3) трьох місяців із дня отримання заяви та документів - у разі їх подання згідно з:
( Абзац перший підпункту 3 пункту 140 глави 20 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 187 від 27.12.2024 )
пунктами 129, 130 глави 20 розділу V цього Положення для отримання Дозволу на включення власного інструменту ДК1 до капіталу банку;
пунктом 135 глави 20 розділу V цього Положення для отримання Дозволу на включення власного інструменту ДК1 до капіталу банку від нового інвестора (за умови, що Національний банк не надавав попереднього висновку про відповідність нового інвестора встановленим вимогам згідно з пунктом 134 глави 20 розділу V цього Положення).
141. Національний банк за результатами розгляду поданих документів банку згідно з вимогами пункту 140 глави 20 розділу V цього Положення:
1) надсилає банку листа за підписом уповноваженої особи Національного банку щодо:
( Абзац перший підпункту 1 пункту 141 глави 20 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 187 від 27.12.2024 )
попереднього висновку про відповідність / невідповідність змісту документа / документів щодо власного інструменту ДК1 / К2 вимогам - за результатами розгляду документів, поданих згідно з пунктом 132 глави 20 розділу V цього Положення;
попереднього висновку про відповідність / невідповідність нового інвестора встановленим вимогам, чинним на момент розгляду документів, - за результатами розгляду документів, поданих згідно з пунктом 134 глави 20 розділу V цього Положення;
2) приймає рішення щодо:
надання банку Дозволу на включення власного інструменту ДК1 / К2 або відмови в наданні такого дозволу - за результатами розгляду документів, поданих згідно з пунктами 129, 130 глави 20 розділу V цього Положення;
надання банку Дозволу на включення власного інструменту ДК1 / К2 від нового інвестора з одночасним скасуванням Дозволу на включення власного інструменту від первісного інвестора або відмову в наданні такого дозволу - за результатами розгляду документів, поданих згідно з пунктом 135 глави 20 розділу V цього Положення;
продовження дії Дозволу на включення власного інструменту К2 або відмову в наданні такого дозволу - за результатами розгляду документів, поданих згідно з пунктом 137 глави 20 розділу V цього Положення.
142. Рішення про надання Дозволу на включення власного інструменту ДК1 / К2, Дозволу на включення власного інструменту ДК1 / К2 від нового інвестора, відмову в надані відповідного дозволу, скасування Дозволу на включення власного інструменту ДК1 / К2 приймає Комітет з питань нагляду.
У Дозволі на включення власного інструменту ДК1 / К2 повинна зазначатися щонайменше така інформація: найменування інвестора, назва інструменту, основна сума інструменту, валюта / банківський метал зобов’язань, розмір процентної ставки, строк залучення коштів, документ / документи щодо власного інструменту капіталу, на підставі яких встановлено відповідність такого інструменту вимогам глави 14 розділу IV цього Положення.
У Дозволі на включення власного інструменту ДК1 / К2 від нового інвестора додатково зазначаються реквізити дозволу, наданого відносно первісного інвестора (дата, номер), найменування первісного інвестора, сума та строк залучених коштів від первісного інвестора.
143. Національний банк приймає рішення про відмову в наданні Дозволу на включення власного інструменту ДК1 / К2 до капіталу банку / Дозволу на включення власного інструменту ДК1 / К2 від нового інвестора згідно з пунктом 141 глави 20 розділу V цього Положення за однієї з таких підстав:
1) Національний банк дійшов висновку:
про невідповідність хоча б одній з вимог, визначених у главі 14 розділу IV цього Положення, щодо власного інструменту ДК1 / К2;
про те, що залучення коштів за власним інструментом ДК1 / К2 створюватиме загрозу інтересам вкладників / інших кредиторів інвестора, нагляд за діяльністю якого здійснює Національний банк;
2) банк надав недостовірні відомості для отримання дозволу.
( Пункт 144 глави 20 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку № 187 від 27.12.2024 )
145. Банк на період розгляду Національним банком документів щодо заміни інвестора за:
1) власним інструментом ДК1 має право не виключати такий інструмент з розрахунку капіталу за одночасного дотримання таких умов:
подання повного пакета документів для отримання Дозволу на включення власного інструменту ДК1 від нового інвестора згідно з переліком та у строк, визначені в пункті 135 глави 20 розділу V цього Положення;
отримання банком згідно з абзацами другим - четвертим пункту 133 глави 20 розділу V цього Положення попереднього висновку про відповідність нового інвестора за власним інструментом ДК1 вимогам Національного банку - у разі заміни інвестора за власним інструментом ДК1 з умовами конверсії;
2) власним інструментом К2 має право не виключати такий інструмент з розрахунку капіталу за умови подання повного пакета документів для отримання Дозволу на включення власного інструменту К2 від нового інвестора у строк, визначений у пункті 135 глави 20 розділу V цього Положення.
146. Банк у разі недотримання умов, встановлених у пункті 145 глави 20 розділу V цього Положення, виключає власний інструмент ДК1 / К2 з розрахунку капіталу на період розгляду Національним банком документів щодо заміни інвестора та має право включити його до розрахунку капіталу тільки після отримання відповідного дозволу Національного банку.
21. Особливості оцінки відповідності фінансової допомоги та власного інструменту ДК1 / К2 у формі субординованого боргу
147. Банк визначає обсяг документів та інформації, потрібних для подання до Національного банку з метою підтвердження відповідності фінансової допомоги вимогам, встановленим у пункті 26 глави 5 розділу II цього Положення, власного інструменту ДК1 / К2 у формі субординованого боргу вимогам, встановленим у главі 14 розділу IV цього Положення, з урахуванням таких особливостей:
1) документами для ідентифікації акціонера / інвестора є документи, які подаються згідно з вимогами глави 4 розділу I Положення № 149 для ідентифікації фізичних / юридичних осіб;
2) документами та інформацією для підтвердження джерел походження грошових коштів акціонера / інвестора є:
документи та інформація, які подаються згідно з вимогами глав 18, 19 розділу III Положення № 149 для підтвердження джерел грошових коштів фізичної особи / розкриття траси платежу грошових коштів юридичної особи, за рахунок яких надано фінансову допомогу, придбано власний інструмент ДК1 / К2;
документи та інформація щодо застосування / відсутності факту застосування санкцій іноземними державами (крім держав, що здійснили або здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України") або міждержавними об’єднаннями, або міжнародними організаціями та/або застосування санкції відповідно до Закону України "Про санкції" до особи, яка надала фінансову допомогу, придбала власний інструмент ДК1 / К2, включаючи попередніх власників грошових коштів;
3) документами для оцінки фінансового / майнового стану інвестора є документи для оцінки фінансового стану юридичної особи / майнового стану фізичної особи, які подаються згідно з вимогами глав 18, 19 розділу III Положення № 149;
4) документами для оцінки ділової репутації інвестора є документи, які подаються згідно з вимогами глави 9 розділу II Положення № 149 для оцінки ділової репутації осіб, що набувають / збільшують істотну участь в банку.
148. Вимоги щодо подання документів та інформації для підтвердження джерел походження коштів, встановлені в пункті 26 глави 5 розділу II та пункті 129 глави 20 розділу V цього Положення, не застосовуються:
1) до інвестора - міжнародної фінансової установи;
2) у разі переоформлення приймаючим банком зобов’язань, отриманих від неплатоспроможного банку, у власний інструмент ДК1 / К2, крім інструменту ДК1 з умовами конверсії.
149. Банк з метою підтвердження відповідності фінансової допомоги, власного інструменту ДК1 / К2 встановленим у главі 14 розділу IV цього Положення вимогам зобов’язаний додатково надавати документи та інформацію на вимогу Національного банку, включаючи подання документів згідно з рішенням Комітету з питань нагляду відповідно до вимог пункту 151 глави 21 розділу V цього Положення.
150. Національний банк під час розгляду поданих банком документів щодо підтвердження джерел походження коштів за фінансовою допомогою та власним інструментом ДК1 / К2, оцінки фінансового / майнового стану акціонера / інвестора застосовує професійне судження щодо достатності документів для:
1) підтвердження, підтвердження не в повному обсязі, непідтвердження відповідності джерел походження коштів за:
фінансовою допомогою - вимогам, встановленим у главі 5 розділу II цього Положення;
власним інструментом ДК1 / К2 - вимогам, встановленим у главі 14 розділу IV цього Положення;
2) оцінки фінансового стану акціонера / інвестора - юридичної особи;
3) оцінки майнового стану акціонера / інвестора - фізичної особи.
151. Рішення про достатність / недостатність поданих банком документів для підтвердження джерел походження коштів за фінансовою допомогою, власним інструментом ДК1 / К2, оцінки фінансового / майнового стану інвестора приймає Комітет з питань нагляду протягом 30 календарних днів із дня отримання заяви та документів банку, поданих згідно з вимогами глави 20 розділу V цього Положення.
( Пункт 151 глави 21 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 65 від 07.06.2024, № 187 від 27.12.2024 )
152. Рішення Комітету з питань нагляду про недостатність поданих банком документів повинно містити строк (не більше ніж 30 календарних днів), протягом якого банк має право подати додаткові документи та інформацію для підтвердження джерел походження коштів за власним інструментом ДК1 / К2, включаючи документи та інформацію щодо підстав отримання грошових коштів або майна третіми особами.
Рішення Комітету з питань нагляду може містити вимогу щодо подання банком документів, які підтверджують, що грошові кошти акціонера / інвестора перебували в обігу в безготівковій формі на рахунках, відкритих у фінансових установах, які відповідно до закону мають право на надання фінансових платіжних послуг із відкриттям рахунків, в Україні / за кордоном, включно з переказами цих коштів між рахунками, ураховуючи рахунки їх попередніх власників, безперервно протягом одного року до дати їх надання банку, якщо подані документи за професійним судженням Національного банку:
1) не підтверджують / підтверджують не в повному обсязі відповідність джерел походження власних коштів встановленим вимогам;
2) не є достатніми для оцінки фінансового стану юридичної особи / майнового стану фізичної особи;
3) є такими, що можуть містити недостовірну інформацію та / або дані, які свідчать про те, що фінансовий стан юридичної особи / майновий стан фізичної особи не відповідає вимогам розділу III Положення № 149.
Національний банк у рішенні про недостатність поданих банком документів для підтвердження джерел походження коштів за фінансовою допомогою, власним інструментом ДК1 / К2 зазначає підстави такого рішення, обґрунтування, строк і порядок його оскарження (включаючи вид суду, до якого банк може подати позов).
( Пункт 152 глави 21 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 187 від 27.12.2024 )
153. Національний банк надсилає банку рішення, прийняте відповідно до пункту 151 глави 21 розділу V цього Положення, невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня його прийняття, у лист за підписом уповноваженої особи Національного банку.
( Пункт 153 глави 21 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 187 від 27.12.2024 )
22. Порядок та умови надання дозволу на викуп, дострокове погашення, погашення, зменшення основної суми власних інструментів капіталу
154. Банк здійснює викуп власного інструменту ОК1 / К2 у формі привілейованих акцій в розмірі, що становить менше ніж три відсотки статутного капіталу, з урахуванням розміру таких інструментів, що вже перебувають у власності банку, за одночасного дотримання таких умов:
1) викуп власного інструменту ОК1 / К2 не призведе до погіршення фінансового стану банку, зниження рівня капіталу банку нижче рівня, достатнього для дотримання вимог, встановлених статтею 35 Закону про банки;
2) немає рішення про заборону викупу банком власного інструменту, наданого згідно з пунктом 156 глави 22 розділу V цього Положення.
155. Банк, який має намір здійснити викуп власних інструментів ОК1 / К2 у формі привілейованих акцій згідно з абзацом першим пункту 154 глави 22 розділу V цього Положення, зобов’язаний письмово повідомити про свої наміри Національний банк не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня вчинення відповідних правочинів та надати:
( Абзац перший пункту 155 глави 22 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 187 від 27.12.2024 )
1) заяву про викуп власного інструменту ОК1 / К2 у формі привілейованих акцій в розмірі, що становить менше ніж три відсотки статутного капіталу, з обґрунтуванням доцільності здійснення такого викупу;
( Підпункт 1 пункту 155 глави 22 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 187 від 27.12.2024 )
2) інформацію про дотримання вимог підпункту 1 пункту 154 глави 22 розділу V цього Положення.
( Підпункт 2 пункту 155 глави 22 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 187 від 27.12.2024 )
156. Національний банк протягом 10 календарних днів із дня отримання заяви та документів згідно з пунктом 155 глави 22 розділу V цього Положення, має право прийняти рішення про заборону викупу банком власних інструментів капіталу в разі недотримання банком вимог підпункту 1 пункту 154 глави 22 розділу V цього Положення.
( Абзац перший пункту 156 глави 22 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 187 від 27.12.2024 )
Рішення про заборону викупу власних інструментів капіталу приймає Комітет з питань нагляду. Національний банк у рішенні про заборону викупу власних інструментів капіталу зазначає підстави такого рішення, обґрунтування, строк і порядок його оскарження (включаючи вид суду, до якого банк може подати позов).
( Абзац другий пункту 156 глави 22 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 187 від 27.12.2024 )
Національний банк надсилає банку рішення про заборону викупу власних інструментів капіталу невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів із дня його прийняття, та не пізніше ніж за три робочих дні до запланованого банком дня здійснення викупу власних інструментів ОК1 / К2 у формі привілейованих акцій.
( Абзац третій пункту 156 глави 22 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 187 від 27.12.2024 )
157. Банк здійснює викуп, дострокове погашення, погашення власного інструменту капіталу, зменшення основної суми власного інструменту капіталу після отримання відповідного дозволу Національного банку (далі - Дозвіл на погашення власного інструменту капіталу) у разі:
1) викупу власного інструменту ОК1 / власного інструменту К2 у формі привілейованих акцій в розмірі, що дорівнює або перевищує три відсотки статутного капіталу, з урахуванням розміру таких інструментів капіталу, що вже перебувають у власності банку, зменшення їх основної суми;
2) дострокового погашення строкового власного інструменту ДК1 / погашення безстрокового власного інструменту ДК1;
3) дострокового погашення власного інструменту К2 у формі субординованого боргу.
158. Національний банк приймає рішення про надання Дозволу на погашення власного інструменту капіталу в повному обсязі або частково у випадках, визначених у пункті 157 глави 22 розділу V цього Положення, за дотримання однієї з умов:
1) викуп власного інструменту ОК1 / власного інструменту К2 у формі привілейованих акцій, зменшення їх основної суми не призведе до погіршення фінансового стану банку та зниження рівня капіталу банку нижче рівня, достатнього для дотримання вимог, встановлених статтею 35 Закону про банки;
2) кошти за власним інструментом капіталу відразу спрямовуються інвестором на оплату іншого власного інструменту капіталу, еквівалентної або вищої якості, що не матиме негативного впливу на рівень дохідності / прибутковості банку;
3) банком збільшено розмір регулятивного капіталу за рахунок інших власних інструментів капіталу, еквівалентної або вищої якості, протягом останніх шести місяців на суму не меншу, ніж розмір основної суми власного інструменту капіталу, який банк має намір викупити, достроково погасити / погасити в повному обсязі або частково, що не матиме негативного впливу на рівень дохідності / прибутковості банку.
159. Банк для отримання Дозволу на погашення власного інструменту капіталу подає / забезпечує подання до Національного банку:
1) заяву про отримання Дозволу на погашення власного інструменту капіталу з обґрунтуванням доцільності вжиття таких заходів;
( Підпункт 1 пункту 159 глави 22 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 187 від 27.12.2024 )
2) письмове підтвердження інвестора про його згоду на дострокове погашення / погашення власного інструменту ДК1 / власного інструменту К2 у формі субординованого боргу;
3) прогнозні розрахунки дохідності / прибутковості банку внаслідок включення до капіталу іншого власного інструменту капіталу - у разі спрямування коштів до іншого власного інструменту капіталу, еквівалентної або вищої якості (крім акцій), згідно з підпунктами 2, 3 пункту 158 глави 22 розділу V цього Положення;
4) документи, що підтверджують спрямування інвестором коштів за власним інструментом капіталу на оплату іншого власного інструменту капіталу, а саме:
копії рішення загальних зборів акціонерів банку / єдиного акціонера банку про збільшення статутного капіталу шляхом додаткової емісії простих акцій та тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку - у разі збільшення регулятивного капіталу за рахунок власних інструментів ОК1;
копії рішення загальних зборів акціонерів банку / єдиного акціонера банку про збільшення статутного капіталу шляхом емісії / додаткової емісії привілейованих акцій та тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку - у разі збільшення регулятивного капіталу за рахунок власних інструментів К2 у формі привілейованих акцій;
гарантійний лист інвестора щодо спрямування повернених коштів на оплату іншого власного інструменту капіталу, еквівалентної або вищої якості. Гарантійний лист має відповідати вимогам Положення № 346;
5) документи, що підтверджують відповідність нового власного інструменту капіталу встановленим вимогам та подаються банком для отримання дозволу на включення нового власного інструменту капіталу до капіталу, а саме:
копії документа / документів щодо нового власного інструменту капіталу, що підтверджують відповідність нового власного інструменту встановленим вимогам;
обґрунтування розміру процентної ставки за новим власним інструментом капіталу (за наявності);
запевнення про відповідність нового власного інструменту капіталу встановленим вимогам та інформацію про таку відповідність за формою, визначеною у додатку 4 до цього Положення;
запевнення банку, що його установчі документи, укладені ним договори та інші правочини не містять юридичних та процедурних положень / умов, які можуть перешкоджати здійсненню списання / конверсії власного інструменту ДК1, - у разі збільшення капіталу за рахунок власного інструменту ДК1 з умовами конверсії;
документи для оцінки фінансового / майнового стану інвестора, визначені у главах 18, 19 розділу III Положення № 149, крім документів, що подавалися банком для отримання дозволу на включення власного інструменту ДК1 / К2 у формі субординованого боргу;
документи для оцінки ділової репутації, фінансового / майнового стану інвестора та щодо його структури власності, визначені в пункті 130 глави 20 розділу V цього Положення, - у разі збільшення регулятивного капіталу за рахунок власного інструменту ДК1 з умовами конверсії;
документи для погодження набуття або збільшення істотної участі в банку, визначені в главах 31, 32 розділу V Положення № 149, - якщо в разі збільшення статутного капіталу банку інвестор набуде або збільшить істотну участь в банку.
( Пункт 160 глави 22 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку № 187 від 27.12.2024 )
161. Національний банк розглядає подані банком документи згідно з пунктом 159 глави 22 розділу V цього Положення з урахуванням інформації, отриманої Національним банком під час здійснення ним банківського нагляду:
1) протягом 40 календарних днів із дня отримання заяви та документів - у разі їх подання для отримання Дозволу на погашення власного інструменту капіталу в разі спрямування коштів на оплату власного інструменту ДК1 з умовами списання / власного інструменту К2 у формі субординованого боргу згідно з підпунктом 2 пункту 158 глави 22 розділу V цього Положення;
( Підпункт 1 пункту 161 глави 22 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 187 від 27.12.2024 )
2) протягом трьох місяців із дня отримання заяви та документів - у разі їх подання для:
отримання Дозволу на погашення власного інструменту ОК1 / власного інструменту К2 у формі привілейованих акцій у випадках, визначених у підпункті 1 пункту 158 глави 22 розділу V цього Положення;
отримання Дозволу на погашення власного інструменту капіталу в разі спрямування коштів на оплату власного інструменту ДК1 з умовами конверсії згідно з підпунктом 2 пункту 158 глави 22 розділу V цього Положення;
отримання Дозволу на погашення власного інструменту капіталу в разі спрямування коштів на оплату власного інструменту ОК1 / власного інструменту К2 у формі привілейованих акцій згідно з підпунктом 2 пункту 158 глави 22 розділу V цього Положення з урахуванням порядку розгляду документів, що визначені в главі 3 розділу I Положення № 149;
отримання Дозволу на погашення власного інструменту капіталу в разі збільшення розміру капіталу за рахунок власних інструментів капіталу протягом останніх шести місяців згідно з підпунктом 3 пункту 158 глави 22 розділу V цього Положення.
( Підпункт 2 пункту 161 глави 22 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 187 від 27.12.2024 )
162. Рішення про надання банку Дозволу на погашення власного інструменту капіталу або про відмову в його наданні приймає Комітет з питань нагляду.
Комітет з питань нагляду приймає рішення про надання такого дозволу за умови:
1) дотримання вимог пункту 158 глави 22 розділу V цього Положення;
2) відповідності нового власного інструменту капіталу встановленим вимогам - у разі спрямування коштів в інший власний інструмент капіталу, еквівалентної або вищої якості;
3) відповідності інвестора вимогам розділів II, III Положення № 149 щодо ділової репутації, фінансового / майнового стану акціонерів банку - у разі спрямування коштів у власний інструмент ОК1 / власний інструмент К2 у формі привілейованих акцій.
163. Банк повідомляє інвестора за власним інструментом капіталу про здійснення викупу, дострокового погашення, погашення власного інструменту капіталу або зменшення основної суми власного інструменту капіталу після отримання від Національного банку Дозволу на погашення власного інструменту капіталу.
164. Банк у разі спрямування коштів за власним інструментом капіталу на оплату іншого власного інструменту ОК1 / власного інструменту К2 у формі привілейованих акцій згідно з підпунктом 2 пункту 158 глави 22 розділу V цього Положення має право не виключати з розрахунку капіталу власний інструмент капіталу, кошти якого спрямовані на збільшення статутного капіталу, до прийняття Національним банком рішення про погодження або відмову в погоджені змін до статуту банку, пов’язаних зі збільшенням його статутного капіталу за рахунок додаткових внесків, згідно з розділом VII Положення № 149.
( Пункт 164 глави 22 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 65 від 07.06.2024 )
23. Порядок та умови надання дозволу на відновлення зобов’язань за власним інструментом ДК1
165. Національний банк надає дозвіл на відновлення зобов’язань на власним інструментом ДК1 банку, списаних на поворотній основі внаслідок настання тригерної події, за дотримання таких умов:
1) відновлення зобов’язань здійснюватиметься за рахунок прибутку звітного року за результатами прийняття загальними зборами акціонерів / єдиним акціонером банку відповідного рішення;
2) аудиторський звіт, складений за результатами перевірки річної фінансової звітності банку за звітний рік, містить немодифіковану думку аудитора;
3) відновлення списаних зобов’язань за власним інструментом ДК1 / власними інструментами ДК1 здійснюватиметься в сумі, що не перевищує максимального розміру прибутку, за рахунок якого можуть бути відновлені зобов’язання, визначеного згідно з пунктом 113 глави 16 розділу IV цього Положення;
4) відновлення списаних зобов’язань за власним інструментом ДК1 / власними інструментами ДК1 не призведе до погіршення фінансового стану банку, зниження рівня капіталу банку нижче рівня, достатнього для дотримання вимог, встановлених статтею 35 Закону про банки, з урахуванням результатів проведеної оцінки стійкості згідно з Положенням про здійснення оцінки стійкості банків і банківської системи України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2017 року № 141 (зі змінами), та оцінки достатності внутрішнього капіталу згідно з Положенням про організацію процесу оцінки достатності внутрішнього капіталу в банках України та банківських групах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 2021 року № 161 (зі змінами).
166. Банк з метою отримання дозволу Національного банку про відновлення зобов’язань за власним інструментом ДК1 / власними інструментами ДК1 надсилає до Національного банку такі документи:
1) заяву банку про отримання дозволу на відновлення зобов’язань за власним інструментом ДК1 / власними інструментами ДК1, списаних на поворотній основі, яке містить:
обґрунтування доцільності відновлення зобов’язань;
розмір прибутку звітного року, яку банк планує спрямувати на відновлення зобов’язань за власним інструментом ДК1 / власними інструментами ДК1;
розрахунок максимального розміру прибутку, за рахунок якого можуть бути відновлені зобов’язання;
розрахунок розміру зобов’язань за власним інструментом ДК1 / власними інструментами ДК1, які банк має намір відновити (у розрізі інструментів);
прогнозні розрахунки нормативів достатності капіталу банку на горизонті три роки;
( Підпункт 1 пункту 166 глави 23 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 187 від 27.12.2024 )
2) письмове запевнення про дотримання банком умов, встановлених у пункті 165 глави 23 розділу V цього Положення, за підписом голів правління та ради банку;
3) аудиторський звіт, складений аудитором за результатами перевірки річної фінансової звітності банку.
167. Національний банк протягом 30 календарних днів із дня отримання заяви та пакета документів перевіряє дотримання банком умов, встановлених у пункті 165 глави 23 розділу V цього Положення.
( Абзац перший пункту 167 глави 23 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 187 від 27.12.2024 )
Рішення про надання чи відмову в наданні банку дозволу на відновлення зобов’язань за власним інструментом ДК1 / власними інструментами ДК1 приймає Комітет з питань нагляду.
VI. Порядок розрахунку суми вкладень в інструменти капіталу, яка вираховується з капіталу банку
24. Загальні вимоги до розрахунку суми вкладень в інструменти капіталу, яка вираховується з капіталу банку
168. Банк визначає суму вкладень в інструменти капіталу, яка вираховується з капіталу банку, з дотриманням таких принципів:
1) принципу своєчасності - передбачає своєчасне виявлення, розрахунок, моніторинг та контроль вкладень банку в інструменти капіталу з урахуванням усієї наявної у банку інформації та періодичності отримання фінансової звітності боржників / контрагентів банку;
2) принципу адекватності та пропорційності - передбачає здійснення об’єктивної та належної оцінки розміру вкладень банку в інструменти капіталу та забезпечення повноти заходів щодо виявлення таких вкладень або отримання банком впевненості у тому, що вкладень в інструменти капіталу немає, з урахуванням потенційної можливості (схильності) банку, боржників / контрагентів банку до здійснення операцій, які можуть призвести до виникнення вкладень банку в інструменти капіталу, та складності операцій, що здійснюються банком, боржником / контрагентом банку;
3) принципу консерватизму - передбачає застосування консервативних суджень та припущень під час виявлення та розрахунку суми вкладень, якщо в банку немає впевненості, що вкладення в інструменти капіталу не здійснювалися.
169. Банк з урахуванням особливостей своєї діяльності, включаючи характер та обсяги операцій банку, визначає у внутрішньобанківському положенні щонайменше:
1) порядок виявлення, розрахунку, моніторингу, контролю вкладень банку в інструменти капіталу;
2) перелік та періодичність вжиття заходів, спрямованих на виявлення вкладень банку в інструменти капіталу, включаючи аналіз документів боржників / контрагентів банку за активними операціями для віднесення їх до установ фінансового сектору та/або установи-посередника, з урахуванням орієнтовного переліку заходів із виявлення опосередкованих вкладень в інструменти капіталу, визначеного в додатку 5 до цього Положення;
3) джерела інформації, якими користується банк з метою виявлення вкладень банку в інструменти капіталу.
170. Банк, який визначив у внутрішньобанківських документах, що визначають кредитну та інвестиційну політику, заборону на здійснення активних банківських операцій, які призводять до виникнення опосередкованих вкладень в інструменти капіталу, та дотримується такої заборони, має право не передбачати у внутрішньобанківському положенні розрахунок розміру опосередкованих вкладень в інструменти капіталу.
171. Банк для вирахування з ОК1, ДК1, К2 суми:
1) вкладень у власні інструменти капіталу окремо визначає вкладення у:
власні інструменти ОК1;
власні інструменти ДК1;
власні інструменти К2;
2) вкладень в інструменти капіталу установ фінансового сектору окремо визначає, з урахуванням пунктів 172, 173 глави 24 розділу VI цього Положення, вкладення в:
інструменти ОК1 установ фінансового сектору;
інструменти ДК1 установ фінансового сектору;
інструменти К2 установ фінансового сектору.
172. Банк відносить до установи фінансового сектору юридичну особу, яка:
1) згідно із Законом про фінансові послуги є:
фінансовою установою;
( Абзац другий підпункту 1 пункту 172 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 49 від 25.04.2024 )
надавачем супровідних послуг, який є учасником фінансової групи;
( Абзац третій підпункту 1 пункту 172 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 49 від 25.04.2024 )
2) згідно із Законом про ринки капіталу є:
фінансовою компанією;
фінансовим холдингом;
3) є контролером банку / інвестиційної фірми / страхової компанії;
4) створена за законодавством іншим, ніж законодавство України, та здійснює діяльність, аналогічну до діяльності осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 172 глави 24 розділу VI цього Положення.
173. Банк, ураховуючи структуру та складові капіталу установи фінансового сектору, встановлену відповідним державним органом, що здійснює регулювання діяльності такої установи, відносить до:
1) інструментів ОК1 установи фінансового сектору:
інструменти ОК1 установи фінансового сектору - якщо структура і складові капіталу установи фінансового сектору передбачають інструменти ОК1;
прості акції, частки / паї в статутному капіталі установи фінансового сектору - якщо структура і складові капіталу установи фінансового сектору не передбачають інструментів ОК1;
2) інструментів ДК1 установи фінансового сектору:
інструменти ДК1 установи фінансового сектору - якщо структура і складові капіталу установи фінансового сектору передбачають інструменти ДК1;
інструменти з умовами списання / конверсії в інструменти ОК1 установи фінансового сектору - якщо структура і складові капіталу установи фінансового сектору не передбачають інструментів ДК1;
3) інструментів К2 установи фінансового сектору:
інструменти К2 установи фінансового сектору - якщо структура і складові капіталу установи фінансового сектору передбачають інструменти К2;
привілейовані акції, субординований борг установи фінансового сектору - якщо структура і складові капіталу установи фінансового сектору не передбачають інструментів К2.
174. Банк визначає такі види вкладень в інструменти капіталу:
1) прямі вкладення - інвестиції банку, здійснені без залучення установи-посередника або використання деривативів / інших правочинів, в інструменти капіталу;
2) опосередковані вкладення - вкладення, здійснені в установу-посередника банком безпосередньо або через ланцюг установ-посередників, яка надалі здійснила інвестицію в інструменти капіталу;
3) синтетичні вкладення - вкладення банку, які є наслідком укладання:
фондового деривативного контракту, базовим активом якого є інструмент капіталу або базовим показником якого є ціна на інструмент капіталу чи індекс інструментів капіталу;
іншого правочину, умовами якого визначено набуття або можливість набуття в майбутньому права власності на інструменти капіталу, включаючи правочин щодо отримання банком у заставу інструменту капіталу.
175. Банк визначає суму вкладень у власні інструменти:
1) ОК1 - як суму прямих, опосередкованих та синтетичних вкладень у власні інструменти ОК1;
2) ДК1 - як суму прямих, опосередкованих та синтетичних вкладень у власні інструменти ДК1;
3) К2 - як суму прямих, опосередкованих та синтетичних вкладень у власні інструменти К2.
176. Банк за кожною установою фінансового сектору визначає суму вкладень в інструменти капіталу:
1) ОК1 - як суму прямих, опосередкованих та синтетичних вкладень в інструменти ОК1 установи фінансового сектору;
2) ДК1 - як суму прямих, опосередкованих та синтетичних вкладень в інструменти ДК1 установи фінансового сектору;
3) К2 - як суму прямих, опосередкованих та синтетичних вкладень в інструменти К2 установи фінансового сектору.
177. Банк визначає суму:
1) прямих вкладень:
у власні інструменти капіталу як балансову вартість викуплених банком власних інструментів капіталу;
в інструменти капіталу установи фінансового сектору як балансову вартість придбаних інструментів капіталу установи фінансового сектору;
2) опосередкованих вкладень в інструменти капіталу згідно з вимогами глави 25 розділу VI цього Положення;
3) синтетичних вкладень в інструменти капіталу згідно з вимогами глави 26 розділу VI цього Положення.
178. Банк має право не включати до розрахунку прямих та опосередкованих вкладень балансову вартість інструментів капіталу установи фінансового сектору, які придбані банком чи установою-посередником за договором про андерайтинг та перебувають у власності банку / установи-посередника до п’яти робочих днів (включно) з дати їх придбання.
179. Банк відносить до установи-посередника:
1) фінансову установу;
( Підпункт 1 пункту 179 глави 24 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 49 від 25.04.2024 )
2) юридичну особу, яка згідно із Законом про фінансові послуги не визнається фінансовою установою, але її основна діяльність полягає в здійсненні інвестицій в цінні папери;
3) холдингову компанію;
4) інститут спільного інвестування;
( Підпункт 4 пункту 179 глави 24 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 49 від 25.04.2024 )
5) взаємний фонд інвестиційної компанії;
6) інвестиційний фонд;
7) фонд / юридичну особу, створений / створену за законодавством іншим, ніж законодавство України, що здійснює діяльність аналогічну до діяльності суб’єктів, визначених у підпунктах 4-6 пункту 179 глави 24 розділу VI цього Положення;
8) юридичну особу, яка є пов’язаною з банком особою;
9) юридичну особу, контролером якої є банк або пов’язана з банком особа.
180. Банк визначає вид основної діяльності юридичної особи з метою віднесення її до установи-посередника згідно з підпунктом 2 пункту 179 глави 24 розділу VI цього Положення на підставі даних граф 2010, 2120 та розшифрування даних графи 2000 щодо структури доходів форми № 2 (2-м, 2-мс) "Звіт про фінансові результати" річної фінансової звітності юридичної особи за останній звітний рік, складеної відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868 (зі змінами), або Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Спрощена фінансова звітність", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за № 161/4382 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24 січня 2011 року № 25) (зі змінами) (далі - Форма № 2).
Банк під час аналізу даних фінансової звітності юридичної особи визначає основний вид діяльності як:
1) діяльність, питома вага доходу від якої (у процентах) становить максимальне значення в загальному обсязі операційного доходу [чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та інших операційних доходів] за даними річної фінансової звітності;
2) діяльність з інвестування в цінні папери - у разі однакового значення питомої ваги доходу за двома (або більше) видами діяльності за даними річної фінансової звітності, де одним із видів діяльності є інвестування в цінні папери;
3) діяльність юридичної особи, що визначена нею як основна, - якщо дані граф 2000, 2010 та 2120 Форми № 2річної фінансової звітності є нульовими;
4) діяльність юридичної особи, що визначена на підставі наданого нею розшифрування даних графи 2000 Форми № 2фінансової звітності за останній звітний період - якщо юридична особа є новоствореним підприємством, у якого немає річної фінансової звітності.
181. Банк не відносить до установи-посередника юридичну особу, яка згідно з вимогами державного органу, що здійснює регулювання діяльності такої особи, під час розрахунку капіталу вираховує здійснену нею інвестицію в інструменти капіталу.
182. Банк не включає до розрахунку опосередкованих вкладень суму вкладень в інструменти капіталу, здійснені за дорученням третіх осіб - клієнтів установи-посередника, зазначеної в підпунктах 1 та 2 пункту 179 глави 24 розділу VI цього Положення.
183. Банк згідно з періодичністю, визначеною у внутрішньобанківському положенні, здійснює аналіз всіх контрагентів за активними операціями та виявляє:
1) установи фінансового сектору - згідно з вимогами пункту 172 глави 24 розділу VI цього Положення;
2) установи-посередники - згідно з вимогами пунктів 179 - 181 глави 24 розділу VI цього Положення.
184. Банк у разі укладення правочину, який передбачає здійснення операцій з похідними фінансовими інструментами, набуття / можливість набуття у власність інструментів капіталу, а також внесення змін до істотних умов такого правочину, на дату його укладення / внесення змін здійснює аналіз виникнення синтетичних вкладень банку в інструменти капіталу, що стануть його / їх наслідком.
185. Банк уключає до вирахувань з капіталу вкладення в інструменти капіталу установ фінансового сектору із застосуванням одного з двох підходів:
1) спрощений підхід, який передбачає включення до вирахувань з капіталу повної суми вкладень в інструменти капіталу установ фінансового сектору згідно з пунктом 186 глави 24 розділу VI цього Положення;
2) стандартний підхід, який передбачає включення до вирахувань з капіталу:
суми незначних вкладень в інструменти капіталу установ фінансового сектору;
суми значних вкладень в інструменти капіталу установ фінансового сектору.
Банк визначає суми незначних та значних вкладень в інструменти капіталу установ фінансового сектору, які включаються до вирахувань з капіталу, згідно з вимогами пунктів 187-191 глави 24, глав 27, 28 розділу VI цього Положення.
186. Банк у разі застосування спрощеного підходу включає до вирахувань з капіталу вкладення в інструменти капіталу установ фінансового сектору таким чином:
1) до вирахувань з ОК1 уключає такі величини:
сукупну суму вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору, визначену згідно з підпунктом 1 пункту 176 глави 24 розділу VI цього Положення;
сукупну суму опосередкованих вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору, які включаються до вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору згідно з підпунктом 3 пункту 206 та підпунктом 3 пункту 208 глави 25 розділу VI цього Положення;
2) до вирахувань з ДК1 уключає такі величини:
сукупну суму вкладень в інструменти ДК1 установ фінансового сектору, визначених згідно з підпунктом 2 пункту 176 глави 24 розділу VI цього Положення;
сукупну суму опосередкованих вкладень в інструменти ДК1 установ фінансового сектору, які включаються до вкладень в інструменти ДК1 установ фінансового сектору згідно з підпунктом 3 пункту 208 глави 25 розділу VI цього Положення;
3) до вирахувань з К2 включає такі величини:
сукупну суму вкладень в інструменти К2 установ фінансового сектору, визначених згідно з підпунктом 3 пункту 176 глави 24 розділу VI цього Положення;
сукупну суму опосередкованих вкладень в інструменти К2 установ фінансового сектору, які включаються до вкладень в інструменти К2 установ фінансового сектору згідно з підпунктом 3 пункту 208 глави 25 розділу VI цього Положення.
187. Банк у разі застосування стандартного підходу включає до вирахувань з капіталу вкладення в інструменти капіталу установ фінансового сектору таким чином:
1) до вирахувань з ОК1 уключає:
суму незначних вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору;
суму значних вкладення в інструменти ОК1 установ фінансового сектору;
2) до вирахувань з ДК1 уключає:
суму незначних вкладень в інструменти ДК1 установ фінансового сектору;
суму значних вкладень в інструменти ДК1 установ фінансового сектору;
3) до вирахувань з К2 включає:
суму незначних вкладень в інструменти К2 установ фінансового сектору;
суму значних вкладень в інструменти К2 установ фінансового сектору.
188. Банк для визначення суми незначних / значних вкладень в інструменти капіталу установи фінансового сектору, які вираховуються з ОК1, ДК1, К2 банку:
1) визначає тип вкладень (незначні / значні вкладення) в інструменти капіталу кожної установи фінансового сектору згідно з пунктом 189 глави 24 розділу VI цього Положення;
2) групує вкладення за такими кошиками:
незначні вкладення;
значні вкладення;
3) розраховує суму:
незначних вкладень згідно з пунктом 190 глави 24 розділу VI цього Положення;
значних вкладень згідно з пунктом 191 глави 24 розділу VI цього Положення;
4) розподіляє суму незначних вкладень згідно з порядком, визначеним у главі 27 розділу VI цього Положення на:
суму незначних вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору, які включаються до вирахувань з ОК1;
суму незначних вкладень в інструменти ДК1 установ фінансового сектору, які включаються до вирахувань з ДК1;
суму незначних вкладень в інструменти К2 установ фінансового сектору, які включаються до вирахувань з К2;
5) розподіляє суму значних вкладень згідно з порядком, визначеним у главі 28 розділу VI Положення на:
суму значних вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору, які включаються до вирахувань з ОК1;
суму значних вкладень в інструменти ДК1 установ фінансового сектору, які включаються до вирахувань з ДК1;
суму значних вкладень в інструменти К2 установ фінансового сектору, які включаються до вирахувань з К2.
189. Банк для визначення типу вкладень (незначні / значні вкладення) в інструменти капіталу установ фінансового сектору:
1) визначає частку банку в загальній сумі інструментів ОК1 в кожній установі фінансового сектору шляхом відношення суми прямих та опосередкованих вкладень банку в інструменти ОК1 установи фінансового сектору (за виключенням опосередкованих вкладень, здійснених через інститут спільного інвестування / взаємний фонд інвестиційної компанії / інвестиційний фонд, віднесений до установи-посередника) до загальної суми інструментів ОК1 цієї установи;
2) визначає вкладення:
значними - якщо частка банку в загальній сумі інструментів ОК1 установи фінансового сектору становить 10 і більше відсотків від загальної суми інструментів ОК1 цієї установи або до установи фінансового сектору застосовуються вимоги щодо консолідації з банком відповідно до законодавства про нагляд на консолідованій основі та/або яка включена до консолідованої фінансової звітності, складеної відповідно до загальноприйнятих стандартів фінансової звітності;
незначними - в інших випадках.
190. Банк розраховує суму незначних вкладень в:
1) інструменти ОК1 установ фінансового сектору як суму таких величин:
сукупної суми вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору, які визначені незначними вкладеннями згідно з пунктом 189 глави 24 розділу VI цього Положення;
суми опосередкованих вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору, які включаються до незначних вкладень згідно з підпунктом 3 пункту 206 глави 25 розділу VI цього Положення;
2) інструменти ДК1 установ фінансового сектору як сукупну суму вкладень в інструменти ДК1 установ фінансового сектору, які визначені незначними вкладеннями згідно з пунктом 189 глави 24 розділу VI цього Положення;
3) інструменти К2 установ фінансового сектору як сукупну суму вкладень в інструменти К2 установ фінансового сектору, які визначені незначними вкладеннями згідно з пунктом 189 глави 24 розділу VI цього Положення.
191. Банк розраховує суму значних вкладень в:
1) інструменти ОК1 установ фінансового сектору як суму таких величин:
сукупної суми вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору, які визначені значними вкладеннями згідно з пунктом 189 глави 24 розділу VI цього Положення;
сукупної суми опосередкованих вкладень в інструменти ОК1 установ фінансового сектору, які включаються до значних вкладень згідно з підпунктом 3 пункту 208 глави 25 розділу VI цього Положення;