменту капіталу.
175. Банк визначає суму вкладень у власні інструменти:
1) ОК1 - як суму прямих, опосередкованих та синтетичних вкладень у власні інструменти ОК1;
2) ДК1 - як суму прямих, опосередкованих та синтетичних вкладень у власні інструменти ДК1;
3) К2 - як суму прямих, опосередкованих та синтетичних вкладень у власні інструменти К2.
176. Банк за кожною установою фінансового сектору визначає суму вкладень в інструменти капіталу:
1) ОК1 - як суму прямих, опосередкованих та синтетичних вкладень в інструменти ОК1 установи фінансового сектору;
2) ДК1 - як суму прямих, опосередкованих та синтетичних вкладень в інструменти ДК1 установи фінансового сектору;
3) К2 - як суму прямих, опосередкованих та синтетичних вкладень в інструменти К2 установи фінансового сектору.
177. Банк визначає суму:
1) прямих вкладень:
у власні інструменти капіталу як балансову вартість викуплених банком власних інструментів капіталу;
в інструменти капіталу установи фінансового сектору як балансову вартість придбаних інструментів капіталу установи фінансового сектору;
2) опосередкованих вкладень в інструменти капіталу згідно з вимогами глави 25 розділу VI цього Положення;
3) синтетичних вкладень в інструменти капіталу згідно з вимогами глави 26 розділу VI цього Положення.
178. Банк має право не включати до розрахунку прямих та опосередкованих вкладень балансову вартість інструментів капіталу установи фінансового сектору, які придбані банком чи установою-посередником за договором про андерайтинг та перебувають у власності банку / установи-посередника до п’яти робочих днів (включно) з дати їх придбання.
179. Банк відносить до установи-посередника:
1) фінансову установу;
( Підпункт 1 пункту 179 глави 24 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 49 від 25.04.2024 )
2) юридичну особу, яка згідно із Законом про фінансові послуги не визнається фінансовою установою, але її основна діяльність полягає в здійсненні інвестицій в цінні папери;
3) холдингову компанію;
4) інститут спільного інвестування;
( Підпункт 4 пункту 179 глави 24 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 49 від 25.04.2024 )
5) взаємний фонд інвестиційної компанії;
6) інвестиційний фонд;
7) фонд / юридичну особу, створений / створену за законодавством іншим, ніж законодавство України, що здійснює діяльність аналогічну до діяльності суб’єктів, визначених у підпунктах 4-6 пункту 179 глави 24 розділу VI цього Положення;
8) юридичну особу, яка є пов’язаною з банком особою;
9) юридичну особу, контролером якої є банк або пов’язана з банком особа.
180. Банк визначає вид основної діяльності юридичної особи з метою віднесення її до установи-посередника згідно з підпунктом 2 пункту 179 глави 24 розділу VI цього Положення на підставі даних граф 2010, 2120 та розшифрування даних графи 2000 щодо структури доходів форми № 2 (2-м, 2-мс) "Звіт про фінансові результати" річної фінансової звітності юридичної особи за останній звітний рік, складеної відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868 (зі змінами), або Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Спрощена фінансова звітність", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за № 161/4382 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24 січня 2011 року № 25) (зі змінами) (далі - Форма № 2).
Банк під час аналізу даних фінансової звітності юридичної особи визначає основний вид діяльності як:
1) діяльність, питома вага доходу від якої (у процентах) становить максимальне значення в загальному обсязі операційного доходу [чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та інших операційних доходів] за даними річної фінансової звітності;
2) діяльність з інвестування в цінні папери - у разі однакового значення питомої ваги доходу за двома (або більше) видами діяльності за даними річної фінансової звітності, де одним із видів діяльності є інвестування в цінні папери;
3) діяльність юридичної особи, що визначена нею як основна, - якщо дані граф 2000, 2010 та 2120 Форми № 2річної фінансової звітності є нульовими;
4) діяльність юридичної особи, що визначена на підставі наданого нею розшифрування даних графи 2000 Форми № 2фінансової звітності за останній звітний період - якщо юридична особа є новоствореним підприємством, у якого немає річної фінансової звітності.
181. Банк не відносить до установи-посередника юридичну особу, яка згідно з вимогами державного органу, що здійснює регулювання діяльності такої особи, під час розрахунку капіталу вираховує здійснену нею інвестицію в інструменти капіталу.
182. Банк не включає до розрахунку опосередкованих вкладень суму вкладень в інструменти капіталу, здійснені за дорученням третіх осіб - клієнтів установи-посередника, зазначеної в підпунктах 1 та 2 пункту 179 глави 24 розділу VI цього Положення.
183. Банк згідно з періодичністю, визначеною у внутрішньобанківському положенні, здійснює аналіз всіх контрагентів за активними операціями та виявляє:
1) установи фінансового сектору - згідно з вимогами пункту 172 глави 24 розділу VI цього Положення;
2) установи-посередники - згідно з вимогами пунктів 179 - 181 глави 24 розділу VI цього Положення.
184. Банк у разі укладення правочину, який передбачає здійснення операцій з похідними фінансовими інструментами, набуття / можливість набуття у власність інструментів капіталу, а також внесення змін до істотних умов такого правочину, на дату його укладення / внесення змін здійснює аналіз виникнення синтетичних вкладень банку в інструменти капіталу, що стануть його / їх наслідком.
185. Банк уключає до вирахувань з капіталу вкладення в інструменти капіталу установ фінансового сектору із застосуванням одного з двох підходів:
1) спрощений підхід, який передбачає включення до вирахувань з капіталу повної суми вкладень в інструменти капіталу установ фінансового сектору згідно з пунктом 186 глави 24 розділу VI цього Положення;
2) стандартний підхід, який передбачає включення до вирахувань з капіталу:
суми незначних вкладень в інструменти капіталу установ фінансового сектору;
суми значних вкладень в інструменти капіталу установ фінансового сектору.
Банк визначає суми незначних та значних вкладень в інструменти капіталу установ фінансового сектору, які включаються до вирахувань з капіталу, згідно з вимогами пунктів 187-191 глави 24, глав 27, 28 розділу VI цього Положення.
186. Банк у разі застосування спрощеного підходу включає до вирахувань з капіталу вкладення в інструменти капіталу установ фінансового сектору таким чином:
1) до вирахувань з ОК1 уключає такі величини:
сукупну суму вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору, визначену згідно з підпунктом 1 пункту 176 глави 24 розділу VI цього Положення;
сукупну суму опосередкованих вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору, які включаються до вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору згідно з підпунктом 3 пункту 206 та підпунктом 3 пункту 208 глави 25 розділу VI цього Положення;
2) до вирахувань з ДК1 уключає такі величини:
сукупну суму вкладень в інструменти ДК1 установ фінансового сектору, визначених згідно з підпунктом 2 пункту 176 глави 24 розділу VI цього Положення;
сукупну суму опосередкованих вкладень в інструменти ДК1 установ фінансового сектору, які включаються до вкладень в інструменти ДК1 установ фінансового сектору згідно з підпунктом 3 пункту 208 глави 25 розділу VI цього Положення;
3) до вирахувань з К2 включає такі величини:
сукупну суму вкладень в інструменти К2 установ фінансового сектору, визначених згідно з підпунктом 3 пункту 176 глави 24 розділу VI цього Положення;
сукупну суму опосередкованих вкладень в інструменти К2 установ фінансового сектору, які включаються до вкладень в інструменти К2 установ фінансового сектору згідно з підпунктом 3 пункту 208 глави 25 розділу VI цього Положення.
187. Банк у разі застосування стандартного підходу включає до вирахувань з капіталу вкладення в інструменти капіталу установ фінансового сектору таким чином:
1) до вирахувань з ОК1 уключає:
суму незначних вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору;
суму значних вкладення в інструменти ОК1 установ фінансового сектору;
2) до вирахувань з ДК1 уключає:
суму незначних вкладень в інструменти ДК1 установ фінансового сектору;
суму значних вкладень в інструменти ДК1 установ фінансового сектору;
3) до вирахувань з К2 включає:
суму незначних вкладень в інструменти К2 установ фінансового сектору;
суму значних вкладень в інструменти К2 установ фінансового сектору.
188. Банк для визначення суми незначних / значних вкладень в інструменти капіталу установи фінансового сектору, які вираховуються з ОК1, ДК1, К2 банку:
1) визначає тип вкладень (незначні / значні вкладення) в інструменти капіталу кожної установи фінансового сектору згідно з пунктом 189 глави 24 розділу VI цього Положення;
2) групує вкладення за такими кошиками:
незначні вкладення;
значні вкладення;
3) розраховує суму:
незначних вкладень згідно з пунктом 190 глави 24 розділу VI цього Положення;
значних вкладень згідно з пунктом 191 глави 24 розділу VI цього Положення;
4) розподіляє суму незначних вкладень згідно з порядком, визначеним у главі 27 розділу VI цього Положення на:
суму незначних вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору, які включаються до вирахувань з ОК1;
суму незначних вкладень в інструменти ДК1 установ фінансового сектору, які включаються до вирахувань з ДК1;
суму незначних вкладень в інструменти К2 установ фінансового сектору, які включаються до вирахувань з К2;
5) розподіляє суму значних вкладень згідно з порядком, визначеним у главі 28 розділу VI Положення на:
суму значних вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору, які включаються до вирахувань з ОК1;
суму значних вкладень в інструменти ДК1 установ фінансового сектору, які включаються до вирахувань з ДК1;
суму значних вкладень в інструменти К2 установ фінансового сектору, які включаються до вирахувань з К2.
189. Банк для визначення типу вкладень (незначні / значні вкладення) в інструменти капіталу установ фінансового сектору:
1) визначає частку банку в загальній сумі інструментів ОК1 в кожній установі фінансового сектору шляхом відношення суми прямих та опосередкованих вкладень банку в інструменти ОК1 установи фінансового сектору (за виключенням опосередкованих вкладень, здійснених через інститут спільного інвестування / взаємний фонд інвестиційної компанії / інвестиційний фонд, віднесений до установи-посередника) до загальної суми інструментів ОК1 цієї установи;
2) визначає вкладення:
значними - якщо частка банку в загальній сумі інструментів ОК1 установи фінансового сектору становить 10 і більше відсотків від загальної суми інструментів ОК1 цієї установи або до установи фінансового сектору застосовуються вимоги щодо консолідації з банком відповідно до законодавства про нагляд на консолідованій основі та/або яка включена до консолідованої фінансової звітності, складеної відповідно до загальноприйнятих стандартів фінансової звітності;
незначними - в інших випадках.
190. Банк розраховує суму незначних вкладень в:
1) інструменти ОК1 установ фінансового сектору як суму таких величин:
сукупної суми вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору, які визначені незначними вкладеннями згідно з пунктом 189 глави 24 розділу VI цього Положення;
суми опосередкованих вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору, які включаються до незначних вкладень згідно з підпунктом 3 пункту 206 глави 25 розділу VI цього Положення;
2) інструменти ДК1 установ фінансового сектору як сукупну суму вкладень в інструменти ДК1 установ фінансового сектору, які визначені незначними вкладеннями згідно з пунктом 189 глави 24 розділу VI цього Положення;
3) інструменти К2 установ фінансового сектору як сукупну суму вкладень в інструменти К2 установ фінансового сектору, які визначені незначними вкладеннями згідно з пунктом 189 глави 24 розділу VI цього Положення.
191. Банк розраховує суму значних вкладень в:
1) інструменти ОК1 установ фінансового сектору як суму таких величин:
сукупної суми вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору, які визначені значними вкладеннями згідно з пунктом 189 глави 24 розділу VI цього Положення;
сукупної суми опосередкованих вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору, які включаються до значних вкладень згідно з підпунктом 3 пункту 208 глави 25 розділу VI цього Положення;
2) інструменти ДК1 установ фінансового сектору як суму таких величин:
сукупної суми вкладень в інструменти ДК1 установ фінансового сектору, які визначені значними вкладеннями згідно з пунктом 189 глави 24 розділу VI цього Положення;
сукупної суми опосередкованих вкладень в інструменти ДК1 установ фінансового сектору, які включаються до значних вкладень згідно з підпунктом 3 пункту 208 глави 25 розділу VI цього Положення;
3) інструменти К2 установ фінансового сектору як суму таких величин:
сукупної суми вкладень в інструменти К2 установ фінансового сектору, які визначені значними вкладеннями згідно з пунктом 189 глави 24 розділу VI цього Положення;
сукупної суми опосередкованих вкладень в інструменти К2 установ фінансового сектору, які включаються до значних вкладень згідно з підпунктом 3 пункту 208 глави 25 розділу VI цього Положення.
25. Порядок розрахунку суми опосередкованих вкладень в інструмент капіталу
192. Банк для розрахунку суми опосередкованих вкладень в інструмент капіталу визначає:
1) розрахункову суму опосередкованих вкладень в інструмент капіталу (далі - розрахункова сума ОВ) згідно з пунктами 193-199 глави 25 розділу VI цього Положення;
2) лімітовану суму опосередкованих вкладень в інструменти капіталу, здійснених через установу-посередника / ланцюг установ-посередників (далі - лімітована сума ОВ) згідно з пунктами 200, 201 глави 25 розділу VI цього Положення;
3) результуючу суму опосередкованих вкладень в інструменти капіталу, здійснених через установу-посередника / ланцюг установ-посередників (далі - результуюча сума ОВ) згідно з пунктом 202 глави 25 розділу VI цього Положення;
4) максимальну суму опосередкованих вкладень в інструмент капіталу (далі - максимальна сума ОВ) згідно з пунктами 203-205 глави 25 розділу VI цього Положення;
5) суму опосередкованих вкладень в інструменти капіталу згідно з пунктами 206, 208-210 глави 25 розділу VI цього Положення.
193. Банк визначає розрахункову суму ОВ щодо установи-посередника / ланцюга установ-посередників, через які здійснено опосередковані вкладення в інструмент капіталу, за такою формулою:
де ОВ РС - розрахункова сума ОВ;
СРІ УП - сукупний розмір інвестицій в інструмент капіталу, здійснених установою-посередником / останньою установою-посередником в ланцюзі установ-посередників, розрахований згідно з пунктами 194, 195 глави 25 розділу VI цього Положення;
К фін. - коефіцієнт фінансування, розрахований залежно від кількості установ-посередників, через які здійснено опосередковані вкладення, згідно з пунктами 196-199 глави 25 розділу VI цього Положення.
194. Банк з метою визначення показників СРІ УП та К фін. розраховує розмір експозиції за активною операцією банку / іншою юридичною особою з установою-посередником таким чином:
1) розмір експозиції банку визначається як балансова вартість активів та фінансових зобов’язань з кредитування, наданих банком, крім активів та фінансових зобов’язань за операціями з придбання інструментів капіталу установи-посередника, які банк визнав як прямі вкладення в інструменти капіталу установи фінансового сектору, - якщо установа-посередник отримала фінансування від банку;
2) розмір експозиції юридичної особи визначається як балансова вартість отриманого фінансування згідно з фінансовою звітністю установи-посередника - якщо установа-посередник отримала фінансування від іншої юридичної особи.
195. Банк розраховує показник СРІ УП з урахуванням наявної на дату розрахунку інформації щодо опосередкованих вкладень згідно з додатком 6 до цього Положення.
Банк у разі здійснення опосередкованих вкладень через ланцюг установ-посередників застосовує критерії наявності / відсутності інформації та розрахунок показника СРІУП, визначені в додатку 6 до цього Положення, з урахуванням такого:
1) вимоги до установи-посередника за активними операціями банку мають вважатися вимогами до першої установи-посередника в ланцюзі установ-посередників за активними операціями банку;
2) інвестиції установи-посередника в інструменти капіталу мають вважатись інвестиціями останньої установи-посередника в ланцюзі установ-посередників в інструменти капіталу.
196. Банк у разі здійснення опосередкованих вкладень через одну установу-посередника розраховує показник К фін. щодо кожної активної операції банку з установою-посередником за такою формулою:
| див. зображення | (17), |
( Абзац другий пункту 196 глави 25 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 49 від 25.04.2024 )
де РоЕк банку - розмір експозиції за активною операцією банку з установою-посередником, визначений згідно з пунктами 197, 198 глави 25 розділу VI цього Положення;
РоЕкі parri passu - розмір експозиції за активною операцією іншої юридичної особи з установою-посередником, вимоги за якою належать до тієї самої черги задоволення вимог кредиторів згідно із законодавством про банкрутство, що й вимоги до цієї установи-посередника за активною операцією банку;
і - порядковий номер активної операції іншої юридичної особи з установою-посередником, вимоги за якою належать до тієї самої черги задоволення вимог кредиторів згідно із законодавством про банкрутство, що й вимоги до цієї установи-посередника за активною операцією банку;
n - кількість активних операцій інших юридичних осіб з установою-посередником, вимоги за якими належать до тієї самої черги задоволення вимог кредиторів згідно із законодавством про банкрутство, що й вимоги до цієї установи-посередника за активною операцією банку.
197. Банк у разі здійснення однієї активної операції з установою-посередником визначає розмір показника РоЕк банку як розмір експозиції за цією операцією.
198. Банк у разі здійснення кількох активних операцій з установою-посередником визначає розмір показника РоЕк банку з урахуванням черговості задоволення вимог банку до установи-посередника згідно з вимогами законодавства про банкрутство таким чином:
1) розмір показника РоЕ банку дорівнює сукупному розміру всіх експозицій банку за цими операціями - якщо вимоги банку за активними операціями належать до однієї черги;
2) розмір показника РоЕк банку визначається щодо кожної такої операції згідно з пунктом 197 глави 25 розділу VI цього Положення - якщо вимоги банку за активними операціями належать до різних черг.
199. Банк у разі здійснення опосередкованих вкладень через ланцюг установ-посередників розраховує показник К фін. щодо кожної активної операції банку / установи-посередника в ланцюзі установ-посередників за такою формулою:
| див. зображення | (18), |
( Абзац другий пункту 199 глави 25 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 49 від 25.04.2024 )
де К фін. УП 1 - коефіцієнт фінансування, розрахований для експозицій за активними операціями банку з першою установою-посередником в ланцюзі установ-посередників, із використанням формули 17;
j - порядковий номер установи-посередника в ланцюзі установ-посередників;
m - кількість установ-посередників у ланцюзі установ-посередників після першої УП;
К фін. УПj - коефіцієнт фінансування, розрахований для експозицій за активними операціями j-тої установи-посередника з наступною установою-посередником в ланцюзі установ-посередників, із використанням формули 17, де РоЕк банку є розміром експозиції за активною операцією j-тої установи-посередника з наступною установою-посередником, визначена з урахуванням пунктів 197, 198 глави 25 розділу VI цього Положення.
( Абзац шостий пункту 199 глави 25 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 49 від 25.04.2024 )
200. Банк у разі здійснення опосередкованих вкладень через одну установу-посередника визначає лімітовану суму ОВ як менше з таких значень:
1) суми експозицій за активними операціями банку з установою-посередником;
2) сукупного розміру інвестицій установи-посередника у власні інструменти капіталу / в інструменти капіталу установи фінансового сектору.
201. Банк у разі здійснення опосередкованих вкладень в інструмент капіталу через ланцюг установ-посередників визначає лімітовану суму ОВ як менше з таких значень:
1) суми експозицій за активними операціями банку з першою установою-посередником у ланцюзі установ-посередників;
2) сукупного розміру інвестицій останньої установи-посередника в ланцюзі установ-посередників у власні інструменти капіталу / в інструменти капіталу установи фінансового сектору.
202. Банк визначає результуючу суму ОВ для установи-посередника / ланцюга установ-посередників таким чином:
1) визначає сукупну розрахункову суму ОВ для установи-посередника / ланцюга установ-посередників як суму розрахункових сум ОВ, визначених щодо власних інструментів капіталу / інструментів капіталу установи фінансового сектору, опосередковані вкладення в які здійснені через цю установу-посередника / цей ланцюг установ-посередників;
2) порівнює сукупну розрахункову суму ОВ та лімітовану суму ОВ, визначену для цієї установи-посередника / цього ланцюга установ-посередників, та за результатами такого порівняння визначає результуючу суму ОВ із застосуванням одного із двох способів:
результуюча сума ОВ дорівнює сукупній розрахунковій сумі ОВ - якщо сукупна розрахункова сума ОВ дорівнює або є меншою, ніж лімітована сума ОВ;
результуюча сума ОВ дорівнює лімітованій сумі ОВ - якщо сукупна розрахункова сума ОВ більша, ніж лімітована сума ОВ.
203. Банк залежно від способу визначення результуючої суми ОВ визначає максимальну суму ОВ для установи-посередника / ланцюга установ-посередників таким чином:
1) максимальна сума ОВ в інструмент капіталу дорівнює розрахунковій сумі ОВ, визначеній щодо цього інструменту капіталу та включеній до розрахунку сукупної розрахункової суми ОВ, - якщо результуюча сума ОВ дорівнює сукупній розрахунковій сумі ОВ;
2) максимальна сума ОВ в інструмент капіталу визначається шляхом розподілу лімітованої суми ОВ в розрізі інструментів ОК1, ДК1, К2 згідно з послідовністю, визначеною в пункті 204 глави 25 розділу VI цього Положення, - якщо результуюча сума ОВ дорівнює лімітованій сумі ОВ.
204. Банк визначає максимальну суму ОВ в інструмент капіталу шляхом розподілу сукупної розрахункової суми ОВ в межах лімітованої суми ОВ, застосовуючи таку послідовність:
1) у першу чергу визначає максимальну суму ОВ у власні інструменти ОК1 таким чином:
максимальна сума ОВ у власні інструменти ОК1 дорівнює розрахунковій сумі ОВ, визначеній щодо власних інструментів ОК1, - якщо розрахункова сума ОВ менше лімітованої суми ОВ;
максимальна сума ОВ у власні інструменти ОК1 дорівнює лімітованій сумі ОВ і подальші розрахунки максимальної суми ОВ в інші інструменти капіталу не здійснюються - якщо розрахункова сума ОВ у власні інструменти ОК1 є більшою або дорівнює лімітованій сумі ОВ;
2) у другу чергу визначає максимальну суму ОВ у власні інструменти ДК1 таким чином:
максимальна сума ОВ у власні інструменти ДК1 дорівнює розрахунковій сумі ОВ, визначеній щодо власних інструментів ДК1, - якщо розрахункова сума ОВ менша лімітованої суми ОВ, зменшеної на максимальну суму ОВ у власні інструменти ОК1, визначеної згідно з підпунктом 1 пункту 204 глави 25 розділу VI цього Положення (далі - лімітована сума ОВ ДК1 );
максимальна сума ОВ у власні інструменти ДК1 дорівнює лімітованій сумі ОВ ДК1 і подальші розрахунки максимальної суми ОВ в інші інструменти капіталу не здійснюються - якщо розрахункова сума ОВ у власні інструменти ДК1 є більшою або дорівнює лімітованій сумі ОВ ДК1;
3) у третю чергу визначає максимальну суму ОВ у власні інструменти К2 таким чином:
максимальна сума ОВ у власні інструменти К2 дорівнює розрахунковій сумі ОВ, визначеній щодо власних інструментів К2, - якщо розрахункова сума ОВ менша лімітованої суми ОВ, зменшеної на максимальні суми ОВ у власні інструменти ОК1 та ДК1, визначені згідно з підпунктами 1 та 2 пункту 204 глави 25 розділу VI цього Положення відповідно (далі - лімітована сума ОВ К2 );
максимальна сума ОВ у власні інструменти К2 дорівнює лімітованій сумі ОВ К2 і подальші розрахунки максимальної суми ОВ в інші інструменти капіталу не здійснюються - якщо розрахункова сума ОВ у власні інструменти К2 є більшою або дорівнює лімітованій сумі ОВ К2;
4) у четверту чергу визначає сукупну максимальну суму ОВ в інструменти ОК1 установ фінансового сектору таким чином:
сукупна максимальна сума ОВ в інструменти ОК1 установ фінансового сектору дорівнює сукупній розрахунковій сумі ОВ, визначеній щодо інструментів ОК1 установ фінансового сектору, - якщо сукупна розрахункова сума ОВ менша лімітованої суми ОВ, зменшеної на сукупний розмір максимальних сум ОВ у власні інструменти капіталу, визначені згідно з підпунктами 1-3 пункту 204 глави 25 розділу VI цього Положення (далі - лімітована сума ОВ ОК1 УФС );